Юридический Харьков плюс - Текст документа N 4208a3bfbe1b0c0bb119978975aa7c20-1

2. Мінекономіки разом з іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади розробити і подати у тримісячний строк Кабінетові Міністрів України проект Державної цільової економічної програми розвитку внутрішнього ринку на період до 2012 року.

КОНЦЕПЦІЯ

Державної цільової економічної програми розвитку внутрішнього ринку на період до 2012 року

Визначення проблем, на розв'язання яких спрямована Програма

Стан внутрішнього ринку є узагальнюючим індикатором розвитку економіки країни, оскільки від його розмірів та ефективності, зокрема активності ділового середовища, відкритості та інтенсивності конкуренції, орієнтованості на споживача залежить продуктивність усіх секторів економіки та забезпечення рівноваги між попитом і пропонуванням. На внутрішньому ринку формується і використовується значна частина доходів домогосподарств та підприємств, задовольняється їх попит на вітчизняні та імпортовані товари і послуги, формуються ринкові чинники структурних зрушень в економіці. Обсяги, структура та ефективність внутрішнього ринку є визначальними факторами конкурентоспроможності національної економіки та забезпечення сталого економічного зростання.

На сьогодні, за даними Глобального звіту про конкурентоспроможність Всесвітнього економічного форуму, Україна займає 26 місце серед 131 країни за індексом розміру внутрішнього ринку, проте за ефективністю - лише 101 місце.

Негативні показники функціонування внутрішнього ринку, зокрема низька інтенсивність конкуренції на багатьох його сегментах, високі порівняно з європейськими ціни на товари, недостатня дієвість механізму врівноваження платоспроможного попиту та пропонування, зменшення присутності вітчизняних товаровиробників практично на всіх ринках товарів, зменшення у структурі товарного виробництва частки товарів з високою доданою вартістю спричиняють уповільнення темпів економічного зростання держави на середньо- та довгострокову перспективу.

За останні роки спостерігається тенденція до збільшення у структурі виробництва питомої ваги товарів з низьким ступенем обробки (зернові, олійні культури, залізна руда, цемент), які активно реалізуються на зовнішньому ринку.

Водночас зменшується питома вага вітчизняних товарів кінцевого споживання у сукупному пропонуванні продукції на внутрішньому ринку. Складова імпортної продукції у структурі товарного пропонування перевищує вітчизняну за такими видами продукції, як полімерні матеріали, пластмаси та каучук, текстиль і вироби з текстилю, механічне обладнання, машини та механізми, і наближається до частки вітчизняного виробництва за продукцією хімічної галузі. Так, якщо питома вага вітчизняних готових харчових продуктів у структурі їх пропонування на внутрішньому ринку становить 89 відсотків, то питома вага механічного обладнання, машин і механізмів - лише 32 відсотки.

За даними статистики, частка продажу споживчих товарів, які виготовляються на території України, у роздрібному товарообігу торгової мережі скоротилася за період з 2000 по 2007 рік від 75,3 до 64,5 відсотка, зокрема частка продажу одягу та білизни з тканини становила 18,7 відсотка, взуття - 4,2, аудіо- та відеообладнання - 3,3, електропобутових приладів - 8,9, комп'ютерної та іншої обчислювальної техніки - 16,7 відсотка.

Починаючи з 2004 року на внутрішньому ринку спостерігається відставання темпів виробництва вітчизняної продукції кінцевого споживання порівняно з темпами зростання платоспроможності суб'єктів ринку, що спричиняє дисбаланс між попитом та пропонуванням на деяких товарних ринках, зростання цін на окремі товарні групи та в остаточному підсумку призводить до збільшення обсягів імпорту порівняно з обсягами експорту за основними товарними позиціями. У 2007 році сформувалося від'ємне сальдо зовнішньої торгівлі (дані платіжного балансу) щодо машин, устатковання та транспортних засобів у сумі 11,3 млрд. доларів США, продукції хімічної промисловості - 3,5 млрд., промислових виробів - 1,2 млрд., деревини та виробів з неї - 0,3 млрд. доларів США.

Зниження ефективності функціонування внутрішнього ринку, послаблення конкурентних позицій вітчизняних товаровиробників на внутрішньому ринку, зменшення питомої ваги їх продукції у сукупному пропонуванні товарів, зокрема продукції з високою часткою доданої вартості, скорочення частки продажу вітчизняних споживчих товарів у структурі роздрібного товарообігу та зростання інфляційних втрат населення внаслідок структурних диспропорцій на ринках є основними проблемами, на розв'язання яких спрямована Державна цільова економічна програма розвитку внутрішнього ринку на період до 2012 року (далі - Програма).

Аналіз причин виникнення проблем та обґрунтування необхідності їх розв'язання програмним методом

Основними причинами виникнення проблем є:

низька конкурентоспроможність вітчизняних виробників внаслідок зростання витрат виробництва, технологічного відставання виробничої бази національної промисловості та сільського господарства порівняно з розвинутими країнами світу, низької інноваційної спроможності суб'єктів господарювання та недостатності власного капіталу для модернізації виробництва;

наявність недобросовісної конкуренції на багатьох сегментах внутрішнього ринку внаслідок їх монополізації та ускладненої регуляторної системи, зокрема системи податкового адміністрування, отримання дозволів та ліцензій, недосконалої системи контролю якості продукції та послуг, відсутність системи ринкового нагляду за безпечністю та якістю товарів, а також невідповідність національних стандартів міжнародним, зокрема європейським;

недосконалість системи надання державної допомоги та контролю за ефективністю її використання, що гальмує розвиток конкуренції та ускладнює використання ринкових методів ціноутворення і формування пропонування товарів у відповідь на зміну кон'юнктури на ринках;

відсутність дієвої системи прямих і непрямих механізмів стимулювання енергозбереження, ресурсозбереження та інноваційної діяльності, спрямованих на наповнення ринків та задоволення потреб національної економіки у споживчих товарах з високою доданою вартістю.

Мета Програми

Метою Програми є підвищення ефективності функціонування внутрішнього ринку, збільшення частки конкурентоспроможної вітчизняної продукції на ньому, удосконалення механізму його регулювання в умовах інтеграції до світового ринку.

Визначення оптимального варіанта розв'язання проблем на основі порівняльного аналізу можливих варіантів

Можливі два альтернативні варіанти розв'язання проблем.

Перший варіант передбачає збалансування попиту і пропонування переважно шляхом створення сприятливих умов для імпорту продукції. Часткове здійснення заходів за таким варіантом дало змогу послабити тенденцію до зростання інфляційних втрат валового внутрішнього продукту в економіці країни в умовах високих темпів зростання доходів населення у 2005-2006 роках. Водночас подальша лібералізація існуючих умов для надходження імпорту на внутрішній ринок без посилення конкурентних позицій вітчизняних виробників призведе до збільшення від'ємного сальдо зовнішньоторговельного балансу у середньостроковій перспективі і стимулюватиме розвиток сировинного експорту.

Другий, оптимальний варіант передбачає сприяння розвитку добросовісної конкуренції на внутрішньому ринку, створення умов для підвищення конкурентоспроможності вітчизняних товаровиробників і збільшення частки їх продукції у сукупному пропонуванні на ринках та посилення ролі стратегічного маркетингу і балансових методів, що у довгостроковій перспективі дасть можливість:

задовольнити попит суб'єктів внутрішнього ринку в товарах і послугах вітчизняного виробництва та зменшити рівень інфляційних втрат валового внутрішнього продукту;

підтримати стабільне функціонування ринків та рівновагу попиту і пропонування на них;

збільшити обсяг випуску та експорту продукції з високими споживчими якостями та високою часткою доданої вартості;

підвищити ефективність використання природних ресурсів.

Шляхи і способи розв'язання проблем, строк виконання Програми

Програма спрямована на створення інституційного середовища та сприятливих умов для забезпечення розвитку добросовісної конкуренції, покращення підприємницького клімату, підвищення конкурентоспроможності вітчизняних споживчих товарів, удосконалення організаційно-економічних засад функціонування товарних ринків та внутрішньої торгівлі.

Створення інституційного середовища та сприятливих умов для розвитку добросовісної конкуренції здійснюватиметься шляхом:

приведення митного та податкового законодавства у відповідність з вимогами СОТ та стандартів ЄС;

удосконалення контролю за визначенням митної вартості товарів, запобігання та розслідування випадків надходження на внутрішній ринок імпортних контрабандних товарів, товарів із заниженою митною вартістю і таких, що не відповідають вимогам нормативних документів;

підвищення регуляторної, захисної і торговельної ефективності нетарифних обмежень імпорту продукції, що шкідлива для здоров'я людей та навколишнього природного середовища або реалізується за цінами, нижчими від ринкових;

підвищення ефективності ринкового нагляду за безпечністю та якістю товарів у результаті реформування системи технічного регулювання і захисту прав споживачів згідно з практикою ЄС, покращення її кадрового та технічного забезпечення, а також удосконалення системи державного нагляду (контролю) за якістю та безпекою харчових продуктів і продовольчої сировини;

забезпечення прозорості та ефективності використання державної допомоги шляхом оптимізації кількості та змісту державних цільових і бюджетних програм, а також поступового переходу від процедури надання державної підтримки сільськогосподарським підприємствам до процедури сприяння розвитку сільської місцевості, ринкової інфраструктури аграрного ринку, здійснення природоохоронних заходів та розвитку депресивних територій;

підвищення рівня правової відповідальності товаровиробників, постачальників, дистриб'юторів за якість продукції, що реалізується на внутрішньому ринку;

визначення правових засад державного нагляду (контролю) за здійсненням заходів щодо профілактики та запобігання потраплянню небезпечних, неякісних, фальсифікованих або контрафактних товарів на споживчий ринок через роздрібну торговельну мережу поза магазинами.

Покращення підприємницького клімату передбачається досягти шляхом:

урегулювання земельних та майнових відносин, зокрема в результаті застосування прозорого механізму відведення земель під промислове та житлове будівництво, удосконалення системи державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, посилення протидії протиправного поглинання компаній, запровадження процедури надання в оренду на умовах відкритого аукціону майна суб'єктів господарювання державної форми власності:

запровадження процедури продажу на умовах відкритого аукціону квот на експорт сільськогосподарської сировини та продовольчих товарів, а також розроблення нормативно-правових актів щодо страхування сільськогосподарської діяльності;

нормативного врегулювання питання щодо встановлення цін (тарифів) на послуги з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та окремі депозитарні послуги, зменшення витрат власників, пов'язаних із здійсненням процедури банкрутства та ліквідацією суб'єктів господарювання;

відмови від використання давальницьких схем забезпечення сировиною виробництва у легкій промисловості, проведення реконструкції та технічного переоснащення підприємств, створення умов для залучення іноземних інвестицій і технологій, оптимізації структури підприємств з метою підвищення конкурентоспроможності виробництва.

Підвищення конкурентоспроможності вітчизняних споживчих товарів забезпечуватиметься у процесі:

активізації інноваційно-інвестиційної діяльності суб'єктів господарювання в результаті використання ними додаткових джерел інвестування через удосконалення діяльності інвестиційних фінансових посередників;

удосконалення процедури ціноутворення на товари і послуги суб'єктів природних монополій, утворення національних комісій регулювання їх діяльності та суб'єктів суміжних галузей, зокрема у галузі транспорту та сфері житлово-комунальних послуг;

удосконалення механізмів державного впливу з питань ціноутворення;

удосконалення нормативно-правової бази з питань функціонування ринку лізингу та біржової торгівлі;

припинення виробництва та реалізації на внутрішньому ринку продовольчих товарів, виготовлених за технологіями із застосуванням антибіотиків, гормонів росту та генетично-модифікованих організмів, незареєстрованих в установленому порядку в Україні.

Удосконалення організаційно-економічних засад функціонування внутрішнього ринку та торгівлі здійснюватиметься шляхом:

формування мережі інформаційно-маркетингових центрів з вільним доступом учасників ринку до інформації про рівень цін на товарних ринках, показники якості продукції та відповідність вимогам технічних регламентів і стандартів;

прогнозування попиту та пропонування товарів на основних споживчих ринках, складення прогнозних балансів та розроблення заходів щодо забезпечення стабільності на внутрішньому ринку;

створення за державної фінансової підтримки ринкової інфраструктури в агропромисловому комплексі, зокрема обслуговуючих і збутових кооперативів для особистих селянських господарств, оптових ринків сільськогосподарської продукції;

розвитку оптової та роздрібної торгівлі через стаціонарні торговельні об'єкти, розроблення та затвердження нормативів забезпеченості населення торговельною площею у магазинах;

розширення практики застосування безготівкових розрахунків;

організації постійного контролю за обігом продовольчих товарів у роздрібній торговельній мережі, ліквідації стихійної торгівлі.

Очікувані результати виконання Програми, визначення її ефективності

У результаті виконання Програми передбачається збільшення частки вітчизняних споживчих товарів у роздрібному товарообігу до 73-75 відсотків, інноваційної продукції - до 15-20 відсотків, а також мінімізація негативних тенденцій у зовнішній торгівлі товарами та уповільнення процесу зростання індексу споживчих цін на внутрішньому ринку в межах однозначних чисел.

Виконання Програми дасть змогу:

посилити конкуренцію на товарних ринках, обмежити монополізацію окремих ринків та підвищити ефективність методів рівноваги попиту та пропонування, що сприятиме уникненню різких коливань цін та зменшенню інфляційних втрат валового внутрішнього продукту;

створити з використанням досвіду ЄС удосконалені системи технічного регулювання, ринкового нагляду за безпечністю товарів та Лабораторних досліджень зразків продукції;

здійснити інституціональні перетворення, які сприятимуть підвищенню конкурентоспроможності вітчизняних виробників, їх адаптації до умов СОТ та зростанню доходів.

Оцінка фінансових, матеріально-технічних, трудових ресурсів, необхідних для виконання Програми

Фінансування Програми передбачається здійснювати за рахунок коштів державного бюджету з урахуванням наявних фінансових ресурсів, власних коштів підприємств та інших джерел.

Орієнтовний обсяг коштів, необхідний для виконання Програми в частині формування ефективної системи ринкового нагляду за безпечністю товарів та забезпечення захисту внутрішнього ринку від недоброякісної продукції, становить 322,6 млн. гривень, зокрема:

приведення законодавчих актів у сфері технічного регулювання у відповідність із вимогами СОТ та директивами ЄС - 14 млн. гривень;

реформування системи технічного регулювання та захисту прав споживачів згідно з практикою ЄС, покращення її кадрового та технічного забезпечення - 178,8 млн. гривень;

розширення мережі лабораторій, що проводять дослідження якості споживчих товарів, - 25 млн. гривень;

проведення лабораторних досліджень зразків продукції, розроблення на основі міжнародних документів і проведення атестації методик визначення показників якості та безпеки продукції - 72,8 млн. гривень;

організація виробництва вітчизняних тест-систем для якісного та кількісного визначення генетично модифікованих організмів у харчових продуктах - 32 млн. гривень.

Про схвалення Концепції Державної цільової економічної програми розвитку внутрішнього ринку на період до 2012 року