УВАГА! ДОКУМЕНТ ВТРАЧАЄ ЧИННІСТЬ.
МІНІСТЕРСТВО ТРАНСПОРТУ УКРАЇНИ
Н А К А З
N 454 від 26.12.97
м.Київ
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
30 січня 1998 р.
за N 59/2499
( Наказ втратив чинність на підставі Наказу Міністерства транспорту та зв'язку N 1117 (z0896-08) від 10.09.2008 )

Про затвердження Положення про визначення розміру зборів за аеронавігаційне обслуговування польотів повітряних суден у повітряному просторі України

Відповідно до Угоди між державою Україна та Європейською організацією за безпеку повітряного руху (Євроконтроль) про аеронавігаційні збори від 06.06.95, Чиказької Конвенції з міжнародної цивільної авіації (995_038) , рекомендацій міжнародної організації цивільної авіації (ІКАО) (ДОК 9082/4, 9161/2) та постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.96 N 1548 (1548-96-п) "Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)" НАКАЗУЮ:
1. Затвердити та ввести в дію Положення про визначення розміру зборів за аеронавігаційне обслуговування польотів повітряних суден у повітряному просторі України (додається).
2. Управлінню тарифної та цінової політики (Осадча Т.М.) разом з Головним управлінням правового забезпечення діяльності транспорту (Логінова Л.М.) в установленому порядку зареєструвати даний наказ у Міністерстві юстиції України.
3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на Голову Комітету по використанню повітряного простору України Ю.І.Сидоренко.
Міністр
В.І.Череп

Затверджено
Наказ Міністерства транспорту
України 26.12.97 N 454

Положення про визначення розміру зборів за аеронавігаційне обслуговування польотів повітряних суден у повітряному просторі України

1. Загальні положення

1.1. Положення розроблено відповідно до Угоди між державою Україна та Європейською організацією за безпеку повітряного руху (Євроконтроль) про аеронавігаційні збори від 06.06.95, Чиказької Конвенції з міжнародної цивільної авіації (995_038) та рекомендацій міжнародної організації цивільної авіації (ІКАО) (ДОК 9082/4, 9161/2).
1.2. Збори за аеронавігаційне обслуговування польотів повітряних суден у повітряному просторі України стягуються з усіх користувачів повітряного простору на підставі статті 15 Чиказької Конвенції з міжнародної цивільної авіації з метою покриття витрат на здійснення аеронавігаційного обслуговування.
1.3. За надання права транзиту через територію України, прильоту на територію України або вильоту з території України будь-якого повітряного судна плата не стягується.
1.4. Юридичні особи, що використовують повітряний простір, незалежно від форм власності, державної та відомчої належності, фізичні особи (в подальшому - користувачі повітряного простору) керуються Повітряним кодексом України (3167-12) , цим Положенням та іншими нормативними актами щодо використання повітряного простору України.

2. Структура та визначення розміру аеронавігаційних зборів

2.1. Базою для розрахунків зборів за аеронавігаційне обслуговування повітряних суден є одиничні ставки збору за:
- маршрутне аеронавігаційне обслуговування;
- диспетчерське обслуговування підходу та аеродромне диспетчерське обслуговування.
2.2. Вартісною основою формування одиничних ставок зборів є витрати, пов'язані:
- з обслуговуванням повітряного руху, включаючи експлуатацію радіотехнічних засобів та засобів зв'язку;
- забезпеченням аеронавігаційною та метеорологічною інформацією служб обслуговування повітряного руху на маршруті;
- сповіщенням, пошуком і рятуванням;
- адміністративними витратами державної системи використання повітряного простору України.
2.3. Витрати Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (Украерорух) на аеронавігаційне обслуговування повітряних суден на маршруті та його витрати на диспетчерське обслуговування підходу і аеродромно-диспетчерське обслуговування при визначенні розміру зборів враховуються окремо.
2.4. Одиничні ставки зборів розраховуються в залежності від прогнозованої інтенсивності польотів на маршруті та в кожному аеропорту окремо. Прогнозована інтенсивність польотів розраховується Украерорухом за формулою Євроконтролю* на кожний наступний рік і подається на розгляд до повноважного органу з використання повітряного простору за 2 місяці до початку нового року.
_______________
* Формула Євроконтролю - формула, яка застосовується у країнах - членах Євроконтролю для розрахунку збору за аеронавігаційне обслуговування.
2.5. Здійснення аеронавігаційного обслуговування має бути прибутковим у такій мірі, щоб валовий доход перевищував всі прямі й непрямі експлуатаційні витрати.
2.6. Система зборів за аеронавігаційне обслуговування не повинна встановлюватись таким шляхом, який перешкоджає використанню технічних засобів і видів обслуговування, необхідних для забезпечення безпеки польотів, або впровадженню нових технічних засобів і методів (процедур).
Технічні засоби та аеронавігаційне обслуговування, передбачені в планах модернізації, затверджених повноважним органом з використання повітряного простору, розглядаються як необхідні для забезпечення загальної безпеки польотів та ефективного використання повітряного простору.
2.7. Розмір збору за маршрутне обслуговування повітряного руху визначається в залежності від максимально дозволеної злітної маси повітряного судна (MTOW), вказаної у свідоцтві льотної придатності повітряного судна, ортодромічної відстані польоту та одиничної ставки збору (T).
2.8. Розмір збору за диспетчерське обслуговування підходу та аеродромне диспетчерське обслуговування визначається в залежності від максимально дозволеної злітної маси повітряного судна, вказаної у свідоцтві льотної придатності повітряного судна та одиничної ставки збору (t).
2.9. Одиничні ставки збору T та t затверджуються Міністерством транспорту України.
2.10. Політ (рейс) вважається міжнародним, якщо він починається та/або закінчується за межами державного кордону України, незалежно від кількості проміжних посадок на території України.
2.11. У разі повідомлення експлуатантом про те, що він експлуатує два або більше повітряних суден різних модифікацій одного типу, для розрахунків з ним береться середня максимально дозволена злітна маса усіх його повітряних суден цього типу. Таке визначення середньої максимально дозволеної злітної маси для кожного типу повітряного судна і для кожного експлуатанта здійснюється щонайменше один раз на рік, згідно з декларацією експлуатанта про парк повітряних суден.
Якщо при розрахунку суми збору максимально дозволена злітна маса даного повітряного судна не відома, вона визначається за масою найважчого відомого повітряного судна такого самого типу.
2.12. Одиничні ставки за обслуговування на маршруті та за диспетчерське обслуговування підходу й аеродромне диспетчерське обслуговування встановлюються без урахування податку на додану вартість. Нарахування сум податку на додану вартість за надані послуги здійснюється відповідно до чинного законодавства України.
2.13. Розрахунки за аеронавігаційне обслуговування провадяться в порядку і за ставками зборів, що діяли на день виконання польоту.
2.14. Збори за аеронавігаційне обслуговування стягуються з експлуатанта повітряного судна. Якщо повідомлення про експлуатанта не надійшло, ним вважається власник повітряного судна.
2.15. Для ідентифікації повітряного судна використовується пізнавальний індекс ІКАО льотно-експлуатаційного агентства, під яким виконується рейс.
Якщо експлуатант не має індексу ІКАО, то для ідентифікації повітряного судна використовується реєстраційний знак повітряного судна.
2.16. У разі несплати експлуатантом зборів за аеронавігаційне обслуговування відповідальність за це несуть як експлуатант, так і власник повітряного судна.
2.17. У разі несплати боржником неоскарженого в установлений термін рахунка до нього може бути вжито заходів щодо відшкодування боргу, включаючи затримання повітряного судна та припинення обслуговування повітряного руху всіх його повітряних суден.
2.18. Система стягування зборів за аеронавігаційне обслуговування встановлюється таким чином, щоб запобігти подвійному стягненню за одне і те саме використання технічного засобу або обслуговування.
2.19. Збори за аеронавігаційне обслуговування повітряного руху під час забезпечення авіаційних робіт, а також навчальних, тренувальних, методичних, дослідних, випробувальних, демонстраційних польотів встановлюється за договорами.
2.20. Розподіл витрат за аеронавігаційне обслуговування серед користувачів повітряного простору провадиться на справедливій основі для всіх користувачів.
2.21. Збори за аеронавігаційне обслуговування польотів та пеня за несвоєчасну сплату рахунків стягується з користувачів повітряного простору України - резидентів України в національній валюті України, а з користувачів повітряного простору України - резидентів іноземних держав - в іноземній валюті або в національній валюті України. Якщо розміри зборів встановлюються в іноземній валюті, то вона стягується з резидентів України (повітряних суден України) в національній валюті України шляхом перерахування іноземної валюти у валюту України за офіційним курсом Національного банку України на дату виставлення рахунка за аеронавігаційне обслуговування.
Розмір пені за несвоєчасну сплату рахунків користувачами повітряного простору України - резидентами України визначається згідно з чинним законодавством України.
У разі виставлення рахунків через Євроконтроль нарахування пені здійснюється у розмірі, встановленому цією міжнародною організацією.
2.22. При розрахунках у національній валюті України експлуатант сплачує рахунки та пеню за несвоєчасну сплату - за курсом Національного банку України відповідно до чинного законодавства.

3. Категорії польотів, що звільняються від сплати аеронавігаційних зборів

3.1. Звільняються від плати за аеронавігаційне обслуговування такі категорії польотів:
- спеціальні польоти, що здійснюються виключно з метою перевезення глав держав і урядів, королівських осіб, міністрів з офіційною місією;
- польоти, що здійснюються повітряними суднами з максимально дозволеною злітною масою, яка не перевищує двох метричних тонн;
- польоти з метою пошуку та рятування, що виконуються за завданнями компетентних органів;
- польоти, що починаються і закінчуються на одному й тому ж аеродромі у разі повернення повітряного судна (без проміжних посадок);
- польоти для перевірки або тестування обладнання, що використовується як наземні аеронавігаційні засоби.