( Відомості Верховної Ради Української РСР (ВВР) 1984, додаток до N 51, ст.1122 )
( Вводиться в дію Постановою Верховної Ради Української РСР N 8074-10 від 07.12.84, ВВР 1984, додаток до N 51, ст.1123 )
{ У тексті Кодексу слова "Республіка Крим" у всіх відмінках замінено словами "Автономна Республіка Крим" у відповідних відмінках згідно із Законом N 209/94-ВР від 14.10.94 }
{ У тексті Кодексу слова "службова особа" в усіх відмінках замінено словами "посадова особа" у відповідних відмінках згідно із Законом N 282/95-ВР від 11.07.95 }
{ Із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 102-11 від 12.04.85, ВВР 1985, N 17, ст. 415 N 316-11 від 29.05.85, ВВР 1985, N 24, ст. 553 N 1117-11 від 16.10.85, ВВР 1985, N 44, ст.1056 N 2010-11 від 03.04.86, ВВР 1986, N 15, ст. 326 N 2444-11 від 27.06.86, ВВР 1986, N 27, ст. 539 N 3070-11 від 03.11.86, ВВР 1986, N 46, ст. 933 N 3282-11 від 19.12.86, ВВР 1986, N 52, ст.1057 N 3690-11 від 12.03.87, ВВР 1987, N 12, ст. 226 N 4134-11 від 12.06.87, ВВР 1987, N 25, ст. 453 N 4135-11 від 12.06.87, ВВР 1987, N 25, ст. 454 N 4452-11 від 21.08.87, ВВР 1987, N 35, ст. 674 N 4982-11 від 25.11.87, ВВР 1987, N 49, ст.1009 N 4995-11 від 01.12.87, ВВР 1987, N 50, ст.1016 N 6347-11 від 03.08.88, ВВР 1988, N 33, ст. 808 N 6976-11 від 14.12.88, ВВР 1988, N 52, ст.1184 N 7445-11 від 27.04.89, ВВР 1989, N 19, ст. 182 N 7542-11 від 19.05.89, ВВР 1989, N 22, ст. 236 N 8411-11 від 23.11.89, ВВР 1989, N 49, ст. 673 N 8710-11 від 19.01.90, ВВР 1990, N 5, ст. 59 N 8711-11 від 19.01.90, ВВР 1990, N 5, ст. 60 N 8918-11 від 07.03.90, ВВР 1990, N 12, ст. 194 N 9082-11 від 20.04.90, ВВР 1990, N 18, ст. 278 N 9166-11 від 04.05.90, ВВР 1990, N 20, ст. 313 N 9280-11 від 14.05.90, ВВР 1990, N 22, ст. 367 N 158-12 від 03.08.90, ВВР 1990, N 34, ст. 501 N 647-12 від 18.01.91, ВВР 1991, N 7, ст. 45 N 663-12 від 28.01.91, ВВР 1991, N 8, ст. 56 N 661-12 від 28.01.91, ВВР 1991, N 11, ст. 106 N 1413-12 від 09.08.91, ВВР 1991, N 39, ст. 514 N 1369-12 від 29.07.91, ВВР 1991, N 45, ст. 600 N 1818-12 від 15.11.91, ВВР 1992, N 5, ст. 40 Законами N 1255-12 від 25.06.91, ВВР 1991, N 40, ст.527 N 2354-12 від 15.05.92, ВВР 1992, N 32, ст.457 } { Про порядок застосування заходів адміністративного стягнення у вигляді штрафу додатково див. Закон N 2467-12 від 17.06.92 - втратив чинність на підставі Закону N 55/97-ВР від 07.02.97 } { Із змінами, внесеними згідно з Законами N 2468-12 від 17.06.92, ВВР 1992, N 35, ст.511 N 2547-12 від 07.07.92, ВВР 1992, N 39, ст.570 N 2704-12 від 16.10.92, ВВР 1992, N 47, ст.648 N 2857-12 від 15.12.92, ВВР 1993, N 6, ст. 35 N 2941а-12 від 26.01.93, ВВР 1993, N 12, ст.100 N 2977-12 від 03.02.93, ВВР 1993, N 15, ст.131 N 2992-12 від 04.02.93, ВВР 1993, N 15, ст.134 N 3039-12 від 03.03.93, ВВР 1993, N 18, ст.189 N 3134-12 від 22.04.93, ВВР 1993, N 22, ст.232 N 3176-12 від 04.05.93, ВВР 1993, N 24, ст.256 N 3350-12 від 30.06.93, ВВР 1993, N 34, ст.354 N 3351-12 від 30.06.93, ВВР 1993, N 34, ст.355 N 3582-12 від 11.11.93, ВВР 1993, N 46, ст.427 N 3683-12 від 15.12.93, ВВР 1994, N 1, ст. 3 N 3785-12 від 23.12.93, ВВР 1994, N 12, ст. 58 N 3806-12 від 24.12.93, ВВР 1994, N 13, ст. 69 N 3888-12 від 28.01.94, ВВР 1994, N 19, ст.111 N 3890-12 від 28.01.94, ВВР 1994, N 20, ст.114 N 4040-12 від 25.02.94, ВВР 1994, N 28, ст.236 N 4044-12 від 25.02.94, ВВР 1994, N 28, ст.239 N 4045-12 від 25.02.94, ВВР 1994, N 28, ст.240 N 84/94-ВР від 05.07.94, ВВР 1994, N 31, ст.288 N 155/94-ВР від 29.07.94, ВВР 1994, N 38, ст.349 N 179/94-ВР від 22.09.94, ВВР 1994, N 41, ст.375 N 209/94-ВР від 14.10.94, ВВР 1994, N 46, ст.413 N 244/94-ВР від 15.11.94, ВВР 1994, N 49, ст.431 N 246/94-ВР від 15.11.94, ВВР 1994, N 48, ст.429 N 8/95-ВР від 19.01.95, ВВР 1995, N 3, ст. 20 N 64/95-ВР від 15.02.95, ВВР 1995, N 10, ст. 64 N 75/95-ВР від 28.02.95, ВВР 1995, N 13, ст. 85 N 79/95-ВР від 01.03.95, ВВР 1995, N 13, ст. 87 N 123/95-ВР від 05.04.95, ВВР 1995, N 15, ст.103 N 210/95-ВР від 02.06.95, ВВР 1995, N 22, ст.169 N 282/95-ВР від 11.07.95, ВВР 1995, N 29, ст.216 N 296/95-ВР від 11.07.95, ВВР 1995, N 29, ст.223 N 305/95-ВР від 13.07.95, ВВР 1995, N 30, ст.233 N 358/95-ВР від 05.10.95, ВВР 1995, N 34, ст.268 N 81/96-ВР від 06.03.96, ВВР 1996, N 15, ст. 70 N 148/96-ВР від 25.04.96, ВВР 1996, N 25, ст.104 N 196/96-ВР від 15.05.96, ВВР 1996, N 31, ст.145 N 323/96-ВР від 12.07.96, ВВР 1996, N 52, ст.294 N 328/96-ВР від 12.07.96, ВВР 1996, N 44, ст.216 N 386/96-ВР від 01.10.96, ВВР 1996, N 46, ст.247 N 388/96-ВР від 02.10.96, ВВР 1996, N 46, ст.249 N 398/96-ВР від 02.10.96, ВВР 1996, N 46, ст.251 N 489/96-ВР від 13.11.96, ВВР 1996, N 52, ст.305 N 497/96-ВР від 14.11.96, ВВР 1997, N 1, ст. 1 N 23/97-ВР від 23.01.97, ВВР 1997, N 11, ст. 92 N 55/97-ВР від 07.02.97, ВВР 1997, N 14, ст.114 N 308/97-ВР від 04.06.97, ВВР 1997, N 29, ст.192 N 390/97-ВР від 20.06.97, ВВР 1997, N 36, ст.230 N 650/97-ВР від 19.11.97, ВВР, 1998, N 11-12, ст.41 N 651/97-ВР від 19.11.97, ВВР, 1998, N 11-12, ст.42 N 666/97-ВР від 21.11.97, ВВР, 1998, N 11-12, ст.45 N 73/98-ВР від 04.02.98, ВВР, 1998, N 24, ст.139 N 210/98-ВР від 24.03.98, ВВР, 1998, N 35, ст.241 N 352-XIV ( 352-14 ) від 23.12.98, ВВР, 1999, N 5-6, ст.45 N 444-XIV ( 444-14 ) від 18.02.99, ВВР, 1999, N 16, ст.96 N 557-XIV ( 557-14 ) від 24.03.99, ВВР, 1999, N 19, ст.173 N 812-XIV ( 812-14 ) від 02.07.99, ВВР, 1999, N 34, ст.285 N 863-XIV ( 863-14 ) від 08.07.99, ВВР, 1999, N 36, ст.317 N 898-XIV ( 898-14 ) від 09.07.99, ВВР, 1999, N 36, ст.319 N 998-XIV ( 998-14 ) від 16.07.99, ВВР, 1999, N 41, ст.373 N 1040-XIV ( 1040-14 ) від 14.09.99, ВВР, 1999, N 45, ст.396 N 1080-XIV ( 1080-14 ) від 21.09.99, ВВР, 1999, N 49, ст.429 N 1142-XIV ( 1142-14 ) від 08.10.99, ВВР, 1999, N 48, ст.421 N 1228-XIV ( 1228-14 ) від 17.11.99, ВВР, 1999, N 52, ст.466 N 1288-XIV ( 1288-14 ) від 14.12.99, ВВР, 2000, N 5, ст.34 N 1342-XIV ( 1342-14 ) від 22.12.99, ВВР, 2000, N 4, ст.31 N 1368-XIV ( 1368-14 ) від 11.01.2000, ВВР, 2000, N 8, ст.49 N 1379-XIV ( 1379-14 ) від 13.01.2000, ВВР, 2000, N 8, ст.50 N 1381-XIV ( 1381-14 ) від 13.01.2000, ВВР, 2000, N 10, ст.79 N 1580-III ( 1580-14 ) від 23.03.2000, ВВР, 2000, N 23, ст.179 N 1587-III ( 1587-14 ) від 23.03.2000, ВВР, 2000, N 24, ст.183 - зміни набирають чинності з 1 січня 2001 року N 1685-III ( 1685-14 ) від 20.04.2000, ВВР, 2000, N 30, ст.240 N 1708-III ( 1708-14 ) від 11.05.2000, ВВР, 2000, N 32, ст.256 N 1744-III ( 1744-14 ) від 18.05.2000, ВВР, 2000, N 35, ст.280 N 1929-III ( 1929-14 ) від 13.07.2000, ВВР, 2000, N 43, ст.364 N 1969-III ( 1969-14 ) від 21.09.2000, ВВР, 2000, N 45, ст.377 N 1979-III ( 1979-14 ) від 21.09.2000, ВВР, 2000, N 45, ст.387 N 1981-III ( 1981-14 ) від 21.09.2000, ВВР, 2000, N 45, ст.389 N 1986-III ( 1986-14 ) від 21.09.2000, ВВР, 2000, N 46, ст.396 N 2029-III ( 2029-14 ) від 05.10.2000, ВВР, 2000, N 48, ст.415 N 2056-III ( 2056-14 ) від 19.10.2000, ВВР, 2000, N 50, ст.436 } { Щодо визнання неконституційними окремих положень див. Рішення Конституційного Суду N 13-рп/2000 ( v013p710-00 ) від 16.11.2000 } { Із змінами, внесеними згідно із Законами N 2114-III ( 2114-14 ) від 16.11.2000, ВРР, 2001, N 1, ст.3 N 2171-III ( 2171-14 ) від 21.12.2000, ВВР, 2001, N 9, ст.38 N 2247-III ( 2247-14 ) від 18.01.2001, ВВР, 2001, N 13, ст.66 N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001, ВВР, 2001, N 27, ст.132 N 2350-III ( 2350-14 ) від 05.04.2001, ВВР, 2001, N 22, ст.107 N 2359-III ( 2359-14 ) від 05.04.2001, ВВР, 2001, N 23, ст.115 N 2360-III ( 2360-14 ) від 05.04.2001, ВВР, 2001, N 23, ст.116 N 2362-III ( 2362-14 ) від 05.04.2001, ВВР, 2001, N 23, ст.117 N 2372-III ( 2372-14 ) від 05.04.2001, ВВР, 2001, N 24, ст.126 N 2415-III ( 2415-14 ) від 17.05.2001, ВВР, 2001, N 31, ст.148 N 2443-III ( 2443-14 ) від 24.05.2001, ВВР, 2001, N 31, ст.152 - набирає чинності 01.09.2001 року N 2550-III ( 2550-14 ) від 21.06.2001, ВВР, 2001, N 41, ст.201 N 2686-III ( 2686-14 ) від 13.09.2001, ВВР, 2002, N 2, ст.7 N 2703-III ( 2703-14 ) від 20.09.2001, ВВР, 2002, N 2, ст.10 N 2747-III ( 2747-14 ) від 04.10.2001, ВВР, 2002, N 5, ст. 33 N 2787-III ( 2787-14 ) від 15.11.2001, ВВР, 2002, N 6, ст. 45 N 2888-III ( 2888-14 ) від 13.12.2001, ВВР, 2002, N 11, ст.81 N 2953-III ( 2953-14 ) від 17.01.2002, ВВР, 2002, N 17, ст.121 N 3048-III ( 3048-14 ) від 07.02.2002, ВВР, 2002, N 29, ст.195 N 3047-III ( 3047-14 ) від 07.02.2002, ВВР, 2002, N 29, ст.194 N 177-IV ( 177-15 ) від 26.09.2002, ВВР, 2002, N 46, ст.347 N 198-IV ( 198-15 ) від 24.10.2002, ВВР, 2002, N 50, ст.366 N 254-IV ( 254-15 ) від 28.11.2002, ВВР, 2003, N 4, ст.31 N 249-IV ( 249-15 ) від 28.11.2002, ВВР, 2003, N 1, ст. 2 - набирає чинності 11.06.2003 року N 394-IV ( 394-15 ) від 26.12.2002, ВВР, 2003, N 13, ст.91 N 429-IV ( 429-15 ) від 16.01.2003, ВВР, 2003, N 10-11, ст. 87 N 543-IV ( 543-15 ) від 20.02.2003, ВВР, 2003, N 16, ст.128 N 548-IV ( 548-15 ) від 20.02.2003, ВВР, 2003, N 23, ст.147 N 552-IV ( 552-15 ) від 20.02.2003, ВВР, 2003, N 23, ст.150 N 662-IV ( 662-15 ) від 03.04.2003, ВВР, 2003, N 27, ст.209 - набуває чинності 01.08.2003 року N 666-IV ( 666-15 ) від 03.04.2003, ВВР, 2003, N 26, ст.196 N 667-IV ( 667-15 ) від 03.04.2003, ВВР, 2003, N 26, ст.197 N 676-IV ( 676-15 ) від 03.04.2003, ВВР, 2003, N 28, ст.214 N 743-IV ( 743-15 ) від 15.05.2003, ВВР, 2003, N 29, ст.233 N 749-IV ( 749-15 ) від 15.05.2003, ВВР, 2003, N 30, ст.242 N 759-IV ( 759-15 ) від 15.05.2003, ВВР, 2003, N 30, ст.244 N 762-IV ( 762-15 ) від 15.05.2003, ВВР, 2003, N 30, ст.247 N 860-IV ( 860-15 ) від 22.05.2003, ВВР, 2003, N 37, ст.300 N 980-IV ( 980-15 ) від 19.06.2003, ВВР, 2004, N 2, ст.6 N 1098-IV ( 1098-15 ) від 10.07.2003, ВВР, 2004, N 7, ст.46 N 1107-IV ( 1107-15 ) від 10.07.2003, ВВР, 2004, N 7, ст.51 N 1122-IV ( 1122-15 ) від 11.07.2003, ВВР, 2004, N 7, ст.58 N 1128-IV ( 1128-15 ) від 11.07.2003, ВВР, 2004, N 8, ст.65 N 1155-IV ( 1155-15 ) від 11.09.2003, ВВР, 2004, N 9, ст.78 N 1253-IV ( 1253-15 ) від 18.11.2003, ВВР, 2004, N 11, ст.138 N 1254-IV ( 1254-15 ) від 18.11.2003, ВВР, 2004, N 11, ст.139 N 1280-IV ( 1280-15 ) від 18.11.2003, ВВР, 2004, N 12, ст.155 N 1284-IV ( 1284-15 ) від 18.11.2003, ВВР, 2004, N 12, ст.156 N 1299-IV ( 1299-15 ) від 20.11.2003, ВВР, 2004, N 14, ст.194 N 1377-IV ( 1377-15 ) від 11.12.2003, ВВР, 2004, N 15, ст.228 N 1410-IV ( 1410-15 ) від 03.02.2004, ВВР, 2004, N 19, ст.251 N 1418-IV ( 1418-15 ) від 03.02.2004, ВВР, 2004, N 19, ст.258 N 1703-IV ( 1703-15 ) від 11.05.2004, ВВР, 2004, N 32, ст.394 N 1723-IV ( 1723-15 ) від 18.05.2004, ВВР, 2004, N 36, ст.430 N 1725-IV ( 1725-15 ) від 18.05.2004, ВВР, 2004, N 36, ст.432 N 1745-IV ( 1745-15 ) від 03.06.2004, ВВР, 2004, N 36, ст.434 N 1765-IV ( 1765-15 ) від 15.06.2004, ВВР, 2004, N 37, ст.449 N 1805-IV ( 1805-15 ) від 17.06.2004, ВВР, 2004, N 38, ст.469 N 1876-IV ( 1876-15 ) від 24.06.2004, ВВР, 2004, N 48, ст.526 N 1961-IV ( 1961-15 ) від 01.07.2004, ВВР, 2005, N 1, ст.1 N 2188-IV ( 2188-15 ) від 18.11.2004, ВВР, 2005, N 5, ст.110 N 2197-IV ( 2197-15 ) від 18.11.2004, ВВР, 2005, N 4, ст.96 N 2247-IV ( 2247-15 ) від 16.12.2004, ВВР, 2005, N 4, ст.106 N 2250-IV ( 2250-15 ) від 16.12.2004, ВВР, 2005, N 5, ст.117 N 2251-IV ( 2251-15 ) від 16.12.2004, ВВР, 2005, N 5, ст.118 N 2252-IV ( 2252-15 ) від 16.12.2004, ВВР, 2005, N 5, ст.119 N 2322-IV ( 2322-15 ) від 12.01.2005, ВВР, 2005, N 10, ст.187 N 2377-IV ( 2377-15 ) від 20.01.2005, ВВР, 2005, N 11, ст.198 N 2454-IV ( 2454-15 ) від 03.03.2005, ВВР, 2005, N 16, ст.259 N 2598-IV ( 2598-15 ) від 31.05.2005, ВВР, 2005, N 27, ст.359 N 2600-IV ( 2600-15 ) від 31.05.2005, ВВР, 2005, N 25, ст.335 N 2635-IV ( 2635-15 ) від 02.06.2005, ВВР, 2005, N 28, ст.374 N 2806-IV ( 2806-15 ) від 06.09.2005, ВВР, 2005, N 48, ст.483 N 2851-IV ( 2851-15 ) від 08.09.2005, ВВР, 2005, N 51, ст.549 N 2899-IV ( 2899-15 ) від 22.09.2005, ВВР, 2005, N 52, ст.565 N 2960-IV ( 2960-15 ) від 06.10.2005, ВВР, 2006, N 2-3, ст.35 N 3078-IV ( 3078-15 ) від 15.11.2005, ВВР, 2006, N 5-6, ст.74 N 3108-IV ( 3108-15 ) від 17.11.2005, ВВР, 2006, N 1, ст.18 N 3201-IV ( 3201-15 ) від 15.12.2005, ВВР, 2006, N 13, ст.110 N 3262-IV ( 3262-15 ) від 22.12.2005, ВВР, 2006, N 15, ст.128 N 3322-IV ( 3322-15 ) від 12.01.2006, ВВР, 2006, N 19-20, ст.157 N 3336-IV ( 3336-15 ) від 12.01.2006, ВВР, 2006, N 19-20, ст.160 N 3349-IV ( 3349-15 ) від 17.01.2006, ВВР, 2006, N 19-20, ст.162 N 3380-IV ( 3380-15 ) від 19.01.2006, ВВР, 2006, N 22, ст.188 N 3475-IV ( 3475-15 ) від 23.02.2006, ВВР, 2006, N 30, ст.258 N 3503-IV ( 3503-15 ) від 23.02.2006, ВВР, 2006, N 33, ст.279 N 3504-IV ( 3504-15 ) від 23.02.2006, ВВР, 2006, N 33, ст.280 N 424-V ( 424-16 ) від 01.12.2006, ВВР, 2007, N 9, ст.67 N 435-V ( 435-16 ) від 12.12.2006, ВВР, 2007, N 9, ст.71 N 534-V ( 534-16 ) від 22.12.2006, ВВР, 2007, N 10, ст.91 N 577-V ( 577-16 ) від 11.01.2007, ВВР, 2007, N 13, ст.130 N 578-V ( 578-16 ) від 11.01.2007, ВВР, 2007, N 13, ст.131 N 609-V ( 609-16 ) від 07.02.2007, ВВР, 2007, N 15, ст.194 N 622-V ( 622-16 ) від 08.02.2007, ВВР, 2007, N 16, ст.213 N 695-V ( 695-16 ) від 22.02.2007, ВВР, 2007, N 16, ст.219 N 698-V ( 698-16 ) від 22.02.2007, ВВР, 2007, N 20, ст.282 N 736-V ( 736-16 ) від 14.03.2007, ВВР, 2007, N 22, ст.296 N 760-V ( 760-16 ) від 16.03.2007, ВВР, 2007, N 23, ст.301 N 956-V ( 956-16 ) від 19.04.2007, ВВР, 2007, N 31, ст.402 N 966-V ( 966-16 ) від 19.04.2007, ВВР, 2007, N 32, ст.412 N 1014-V ( 1014-16 ) від 11.05.2007, ВВР, 2007, N 33, ст.442 N 1026-V ( 1026-16 ) від 16.05.2007, ВВР, 2007, N 34, ст.444 N 1033-V ( 1033-16 ) від 17.05.2007, ВВР, 2007, N 34, ст.445 N 271-VI ( 271-17 ) від 15.04.2008, ВВР, 2008, N 24, ст.237 N 509-VI ( 509-17 ) від 16.09.2008 } { У тексті Кодексу слова "районний (міський)" у всіх відмінках і числах замінено словами "районний, районний у місті, міський чи міськрайонний" крім статей: 211-2, 211-6, 235 у відповідному відмінку і числі згідно із Законом N 762-IV ( 762-15 ) від 15.05.2003 } { У тексті Кодексу слова "спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у галузі охорони праці" замінено словами "спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці" згідно із Законом N 2197-IV ( 2197-15 ) від 18.11.2004 }
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції ( 254к/96-ВР ) і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством. ( Стаття 1 в редакції Закону N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 )
Законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України.
Закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встановленому порядку до цього Кодексу застосовуються безпосередньо.
Положення цього Кодексу поширюються і на адміністративні правопорушення, відповідальність за вчинення яких передбачена законами, ще не включеними до Кодексу.
Питання щодо адміністративної відповідальності за порушення митних правил регулюються Митним кодексом України" ( 1970-12 ). ( Стаття 2 в редакції Закону N 2415-III ( 2415-14 ) від 17.05.2001 )
Сільські, селищні, міські, обласні ради мають право приймати в межах, що визначаються законами, рішення з питань боротьби зі стихійним лихом і епідеміями, які передбачають за їх порушення адміністративну відповідальність, а також рішення з питань боротьби з епізоотіями, за порушення яких відповідальність встановлено статтею 107 цього Кодексу.
Сільські, селищні, міські ради встановлюють відповідно до законодавства правила, за порушення яких адміністративну відповідальність передбачено статтями 152, 159 і 182 цього Кодексу. ( Стаття 5 в редакції Закону N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 )
Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, громадські організації, трудові колективи розробляють і здійснюють заходи, спрямовані на запобігання адміністративним правопорушенням, виявлення й усунення причин та умов, які сприяють їх вчиненню, на виховання громадян у дусі високої свідомості і дисципліни, суворого додержання законів України.
Органи місцевого самоврядування, місцеві державні адміністрації, забезпечуючи відповідно до Конституції України ( 254к/96-ВР ) додержання законів, охорону державного і громадського порядку, прав громадян, координують на своїй території роботу всіх державних і громадських органів по запобіганню адміністративним правопорушенням, керують діяльністю адміністративних комісій та інших підзвітних їм органів, покликаних вести боротьбу з адміністративними правопорушеннями. ( Стаття 6 із змінами, внесеними згідно із Законами N 244/94-ВР від 15.11.94, N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 )
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, прокурорським наглядом, правом оскарження, іншими встановленими законом способами. ( Стаття 7 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 )
Особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення. ( Стаття 8 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 )
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності. ( Стаття 9 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 )
Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.
Адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку.
До осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.
У разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 121-127, частинами першою і другою статті 130, частиною другою статті 156, статтями 173, 174, 185, 190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 185) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу. ( Стаття 13 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 316-11 від 29.05.85, N 7542-11 від 19.05.89, N 1369-12 від 29.07.91; Законами N 244/94-ВР від 15.11.94, N 64/95-ВР від 15.02.95, N 2899-IV ( 2899-15 ) від 22.09.2005 )
Посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, зв'язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров'я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов'язків.
Військовослужбовці і призвані на збори військовозобов'язані, а також особи рядового і начальницького складів органів внутрішніх справ несуть відповідальність за адміністративні правопорушення за дисциплінарними статутами. За порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм, правил полювання, рибальства та охорони рибних запасів, митних правил, вчинення корупційних діянь та інших правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушення тиші в громадських місцях, неправомірне використання державного майна, незаконне придбання або зберігання спеціальних технічних засобів для зняття інформації з каналів зв'язку, інших засобів негласного отримання інформації, невжиття заходів щодо окремої ухвали суду чи окремої постанови судді, щодо подання органу дізнання, слідчого або протесту, припису чи подання прокурора, ухилення від виконання законних вимог прокурора, порушення законодавства про державну таємницю, порушення порядку обліку, зберігання і використання документів та інших носіїв інформації, які містять конфіденційну інформацію, що є власністю держави, ці особи несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах. До зазначених осіб не може бути застосовано виправні роботи і адміністративний арешт.
Інші, крім зазначених у частині першій цієї статті, особи, на яких поширюється дія дисциплінарних статутів або спеціальних положень про дисципліну, у випадках, прямо передбачених ними, несуть за вчинення адміністративних правопорушень дисциплінарну відповідальність, а в інших випадках - адміністративну відповідальність на загальних підставах.
У випадках, зазначених у частині першій цієї статті, органи (посадові особи), яким надано право накладати адміністративні стягнення, можуть замість накладених стягнень передавати матеріали про правопорушення відповідним органам для вирішення питання про притягнення винних до дисциплінарної відповідальності.
При порушенні правил дорожнього руху водіями транспортних засобів Збройних Сил України або інших утворених відповідно до законів України військових формувань - військовослужбовцями строкової служби штраф як адміністративне стягнення до них не застосовується. До зазначених осіб як захід адміністративного стягнення застосовується попередження. ( Стаття 15 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 1369-12 від 29.07.91, Законами N 3785-12 від 23.12.93, N 358/95-ВР від 05.10.95, N 352-XIV ( 352-14 ) від 23.12.98,N 557-XIV ( 557-14 ) від 24.03.99, N 1080-XIV ( 1080-14 ) від 21.09.99, N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001, N 743-IV ( 743-15 ) від 15.05.2003, N 1703-IV ( 1703-15 ) від 11.05.2004 )
Іноземці і особи без громадянства, які перебувають на території України, підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах з громадянами України. Питання про відповідальність за адміністративні правопорушення, вчинені на території України іноземцями, які згідно з чинними законами та міжнародними договорами України користуються імунітетом від адміністративної юрисдикції України, вирішуються дипломатичним шляхом. ( Стаття 16 в редакції Закону N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 )
Особа, яка діяла в стані крайньої необхідності, необхідної оборони або яка була в стані неосудності, не підлягає адміністративній відповідальності.
Не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода. ( Стаття 18 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 )
Не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані необхідної оборони, тобто при захисті державного або громадського порядку, власності, прав і свобод громадян, установленого порядку управління від протиправного посягання шляхом заподіяння посягаючому шкоди, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.
Перевищенням меж необхідної оборони визнається явна невідповідність захисту характерові і суспільній шкідливості посягання. ( Стаття 19 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 )
Не підлягає адміністративній відповідальності особа, яка під час вчинення протиправної дії чи бездіяльності була в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії або керувати ними внаслідок хронічної душевної хвороби, тимчасового розладу душевної діяльності, слабоумства чи іншого хворобливого стану.
Особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, звільняється від адміністративної відповідальності з передачею матеріалів на розгляд громадської організації або трудового колективу, якщо з урахуванням характеру вчиненого правопорушення і особи правопорушника до нього доцільно застосувати захід громадського впливу.
( Частину другу статті 21 виключено на підставі Закону N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 )
Про заходи громадського впливу, застосовані до осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 51, частиною першою статті 129, частинами першою і другою статті 130, статтями 156, 173, 176, 177, 178-180 цього Кодексу, власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган, або громадська організація повинні не пізніш як у десятиденний строк з дня одержання матеріалів повідомити орган (посадову особу), який надіслав матеріали. ( Стаття 21 із змінами, внесеними згідно з Указами N 316-11 від 29.05.85, N 1117-11 від 16.10.85, N 2444-11 від 27.06.86, N 4134-11 від 12.06.87, N 4135-11 від 12.06.87, N 7542-11 від 19.05.89; Законами N 3890-12 від 28.01.94, N 244/94-ВР від 15.11.94, N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 )
При малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. ( Стаття 23 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 )
За вчинення адміністративних правопорушень можуть застосовуватись такі адміністративні стягнення:
1) попередження;
2) штраф;
3) оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення;
4) конфіскація: предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення; грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення;
5) позбавлення спеціального права, наданого даному громадянинові (права керування транспортними засобами, права полювання);
6) виправні роботи;
7) адміністративний арешт.
Законами України може бути встановлено й інші, крім зазначених у цій статті, види адміністративних стягнень.
Законами України може бути передбачено адміністративне видворення за межі України іноземців і осіб без громадянства за вчинення адміністративних правопорушень, які грубо порушують правопорядок. ( Стаття 24 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 6347-11 від 03.08.88, Законами N 1255-12 від 25.06.91, N 2247-III ( 2247-14 ) від 18.01.2001, N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 )
За вчинення адміністративних правопорушень до неповнолітніх у віці від шістнадцяти до вісімнадцяти років можуть бути застосовані такі заходи впливу:
1) зобов'язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого;
2) застереження;
3) догана або сувора догана;
4) передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання. ( Доповнено статтею 24-1 згідно із Законом N 244/94-ВР від 15.11.94 )
Оплатне вилучення та конфіскація предметів можуть застосовуватись як основні, так і додаткові адміністративні стягнення; інші адміністративні стягнення, зазначені в частині першій статті 24 цього Кодексу, можуть застосовуватись тільки як основні.
За одне адміністративне правопорушення може бути накладено основне або основне і додаткове стягнення.
Попередження як захід адміністративного стягнення виноситься в письмовій формі. У передбачених законом випадках попередження фіксується іншим установленим способом. ( Стаття 26 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 )
Штраф є грошовим стягненням, що накладається на громадян і посадових осіб за адміністративні правопорушення у випадках і розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
( Стаття 27 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 2441-11 від 27.06.86, N 4134-11 від 12.06.87, N 6347-11 від 03.08.88, N 8918-11 від 07.03.90, в редакції Закону N 55/97-ВР від 07.02.97 )
Оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, полягає в його примусовому вилученні за рішенням суду і наступній реалізації з передачею вирученої суми колишньому власникові з відрахуванням витрат по реалізації вилученого предмета.
Порядок застосування оплатного вилучення і види предметів, які підлягають вилученню, встановлюються цим Кодексом та іншими законами України. ( Стаття 28 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 )
Конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, полягає в примусовій безоплатній передачі цього предмета у власність держави за рішенням суду. Конфісковано може бути лише предмет, який є у приватній власності порушника, якщо інше не передбачено законами України.
Конфіскація вогнепальної зброї, інших знарядь полювання і бойових припасів не може застосовуватись до осіб, для яких полювання є основним джерелом існування.
Порядок застосування конфіскації, перелік предметів, які не підлягають конфіскації, встановлюються цим Кодексом та іншими законами України. ( Стаття 29 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 2010-11 від 03.04.86, Законом N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 )
Позбавлення спеціального права, наданого даному громадянинові (права керування транспортними засобами, права полювання), застосовується на строк до трьох років за грубе або систематичне порушення порядку користування цим правом.
Позбавлення права керування засобами транспорту не може застосовуватись до осіб, які користуються цими засобами в зв'язку з інвалідністю, за винятком випадків керування в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а також у разі невиконання вимоги працівника міліції про зупинку транспортного засобу, залишення на порушення вимог встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, учасниками якої вони є, ухилення від огляду на наявність алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Позбавлення права полювання не може застосовуватись до осіб, для яких полювання є основним джерелом існування. ( Стаття 30 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3785-12 від 23.12.93 )
Виправні роботи застосовуються на строк до двох місяців з відбуванням їх за місцем постійної роботи особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, і з відрахуванням до двадцяти процентів її заробітку в доход держави. Виправні роботи призначаються районним, районним у місті, міським чи міськрайонним судом (суддею). ( Стаття 31 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 )
Адміністративний арешт установлюється і застосовується лише у виняткових випадках за окремі види адміністративних правопорушень на строк до п'ятнадцяти діб. Адміністративний арешт призначається районним, районним у місті, міським чи міськрайонним судом (суддею).
Адміністративний арешт не може застосовуватись до вагітних жінок, жінок, що мають дітей віком до дванадцяти років, до осіб, які не досягли вісімнадцяти років, до інвалідів першої і другої груп. ( Стаття 32 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 )
Стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність. ( Стаття 33 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 )
Обставинами, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, визнаються:
1) щире розкаяння винного;
2) відвернення винним шкідливих наслідків правопорушення, добровільне відшкодування збитків або усунення заподіяної шкоди;
3) вчинення правопорушення під впливом сильного душевного хвилювання або при збігу тяжких особистих чи сімейних обставин;
4) вчинення правопорушення неповнолітнім;
5) вчинення правопорушення вагітною жінкою або жінкою, яка має дитину віком до одного року.
Законами України може бути передбачено й інші обставини, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення. Орган (посадова особа), який вирішує справу про адміністративне правопорушення, може визнати пом'якшуючими і обставини, не зазначені в законі. ( Стаття 34 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 )
Обставинами, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, визнаються:
1) продовження протиправної поведінки, незважаючи на вимогу уповноважених на те осіб припинити її;
2) повторне протягом року вчинення однорідного правопорушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню; вчинення правопорушення особою, яка раніше вчинила злочин;
3) втягнення неповнолітнього в правопорушення;
4) вчинення правопорушення групою осіб;
5) вчинення правопорушення в умовах стихійного лиха або за інших надзвичайних обставин;
6) вчинення правопорушення в стані сп'яніння. Орган (посадова особа), який накладає адміністративне стягнення, залежно від характеру адміністративного правопорушення може не визнати дану обставину обтяжуючою.
При вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.
Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Строк адміністративного арешту обчислюється добами, виправних робіт - місяцями або днями, позбавлення спеціального права роками, місяцями або днями.
Адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - два місяці з дня його виявлення.
У разі відмови в порушенні кримінальної справи або закриття кримінальної справи, але при наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через місяць з дня прийняття рішення про відмову в порушенні кримінальної справи або про її закриття.
( Частину третю статті 38 виключено на підставі Закону N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 ) ( Стаття 38 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 )
Якщо особа, піддана адміністративному стягненню, протягом року з дня закінчення виконання стягнення не вчинила нового адміністративного правопорушення, то ця особа вважається такою, що не була піддана адміністративному стягненню.
Якщо у результаті вчинення адміністративного правопорушення заподіяно майнову шкоду громадянинові, підприємству, установі або організації, то адміністративна комісія, виконавчий орган сільської, селищної, міської ради під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про відшкодування винним майнової шкоди, якщо її сума не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а суддя районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду - незалежно від розміру шкоди, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Коли шкоду заподіяно неповнолітнім, який досяг шістнадцяти років і має самостійний заробіток, а сума шкоди не перевищує одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, суддя має право покласти на неповнолітнього відшкодування заподіяної шкоди або зобов'язати своєю працею усунути її.
В інших випадках питання про відшкодування майнової шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням, вирішується в порядку цивільного судочинства. ( Стаття 40 із змінами, внесеними згідно із Законами N 244/94-ВР від 15.11.94, N 55/97-ВР від 07.02.97, N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 )
Порушення встановлених термінів виплати пенсій, стипендій, заробітної плати, виплата її не в повному обсязі, а також інші порушення вимог законодавства про працю
тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності від п'ятнадцяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Порушення вимог законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці
тягне за собою накладення штрафу на працівників від двох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності - від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Стаття 41 із змінами, внесеними згідно із Законами N 8/95-ВР від 19.01.95, N 55/97-ВР від 07.02.97, N 1979-III ( 1979-14 ) від 21.09.2000 )
Ухилення осіб, які представляють власників або уповноважені ними органи чи профспілки або інші уповноважені трудовим колективом органи, представників трудових колективів від участі в переговорах щодо укладення, зміни чи доповнення колективного договору, угоди, умисне порушення встановленого законодавством строку початку переговорів або незабезпечення роботи комісій з представників сторін чи примирних комісій у визначений сторонами переговорів строк
тягне за собою накладення штрафу від трьох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Кодекс доповнено статтею 41-1 згідно із Законом N 8/95-ВР від 19.01.95, із змінами, внесеними згідно із Законом N 55/97-ВР від 07.02.97 )
Порушення чи невиконання зобов'язань щодо колективного договору, угоди особами, які представляють власників або уповноважені ними органи чи профспілки або інші уповноважені трудовим колективом органи, чи представниками трудових колективів
тягне за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Кодекс доповнено статтею 41-2 згідно із Законом N 8/95-ВР від 19.01.95, із змінами, внесеними згідно із Законом N 55/97-ВР від 07.02.97 )
Ненадання особами, які представляють власників або уповноважені ними органи чи профспілки або інші уповноважені трудовим колективом органи, представниками трудових колективів інформації, необхідної для ведення колективних переговорів і здійснення контролю за виконанням колективних договорів, угод,
тягне за собою накладення штрафу від одного до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Кодекс доповнено статтею 41-3 згідно із Законом N 8/95-ВР від 19.01.95, із змінами, внесеними згідно із Законом N 55/97-ВР від 07.02.97 )
Порушення санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм
тягне за собою накладення штрафу на громадян від одного до дванадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від шести до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Стаття 42 із змінами, внесеними згідно із Законами N 55/97-ВР від 07.02.97; N 352-XIV ( 352-14 ) від 23.12.98 )
Виробництво, заготівля, реалізація сільськогосподарської продукції, що містить засоби захисту рослин, стимулятори їх росту, мінеральні добрива та інші хімічні препарати понад гранично допустимі рівні концентрації,
тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією зазначеної продукції або без такої і на посадових осіб - від п'яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією зазначеної продукції або без такої. ( Кодекс доповнено статтею 42-1 згідно з Указом ПВР N 8711-11 від 19.01.90; із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 661-12 від 28.01.91, Законами N 55/97-ВР від 07.02.97; N 352-XIV ( 352-14 ) від 23.12.98 )
Заготівля, переробка з метою збуту або збут продуктів харчування чи іншої продукції, радіоактивно забруднених понад рівні, що допускаються, за відсутності ознак діяння, передбаченого Кримінальним кодексом України ( 2341-14 ),
тягнуть за собою накладення штрафу на громадян у розмірі від восьми до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією зазначеної продукції або без такої і на посадових осіб - від п'ятнадцяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією зазначеної продукції або без такої. { Кодекс доповнено статтею 42-2 згідно з Указом ПВР N 661-12 від 28.01.91, із змінами, внесеними згідно із Законами N 55/97-ВР від 07.02.97; N 352-XIV ( 352-14 ) від 23.12.98; N 966-V ( 966-16 ) від 19.04.2007 }
Виробництво, зберігання, транспортування або реалізація продуктів харчування чи продовольчої сировини, забруднених мікроорганізмами, іншими біологічними агентами, біологічно активними речовинами та продуктами біотехнологій понад гранично допустимі рівні,
тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від одного до дванадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією зазначеної продукції або без такої і на посадових осіб - від шести до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією зазначеної продукції або без такої. ( Кодекс доповнено статтею 42-3 згідно із Законом N 352-XIV ( 352-14 ) від 23.12.98 )
Порушення встановлених на залізничному, морському і річковому транспорті санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм
тягне за собою накладення штрафу на громадян від одного до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п'яти до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Порушення встановлених на повітряному транспорті санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил
тягне за собою накладення штрафу на громадян від одного до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від десяти до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Стаття 43 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 3282-11 від 19.12.86, Законом N 55/97-ВР від 07.02.97 )
Незаконні виробництво, придбання, зберігання, перевезення, пересилання наркотичних засобів або психотропних речовин без мети збуту в невеликих розмірах
тягнуть за собою накладення штрафу від вісімнадцяти до сорока трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.
Особа, що добровільно здала наркотичні засоби або психотропні речовини, які були у неї в невеликих розмірах і які вона виробила, виготовила, придбала, зберігала, перевозила, пересилала без мети збуту, звільняється від адміністративної відповідальності за дії, передбачені цією статтею.
Примітка. Невеликий розмір наркотичних засобів та психотропних
речовин визначається спеціально уповноваженим органомвиконавчої влади в галузі охорони здоров'я. ( Стаття 44 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 4452-11 від 21.08.87, N 663-12 від 28.01.91; Законами N 64/95-ВР від 15.02.95, N 55/97-ВР від 07.02.97,N 863-XIV ( 863-14 ) від 08.07.99 )
Ухилення особи, хворої на наркоманію, від медичного огляду на наявність наркотичного сп'яніння
тягне за собою накладення штрафу від п'яти до вісімнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ухилення особи, яка зловживає наркотичними засобами або психотропними речовинами, від медичного обстеження
тягне за собою накладення штрафу від вісімнадцяти до сорока трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Кодекс доповнено статтею 44-1 згідно із Законом N 64/95-ВР від 15.02.95, N 55/97-ВР від 07.02.97 )
Ухилення від обстеження осіб, щодо яких є достатні дані про те, що вони хворі на венеричну хворобу, або від лікування осіб, які були у контакті з хворими на венеричну хворобу і потребують профілактичного лікування, продовжуване після попередження, зробленого їм органами охорони здоров'я,
тягне за собою накладення штрафу від трьох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Стаття 45 із змінами, внесеними згідно із Законом N 55/97-ВР від 07.02.97 )
Порушення встановленого порядку взяття, переробки, зберігання, реалізації і застосування донорської крові та (або) її компонентів і препаратів, порядку контролю за безпекою та якістю донорської крові, її компонентів, препаратів і відповідних консервуючих розчинів, порядку обміну донорською кров'ю, її компонентами і препаратами та вивезення їх за межі України, порядку медичного обстеження донора перед здаванням крові та її компонентів
тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян"; ( Кодекс доповнено статтею 45-1 згідно із Законом N 352-XIV ( 352-14 ) від 23.12.98 )
Умисне приховування хворими на венеричну хворобу джерела зараження та осіб, які були у контакті з цими хворими,
тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. { Стаття 46 із змінами, внесеними згідно із Законом N 55/97-ВР від 07.02.97 }
Порушення вимог режиму радіаційної безпеки у спеціально визначеній зоні радіаційного забруднення, що виражається у проникненні в цю зону без дозволу відповідних органів або самовільному поселенні у ній, або знищенні, пошкодженні чи перенесенні знаків радіаційного забруднення або огорожі зазначеної зони,
тягне за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією знарядь вчинення правопорушення і на посадових осіб від двадцяти п'яти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією знарядь вчинення правопорушення. { Кодекс доповнено статтею 46-1 згідно з Указом ПВР N 8711-11 від 19.01.90; із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 661-12 від 28.01.91, Законами N 55/97-ВР від 07.02.97, N 966-V ( 966-16 ) від 19.04.2007 }
Порушення встановлених законодавством вимог щодо заняття народною медициною (цілительством)
тягне за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до ста п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. { Кодекс доповнено статтею 46-2 згідно із Законом N 1033-V ( 1033-16 ) від 17.05.2007 }
( Назва глави 6 із змінами, внесеними згідно із Законом N 4042-12 від 25.02.94 )
Самовільне користування надрами, укладення угод, які в прямій чи прихованій формі порушують право власності на надра,
тягнуть за собою накладення штрафу на громадян у розмірі від чотирьох до шести неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від десяти до чотирнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Стаття 47 із змінами, внесеними згідно із Законами N 8/95-ВР від 19.01.95, N 55/97-ВР від 07.02.97 )
Самовільне захоплення водних об'єктів або самовільне водокористування, переуступка права водокористування, а також укладення інших угод, які в прямій чи прихованій формі порушують право державної власності на води,
тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п'яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Стаття 48 із змінами, внесеними згідно із Законами N 81/96-ВР від 06.03.96, N 55/97-ВР від 07.02.97 )
Самовільна переуступка права лісокористування, а також укладення інших угод, які в прямій чи прихованій формі порушують право державної власності на ліси,
тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п'яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Стаття 49 із змінами, внесеними згідно із Законами N 81/96-ВР від 06.03.96, N 55/97-ВР від 07.02.97 )
Самовільна переуступка права користування об'єктами тваринного світу, а також укладення інших угод, які в прямій чи прихованій формі порушують право державної власності на тваринний світ,
тягнуть за собою попередження або накладення штрафу на громадян від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян попередження або накладення на посадових осіб - від п'яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Стаття 50 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 2010-11 від 03.04.86, Законами N 81/96-ВР від 06.03.96, N 55/97-ВР від 07.02.97 )
Дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати
тягне за собою накладання штрафу від трьох до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.
Викрадення чужого майна вважається дрібним, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Стаття 51 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 2444-11 від 27.06.86; Законами N 2547-12 від 07.07.92, N 3351-12 від 30.06.93, N 55/97-ВР від 07.02.97, N 2598-IV ( 2598-15 ) від 31.05.2005; в редакції Закону N 2635-IV ( 2635-15 ) від 02.06.2005 )
Ухилення від відшкодування майнової шкоди, заподіяної злочином підприємствам, установам, організаціям або громадянам, особи, зобов'язаної за вироком або рішенням суду відшкодувати таку шкоду,
тягне за собою попередження, або накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або виправні роботи на строк до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку. ( Кодекс доповнено статтею 51-1 згідно з Указом ПВР N 2444-11 від 27.06.86, із змінами, внесеними згідно із Законами N 55/97-ВР від 07.02.97, N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 )
Незаконне використання об'єкта права інтелектуальної власності (літературного чи художнього твору, їх виконання, фонограми, передачі організації мовлення, комп'ютерної програми, бази даних, наукового відкриття, винаходу, корисної моделі, промислового зразка, знака для товарів і послуг, топографії інтегральної мікросхеми, раціоналізаторської пропозиції, сорту рослин тощо), привласнення авторства на такий об'єкт або інше умисне порушення прав на об'єкт права інтелектуальної власності, що охороняється законом,
тягне за собою накладення штрафу від десяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією незаконно виготовленої продукції та обладнання і матеріалів, які призначені для її виготовлення. ( Кодекс доповнено статтею 51-2 згідно із Законом N 4042-12 від 25.02.94, із змінами, внесениим згідно із Законом N 55/97-ВР від 07.02.97, в редакції Закону N 2362-III ( 2362-14 ) від 05.04.2001 )
Псування сільськогосподарських та інших земель, забруднення їх хімічними і радіоактивними речовинами, нафтою та нафтопродуктами, неочищеними стічними водами, виробничими та іншими відходами, а так само невжиття заходів по боротьбі з бур'янами
тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п'ятнадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. { Стаття 52 із змінами, внесеними згідно із Законами N 2977-12 від 03.02.93, N 55/97-ВР від 07.02.97, N 650/97-ВР від 19.11.97, N 271-VI ( 271-17 ) від 15.04.2008 }
Використання земель не за цільовим призначенням, невиконання природоохоронного режиму використання земель, розміщення, проектування, будівництво, введення в дію об'єктів, які негативно впливають на стан земель, неправильна експлуатація, знищення або пошкодження протиерозійних гідротехнічних споруд, захисних лісонасаджень
тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від п'яти до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п'ятнадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. { Стаття 53 із змінами, внесеними згідно із Законами N 2977-12 від 03.02.93, N 55/97-ВР від 07.02.97, N 271-VI ( 271-17 ) від 15.04.2008 }
Самовільне зайняття земельної ділянки - тягне за собою накладення штрафу на громадян від десяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. { Кодекс доповнено статтею 53-1 згідно із Законом N 2977-12 від 03.02.93; із змінами, внесеними згідно із Законами N 55/97-ВР від 07.02.97, N 578-V ( 578-16 ) від 11.01.2007 }
Перекручення даних державного земельного кадастру, а також приховування інформації про стан земель, розміри, кількість земельних ділянок, наявність земель запасу або резервного фонду
тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від п'яти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. { Кодекс доповнено статтею 53-2 згідно із Законом N 2977-12 від 03.02.93, із змінами, внесеним згідно із Законом N 55/97-ВР від 07.02.97; в редакції Закону N 271-VI ( 271-17 ) від 15.04.2008 }
Зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок без спеціального дозволу, а також невиконання умов зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту
тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двадцяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. { Кодекс доповнено статтею 53-3 згідно із Законом N 271-VI ( 271-17 ) від 15.04.2008 }
Порушення строків повернення тимчасово зайнятих земель або невиконання обов'язків щодо приведення їх у стан, придатний для використання за призначенням,
тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п'ятнадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Непроведення рекультивації порушених земель -
тягне за собою накладення штрафу на громадян від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. { Стаття 54 із змінами, внесеними згідно із Законами N 2977-12 від 03.02.93, N 55/97-ВР від 07.02.97; в редакції Закону N 271-VI ( 271-17 ) від 15.04.2008 }
Відхилення від затверджених в установленому порядку проектів землеустрою
тягне за собою накладення штрафу на громадян від п'яти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п'ятнадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. { Стаття 55 із змінами, внесеними згідно із Законами N 2977-12 від 03.02.93, N 55/97-ВР від 07.02.97; в редакції Закону N 271-VI ( 271-17 ) від 15.04.2008 }
Знищення громадянами межових знаків меж землекористувань -
тягне за собою накладення штрафу від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. { Стаття 56 із змінами, внесеними згідно із Законами N 2977-12 від 03.02.93, N 55/97-ВР від 07.02.97, N 271-VI ( 271-17 ) від 15.04.2008 }
Самовільна забудова площ залягання корисних копалин, невиконання правил охорони надр і вимог щодо охорони довкілля, будівель і споруд від шкідливого впливу робіт, зв'язаних з користуванням надрами, знищення або пошкодження спостережних режимних свердловин на підземні води, а також маркшейдерських і геодезичних знаків
тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від чотирьох до шести неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від десяти до чотирнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вибіркова відробка багатих ділянок родовищ, яка призводить до необгрунтованих втрат балансових запасів корисних копалин, наднормативні втрати і наднормативне розубожування корисних копалин при видобуванні, псування родовищ корисних копалин та інші порушення вимог раціонального використання їх запасів
тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від десяти до чотирнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Втрата маркшейдерської документації, невиконання вимог щодо приведення гірничих виробок і бурових свердловин, які ліквідуються або консервуються, в стан, що забезпечує безпеку населення, а також вимог щодо збереження родовищ, гірничих виробок і бурових свердловин на час консервації
тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від десяти до чотирнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Порушення особливих умов спеціального дозволу (ліцензії) на користування надрами, якщо це не пов'язано з отриманням доходу у великих розмірах,
тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб та фізичних осіб від десяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отримання доходу у великих розмірах має місце, коли його сума у тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян. ( Стаття 57 із змінами, внесеними згідно із Законами N 8/95-ВР від 19.01.95, N 55/97-ВР від 07.02.97, N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001, N 2851-IV ( 2851-15 ) від 08.09.2005 )
Порушення правил і вимог проведення робіт по геологічному вивченню надр, яке може призвести чи призвело до недостовірної оцінки розвіданих запасів корисних копалин або умов для будівництва та експлуатації підприємств по видобуванню корисних копалин, а також підземних споруд, не зв'язаних з видобуванням корисних копалин, втрата геологічної документації, дублікатів проб корисних копалин і керна, необхідних при дальшому геологічному вивченні надр і розробці родовищ,
тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від десяти до чотирнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Стаття 58 із змінами, внесеними згідно із Законами N 8/95-ВР від 19.01.95, N 55/97-ВР від 07.02.97 )
Забруднення і засмічення вод, порушення водоохоронного режиму на водозборах, яке спричиняє їх забруднення, водну ерозію грунтів та інші шкідливі явища,
тягнуть за собою накладення штрафу на громадян у розмірі від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п'яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Введення в експлуатацію підприємств, комунальних та інших об'єктів без споруд і пристроїв, що запобігають забрудненню і засміченню вод або їх шкідливому діянню,
тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від п'яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Стаття 59 із змінами, внесеними згідно із Законами N 81/96-ВР від 06.03.96, N 55/97-ВР від 07.02.97 )
Забруднення і засмічення територіальних і внутрішніх морських вод внаслідок скидів із суден, здійснених без дозволу спеціально уповноважених на те державних органів або з порушенням встановлених правил,
тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від тридцяти п'яти до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Проведення навантажувальних та розвантажувальних робіт, що можуть призвести до забруднення територіальних і внутрішніх морських вод, без дозволу органів державного контролю в галузі охорони навколишнього природного середовища, якщо одержання такого дозволу передбачено законодавством України,
тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Неповідомлення адміністрації найближчого порту України про проведене внаслідок крайньої необхідності без належного на те дозволу скидання у море шкідливих речовин з судна або іншого плавучого засобу, повітряного судна, платформи чи іншої штучно спорудженої у морі конструкції, а у випадках скидання з метою поховання - і органу, який видає дозволи та таке скидання, одразу після здійснення або в ході здійснення такого скидання
тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб судна або іншого плавучого засобу від сорока до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Кодекс доповнено статтею 59-1 згідно із Законом N 81/96-ВР від 06.03.96, із змінами, внесеними згідно із Законом N 55/97-ВР від 07.02.97 )
Забір води з порушенням планів водокористування, самовільне проведення гідротехнічних робіт, безгосподарне використання води (добутої або відведеної з водних об'єктів), порушення правил ведення первинного обліку кількості вод, що забираються з водних об'єктів і скидаються до них, та визначення якості вод, що скидаються,
тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від п'яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Стаття 60 із змінами, внесеними згідно із Законами N 81/96-ВР від 06.03.96, N 55/97-ВР від 07.02.97 )
Пошкодження водогосподарських споруд і пристроїв, -
тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п'яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Порушення правил експлуатації водогосподарських споруд і пристроїв
тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від п'яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Стаття 61 із змінами, внесеними згідно із Законами N 81/96-ВР від 06.03.96, N 55/97-ВР від 07.02.97 )
Невиконання капітаном або іншими особами командного складу судна чи іншого плавучого засобу передбачених чинним законодавством обов'язків по реєстрації в суднових документах операцій з речовинами, шкідливими для здоров'я людей або для живих ресурсів моря, чи сумішами, які містять такі речовини понад установлені норми, внесення зазначеними особами до суднових документів неправильних записів про ці операції або незаконне відмовлення пред'явити такі документи відповідним посадовим особам
тягнуть за собою накладення штрафу від п'яти до восьми неоподатковуваних мімімумів доходів громадян. ( Стаття 62 із змінами, внесеними згідно із Законами N 81/96-ВР від 06.03.96, N 55/97-ВР від 07.02.97 )
Використання ділянок земель державного лісового фонду для розкорчовування, спорудження будівель, переробки деревини, влаштування складів і т. ін. без належного дозволу на використання цих ділянок
тягне за собою накладення штрафу на громадян від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від дев'яти до вісімнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
( Стаття 63 із змінами, внесеними згідно із Законами N 2977-12 від 03.02.93, N 55/97-ВР від 07.02.97 )
Порушення встановленого порядку використання лісосічного фонду, заготівлі і вивезення деревини та заготівлі живиці
тягне за собою накладення штрафу на громадян у розмірі від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п'яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Стаття 64 із змінами, внесеними згідно із Законами N 81/96-ВР від 06.03.96, N 55/97-ВР від 07.02.97 )
Незаконна порубка і пошкодження дерев і чагарників; знищення або пошкодження лісових культур, сіянців або саджанців у лісових розсадниках і на плантаціях, а також молодняка природного походження і самосіву на площах, призначених під лісовідновлення,
тягнуть за собою накладення штрафу на громадян у розмірі від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від семи до дванадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Стаття 65 із змінами, внесеними згідно із Законами N 81/96-ВР від 06.03.96, N 55/97-ВР від 07.02.97 )
Знищення або пошкодження полезахисних лісових смуг, захисних лісових насаджень вздовж берегів річок, каналів, навколо водних об'єктів, гідротехнічних споруд, на смугах відводу автомобільних доріг, залізниць та інших захисних лісових насаджень
тягне за собою накладення штрафу на громадян від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від семи до дванадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Кодекс доповнено статтею 65-1 згідно із Законом N 81/96-ВР від 06.03.96, із змінами, внесеними згідно із Законом N 55/97-ВР від 07.02.97 )
Знищення або пошкодження підросту в лісах -
тягне за собою накладення штрафу на громадян від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Стаття 66 із змінами, внесеними згідно із Законами N 81/96-ВР від 06.03.96, N 55/97-ВР від 07.02.97 )
Здійснення лісових користувань не у відповідності з метою або вимогами, передбаченими в лісорубному квитку (ордері) або лісовому квитку,
тягне за собою накладення штрафу на громадян від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Стаття 67 із змінами, внесеними згідно із Законами N 81/96-ВР від 06.03.96, N 55/97-ВР від 07.02.97 )
Порушення правил та інструкцій по відновленню, поліпшенню стану і породного складу лісів, підвищенню їх продуктивності, а також по використанню ресурсів спілої деревини
тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від п'яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Стаття 68 із змінами, внесеними згідно із Законами N 81/96-ВР від 06.03.96, N 55/97-ВР від 07.02.97 )
Пошкодження сінокосів і пасовищних угідь на землях державного лісового фонду
тягне за собою накладення штрафу на громадян від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Стаття 69 із змінами, внесеними згідно із Законами N 81/96-ВР від 06.03.96, N 55/97-ВР від 07.02.97 )
Самовільне сінокосіння і пасіння худоби в лісах і на землях державного лісового фонду, не вкритих лісом, самовільне збирання дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід і т. ін. на ділянках, де це заборонено або допускається тільки за лісовими квитками,
тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Збирання дикорослих плодів, горіхів, ягід і т. ін. з порушенням установлених строків їх збирання
тягне за собою накладення штрафу на громадян від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Стаття 70 із змінами, внесеними згідно із Законами N 81/96-ВР від 06.03.96, N 55/97-ВР від 07.02.97 )
Введення в експлуатацію нових і реконструйованих підприємств, цехів, агрегатів, транспортних шляхів, магістральних трубопроводів, комунальних та інших об'єктів, не забезпечених обладнанням, що запобігає шкідливому впливу на стан і відтворення лісів,
тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Стаття 71 із змінами, внесеними згідно із Законами N 81/96-ВР від 06.03.96, N 55/97-ВР від 07.02.97, N 650/97-ВР від 19.11.97 )
Пошкодження лісу стічними водами, хімічними речовинами, нафтою і нафтопродуктами, промисловими і комунально-побутовими викидами, відходами і покидьками, що спричиняє його усихання чи захворювання,
тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від п'яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Стаття 72 із змінами, внесеними згідно із Законами N 81/96-ВР від 06.03.96, N 55/97-ВР від 07.02.97, N 650/97-ВР від 19.11.97 )
Засмічення лісів відходами -
тягне за собою накладення штрафу на громадян від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Стаття 73 із змінами, внесеними згідно із Законами N 81/96-ВР від 06.03.96, N 55/97-ВР від 07.02.97, N 1288-XIV ( 1288-14 ) від 14.12.99 )
Знищення або пошкодження лісоосушувальних канав, дренажних систем і шляхів на землях державного лісового фонду
тягне за собою накладення штрафу на громадян від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Стаття 74 із змінами, внесеними згідно із Законами N 81/96-ВР від 06.03.96, N 55/97-ВР від 07.02.97 )
Знищення або пошкодження відмежувальних знаків у лісах -
тягне за собою накладення штрафу на громадян від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Стаття 75 із змінами, внесеними згідно із Законами N 81/96-ВР від 06.03.96, N 55/97-ВР від 07.02.97 )
Знищення корисної для лісу фауни -
тягне за собою накладення штрафу на громадян від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Стаття 76 із змінами, внесеними згідно із Законами N 81/96-ВР від 06.03.96, N 55/97-ВР від 07.02.97 )
Порушення вимог пожежної безпеки в лісах -
тягне за собою накладення штрафу на громадян від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від трьох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Знищення або пошкодження лісу внаслідок необережного поводження з вогнем, а також порушення вимог пожежної безпеки в лісах, що призвело до виникнення лісової пожежі або поширення її на значній площі,
тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від трьох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від семи до дванадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Стаття 77 в редакції Закону N 81/96-ВР від 06.03.96, із змінами, внесеними згідно із Законом N 55/97-ВР від 07.02.97 )
Випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків та опалого листя у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах без дозволу органів державного контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища або з порушенням умов такого дозволу, а так само невжиття особою, яка одержала дозвіл на випалювання зазначеної рослинності або її залишків та опалого листя, заходів щодо своєчасного їх гасіння
тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п'ятдесяти до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ті самі дії, вчинені в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду,
тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від сімдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Кодекс доповнено статтею 77-1 згідно із Законом N 81/96-ВР від 06.03.96; із змінами, внесеними згідно із Законом N 55/97-ВР від 07.02.97; в редакції Законів N 552-IV ( 552-15 ) від 20.02.2003, N 2250-IV ( 2250-15 ) від 16.12.2004 )
Викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади або недодержання вимог, передбачених наданим дозволом, інші порушення порядку здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря або перевищення технологічних нормативів допустимого викиду забруднюючих речовин та нормативів гранично допустимих викидів забруднюючих речовин стаціонарних джерел під час експлуатації технологічного устаткування, споруд і об'єктів
тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від п'яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Перевищення гранично допустимих рівнів впливу фізичних та біологічних факторів на атмосферне повітря або вплив фізичних та біологічних факторів на атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у випадках, коли необхідність одержання такого дозволу передбачена законодавством,
тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від п'яти до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Стаття 78 в редакції Закону N 81/96-ВР від 06.03.96, із змінами, внесеними згідно із Законами N 55/97-ВР від 07.02.97, N 198-IV ( 198-15 ) від 24.10.2002 )
Порушення порядку здійснення діяльності, спрямованої на штучні зміни стану атмосфери і атмосферних явищ у господарських цілях,
тягне за собою накладення штрафу від п'яти до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Кодекс доповнено статтею 78-1 згідно із Законом N 81/96-ВР від 06.03.96, із змінами, внесеними згідно із Законом N 55/97-ВР від 07.02.97 )
Введення в експлуатацію нових і реконструйованих підприємств, споруд та інших об'єктів, які не відповідають вимогам щодо охорони атмосферного повітря,
тягне за собою попередження або накладення штрафу на посадових осіб від п'яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Порушення правил експлуатації, а також невикористання встановлених споруд, устаткування, апаратури для очищення і контролю викидів в атмосферу
тягнуть за собою попередження або накладення штрафу на посадових осіб від п'яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Стаття 79 із змінами, внесеними згідно із Законами N 81/96-ВР від 06.03.96, N 55/97-ВР від 07.02.97 )
Недодержання екологічних вимог під час проектування, розміщення, будівництва, реконструкції або прийняття в експлуатацію об'єктів чи споруд , а так само недодержання строків, встановлених для кожного етапу будівництва природоохоронних об'єктів чи споруд, або строків прийняття їх в експлуатацію
тягне за собою накладення штрафу на громадян від одного до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - від п'яти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Кодекс доповнено статтею 79-1 згідно із Законом N 209/94-ВР від 14.10.94, із змінами, внесеними згідно із Законом N 55/97-ВР від 07.02.97 )
Випуск в експлуатацію автомобілів, літаків, суден та інших пересувних засобів і установок, у яких вміст забруднюючих речовин у відпрацьованих газах, а також рівень впливу фізичних факторів, здійснюваного, утворюваного ними під час роботи, перевищують установлені нормативи,
тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двох до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Стаття 80 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 1369-12 від 29.07.91; Законами N 3785-12 від 23.12.93, N 81/96-ВР від 06.03.96, N 55/97-ВР від 07.02.97, N 2350-III ( 2350-14 ) від 05.04.2001, N 198-IV ( 198-15 ) від 24.10.2002 )
Експлуатація громадянами автомототранспортних та інших пересувних засобів і установок, у яких вміст забруднюючих речовин у відпрацьованих газах, а також рівень впливу фізичних факторів, здійснюваного, утворюваного ними під час роботи, перевищують установлені нормативи,
тягне за собою накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Стаття 81 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 1369-12 від 29.07.91; Законами N 3785-12 від 23.12.93, N 81/96-ВР від 06.03.96, N 55/97-ВР від 07.02.97, N 2350-III ( 2350-14 ) від 05.04.2001, N 198-IV ( 198-15 ) від 24.10.2002 )
Порушення правил складування, зберігання, розміщення, транспортування, утилізації, ліквідації та використання відходів
тягне за собою накладення штрафу на громадян від одного до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п'яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Стаття 82 в редакції Закону N 81/96-ВР від 06.03.96, із змінами, внесеними згідно із Законом N 55/97-ВР від 07.02.97 )
Порушення правил ведення первинного обліку та здійснення контролю за операціями поводження з відходами або неподання чи подання звітності щодо утворення, використання, знешкодження та видалення відходів з порушенням встановлених строків, а так само порядку подання такої звітності
тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від трьох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Кодекс доповнено статтею 82-1 згідно із Законом N 1288-XIV ( 1288-14 ) від 14.12.99 )
Виробництво продукції (крім дослідних зразків) з відходів чи з їх використанням без відповідної нормативно-технічної та технологічної документації, погодженої в установленому порядку,
тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від трьох до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Кодекс доповнено статтею 82-2 згідно із Законом N 1288-XIV ( 1288-14 ) від 14.12.99 )
Приховування, перекручення або відмова від надання повної та достовірної інформації за запитами посадових осіб і зверненнями громадян та їх об'єднань щодо безпеки утворення відходів та поводження з ними, в тому числі про їх аварійні скиди та відповідні наслідки,
тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від трьох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Кодекс доповнено статтею 82-3 згідно із Законом N 1288-XIV ( 1288-14 ) від 14.12.99 )
Змішування чи захоронення відходів, для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія, без спеціального дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у галузі охорони навколишнього природного середовища
тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Кодекс доповнено статтею 82-4 згідно із Законом N 1288-XIV ( 1288-14 ) від 14.12.99 )
Передача відходів з порушенням установлених правил на зберігання, оброблення або видалення підприємствам чи організаціям, що не мають відповідного дозволу на проведення цих операцій,
тягне за собою накладення штрафу на громадян від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Кодекс доповнено статтею 82-5 згідно із Законом N 1288-XIV ( 1288-14 ) від 14.12.99 )
Порушення встановлених правил і режиму експлуатації установок і виробництв з оброблення та утилізації відходів, а також полігонів для зберігання чи захоронення промислових, побутових та інших відходів (сміттєзвалищ, шламосховищ, золовідвалів тощо)
тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Кодекс доповнено статтею 82-6 згідно із Законом N 1288-XIV ( 1288-14 ) від 14.12.99 )
Порушення порядку обліку придбання та експлуатації хімічних джерел струму або порядку обліку обсягів накопичення відпрацьованих хімічних джерел струму та передачі їх на утилізацію
тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від трьох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ненадання в установленому порядку інформації або надання неправдивої інформації щодо обсягів придбання та експлуатації нових хімічних джерел струму, обсягів накопичення відпрацьованих хімічних джерел струму та передачі їх на утилізацію
тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Непередача в установленому порядку відпрацьованих небезпечних хімічних джерел струму ємністю 7 А/год та більше на утилізацію підприємствам, що мають ліцензії на здійснення діяльності із заготівлі та утилізації відпрацьованих хімічних джерел струму,
тягне за собою накладення штрафу на громадян від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. { Кодекс доповнено статтею 82-7 згідно із Законом N 3503-IV ( 3503-15 ) від 23.02.2006 }
Порушення правил застосування, зберігання, транспортування, знешкодження, ліквідації та захоронення пестицидів і агрохімікатів, токсичних хімічних речовин та інших препаратів
тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від семи до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Стаття 83 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 2010-11 від 03.04.86, в редакції Закону N 81/96-ВР від 06.03.96, із змінами, внесеними згідно із Законом N 55/97-ВР від 07.02.97 )
Порушення законодавства про захист рослин:
1) поширення шкідливих організмів внаслідок порушення технології вирощування рослин сільськогосподарського та іншого призначення;
2) екологічно не обгрунтоване здійснення захисту рослин;
3) неповідомлення (приховування) або надання неправдивої інформації про загрозу посівам, деревним насадженням, іншій рослинності відкритого та закритого грунту, а також продукції рослинного походження від шкідливих організмів;
4) завезення на територію України та реалізація засобів захисту рослин, а також речовин і сировини для їх виготовлення, що не пройшли державних випробувань і реєстрації;
5) ухилення від пред'явлення або непред'явлення засобів захисту рослин для проведення їх огляду, дослідження;
6) недодержання вимог нормативно-правових актів з питань захисту рослин, що призвело до пошкодження, погіршення стану рослин та якості продукції рослинного походження, а також забруднення довкілля,
тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від десяти до вісімнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. { Кодекс доповнено статтею 83-1 згідно із Законом N 1368-XIV ( 1368-14 ) від 11.01.2000; із змінами, внесеними згідно із Законом N 736-V ( 736-16 ) від 14.03.2007 }
Невиконання розпоряджень органів, що здійснюють державний контроль за охороною атмосферного повітря, про усунення порушень правил щодо охорони атмосферного повітря,
тягне за собою накладення штрафу на громадян від 0,5 до одного мінімального розміру заробітної плати і на посадових осіб від одного до 1,5 мінімального розміру заробітної плати. ( Стаття 84 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 1369-12 від 29.07.91; Законом N 3785-12 від 23.12.93 )
Порушення правил полювання (полювання без належного на те дозволу, в заборонених місцях, у заборонений час, забороненими знаряддями або способами, на заборонених для добування тварин, допускання собак у мисливські угіддя без нагляду, полювання з порушенням установленого для певної території (регіону, мисливського господарства, обходу тощо) порядку здійснення полювання), яке не мало наслідком добування, знищення або поранення тварин, а також транспортування або перенесення добутих тварин чи їх частин без відмітки цього факту в дозволі на їх добування
тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян від двох до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і попередження або накладення штрафу на посадових осіб - від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Повторне порушення правил полювання (полювання без належного на те дозволу, в заборонених місцях, у заборонений час, забороненими знаряддями або способами, на заборонених для добування тварин) чи таке, яке мало наслідком добування, знищення або поранення тварин,
тягне за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією рушниць та інших знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника, та незаконно добутих об'єктів тваринного світу чи без такої або позбавлення права полювання на строк до трьох років з конфіскацією рушниць та інших знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника, та незаконно добутих об'єктів тваринного світу чи без такої і на посадових осіб - від тридцяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника, та незаконно добутих об'єктів тваринного світу чи без такої.
Порушення правил рибальства -
тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і попередження або накладення штрафу на посадових осіб - від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Грубе порушення правил рибальства (рибальство із застосуванням вогнепальної зброї, електроструму, вибухових або отруйних речовин, інших заборонених знарядь лову, промислових знарядь лову особами, які не мають дозволу на промисел, вилов водних живих ресурсів у розмірах, що перевищують встановлені ліміти або встановлену правилами любительського і спортивного рибальства добову норму вилову)
тягне за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника, та незаконно добутих водних живих ресурсів чи без такої і на посадових осіб - від тридцяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника, та незаконно добутих водних живих ресурсів чи без такої.
Порушення правил здійснення інших видів спеціального використання об'єктів тваринного світу
тягне за собою накладення штрафу на громадян від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника, та незаконно добутих об'єктів тваринного світу чи без такої і на посадових осіб - від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника, та незаконно добутих об'єктів тваринного світу чи без такої. ( Стаття 85 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 2010-11 від 03.04.86, в редакції Закону N 81/96-ВР від 06.03.96, із змінами, внесеним згідно із Законом N 55/97-ВР від 07.02.97, в редакції Закону N 1122-IV ( 1122-15 ) від 11.07.2003 )
Виготовлення, збут заборонених знарядь добування об'єктів тваринного або рослинного світу, а також збут незаконно добутої продукції
тягнуть за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією цих знарядь, матеріалів та засобів для їх виготовлення. ( Кодекс доповнено статтею 85-1 згідно із Законом N 81/96-ВР від 06.03.96, із змінами, внесеними згідно із Законом N 55/97-ВР від 07.02.97 )
Порушення посадовими особами правил китобійного промислу -
тягне за собою накладення штрафу в розмірі до п'ятдесяти карбованців.
Грубе порушення посадовими особами правил, зазначених у частині першій цієї статті,
тягне за собою накладення штрафу в розмірі до ста карбованців. ( Стаття 86 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 2010-11 від 03.04.86 )
Експлуатація на водних об'єктах водозабірних споруд, не забезпечених рибозахисним обладнанням, якщо його наявність передбачена відповідними нормативами, або з неефективно працюючим рибозахисним обладнанням
тягне за собою накладення штрафу на громадян від одного до шести неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п'яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Кодекс доповнено статтею 86-1 згідно із Законом N 81/96-ВР від 06.03.96, із змінами, внесеними згідно із Законом N 55/97-ВР від 07.02.97 )
Порушення вимог щодо охорони середовища перебування і шляхів міграції, переселення, акліматизації та схрещування диких тварин
тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п'яти до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Невжиття заходів щодо запобігання загибелі диких тварин, погіршенню середовища їх перебування та умов міграції або добування диких тварин, які зазнають лиха,
тягне за собою накладення штрафу від п'яти до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Стаття 87 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 2010-11 від 03.04.86, в редакції Закону N 81/96-ВР від 06.03.96, із змінами, внесеними згідно із Законом N 55/97-ВР від 07.02.97 )
Незаконне вивезення з України або ввезення на її територію об'єктів тваринного і рослинного світу, в тому числі зоологічних і ботанічних колекцій,
тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією цих об'єктів або без такої і на посадових осіб - від п'яти до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією цих об'єктів або без такої.
Ті самі дії щодо видів тварин і рослин, занесених до Червоної книги України або охорона і використання яких регулюється відповідними міжнародними договорами України,
тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією цих об'єктів або без такої і на посадових осіб - від семи до дванадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією цих об'єктів або без такої. ( Стаття 88 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 2010-11 від 03.04.86, в редакції Закону N 81/96-ВР від 06.03.96, із змінами, внесеними згідно із Законом N 55/97-ВР від 07.02.97 )
Порушення порядку придбання чи збуту об'єктів тваринного або рослинного світу
тягне за собою накладення штрафу від одного до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією об'єктів тваринного або рослинного світу чи без такої.
Ті самі дії, вчинені щодо об'єктів тваринного або рослинного світу, які перебували в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду, занесених до Червоної книги України або які охороняються відповідно до міжнародних договорів України,
тягнуть за собою накладення штрафу від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією об'єктів тваринного або рослинного світу чи без такої.
Порушення правил утримання диких тварин у неволі або в напіввільних умовах
тягне за собою накладення штрафу від одного до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією об'єктів тваринного або рослинного світу чи без такої. ( Кодекс доповнено статтею 88-1 згідно із Законом N 81/96-ВР від 06.03.96, із змінами, внесеними згідно із Законом N 55/97-ВР від 07.02.97 )
Порушення правил створення, поповнення, зберігання, використання або державного обліку зоологічних, ботанічних колекцій та торгівлі ними
тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією колекції або без такої. ( Кодекс доповнено статтею 88-2 згідно із Законом N 81/96-ВР від 06.03.96, із змінами, внесеними згідно із Законом N 55/97-ВР від 07.02.97 )
Жорстоке поводження з тваринами, їх мордування або вчинення інших дій, що призвели до їх мучення, каліцтва чи загибелі,
тягнуть за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Стаття 89 в редакції Закону N 81/96-ВР від 06.03.96, із змінами, внесеними згідно із Законом N 55/97-ВР від 07.02.97 )
Погіршення середовища перебування (зростання) тварин і рослин, види яких занесені до Червоної книги України, знищення, незаконне або з порушенням встановленого порядку вилучення їх з природного середовища, а також порушення умов утримання (вирощування) тварин і рослин цих видів у ботанічних садах, дендрологічних та зоологічних парках, інших спеціально створених штучних умовах, що призвело до їх загибелі, каліцтва (пошкодження),
тягне за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією незаконно добутого і на посадових осіб - від тридцяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією незаконно добутого. ( Стаття 90 в редакції Закону N 81/96-ВР від 06.03.96, із змінами, внесеними згідно із Законом N 55/97-ВР від 07.02.97, в редакції Закону N 1122-IV ( 1122-15 ) від 11.07.2003 )
Невиконання правил і норм у процесі створення нових штамів мікроорганізмів, біологічно активних речовин та інших продуктів біотехнологій
тягне за собою накладення штрафу на громадян від п'яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від семи до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Невиконання правил і норм екологічної безпеки у процесі виробництва, зберігання, транспортування, використання, знешкодження, ліквідації, захоронення мікроорганізмів, біологічно активних речовин та інших продуктів біотехнологій
тягне за собою накладення штрафу на громадян від п'яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від семи до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Кодекс доповнено статтею 90-1 згідно із Законом N 81/96-ВР від 06.03.96, із змінами, внесеними згідно із Законом N 55/97-ВР від 07.02.97 )
Здійснення в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду, їх охоронних зон, а також територій, зарезервованих для наступного заповідання, забороненої господарської та іншої діяльності, порушення інших вимог режиму цих територій та об'єктів, самовільна зміна їх меж, невжиття заходів для попередження і ліквідації негативних наслідків аварій або іншого шкідливого впливу на території та об'єкти природно-заповідного фонду
тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення та незаконно добутих природних ресурсів чи без такої і на посадових осіб - від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення та незаконно добутих природних ресурсів чи без такої. ( Стаття 91 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 2010-11 від 03.04.86, в редакції Закону N 81/96-ВР від 06.03.96, із змінами, внесеними згідно із Законом N 55/97-ВР від 07.02.97 )
Впровадження відкриттів, винаходів, корисних моделей, промислових зразків, раціоналізаторських пропозицій, нової техніки, технологій і систем, речовин і матеріалів, що не відповідають встановленим нормативам екологічної безпеки та іншим вимогам щодо охорони довкілля,
тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від чотирьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Кодекс доповнено статтею 91-1 згідно із Законом N 81/96-ВР від 06.03.96, із змінами, внесеними згідно із Законами N 55/97-ВР від 07.02.97, N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 )
Перевищення затверджених лімітів та нормативів використання природних ресурсів
тягне за собою накладення штрафу на громадян від одного до шести неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від трьох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Кодекс доповнено статтею 91-2 згідно із Законом N 81/96-ВР від 06.03.96, із змінами, внесеними згідно із Законом N 55/97-ВР від 07.02.97 )
Приховування перевищення встановлених лімітів на обсяги утворення та розміщення відходів
тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян ( Кодекс доповнено статтею 91-3 згідно із Законом N 1288-XIV ( 1288-14 ) від 14.12.99 )
Відмова від надання чи несвоєчасне надання за запитами повної та достовірної екологічної інформації, передбаченої законодавством,
тягне за собою накладення штрафу на службових та посадових осіб від трьох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Кодекс доповнено статтею 91-4 згідно із Законом N 254-IV ( 254-15 ) від 28.11.2002 )
Порушення правил охорони і використання пам'яток історії та культури
тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і попередження або накладення штрафу на посадових осіб - від п'яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Стаття 92 із змінами, внесеними згідно із Законом N 55/97-ВР від 07.02.97 )
Недбале зберігання, псування, незаконне знищення, приховування, незаконна передача іншій особі архівних документів, порушення порядку щодо доступу до зазначених документів, а також неповідомлення державної архівної установи про наявні архівні документи в разі виникнення загрози знищення або значного погіршення їх стану
тягнуть за собою попередження або накладення штрафу на громадян від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і попередження або накладення штрафу на посадових осіб від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті,
тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від семи до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від десяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. { Кодекс доповнено статтею 92-1 згідно із Законом N 2888-III ( 2888-14 ) від 13.12.2001; із змінами, внесеними згідно із Законом N 534-V ( 534-16 ) від 22.12.2006 }
( Назва Глави 8 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2550-III ( 2550-14 ) від 21.06.2001 )
Порушення вимог законодавчих та інших нормативних актів з безпечного ведення робіт у галузях промисловості та на об'єктах, підконтрольних органам спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці,
тягне за собою накладення штрафу на працівників від двох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, громадян - власників підприємств чи уповноважених ними осіб - від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Стаття 93 із змінами, внесеними згідно із Законами N 8/95-ВР від 19.01.95, N 55/97-ВР від 07.02.97, N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 )
Порушення вимог законодавчих та інших нормативних актів про зберігання, використання та облік вибухових матеріалів у галузях промисловості та на об'єктах, підконтрольних органам спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці,
тягне за собою накладення штрафу на працівників від двох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, громадян - власників підприємств чи уповноважених ними осіб - від десяти до чотирнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Стаття 94 із змінами, внесеними згідно із Законами N 8/95-ВР від 19.01.95, N 55/97-ВР від 07.02.97, N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 )
Порушення посадовими особами підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності правил і норм ядерної та радіаційної безпеки
тягне за собою накладення штрафу від десяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення,
тягнуть за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Стаття 95 із змінами, внесеними згідно із Законом N 8/95-ВР від 19.01.95, N 55/97-ВР від 07.02.97, в редакції Закону N 1284-IV ( 1284-15 ) від 18.11.2003 )
Порушення вимог нормативно-правових актів щодо технічної експлуатації електричних станцій і мереж, енергетичного обладнання об'єктів електроенергетики, підключених до об'єднаної енергетичної системи України, та енергетичного обладнання споживачів,
тягне за собою попередження або накладення штрафу на працівників від одного до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і попередження або накладення штрафу на посадових осіб - від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Кодекс доповнено статтею 95-1 згідно із Законом N 2598-IV ( 2598-15 ) від 31.05.2005 )
Недодержання державних стандартів, норм і правил під час проектування, розміщення, підготовчих робіт до будівництва, будівництва і реконструкції, а так само прийняття в експлуатацію об'єктів чи споруд, зведених з порушенням законодавства,
тягне за собою накладення штрафу на громадян від одного до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - від п'яти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Надання недостовірної інформації про умови проектування і будівництва чи необгрунтована відмова у наданні такої інформації
тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Проектування об'єктів і споруд з порушенням затвердженої у встановленому порядку містобудівної документації, виконання будівельних або реставраційних робіт без дозволу чи затвердженого проекту або з відхиленням від нього
тягне за собою накладення штрафу на громадян від одного до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - від п'яти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. { Стаття 96 із змінами, внесеними згідно із Законами N 209/94-ВР від 14.10.94, N 55/97-ВР від 07.02.97, N 509-VI ( 509-17 ) від 16.09.2008 }
Недодержання термінів надання замовникові висновків комплексної експертизи проектної документації або обгрунтованої відмови щодо їх надання, недодержання термінів подання відповідних висновків до складу комплексної експертизи, а також вимагання під час проведення експертизи документів, не передбачених законодавством,
тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Недодержання термінів підготовки та надання дозволів на виконання підготовчих або будівельних робіт, вимагання при видачі таких дозволів документів, не передбачених законодавством,
тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Кодекс доповнено статтею 96-1 згідно із Законом N 2703-III ( 2703-14 ) від 20.09.2001; із змінами, внесеними згідно із Законом N 509-VI ( 509-17 ) від 16.09.2008 )
Самовільне будівництво будинків або споруд, а так само самовільна зміна архітектурного вигляду будинків або споруд під час експлуатації
тягне за собою накладення штрафу на громадян від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - від дев'яти до вісімнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Стаття 97 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 102-11 від 12.04.85; Законами N 209/94-ВР від 14.10.94, N 55/97-ВР від 07.02.97 )
( Статтю 97-1 виключено на підставі Закону N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 )
Марнотратне витрачання паливно-енергетичних ресурсів, тобто систематичне, без виробничої потреби, недовантаження або використання на холостому ходу електродвигунів, електропечей та іншого електро- і теплоустаткування; систематична пряма втрата стисненого повітря, води і тепла, спричинена несправністю арматури, трубопроводів, теплоізоляції трубопроводів, печей і тепловикористовуючого устаткування; використання без дозволу енергопостачальної організації електричної енергії для опалення службових та інших приміщень, а також для не передбаченої виробничим процесом мети; безгосподарне використання електричної енергії для освітлення
тягне за собою накладення штрафу на керівників, заступників керівників, головних інженерів, головних енергетиків (головних механіків), начальників цехів, керівників адміністративно-господарських служб підприємств, установ і організацій від десяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Недотримання вимог нормативної та проектної документації щодо теплоізоляції споруд, інженерних об'єктів та під'їздів житлових будинків, яке зумовлює зниження теплового опору огороджувальних конструкцій, вікон, дверей в опалювальний сезон,
тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб, відповідальних за їх експлуатацію, від п'яти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. { Стаття 98 із змінами, внесеними згідно із Законами N 55/97-ВР від 07.02.97, N 2550-III ( 2550-14 ) від 21.06.2001; N 760-V ( 760-16 ) від 16.03.2007 }
Порушення затверджених Кабінетом Міністрів України Правил охорони електричних мереж, що спричинило або могло спричинити перерву в забезпеченні споживачів електричною енергією, пошкодження електричних мереж або заподіяння іншої шкоди,
тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян від двох до шести неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і попередження або накладення штрафу на посадових осіб - від чотирьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Стаття 99 із змінами, внесеними згідно із Законами N 55/97-ВР від 07.02.97, N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 )
Пуск газу на газовикористовуюче обладнання завершених будівництвом, реконструйованих чи розширюваних підприємств без дозволу органів Державної інспекції з енергозбереження або недотримання встановленого режиму споживання газу, або споживання газу в обхід приладів обліку, або самовільне відновлення споживання газу після пломбування засувок постачальником природного газу чи уповноваженою ним юридичною особою
тягне за собою накладення штрафу на керівників, заступників керівників, головних енергетиків (головних механіків), начальників цехів та служб підприємств, установ і організацій від десяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. { Стаття 101 із змінами, внесеними згідно із Законами N 55/97-ВР від 07.02.97, N 2550-III ( 2550-14 ) від 21.06.2001; N 760-V ( 760-16 ) від 16.03.2007 }
Недотримання вимог щодо обов'язкового проведення державної експертизи об'єктів з енергозбереження
тягне за собою накладення штрафу на керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності або фізичних осіб - власників об'єктів, які підлягають державній експертизі з енергозбереження, від десяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Недотримання вимог щодо встановлення норм питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів або перевищення таких норм, встановлених відповідно до законодавства,
тягне за собою накладення штрафу на керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності від десяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. { Кодекс доповнено статтею 101-1 згідно із Законом N 2550-III ( 2550-14 ) від 21.06.2001; із змінами, внесеними згідно із Законом N 760-V ( 760-16 ) від 16.03.2007 }
Експлуатація паливо- і енерговикористовуючого устаткування без засобів автоматичного регулювання, або приладів енергетичного контролю, або теплоутилізаційного обладнання, передбачених проектом, або у разі їх несправності,
тягне за собою накладення штрафу на керівників, заступників керівників, головних енергетиків (головних механіків), начальників цехів та служб підприємств, установ і організацій від десяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. { Абзац другий статті 102 в редакції Закону N 760-V ( 760-16 ) від 16.03.2007 } { Стаття 102 із змінами, внесеними згідно із Законами N 55/97-ВР від 07.02.97, N 2550-III ( 2550-14 ) від 21.06.2001, N 760-V ( 760-16 ) від 16.03.2007 }
Непідготовленість до роботи передбаченого для газоспоживаючого підприємства, установи і організації резервного паливного господарства або непідготовленість газовикористовуючих установок до роботи на встановлених резервних видах палива
тягне за собою попередження або накладення штрафу на керівників, заступників керівників, головних енергетиків (головних механіків), начальників цехів та служб підприємств, установ і організацій від п'яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Стаття 103 із змінами, внесеними згідно із Законом N 55/97-ВР від 07.02.97 )
Самовільне використання з корисливою метою електричної та теплової енергії без приладів обліку (якщо використання приладів обліку обов'язкове) або внаслідок умисного пошкодження приладів обліку чи у будь-який інший спосіб, а так само інші порушення правил користування електричною або тепловою енергією, а також самовільне використання з корисливою метою газу, порушення правил користування газом у побуті, що не завдало значної шкоди,
тягнуть за собою попередження або накладення штрафу на громадян від одного до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і попередження або накладення штрафу на посадових осіб від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Доповнено статтею 103-1 згідно з Указом ПВР N 2444-11 від 27.06.86; із змінами, внесеними згідно із Законом N 55/97-ВР від 07.02.97; в редакції Закону N 2598-IV ( 2598-15 ) від 31.05.2005 )
Пошкодження газопроводів (крім магістральних) та їх устаткування при провадженні робіт
тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і попередження або накладення штрафу на посадових осіб - від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Доповнено статтею 103-2 згідно з Указом ПВР N 3690-11 від 12.03.87, із змінами, внесеними згідно із Законом N 55/97-ВР від 07.02.97 )
Потрава посівів, зіпсуття або знищення зібраного врожаю сільськогосподарських культур, що знаходиться у полі, пошкодження насаджень колективних сільськогосподарських підприємств, інших державних і громадських чи фермерських господарств
тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від одного до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Повторна потрава посівів, зіпсуття або знищення зібраного врожаю сільськогосподарських культур, що знаходиться у полі, повторне пошкодження насаджень худобою чи птицею протягом року після накладення штрафу за таке саме правопорушення
тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п'яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Проїзд по посівах або насадженнях на автомобілі, тракторі, комбайні чи іншій машині
тягне за собою накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Проїзд по посівах або насадженнях на гужовому транспорті -
тягне за собою накладення штрафу від 0,5 до одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. ( Стаття 104 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 4982-11 від 25.11.87, Законами N 55/97-ВР від 07.02.97, N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001, N 2454-IV ( 2454-15 ) від 03.03.2005 )
Виробництво, заготівля, пакування, маркування, затарювання, зберігання насіння, садивного матеріалу з метою продажу без додержання методичних і технологічних вимог або реалізація їх без документів про якість, а так само інше введення в обіг насіння, садивного матеріалу з порушенням встановленого порядку
тягнуть за собою накладення штрафу на громадян до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб від семи до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Кодекс доповнено статтею 104-1 згідно із Законом N 1228-XIV ( 1228-14 ) від 17.11.99, в редакції Закону N 1805-IV ( 1805-15 ) від 17.06.2004 )
Порушення вимог щодо виконання фітосанітарних заходів -
тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. { Стаття 105 із змінами, внесеними згідно із Законами N 4044-12 від 25.02.94, N 55/97-ВР від 07.02.97, в редакції Закону N 956-V ( 956-16 ) від 19.04.2007 }
Ввезення в Україну, вивезення з України, транзит через її територію, вивезення з карантинних зон або ввезення до них об'єктів регулювання, які не пройшли фітосанітарного контролю,
тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від трьох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від тринадцяти до вісімнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. { Стаття 106 із змінами, внесеними згідно із Законами N 4044-12 від 25.02.94, N 55/97-ВР від 07.02.97, в редакції Закону N 956-V ( 956-16 ) від 19.04.2007 }
Невжиття заходів щодо забезпечення встановленого режиму охорони посівів снотворного маку чи конопель, місць зберігання і переробки врожаю цих культур, а так само невжиття заходів щодо знищення післяжнивних залишків чи відходів виробництва, що містять наркотичні речовини,
тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від вісімнадцяти до сорока п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Невжиття землекористувачами або землевласниками на закріплених за ними земельних ділянках заходів щодо знищення дикорослих конопель чи снотворного маку
тягне за собою накладення штрафу на громадян від дев'яти до вісімнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а на посадових осіб - від вісімнадцяти до сорока п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Доповнено статтею 106-1 згідно з Указом ПВР N 4452-11 від 21.08.87; із змінами, внесеними згідно із Законами N 64/95-ВР від 15.02.95, N 55/97-ВР від 07.02.97 )
Незаконні посів або вирощування снотворного маку чи конопель
тягнуть за собою накладення штрафу від вісімнадцяти до вісімдесяти восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією незаконно вирощуваних наркотиковмісних рослин. ( Доповнено статтею 106-2 згідно з Указом ПВР N 4452-11 від 21.08.87; із змінами, внесеними згідно із Законами N 64/95-ВР від 15.02.95, N 55/97-ВР від 07.02.97 )
Порушення правил щодо карантину тварин, інших ветеринарно-санітарних вимог, передбачених Законом України "Про ветеринарну медицину" ( 2498-12 ), іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з епізоотіями,
тягне за собою накладення штрафу на громадян від 0,5 до одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, на посадових осіб - у розмірі від трьох до шести неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Стаття 107 із змінами, внесеними згідно із Законами N 4045-12 від 25.02.94, N 55/97-ВР від 07.02.97, N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 )
Порушення законодавства про племінну справу у тваринництві:
оформлення племінних свідоцтв (сертифікатів) на племінні (генетичні) ресурси без урахування даних офіційного обліку продуктивності тварин, офіційної класифікації (оцінки) за типом, імуногенетичного контролю, внесення до документів з племінної справи недостовірних даних, використання для відтворення неатестованих та недопущених до відтворення плідників, недодержання встановлених технологічних та ветеринарно-санітарних вимог і правил щодо отримання, зберігання та використання племінних (генетичних) ресурсів
тягне за собою накладення штрафу на громадян від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а на посадових осіб - від тридцяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення,
тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а на посадових осіб - від п'ятдесяти до ста п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Кодекс доповнено статтею 107-1 згідно із Законом N 2342-III ( 2359-14 ) від 05.04.2001 )
Грубе порушення механізаторами правил технічної експлуатації тракторів, комбайнів, інших самохідних сільськогосподарських машин і правил техніки безпеки під час їх експлуатації
тягне за собою позбавлення права керування зазначеними машинами на строк до одного місяця.
Самовільний проїзд у вантажних поїздах, посадка і висадка під час руху поїзда, проїзд на підніжках і дахах вагонів, самовільне без потреби зупинення поїзда, а також підкладання на залізничні колії предметів, які можуть спричинити порушення руху поїздів,
тягнуть за собою накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Пошкодження залізничної колії, захисних лісонасаджень, снігозахисних загороджень та інших колійних об'єктів, споруд і пристроїв сигналізації та зв'язку
тягне за собою накладення штрафу на громадян від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від чотирьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Викидання сміття та інших предметів з вікон і дверей вагонів поїздів, прохід по залізничних коліях у невстановлених місцях
тягнуть за собою попередження або накладення штрафу від 0,5 до одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Порушення правил проїзду гужовим транспортом і прогону худоби через залізничні колії, випасання худоби поблизу залізничних колій
тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і попередження або накладення штрафу на посадових осіб від чотирьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Недодержання встановлених габаритів при навантаженні і вивантаженні вантажів
тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від чотирьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Стаття 109 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 3282-11 від 19.12.86, Законом N 55/97-ВР від 07.02.97 )
Пошкодження внутрішнього обладнання пасажирських вагонів, стекол локомотивів і вагонів
тягне за собою накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Куріння у вагонах (у тому числі в тамбурах) приміських поїздів, у невстановлених для куріння місцях у поїздах місцевого і дальнього сполучення, а також у метрополітенах
тягне за собою попередження або накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Стаття 110 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 3282-11 від 19.12.86; Законами N 55/97-ВР від 07.02.97, N 2899-IV ( 2899-15 ) від 22.09.2005 )
Розміщення в районі аеродрому будь-яких знаків і пристроїв, схожих на маркірувальні знаки і пристрої, прийняті для розпізнання аеродромів, або спалювання піротехнічних виробів без дозволу адміністрації аеропорту, аеродрому, або влаштування об'єктів, які сприяють масовому скупченню птахів, небезпечних для польотів повітряних суден,
тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від чотирьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Невиконання правил про розміщення нічних і денних маркірувальних знаків або пристроїв на будівлях і спорудах
тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від чотирьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Пошкодження аеродромного устаткування, аеродромних знаків, повітряних суден та їх устаткування
тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Прохід або проїзд без належного дозволу по території аеропортів (крім аеровокзалів), аеродромів, об'єктів радіо- і світлозабезпечення польотів
тягне за собою накладення штрафу від трьох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Виконання польотів з порушенням нормативно-правових актів, які регулюють діяльність авіації,
тягне за собою накладення штрафу від трьох до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Стаття 111 із змінами, внесеними згідно із Законами N 55/97-ВР від 07.02.97, N 2360-III ( 2360-14 ) від 05.04.2001 )
Невиконання особами, які перебувають на повітряному судні, розпоряджень командира судна
тягне за собою попередження або накладення штрафу від одного до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Порушення правил фотографування, кінозйомки і користування засобами радіозв'язку з борту повітряного судна
тягне за собою попередження або накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Стаття 112 із змінами, внесеними згідно із Законом N 55/97-ВР від 07.02.97 )
Порушення правил міжнародних польотів -
тягне за собою накладення штрафу від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Стаття 113 із змінами, внесеними згідно із Законом N 55/97-ВР від 07.02.97 )
Порушення правил входу суден у порт і виходу їх з порту, руху і стоянки суден у портових водах, а також правил, що забезпечують безпеку пасажирів під час посадки на судна, в путі слідування і під час висадки їх з суден,
тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від чотирьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Проведення без належного дозволу водолазних робіт у портових водах, а також недодержання правил подачі сигналів під час цих робіт
тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від чотирьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Пошкодження споруд і пристроїв сигналізації та зв'язку -
тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від чотирьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Стаття 114 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 3282-11 від 19.12.86, Законом N 55/97-ВР від 07.02.97 )
Пошкодження внутрішнього обладнання суден -
тягне за собою накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Куріння у невстановлених місцях на суднах -
тягне за собою попередження або накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Стаття 115 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 3282-11 від 19.12.86; Законами N 55/97-ВР від 07.02.97, N 2899-IV ( 2899-15 ) від 22.09.2005 )
Керування судноводіями річковими або маломірними суднами, не зареєстрованими у встановленому порядку, або такими, що не пройшли технічного огляду, або не несуть бортових номерів і позначень, або мають несправності, з якими заборонено їх експлуатацію, або переобладнаними без відповідного дозволу, або з порушенням правил завантаження, норм пасажиромісткості, обмежень по району та умовах плавання
тягне за собою попередження або накладення штрафу від одного до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Порушення судноводіями річкових суден правил руху і стоянки суден у плесі, на рейдах і в портах, буксирування составів і плотів, подачі звукових і світлових сигналів, несення суднових вогнів і знаків, правил навантаження і розвантаження суден, а також пошкодження портових і гідротехнічних споруд та обладнання
тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі від чотирьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування судном на строк до одного року.
Перевищення судноводіями маломірних суден установленої швидкості руху, недодержання вимог навігаційних знаків, умисне зупинення або стоянка судна в заборонених місцях, пошкодження гідротехнічних споруд або технічних засобів і знаків судноплавної і навігаційної обстановки, порушення правил маневрування, подачі звукових сигналів, несення бортових вогнів і знаків
тягнуть за собою попередження або накладення штрафу від трьох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування маломірним судном на строк до одного року.
Керування річковим або маломірним судном особою, яка не має права керування цим судном, або передача керування таким судном особі, яка не має права керування,
тягнуть за собою накладення штрафу від трьох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Порушення судноводіями маломірних суден інших правил користування маломірними суднами
тягне за собою попередження або накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Під маломірними суднами у частинах першій, третій, четвертій і п'ятій статті 116, частині другій статті 116-1, частині третій статті 116-2, частині першій статті 117, статті 118, частині третій статті 129, частині третій статті 130, частині першій статті 131 цього Кодексу слід розуміти самохідні судна з головними двигунами потужністю менш як 75 к.с. (55 кВт) і несамохідні судна та парусні судна валовою місткістю менш як 80 регістрових тонн (або одиниць), а також моторні судна незалежно від потужності двигунів, але валовою місткістю не більш як 10 регістрових тонн (або одиниць) та несамохідні судна (гребні човни вантажопідйомністю 100 і більше кілограмів, байдарки - 150 і більше кілограмів та надувні судна - 225 і більше кілограмів), що належать громадянам. ( Стаття 116 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 3282-11 від 19.12.86, N 7542-11 від 19.05.89, Законом N 55/97-ВР від 07.02.97, N 2686-III ( 2686-14 ) від 13.09.2001 )
Випуск (направлення) річкового судна в плавання без документів, що посвідчують належність судна, придатність його до плавання, з неукомплектованим екіпажем, при невідповідності технічного стану судна наявним документам, з порушенням установлених правил завантаження, норм пасажиромісткості, обмежень по району та умовах плавання, а також допуск до керування судном або його механізмами і обладнанням осіб, які не мають відповідного диплома (посвідчення, свідоцтва),
тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від одного до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Випуск у плавання маломірних суден, не зареєстрованих у встановленому порядку, або таких, що не пройшли технічного огляду, або мають несправності, з якими заборонено їх експлуатацію, або переобладнаних без відповідного дозволу, або неукомплектованих спорядженням, а також допуск до керування маломірними суднами осіб, які не мають права керування цими суднами,
тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб, відповідальних за експлуатацію маломірних суден, від одного до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Доповнено статтею 116-1 згідно з Указом ПВР N 7542-11 від 19.05.89, із змінами, внесеними згідно із Законом N 55/97-ВР від 07.02.97 )
Проведення без належного дозволу водолазних робіт або недодержання правил подачі сигналів під час цих робіт, порушення порядку влаштування та обладнання запаней і лісових гаваней, влаштування частоколів та інших пристосувань для лову риби в неустановлених для цієї мети місцях без погодження з технічними дільницями шляху
тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від чотирьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Знищення, пошкодження, зривання, самовільна перестановка плавучих і берегових засобів навігаційного обладнання, зв'язку і сигналізації, порушення правил тримання, експлуатації і встановленого режиму роботи навігаційного обладнання на мостах, греблях та інших гідротехнічних спорудах, встановлення без належного дозволу (погодження) знаків, споруд, джерел звукових і світлових сигналів, що створюють перешкоди в розпізнанні навігаційних знаків і сигналів,
тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Викидання за борт річкового або маломірного судна сміття та інших предметів
тягне за собою попередження або накладення штрафу від 0,5 до одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. ( Доповнено статтею 116-2 згідно з Указом ПВР N 7542-11 від 19.05.89, із змінами, внесеними згідно із Законом N 55/97-ВР від 07.02.97 )
Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення органу реєстрації судна про будь-які зміни відомостей, що підлягають внесенню в установленому порядку до Державного суднового реєстру України або Суднової книги України, протягом двох тижнів з дня цих змін
тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ухилення від обов'язкової реєстрації судна -
тягне за собою накладення штрафу від двадцяти п'яти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Кодекс доповнено статтею 116-3 згідно із Законом N 2686-III ( 2686-14 ) від 13.09.2001 )
Порушення правил, що забезпечують безпеку пасажирів під час посадки, в путі слідування і під час висадки їх з річкових і маломірних суден,
тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і попередження або накладення штрафу на посадових осіб - від чотирьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Пошкодження внутрішнього обладнання річкових суден -
тягне за собою накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Куріння у невстановлених місцях на річкових суднах -
тягне за собою попередження або накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Стаття 117 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 3282-11 від 19.12.86; Законами N 55/97-ВР від 07.02.97, N 2899-IV ( 2899-15 ) від 22.09.2005 )
Порушення посадовими особами, відповідальними за технічний стан і правильне користування базами (спорудами) для стоянки маломірних суден, правил утримання баз (споруд) у безпечному для людей і стоянки маломірних суден стані або невжиття заходів для своєчасної заборони чи обмеження експлуатації окремих причалів, пірсів, стоянок, споруд, механізмів і т. ін., коли користування ними загрожує безпеці людей і маломірних суден, а так само незабезпечення ними на базі (споруді) встановленого випускного режиму, експлуатація бази (споруди) без щорічного технічного огляду, допущення стоянки на базі (споруді) не зареєстрованих у встановленому порядку маломірних суден
тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Стаття 118 із змінами, внесеними згідно із Законом N 55/97-ВР від 07.02.97 )
Пошкодження внутрішнього обладнання та стекол автобусів, маршрутних таксі, тролейбусів або трамваїв
тягне за собою накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Викидання сміття та інших предметів з вікон і дверей автобусів, маршрутних таксі, тролейбусів або трамваїв
тягне за собою попередження або накладення штрафу від 0,5 до одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Куріння в автобусах, маршрутних таксі, тролейбусах або трамваях
тягне за собою попередження або накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Стаття 119 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 3282-11 від 19.12.86; Законами N 55/97-ВР від 07.02.97, N 2899-IV ( 2899-15 ) від 22.09.2005 )
Порушення встановлених на залізничному, морському і річковому транспорті правил пожежної безпеки
тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Порушення встановлених на повітряному транспорті правил пожежної безпеки
тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Стаття 120 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 3282-11 від 19.12.86, Законом N 55/97-ВР від 07.02.97 )
Керування водіями транспортними засобами, що мають несправності гальмової системи або рульового управління, або переобладнаними з порушенням відповідних правил, нормативів і стандартів, або такими, що своєчасно не пройшли державного технічного огляду,
тягне за собою накладення штрафу від одного до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Керування водіями транспортними засобами з технічними несправностями, за винятком несправностей, зазначених у частині першій цієї статті, з якими згідно з встановленими правилами експлуатація їх забороняється,
тягне за собою накладення штрафу від 0,5 до одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами
тягне за собою попередження або накладення штрафу від 0,2 до 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Керування водіями транспортними засобами, не зареєстрованими або не перереєстрованими у встановленому порядку, з підробленим номерним знаком, без номерного знаку або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандарту, або з умисно прихованим номерним знаком, а так само перевезення водіями транспортних засобів, що працюють у режимі маршрутних таксомоторів або здійснюють міжміські чи міжнародні перевезення пасажирів понад кількість місць для сидіння, визначену у реєстраційних документах на транспортний засіб або передбачену технічною характеристикою транспортного засобу,
тягнуть за собою накладення штрафу від двох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною четвертою цієї статті,
тягне за собою накладення штрафу від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Під транспортними засобами у статтях 121 - 128-1, частинах перших і других статей 129, 130, статтях 132, 140 слід розуміти всі види автомобілів, мотоциклів, тракторів та інших самохідних машин, трамваїв, тролейбусів та інших транспортних засобів, обладнаних двигуном з робочим об'ємом 50 куб. см і більше, а також причепи. ( Стаття 121 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 316-11 від 29.05.85, N 7542-11 від 19.05.89, N 1369-12 від 29.07.91, N 1818-12 від 15.11.91; Законами N 3785-12 від 23.12.93, N 55/97-ВР від 07.02.97, N 2350-III ( 2350-14 ) від 05.04.2001, N 2251-IV ( 2251-15 ) від 16.12.2004 )
Експлуатація водіями транспортних засобів, номери агрегатів яких не відповідають записам у реєстраційних документах,
тягне за собою накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Експлуатація водіями транспортних засобів, номери агрегатів яких знищені або підроблені
тягне за собою накладення штрафу від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Доповнено статтею 121-1 згідно з Указом ПВР N 1369-12 від 29.07.91; із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 1818-12 від 15.11.91; Законами N 3785-12 від 23.12.93, N 210/95-ВР від 02.06.95, N 55/97-ВР від 07.02.97, N 1981-III ( 1981-14 ) від 21.09.2000 )
Перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху більш як на 20 кілометрів на годину, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, початку руху, зміни напрямку руху, проїзду спеціальних транспортних засобів
тягнуть за собою попередження або накладення штрафу від 0,5 до одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Недодержання водіями вимог дорожніх знаків, розмітки проїзної частини шляхів або безпечної дистанції, порушення правил зупинки і стоянки, розташування транспортних засобів на проїзній частині, руху автомагістралями, пріоритету транспортних засобів загального користування, користування зовнішніми освітлювальними приладами, попереджувальними сигналами, буксирування механічних транспортних засобів, перевезення людей або руху тротуарами чи пішохідними доріжками
тягнуть за собою попередження або накладення штрафу від 0,2 до 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Ненадання водіями транспортних засобів переваги в русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само інші порушення правил проїзду пішохідних переходів
тягнуть за собою накладення штрафу від 0,5 до одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Порушення, передбачені частинами першою або другою чи третьою цієї статті, що спричинили створення аварійної обстановки, тобто примусили інших учасників дорожнього руху різко змінити швидкість, напрямок руху або вживати інших заходів щодо забезпечення особистої безпеки або безпеки інших громадян,
тягнуть за собою накладення штрафу від двох до чотирьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортним засобом на строк від шести місяців до одного року. ( Стаття 122 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 7542-11 від 19.05.89, N 1369-12 від 29.07.91, N 1818-12 від 15.11.91; Законами N 3785-12 від 23.12.93, N 55/97-ВР від 07.02.97, N 2350-III ( 2350-14 ) від 05.04.2001 )
Участь водіїв мотоциклів та інших транспортних засобів у групових (більше двох) пересуванні, зупинці чи стоянці, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху у містах та інших населених пунктах,
тягне за собою накладення штрафу від одного до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від трьох до шести місяців.
Ті самі порушення, що спричинили створення аварійної обстановки,
тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв від двох до чотирьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року. ( Доповнено статтею 122-1 згідно з Указами ПВР N 7542-11 від 19.05.89, N 1369-12 від 29.07.91, N 1818-12 від 15.11.91, Законом N 55/97-ВР від 07.02.97 )
Невиконання водіями вимог працівника міліції, а водіями військових транспортних засобів - вимог посадової особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про зупинку транспортного засобу, а також залишення ними на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні,
тягнуть за собою накладення штрафу від восьми до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів на строк від одного до трьох років.
( Частину другу статті 122-2 виключено на підставі Закону N 3785-12 від 23.12.93 ) Повторне протягом року вчинення одного з порушень, передбачених частиною першою цієї статті,
тягне за собою накладення штрафу в розмірі від двохсот до п'ятисот карбованців або позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на один рік. ( Доповнено статтею 122-2 згідно з Указом ПВР N 1369-12 від 29.07.91; із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 1818-12 від 15.11.91; Законами N 3785-12 від 23.12.93, N 55/97-ВР від 07.02.97, N 2350-III ( 2350-14 ) від 05.04.2001, N 743-IV ( 743-15 ) від 15.05.2003 )
Перешкоджання проведенню працівником міліції, посадовою особою військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України огляду транспортних засобів у передбачених законом випадках
тягне за собою накладення штрафу від чотирьох до шести неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Стаття 122-3 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 1369-12 від 29.07.91, N 1818-12 від 15.11.91, Законами N 3785-12 від 23.12.93, N 55/97-ВР від 07.02.97, N 743-IV ( 743-15 ) від 15.05.2003 )
В'їзд водіїв на залізничний переїзд на заборонений сигнал світлофора або жест регулювальника чи чергового по переїзду, при закритому шлагбаумі або коли до переїзду наближається поїзд
тягне за собою накладення штрафу в розмірі від двох до чотирьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Інші порушення правил проїзду залізничних переїздів, крім передбачених частиною першою цієї статті,
тягнуть за собою накладення штрафу від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Порушення, передбачені частинами першою або другою цієї статті, що спричинили створення аварійної обстановки або пошкодження транспортних засобів, вантажів, шляхів, шляхових та інших споруд,
тягнуть за собою накладення штрафу від чотирьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів на строк від шести місяців до одного року. ( Стаття 123 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 3282-11 від 19.12.86, N 7542-11 від 19.05.89, N 1369-12 від 29.07.91, N 1818-12 від 15.11.91; Законами N 3785-12 від 23.12.93, N 55/97-ВР від 07.02.97, N 2350-III ( 2350-14 ) від 05.04.2001 )
Порушення водіями транспортних засобів правил дорожнього руху, крім передбачених статтею 123, частинами першою або другою статті 130 цього Кодексу, що спричинили пошкодження транспортних засобів, вантажів, шляхів, шляхових та інших споруд чи іншого майна,
тягнуть за собою накладення штрафу від одного до чотирьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від трьох до шести місяців. ( Стаття 124 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 316-11 від 29.05.85, N 7542-11 від 19.05.89, N 1369-12 від 29.07.91, N 1818-12 від 15.11.91; Законами N 3785-12 від 23.12.93, N 55/97-ВР від 07.02.97, N 2350-III ( 2350-14 ) від 05.04.2001 )
Ненадання посадовими особами підприємств, установ, організацій і громадянами транспортних засобів, що їм належать, працівникам міліції та медичним працівникам, а також ненадання військових транспортних засобів посадовим особам Військової служби правопорядку у Збройних Силах України у встановлених законом невідкладних випадках
тягне за собою накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Доповнено статтею 124-1 згідно з Указом ПВР N 1369-12 від 29.07.91; із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 1818-12 від 15.11.91; Законами N 3785-12 від 23.12.93, N 55/97-ВР від 07.02.97, N 2350-III ( 2350-14 ) від 05.04.2001, N 743-IV ( 743-15 ) від 15.05.2003 )
Порушення встановленого законом та правилами дорожнього руху порядку надання працівникам міліції та медичним працівникам транспортних засобів для безперешкодного використання
тягне за собою накладення штрафу в розмірі від п'ятдесяти до ста карбованців. ( Доповнено статтею 124-2 згідно з Указом ПВР N 1369-12 від 29.07.91 )
Інші порушення правил дорожнього руху, крім передбачених статтями 121-128, частинами першою і другою статті 129, частинами першою і другою статті 131, статтями 139 і 140 цього Кодексу,
тягнуть за собою попередження. ( Стаття 125 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 7542-11 від 19.05.89, N 1369-12 від 29.07.91, N 1818-12 від 15.11.91; Законами N 2547-12 від 07.07.92, N 3785-12 від 23.12.93, N 55/97-ВР від 07.02.97, N 2350-III ( 2350-14 ) від 05.04.2001 )
Керування транспортними засобами особами, які не мають права керування цими засобами, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування,
тягне за собою накладення штрафу від двох до чотирьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ті самі порушення, що спричинили пошкодження транспортних засобів, вантажів, шляхів, шляхових та інших споруд чи іншого майна,
тягнуть за собою накладення штрафу від чотирьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Керування транспортними засобами водіями, які не мають при собі або не пред'явили чи не передали для перевірки посвідчення, реєстраційних та інших документів, що підтверджують право на керування чи розпорядження транспортним засобом, дорожнього (маршрутного) листа та документів на вантаж, що перевозиться (крім власників транспортних засобів, які використовують їх в індивідуальних некомерційних цілях), талона про проходження державного технічного огляду, а у випадках, передбачених законодавством, страхового поліса про укладання договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів,
тягне за собою накладення штрафу від 0,5 до одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. ( Стаття 126 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 316-11 від 29.05.85, N 7542-11 від 19.05.89, N 1369-12 від 29.07.91, N 1818-12 від 15.11.91; Законами N 3785-12 від 23.12.93, N 55/97-ВР від 07.02.97, N 2350-III ( 2350-14 ) від 05.04.2001, N 1961-IV ( 1961-15 ) від 01.07.2004 )
Непокора пішоходів сигналам регулювання дорожнього руху, перехід ними проїзної частини у невстановлених місцях або безпосередньо перед транспортними засобами, що наближаються, невиконання інших правил дорожнього руху
тягнуть за собою попередження або накладення штрафу від 0,1 до 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Порушення правил дорожнього руху особами, що керують транспортними засобами, обладнаними двигуном з робочим об'ємом до 50 куб. см, велосипедами, а також возіями та іншими особами, які користуються шляхами,
тягне за собою накладення штрафу від 0,2 до 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Ті самі порушення, вчинені особами, зазначеними в частинах першій або другій цієї статті, які перебувають у стані сп'яніння,
тягнуть за собою накладення штрафу від двох до чотирьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Порушення, передбачені частинами першою або другою цієї статті, що спричинили пошкодження транспортних засобів, вантажів, шляхів, шляхових та інших споруд або іншого майна чи створення аварійної обстановки, а так само залишення особами, зазначеними в частинах першій або другій цієї статті, на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, учасниками якої вони є,
тягнуть за собою накладення штрафу від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Стаття 127 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 7542-11 від 19.05.89, N 1369-12 від 29.07.91, N 1818-12 від 15.11.91; Законами N 3785-12 від 23.12.93, N 55/97-ВР від 07.02.97, N 2350-III ( 2350-14 ) від 05.04.2001 )
Випуск на лінію транспортних засобів, технічний стан і обладнання яких не відповідає вимогам стандартів, правил дорожнього руху і технічної експлуатації, переобладнаних без відповідного дозволу, не зареєстрованих у встановленому порядку або таких, що не пройшли державного технічного огляду,
тягне за собою накладення штрафу на керівників підприємств, установ, організацій або інших посадових осіб, відповідальних за технічний стан, обладнання, експлуатацію транспортних засобів від двох до чотирьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Стаття 128 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 7542-11 від 19.05.89, N 1369-12 від 29.07.91, N 1818-12 від 15.11.91; Законами N 3785-12 від 23.12.93, N 55/97-ВР від 07.02.97 )
Порушення або невиконання правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, на підприємствах, в установах та організаціях при розробці та виготовленні транспортних засобів і деталей до них або інших предметів їх додаткового обладнання при проектуванні, реконструкції та ремонті шляхів, залізничних переїздів, інших шляхових споруд, а також невиконання припису державної автоінспекції про усунення порушень правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху,
тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від одного до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Порушення, передбачені частиною першою цієї статті, що спричинили створення аварійної обстановки або пошкодження транспортних засобів, вантажів, шляхів, шляхових та інших споруд чи іншого майна,
тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від чотирьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Доповнено статтею 128-1 згідно з Указом ПВР N 1369-12 від 29.07.91; із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 1818-12 від 15.11.91; Законами N 3785-12 від 23.12.93, N 55/97-ВР від 07.02.97, N 2350-III ( 2350-14 ) від 05.04.2001 )
Допуск до керування транспортними засобами водіїв, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або у хворобливому стані, або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, або таких, що не пройшли у встановлений строк медичного огляду,
тягне за собою накладення штрафу на керівників підприємств, установ, організацій або інших посадових осіб, відповідальних за допуск водіїв до керування транспортними засобами, від чотирьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Допуск до керування транспортними засобами осіб, які не мають права на керування транспортними засобами,
тягне за собою накладення штрафу на керівників підприємств, установ, організацій або інших посадових осіб, відповідальних за допуск водіїв до керування транспортними засобами, від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Допуск до керування річковим або маломірним судном осіб, які перебувають у стані сп'яніння,
тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб, відповідальних за експлуатацію суден, від чотирьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Стаття 129 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 316-11 від 29.05.85, N 7542-11 від 19.05.89, N 1369-12 від 29.07.91, N 1818-12 від 15.11.91; Законами N 3785-12 від 23.12.93, N 55/97-ВР від 07.02.97 )
Керування транспортними засобами особами в стані сп'яніння, передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані сп'яніння, а так само ухилення осіб, які керують транспортними засобами, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння,
тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв від п'ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів на строк від одного до двох років і на інших осіб - накладення штрафу від п'ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень: керування транспортними засобами особами в стані сп'яніння, ухилення осіб, які керують транспортними засобами, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння,
тягне за собою накладення штрафу на водіїв від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів на строк від двох до трьох років з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого і на інших осіб - накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Керування річковими або маломірними суднами судноводіями у стані сп'яніння, передача керування судном особі, яка перебуває в стані сп'яніння,
тягне за собою накладення штрафу в розмірі від п'ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування всіма видами плавучих засобів на строк від одного року до трьох років.
Дії, передбачені частиною третьою цієї статті, вчинені особами, які не мають права керування плавучими засобами,
тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі від п'ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Стаття 130 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 316-11 від 29.05.85, N 7542-11 від 19.05.89, N 1369-12 від 29.07.91, N 1818-12 від 15.11.91; Законами N 3785-12 від 23.12.93, N 55/97-ВР від 07.02.97 )
( Частина перша статті 131 виключена на підставі Закону N 3785-12 від 23.12.93 ) Ухилення водіїв транспортних засобів від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння
тягне за собою накладення штрафу в розмірі від двохсот до трьохсот карбованців або позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів на строк від одного року до трьох років.
( Частина друга статті 131 виключена на підставі Закону N 3785-12 від 23.12.93 ) Ті самі дії, вчинені особами, які не мають права керування транспортним засобом,
тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі від двохсот до трьохсот карбованців.
Ухилення судноводіїв річкових або маломірних суден від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння
тягне за собою накладення штрафу від п'ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування всіма видами плавучих засобів на строк від одного року до трьох років.
Дії, зазначені в частині першій цієї статті, вчинені особами, які не мають права керування судном,
тягнуть за собою накладення штрафу від п'ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Стаття 131 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 316-11 від 29.05.85, N 7542-11 від 19.05.89, N 1369-12 від 29.07.91, N 1818-12 від 15.11.91; Законами N 3785-12 від 23.12.93, N 55/97-ВР від 07.02.97 )
Самовільне використання з корисливою метою транспортних засобів, машин чи механізмів, що належать підприємствам, установам, організаціям,
тягне за собою накладення штрафу на громадян від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від трьох до чотирьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а на водіїв транспортних засобів - накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від трьох до шести місяців.
Зберігання транспортних засобів, що належать підприємствам, установам і організаціям, поза встановленими місцями їх стоянки
тягне за собою попередження або накладення штрафу на водіїв чи посадових осіб, відповідальних за зберігання і використання транспортних засобів, від 0,5 до одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. ( Стаття 132 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 2444-11 від 27.06.86, N 1369-12 від 29.07.91, N 1818-12 від 15.11.91; Законами N 3785-12 від 23.12.93, N 55/97-ВР від 07.02.97, N 2350-III ( 2350-14 ) від 05.04.2001 )
Порушення правил перевезення небезпечних речовин або предметів ручною кладдю на залізничному транспорті
тягне за собою попередження або накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Порушення правил перевезення небезпечних речовин або предметів на морському і річковому транспорті
тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян від одного до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і попередження або накладення штрафу на посадових осіб - від двох до шести неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Порушення правил перевезення небезпечних речовин або предметів на повітряному транспорті
тягне за собою накладення штрафу на громадян від двох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з оплатним вилученням або конфіскацією зазначених речовин і предметів або без таких, і на посадових осіб - від трьох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Порушення правил перевезення небезпечних, великогабаритних та великовагових вантажів на автомобільному транспорті
тягне за собою накладення штрафу на водіїв транспортних засобів від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Провезення в автобусах, маршрутних таксі, тролейбусах або трамваях, а також здача в багаж чи в камеру схову на автомобільному транспорті небезпечних речовин або предметів
тягнуть за собою попередження або накладення штрафу від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Перелік небезпечних речовин або предметів визначається правилами перевезення, діючими на відповідних видах транспорту. ( Стаття 133 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 3282-11 від 19.12.86; Законами N 3785-12 від 23.12.93, N 55/97-ВР від 07.02.97, N 2350-III ( 2350-14 ) від 05.04.2001 )
Здійснення регулярних перевезень пасажирів на постійних маршрутах без укладення договору на перевезення пасажирів автомобільним транспортом або без паспорта маршруту
тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Порушення правил надання послуг з перевезення організованих груп дітей або туристів
тягне за собою накладення штрафу на водіїв транспортних засобів від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а на посадових осіб, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності - від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відхилення від визначеного маршруту руху автобуса або маршрутного таксомотора, незаїзд на автостанцію (автовокзал), якщо такий заїзд передбачений розкладом руху автобуса або маршрутного таксомотора,
тягне за собою накладення штрафу на водіїв транспортних засобів у розмірі двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Здійснення перевезень пасажирів таксі, в яких не встановлено або не працює таксометр,
тягне за собою накладення штрафу в розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відсутність візуальної або гучномовної інформації для пасажирів про відправлення, прибуття автобусів, вартість проїзду, правила надання послуг та пільги на пасажирському автотранспорті, відсутність візуальної інформації для пасажирів в автобусах і маршрутних таксомоторах, передбаченої Правилами надання послуг пасажирського автомобільного транспорту ( 176-97-п ),
тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Порушення встановленого режиму праці і відпочинку водіїв -
тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності в розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Безпідставна відмова від передбаченого законом пільгового перевезення громадян
тягне за собою накладення штрафу на водіїв транспортних засобів, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності від восьми до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Кодекс доповнено статтею 133-1 згідно із Законом N 2029-III ( 2029-14 ) від 05.10.2000; із змінами, внесеними згідно із Законом N 3322-IV ( 3322-15 ) від 12.01.2006 )
Здійснення внутрішніх автомобільних перевезень пасажирів і вантажів на території України транспортними засобами, зареєстрованими в інших державах, або міжнародних двосторонніх чи транзитних перевезень пасажирів і вантажів без відповідного дозволу, а також порушення особливих умов і правил, зазначених у ліцензії на здійснення міжнародних автомобільних перевезень пасажирів і вантажів,
тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності, водіїв транспортних засобів від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Кодекс доповнено статтею 133-2 згідно із Законом N 2029-III ( 2029-14 ) від 05.10.2000 )
Провезення ручної кладі понад установлені норми на залізничному, морському і річковому транспорті
тягне за собою накладення штрафу від 0,5 до одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Неоплачене провезення багажу в електротранспорті і автобусах міського, приміського, міжміського сполучення, а також у маршрутних таксі
тягне за собою накладення штрафу від 0,1 до 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. ( Стаття 134 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 3282-11 від 19.12.86, Законом N 55/97-ВР від 07.02.97 )
Безквитковий проїзд пасажира, а так само провезення без квитка дитини віком від семи до шістнадцяти років:
у поїздах приміського, місцевого або дальнього сполучення -
тягне за собою накладення штрафу в десятикратному розмірі від вартості проїзду;
в міському транспорті -
тягне за собою накладення штрафу в двадцятикратному розмірі від вартості проїзду;
в автобусі приміського або внутрірайонного сполучення -
тягне за собою накладення штрафу в десятикратному розмірі від вартості проїзду;
в автобусі міжміського і міжнародного сполучення та у міжміському електротранспорті
тягне за собою накладення штрафу в десятикратному розмірі від вартості проїзду;
на суднах водного транспорту -
тягне за собою накладення штрафу в п'ятикратному розмірі від вартості проїзду. ( Стаття 135 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 3282-11 від 19.12.86, Законами N 210/95-ВР від 02.06.95, N 2029-III ( 2029-14 ) від 05.10.2000 )
Пошкодження пломб і запірних пристроїв вантажних вагонів, автомобілів, автомобільних причепів, контейнерів, трюмів та інших вантажних приміщень плавучих засобів, зривання з них пломб, пошкодження окремих вантажних місць та їх упаковки, пакетів, огорож вантажних дворів, залізничних станцій, вантажних автомобільних станцій, контейнерних пунктів (площадок), портів (пристаней) і складів, які використовуються для виконання операцій, зв'язаних з вантажними перевезеннями, а також перебування без належного дозволу на території вантажних дворів, контейнерних пунктів (площадок), вантажних районів (дільниць) портів (пристаней), шлюзів і зазначених вище складів
тягнуть за собою накладення штрафу від трьох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Пошкодження рухомого складу, контейнерів, плавучих та інших транспортних засобів, призначених для перевезення вантажів, а також перевізних пристроїв
тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Стаття 136 із змінами, внесеними згідно із Законом N 55/97-ВР від 07.02.97 )
Пошкодження пломб і запірних пристроїв контейнерів, зривання з них пломб, пошкодження окремих вантажних місць та їх упаковки, пакетів, а також огорож складів, які використовуються для виконання операцій, зв'язаних з перевезенням вантажів на повітряному транспорті,
тягнуть за собою накладення штрафу від трьох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Пошкодження контейнерів і транспортних засобів, призначених для перевезення вантажів на повітряному транспорті,
тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Стаття 137 із змінами, внесеними згідно із Законом N 55/97-ВР від 07.02.97 )
Порушення Правил охорони магістральних трубопроводів -
тягне за собою накладення штрафу на громадян від п'ятнадцяти до двадцяти семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - від двадцяти до сорока п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Повторне протягом року порушення, передбачене частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню,
тягне за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до сорока п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - від сорока до вісімдесяти восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Стаття 138 із змінами, внесеними згідно із Законами N 246/94-ВР від 15.11.94, N 55/97-ВР від 07.02.97 )
Пошкодження шляхів, залізничних переїздів, інших шляхових споруд, трамвайних колій, технічних засобів регулювання дорожнього руху, самовільне знімання, закриття чи встановлення технічних засобів регулювання дорожнього руху, створення перешкод для дорожнього руху, в тому числі забруднення шляхового покриття або невжиття необхідних заходів до їх усунення та попередження інших учасників руху про небезпеку, що виникла, або невжиття посадовими особами заходів щодо заборони руху підвідомчих транспортних засобів і машин на гусеничному ходу шляхами, удосконалене покриття яких може бути пошкоджено,
тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від трьох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від чотирьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Порушення, передбачені частиною першою цієї статті, що спричинили створення аварійної обстановки або пошкодження транспортних засобів, вантажів чи іншого майна,
тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від чотирьох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Стаття 139 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 7542-11 від 19.05.89, N 1369-12 від 29.07.91, N 1818-12 від 15.11.91; Законами N 3785-12 від 23.12.93, N 55/97-ВР від 07.02.97 )
Порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні шляхів, залізничних переїздів, інших шляхових споруд, невжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху при виникненні умов, які загрожують безпеці руху, або неприйняття своєчасних заходів до відновлення безпечних умов для руху
тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від одного до чотирьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Порушення посадовими особами визначеного порядку погодження з державною автоінспекцією: маршрутів руху транспортних засобів загального користування; встановлення у безпосередній близькості від шляху транспарантів, плакатів; обладнання шляхів технічними засобами організації дорожнього руху; переобладнання транспортних засобів та встановлення на них спеціальної світлової і звукової сигналізації; буксирування механічних транспортних засобів; проведення на шляхах масових заходів; провадження будь-яких робіт на шляхах; виготовлення проектної документації на будівництво, реконструкцію і ремонт шляхів, залізничних переїздів та інших шляхових споруд,
тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Порушення нормативів щодо обладнання на дорогах місць: провадження робіт, залишення дорожніх машин, будівельних матеріалів, конструкцій тощо, а так само неусунення після закінчення робіт перешкод і неприведення дороги в стан, що гарантує безперешкодний і безпечний рух транспортних засобів та пішоходів,
тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двох до чотирьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Порушення, передбачені частиною першою або другою чи третьою цієї статті, що спричинили створення аварійної обстановки або пошкодження транспортних засобів, вантажів, шляхів, шляхових та інших споруд чи іншого майна,
тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від чотирьох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Стаття 140 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 1369-12 від 29.07.91, N 1818-12 від 15.11.91; Законами N 3785-12 від 23.12.93, N 55/97-ВР від 07.02.97 )
Розорювання резервів, знімання дерну і виймання грунту, складування матеріалів і вантажів, проведення будівельних, меліоративних, топографічних та інших робіт, будівництво споруд, підземних і надземних комунікацій у смузі відводу автомобільного шляху без погодження з шляховими організаціями, а також звалювання снігу і сміття у такій смузі, скидання каналізаційних, промислових, меліоративних і стічних вод у систему шляхового водовідводу
тягнуть за собою попередження або накладення штрафу на громадян від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і попередження або накладення штрафу на посадових осіб від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Стаття 141 із змінами, внесеними згідно із Законами N 81/96-ВР від 06.03.96, N 55/97-ВР від 07.02.97 )
Порушення землекористувачами правил утримання ділянок, прилеглих до смуги відводу автомобільних шляхів загальнодержавного, республіканського і місцевого значення, обов'язків по очищенню тротуарів, пішохідних доріжок у межах закріплених за ними ділянок, обладнанню і ремонту переїзних містків та їх очищенню, а також по утриманню у справному стані під'їздів до автомобільних шляхів загального користування
тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і попередження або накладення штрафу на посадових осіб - від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Стаття 142 із змінами, внесеними згідно із Законом N 55/97-ВР від 07.02.97 )
Ухилення керівників колгоспів, радгоспів, промислових, транспортних, будівельних та інших підприємств і господарських організацій від участі відповідно до чинного законодавства в шляхових роботах (будівництві, реконструкції, ремонті, утриманні, благоустрої та озелененні місцевих автомобільних шляхів), а так само невиконання у встановлені строки заданих обсягів цих робіт
тягнуть за собою попередження або накладення штрафу в розмірі до п'ятдесяти карбованців.
Обладнання та експлуатація радіотрансляційного вузла проводового мовлення незалежно від його потужності без належної реєстрації або дозволу, отримання якого передбачено законодавством,
тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб у розмірі до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Обладнання та експлуатація радіотрансляційної точки проводового мовлення без належної реєстрації або дозволу, отримання якого передбачено законодавством, незалежно від відомчої належності радіотрансляційної мережі, від якої цю точку встановлено,
тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі до одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. ( Стаття 144 в редакції Закону N 386/96-ВР від 01.10.96 )
Порушення умов і правил, що регламентують діяльність у сфері телекомунікацій, поштового зв'язку та користування радіочастотним ресурсом України, передбачену ліцензіями, дозволами,
тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств і організацій усіх форм власності у розмірі від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення за порушення, передбачені частиною першою цієї статті,
тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств і організацій усіх форм власності у розмірі від тридцяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Стаття 145 в редакції Закону N 386/96-ВР від 01.10.96; із змінами, внесеними згідно із Законами N 1876-IV ( 1876-15 ) від 24.06.2004, N 3380-IV ( 3380-15 ) від 19.01.2006 )
Порушення правил реалізації, експлуатації радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв будь-якого виду і призначення, а так само користування радіочастотним ресурсом України без належного дозволу чи ліцензії або з порушенням правил, які регулюють користування радіочастотним ресурсом України,
тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією зазначених засобів і пристроїв або без такої і на посадових осіб та громадян - суб'єктів господарської діяльності від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією зазначених засобів і пристроїв або без такої.
Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті,
тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією зазначених засобів і пристроїв і на посадових осіб та громадян суб'єктів господарської діяльності - від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією зазначених засобів і пристроїв. ( Стаття 146 в редакції Законів N 386/96-ВР від 01.10.96, N 1876-IV ( 1876-15 ) від 24.06.2004 )
Порушення правил охорони ліній і споруд зв'язку або пошкодження кабельної, радіорелейної, повітряної лінії зв'язку, проводового мовлення або споруд чи обладнання, які входять до їх складу, якщо воно не викликало припинення зв'язку,
тягне за собою накладення штрафу на громадян у розмірі від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - у розмірі від п'ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Стаття 147 в редакції Закону N 386/96-ВР від 01.10.96, із змінами, внесеними згідно із Законом N 1876-IV ( 1876-15 ) від 24.06.2004 )
Пошкодження таксофонів -
тягне за собою накладення штрафу в розмірі від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Стаття 148 в редакції Закону N 386/96-ВР від 01.10.96 )
Здійснення дій, що призвели до зниження якості функціонування телекомунікаційних мереж, або самовільне (без відома оператора телекомунікацій) отримання телекомунікаційних послуг
тягне за собою накладення штрафу в розмірі від тридцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення за порушення, передбачені частиною першою цієї статті,
тягнуть за собою відшкодування збитків, завданих оператору, та накладення штрафу в розмірі від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Кодекс доповнено статтею 148-1 згідно із Законом N 386/96-ВР від 01.10.96, в редакції Закону N 1280-IV ( 1280-15 ) від 18.11.2003 )
Порушення порядку та умов надання послуг зв'язку в мережах загального користування
тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб у розмірі від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відмова оператора зв'язку надати споживачу вичерпну інформацію щодо змісту, якості та порядку надання телекомунікаційних послуг, що ним надаються та/або отримані споживачем протягом останніх шести місяців, а також порушення встановленого законом строку оприлюднення тарифів, які встановлюються операторами телекомунікацій самостійно,
тягнуть за собою накладення штрафу на посадових та фізичних осіб - суб'єктів господарської діяльності в розмірі від одного до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Кодекс доповнено статтею 148-2 згідно із Законом N 386/96-ВР від 01.10.96, в редакції Закону N 1280-IV ( 1280-15 ) від 18.11.2003 )
Використання засобів зв'язку з метою, що суперечить інтересам держави, з метою порушення громадського порядку та посягання на честь і гідність громадян
тягне за собою накладення штрафу в розмірі від п'ятдесяти до ста п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Кодекс доповнено статтею 148-3 згідно із Законом N 386/96-ВР від 01.10.96 )
Використання технічних засобів та обладнання, що застосовуються в мережах зв'язку загального користування операторами зв'язку без документа про підтвердження відповідності,
тягне за собою накладення штрафу в розмірі від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Кодекс доповнено статтею 148-4 згідно із Законом N 386/96-ВР від 01.10.96, в редакції Закону N 1280-IV ( 1280-15 ) від 18.11.2003 )
Відмова в наданні необхідної інформації для взаємоз'єднання телекомунікаційних мереж, доступу до цих мереж у всіх технічно можливих місцях, інформації щодо ідентифікації виклику і його тривалості між телекомунікаційними мережами, відмова оператора, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку телекомунікацій, подати на затвердження до НКРЗ пропозиції щодо взаємоз'єднання телекомунікаційних мереж, відмова у виконанні рішення, яке прийняте НКРЗ і набрало чинності,
тягне за собою накладення штрафу на посадових та фізичних осіб - суб'єктів господарської діяльності в розмірі від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення за порушення, передбачені частиною першою цієї статті,
тягнуть за собою накладення штрафу на посадових та фізичних осіб - суб'єктів господарської діяльності в розмірі від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Кодекс доповнено статтею 148-5 згідно із Законом N 1280-IV ( 1280-15 ) від 18.11.2003 )
Порушення посадовими особами порядку взяття на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, зняття з обліку та надання громадянам жилих приміщень, недодержання строків заселення жилих будинків і жилих приміщень
тягнуть за собою накладення штрафу від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Стаття 149 із змінами, внесеними згідно із Законом N 55/97-ВР від 07.02.97 )
Порушення правил користування жилими приміщеннями, санітарного утримання місць загального користування, сходових кліток, ліфтів, під'їздів, придомових територій, порушення правил експлуатації жилих будинків, жилих приміщень та інженерного обладнання, безгосподарне їх утримання, а також самовільне переобладнання та перепланування жилих будинків і жилих приміщень, використання їх не за призначенням, псування жилих будинків, жилих приміщень, їх обладнання та об'єктів благоустрою
тягнуть за собою попередження або накладення штрафу на громадян від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і попередження або накладення штрафу на посадових осіб від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Стаття 150 із змінами, внесеними згідно із Законом N 55/97-ВР від 07.02.97 )
Самоправне зайняття жилого приміщення у будинках державного або громадського житлового фонду чи фонду житлово-будівельних кооперативів
тягне за собою накладення штрафу від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Стаття 151 із змінами, внесеними згідно із Законом N 55/97-ВР від 07.02.97 )
Порушення правил благоустрою територій міст та інших населених пунктів, а також недодержання правил щодо забезпечення чистоти і порядку в містах та інших населених пунктах
тягнуть за собою попередження або накладення штрафу на громадян від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і попередження або накладення штрафу на посадових осіб від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Стаття 152 із змінами, внесеними згідно із Законом N 55/97-ВР від 07.02.97 )
Знищення або пошкодження зелених насаджень, окремих дерев, чагарників, газонів, квітників та інших об'єктів озеленення в населених пунктах, невжиття заходів для їх охорони, а також самовільне перенесення в інші місця під час забудови окремих ділянок, зайнятих об'єктами озеленення,
тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Стаття 153 із змінами, внесеними згідно із Законами N 81/96-ВР від 06.03.96, N 55/97-ВР від 07.02.97 )
Тримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, чи понад установлену кількість, чи незареєстрованих собак, або приведення в громадські місця, або вигулювання собак без повідків і намордників (крім собак, у реєстраційних свідоцтвах на яких зроблено спеціальну відмітку) чи в невідведених для цього місцях
тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і попередження або накладення штрафу на посадових осіб - від трьох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ті самі дії, що спричинили заподіяння шкоди здоров'ю людей або їх майну, а так само повторне протягом року вчинення порушення з числа передбачених частиною першою цієї статті
тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від трьох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією тварин і на посадових осіб - від чотирьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Стаття 154 із змінами, внесеними згідно із Законом N 55/97-ВР від 07.02.97 )
( Назва глави 12 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3683-12 від 15.12.93 )
Порушення правил торгівлі, виконання робіт і надання послуг працівниками торгівлі, громадського харчування та сфери послуг, громадянами, які займаються підприємницькою діяльністю,
тягне за собою накладення штрафу від одного до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Продаж товарів зі складів, баз, підсобних приміщень підприємств (організацій) державної торгівлі (громадського харчування, сфери послуг) і споживчої кооперації на порушення встановлених правил, а так само приховування товарів від покупців, вчинене працівниками підприємств (організацій) державної торгівлі (громадського харчування та сфери послуг) і споживчої кооперації, які не є посадовими особами,
тягне за собою накладення штрафу від одного до чотирнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Дії, передбачені частинами першою та другою цієї статті, вчинені особою , яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення,
тягнуть за собою накладення штрафу від п'яти до двадцяти семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Стаття 155 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 7445-11 від 27.04.89, N 8918-11 від 07.03.90, N 1255-12 від 25.06.91; Законами N 3683-12 від 15.12.93, N 55/97-ВР від 07.02.97 )
Порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг
тягне за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від двох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення,
тягнуть за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків при здійсненні операцій з купівлі-продажу іноземної валюти
тягне за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють операції з купівлі-продажу іноземної валюти, від трьох до шести неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб уповноважених банків або суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють свою діяльність на підставі агентських угод з уповноваженими банками з операцій купівлі-продажу іноземної валюти, - від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Дії, передбачені частиною третьою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення,
тягнуть за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють операції з купівлі-продажу іноземної валюти, від шести до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб уповноважених банків або суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють свою діяльність на підставі агентських угод з уповноваженими банками з операцій купівлі-продажу іноземної валюти, - від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Кодекс доповнено статтею 155-1 згідно із Законом N 23/97-ВР від 23.01.97, в редакції Закону N 548-IV ( 548-15 ) від 20.02.2003 )
Обмірювання, обважування, обраховування, перевищення встановлених цін і тарифів або інший обман покупця чи замовника працівниками торгівлі, громадського харчування і сфери послуг та громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності під час реалізації товарів, виконання робіт, надання послуг, якщо матеріальна шкода, заподіяна таким обманом, не перевищує три неоподатковуваних мінімуми доходів громадян,
тягне за собою накладення штрафу від двох до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення,
тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Кодекс доповнено статтею 155-2 згідно із Законом N 2443-III ( 2443-14 ) від 24.05.2001 - набирає чинності 01.09.2001 року )
Роздрібна або оптова, включаючи імпорт або експорт, торгівля спиртом етиловим, коньячним або плодовим або роздрібна торгівля алкогольними напоями чи тютюновими виробами без наявності ліцензії або без марок акцизного збору чи з підробленими марками цього збору
тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією предметів торгівлі та виручки, одержаної від продажу предметів торгівлі.
Порушення працівником підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування правил торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами, а саме: торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами в приміщеннях або на територіях, заборонених законом, або в інших місцях, визначених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради як такі, де роздрібна торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами заборонена, а так само торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами через торгові автомати чи неповнолітніми особами, а також продаж алкогольних напоїв або тютюнових виробів особі, яка не досягла 18 років,
тягне за собою накладення штрафу від п'яти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами з рук -
тягне за собою накладення штрафу від трьох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією предметів торгівлі.
Дії, передбачені частиною першою чи третьою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення,
тягнуть за собою накладення штрафу від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією предметів торгівлі. ( Стаття 156 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 316-11 від 29.05.85, N 8918-11 від 07.03.90; Законами N 3683-12 від 15.12.93, N 55/97-ВР від 07.02.97; в редакції Законів N 1685-III ( 1685-14 ) від 20.04.2000, N 2899-IV ( 2899-15 ) від 22.09.2005 )
Відмова працівників торгівлі, громадського харчування та сфери послуг і громадян, які займаються підприємницькою діяльністю в цих галузях, у наданні громадянам-споживачам необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про товари (роботи, послуги), їх кількість, якість, асортимент, а також про їх виробника (виконавця, продавця), у навчанні безпечного та правильного їх використання, а так само обмеження прав громадян-споживачів на перевірку якості, комплектності, ваги та ціни придбаних товарів
тягнуть за собою накладення штрафу від одного до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відмова особами, зазначеними у частині першій цієї статті, громадянину-споживачу в реалізації його права в разі придбання ним товару неналежної якості
тягне за собою накладення штрафу від одного до вісімнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Кодекс доповнено статтею 156-1 згідно із Законом N 3683-12 від 15.12.93, в редакції Закону N 23/97-ВР від 23.01.97, із змінами, внесеними згідно із Законами N 55/97-ВР від 07.02.97, N 1253-IV ( 1253-15 ) від 18.11.2003 )
Порушення встановленого порядку промислової переробки, зберігання, транспортування або знищення конфіскованих спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв чи тютюнових виробів
тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Кодекс доповнено статтею 156-2 згідно із Законом N 1685-III ( 1685-14 ) від 20.04.2000 )
Порушення правил торгівлі на ринках -
тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і попередження або накладення штрафу на посадових осіб - від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Стаття 159 із змінами, внесеними згідно із Законами N 55/97-ВР від 07.02.97, N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 )
Торгівля в містах з рук на вулицях, площах, у дворах, під'їздах, скверах та в інших невстановлених місцях
тягне за собою накладення штрафу від одного до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією предметів торгівлі або без такої.
Торгівля з рук у невстановлених місцях промисловими товарами тягне за собою накладення штрафу від шести до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією предметів торгівлі. ( Стаття 160 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 7445-11 від 27.04.89, N 1255-12 від 25.06.91, Законом N 55/97-ВР від 07.02.97 )
Незаконна торговельна діяльність, тобто здійснення угод куплі-продажу товарів чи інших предметів з ухиленням від реєстрації в установленому порядку з метою одержання неконтрольованого державою прибутку, якщо розмір цього прибутку не перевищує семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян,
тягне за собою накладення штрафу від п'яти до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією цих товарів і виручених грошей. ( Доповнено статтею 160-2 згідно з Указом ПВР N 7445-11 від 27.04.89; із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 8918-11 від 07.03.90; Законами N 1255-12 від 25.06.91, N 2547-12 від 07.07.92, N 55/97-ВР від 07.02.97 )
Продаж у підприємствах торгівлі (громадського харчування), які належать громадянам на праві власності, або в кооперативах чи інших об'єднаннях, що мають дозвіл на торговельно-посередницьку діяльність, товарів, які виділяються з державних ринкових фондів або придбані ними в роздрібній мережі, за цінами, що перевищують встановлені роздрібні ціни на ці товари, з порушенням встановлених правил торгівлі,
тягне за собою накладення на особу, яка прийняла рішення про підвищення цін, штрафу в розмірі від п'ятисот до однієї тисячі карбованців з конфіскацією цих товарів та виручених грошей.
Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені повторно,
тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі від однієї тисячі до трьох тисяч карбованців з конфіскацією цих товарів та виручених грошей. ( Доповнено статтею 160-3 згідно із Законом N 1255-12 від 25.06.91 )
Незаконний відпуск або придбання бензину чи інших паливно-мастильних матеріалів, що належать державним або громадським підприємствам, установам і організаціям, при відсутності ознак розкрадання
тягне за собою накладення штрафу від чотирьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Стаття 161 із змінами, внесеними згідно із Законом N 55/97-ВР від 07.02.97 )
Незаконні скуповування, продаж, обмін, використання валютних цінностей як засобу платежу або як застави
тягнуть за собою попередження або накладення штрафу від тридцяти до сорока чотирьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією валютних цінностей. ( Стаття 162 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 4134-11 від 12.06.87; Законами N 2468-12 від 17.06.92, N 3890-12 від 28.01.94, N 55/97-ВР від 07.02.97, в редакції Закону N 1744-III ( 1744-14 ) від 18.05.2000 )
( Статтю 163 виключено на підставі Закону N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 )
Порушення вимог законодавчих та інших нормативних актів з емісії цінних паперів тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб емітента цінних паперів, незалежно від форм власності - від десяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на засновників (учасників) емітента чи їх посадових осіб чи уповноважених ними осіб - від п'ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Кодекс доповнено статтею 163 згідно із Законом N 980-IV ( 980-15 ) від 19.06.2003; із змінами, внесеними згідно із Законом N 3201-IV ( 3201-15 ) від 15.12.2005 )
Відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України,
тягне за собою накладення штрафу у розмірі від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення,
тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від десяти до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Кодекс доповнено статтею 163-1 згідно із Законом N 2322-IV ( 2322-15 ) від 12.01.2005 )
Неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов'язкових платежів),
тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб у розмірі від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення,
тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб у розмірі від десяти до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Кодекс доповнено статтею 163-2 згідно із Законом N 2322-IV ( 2322-15 ) від 12.01.2005 )
Невиконання керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій, включаючи установи Національного банку України, комерційні банки та інші фінансово-кредитні установи, законних вимог посадових осіб органів державної податкової служби, перелічених у пунктах 5-8 частини першої статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" ( 509-12 ),
тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення,
тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від десяти до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Кодекс доповнено статтею 163-3 згідно із Законом N 2322-IV ( 2322-15 ) від 12.01.2005 )
Неутримання або неперерахування до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб при виплаті фізичній особі доходів, перерахування податку на доходи фізичних осіб за рахунок коштів підприємств, установ і організацій (крім випадків, коли таке перерахування дозволено законодавством), неповідомлення або несвоєчасне повідомлення державним податковим інспекціям за встановленою формою відомостей про доходи громадян,
тягне за собою попередження або накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також на громадян - суб'єктів підприємницької діяльності у розмірі від двох до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення,
тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також на громадян суб'єктів підприємницької діяльності у розмірі від трьох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Кодекс доповнено статтею 163-4 згідно із Законом N 2322-IV ( 2322-15 ) від 12.01.2005 )
Провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом,
тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва і сировини чи без такої.
Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення,
тягнуть за собою накладення штрафу від тридцяти до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва і сировини чи без такої.
Надання суб'єктом господарювання дозвільному органу або адміністратору недостовірної інформації щодо відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства
тягне за собою накладення штрафу від сорока до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Стаття 164 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 2444-11 від 27.06.86; Законами N 3888-12 від 28.01.94, N 55/97-ВР від 07.02.97, N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001, N 1284-IV ( 1284-15 ) від 18.11.2003; в редакції Законів N 2322-IV ( 2322-15 ) від 12.01.2005, N 2806-IV ( 2806-15 ) від 06.09.2005 )
Неподання або несвоєчасне подання громадянами декларацій про доходи чи включення до декларацій перекручених даних, неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов'язкову форму обліку,
тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення,
тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від п'яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Доповнено статтею 164-1 згідно з Указом ПВР N 2444-11 від 27.06.86; із змінами, внесеними згідно із Законом N 55/97-ВР від 07.02.97; в редакції Закону N 2322-IV ( 2322-15 ) від 12.01.2005 )
Приховування в обліку валютних та інших доходів, непродуктивних витрат і збитків, відсутність бухгалтерського обліку або ведення його з порушенням установленого порядку, внесення неправдивих даних до фінансової звітності, неподання фінансової звітності, несвоєчасне або неякісне проведення інвентарізацій грошових коштів і матеріальних цінностей, порушення правил ведення касових операцій, перешкоджання працівникам державної контрольно-ревізійної служби у проведенні ревізій та перевірок, невжиття заходів по відшкодуванню з винних осіб збитків від недостач, розтрат, крадіжок і безгосподарності
тягнуть за собою накладення штрафу від восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одно з правопорушень, зазначених у частині першій цієї статті,
тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Доповнено статтею 164-2 згідно із Законом N 2941а-12 від 26.01.93; із змінами, внесеними згідно із Законами N 3888-12 від 28.01.94, N 155/94-ВР від 29.07.94, N 328/96-ВР від 12.07.96, N 1708-III ( 1708-14 ) від 11.05.2000, N 3047-III ( 3047-14 ) від 07.02.2002 )
Незаконне копіювання форми, упаковки, зовнішнього оформлення, а так само імітація, копіювання, пряме відтворення товару іншого підприємця, самовільне використання його імені
тягне за собою накладення штрафу від тридцяти до сорока чотирьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва і сировини чи без такої.
Умисне поширення неправдивих або неточних відомостей, які можуть завдати шкоди діловій репутації або майновим інтересам іншого підприємця,
тягне за собою накладення штрафу від п'яти до дев'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отримання, використання, розголошення комерційної таємниці, а також конфіденціальної інформації з метою заподіяння шкоди діловій репутації або майну іншого підприємця
тягне за собою накладення штрафу від дев'яти до вісімнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Доповнено статтею 164-3 згідно із Законом N 3888-12 від 28.01.94; із змінами, внесеними згідно із Законами N 75/95-ВР від 28.02.95, N 55/97-ВР від 07.02.97, N 2362-III ( 2362-14 ) від 05.04.2001 )
Здавання виторгу торговельними підприємствами всіх форм власності, що здійснюють реалізацію товарів за готівку, з порушенням термінів, установлених правилами розрахунків і ведення касових операцій,
тягне за собою накладення штрафу на осіб, відповідальних за здавання виторгу, від сімнадцяти до вісімдесяти восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ті самі дії, вчинені особою повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення за порушення, передбачене частиною першою цієї статті,
тягнуть за собою накладення штрафу від сорока трьох до ста сімдесяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Кодекс доповнено статтею 164-4 згідно із Законом N 155/94-ВР від 29.07.94, із змінами, внесеними згідно із Законом N 328/96-ВР від 12.07.96 )
Зберігання або транспортування алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, на яких немає належним чином розміщених марок акцизного збору, або з підробленими чи фальсифікованими марками акцизного збору посадовими особами підприємств-виробників, імпортерів і продавців цих товарів
тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією таких алкогольних напоїв або тютюнових виробів.
Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано стягненню за будь-яке з правопорушень, зазначених у частині першій цієї статті, або вчинені у великих розмірах,
тягнуть за собою накладення штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією таких алкогольних напоїв чи тютюнових виробів.
Незаконне зберігання марок акцизного збору -
тягне за собою накладення штрафу від трьох до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією марок акцизного збору.
Примітка. Під великим розміром слід розуміти вартість алкогольних напоїв або тютюнових виробів, яка у сто чи більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян. ( Кодекс доповнено статтею 164-5 згідно із Законом N 323/96-ВР від 12.07.96, в редакції Закону N 1685-III ( 1685-14 ) від 20.04.2000 )
Демонстрування фільмів або розповсюдження фільмів шляхом продажу чи передачі в прокат фільмокопій без державного посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів
тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до сорока п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією фільмокопій, а також грошей, отриманих від їх демонстрування, продажу або передачі в прокат.
Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після застосування заходів адміністративного стягнення,
тягнуть за собою накладення штрафу від сорока п'яти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією фільмокопій, а також грошей, отриманих від їх демонстрування, продажу або передачі в прокат.
Розповсюдження фільмів шляхом виготовлення фільмокопій без державного посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів з метою їх демонстрування, продажу, передачі в прокат
тягне за собою накладення штрафу від шістдесяти до дев'яноста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією фільмокопій, засобів їх виготовлення, а також грошей, отриманих від їх демонстрування, продажу або передачі в прокат.
Дії, передбачені частиною третьою цієї статті, вчинені повторно протягом року після застосування заходів адміністративного стягнення,
тягнуть за собою накладення штрафу від дев'яноста до ста п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією фільмокопій, засобів їх виготовлення, а також грошей, отриманих від їх демонстрування, продажу або передачі в прокат. ( Кодекс доповнено статтею 164-6 згідно із Законом N 497/96-ВР від 14.11.96; в редакції Закону N 998-XIV ( 998-14 ) від 16.07.99 )
Розповсюдження і демонстрування фільмів з порушенням умов, передбачених державним посвідченням на право розповсюдження і демонстрування фільмів,
тягнуть за собою накладення штрафу від двадцяти до тридцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією фільмокопій, а також грошей, отриманих від їх демонстрування, продажу або передачі в прокат.
Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після застосування заходів адміністративного стягнення,
тягнуть за собою накладення штрафу від тридцяти п'яти до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією фільмокопій, а також грошей, отриманих від їх демонстрування, продажу або передачі в прокат. ( Кодекс доповнено статтею 164-7 згідно із Законом N 497/96-ВР від 14.11.96; в редакції Закону N 998-XIV ( 998-14 ) від 16.07.99 )
Недотримання суб'єктами кінематографії та телебачення квоти демонстрування національних фільмів при використанні національного екранного часу
тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від шістдесяти до дев'яноста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після застосування заходів адміністративного стягнення,
тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від дев'яноста до ста п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Кодекс доповнено статтею 164-8 згідно із Законом N 497/96-ВР від 14.11.96; в редакції Закону N 998-XIV ( 998-14 ) від 16.07.99 )
Розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних, упаковки яких не марковані контрольними марками або марковані контрольними марками, що мають серію чи містять інформацію, які не відповідають носію цього примірника, або номер, який не відповідає даним Єдиного реєстру одержувачів контрольних марок,
тягне за собою накладення штрафу від десяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією цих примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних.
Та сама дія, вчинена особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з правопорушень, зазначених у частині першій цієї статті,
тягне за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією цих примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних. ( Кодекс доповнено статтею 164-9 згідно із Законом N 1587-III ( 1587-14 ) від 23.03.2000, в редакції Закону N 1098-IV ( 1098-15 ) від 10.07.2003 )
Порушення законодавства, що регулює здійснення операцій з металобрухтом,
тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією металобрухту, а також грошей, отриманих від його реалізації. ( Кодекс доповнено статтею 164-10 згідно із Законом N 2114-III ( 2114-14 ) від 16.11.2000 )
Використання бюджетних коштів усупереч їх цільовому призначенню або недотримання порядку проведення операцій з бюджетними коштами, як це встановлено чинним бюджетним законодавством,
тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від тридцяти до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення,
тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від сімдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Кодекс доповнено статтею 164-12 згідно із Законом N 2787-III ( 2787-14 ) від 15.11.2001 )
Порушення законодавства, що регулює виробництво, експорт, імпорт дисків для лазерних систем зчитування, експорт, імпорт обладнання чи сировини для їх виробництва,
тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Кодекс доповнено статтею 164-13 згідно із Законом N 2953-III ( 2953-14 ) від 17.01.2002 )
Здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти без застосування визначених законом процедур; застосування процедур закупівлі з порушенням законодавства про здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти, в тому числі оформлення тендерної документації з порушенням законодавства про здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти, оцінка тендерних пропозицій не за критеріями та методикою оцінки для визначення найкращої тендерної пропозиції, що міститься у тендерній документації, укладення з учасником, що став переможцем торгів, договору про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти за цінами і обсягами, які не відповідають вимогам тендерної документації; неоприлюднення інформації щодо закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти відповідно до вимог законодавства, недотримання умов захисту вітчизняного ринку; неподання в установленому порядку звіту про результати здійснення процедури закупівлі товарів, робіт і послуг, відображення недостовірних відомостей у звіті про результати здійснення зазначеної процедури; непроходження навчання чи підвищення кваліфікації з питань організації та здійснення процедур закупівель відповідно до вимог закону; ненадання інформації, документів та матеріалів у випадках, передбачених законом
тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від ста п'ятдесяти до трьохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення за одне з правопорушень, зазначених у частині першій цієї статті,
тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від трьохсот п'ятдесяти до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. { Кодекс доповнено статтею 164-14 згідно із Законом N 2188-IV ( 2188-15 ) від 18.11.2004; із змінами, внесеними згідно із Законом N 424-V ( 424-16 ) від 01.12.2006 }
Заняття кустарно-ремісничим промислом або іншою індивідуальною трудовою діяльністю, щодо яких є спеціальна заборона,
тягне за собою накладення штрафу в розмірі від п'ятдесяти до ста карбованців з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва і сировини. ( Стаття 165 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 2444-11 від 27.06.86 )
Приховування (заниження) суми заробітної плати (виплат, доходу), на яку нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування; порушення встановленого порядку нарахування, обчислення та строків сплати страхових внесків; ухилення від реєстрації або несвоєчасна реєстрація платника страхових внесків в органах Пенсійного фонду України, неподання відомостей про обставини, що спричиняють зміни юридичного статусу страхувальника, порядку сплати ним страхових внесків; порушення встановленого порядку використання та здійснення операцій з коштами Пенсійного фонду України і Накопичувального фонду; неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо страхових внесків, коштів Пенсійного фонду України і Накопичувального фонду або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку, та іншої звітності і відомостей, передбачених Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ( 1058-15 ),
тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне із правопорушень, зазначених у частині першій цієї статті,
тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Доповнено статтею 165-1 згідно із Законом N 2704-12 від 16.10.91; в редакції Закону N 305/95-ВР від 13.07.95; із змінами, внесеними згідно із Законами N 55/97-ВР від 07.02.97, N 429-IV ( 429-15 ) від 16.01.2003; в редакції Закону N 3108-IV ( 3108-15 ) від 17.11.2005 )
Порушення порядку формування, встановлення та застосування цін і тарифів, а також знижок, націнок, доплат до них
тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з правопорушень, зазначених в частині першій цієї статті,
тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Доповнено статтею 165-2 згідно із Законом N 179/94-ВР від 22.09.94, із змінами, внесеними згідно із Законом N 55/97-ВР від 07.02.97 )
Порушення посадовими особами підприємств, установ, організацій, фізичними особами, які використовують найману працю, строку реєстрації як платника страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, несвоєчасна або неповна сплата страхових внесків
тягнуть за собою накладення штрафу від восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з правопорушень, зазначених у частині першій цієї статті,
тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Кодекс доповнено статтею 165-3 згідно із Законом N 429-IV ( 429-15 ) від 16.01.2003 )
Порушення посадовими особами підприємств, установ, організацій, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, строків та обсягів сплати страхових внесків, приховування (заниження) суми заробітної плати (доходу), на яку нараховуються страхові внески, неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо страхових внесків, несвоєчасне інформування Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України про чисельність працівників, річний фактичний обсяг реалізованої продукції (робіт, послуг), суму заробітної плати на підприємстві, нещасні випадки на виробництві та професійні захворювання, що сталися на підприємстві, про зміни технології робіт або виду діяльності підприємства
тягнуть за собою накладення штрафу від восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ухилення фізичних осіб, які не мають статусу підприємців та використовують найману працю, від подання заяви про взяття на облік або несвоєчасне подання заяви про взяття на облік у Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, приховування (заниження) суми заробітної плати (доходу), на яку нараховуються страхові внески, порушення строків та обсягів сплати страхових внесків, неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо страхових внесків, несвоєчасне інформування Фонду про нещасні випадки на виробництві та професійні захворювання, зміну виду діяльності
тягнуть за собою накладення штрафу від восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення,
тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. { Кодекс доповнено статтею 165-4 згідно із Законом N 429-IV ( 429-15 ) від 16.01.2003; текст статті 165-4 в редакції Закону N 435-V ( 435-16 ) від 12.12.2006 }
Ухилення посадовими особами підприємств, установ та організацій, фізичними особами, які використовують найману працю, від реєстрації як платника страхових внесків до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, несвоєчасна або неповна сплата страхових внесків, а також порушення порядку використання цих коштів
тягнуть за собою накладення штрафу від восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з правопорушень, зазначених у частині першій цієї статті,
тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Кодекс доповнено статтею 165-5 згідно із Законом N 429-IV ( 429-15 ) від 16.01.2003 )
Нав'язування таких умов договору, які ставлять контрагентів в нерівне становище, або додаткових умов, що не стосуються предмета договору, в тому числі нав'язування товару, не потрібного контрагенту, обмеження або припинення виробництва, а також вилучення з обороту товарів з метою створення або підтримки дефіциту на ринку чи встановлення монопольних цін, часткова або повна відмова від реалізації чи закупівлі товару за відсутності альтернативних джерел постачання або збуту з метою створення або підтримки дефіциту на ринку чи встановлення монопольних цін, інші дії, спрямовані на створення перешкод доступу на ринок (виходу з ринку) інших підприємців, встановлення монопольних цін (тарифів, розцінок) на свої товари, а також дискримінаційних цін, що обмежують права окремих споживачів,
тягнуть за собою накладення штрафу на керівників (розпорядників кредитів) підприємств (об'єднань, господарських товариств тощо) у розмірі до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а на осіб, які займаються підприємницькою діяльністю, - до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Доповнено статтею 166-1 згідно із Законом N 123/95-ВР від 05.04.95 )
Укладення угод, спрямованих на встановлення (підтримання) монопольних цін (тарифів), знижок, надбавок (доплат), націнок, розподіл ринків за територіальним принципом, асортиментом товарів, обсягом їх реалізації чи закупівель або за колом споживачів чи за іншими ознаками з метою їх монополізації, усунення з ринку або обмеження доступу на нього продавців, покупців, інших підприємців
тягне за собою накладення штрафу на керівників (розпорядників кредитів) підприємств (об'єднань, господарських товариств тощо) у розмірі до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а на осіб, які займаються підприємницькою діяльністю, - до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Доповнено статтею 166-2 згідно із Законом N 123/95-ВР від 05.04.95 )
Заборона створення нових підприємств чи інших організаційних форм підприємництва в будь-якій сфері діяльності, а також встановлення обмежень на здійснення окремих видів діяльності, на виробництво певних видів товарів з метою обмеження конкуренції, примушування підприємців до вступу в асоціації, концерни, міжгалузеві, регіональні та інші об'єднання підприємств, а також до пріоритетного укладення договорів, першочергової поставки товарів певному колу споживачів, прийняття рішень про централізований розподіл товарів, що призводить до монопольного становища на ринку, встановлення заборони на реалізацію товарів з одного регіону республіки в інший, надання окремим підприємцям податкових та інших пільг, які ставлять їх у привілейоване становище щодо інших підприємців, що призводить до монополізації ринку певного товару, обмеження прав підприємців щодо придбання та реалізації товарів, встановлення заборон чи обмежень відносно окремих підприємців або груп підприємців
тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Доповнено статтею 166-3 згідно із Законом N 123/95-ВР від 05.04.95 )
Неподання, несвоєчасне подання посадовими особами органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, а також керівниками (розпорядниками кредитів) підприємств (об'єднань, господарських товариств тощо) та особами, які займаються підприємницькою діяльністю, інформації або подання завідомо недостовірної інформації Антимонопольному комітету України та його територіальним відділенням
тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб та керівників у розмірі до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а на осіб, які займаються підприємницькою діяльністю, до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ухилення осіб, зазначених у частині першій цієї статті, від виконання рішень Антимонопольного комітету України та його територіальних відділень, чи несвоєчасне виконання їх рішень
тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб та керівників у розмірі до шести неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а на осіб, які займаються підприємницькою діяльністю, до шістнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Доповнено статтею 166-4 згідно із Законом N 123/95-ВР від 05.04.95, із змінами, внесеними згідно із Законом N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 )
Порушення керівниками банків або іншими особами, які відповідно до закону можуть бути об'єктом перевірки Національного банку України, банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку України або здійснення ризикових операцій, які загрожують інтересам вкладників чи інших кредиторів банку,
тягне за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Кодекс доповнено статтею 166-5 згідно із Законом N 1342-XIV ( 1342-14 ) від 22.12.99, в редакції Закону N 2747-III ( 2747-14 ) від 04.10.2001 )
Неподання або несвоєчасне подання, подання за невстановленою формою чи подання недостовірної фінансової звітності, ліквідаційного балансу, пов'язаних із ліквідацією юридичної особи, головою ліквідаційної комісії, ліквідатором, іншими відповідальними особами, залученими до ліквідації юридичної особи,
тягне за собою накладення штрафу від тридцяти до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ведення з порушенням встановленого порядку бухгалтерського обліку господарських операцій, пов'язаних із ліквідацією юридичної особи, включаючи оцінку майна і зобов'язань юридичної особи та складання ліквідаційного балансу, що здійснюється відповідальними за це особами,
тягне за собою накладення штрафу від тридцяти до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ухилення голови ліквідаційної комісії, ліквідатора, інших відповідальних осіб, залучених до ліквідації юридичної особи, від організації ведення бухгалтерського обліку господарських операцій, пов'язаних з ліквідацією юридичної особи, включаючи оцінку майна і зобов'язань юридичної особи та складання ліквідаційного балансу,
тягне за собою накладення штрафу від сорока до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Дії, передбачені частинами першою, другою чи третьою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення,
тягнуть за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Кодекс доповнено статтею 166-6 згідно із Законом N 2372-III ( 2372-14 ) від 05.04.2001 )
Створення перешкод будь-якою особою для доступу тимчасового адміністратора або ліквідатора до банку, його активів, книг, записів, документів
тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Кодекс доповнено статтею 166-7 згідно із Законом N 2747-III ( 2747-14 ) від 04.10.2001 )
Здійснення банківської діяльності без банківської ліцензії -
тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Кодекс доповнено статтею 166-8 згідно із Законом N 2747-III ( 2747-14 ) від 04.10.2001 )
Порушення вимог щодо ідентифікації особи, яка здійснює фінансову операцію, порушення порядку реєстрації фінансових операцій, що підлягають первинному фінансовому моніторингу, неподання, несвоєчасне подання або подання недостовірної інформації про такі фінансові операції спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань фінансового моніторингу, а також невиконання вимог щодо зберігання документів, які стосуються ідентифікації осіб, що здійснюють фінансові операції, та документації щодо проведених ними фінансових операцій,
тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб суб'єктів первинного фінансового моніторингу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Розголошення інформації, яка надається спеціально уповноваженому органу виконавчої влади з питань фінансового моніторингу, або факту надання такої інформації
тягне за собою накладення штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Кодекс доповнено статтею 166-9 згідно із Законом N 249-IV ( 249-15 ) від 28.11.2002 - набирає чинності 11.06.2003 року )
Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення дозвільним органом або адміністратором суб'єкта господарювання про прийняття рішення про відмову у видачі такого документа у строк, встановлений законом,
тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Порушення строків прийняття дозвільним органом рішення про видачу документа дозвільного характеру, неповідомлення адміністратором суб'єкта господарювання про одержання від дозвільних органів відповідних документів у строк, встановлений законом,
тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені посадовою особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення,
тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від п'ятдесяти до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Безпідставна відмова дозвільним органом суб'єкту господарювання у видачі документа дозвільного характеру
тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Главу 12 доповнено статтею 166-10 згідно із Законом N 2806-IV ( 2806-15 ) від 06.09.2005 )
Порушення встановлених законом строків для проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи підприємця чи видачі свідоцтва про державну реєстрацію, вимагання не передбачених законом документів для проведення державної реєстрації
тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. { Кодекс доповнено статтею 166-11 згідно із Законом N 577-V ( 577-16 ) від 11.01.2007 }
Порушення встановлених законом строків для видачі ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, вимагання не передбачених законодавством документів для одержання такої ліцензії
тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. { Кодекс доповнено статтею 166-12 згідно із Законом N 577-V ( 577-16 ) від 11.01.2007 }
( Назва глави 13 із змінами, внесеними згідно із Законом N 79/95-ВР від 01.03.95 )
Випуск (в тому числі з ремонту) або реалізація продукції, яка не відповідає вимогам стандартів, сертифікатів відповідності, норм, правил і зразків (еталонів) щодо якості, комплектності та упаковки (за винятком випадків, передбачених законодавством України),
тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, громадян-власників підприємств чи уповноважених ними осіб від трьох до вісімдесяти восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Стаття 167 із змінами, внесеними згідно із Законами N 3683-12 від 15.12.93, N 79/95-ВР від 01.03.95, N 55/97-ВР від 07.02.97 )
Випуск у продаж продукції, що не відповідає вимогам стандартів, технічних умов і зразків (еталонів) щодо якості, комплектності та упаковки,
тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності від одного до вісімнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Стаття 168 із змінами, внесеними згідно із Законами N 3683-12 від 15.12.93, N 55/97-ВР від 07.02.97, в редакції Закону N 667-IV ( 667-15 ) від 03.04.2003 )
Виконання робіт, надання послуг громадянам-споживачам, що не відповідають вимогам стандартів, норм і правил,
тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб, громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, від одного до вісімнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Кодекс доповнено статтею 168-1 згідно із Законом N 3683-12 від 15.12.93; із змінами, внесеними згідно із Законом N 55/97-ВР від 07.02.97 )
Випуск у продаж продукції з порушенням вимог щодо медичних попереджень споживачів тютюнових виробів
тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від п'яти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Кодекс доповнено статтею 168-2 згідно із Законом N 2899-IV ( 2899-15 ) від 22.09.2005 )
Передача замовнику або у виробництво конструкторської, технологічної та проектної документації, яка не відповідає вимогам стандартів, норм і правил щодо якості продукції та її безпеки,
тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, громадян-власників підприємств чи уповноважених ними осіб від трьох до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Стаття 169 із змінами, внесеними згідно із Законами N 79/95-ВР від 01.03.95, N 55/97-ВР від 07.02.97 )
Недодержання стандартів і технічних умов при транспортуванні, зберіганні і використанні (експлуатації) продукції, якщо це спричинило зниження якості, псування або наднормативні втрати продукції,
тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від трьох до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Стаття 170 із змінами, внесеними згідно із Законами N 79/95-ВР від 01.03.95, N 55/97-ВР від 07.02.97 )
Введення виробником чи постачальником в обіг продукції (у тому числі імпортної), яка підлягає обов'язковому підтвердженню відповідності, але щодо якої немає сертифіката відповідності або свідоцтва про визнання відповідності чи складеної відповідно до вимог технічного регламенту з підтвердження відповідності декларації про відповідність, а також неправомірне застосування національного знака відповідності,
тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, громадян-власників підприємств чи уповноважених ними осіб, громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, від трьох до вісімдесяти восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Доповнено статтею 170-1 згідно із Законом N 3683-12 від 15.12.93; із змінами, внесеними згідно із Законами N 79/95-ВР від 01.03.95, N 55/97-ВР від 07.02.97, N 543-IV ( 543-15 ) від 20.02.2003 )
Випуск з виробництва засобів вимірювальної техніки, що не пройшли державних приймальних або контрольних випробувань, повірки, калібрування або метрологічної атестації; випуск з ремонту та у продаж і видача напрокат засобів вимірювальної техніки, на які поширюється державний метрологічний нагляд і які не пройшли повірки або державної метрологічної атестації; порушення умов і правил проведення ремонту засобів вимірювальної техніки; неповідомлення або несвоєчасне повідомлення територіальних органів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері метрології про діяльність з виробництва, ремонту, продажу, прокату та застосування засобів вимірювальної техніки, а так само неподання або несвоєчасне подання до цих органів на погодження переліків засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації та підлягають повірці,
тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності від трьох до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Стаття 171 із змінами, внесеними згідно із Законами N 79/95-ВР від 01.03.95, N 55/97-ВР від 07.02.97; в редакції Закону N 898-XIV ( 898-14 ) від 09.07.99, із змінами, внесеними згідно із Законом N 1765-IV ( 1765-15 ) від 15.06.2004 )
Порушення умов і правил проведення повірки і калібрування засобів вимірювальної техніки, проведення повірки та калібрування засобів вимірювальної техніки неуповноваженими повірочними та неатестованими або неакредитованими калібрувальними лабораторіями; порушення правил виконання вимірювань та умов використання їх результатів у сферах, на які поширюється державний метрологічний нагляд, а також проведення вимірювань у цих сферах з використанням неатестованих методик або неатестованими вимірювальними лабораторіями,
тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності від трьох до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Кодекс доповнено статтею 171-1 згідно із Законом N 898-XIV ( 898-14 ) від 09.07.99, із змінами, внесеними згідно із Законом N 1765-IV ( 1765-15 ) від 15.06.2004 )
Порушення правил застосування засобів вимірювальної техніки, на які поширюється державний метрологічний нагляд,
тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності від трьох до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Стаття 172 із змінами, внесеними згідно із Законами N 79/95-ВР від 01.03.95, N 55/97-ВР від 07.02.97; в редакції Закону N 898-XIV ( 898-14 ) від 09.07.99 )
Порушення встановленого порядку видачі сертифіката відповідності
тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від трьох до сорока чотирьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Доповнено статтею 172-1 згідно із Законом N 79/95-ВР від 01.03.95, із змінами, внесеними згідно із Законом N 55/97-ВР від 07.02.97 )
Дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян,
тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, а в разі, якщо за обставинами справи, з урахуванням особи порушника, застосування цих заходів буде визнано недостатнім, - адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб. ( Стаття 173 із змінами, внесеними згідно із Законом N 55/97-ВР від 07.02.97 )
Поширювання неправдивих чуток, що можуть викликати паніку серед населення або порушення громадського порядку,
тягне за собою накладення штрафу від десяти до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням двадцяти процентів заробітку. ( Доповнено статтею 173-1 згідно з Указом ПВР N 9082-11 від 20.04.90, із змінами, внесеними згідно із Законом N 55/97-ВР від 07.02.97 )
Вчинення насильства в сім'ї, тобто умисне вчинення будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання захисного припису особою, стосовно якої він винесений,
тягнуть за собою накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням двадцяти відсотків заробітку.
Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті,
тягнуть за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти відсотків заробітку, а в разі якщо за обставинами справи, з урахуванням особи порушника, застосування цих заходів буде визнано недостатнім, - адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб. ( Доповнено статтею 173-2 згідно із Законом N 759-IV ( 759-15 ) від 15.05.2003 )
Стрільба з вогнепальної чи холодної метальної зброї або пневматичної зброї калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду в населених пунктах і в не відведених для цього місцях, а також у відведених місцях з порушенням установленого порядку
тягне за собою накладення штрафу від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією зброї і бойових припасів або без такої. ( Стаття 174 в редакції Закону N 148/96-ВР від 25.04.96, із змінами, внесеними згідно із Законом N 55/97-ВР від 07.02.97 )
Порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, а також використання пожежної техніки та засобів пожежогасіння не за призначенням
тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян від 0,5 до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Стаття 175 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 3282-11 від 19.12.86, N 7542-11 від 19.05.89, Законом N 55/97-ВР від 07.02.97, в редакції Закону N 651/97-ВР від 19.11.97, із змінами, внесеними згідно із Законами N 1142-XIV ( 1142-14 ) від 08.10.99, N 1155-IV ( 1155-15 ) від 11.09.2003 )
Куріння тютюнових виробів у місцях, де це заборонено законом, а також в інших місцях, визначених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради,
тягне за собою попередження або накладення штрафу від одного до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню,
тягне за собою накладення штрафу від п'яти до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Кодекс доповнено статтею 175-1 згідно із Законом N 2899-IV ( 2899-15 ) від 22.09.2005 )
Виготовлення або зберігання без мети збуту самогону чи інших міцних спиртних напоїв домашнього вироблення, виготовлення або зберігання без мети збуту апаратів для їх вироблення
тягнуть за собою накладення штрафу від трьох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Стаття 176 виключена на підставі Указу ПВР N 316-11 від 29.05.85; Кодекс доповнено статтею 176 згідно з Указом ПВР N 4135-11 від 12.06.87, із змінами, внесеними згідно із Законом N 55/97-ВР від 07.02.97 )
Придбання самогону та інших міцних спиртних напоїв домашнього вироблення
тягне за собою накладення штрафу від одного до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Стаття 177 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 316-11 від 29.05.85, Законом N 55/97-ВР від 07.02.97 )
Продаж громадянами вина домашнього вироблення, що не відноситься до міцних спиртних напоїв
тягне за собою накладення штрафу в розмірі до п'ятдесяти карбованців з конфіскацією вина домашнього вироблення. ( Доповнено статтею 177-1 згідно з Указом ПВР N 2444-11 від 27.06.86 )
Виготовлення, придбання або зберігання з метою реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, а так само виготовлення, придбання або зберігання з метою реалізації або використання за призначенням обладнання для вироблення фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів
тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією фальсифікованих алкогольних напоїв, тютюнових виробів та обладнання для їх вироблення.
Реалізація фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, а так само обладнання для їх вироблення
тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією фальсифікованих алкогольних напоїв, тютюнових виробів та обладнання для їх вироблення. ( Кодекс доповнено статтею 177-2 згідно із Законом N 1685-III ( 1685-14 ) від 20.04.2000 )
Розпивання спиртних напоїв на вулицях, на стадіонах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту та в інших громадських місцях, крім підприємств торгівлі і громадського харчування, в яких продаж спиртних напоїв на розлив дозволений виконавчим органом сільської, селищної, міської ради, або поява в громадських місцях у п'яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль,
тягне за собою попередження або накладення штрафу від одного до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після застосування заходів адміністративного стягнення,
тягнуть за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалась адміністративному стягненню за розпивання спиртних напоїв у громадських місцях або появу в громадських місцях у п'яному вигляді,
тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі від шести до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, а у виняткових випадках, якщо за обставинами справи і з урахуванням особи порушника застосування цих заходів буде визнано недостатнім, - адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб. ( Стаття 178 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 316-11 від 29.05.85, Законами N 55/97-ВР від 07.02.97, N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 )
Розпивання спиртних напоїв на виробництві (на робочих місцях, у приміщеннях і на території підприємств, установ, організацій) або перебування на роботі в нетверезому стані
тягне за собою накладення штрафу від трьох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Участь майстрів, начальників дільниць, змін, цехів та інших керівників у розпиванні з підлеглими їм працівниками спиртних напоїв на виробництві або невжиття ними заходів до відсторонення від роботи осіб, які перебувають у нетверезому стані, або приховування ними випадків розпивання спиртних напоїв чи появи на роботі в нетверезому стані підлеглих їм працівників
тягне за собою накладення штрафу від чотирьох до шести неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Стаття 179 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 316-11 від 29.05.85, Законом N 55/97-ВР від 07.02.97 )
Доведення неповнолітнього до стану сп'яніння батьками неповнолітнього, особами, які їх замінюють, або іншими особами
тягне за собою накладення штрафу від шести до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Стаття 180 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 316-11 від 29.05.85, Законом N 55/97-ВР від 07.02.97 )
Участь в організованих без дозволу азартних іграх (карти, рулетку, "наперсток" та інші) на гроші, речі та інші цінності, а так само прийняття ставок приватними особами на спортивних та інших змаганнях
тягнуть за собою попередження або накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією грального приладдя, а також грошей, речей та інших цінностей, що є ставкою у грі, або без такої.
Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті,
тягнуть за собою накладення штрафу від семи до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією грального приладдя, а також грошей, речей та інших цінностей, що є ставкою у грі, або без такої.
Незаконна організація азартних ігор на гроші, речі та інші цінності
тягне за собою накладення штрафу від восьми до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією грального приладдя, а також грошей, речей та інших цінностей, що є ставкою у грі.
Ворожіння у громадських місцях -
тягне за собою попередження або накладення штрафу від трьох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Стаття 181 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 2444-11 від 27.06.86, N 6976-11 від 14.12.88, Законами N 55/97-ВР від 07.02.97, N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 )
Заняття проституцією -
тягне за собою попередження або накладення штрафу від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення,
тягнуть за собою накладення штрафу від восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Доповнено статтею 181-1 згідно з Указом ПВР N 4134-11 від 12.06.87, із змінами, внесеними згідно із Законом N 55/97-ВР від 07.02.97 )
( Статтю 181-2 виключено на підставі Закону N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 )
Порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів щодо захисту населення від шкідливого впливу шуму чи правил додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях
тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян від п'яти до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і накладення штрафу на посадових осіб та громадян суб'єктів господарської діяльності - від п'ятнадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення,
тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від п'ятнадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із конфіскацією звуковідтворювальної апаратури, піротехнічних засобів, інших предметів порушення тиші або без такої і на посадових осіб та громадян - суб'єктів господарської діяльності - від п'ятдесяти до ста п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із конфіскацією звуковідтворювальної апаратури, піротехнічних засобів, інших предметів порушення тиші. ( Стаття 182 із змінами, внесеними згідно із Законами N 55/97-ВР від 07.02.97, N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001, в редакції Закону N 1745-IV ( 1745-15 ) від 03.06.2004 )
Завідомо неправдивий виклик пожежної охорони, міліції, швидкої медичної допомоги або аварійних служб
тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Стаття 183 із змінами, внесеними згідно із Законом N 55/97-ВР від 07.02.97 )
Ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей
тягне за собою попередження або накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення,
тягнуть за собою накладення штрафу від двох до чотирьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом,
тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від трьох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вчинення неповнолітніми діянь, що містять ознаки злочину, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України ( 2001-05, 2002-05 ), якщо вони не досягли віку, з якого настає кримінальна відповідальність,
тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, що їх замінюють, від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Стаття 184 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 316-11 від 29.05.85, N 4452-11 від 21.08.87; Законами N 244/94-ВР від 15.11.94, N 55/97-ВР від 07.02.97 )
Використання посадовою особою в особистих чи інших неслужбових цілях державних коштів, наданих їй у службове користування приміщень, засобів транспорту чи зв'язку, техніки або іншого державного майна, якщо це завдало державі шкоди на суму, що не перевищує п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян,
тягне за собою накладення штрафу від двох з половиною до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Кодекс доповнено статтею 184-1 згідно із Законом N 358/95-ВР від 05.10.95 )
Порушення посадовими особами порядку або строків подання інформації про дітей-сиріт і дітей, які залишилися без опіки (піклування) батьків, для централізованого обліку
тягнуть за собою накладення штрафу від п'ятнадцяти до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Кодекс доповнено статтею 184-2 згідно із Законом N 210/98-ВР від 24.03.98 )
Злісна непокора законному розпорядженню або вимозі працівника міліції при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку
тягне за собою накладення штрафу від восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, а в разі, якщо за обставинами справи, з урахуванням особи порушника, застосування цих заходів буде визнано недостатнім, - адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб. ( Стаття 185 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 6347-11 від 03.08.88, N 647-12 від 18.01.91, Законами N 388/96-ВР від 02.10.96, N 55/97-ВР від 07.02.97, N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 )
Порушення встановленого порядку організації або проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій
тягне за собою попередження або накладення штрафу від десяти до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після застосування заходів адміністративного стягнення або організатором зборів, мітингу, вуличного походу, демонстрації,
тягнуть за собою накладення штрафу від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб. ( Кодекс доповнено статтею 185-1 згідно з Указом ПВР N 6347-11 від 03.08.88; із змінами, внесеними згідно із Законами N 55/97-ВР від 07.02.97, N 2635-IV ( 2635-15 ) від 02.06.2005 )
Надання посадовими особами для проведення з порушенням установленого порядку зборів, мітингів, вуличних походів або демонстрацій приміщень, транспорту, технічних засобів або створення інших умов для організації і проведення зазначених заходів
тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Доповнено статтею 185-2 згідно з Указом ПВР N 9082-11 від 20.04.90, із змінами, внесеними згідно із Законом N 55/97-ВР від 07.02.97 )
Неповага до суду, що виразилась у злісному ухиленні від явки в суд свідка, потерпілого, позивача, відповідача або в непідкоренні зазначених осіб та інших громадян розпорядженню головуючого чи в порушенні порядку під час судового засідання, а так само вчинення будь-ким дій, які свідчать про явну зневагу до суду або встановлених у суді правил,
тягнуть за собою накладення штрафу від шести до дванадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.
Злісне ухилення експерта, перекладача від явки в суд -
тягне за собою накладення штрафу від шести до дванадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Доповнено статтею 185-3 згідно з Указом ПВР N 9166-11 від 04.05.90; із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 647-12 від 18.01.91, Законами N 55/97-ВР від 07.02.97, N 2635-IV ( 2635-15 ) від 02.06.2005 )
Злісне ухилення свідка, потерпілого, експерта, перекладача від явки до органів досудового слідства або дізнання
тягне за собою накладення штрафу від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Доповнено статтею 185-4 згідно з Указом ПВР N 9166-11 від 04.05.90; із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 647-12 від 18.01.91, Законами N 55/97-ВР від 07.02.97, N 762-IV ( 762-15 ) від 15.05.2003 )
Перешкодження посадовою особою під будь-яким приводом явці до суду народного засідателя для виконання покладених на нього обов'язків
тягне за собою накладення штрафу від п'яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Доповнено статтею 185-5 згідно з Указом ПВР N 9166-11 від 04.05.90, із змінами, внесеними згідно із Законом N 55/97-ВР від 07.02.97 )
Залишення посадовою особою без розгляду окремої ухвали суду чи окремої постанови судді або невжиття заходів до усунення зазначених в них порушень закону, а так само несвоєчасна відповідь на окрему ухвалу суду чи окрему постанову судді
тягнуть за собою накладення штрафу від п'яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Залишення посадовою особою без розгляду подання органу дізнання чи слідчого про усунення причин і умов, що сприяли вчиненню злочину, або протесту, припису чи подання прокурора, а так само несвоєчасна відповідь на подання, протест чи припис
тягне за собою накладення штрафу від п'яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Доповнено статтею 185-6 згідно з Указом ПВР N 9166-11 від 04.05.90; із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 647-12 від 18.01.91; Законами N 2857-12 від 15.12.92, N 358/95-ВР від 05.10.95, N 55/97-ВР від 07.02.97 )
Публічні заклики в будь-якій формі до невиконання розпоряджень або вимог працівника міліції чи посадової особи Військової служби правопорядку у Збройних Силах України у зв'язку з виконанням ним обов'язків по охороні громадського порядку або поширення завідомо неправдивих відомостей з метою провокації непокори законній вимозі працівника міліції, якщо ці дії призвели до порушення громадського порядку,
тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку. ( Доповнено статтею 185-7 згідно з Указом ПВР N 647-12 від 18.01.91, із змінами, внесеними згідно із Законами N 55/97-ВР від 07.02.97, N 743-IV ( 743-15 ) від 15.05.2003 )
Невиконання посадовою особою законних вимог прокурора про проведення перевірки чи ревізії діяльності підконтрольних або підпорядкованих підприємств, установ, організацій або про виділення спеціалістів для проведення такої перевірки, про подання необхідних матеріалів
тягне за собою накладення штрафу від двох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ухилення від прибуття за викликом в прокуратуру -
тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а на посадових осіб - від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Доповнено статтею 185-8 згідно із Законом N 2857-12 від 15.12.92, із змінами, внесеними згідно із Законом N 55/97-ВР від 07.02.97 )
Злісна непокора законному розпорядженню або вимозі працівника транспорту, який здійснює контроль за перевезенням пасажирів, пов'язана з фізичним опором або образою, а так само з іншими протиправними діями,
тягне за собою накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку. ( Кодекс доповнено статтею 185-9 згідно із Законом N 210/95-ВР від 02.06.95, із змінами, внесеними згідно із Законом N 55/97-ВР від 07.02.97 )
Злісна непокора законному розпорядженню чи вимозі військовослужбовця або працівника Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних з охороною державного кордону чи суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні, або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, який бере участь в охороні державного кордону України,
тягне за собою накладення штрафу від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти відсотків заробітку, або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.
Ті самі дії, вчинені групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за правопорушення, передбачене частиною першою цієї статті,
тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк від десяти до п'ятнадцяти діб. ( Кодекс доповнено статтею 185-10 згідно із Законом N 812-XIV ( 812-14 ) від 02.07.99; із змінами, внесеними згідно із Законами N 3048-III ( 3048-14 ) від 07.02.2002, N 662-IV ( 662-15 ) від 03.04.2003 - набуває чинності 01.08.2003 року, N 2600-IV ( 2600-15 ) від 31.05.2005 )
Розголошення відомостей про заходи безпеки щодо особи, взятої під захист,
тягне за собою накладення штрафу до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Кодекс доповнено статтею 185-11 згідно із Законом N 1381-XIV ( 1381-14 ) від 13.01.2000 )
Створення перешкод у виконанні робіт, пов'язаних з обслуговуванням об'єктів електроенергетики,
тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян від двох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і попередження або накладення штрафу на посадових осіб - від трьох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Кодекс доповнено статтею 185-12 згідно із Законом N 2598-IV ( 2598-15 ) від 31.05.2005 )
Самоуправство, тобто самовільне, всупереч встановленому законом порядку, здійснення свого дійсного або гаданого права, що не завдало істотної шкоди громадянам або державним чи громадським організаціям,
тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян від трьох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і попередження або накладення штрафу на посадових осіб - від чотирьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Стаття 186 із змінами, внесеними згідно із Законом N 55/97-ВР від 07.02.97 )
Купівля, продаж, обмін чи інша оплатна передача ордена, медалі, нагрудного знака до почесного звання, а так само їх привласнення або носіння особою, яка не має на те права, чи незаконне зберігання
тягнуть за собою попередження або накладення штрафу від одного до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Доповнено статтею 186-1 згідно з Указом ПВР N 2010-11 від 03.04.86, із змінами, внесеними згідно із Законами N 2468-12 від 17.06.92, N 55/97-ВР від 07.02.97 )
Неподання органам державної статистики даних для проведення державних статистичних спостережень або подання їх недостовірними, не в повному обсязі, не за формою, передбаченою звітно-статистичною документацією, чи із запізненням; незабезпечення належного стану первинного обліку; порушення порядку ведення Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України
тягне за собою накладення штрафу на громадян - від трьох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності - від десяти до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення,
тягнуть за собою накладення штрафу на громадян - від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності - від п'ятнадцяти до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Порушення порядку використання конфіденційної інформації, приховування або перекручення даних державних статистичних спостережень, а також використання їх в засобах масової інформації, для поширення в інформаційних мережах, на паперових, магнітних та інших носіях, в наукових працях тощо без посилання на їх джерело
тягне за собою накладення штрафу на громадян - від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності - від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Кодекс доповнено статтею 186-3 згідно із Законом N 2992-12 від 04.02.93, із змінами, внесеними згідно із Законом N 55/97-ВР від 07.02.97, в редакції Закону N 1929-III ( 1929-14 ) від 13.07.2000 )
Керівництво об'єднанням громадян, яке не легалізувалося у встановленому законом порядку чи якому відмовлено у легалізації, або яке примусово розпущено за рішенням суду, але продовжує діяти, а так само участь у діяльності таких об'єднань
тягнуть за собою накладення штрафу від двадцяти п'яти до ста тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Кодекс доповнено статтею 186-5 згідно із Законом N 3582-12 від 11.11.93, із змінами, внесеними згідно із Законом N 55/97-ВР від 07.02.97 )
Виготовлення, випуск або розповсюдження продукції друкованого засобу масової інформації після припинення діяльності цього друкованого засобу масової інформації, а так само ухилення від перереєстрації друкованого засобу масової інформації у передбачених законом випадках, чи від повідомлення реєструючому органу про зміну виду видання, юридичної адреси засновника (співзасновників), місцезнаходження редакції,
тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Кодекс доповнено статтею 186-6 згідно із Законом N 1107-IV ( 1107-15 ) від 10.07.2003 )
Порушення правил адміністративного нагляду особами, щодо яких встановлено такий нагляд, а саме:
1) неявка за викликом органу внутрішніх справ у вказаний термін і ненадання усних або письмових пояснень з питань, пов'язаних з виконанням правил адміністративного нагляду;
2) неповідомлення працівників органу внутрішніх справ, які здійснюють адміністративний нагляд, про зміну місця роботи чи проживання або про виїзд за межі району (міста) у службових справах;
3) порушення заборони виходу з будинку (квартири) у визначений час, який не може перевищувати восьми годин на добу;
4) порушення заборони перебування у визначених місцях району (міста);
5) нереєстрація в органі внутрішніх справ -
тягнуть за собою накладення штрафу від трьох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Дії, передбачені частиною першою цієї статті, якщо вони вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення,
тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти відсотків заробітку, а в разі, якщо за обставинами справи з урахуванням особи порушника застосування цих заходів буде визнано недостатнім, - адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб. ( Стаття 187 із змінами, внесеними згідно із Законом N 55/97-ВР від 07.02.97, в редакції Закону N 1418-IV ( 1418-15 ) від 03.02.2004 )
Прихована від огляду передача або спроба передачі будь-яким способом особам, яких тримають у слідчих ізоляторах, установах виконання покарань або лікувально-трудових профілакторіях, алкогольних напоїв, лікарських та інших засобів, що викликають одурманювання, а так само інших заборонених для передачі предметів
тягне за собою попередження або накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією заборонених предметів. ( Стаття 188 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 3070-11 від 03.11.86, N 4452-11 від 21.08.87, N 4995-11 від 01.12.87, Законами N 55/97-ВР від 07.02.97, N 2377-IV ( 2377-15 ) від 20.01.2005 )
Невиконання посадовою особою, яка користується правом прийняття на роботу і звільнення, розпорядження виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, місцевої державної адміністрації або рішення служби у справах дітей чи рішення іншого органу про працевлаштування осіб, забезпечення роботою яких відповідно до законодавства покладено на ці органи,
тягне за собою накладення штрафу від п'яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Невиконання посадовою особою, яка користується правом приймати на роботу і звільняти з роботи, фізичною особою, яка використовує найману працю, нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, неподання Фонду соціального захисту інвалідів звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів
тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. { Кодекс доповнено статтею 188-1 згідно з Указом ПВР N 9280-11 від 14.05.90; із змінами, внесеними згідно із Законами N 55/97-ВР від 07.02.97, N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001, N 2960-IV ( 2960-15 ) від 06.10.2005, N 609-V ( 609-16 ) від 07.02.2007 }
Невиконання посадовими особами, громадянами, які займаються підприємницькою діяльністю, законних вимог посадових осіб органів виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів про проведення перевірки діяльності по продажу товарів, виконанню робіт, наданню послуг громадянам-споживачам або про надання необхідних для цього матеріалів
тягне за собою накладення штрафу від трьох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ухилення посадових осіб і громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, від своєчасного виконання приписів посадових осіб органів виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів про усунення порушень прав споживачів
тягне за собою накладення штрафу від одного до вісімнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Кодекс доповнено статтею 188-2 згідно із Законом N 3683-12 від 15.12.93, із змінами, внесеними згідно із Законами N 55/97-ВР від 07.02.97, N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 )
Невиконання законних вимог органів державного контролю за цінами щодо усунення порушень порядку формування та застосування цін і тарифів чи припинення операцій по рахунках в установах банків та інших фінансово-кредитних установах
тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від дев'яти до вісімнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Кодекс доповнено статтею 188-3 згідно із Законом N 179/94-ВР від 22.09.94, із змінами, внесеними згідно із Законом N 55/97-ВР від 07.02.97 )
Невиконання законних вимог посадових осіб органів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці щодо усунення порушень законодавства про охорону праці або створення перешкод для діяльності цих органів
тягне за собою накладення штрафу на працівників від трьох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від восьми до чотирнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Кодекс доповнено статтею 188-4 згідно із Законом N 8/95-ВР від 19.01.95; із змінами, внесеними згідно із Законами N 55/97-ВР від 07.02.97, N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001, N 2197-IV ( 2197-15 ) від 18.11.2004 )
Невиконання законних розпоряджень чи приписів, інших законних вимог посадових осіб органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів, радіаційної безпеки або охорону природних ресурсів, ненадання їм необхідної інформації або надання неправдивої інформації, вчинення інших перешкод для виконання покладених на них обов'язків
тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. { Кодекс доповнено статтею 188-5 згідно із Законом N 8/95-ВР від 19.01.95; із змінами, внесеними згідно із Законами N 81/96-ВР від 06.03.96, N 55/97-ВР від 07.02.97, N 1284-IV ( 1284-15 ) від 18.11.2003, N 271-VI ( 271-17 ) від 15.04.2008 }
Невиконання законних вимог посадових осіб органів спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з державного нагляду за додержанням законодавства про працю щодо усунення порушень законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування або створення перешкод для діяльності цих органів
тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від десяти до чотирнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Кодекс доповнено статтею 188-6 згідно із Законом N 8/95-ВР від 19.01.95, із змінами, внесеними згідно із Законами N 55/97-ВР від 07.02.97, N 666/97-ВР від 21.11.97, в редакції Закону N 1725-IV ( 1725-15 ) від 18.05.2004 )
Невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб органів Державної інспекції зв'язку Національної комісії з питань регулювання зв'язку щодо усунення порушень законодавства про телекомунікації, поштовий зв'язок та радіочастотний ресурс України
тягне за собою накладення штрафу на громадян від десяти до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Кодекс доповнено статтею 188-7 згідно із Законом N 386/96-ВР від 01.10.96, в редакції Закону N 1876-IV ( 1876-15 ) від 24.06.2004 )
Невиконання приписів та постанов посадових осіб органів державного пожежного нагляду або створення перешкод для їх діяльності
тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян від 0,5 до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Кодекс доповнено статтею 188-8 згідно із Законом N 651/97-ВР від 19.11.97, із змінами, внесеними згідно із Законами N 1142-XIV ( 1142-14 ) від 08.10.99, N 1155-IV ( 1155-15 ) від 11.09.2003 )
Невиконання законних вимог посадових осіб органів виконавчої влади у сфері стандартизації, метрології та сертифікації щодо усунення порушень законодавства про стандартизацію, метрологію та сертифікацію або створення перешкод для діяльності цих органів, а також невиконання вимог приписів, пов'язаних з порушенням вимог стандартів, норм і правил щодо якості продукції,
тягне за собою накладення штрафу від трьох до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Кодекс доповнено статтею 188-9 згідно із Законом N 73/98-ВР від 04.02.98, із змінами, внесеними згідно із Законом N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 )
Невиконання законних вимог посадових осіб органів державного контролю якості лікарських засобів щодо усунення порушень законодавства про лікарські засоби або створення перешкод для діяльності цих органів
тягне за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Кодекс Доповнено статтею 188-10 згідно із Законом N 352-XIV ( 352-14 ) від 23.12.98 )
Невиконання постанов, розпоряджень, приписів, висновків посадових осіб органів, установ і закладів державної санітарно-епідеміологічної служби щодо усунення порушень санітарного законодавства, ненадання їм необхідної інформації або надання неправдивої інформації, створення інших перешкод для виконання покладених на них обов'язків
тягне за собою накладення штрафу на громадян від одного до дванадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від шести до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Кодекс доповнено статтею 188-11 згідно із Законом N 352-XIV ( 352-14 ) від 23.12.98 )
Невиконання законних вимог посадових осіб спеціально уповноважених органів виконавчої влади, які здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист рослин,
тягне за собою накладення штрафу на громадян від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від десяти до вісімнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. { Кодекс доповнено статтею 188-12 згідно із Законом N 1368-XIV ( 1368-14 ) від 11.01.2000; із змінами, внесеними згідно із Законом N 736-V ( 736-16 ) від 14.03.2007 }
Невиконання законних вимог державного виконавця щодо усунення порушень законодавства про виконавче провадження, втрата або несвоєчасне відправлення виконавчого документа, неподання або подання неправдивих відомостей про доходи і майновий стан боржника, неповідомлення боржником про зміну місця роботи (знаходження), а також неявка без поважних причин за викликом державного виконавця
тягне за собою накладення штрафу від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Кодекс доповнено статтею 188-13 згідно із Законом N 2056-III ( 2056-14 ) від 19.10.2000 )
Невиконання законних вимог посадових осіб органів Державної інспекції з енергозбереження щодо усунення порушень законодавства про енергозбереження, ненадання їм передбаченої законодавством інформації або надання недостовірної інформації щодо ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів, створення перешкод для доступу до енергоспоживаючих об'єктів та до приладів обліку споживання паливно-енергетичних ресурсів
тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності від двадцяти до ста п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. { Кодекс доповнено статтею 188-14 згідно із Законом N 2550-III ( 2550-14 ) від 21.06.2001; із змінами, внесеними згідно із Законом N 760-V ( 760-16 ) від 16.03.2007 }
Невиконання законних вимог посадових осіб органів морського і річкового транспорту щодо усунення порушень законодавства з безпеки судноплавства та державної реєстрації торговельних суден України, ненадання їм необхідної інформації або надання неправдивої інформації, створення інших перешкод для виконання покладених на них обов'язків
тягне за собою накладення штрафу на громадян від семи до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від десяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Кодекс доповнено статтею 188-15 згідно із Законом N 2686-III ( 2686-14 ) від 13.09.2001 )
Невиконання законних вимог посадових осіб спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади, до компетенції якого віднесено питання захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру щодо розроблення та реалізації заходів у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру,
тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Те саме діяння, вчинене повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення,
тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Кодекс доповнено статтею 188-16 згідно із Законом N 666-IV ( 666-15 ) від 03.04.2003 )
Невиконання законних вимог посадових осіб спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань державного експортного контролю щодо усунення порушень законодавства в галузі державного експортного контролю або створення перешкод для виконання покладених на них обов'язків
тягне за собою накладення штрафу на громадян від п'ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двадцяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Кодекс доповнено статтею 188-17 згідно із Законом N 749-IV ( 749-15 ) від 15.05.2003 )
Невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки щодо усунення порушень законодавства про ядерну та радіаційну безпеку, ненадання їм необхідної інформації або надання неправдивої інформації, створення інших перешкод для виконання покладених на них обов'язків
тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення,
тягнуть за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Кодекс доповнено статтею 188-18 згідно із Законом N 1284-IV ( 1284-15 ) від 18.11.2003 )
Невиконання законних вимог Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини чи Рахункової палати або створення перешкод у їх роботі, або надання їм завідомо неправдивої інформації, а так само недодержання встановлених законодавством строків надання інформації народному депутату України, Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини чи Рахунковій палаті
тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від десяти до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Кодекс доповнено статтею 188-19 згідно із Законом N 1128-IV ( 1128-15 ) від 11.07.2003 )
Ухилення від виконання або несвоєчасне виконання приписів Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії
тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і попередження або накладення штрафу на посадових осіб - від одного до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Кодекс доповнено статтею 188-20 згідно із Законом N 2598-IV ( 2598-15 ) від 31.05.2005 )
Ухилення від виконання або несвоєчасне виконання рішень Національної комісії регулювання електроенергетики України
тягне за собою попередження або накладення штрафу на посадових осіб від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Кодекс доповнено статтею 188-21 згідно із Законом N 2598-IV ( 2598-15 ) від 31.05.2005 )
Невиконання законних вимог посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби або державної служби ветеринарної медицини щодо знищення небезпечних для споживання людиною, твариною чи для іншого використання харчових продуктів, харчових добавок, ароматизаторів, дієтичних добавок та допоміжних матеріалів для переробки харчових продуктів
тягне за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Кодекс доповнено статтею 188-22 згідно із Законом N 3078-IV ( 3078-15 ) від 15.11.2005 )
Вчинення дій, що перешкоджають уповноваженим особам органів Пенсійного фонду України у здійсненні перевірок, пов'язаних із нарахуванням, обчисленням та сплатою страхових внесків,
тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за правопорушення, зазначене у частині першій цієї статті,
тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Кодекс доповнено статтею 188-23 згідно із Законом N 3108-IV ( 3108-15 ) від 17.11.2005 )
Вчинення дій, що перешкоджають уповноваженим особам органів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у здійсненні перевірок, пов'язаних із нарахуванням, обчисленням, сплатою страхових внесків та цільовим використанням коштів Фонду,
тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за правопорушення, зазначене у частині першій цієї статті,
тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. { Кодекс доповнено статтею 188-24 згідно із Законом N 435-V ( 435-16 ) від 12.12.2006 }
Невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб Державної технічної інспекції Державного департаменту страхового фонду документації щодо усунення порушення законодавства про страховий фонд документації
тягне за собою накладення штрафу на громадян від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. { Кодекс доповнено статтею 188-25 згідно із Законом N 695-V ( 695-16 ) від 22.02.2007 }
Невиконання законних вимог посадових осіб органів Державної служби з карантину рослин України, які здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про карантин рослин, а також створення перешкод для виконання покладених на них обов'язків
тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від одного до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. { Кодекс доповнено статтею 188-26 згідно із Законом N 956-V ( 956-16 ) від 19.04.2007 }
Порушення правил відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень
тягне за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Стаття 189 із змінами, внесеними згідно із Законом N 55/97-ВР від 07.02.97; в редакції Закону N 2247-IV ( 2247-15 ) від 16.12.2004 )
Порушення затверджених норм вилучення, норм втрат дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння у процесі видобутку, встановленого порядку обліку або відсутність такого обліку, незабезпечення належних умов зберігання видобутих дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння та порушення встановленого порядку їх реалізації суб'єктами видобування
тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності від восьми до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Порушення затверджених норм використання, норм втрат дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, норм повернення їх у вигляді відходів і брухту у процесі виробництва, встановленого порядку обліку або відсутність такого обліку, незабезпечення належних умов зберігання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння у процесі виробництва, встановленого порядку реалізації дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, встановленого порядку збирання і здавання їх відходів та брухту
тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності від восьми до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Кодекс доповнено статтею 189-1 згідно з Указом ПВР N 2010-11 від 03.04.86, із змінами, внесеними згідно із Законом N 55/97-ВР від 07.02.97, в редакції Закону N 1986-III ( 1986-14 ) від 21.09.2000 )
Порушення правил виготовлення печаток та штампів (крім самонабірних), а так само виготовлення, ввезення, реалізація та використання самонабірних печаток
тягнуть за собою накладення штрафу від п'яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Порушення порядку обліку і зберігання печаток та штампів, що потягло за собою їх втрату,
тягне за собою накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян ( Кодекс доповнено статтею 189-2 згідно із Законом N 2247-IV ( 2247-15 ) від 16.12.2004 )
Придбання, зберігання, передача іншим особам або продаж громадянами вогнепальної мисливської чи холодної зброї, а також пневматичної зброї калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду без дозволу органів внутрішніх справ
тягнуть за собою накладення штрафу від трьох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією зброї або без такої.
Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті,
тягнуть за собою накладення штрафу від чотирьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією зброї. ( Стаття 190 із змінами, внесеними згідно із Законами N 3806-12 від 24.12.93, N 148/96-ВР від 25.04.96, N 55/97-ВР від 07.02.97, N 2247-IV ( 2247-15 ) від 16.12.2004 )
Порушення правил зберігання, носіння або перевезення вогнепальної мисливської чи холодної зброї, а також пневматичної зброї калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду і бойових припасів громадянами, які мають дозвіл органів внутрішніх справ на зберігання зазначеної зброї,
тягне за собою накладення штрафу від трьох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з оплатним вилученням зброї і бойових припасів або без такого.
Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті,
тягнуть за собою накладення штрафу від чотирьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією зброї і бойових припасів або без такої. ( Стаття 191 із змінами, внесеними згідно із Законами N 3806-12 від 24.12.93, N 148/96-ВР від 25.04.96, N 55/97-ВР від 07.02.97, N 2247-IV ( 2247-15 ) від 16.12.2004 )
Порушення громадянами встановлених строків реєстрації (перереєстрації) вогнепальної мисливської чи холодної зброї, а також пневматичної зброї калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду або правил взяття їх на облік в органах внутрішніх справ у разі зміни місця проживання
тягне за собою попередження або накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Стаття 192 із змінами, внесеними згідно із Законами N 3806-12 від 24.12.93, N 148/96-ВР від 25.04.96, N 55/97-ВР від 07.02.97, N 2247-IV ( 2247-15 ) від 16.12.2004 )
Ухилення від реалізації вогнепальної мисливської чи холодної зброї, а також пневматичної зброї калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду і бойових припасів громадянами, у яких органами внутрішніх справ анульовано дозвіл на їх зберігання і носіння,
тягне за собою накладення штрафу від трьох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з оплатним вилученням зброї і бойових припасів. ( Стаття 193 із змінами, внесеними згідно із Законами N 3806-12 від 24.12.93, N 148/96-ВР від 25.04.96, N 55/97-ВР від 07.02.97, N 2247-IV ( 2247-15 ) від 16.12.2004 )
Продаж працівниками торговельних підприємств (організацій) вогнепальної мисливської чи холодної зброї, а також пневматичної зброї калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду і бойових припасів підприємствам, установам, організаціям та громадянам, що не мають на це відповідного дозволу органів внутрішніх справ,
тягне за собою накладення штрафу від чотирьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за порушення, передбачене частиною першою цієї статті,
тягнуть за собою накладення штрафу від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Стаття 194 із змінами, внесеними згідно із Законами N 3806-12 від 24.12.93, N 148/96-ВР від 25.04.96, N 55/97-ВР від 07.02.97, N 2247-IV ( 2247-15 ) від 16.12.2004 )
Порушення правил зберігання або перевезення вогнепальної чи холодної зброї, а також пневматичної зброї калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду і бойових припасів працівниками підприємств, установ, організацій, відповідальними за їх охорону, а так само використання ними зазначеної зброї і бойових припасів не за призначенням
тягнуть за собою накладення штрафу від чотирьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті,
тягнуть за собою накладення штрафу від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Стаття 195 із змінами, внесеними згідно із Законами N 3806-12 від 24.12.93, N 148/96-ВР від 25.04.96, N 55/97-ВР від 07.02.97 )
Порушення порядку розробки, виготовлення, реалізації спеціальних засобів самооборони
тягне за собою накладення штрафу від трьох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією спеціальних засобів самооборони або без такої.
Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за порушення, передбачене частиною першою цієї статті,
тягнуть за собою накладення штрафу від чотирьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією спеціальних засобів самооборони. ( Кодекс доповнено статтею 195-1 згідно із Законом N 3806-12 від 24.12.93, із змінами, внесеними згідно із Законами N 148/96-ВР від 25.04.96, N 55/97-ВР від 07.02.97 )
Порушення порядку придбання, реєстрації або обліку газових пістолетів і револьверів та патронів до них
тягне за собою накладення штрафу на громадян від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією газових пістолетів і револьверів та патронів до них або без такої, а на посадових осіб - від двох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією газових пістолетів і револьверів та патронів до них або без такої.
Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за порушення, передбачене частиною першою цієї статті,
тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією газових пістолетів і револьверів та патронів до них, а на посадових осіб - від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією газових пістолетів і револьверів та патронів до них. ( Кодекс доповнено статтею 195-2 згідно із Законом N 3806-12 від 24.12.93, із змінами, внесеними згідно із Законами N 148/96-ВР від 25.04.96, N 55/97-ВР від 07.02.97 )
Застосування спеціальних засобів самооборони з порушенням установлених правил
тягне за собою накладення штрафу від чотирьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією спеціальних засобів самооборони.
Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за порушення, передбачене частиною першою цієї статті,
тягнуть за собою накладення штрафу від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією спеціальних засобів самооборони. ( Кодекс доповнено статтею 195-3 згідно із Законом N 3806-12 від 24.12.93, із змінами, внесеними згідно із Законами N 148/96-ВР від 25.04.96, N 55/97-ВР від 07.02.97 )
Порушення порядку виробництва, придбання, зберігання чи продажу електрошокових пристроїв і спеціальних засобів, що застосовуються правоохоронними органами,
тягне за собою накладення штрафу від чотирьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією електрошокових пристроїв і спеціальних засобів.
Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті,
тягнуть за собою накладення штрафу від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією електрошокових пристроїв і спеціальних засобів. ( Кодекс доповнено статтею 195-4 згідно із Законом N 148/96-ВР від 25.04.96, із змінами, внесеними згідно із Законом N 55/97-ВР від 07.02.97 )
Незаконне придбання або зберігання спеціальних технічних засобів для зняття інформації з каналів зв'язку, інших засобів негласного отримання інформації
тягне за собою накладення штрафу на громадян від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією спеціальних технічних засобів для зняття інформації з каналів зв'язку, інших засобів негласного отримання інформації та на посадових осіб - від двохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією спеціальних технічних засобів для зняття інформації з каналів зв'язку, інших засобів негласного отримання інформації. ( Кодекс доповнено статтею 195-5 згідно із Законом N 1703-IV ( 1703-15 ) від 11.05.2004 )
Порушення порядку виробництва, зберігання, перевезення, торгівлі та використання піротехнічних засобів
тягне за собою накладення штрафу від тридцяти п'яти до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією піротехнічних засобів.
Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті,
тягнуть за собою накладення штрафу від шістдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією піротехнічних засобів. ( Кодекс доповнено статтею 195-6 згідно із Законом N 2247-IV ( 2247-15 ) від 16.12.2004 )
Порушення встановлених правил відкриття секцій спортивного карате або набору до них громадян чи навчання в секціях прийомів, заборонених спортивними правилами, а також самовільне, без дозволу відповідних органів, навчання прийомів карате
тягнуть за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Стаття 196 із змінами, внесеними згідно із Законом N 55/97-ВР від 07.02.97 )
Проживання громадян, зобов'язаних мати паспорт, без паспорта або за недійсним паспортом, проживання без реєстрації
тягне за собою попередження або накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Стаття 197 із змінами, внесеними згідно із Законами N 296/95-ВР від 11.07.95, N 55/97-ВР від 07.02.97, N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 )
Умисне зіпсуття паспорта чи недбале зберігання паспорта, що спричинило його втрату
тягне за собою попередження або накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Стаття 198 із змінами, внесеними згідно із Законами N 296/95-ВР від 11.07.95, N 55/97-ВР від 07.02.97 )
Допущення особами, відповідальними за додержання правил паспортної системи, проживання громадян без паспортів або за недійсними паспортами чи без реєстрації, а так само допущення громадянами проживання у займаних ними жилих приміщеннях осіб без паспортів, без реєстрації
тягнуть за собою попередження або накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Стаття 199 із змінами, внесеними згідно із Законами N 296/95-ВР від 11.07.95, N 55/97-ВР від 07.02.97, N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 )
Прийняття посадовими особами підприємств, установ, організацій на роботу громадян без паспортів або з недійсними паспортами,
тягне за собою накладення штрафу в розмірі від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Те саме порушення, допущене посадовою особою після застосування до неї протягом року заходу адміністративного стягнення за такі дії,
тягне за собою накладення штрафу від десяти до чотирнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Стаття 200 із змінами, внесеними згідно із Законами N 296/95-ВР від 11.07.95, N 55/97-ВР від 07.02.97, 390/97-ВР від 20.06.97 )
Незаконне вилучення посадовими особами паспортів у громадян або прийняття паспортів у заставу
тягне за собою попередження або накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Стаття 201 із змінами, внесеними згідно із Законами N 296/95-ВР від 11.07.95, N 55/97-ВР від 07.02.97 )
Порушення прикордонного режиму або режиму у пунктах пропуску через державний кордон України
тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а на посадових осіб - від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Стаття 202 із змінами, внесеними згідно із Законами N 296/95-ВР від 11.07.95, N 55/97-ВР від 07.02.97, в редакції Закону N 812-XIV ( 812-14 ) від 02.07.99 )
Порушення іноземцями та особами без громадянства правил перебування в Україні, тобто проживання без документів на право проживання в Україні, за недійсними документами або документами, термін дії яких закінчився, або працевлаштування без відповідного дозволу на це, якщо необхідність такого дозволу передбачено законодавством України, або недодержання встановленого порядку пересування і зміни місця проживання, або ухилення від виїзду з України після закінчення відповідного терміну перебування, а так само порушення правил транзитного проїзду через територію України, крім порушень, передбачених частиною другою цієї статті,
тягнуть за собою накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Недодержання іноземцями та особами без громадянства встановленого порядку реєстрації або порушення встановленого терміну перебування в Україні, виявлені в пунктах пропуску через державний кордон України,
тягнуть за собою накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Чинність цієї статті не поширюється на випадки, коли іноземці чи особи без громадянства з наміром набути статусу біженця незаконно перетнули державний кордон України і перебувають на території України протягом часу, необхідного для звернення до відповідного органу міграційної служби із заявою про надання їм статусу біженця відповідно до Закону України "Про біженців" ( 2557-14 ). ( Стаття 203 із змінами, внесеними згідно із Законами N 55/97-ВР від 07.02.97, N 812-XIV ( 812-14 ) від 02.07.99, в редакції Закону N 2247-III ( 2247-14 ) від 18.01.2001, із змінами, внесеними згідно із Законом N 177-IV ( 177-15 ) від 26.09.2002, в редакції Закону N 1299-IV ( 1299-15 ) від 20.11.2003 )
Порушення посадовими особами підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності, у тому числі іноземних суб'єктів господарської діяльності, що діють на території України, встановленого порядку працевлаштування, прийняття на навчання іноземців та осіб без громадянства, надання їм житла, а також інші порушення, якщо вони будь-яким чином сприяють іноземцям та особам без громадянства в ухиленні від виїзду з України після закінчення терміну перебування або спрямовані на їх незаконну реєстрацію, оформлення документів на проживання,
тягнуть за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Стаття 204 із змінами, внесеними згідно із Законом N 55/97-ВР від 07.02.97, в редакції Закону N 2247-III ( 2247-14 ) від 18.01.2001, із змінами, внесеними згідно із Законом N 1299-IV ( 1299-15 ) від 20.11.2003 )
Перетинання або спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або за документами, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади
тягнуть за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням двадцяти відсотків заробітку, або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.
Ті самі дії, вчинені групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті,
тягнуть за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до двох місяців з відрахуванням двадцяти відсотків заробітку, або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.
Чинність цієї статті не поширюється на випадки повернення в Україну без встановлених документів громадян України, які стали жертвами злочинів, пов'язаних з торгівлею людьми, а також на випадки прибуття в Україну іноземців чи осіб без громадянства з метою отримання притулку або набуття статусу біженця, якщо вони в установлений законом термін звернулися до відповідних органів державної влади щодо надання їм притулку чи статусу біженця. ( Кодекс доповнено статтею 204-1 згідно із Законом N 2247-III ( 2247-14 ) від 18.01.2001, в редакції Закону N 1723-IV ( 1723-15 ) від 18.05.2004 )
Невжиття громадянами, які запросили в Україну іноземців і осіб без громадянства в приватних справах і надали їм жилу площу, заходів до забезпечення у встановленому порядку їх своєчасної реєстрації
тягне за собою попередження або накладення штрафу від п'яти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Стаття 205 із змінами, внесеними згідно із Законами N 55/97-ВР від 07.02.97, N 2247-III ( 2247-14 ) від 18.01.2001, N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001, N 1299-IV ( 1299-15 ) від 20.11.2003 )
Надання громадянами іноземцям та особам без громадянства житла, транспортних засобів, сприяння їх незаконній реєстрації, оформленню документів на проживання чи навчання, прийняттю на роботу, а також надання інших послуг на порушення встановлених правил перебування іноземців та осіб без громадянства в Україні і правил транзитного проїзду їх через територію України, якщо ці дії безпосередньо не пов'язані із незаконним переправленням осіб через державний кордон України,
тягнуть за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Стаття 206 із змінами, внесеними згідно із Законами N 55/97-ВР від 07.02.97, N 2247-III ( 2247-14 ) від 18.01.2001, N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001, в редакції Закону N 1299-IV ( 1299-15 ) від 20.11.2003 )
Перевезення водіями іноземців та осіб без громадянства на порушення встановлених правил перебування іноземців та осіб без громадянства в Україні і транзитного проїзду їх через територію України, якщо ці дії безпосередньо не пов'язані із незаконним перетинанням осіб через державний кордон України,
тягне за собою накладення штрафу від десяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Обладнання власниками або водіями транспортних засобів спеціально прихованими або замаскованими місцями, які використовуються для перевезення нелегальних мігрантів,
тягне за собою накладення штрафу на власників транспортних засобів або посадових осіб підприємств, установ, організацій, відповідальних за технічний стан, обладнання, експлуатацію транспортних засобів, - від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією транспортного засобу чи без такої і на водіїв - від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, якщо вони вчинені повторно або групою осіб, або щодо кількох іноземців та осіб без громадянства, а так само перевезення іноземців та осіб без громадянства в обладнаних власниками транспортних засобів або водіями спеціальних схованках для перевезення людей,
тягнуть за собою накладення штрафу від ста п'ятдесяти до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією транспортних засобів чи без такої. ( Кодекс доповнено статтею 206-1 згідно із Законом N 1299-IV ( 1299-15 ) від 20.11.2003 )
Неповернення капітаном іноземного судна, крім військового, на контрольно-пропускний пункт перепусток на право сходження на берег осіб суднового екіпажу і перебування їх на території порту і портового міста під час стоянки судна в порту України, за винятком випадків неподання перепустки внаслідок самовільної неявки особи суднового екіпажу,
тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Стаття 207 із змінами, внесеними згідно із Законами N 55/97-ВР від 07.02.97, N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 )
Порушення військовозобов'язаними чи призовниками правил військового обліку, неявка їх на виклик до військового комісаріату без поважних причин або несвоєчасне подання в обліковий орган, де вони перебувають на військовому обліку, відомостей про зміну місця проживання, освіти, місця роботи, посади, а також порушення порядку проходження навчальних зборів (занять) у навчальних закладах Товариства сприяння обороні України та професійно-технічних навчальних закладах
тягнуть за собою накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті або частиною першою статті 211 цього Кодексу, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню,
тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. { Стаття 210 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 2010-11 від 03.04.86, Законом N 55/97-ВР від 07.02.97, в редакції Закону N 308/97-ВР від 04.06.97, із змінами, внесеними згідно із Законами N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001, N 1014-V ( 1014-16 ) від 11.05.2007 }
Порушення законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію
тягне за собою накладення штрафу на громадян від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від семи до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню,
тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від десяти до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Кодекс доповнено статтею 210-1 згідно із Законом N 2197-IV ( 2197-15 ) від 18.11.2004 )
Умисне зіпсуття або недбале зберігання військовозобов'язаними і призовниками обліково-військових документів (військових квитків і посвідчень про приписку до призовних дільниць), яке спричинило їх втрату,
тягне за собою накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Повторне протягом року вчинення порушення з числа передбачених частиною першою цієї статті або частиною першою статті 210 цього Кодексу, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню,
тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Стаття 211 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 2010-11 від 03.04.86, Законами N 55/97-ВР від 07.02.97, N 308/97-ВР від 04.06.97 )
Неявка громадян на виклик у військовий комісаріат без поважних причин для приписки до призовної дільниці
тягне за собою накладення штрафу до одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. ( Доповнено статтею 211-1 згідно з Указом ПВР N 2010-11 від 03.04.86, із змінами, внесеними згідно із Законом N 308/97-ВР від 04.06.97 )
Неподання керівниками або іншими відповідальними за військово-облікову роботу посадовими особами житлово-експлуатаційних організацій, підприємств, установ та організацій, які здійснюють експлуатацію будинків, власниками будинків, органами місцевого самоврядування, яким делеговано ведення первинного обліку військовозобов'язаних і призовників, підрозділами по роботі з кадрами підприємств, установ, організацій, навчальних закладів незалежно від підпорядкування і форм власності щорічно в строки, встановлені Міністерством оборони України, до відповідних районних (міських) військових комісаріатів списків громадян, які підлягають приписці до призовних дільниць,
тягне за собою накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню,
тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Кодекс доповнено статтею 211-2 згідно з Указом ПВР N 2010-11 від 03.04.86, із змінами, внесеними згідно із Законами N 55/97-ВР від 07.02.97, N 308/97-ВР від 04.06.97, N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 )
Прийняття керівниками або іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій, колективних сільськогосподарських підприємств і навчальних закладів на роботу (навчання) військовозобов'язаних і призовників, які не перебувають на військовому обліку за місцем проживання,
тягне за собою накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню,
тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Кодекс доповнено статтею 211-3 згідно з Указом ПВР N 2010-11 від 03.04.86, із змінами, внесеними згідно із Законами N 55/97-ВР від 07.02.97, N 308/97-ВР від 04.06.97 )
Незабезпечення керівниками або іншими відповідальними за військово-облікову роботу посадовими особами підприємств, установ, організацій, колективних сільськогосподарських підприємств і навчальних закладів на вимогу військових комісаріатів сповіщення військовозобов'язаних і призовників про їх виклик у військові комісаріати або перешкода зазначених посадових осіб своєчасній явці громадян на збірні пункти чи призовні дільниці
тягне за собою накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Повторне протягом року вчинення порушення з числа передбачених частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню,
тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Кодекс доповнено статтею 211-4 згідно з Указом ПВР N 2010-11 від 03.04.86, із змінами, внесеними згідно із Законами N 55/97-ВР від 07.02.97, N 308/97-ВР від 04.06.97 )
Несвоєчасне подання керівниками або іншими відповідальними за військово-облікову роботу посадовими особами житлово-експлуатаційних організацій, підприємств, установ і організацій, що здійснюють експлуатацію будинків, а також власниками будинків у військові комісаріати і органи місцевого самоврядування, на які покладено ведення первинного обліку військовозобов'язаних і призовників, домових книг, карток прописки і обліково-військових документів (військових квитків, посвідчень про приписку до призовних дільниць) на жильців, які є віськовозобов'язаними або призовниками, для оформлення взяття на військовий облік або зняття з обліку, а також несповіщення їх про виклик у військові комісаріати
тягнуть за собою накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Повторне протягом року вчинення порушення з числа передбачених частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню,
тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Кодекс доповнено статтею 211-5 згідно з Указом ПВР N 2010-11 від 03.04.86, із змінами, внесеними згідно із Законами N 55/97-ВР від 07.02.97, N 308/97-ВР від 04.06.97, N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 )
Неподання відомостей про всіх військовозобов'язаних і призовників, визнаних інвалідами незалежно від групи інвалідності, посадовими особами медико-соціальних експертних комісій, на яких покладено обов'язок подавати такі відомості у військові комісаріати,
тягне за собою накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Неподання посадовими особами державних органів реєстрації актів цивільного стану районним (міським) військовим комісаріатам відомостей про зміну військовозобов'язаними і призовниками прізвища, імені, по батькові про внесення до актових записів цивільного стану змін про дату і місце їх народження, а також про випадки реєстрації смерті військовозобов'язаних і призовників
тягне за собою накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Повторне протягом року вчинення порушення з числа передбачених частиною першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню,
тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Кодекс доповнено статтею 211-6 згідно з Указом ПВР N 2010-11 від 03.04.86, із змінами, внесеними згідно із Законами N 55/97-ВР від 07.02.97, N 308/97-ВР від 04.06.97, N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001, N 1410-IV ( 1410-15 ) від 03.02.2004 )
Ухилення керівників релігійних об'єднань від реєстрації об'єднання в органах державного управління, порушення встановлених законодавством правил організації і проведення релігійних зборів, походів та інших церемоній культу, організація і проведення служителями культу і членами релігійних об'єднань спеціальних дитячих та юнацьких зборів, а також трудових, літературних та інших гуртків і груп, що не мають відношення до відправлення культу,
тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі до п'ятдесяти карбованців.
Утаювання обставин, що перешкоджають реєстрації шлюбу, або повідомлення завідомо неправдивих відомостей державним органам реєстрації актів цивільного стану
тягне за собою накладення штрафу від одного до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Несвоєчасна без поважної причини реєстрація батьками народження дитини в державних органах реєстрації актів цивільного стану
тягне за собою накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян"; ( Кодекс доповнено статтею 212-1 згідно із Законом N 2547-12 від 07.07.92, із змінами, внесеними згідно із Законами N 55/97-ВР від 07.02.97, N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001, в редакції Закону N 1410-IV ( 1410-15 ) від 03.02.2004 )
Порушення законодавства про державну таємницю, а саме:
1) недодержання встановленого законодавством порядку передачі державної таємниці іншій державі чи міжнародній організації;
2) засекречування інформації:
про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту;
про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні події, які сталися або можуть статися та загрожують безпеці громадян;
про стан здоров'я населення, його життєвий рівень, включаючи харчування, одяг, житло, медичне обслуговування та соціальне забезпечення, а також про соціально-демографічні показники, стан правопорядку, освіти та культури населення;
про факти порушень прав і свобод людини і громадянина;
про незаконні дії органів державної влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб;
іншої інформації, яка відповідно до законів та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, не може бути засекречена;
3) безпідставне засекречування інформації;
4) надання грифа секретності матеріальним носіям конфіденційної або іншої таємної інформації, яка не становить державної таємниці, або ненадання грифа секретності матеріальним носіям інформації, що становить державну таємницю, а також безпідставне скасування чи зниження грифа секретності матеріальних носіїв секретної інформації;
5) порушення встановленого законодавством порядку надання допуску та доступу до державної таємниці;
6) невжиття заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці та незабезпечення контролю за охороною державної таємниці;
7) провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею, без отримання в установленому порядку спеціального дозволу на провадження такої діяльності, а також розміщення державних замовлень на виконання робіт, доведення мобілізаційних завдань, пов'язаних з державною таємницею, в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях, яким не надано спеціального дозволу на провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею;
8) недодержання вимог законодавства щодо забезпечення охорони державної таємниці під час здійснення міжнародного співробітництва, прийому іноземних делегацій, груп, окремих іноземців та осіб без громадянства та проведення роботи з ними;
9) невиконання норм і вимог криптографічного та технічного захисту секретної інформації, внаслідок чого виникає реальна загроза порушення цілісності цієї інформації або просочування її технічними каналами,
тягне за собою накладення штрафу на громадян від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від трьох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Повторне протягом року вчинення порушення з числа передбачених частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню,
тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п'яти до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Кодекс доповнено статтею 212-2 згідно із Законом N 1080-XIV ( 1080-14 ) від 21.09.99, із змінами, внесеними згідно із Законом N 1703-IV ( 1703-15 ) від 11.05.2004 )
Неправомірна відмова в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, у випадках, коли така інформація підлягає наданню на запит громадянина чи юридичної особи відповідно до законів України "Про інформацію" ( 2657-12 ), "Про звернення громадян" ( 393/96-ВР ) та "Про доступ до судових рішень" ( 3262-15 ),
тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від п'ятнадцяти до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Повторне протягом року вчинення порушення з числа передбачених частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню,
тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п'яти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Примітка. Посадові особи, на яких поширюється дія Закону України "Про боротьбу з корупцією" ( 356/95-ВР ), притягаються до відповідальності за такі діяння відповідно до Закону України "Про боротьбу з корупцією. ( Кодекс доповнено статтею 212-3 згідно із Законом N 676-IV ( 676-15 ) від 03.04.2003; із змінами, внесеними згідно із Законом N 3262-IV ( 3262-15 ) від 22.12.2005 )
Порушення законодавства в галузі державного експортного контролю, а саме:
1) проведення переговорів, пов'язаних з укладанням зовнішньоекономічних договорів (контрактів) стосовно здійснення експорту товарів військового призначення, а також товарів подвійного використання, на поставки яких до відповідної іноземної держави встановлено часткове ембарго, без отримання відповідного позитивного висновку спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань державного експортного контролю;
2) неподання або несвоєчасне подання спеціально уповноваженому органу виконавчої влади з питань державного експортного контролю звітів та відповідних документів про підсумки проведення переговорів, зазначених у пункті 1 цієї статті, а також про фактично здійснені міжнародні передачі товарів військового призначення та подвійного використання на підставі отриманих дозволів чи висновків, а також про використання цих товарів у заявлених цілях;
3) навмисне знищення документів, пов'язаних з укладанням чи виконанням зовнішньоекономічних договорів (контрактів) стосовно здійснення міжнародних передач товарів військового призначення та подвійного використання, на підставі яких були отримані дозволи, висновки чи міжнародні імпортні сертифікати, до закінчення строку їх зберігання, передбаченого законом,
тягне за собою накладення штрафу на громадян від п'ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двадцяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Кодекс доповнено статтею 212-4 згідно із Законом N 749-IV ( 749-15 ) від 15.05.2003 )
Порушення порядку обліку, зберігання і використання документів та інших носіїв інформації, які містять конфіденційну інформацію, що є власністю держави, яке призвело до розголошення такої інформації,
тягне за собою накладення штрафу на громадян від одного до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню,
тягне за собою накладення штрафу на громадян від двох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб від восьми до тринадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Кодекс доповнено статтею 212-5 згідно із Законом N 1703-IV ( 1703-15 ) від 11.05.2004 )
Здійснення незаконного доступу до інформації, яка зберігається, обробляється чи передається в інформаційних (автоматизованих) системах,
тягне за собою накладення штрафу від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією засобів, що використовувалися для незаконного доступу, або без такої.
Та сама дія, вчинена особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за порушення, передбачене в частині першій цієї статті,
тягне за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією засобів, що використовувалися для незаконного доступу.
Дія, передбачена частиною першою цієї статті, вчинена стосовно інформаційних (автоматизованих) систем, призначених для зберігання та обробки інформації з обмеженим доступом,
тягне за собою накладення штрафу від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією програмних або технічних засобів, що використовувалися для незаконного доступу.
Незаконне копіювання інформації, яка зберігається в інформаційних (автоматизованих) системах, у паперовій чи електронній формі
тягне за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією незаконно виготовлених копій баз даних.
Безоплатне незаконне розповсюдження інформації, яка зберігається в інформаційних (автоматизованих) системах, у паперовій чи електронній формі
тягне за собою накладення штрафу від п'яти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією незаконно розповсюджених чи призначених для розповсюдження копій баз даних.
Незаконний збут інформації, яка зберігається в інформаційних (автоматизованих) системах, у паперовій чи електронній формі
тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією незаконно збутих чи призначених для збуту копій баз даних, а також грошей, отриманих від їх продажу. { Кодекс доповнено статтею 212-6 згідно із Законом N 1703-IV ( 1703-15 ) від 11.05.2004; із змінами, внесеними згідно із Законом N 698-V ( 698-16 ) від 22.02.2007 }
Порушення встановлених законом порядку ведення Державного реєстру виборців, порядку та строків подання відомостей про виборців до органу Державного реєстру виборців, виборчої комісії, порушення порядку складання та подання списку виборців, списку громадян України, які мають право брати участь у референдумі, посадовою особою, на яку законом покладено такий обов'язок,
тягнуть за собою накладення штрафу від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Порушення встановлених законом порядку та строків надання списку виборців, списку громадян, які мають право брати участь у референдумі, відповідним виборчим комісіям, комісіям з референдуму, надання недостовірного списку виборців, списку громадян, які мають право брати участь у референдумі, посадовою особою, на яку законом покладено такий обов'язок,
тягнуть за собою накладення штрафу від двадцяти п'яти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Порушення вимог закону про виготовлення нового примірника списку виборців для повторного голосування з урахуванням уточнень, внесених до списку виборців у день голосування,
тягне за собою накладення штрафу на членів виборчої комісії від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. { Стаття 212-7 із змінами, внесеними згідно із Законом N 698-V ( 698-16 ) від 22.02.2007 }
Порушення права громадянина на ознайомлення в установленому законом порядку з відомостями Державного реєстру виборців, зі списком виборців, списком громадян, які мають право брати участь у референдумі, а так само відмова у видачі громадянину копії мотивованого рішення про відхилення його скарги (звернення) про внесення змін до відомостей Державного реєстру виборців або запиту щодо відомостей Державного реєстру виборців, про внесення змін до списку виборців, списку громадян, які мають право брати участь у референдумі, або порушення строків видачі копії такого рішення
тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. { Стаття 212-8 із змінами, внесеними згідно із Законом N 698-V ( 698-16 ) від 22.02.2007 }
Порушення передбаченого законом порядку ведення передвиборної агітації, агітації під час підготовки і проведення референдуму з використанням друкованих, електронних (аудіовізуальних) засобів масової інформації або надання переваги в інформаційних телерадіопередачах чи друкованих засобах масової інформації будь-якому кандидату, політичній партії (блоку), їх передвиборним програмам власниками, посадовими чи службовими особами, творчими працівниками засобів масової інформації
тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Порушення заборони протягом визначеного законом часу у будь-якій формі коментувати чи оцінювати зміст передвиборної агітаційної теле-, радіопрограми відповідного кандидата, політичної партії (блоку), давати будь-яку інформацію щодо цього кандидата, цієї політичної партії (блоку) власниками, посадовими чи службовими особами, творчими працівниками засобів масової інформації
тягне за собою накладення штрафу від сорока до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Супроводження офіційних повідомлень у період виборчого процесу коментарями, що мають агітаційний характер, а також відео-, аудіозаписами, кінозйомками, фотоілюстраціями про дії посадових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування як кандидатів у депутати та на посади сільських, селищних, міських голів
тягне за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Здійснення передвиборної агітації особою, участь якої у передвиборній агітації заборонена законом, проведення передвиборної агітації поза строками, встановленими законом чи в місцях, що заборонені законом, здійснення передвиборної агітації у формах і засобами, що суперечать Конституції ( 254к/96-ВР ) або законам України, або інше порушення встановлених законом обмежень щодо ведення передвиборної агітації, крім випадків, передбачених статтями 212-9, 212-13 та 212-14 цього Кодексу, а так само агітація в день проведення референдуму
тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від тридцяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п'ятдесяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ненадання відповідному суб'єкту виборчого процесу, щодо якого оприлюднено інформацію, яку він вважає недостовірною, на його вимогу (звернення) можливості у визначеному законом порядку оприлюднити відповідь щодо такої інформації
тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від ста до ста п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Порушення встановленого законом права кандидатів, політичних партій (блоків) на використання на рівних умовах будинків (приміщень) для проведення передвиборного публічного заходу чи передвиборної агітації
тягне за собою накладення штрафу від вісімдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Виготовлення або замовлення виготовлення під час виборчого процесу друкованих матеріалів передвиборної агітації, які не містять відомостей про установу, що здійснила друк, їх тираж, інформацію про осіб, відповідальних за випуск, або у яких така інформація означена неправильно чи неповно,
тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п'ятдесяти до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Розповсюдження (рознесення, вивішування, роздавання) під час виборчого процесу друкованих матеріалів передвиборної агітації, які не містять відомостей про установу, що здійснила друк, їх тираж, інформацію про осіб, відповідальних за випуск, або у яких така інформація означена неправильно чи неповно, а так само організація такого розповсюдження
тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від трьох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Порушення встановленого законом порядку розміщення агітаційних матеріалів чи політичної реклами або розміщення їх у заборонених законом місцях громадянином
тягнуть за собою накладення штрафу від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Порушення встановленого законом порядку розміщення агітаційних матеріалів чи матеріалів політичної реклами підприємствами - розповсюджувачами реклами
тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Порушення порядку надання фінансової (матеріальної) підтримки для здійснення виборчої кампанії, якщо у зазначених діях відсутній склад злочину,
тягне за собою накладення штрафу на громадян від п'ятдесяти до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від сімдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Замовлення або виготовлення виборчих бюлетенів понад встановлену рішенням відповідної виборчої комісії кількість
тягне за собою накладення штрафу від двадцяти п'яти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ненадання у випадках та порядку, встановлених законом, головою відповідної виборчої комісії або особою, яка відповідно до закону виконує його обов'язки, копії виборчого протоколу
тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Невиконання рішення виборчої комісії, комісії з референдуму, прийнятого в межах їх повноважень,
тягне за собою накладення штрафу на громадян від п'ятнадцяти до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від тридцяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відмова у звільненні члена виборчої комісії від виконання виробничих чи службових обов'язків за основним місцем роботи на час виконання ним повноважень члена виборчої комісії
тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Звільнення члена виборчої комісії з роботи або переведення його на нижчу посаду з підстав, пов'язаних із виконанням його обов'язків у виборчій комісії,
тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від шістдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Порушення встановленого законом порядку опублікування документів та іншої інформації, пов'язаних з підготовкою і проведенням виборів, референдуму виборчою комісією чи засобом масової інформації,
тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. { Кодекс доповнено главою 15-А згідно із Законом N 3504-IV ( 3504-15 ) від 23.02.2006 }
{ Про порядок застосування заходів адміністративного стягнення у вигляді штрафу додатково див. Закон N 2467-12 від 17.06.92 }
Справи про адміністративні правопорушення розглядаються:
1) адміністративними комісіями при виконавчих комітетах сільських, селищних, міських рад;
2) виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад;
( Пункт третій статті 213 виключений на підставі Закону N 244/94-ВР від 15.11.94 ) 3) районними, районними у місті, міськими чи міськрайонними, районними в містах комісіями в справах неповнолітніх;
4) районними, районними у місті, міськими чи міськрайонними судами (суддями);
5) органами внутрішніх справ, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом. ( Стаття 213 із змінами, внесеними згідно із Законами N 244/94-ВР від 15.11.94, N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 )
Адміністративні комісії при виконавчих органах сільських, селищних, міських рад вирішують усі справи про адміністративні правопорушення, за винятком віднесених цим Кодексом до відання інших органів (посадових осіб).
Виконавчі комітети сільських, селищних, міських рад, судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів, органи внутрішніх справ, органи державних інспекцій та інші уповноважені органи (пункт 5 статті 213) розглядають справи про адміністративні правопорушення, віднесені цим Кодексом до їх відання. ( Стаття 214 із змінами, внесеними згідно із Законами N 244/94-ВР від 15.11.94; N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 )
Адміністративні комісії утворюються відповідними органами місцевого самоврядування у складі голови, заступника голови, відповідального секретаря, а також членів комісії. В адміністративних комісіях при виконавчих органах міських рад є посада звільненого відповідального секретаря комісії. Порядок діяльності адміністративних комісій встановлюється цим Кодексом та іншими законодавчими актами України.
Адміністративні комісії при виконавчих комітетах районних у містах рад утворюються у разі надання районній у місті раді та її виконавчому комітету відповідних повноважень міською радою.
Порядок утворення інших колегіальних органів, уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, а також порядок розгляду справ у цих органах визначаються законами України. ( Стаття 215 із змінами, внесеними згідно із Законом N 244/94-ВР від 15.11.94, в редакції Закону N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 )
Адміністративні комісії мають право розглядати справи про адміністративні правопорушення при наявності не менш як половини членів їх складу, а виконавчі комітети сільських, селищних, міських рад - при наявності не менш як двох третин від загального складу виконавчого комітету.
Правомочність засідань інших колегіальних органів, уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, встановлюється законодавством України. ( Стаття 216 із змінами, внесеними згідно із Законами N 244/94-ВР від 15.11.94, N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 )
посадові особи, уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення, можуть накладати адміністративні стягнення, передбачені цим Кодексом, у межах наданих їм повноважень і лише під час виконання службових обов'язків.
Перелік посадових осіб, які від імені органів, згаданих у пункті 5 статті 213 цього Кодексу, розглядають справи про адміністративні правопорушення, встановлюється законами України. ( Стаття 217 із змінами, внесеними згідно із Законами N 244/94-ВР від 15.11.94, N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 )
Адміністративні комісії при виконавчих органах міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 45, 46, 92, 99, 103-1 - 104-1, частинами першою, третьою, четвертою і п'ятою статті 111 (за порушення, вчинені на аеродромах, не внесених до державного реєстру аеродромів України, поза територією аеродромів та на посадкових майданчиках), статтею 136 (за вчинення порушень на автомобільному транспорті), статтями 138, 141, 142, 149-152, частиною першою статті 154, статтею 159, статтею 175-1 (за порушення, вчинені у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтею 179, статтею 180 (крім справ щодо батьків неповнолітніх або осіб, які їх замінюють), частиною четвертою статті 181, статтею 181-1, частиною першою статті 182, статтями 183, 185-12, 186, 186-1, 189, 189-1, 196, 212-1 цього Кодексу.
Адміністративні комісії при виконавчих органах сільських, селищних рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 92, статтею 99 (коли правопорушення вчинено громадянином), статтями 103-1, 103-2, 104, статтею 136 (за вчинення порушень на автомобільному транспорті), статтями 141, 142, 150-152, 155, 156, 159, статтею 175-1 (за порушення, вчинені у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтею 179, статтею 180 (крім справ щодо батьків неповнолітніх або осіб, які їх замінюють), частиною четвертою статті 181, частиною першою статті 182, статтями 183, 186, 186-1, 196, 212-1 цього Кодексу.
( Частину третю статті 218 виключено на підставі Закону N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 ) { Стаття 218 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 316-11 від 29.05.85, N 1117-11 від 16.10.85, N 2010-11 від 03.04.86, N 2444-11 від 27.06.86, N 3282-11 від 19.12.86, N 3690-11 від 12.03.87, N 4134-11 від 12.06.87, N 4135-11 від 12.06.87, N 4452-11 від 21.08.87, N 6976-11 від 14.12.88, N 7542-11 від 19.05.89, N 8711-11 від 19.01.90, N 8918-11 від 07.07.92, N 1369-12 від 29.07.91; Законами N 2354-12 від 15.05.92, N 2547-12 від 07.07.92, N 2977-12 від 03.02.93, N 3785-12 від 23.12.93, N 3888-12 від 23.12.94, N 3890-12 від 28.01.94, N 4044-12 від 25.02.94, N 84/94-ВР від 05.07.94, N 209/94-ВР від 14.10.94, N 64/95-ВР від 15.02.95, N 79/95-ВР від 01.03.95, N 296/95-ВР від 11.07.95, N 81/96-ВР від 06.03.96, N 148/96-ВР від 25.04.96, N 386/96-ВР від 01.10.96, 497/96-ВР від 14.11.96, N 308/97-ВР від 04.06.97; N 352-XIV ( 352-14 ) від 23.12.98, N 998-XIV ( 998-14 ) від 16.07.99, N 1969-III ( 1969-14 ) від 21.09.2000, N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001, N 2360-III ( 2360-14 ) від 05.04.2001, N 2550-III ( 2550-14 ) від 21.06.2001, N 2888-III ( 2888-14 ) від 13.12.2001, N 548-IV ( 548-15 ) від 20.02.2003, N 1745-IV ( 1745-15 ) від 03.06.2004, N 2598-IV ( 2598-15 ) від 31.05.2005, N 2899-IV ( 2899-15 ) від 22.09.2005, N 534-V ( 534-16 ) від 22.12.2006, N 956-V ( 956-16 ) від 19.04.2007 }
Виконавчі комітети сільських, селищних, міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 92, 99 (коли правопорушення вчинено громадянином), статтями 104, 141, 142, 152, 159, статтею 175-1 (за порушення, вчинені у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтею 179, статтею 180 (крім справ щодо батьків неповнолітніх або осіб, які їх замінюють), частиною четвертою статті 181, частиною першою статті 182, статтями 183, 186-1. ( Стаття 219 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 316-11 від 29.05.85, N 1117-11 від 16.10.85, N 2010-11 від 03.04.86, N 2444-11 від 27.06.86, N 3282-11 від 19.12.86, N 4135-11 від 12.06.87, N 6976-11 від 14.12.88; Законами N 2547-12 від 07.07.92, N 3785-12 від 23.12.93, N 209/94-ВР від 14.10.94, N 81/96-ВР від 06.03.96, N 148/96-ВР від 25.04.96; в редакції Закону N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001; із змінами, внесеними згідно із Законами N 1745-IV ( 1745-15 ) від 03.06.2004, N 2899-IV ( 2899-15 ) від 22.09.2005 )
Районні, районні у місті, міські чи міськрайонні, районні у містах комісії в справах неповнолітніх розглядають справи про адміністративні правопорушення неповнолітніх, крім справ про правопорушення, передбачені статтею 185 цього Кодексу. Справи про правопорушення, передбачені статтями 51, 121-127, частинами першою і другою статті 130, частинами першою і другою статті 131, статтями 173, 174, 190-195 цього Кодексу, розглядаються ними лише в тих випадках, коли орган (посадова особа), до якого надійшла справа про зазначені правопорушення, передає справу на розгляд цих комісій. Комісії в справах неповнолітніх розглядають також справи щодо батьків неповнолітніх або осіб, які їх замінюють, про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 180, частинами першою, третьою, четвертою і п'ятою статті 184 цього Кодексу. ( Стаття 220 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 316-11 від 29.05.85, N 7542-11 від 19.05.89, N 1369-12 від 29.07.91 )
( Статтю 220-1 виключено на підставі Закону N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 )
Судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 41, статтями 41-1 - 41-3, 42-1 - 42-3, частиною першою статті 44, статтями 44-1, 46-1, 46-2, 51 51-2, частинами другою, четвертою та п'ятою статті 85, статтями 85-1, 88 - 88-2, 90, 91, 92-1, 96-1, 98, 101-103, частиною першою статті 106-1, статтями 106-2, 107-1, частиною другою статті 112, статтями 121, 122, 122-1, 122-2, 123, 124, 130, 132, частиною третьою статті 133, статтею 146, частиною другою статті 154, статтею 155-1, частинами першою, третьою і четвертою статті 156, статтями 160, 160-2, 162, 163 - 163-4, 164, 164-3, 164-5 - 164-14, 166-1 - 166-4, 166-7 - 166-12, 173 - 173-2, 174, 177-2, частиною третьою статті 178, частинами першою, другою і третьою статті 181, частиною другою статті 182, статтями 184 - 185-11, 186-5 - 188-1, 188-13, 188-14, 188-16, 188-17, 188-19, 188-22, 188-25, частиною першою статті 189-1, статтями 190, 191, 193, 195-1 - 195-6, частиною першою статті 203, статтями 204 - 206-1, 212-2 - 212-20 цього Кодексу, а також справи про адміністративні правопорушення, вчинені особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років. { Стаття 221 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 316-11 від 29.05.85, N 2444-11 від 27.06.86, N 4452-11 від 21.08.87, N 6347-11 від 03.08.88, N 6976-11 від 14.12.88, N 7445-11 від 27.04.89, N 8710-11 від 19.01.90, N 8711-11 від 19.01.90, N 8918-11 від 07.03.90, N 9082-11 від 20.04.90, N 9166-11 від 04.05.90, N 647-12 від 18.01.91, N 661-12 від 28.01.91, N 1369-12 від 29.07.91, N 1413-12 від 09.08.91; Законами N 1255-12 від 25.06.91, N 2857-12 від 15.12.92, N 2992-12 від 04.02.93, N 3039-12 від 03.03.93, N 3350-12 від 30.06.93, N 3582-12 від 11.11.93, N 3785-12 від 23.12.93, N 3888-12 від 28.01.94, N 179/94-ВР від 22.09.94, N 244/94-ВР від 15.11.94, N 8/95-ВР від 19.01.95, N 64/95-ВР від 15.02.95, N 123/95-ВР від 05.04.95, N 210/95-ВР від 02.06.95, N 358/95-ВР від 05.10.95, N 386/96-ВР від 01.10.96, N 666/97-ВР від 21.11.97, N 210/98-ВР від 24.03.98, N 352-XIV ( 352-14 ) від 23.12.98, N 812-XIV ( 812-14 ) від 02.07.99, N 998-XIV ( 998-14 ) від 16.07.99, N 1080-XIV ( 1080-14 ) від 21.09.99, N 1381-XIV ( 1381-14 ) від 13.01.2000, N 1587-III ( 1587-14 ) від 23.03.2000, N 1685-III ( 1685-14 ) від 20.04.2000, N 1744-III ( 1744-14 ) від 18.05.2000, N 1969-III ( 1969-14 ) від 21.09.2000, N 1986-III ( 1986-14 ) від 21.09.2000, N 2056-III ( 2056-14 ) від 19.10.2000, N 2114-III ( 2114-14 ) від 16.11.2000, N 2247-III ( 2247-14 ) від 18.01.2001, в редакції Закону N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001, із змінами, внесеними згідно із Законами N 2350-III ( 2350-14 ) від 05.04.2001, N 2359-III ( 2359-14 ) від 05.04.2001, N 2550-III ( 2550-14 ) від 21.06.2001, N 2703-III ( 2703-14 ) від 20.09.2001, N 2747-III ( 2747-14 ) від 04.10.2001, N 2787-III ( 2787-14 ) від 15.11.2001, N 2953-III ( 2953-14 ) від 17.01.2002, N 249-IV ( 249-15 ) від 28.11.2002 набирає чинності 11.06.2003 року, N 548-IV ( 548-15 ) від 20.02.2003, N 666-IV ( 666-15 ) від 03.04.2003, N 676-IV ( 676-15 ) від 03.04.2003, N 749-IV ( 749-15 ) від 15.05.2003, N 759-IV ( 759-15 ) від 15.05.2003, N 1122-IV ( 1122-15 ) від 11.07.2003 ), N 1128-IV ( 1128-15 ) від 11.07.2003, N 1299-IV ( 1299-15 ) від 20.11.2003, N 1703-IV ( 1703-15 ) від 11.05.2004, N 1745-IV ( 1745-15 ) від 03.06.2004, N 2188-IV ( 2188-15 ) від 18.11.2004, N 2247-IV ( 2247-15 ) від 16.12.2004, N 2322-IV ( 2322-15 ) від 12.01.2005, N 2635-IV ( 2635-15 ) від 02.06.2005, N 2806-IV ( 2806-15 ) від 06.09.2005, N 2899-IV ( 2899-15 ) від 22.09.2005, N 3078-IV ( 3078-15 ) від 15.11.2005, N 3201-IV ( 3201-15 ) від 15.12.2005, N 3504-IV ( 3504-15 ) від 23.02.2006, N 534-V ( 534-16 ) від 22.12.2006, N 577-V ( 577-16 ) від 11.01.2007, N 695-V ( 695-16 ) від 22.02.2007, N 1033-V ( 1033-16 ) від 17.05.2007 }
Органи внутрішніх справ (міліція) розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, за порушення правил паспортної системи, правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (частина перша статті 44, частина друга статті 106-1, частини перша, друга, третя і четверта статті 109, статті 110, 111, частина третя статті 114, частина перша статті 115, стаття 116-2, частина друга статті 117, частини перша і друга статті 119, статті 122-3, 124-1 - 128-1, частини перша і друга статті 129, стаття 132, частини перша, друга, четверта і п'ята статті 133, частина друга статті 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), статті 137, 139, 140, 161, 164-4, 173, статтею 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтями 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 189-2, 192, 194, 195, статті 197-201).
Від імені органів внутрішніх справ (міліції) розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право:
1) за адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 44, частиною другою статті 106-1, частинами першою, другою, третьою і четвертою статті 109, статтями 110, 111, частиною третьою статті 114, частиною першою статті 115, статтею 116-2, частиною другою статті 117, частинами першою і другою статті 119, частинами першою, другою і п'ятою статті 133, частиною другою статті 135, статтею 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), статтями 137, 161, статтями 164-4, 173, статтею 203 цього Кодексу, - начальники органів внутрішніх справ та їх заступники, а статтею 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтями 176, 177, частинами першою і другою статті 178, статтями 189-2, 192, 194, 195, 197-201 цього Кодексу - начальники або заступники начальників районних, міських, районних у містах відділів (управлінь) внутрішніх справ;
за адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, другою, третьою і четвертою статті 109, статтями 110, 111, частиною третьою статті 114, частиною першою статті 115, статтею 116-2, частиною другою статті 117, частинами першою і другою статті 133, частиною другою статті 135 цього Кодексу, крім того, - начальники лінійних пунктів міліції, а за порушення, передбачені частиною третьою статті 109, статтею 110 цього Кодексу, - також і інші працівники міліції, на яких покладено нагляд за додержанням відповідних правил. Розмір штрафу, що накладається начальниками лінійних пунктів міліції, не може перевищувати чотирьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
за адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 44, статтею 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтями 176, 177 частинами першою і другою статті 178 цього Кодексу, крім того - начальники або заступники начальників органів внутрішніх справ на транспорті, інших органів внутрішніх справ, прирівнених до районних, міських, районних у містах відділів (управлінь) внутрішніх справ, начальники відділень міліції, що є в системі органів внутрішніх справ, а за правопорушення, передбачені статтею 177 і частинами першою та другою статті 178 цього Кодексу, - також дільничні інспектори (старші дільничні інспектори) міліції;
( Абзац четвертий пункту 1 частини другої статті 222 виключено на підставі Закону N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 )
2) за адміністративні правопорушення, передбачені статтями 121-1, 122-3, 124-1, частинами першою і другою статті 126, частинами третьою і четвертою статті 127, статтями 128, 128-1, частинами першою і другою статті 129, частиною четвертою статті 133, статтями 139, 140 цього Кодексу, - начальник або заступник начальника відділення (відділу, управління, Головного управління) Державної автомобільної інспекції, начальник або заступник начальника відділу (управління, Головного управління) дорожньої міліції, командир або заступник командира окремого підрозділу дорожньо-патрульної служби. В разі відсутності у районному, міському, районному у місті відділі внутрішніх справ відділення (відділу) Державної автомобільної інспекції зазначені справи розглядаються начальником або заступником начальника відділу внутрішніх справ. У розгляді таких справ можуть брати участь представники трудових колективів і громадських організацій;
3) за адміністративні правопорушення, передбачені статтею 125, частиною третьою статті 126, частинами першою і другою статті 127 цього Кодексу, - працівники Державної автомобільної інспекції, які мають спеціальні звання. ( Стаття 222 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 316-11 від 29.05.85, N 1117-11 від 16.10.85, N 2444-11 від 27.06.86, N 3282-11 від 19.12.86, N 4134-11 від 12.06.87, N 4135-11 від 12.06.87, N 4452-11 від 21.08.87, N 7542-11 від 19.05.89, N 1369-12 від 29.07.91, N 1818-12 від 15.11.91; Законами N 3785-12 від 23.12.93, N 3890-12 від 28.01.94, N 155/94-ВР від 29.07.94, N 244/94-ВР від 15.11.94, N 64/95-ВР від 15.02.95, N 296/95-ВР від 11.07.95, N 148/96-ВР від 25.04.96, N 398/96-ВР від 02.10.96, N 55/97-ВР від 07.02.97, N 812-XIV ( 812-14 ) від 02.07.99, N 1744-III ( 1744-14 ) від 18.05.2000, N 2247-III ( 2247-14 ) від 18.01.2001, N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001, N 2350-III ( 2350-14 ) від 05.04.2001, N 1299-IV ( 1299-15 ) від 20.11.2003, N 2247-IV ( 2247-15 ) від 16.12.2004, N 2899-IV ( 2899-15 ) від 22.09.2005 )
Органи Державної прикордонної служби України розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням прикордонного режиму або режиму в пунктах пропуску через державний кордон України, порушенням іноземцями та особами без громадянства правил перебування в Україні і транзитного проїзду через її територію, а також з неповерненням капітаном іноземного судна перепусток на право сходження на берег осіб суднового екіпажу (стаття 202, частина друга статті 203, стаття 207).
Від імені органів Державної прикордонної служби України розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право:
начальники органів охорони державного кордону та Морської охорони Державної прикордонної служби України та їх заступники;
керівники підрозділів органів охорони державного кордону та Морської охорони Державної прикордонної служби України, які безпосередньо виконують завдання з охорони державного кордону України. ( Кодекс доповнено статтею 222-1 згідно із Законом N 812-XIV ( 812-14 ) від 02.07.99; в редакції Закону N 662-IV ( 662-15 ) від 03.04.2003 - набуває чинності 01.08.2003 року, із змінами, внесеними згідно із Законом N 1299-IV ( 1299-15 ) від 20.11.2003 )
Органи державного пожежного нагляду розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, невиконанням приписів та постанов посадових осіб органів державного пожежного нагляду (статті 120, 175, 188-8).
Від імені органів державного пожежного нагляду розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право:
1) головні державні інспектори з пожежного нагляду центрального та територіальних органів державного пожежного нагляду та їх заступники - штраф на громадян до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
1-1) старші державні інспектори з пожежного нагляду - штраф на громадян до шести неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - до дев'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
2) головні державні інспектори з пожежного нагляду місцевих органів державного пожежного нагляду, державні інспектори з пожежного нагляду центрального та територіальних органів державного пожежного нагляду - штраф на громадян до шести неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
3) державні інспектори з пожежного нагляду - штраф на громадян до чотирьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - до шести неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Стаття 223 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 3282-11 від 19.12.86, Законом N 55/97-ВР від 07.02.97, в редакції Закону N 651/97-ВР від 19.11.97, із змінами, внесеними згідно із Законом N 1155-IV ( 1155-15 ) від 11.09.2003 )
Органи залізничного транспорту розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення правил користування засобами цього транспорту, правил щодо охорони порядку та безпеки руху, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на залізничному транспорті, правил пожежної безпеки на залізничному транспорті (статті 109, 110, частина перша статті 120, частина перша статті 133, частина перша статті 134, частини перша і третя статті 135, стаття 136).
Від імені органів залізничного транспорту розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право:
начальники станцій та їх заступники, начальники локомотивних (вагонних) депо, начальники пасажирських поїздів (механіки-бригадири пасажирських поїздів);
контролери-ревізори пасажирських поїздів, ревізори-інструктори пасажирських поїздів, ревізори по контролю доходів, дорожні майстри, начальники дистанцій колії, начальники дистанцій сигналізації та зв'язку;
начальник відділу Управління воєнізованої охорони Міністерства транспорту України та його заступник, начальники відділів (загонів, команд, пожежних поїздів) та їх заступники, старші інструктори та інструктори по протипожежній профілактиці, начальники відділень (караулів) команд, пожежних поїздів воєнізованої охорони залізниць, метрополітенів, старші в місці розташування станцій посадові особи воєнізованої охорони;
( Абзац п'ятий частини другої статті 224 виключено на підставі Закону N 352-XIV ( 352-14 ) від 23.12.98 ) головний санітарний лікар залізничного транспорту та його заступник, головні санітарні лікарі залізниць та їх заступники, головні санітарні лікарі метрополітенів, головні санітарні лікарі відділків залізниць, головні санітарні лікарі лінійних дільниць.
Розмір штрафу, що накладається начальниками пасажирських поїздів (механіками-бригадирами пасажирських поїздів), дорожніми майстрами, начальниками відділень (караулів) команд, пожежних поїздів воєнізованої охорони залізниць, метрополітенів не може перевищувати чотирьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Стаття 224 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 3282-11 від 19.12.86, Законами N 55/97-ВР від 07.02.97, N 352-XIV ( 352-14 ) від 23.12.98, N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 )
Органи морського і річкового транспорту розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення правил по охороні порядку і безпеки руху на морському транспорті, правил користування засобами морського транспорту, правил по охороні порядку і безпеки руху на річковому транспорті і маломірних суднах, правил випуску судна в плавання або допуск до керування судном осіб, які не мають відповідного документа, правил, що забезпечують безпеку експлуатації суден на внутрішніх водних шляхах, правил реєстрації торговельних суден, правил користування річковими і маломірними суднами, правил утримання баз (споруд) для стоянки маломірних суден, правил пожежної безпеки на морському і річковому транспорті, допуск до керування річковим або маломірним судном осіб, які перебувають у стані сп'яніння, передачу керування судном особі, яка перебуває у стані сп'яніння, керування річковими або маломірними суднами судноводіями у стані сп'яніння, у тому числі вчинене особами, які не мають права керування плавучими засобами, ухилення від проходження огляду на стан сп'яніння, порушення правил перевезення небезпечних речовин або предметів на морському і річковому транспорті, перевезення ручної кладі понад установлені норми на морському і річковому транспорті, безквитковий проїзд на суднах водного транспорту, порушення правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на морському і річковому транспорті, невиконання законних вимог посадових осіб органів морського і річкового транспорту (статті 114, 115, 116, 116-1, 116-2, 116-3, 117, 118, частина перша статті 120, частина третя статті 129, частини третя і четверта статті 130, стаття 131, частина друга статті 133, частина перша статті 134, абзац десятий статті 135, статті 136 і 188-15 цього Кодексу).
Від імені органів морського і річкового транспорту розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право:
1) за адміністративні правопорушення, передбачені статтею 114, частиною другою статті 133 цього Кодексу, - начальник Головної державної інспекції України з безпеки судноплавства та його заступники, капітан морського порту;
2) за адміністративні правопорушення, передбачені статтею 115 цього Кодексу, - начальник Головної державної інспекції України з безпеки судноплавства та його заступники, капітан морського порту, капітан судна;
3) за адміністративні правопорушення, передбачені статтями 116, 116-1, 116-2, 117, 118, частиною третьою статті 129, частинами третьою і четвертою статті 130, статтею 131 цього Кодексу, - начальник Головної державної інспекції України з безпеки судноплавства та його заступники, капітан річкового порту;
4) за адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 116-3 цього Кодексу, - Головний державний реєстратор флоту України та його заступники;
5) за адміністративні правопорушення, передбачені частиною другою статті 116-3 цього Кодексу, - Головний державний реєстратор флоту України та його заступники, капітан порту;
6) за адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 120 цього Кодексу, - начальник Головної державної інспекції України з безпеки судноплавства та його заступники, капітан порту, капітан судна;
7) за адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 134 та абзацом десятим статті 135 цього Кодексу, начальник порту та його заступники, начальник пристані і вокзалу, капітан судна;
8) за адміністративні правопорушення, передбачені статтею 136 цього Кодексу, - начальник порту та його заступники, начальники районів порту (виробничо-перевантажувального комплексу в порту), начальник морського вокзалу та його заступники, капітан судна;
9) за адміністративні правопорушення, передбачені статтею 188-15 цього Кодексу, - начальник Головної державної інспекції України з безпеки судноплавства та його заступники, Головний державний реєстратор флоту України та його заступники. ( Стаття 225 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 3282-11 від 19.12.86, Законами N 55/97-ВР від 07.02.97, N 352-XIV ( 352-14 ) від 23.12.98, N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001, в редакції Закону N 2686-III ( 2686-14 ) від 13.09.2001 )
Органи повітряного транспорту розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення правил користування засобами цього транспорту, правил щодо охорони порядку та безпеки авіації, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на повітряному транспорті, правил пожежної безпеки на повітряному транспорті, правил про міжнародні польоти (стаття 111 (крім порушень, вчинених на аеродромах, не внесених до державного реєстру аеродромів України, поза територією аеродромів та на посадкових майданчиках), частина перша статті 112, стаття 113, частина друга статті 120, частина друга статті 135, стаття 137).
Від імені органів повітряного транспорту розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право:
1) за адміністративні правопорушення, передбачені статтею 111 (крім порушень, вчинених на аеродромах, не внесених до державного реєстру аеродромів України, поза територією аеродромів та на посадкових майданчиках), частиною першою статті 112, частиною другою статті 120, частиною другою статті 135, статтею 137 цього Кодексу:
керівник спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у галузі цивільної авіації України та його заступники, начальник інспекції спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у галузі цивільної авіації України та його заступник, інспектори та регіональні інспектори спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у галузі цивільної авіації України, керівники авіапідприємств та аеропортів або їх заступники, начальники служб організації перевезень авіапідприємств та аеропортів, командири повітряних суден;
посадові особи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі транспорту, що виконують контрольно-ревізійні функції;
( Абзац четвертий пункту першого частини другої статті 228 виключено на підставі Закону N 352-XIV ( 352-14 ) від 23.12.98 ) начальник санітарно-епідеміологічного відділу, головний санітарний лікар центральної санітарно-епідеміологічної станції Міністерства цивільної авіації СРСР, головний лікар санітарно-епідеміологічної станції цивільної авіації;
начальники загонів і окремих команд воєнізованої охорони авіапідприємств (аеропортів).
Розмір штрафу, що накладається посадовими особами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі транспорту, що виконують контрольно-ревізійні функції, начальниками служби організації перевезень авіапідприємств (аеропортів), начальниками окремих команд воєнізованої охорони авіапідприємств (аеропортів), не може перевищувати чотирьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
2) за адміністративні правопорушення, передбачені статтею 113 цього Кодексу, - керівник спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у галузі цивільної авіації України та його заступники. ( Стаття 228 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 3282-11 від 19.12.86, Законами N 55/97-ВР від 07.02.97, N 352-XIV ( 352-14 ) від 23.12.98, N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001, N 2360-III ( 2360-14 ) від 05.04.2001 )
Органи автомобільного транспорту та електротранспорту (тролейбус, трамвай) розглядають справи про адміністративні правопорушення, зв'язані з порушенням правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, правил користування автомобільним транспортом та електротранспортом (стаття 119, частина п'ята статті 133, статті 133-1, 133-2, частина друга статті 134, частина четверта статті 135).
Від імені органів автомобільного транспорту та електротранспорту розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право:
1) на автомобільному транспорті - директор Державного департаменту автомобільного транспорту - штраф до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; заступники директора Державного департаменту автомобільного транспорту, начальники автотранспортних управлінь Міністерства транспорту України в Автономній Республіці Крим та областях - штраф до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; заступники начальників автотранспортних управлінь Міністерства транспорту України в Автономній Республіці Крим та областях - штраф до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; контролери автотранспортних управлінь Міністерства транспорту України в Автономній Республіці Крим та областях - штраф до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
2) на пасажирському електротранспорті (тролейбус, трамвай) начальники трамвайно-тролейбусних управлінь, начальники трамвайно-тролейбусних депо, начальники служб руху і районів руху трамвайно-тролейбусних управлінь, контролери трамвайно-тролейбусних управлінь. ( Стаття 229 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 3282-11 від 19.12.86, N 7542-11 від 19.05.89; Законами N 3785-12 від 23.12.93, N 2029-III ( 2029-14 ) від 05.10.2000 )
Правові і технічні інспектори праці професійних спілок розглядають справи про адміністративні правопорушення, зв'язані з порушенням законодавства про працю і правил щодо охорони праці (стаття 41).
Розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право:
1) за порушення законодавства про працю - правові інспектори праці - штраф у розмірі до десяти карбованців і головні правові інспектори праці - до п'ятдесяти карбованців;
2) за порушення правил щодо охорони праці - технічні інспектори праці - штраф у розмірі до десяти карбованців і головні технічні інспектори праці - до п'ятдесяти карбованців.
Органи спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з державного нагляду за додержанням законодавства про працю розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з невиконанням законних вимог посадових осіб цих органів або створенням перешкод для діяльності цих органів (стаття 188-6).
Від імені органів спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з державного нагляду за додержанням законодавства про працю розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право:
державні інспектори праці територіальних органів - штраф до дванадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
Головний державний інспектор праці України, його заступники; головні державні інспектори праці територіальних органів, їх заступники; державні інспектори праці спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з державного нагляду за додержанням законодавства про працю - штраф до чотирнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Кодекс доповнено статтею 230-1 згідно із Законом N 666/97-ВР від 21.11.97, в редакції Закону N 1725-IV ( 1725-15 ) від 18.05.2004 )
Органи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці розглядають справи: про порушення законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці, щодо безпечного ведення робіт, зберігання, використання та обліку вибухових матеріалів у галузях промисловості та на об'єктах, підконтрольних органам спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці, про порушення законодавства про надра, а також невиконання законних вимог органів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці (частина друга статті 41 (за винятком порушень санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм), статті 47, 57, 58, 93, 94, 188-4).
Від імені органів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право:
1) за порушення законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці, щодо безпечного ведення робіт у галузях промисловості та на об'єктах, підконтрольних органам спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці, а також невиконання законних вимог органів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці:
державні інспектори - штраф до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
головні державні інспектори, начальники інспекцій спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці та їх заступники - штраф до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
начальники управлінь і відділів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці та їх заступники - штраф до дев'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
Керівник спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці та його заступники штраф до чотирнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
2) за порушення законодавства про надра, нормативних актів про зберігання, використання та облік вибухових матеріалів у галузях промисловості та на об'єктах, підконтрольних органам спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці, а також невиконання законних вимог органів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці:
державні інспектори - штраф до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
головні державні інспектори, начальники інспекцій спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці та їх заступники - штраф до одинадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
начальники управлінь і відділів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці та їх заступники - штраф до дванадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
Керівник спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці та його заступники штраф до чотирнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Стаття 231 із змінами, внесеними згідно із Законами N 8/95-ВР від 19.01.95, N 55/97-ВР від 07.02.9, N 352-XIV ( 352-14 ) від 23.12.98; в редакції Закону N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001; із змінами, внесеними згідно із Законом N 2197-IV ( 2197-15 ) від 18.11.2004 )
Органи державного геологічного контролю розглядають справи про порушення законодавчих та інших нормативних актів, які встановлюють порядок, правила і вимоги щодо проведення робіт по геологічному вивченню надр України (статті 57, 58).
Від імені органів державного геологічного контролю розглядати справи про адміністративні правопорушення та накладати адміністративні стягнення мають право:
державні інспектори - штраф до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
головний державний інспектор державного геологічного контролю та його заступники - штраф до чотирнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Кодекс доповнено статтею 231-1 згідно із Законом N 1379-XIV ( 1379-14 ) від 13.01.2000 )
Органи держатоменергонагляду розглядають справи про адміністративні правопорушення, зв'язані з порушенням правил, норм та інструкцій по безпечному веденню робіт на об'єктах, підконтрольних органам держатоменергонагляду (стаття 95).
Від імені органів держатоменергонагляду розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право:
1) начальники інспекцій держатоменергонагляду - штраф у розмірі до тридцяти карбованців;
2) начальники управлінь округів держатоменергонагляду та їх заступники - штраф у розмірі до п'ятдесяти карбованців;
3) Голова Державного комітету СРСР по нагляду за безпечним веденням робіт в атомній енергетиці та його заступники - штраф у розмірі до ста карбованців.
Органи державної контрольно-ревізійної служби в Україні розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням законодавства з фінансових питань (стаття 164-2), порушенням порядку подання фінансової звітності та ведення бухгалтерського обліку при ліквідації юридичної особи (стаття 166-6).
Від імені державної контрольно-ревізійної служби в Україні розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право: начальник Головного контрольно-ревізійного управління України та його заступники, начальники контрольно-ревізійних управлінь в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі та їх заступники. ( Кодекс доповнено статтею 234-1 згідно із Законом N 2941а-12 від 26.01.93, із змінами, внесеними згідно із Законом N 2372-III ( 2372-14 ) від 05.04.2001 )
Органи державної податкової служби України розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з ухиленням від подання декларації про доходи (стаття 164-1), порушенням порядку подання фінансової звітності та ведення бухгалтерського обліку при ліквідації юридичної особи (стаття 166-6).
Від імені органів державної податкової служби України розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право начальник Головної державної податкової інспекції України та його заступники, начальники державних податкових інспекцій Автономної Республіки Крим, областей, районів, міст і районів у містах та їх заступники. ( Кодекс доповнено статтею 234-2 згідно із Законом N 323/96-ВР від 12.07.96, із змінами, внесеними згідно із Законами N 23/97-ВР від 23.01.97, N 1685-III ( 1685-14 ) від 20.04.2000, N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001, N 2372-III ( 2372-14 ) від 05.04.2001, N 548-IV ( 548-15 ) від 20.02.2003 )
Національний банк України розглядає справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку України або здійсненням ризикових операцій, які загрожують інтересам вкладників чи інших кредиторів банку (стаття 166-5), порушенням порядку подання фінансової звітності та ведення бухгалтерського обліку при ліквідації юридичної особи (стаття 166-6).
Від імені Національного банку України розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право Голова Національного банку України та його заступники, керівники територіальних управлінь Національного банку України та їх заступники. ( Кодекс доповнено статтею 234-3 згідно із Законом N 1342-XIV ( 1342-14 ) від 22.12.99, із змінами, внесеними згідно із Законами N 2372-III ( 2372-14 ) від 05.04.2001, N 2747-III ( 2747-14 ) від 04.10.2001 )
Військові комісаріати розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення військовозобов'язаними чи призовниками законодавства про військовий обов'язок і військову службу, про порушення законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про умисне зіпсуття обліково-військових документів чи втрату їх з необережності, про неявку на виклик у військовий комісаріат, про неподання у військові комісаріати списків юнаків, які підлягають приписці до призовних дільниць, про прийняття на роботу військовозобов'язаних і призовників, які не перебувають на військовому обліку, про незабезпечення сповіщення військовозобов'язаних і призовників про їх виклик у військові комісаріати, перешкоду їх своєчасній явці на збірні пункти чи призовні дільниці, про несвоєчасне подання документів, необхідних для ведення військового обліку військовозобов'язаних і призовників, несповіщення їх про виклик у військові комісаріати, про неподання відомостей про військовозобов'язаних і призовників (статті 210, 210-1, 211 - 211-6).
Від імені військових комісаріатів розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право районні (міські) військові комісари. { Стаття 235 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 2010-11 від 03.04.86, N 7542-11 від 19.05.89, N 1369-12 від 29.07.91, N 1818-12 від 15.11.91; в редакції Закону N 308/97-ВР від 04.06.97; із змінами, внесеними згідно із Законами N 2197-IV ( 2197-15 ) від 18.11.2004, N 1014-V ( 1014-16 ) від 11.05.2007 }
Військова інспекція безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України розглядає справи про вчинені водіями військових транспортних засобів - військовослужбовцями, військовозобов'язаними під час проходження ними зборів та працівниками Збройних Сил України під час виконання ними службових обов'язків правопорушення, передбачені частинами першою і другою статті 121, статтею 121-1, частинами першою, другою і третьою статті 122, статтею 122-3, частинами першою і другою статті 123, статтею 125, частиною другою статті 132, частиною четвертою статті 133 цього Кодексу.
Від імені військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України розглядати справи про адміністративні правопорушення мають право посадові особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України.
Посадова особа військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, розглянувши справу про зазначені у частині першій цієї статті правопорушення, може накласти на винних адміністративне стягнення у вигляді попередження або передати матеріали про ці правопорушення відповідним командирам (начальникам) для вирішення питання про притягнення винних до відповідальності згідно з Дисциплінарним статутом Збройних Сил України ( 551-14 ).
Протоколи про вчинені водіями військових транспортних засобів - військовослужбовцями, військовозобов'язаними під час проходження ними зборів та працівниками Збройних Сил України під час виконання ними службових обов'язків порушення правил дорожнього руху, за які може бути накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом, передаються військовим інспектором безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України до суду.
Матеріали про вчинені військовослужбовцями, військовозобов'язаними під час проходження ними зборів та працівниками Збройних Сил України під час виконання ними службових обов'язків правопорушення, передбачені статтями 80, 126, 128, 128-1, частинами першою і другою статті 129 і статтею 140 цього Кодексу, передаються військовою інспекцією безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України відповідним командирам (начальникам) для вирішення питання про притягнення винних до відповідальності згідно з Дисциплінарним статутом Збройних Сил України ( 551-14 ). ( Кодекс доповнено статтею 235-1 згідно із Законом N 557-XIV ( 557-14 ) від 24.03.99, в редакції Закону N 743-IV ( 743-15 ) від 15.05.2003 )
Органи, установи та заклади державної санітарно-епідеміологічної служби розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням державних санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм (стаття 42), а також про адміністративні правопорушення, передбачені частиною другою статті 41, статтями 78, 80 - 83, 90-1, 95, 167, 168-1, 170 (коли вони є порушеннями санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм), та статтею 188-11 цього Кодексу.
Від імені органів, установ і закладів державної санітарно-епідеміологічної служби розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення в межах територій та об'єктів нагляду, визначених законодавством, мають право:
1) головний державний санітарний лікар України та його заступники, головні державні санітарні лікарі Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, головні державні санітарні лікарі водного, залізничного, повітряного транспорту, водних басейнів, залізниць та їх заступники, головні державні санітарні лікарі районів, міст, районів у містах, лінійних підрозділів та об'єктів водного, залізничного, повітряного транспорту, об'єктів, що мають особливий режим роботи, Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України, з'єднань, частин та підрозділів і їх заступники;
2) лікарі-гігієністи, лікарі-епідеміологи органів, установ і закладів державної санітарно-епідеміологічної служби - щодо адміністративних правопорушень, передбачених частиною другою статті 41, а також статтями 42, 78, 80 - 83, 95, 167, 168-1, 170 (коли вони є порушеннями санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм). ( Стаття 236 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 3282-11 від 19.12.86, Законами N 81/96-ВР від 06.03.96, N 55/97-ВР від 07.02.97; в редакції Закону N 352-XIV ( 352-14 ) від 23.12.98, із змінами, внесеними згідно із Законами N 2171-III ( 2171-14 ) від 21.12.2000, N 662-IV ( 662-15 ) від 03.04.2003 - набуває чинності 01.08.2003 року )
Медичні служби Міністерства оборони СРСР, Міністерства внутрішніх справ СРСР і Комітету державної безпеки СРСР, що здійснюють санітарний нагляд, розглядають справи про адміністративні правопорушення, зв'язані з порушенням санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм (в тому числі по охороні атмосферного повітря) відповідно на об'єктах, розташованих на території військових містечок і навчальних центрів Міністерства оборони СРСР, та на об'єктах, підвідомчих Міністерству внутрішніх справ СРСР і Комітету державної безпеки СРСР (стаття 42).
Від імені органів, зазначених у цій статті, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення на посадових осіб мають право:
1) головний епідеміолог Міністерства оборони СРСР та його заступник - штраф до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; начальник Центральної санітарно-епідеміологічної лабораторії Міністерства оборони СРСР, а також головні епідеміологи видів Збройних Сил СРСР, військових округів, округів ППО, груп військ і флотів - штраф до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
2) начальник Центральної санітарно-епідеміологічної станції Міністерства внутрішніх справ СРСР та його заступник, а також начальник санітарно-епідеміологічного загону внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ СРСР - штраф до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
3) начальники санітарно-епідеміологічних станцій Міністерства внутрішніх справ Української РСР і управлінь внутрішніх справ виконавчих комітетів обласних Рад народних депутатів, а також начальники санітарно-епідеміологічних станцій виправно-трудових установ - штраф до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
4) начальник санітарно-епідеміологічної станції Комітету державної безпеки СРСР та його заступник, а також головний епідеміолог військ Комітету державної безпеки СРСР - штраф до дванадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
5) начальник медичної служби Комітету державної безпеки Української РСР, начальники медичних служб управлінь Комітету державної безпеки Української РСР по областях, а також начальники санітарно-епідеміологічних загонів військ Комітету державної безпеки СРСР - штраф до дванадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Стаття 237 із змінами, внесеними згідно із Законом N 55/97-ВР від 07.02.97 )
Органи державного ветеринарного контролю розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушеннями правил щодо карантину тварин та інших ветеринарно-санітарних вимог (стаття 107).
Від імені органів державного ветеринарного контролю розглядають справи про адміністративні правопорушення і накладають адміністративні стягнення:
1) головний державний інспектор ветеринарної медицини України та його заступники - штраф на громадян до одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, на посадових осіб до шести неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
2) головні державні інспектори ветеринарної медицини Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, головний державний інспектор ветеринарної медицини на транспорті і державному кордоні та їх заступники - штраф на громадян до 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, на посадових осіб до чотирьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
3) головні державні інспектори ветеринарної медицини міст, районів, районів у містах, залізниць, транспортних і прикордонних пунктів - штраф на громадян до 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, на посадових осіб - до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
4) завідуючі дільничними лікарнями державної ветеринарної медицини, дільницями ветеринарної медицини, начальники ветеринарного нагляду на дезинфекційно-промивальних станціях і пунктах, завідуючі лабораторіями ветеринарно-санітарної експертизи на ринках - штраф на громадян до 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, на посадових осіб - до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Посадовими особами органів державної ветеринарної медицини штраф може стягуватися на місці з громадян до 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, і з посадових осіб до одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. { Стаття 238 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 2010-11 від 03.04.86; Законами N 4045-12 від 25.02.94, N 55/97-ВР від 07.02.97, N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 }
Органи державного контролю за використанням та охороною земель розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням законодавства у сфері використання та охорони земель (статті 52-56 та 188-5 цього Кодексу).
Від імені органів, зазначених у цій статті, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право: Головний державний інспектор України з контролю за використанням та охороною земель і його заступники, головні державні інспектори з контролю за використанням та охороною земель Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя і їх заступники, старші державні інспектори з контролю за використанням та охороною земель і державні інспектори з контролю за використанням та охороною земель відповідних територій. { Кодекс доповнено статтею 238-1 згідно із Законом N 2977-12 від 03.02.93; в редакції Закону N 81/96-ВР від 06.03.96; із змінами, внесеними згідно із Законом N 1377-IV ( 1377-15 ) від 11.12.2003; в редакції Закону N 271-VI ( 271-17 ) від 15.04.2008 }
Органи Державної служби з карантину рослин України розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням вимог щодо виконання фітосанітарних заходів (стаття 105), ввезенням в Україну, вивезенням з України, транзитом через її територію, вивезенням з карантинних зон або ввезенням до них об'єктів регулювання, які не пройшли фітосанітарного контролю (стаття 106), невиконанням законних вимог посадових осіб органів Державної служби з карантину рослин України (стаття 188-26).
Від імені органів, зазначених у цій статті, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право:
1) начальник Головної державної інспекції з карантину рослин України - Головний державний інспектор з карантину рослин України та його заступники - штраф на громадян до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - до вісімнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
2) головні державні інспектори з карантину рослин Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя та їх заступники - штраф на громадян до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
3) державні інспектори з карантину рослин - штраф на громадян до чотирьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - до чотирнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. { Кодекс доповнено статтею 238-2 згідно із Законом N 4044-12 від 25.12.94, із змінами, внесеними згідно із Законами N 55/97-ВР від 07.02.97, N 956-V ( 956-16 ) від 19.04.2007 }
Органи державного контролю в галузі насінництва та розсадництва розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням порядку та умов ведення насінництва та розсадництва (стаття 104-1).
Від імені органів державного контролю в галузі насінництва та розсадництва розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право:
1) Головний державний інспектор України з насінництва начальник Української державної насіннєвої інспекції, державний інспектор України з розсадництва - начальник Української державної помологічно-ампелографічної інспекції, Головний державний інспектор України з квітково-декоративного насінництва та розсадництва - начальник Української державної квітково-декоративної насіннєвої інспекції, Головний державний інспектор України з лісового насінництва - начальник Української державної лісонасіннєвої інспекції - штраф на громадян до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
2) головні державні інспектори з насінництва Автономної Республіки Крим, областей, районів і міст, головні державні інспектори з лісового насінництва - начальники зональних лісонасіннєвих інспекцій - штраф на громадян до чотирьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
3) державні інспектори з насінництва державних насіннєвих інспекцій, державні інспектори з розсадництва державної помологічно-ампелографічної інспекції, державні інспектори з квітково-декоративного насінництва та розсадництва державної квітково-декоративної насіннєвої інспекції, державні інспектори з лісового насінництва державних лісонасіннєвих інспекцій - штраф на громадян до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Кодекс доповнено статтею 238-3 згідно із Законом N 1228-XIV ( 1228-14 ) від 17.11.99, в редакції Закону N 1805-IV ( 1805-15 ) від 17.06.2004 )
Спеціально уповноважені органи виконавчої влади у сфері захисту рослин розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням законодавства про захист рослин (стаття 83-1), а також щодо невиконання законних вимог посадових осіб спеціально уповноважених органів виконавчої влади у сфері захисту рослин (стаття 188-12).
Від імені органів, зазначених у цій статті, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право:
1) Головний державний інспектор захисту рослин України і його заступники - штраф на громадян до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - до вісімнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
2) головні державні інспектори захисту рослин Автономної Республіки Крим, областей та їх заступники - штраф на громадян до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
3) головні державні інспектори захисту рослин районів - штраф на громадян до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - до чотирнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. { Кодекс доповнено статтею 238-4 згідно із Законом N 1368-XIV ( 1368-14 ) від 11.01.2000; із змінами, внесеними згідно із Законом N 736-V ( 736-16 ) від 14.03.2007 }
Органи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі водного господарства розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням правил використання, охорони водних ресурсів (статті 48, 59, 60, 61 (за винятком випадків забруднення та вичерпання підземних вод або порушення водоохоронного режиму на водозборах, яке спричинило забруднення цих вод).
Органи спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у галузі геології та використання надр розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 59, 60, 61 цього Кодексу, у випадках забруднення та вичерпання підземних вод або порушення водоохоронного режиму на водозборах, яке спричинило забруднення цих вод.
Від імені органів, зазначених у цій статті, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право:
1) заступники керівника спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі водного господарства, заступники керівника спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у галузі водного господарства Автономної Республіки Крим, начальники, заступники начальників управління комплексного використання водних ресурсів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі водного господарства та управління водних ресурсів і водогосподарських систем спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у галузі водного господарства Автономної Республіки Крим, начальники басейнових водогосподарських об'єднань та їх заступники, до компетенції яких належать питання використання та охорони вод і відтворення водних ресурсів, начальники регіональних (обласних) управлінь та відділів комплексного використання водних ресурсів (водного господарства) спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі водного господарства, заступник керівника спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі екології та природних ресурсів, до компетенції якого належать питання контролю за охороною підземних вод, керівники, заступники керівника спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у галузі геології та використання надр - штраф на громадян до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
2) начальники відділів водних ресурсів, завідуючі гідрохімічними лабораторіями басейнових управлінь водних ресурсів, регіональних управлінь та відділів комплексного використання водних ресурсів, обласних управлінь водного господарства спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі водного господарства, директори державних регіональних та казенних підприємств спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у галузі геології та використання надр - штраф на громадян до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
3) провідні інженери басейнових управлінь водних ресурсів, регіональних (обласних) управлінь і відділів комплексного використання водних ресурсів (водного господарства) спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі водного господарства - штраф на громадян до чотирьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Стаття 239 із змінами, внесеними згідно із Законом N 55/97-ВР від 07.02.97, в редакції Законів N 1040-XIV ( 1040-14 ) від 14.09.99, N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 )
Органи рибоохорони розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням правил рибальства та охорони рибних запасів, передбачені статтею 50, частиною третьою статті 85, статтями 86-1, 91-2 і 188-5 цього Кодексу.
Від імені органів рибоохорони розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право: керівник спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у галузі рибного господарства та його заступники, начальники басейнових управлінь по охороні, відтворенню рибних ресурсів і регулюванню рибальства та їх заступники, начальники відділів рибоохорони зазначених басейнових управлінь, начальники державних інспекцій рибоохорони, старші державні інспектори та державні інспектори рибоохорони. ( Стаття 240 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 2010-11 від 03.04.86, в редакції Закону N 81/96-ВР від 06.03.96, із змінами, внесеними згідно із Законами N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001, N 1122-IV ( 1122-15 ) від 11.07.2003 )
Органи лісового господарства розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 49, 63-70, 73, 75, 77, 188-5 цього Кодексу.
Від імені органів лісового господарства розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право: Керівник спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі лісового господарства та його заступники, начальник, його заступники та спеціалісти управління охорони і захисту лісу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі лісового господарства, керівники, головні лісничі, начальники, старші інженери та інженери відділів охорони і захисту лісу державних органів лісового господарства Автономної Республіки Крим та областей, керівники, головні лісничі, старші інженери та інженери по охороні і захисту лісу держлісгоспів та інших державних лісогосподарських підприємств і організацій, начальник, заступник начальника з льотно-виробничої служби, командири авіаланок, старші льотчики-спостерігачі та льотчики-спостерігачі баз авіаційної охорони лісів, лісничі, помічники лісничих, майстри лісу.
Старшими інженерами та інженерами відділів охорони, захисту лісу державних органів лісового господарства Автономної Республіки Крим та областей, старшими інженерами та інженерами по охороні і захисту лісу держлісгоспів та інших державних лісогосподарських підприємств і організацій, старшими льотчиками-спостерігачами та льотчиками-спостерігачами баз авіаційної охорони лісів, лісничими, помічниками лісничих та майстрами лісу штраф до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за правопорушення, передбачені статтями 70, 73 та 77 цього Кодексу, може стягуватися на місці. ( Стаття 241 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 2010-11 від 03.04.86, в редакції Закону N 81/96-ВР від 06.03.96, із змінами, внесеними згідно із Законами N 55/97-ВР від 07.02.97, N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 )
Органи мисливського господарства розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням правил ведення мисливського господарства і полювання, передбачені статтею 50, частиною першою статті 85, статтями 91-2 і 188-5 цього Кодексу.
Від імені органів мисливського господарства розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право: керівник спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі мисливського господарства та полювання і його заступники, начальник управління мисливського господарства спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі мисливського господарства та полювання і його заступники, керівники, головні лісничі, головні мисливствознавці територіальних органів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі мисливського господарства та полювання, державні районні мисливствознавці, керівники, головні лісничі, лісничі, головні мисливствознавці, мисливствознавці держлісгоспів, інших державних лісогосподарських підприємств, а також державних лісомисливських та державних мисливських господарств.
Керівниками, головними лісничими, головними мисливствознавцями територіальних органів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі мисливського господарства та полювання, державними районними мисливствознавцями, керівниками, головними лісничими, лісничими, головними мисливствознавцями, мисливствознавцями держлісгоспів, інших державних лісогосподарських підприємств, а також державних лісомисливських та державних мисливських господарств штраф до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за правопорушення, передбачені частиною першою статті 85 цього Кодексу, може стягуватися на місці ( Стаття 242 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 2010-11 від 03.04.86, в редакції Закону N 81/96-ВР від 06.03.96, із змінами, внесеними згідно із Законами N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001, N 1122-IV ( 1122-15 ) від 11.07.2003 )
Органи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі екології та природних ресурсів України розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 47 - 50, 52-55, 57 - 74, 76 -77-1, статтею 78 (крім порушень санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм), статтями 78-1 - 79-1 та статтями 80 - 83 (крім порушень санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм), частинами першою та третьою статті 85, статтями 86-1, 87, статтею 89 (щодо диких тварин), статтею 90-1 (крім порушень санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм), статтями 91-1 - 91-4, статтею 95 (крім порушень санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм та норм ядерної безпеки), статтею 153, статтею 167 (щодо реалізації нафтопродуктів, екологічні показники яких не відповідають вимогам стандартів, норм та правил) і статтею 188-5.
Від імені органів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі екології та природних ресурсів України розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право:
1) за адміністративні правопорушення, передбачені статтями 47 - 50, 52- 55, 57 - 74, 76 - 77-1, статтею 78 (крім порушень санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм), статтями 78-1 - 79-1 та статтями 80 - 83 (крім порушень санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм), частинами першою та третьою статті 85, статтями 86-1, 87, статтею 89 (щодо диких тварин), статтею 90-1 (крім порушень санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм), статтями 91-1 - 91-4, статтею 95 (крім порушень санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм та норм ядерної безпеки), статтею 153 (щодо вимог з охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів і радіаційної безпеки), статтею 167 (щодо реалізації нафтопродуктів, екологічні показники яких не відповідають вимогам стандартів, норм та правил) і статтею 188-5 (щодо вимог з охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів і радіаційної безпеки) цього Кодексу, - Головний державний інспектор України з охорони навколишнього природного середовища та його заступники, головні державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя та їх заступники, головні державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища Чорного, Азовського морів та їх заступники, старші державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища, державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища.
( Пункт 2 частини другої статті 242-1 виключено на підставі Закону N 1284-IV ( 1284-15 ) від 18.11.2003 )
Старшими державними інспекторами та державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища штраф до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за правопорушення, передбачені статтями 70, 73, 77, частинами першою та третьою статті 85, статтею 153 цього Кодексу, може стягуватися на місці. ( Кодекс доповнено статтею 242-1 згідно із Законом N 3176-12 від 04.05.93; із змінами, внесеними згідно із Законами N 8/95-ВР від 19.01.95, N 81/96-ВР від 06.03.96, N 55/97-ВР від 07.02.97, N 352-XIV ( 352-14 ) від 23.12.98, N 1288-XIV ( 1288-14 ) від 14.12.99, N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001, N 254-IV ( 254-15 ) від 28.11.2002, N 1122-IV ( 1122-15 ) від 11.07.2003, N 1254-IV ( 1254-15 ) від 18.11.2003, N 1284-IV ( 1284-15 ) від 18.11.2003 )
Національна комісія з питань регулювання зв'язку (НКРЗ) розглядає справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням законодавства про телекомунікації та поштовий зв'язок (стаття 148-5).
Органи Державної інспекції зв'язку НКРЗ та Український державний центр радіочастот Адміністрації зв'язку та радіочастот України розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням законодавства про телекомунікації, про поштовий зв'язок та радіочастотний ресурс України (статті 144, 145, 147, 148-1 - 148-4, 188-7).
Від імені органів Державної інспекції зв'язку НКРЗ та Українського державного центру радіочастот Адміністрації зв'язку та радіочастот України розглядати справи про адміністративні правопорушення та накладати адміністративні стягнення мають право керівники Державної інспекції зв'язку і Українського державного центру радіочастот та уповноважені ними посадові особи. ( Стаття 243 в редакції Законів N 386/96-ВР від 01.10.96, N 1280-IV ( 1280-15 ) від 18.11.2003, N 1876-IV ( 1876-15 ) від 24.06.2004 )
Органи державного нагляду за технічним станом машин і обладнання у сільському господарстві розглядають справи про адміністративні правопорушення, зв'язані з порушенням правил технічної експлуатації самохідних сільськогосподарських машин і правил техніки безпеки під час їх експлуатації (стаття 108).
Від імені органів держсільтехнагляду розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право посадові особи управлінь агропромислового комплексу районних державних адміністрацій. ( Стаття 244 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 )
Органи, які здійснюють державний пробірний контроль, розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням встановленого порядку виробництва, використання та реалізації дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння (частина друга статті 189-1).
Від імені органів, які здійснюють державний пробірний контроль, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право голова Державної пробірної служби та його заступники. ( Кодекс доповнено статтею 244-1 згідно з Указом ПВР N 2010-11 від 03.04.86, із змінами, внесеними згідно із Законом N 55/97-ВР від 07.02.97, в редакції Закону N 1986-III ( 1986-14 ) від 21.09.2000 )
Органи Пенсійного фонду України розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушеннями законодавства у сфері загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (стаття 165-1) та перешкоджанням уповноваженим особам органів Пенсійного фонду України у здійсненні перевірок (стаття 188-23).
Від імені органів Пенсійного фонду України розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право Голова правління Пенсійного фонду України, його заступники, начальники головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві, Севастополі та їх заступники, начальники управлінь Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах та їх заступники. ( Кодекс доповнено статтею 244-2 згідно із Законом N 2704-12 від 16.10.92; із змінами, внесеними згідно із Законами N 305/95-ВР від 13.07.95, N 429-IV ( 429-15 ) від 16.01.2003; в редакції Закону N 3108-IV ( 3108-15 ) від 17.11.2005 )
Органи державної статистики розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням порядку подання або використання даних державних статистичних спостережень (стаття 186-3).
Від імені органів державної статистики розглядати справи і накладати адміністративні стягнення мають право керівник спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі статистики та його заступники, керівники органів державної статистики в Автономній Республіці Крим, областях, районах і містах та їх заступники. ( Кодекс доповнено статтею 244-3 згідно із Законом N 3350-12 від 30.06.93, в редакції Закону N 1929-III ( 1929-14 ) від 13.07.2000 )
Органи виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням законодавства про захист прав громадян-споживачів (статті 155, 155-2 частина друга статті 156, статті 156-1, 156-2, 167 - стосовно правопорушень під час реалізації продукції промисловими підприємствами громадянам-споживачам (крім правопорушень щодо лікарських засобів та порушень санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм), статті 168, 168-1 (крім правопорушень щодо лікарських засобів та порушень санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм), стаття 168-2, стаття 170 - стосовно правопорушень під час транспортування, зберігання і використання продукції, призначеної для реалізації громадянам-споживачам (крім правопорушень щодо лікарських засобів та порушень санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм), стаття 170-1 - щодо правопорушень під час реалізації товарів, виконання робіт, надання послуг громадянам-споживачам, стаття 172 - стосовно порушень на підприємствах (в організаціях) торгівлі, громадського харчування, сфери послуг і громадянами, які займаються підприємницькою діяльністю, стаття 188-2).
Від імені органів виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право:
керівник спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері стандартизації, метрології та сертифікації і його заступники;
керівник спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у справах захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим та його заступники, начальники управлінь у справах захисту прав споживачів областей, міст Києва і Севастополя та їх заступники. ( Кодекс доповнено статтею 244-4 згідно із Законом N 3683-12 від 15.12.93; із змінами, внесеними згідно із Законами N 79/95-ВР від 01.03.95, N 23/97-ВР від 23.01.97, N 352-XIV ( 352-14 ) від 23.12.98, N 1685-III ( 1685-14 ) від 20.04.2000, N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001; в редакції Закону N 2443-III ( 2443-14 ) від 24.05.2001 - набирає чинності 01.09.2001 року; із змінами, внесеними згідно із Законом N 2899-IV ( 2899-15 ) від 22.09.2005 )
Органи державного контролю за цінами розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням порядку формування та застосування цін і тарифів, а також невиконанням вимог органів державного контролю за цінами (статті 165-2, 188-3).
Від імені органів державного контролю за цінами розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право начальник Державної інспекції з контролю за цінами Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України та його заступники, начальники державних інспекцій з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі та їх заступники. ( Кодекс доповнено статтею 244-5 згідно із Законом N 179/94-ВР від 22.09.94; із змінами, внесеними згідно із Законом N 860-IV ( 860-15 ) від 22.05.2003 )
Державна архітектурно-будівельна інспекція України та її територіальні органи (далі - інспекції державного архітектурно-будівельного контролю) розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з недодержанням екологічних вимог під час проектування, розміщення, будівництва, реконструкції та прийняття в експлуатацію об'єктів чи споруд, недодержанням державних стандартів, норм і правил під час проектування і будівництва, а також самовільним будівництвом будинків або споруд (статті 79-1, 96, 97).
Від імені інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право начальник Державної архітектурно-будівельної інспекції України та його заступники, начальники інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю та їх заступники. { Кодекс доповнено статтею 244-6 згідно із Законом N 209/94-ВР від 14.10.94, із змінами, внесеними згідно із Законом N 1026-V ( 1026-16 ) від 16.05.2007 }
Органи виконавчої влади у сфері стандартизації, метрології та сертифікації розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням законодавства в галузі стандартизації, якості продукції, метрології та сертифікації (стаття 167 - за винятком правопорушень під час реалізації продукції промисловими підприємствами громадянам-споживачам і правопорушень щодо лікарських засобів та порушень санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм; статті 169, 170 - за винятком правопорушень під час транспортування, зберігання і використання продукції, призначеної для реалізації громадянам-споживачам і правопорушень щодо лікарських засобів та порушень санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм; стаття 170-1 - за винятком правопорушень під час випуску, реалізації товарів, виконання робіт та надання послуг громадянам-споживачам, статті 171, 171-1, 172, 172-1, 188-9).
Від імені органів виконавчої влади у сфері стандартизації, метрології та сертифікації розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право:
керівник спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері стандартизації, метрології та сертифікації і його заступники;
директори центрів стандартизації, метрології та сертифікації Автономної Республіки Крим, області, міста та їх заступники. ( Кодекс доповнено статтею 244-7 згідно із Законом N 79/95-ВР від 01.03.95; із змінами, внесеними згідно із Законами N 73/98-ВР від 04.02.98, N 352-XIV ( 352-14 ) від 23.12.98, N 898-XIV ( 898-14 ) від 09.07.99, N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 )
Органи державного контролю якості лікарських засобів розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з недодержанням вимог стандартів, норм, правил і технічних умов під час виробництва, зберігання, транспортування, реалізації чи використання лікарських засобів, передбачені статтями 167 - 170 цього Кодексу, з порушенням встановленого порядку взяття, переробки, зберігання, реалізації і застосування донорської крові та (або) її компонентів і препаратів (стаття 45-1), а також з невиконанням законних вимог посадових осіб органів державного контролю якості лікарських засобів (стаття 188-10).
Від імені органів державного контролю якості лікарських засобів розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право Головний державний інспектор України з контролю якості лікарських засобів та його заступники, начальники державних інспекцій з контролю якості лікарських засобів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, їх заступники та державні інспектори з контролю якості лікарських засобів. ( Кодекс доповнено статтею 244-8 згідно із Законом N 352-XIV ( 352-14 ) від 23.12.98, із змінами, внесеними згідно із Законом N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 )
Органи Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням строку реєстрації як платника страхових внесків до Фонду, несвоєчасною або неповною сплатою страхових внесків (стаття 165-3).
Від імені Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівник виконавчої дирекції Фонду, його заступники, керівники робочих органів виконавчої дирекції Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі та їх заступники. ( Кодекс доповнено статтею 244-9 згідно із Законом N 429-IV ( 429-15 ) від 16.01.2003 )
Органи Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (стаття 165-4), а також перешкоджанням уповноваженим особам органів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у здійсненні перевірок (стаття 188-24).
Від імені Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівник виконавчої дирекції Фонду, його заступники, керівники робочих органів виконавчої дирекції Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі та їх заступники, керівники районних та міських відділень виконавчої дирекції Фонду. { Кодекс доповнено статтею 244-10 згідно із Законом N 429-IV ( 429-15 ) від 16.01.2003; із змінами, внесеними згідно із Законом N 435-V ( 435-16 ) від 12.12.2006 }
Органи Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з ухиленням від реєстрації як платника страхових внесків до Фонду, несвоєчасною або неповною сплатою страхових внесків, а також порушенням порядку використання страхових коштів (стаття 165-5).
Від імені Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники виконавчої дирекції Фонду, його заступники, керівники виконавчих дирекцій відділень Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі та їх заступники. ( Кодекс доповнено статтею 244-11 згідно із Законом N 429-IV ( 429-15 ) від 16.01.2003 )
Органи державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням правил і норм ядерної та радіаційної безпеки (стаття 95), а також з невиконанням законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки (стаття 188-18).
Від імені органів державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право Головний державний інспектор з ядерної безпеки України, його заступники. ( Кодекс доповнено статтею 244-12 згідно із Законом N 1284-IV ( 1284-15 ) від 18.11.2003 )
Органи Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 95-1 (у частині порушення вимог нормативно-правових актів щодо технічної експлуатації енергетичного обладнання споживачів) і статтею 188-20.
Від імені органів Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право:
1) головний державний інспектор з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії та його заступники - попередження або штраф на громадян та посадових осіб до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
2) старші державні інспектори з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії - попередження або штраф на громадян та посадових осіб до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
3) державні інспектори з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії - попередження або штраф на громадян та посадових осіб до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Кодекс доповнено статтею 244-13 згідно із Законом N 2598-IV ( 2598-15 ) від 31.05.2005 )
Органи Державної інспекції з експлуатації електричних станцій і мереж розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 95-1 (крім порушення вимог нормативно-правових актів щодо технічної експлуатації енергетичного обладнання споживачів).
Від імені органів Державної інспекції з експлуатації електричних станцій і мереж розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право:
1) начальник Державної інспекції з експлуатації електричних станцій і мереж та його заступники - попередження або штраф на посадових осіб до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
2) головні та старші інспектори з експлуатації електричних станцій і мереж - попередження або штраф на посадових осіб до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Кодекс доповнено статтею 244-14 згідно із Законом N 2598-IV ( 2598-15 ) від 31.05.2005 )
Національна комісія регулювання електроенергетики України розглядає справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 188-21.
Від імені Національної комісії регулювання електроенергетики України розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право голова та члени Комісії. ( Кодекс доповнено статтею 244-15 згідно із Законом N 2598-IV ( 2598-15 ) від 31.05.2005 )
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. ( Стаття 245 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 )
Порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.
Порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах визначається цим Кодексом та іншими законами України. ( Стаття 246 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 )
Провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин:
1) відсутність події і складу адміністративного правопорушення;
2) недосягнення особою на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку;
3) неосудність особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність;
4) вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони;
5) видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення;
6) скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність;
7) закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу;
8) наявність по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, або нескасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також порушення по даному факту кримінальної справи;
9) смерть особи, щодо якої було розпочато провадження в справі. ( Стаття 247 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 )
Розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин. ( Стаття 248 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 )
Справа про адміністративне правопорушення розглядається відкрито крім випадків, коли це суперечить інтересам охорони державної таємниці.
З метою підвищення виховної і запобіжної ролі провадження в справах про адміністративні правопорушення такі справи можуть розглядатися безпосередньо в трудових колективах, за місцем навчання або проживання порушника. ( Стаття 249 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1703-IV ( 1703-15 ) від 11.05.2004 )
Прокурор, заступник прокурора, здійснюючи нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів при провадженні в справах про адміністративне правопорушення має право: порушувати провадження в справі про адміністративне правопорушення; знайомитися з матеріалами справи; перевіряти законність дій органів (посадових осіб) при провадженні в справі; брати участь у розгляді справи; заявляти клопотання; давати висновки з питань, що виникають під час розгляду справи; перевіряти правильність застосування відповідними органами (посадовими особами) заходів впливу за адміністративні правопорушення; опротестовувати постанову і рішення по скарзі в справі про адміністративне правопорушення; зупиняти виконання постанови, а також вчиняти інші передбачені законом дії. ( Стаття 250 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2857-12 від 15.12.92)
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. ( Стаття 251 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 1369-12 від 29.07.91, N 1818-12 від 15.11.91 )
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. ( Стаття 252 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 )
Якщо при розгляді справи орган (посадова особа) прийде до висновку, що в порушенні є ознаки злочину, він передає матеріали прокурору, органу досудового слідства або дізнання. ( Стаття 253 із змінами, внесеними згідно із Законом N 762-IV ( 762-15 ) від 15.05.2003 )
Про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Протокол не складається у випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження фіксується на місці вчинення правопорушення (стаття 258). ( Стаття 254 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 )
У справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 - 221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати:
1) уповноважені на те посадові особи:
органів внутрішніх справ (частина перша статті 44, статті 44-1, 46-1, 46-2, 51, 51-2, 92, частина перша статті 106-1, стаття 106-2, статті 121, 122, 122-1, 122-2, 123, 124, 130, 132, частина третя статті 133, стаття 136 (про порушення на автомобільному транспорті), статті 148, 151, 154, 155, 155-2 - 156-2, 159, 160, 160-2, 162, 164 - 164-11, 165-1, 165-2, 173 - 173-2, 174, стаття 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статті 176, 177, 178 - 181-1, 181-3 - 185-9, 186, 186-1, 186-3, 186-5 188, 189 - 196, 212-6, частина перша статті 203, статті 204, 205 206-1, 212-7, 212-8, 212-10, 212-12, 212-13, 212-14, 212-20);
органів державного пожежного нагляду (статті 164, 183);
органів охорони здоров'я (статті 45, 46, 46-2, статті 167 170 (про правопорушення, пов'язані з недодержанням вимог стандартів, норм, правил і технічних умов щодо лікарських засобів), стаття 183 - щодо завідомо неправдивого виклику швидкої медичної допомоги);
{ Абзац пункту 1 частини першої статті 255 виключено на підставі Закону N 956-V ( 956-16 ) від 19.04.2007 }
органів охорони пам'яток історії та культури (стаття 92);
органів державного енергонагляду (стаття 103-1);
органів Державної інспекції з енергозбереження (статті 98, 101-103, 188-14;
органів Міністерства транспорту України (статті 136, 141, 142);
органів зв'язку (статті 144 - 148-4, 188-7);
органів у справах захисту прав споживачів (статті 42-2, 156, 164-6, 164-7);
фінансових органів (статті 164, 164-1);
підприємств і організацій, у віданні яких є електричні мережі (статті 99, 103-1);
підприємств і організацій, які експлуатують магістральні трубопроводи (стаття 138);
органів, установ і закладів державної санітарно-епідеміологічної служби (статті 42-1 - 42-3, 188-22);
органів державного ветеринарного нагляду (статті 42-1 - 42-3, 188-22);
органів Міністерства праці та соціальної політики України (частина перша статті 41, статті 41-1 - 41-3, 188-1);
лабораторій радіаційного контролю міністерств і відомств України, організацій споживчої кооперації (стаття 42-2);
державних органів реєстрації актів цивільного стану (стаття 212-1);
органів Антимонопольного комітету України (статті 164-3, 164-14, 166-1 - 166-4);
органів управління кінематографією (стаття 164-6 - в частині демонстрування і розповсюдження фільмів без державного посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів у кіно- і відеомережі; стаття 164-7 - в частині порушення умов розповсюдження і демонстрування фільмів, передбачених державним посвідченням на право розповсюдження і демонстрування фільмів у кіно- і відеомережі; стаття 164-8 - в частині недотримання квоти демонстрування національних фільмів при використанні національного екранного часу в кіно- і відеомережі);
органів Державної прикордонної служби України (частини друга, четверта і п'ята статті 85, статті 185-10, 191, частина перша статті 203, статті 204 - 206-1);
Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, її представники в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (стаття 164-6 - в частині демонстрування і розповсюдження фільмів без державного посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів на каналах мовлення телебачення України; стаття 164-7 - в частині порушення умов розповсюдження і демонстрування фільмів, передбачених державним посвідченням на право розповсюдження і демонстрування фільмів на каналах мовлення телебачення України; стаття 164-8 - в частині недотримання квоти демонстрування національних фільмів при використанні національного екранного часу на каналах мовлення телебачення України, стаття 212-9);
органів Служби безпеки України (стаття 164 (у частині, що стосується правопорушень у галузі господарської діяльності, ліцензії на проведення якої видає ця Служба), статті 195-5, 212-2 (крім пункту 9 частини першої), 212-5 і 212-6);
органів Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України (стаття 164 (у частині, що стосується правопорушень у галузі господарської діяльності, ліцензії на проведення якої видає ця Служба), пункт 9 частини першої статті 212-2);
органів державної податкової служби (статті 51-2, 155-1, 163-1 - 163-4, 164, 164-5, 177-2);
органів рибоохорони (статті 85, 85-1, 88-1, стаття 164 - в частині порушення порядку провадження господарської діяльності, пов'язаної з добуванням і використанням риби та інших водних живих ресурсів);
органів мисливського господарства (статті 85, 85-1, 88-1);
органів Міністерства екології та природних ресурсів України (статті 85, 85-1, 88, 88-1, 88-2, 90, 91);
органів повітряного транспорту (частина друга статті 112, частина третя статті 133);
органів, що здійснюють контроль за видобутком дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння (частина перша статті 189-1);
державних органів управління племінною справою у тваринництві (стаття 107-1);
інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю (частина перша статті 96-1);
Національного банку України (статті 164-11, 166-7 - 166-9);
органів державної контрольно-ревізійної служби України (статті 164-12, 164-14);
Рахункової палати (статті 164-12, 164-14, 188-19);
органів управління архівною справою і діловодством (стаття 92-1);
служби державної охорони природно-заповідного фонду України (стаття 91);
органів Державної інспекції цивільного захисту та техногенної безпеки (стаття 188-16);
органів управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України (про правопорушення, вчинені військовослужбовцями, військовозобов'язаними під час проходження ними зборів та працівниками Збройних Сил України під час виконання ними службових обов'язків - статті 44, 173, 174, 182, 184-1, 185 і 185-7);
спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань державного експортного контролю (статті 188-17, 212-4);
спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань фінансового моніторингу (стаття 166-9);
Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку (статті 163, 166-9);
органів виконавчої влади, що проводять реєстрацію друкованого засобу масової інформації (стаття 186-6);
секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (стаття 188-19);
відділу контролю Апарату Верховної Ради України (стаття 188-19);
{ Абзац пункту 1 частини першої статті 255 виключено на підставі Закону N 424-V ( 424-16 ) від 01.12.2006}
підприємств і організацій, у віданні яких є об'єкти електроенергетики (стаття 185-12);
спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування, державної регуляторної політики та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та його територіальних органів (статті 166-10 - 166-12);
Державної технічної інспекції Державного департаменту страхового фонду документації (стаття 188-25);
2) посадові особи, уповноважені на те виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад (статті 103-1, 103-2, 104, частина перша статті 106-1, статті 106-2, 149 - 154, 155, 156, 159 - 160, 160-2, стаття 175-1 (за порушення, вчинені у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статті 183, 185-1, 186-5; статті 78 - 84 (крім порушень санітарно-гігієнічних правил і норм по охороні атмосферного повітря, а також правопорушень, пов'язаних з перевищенням нормативів рівня шуму, утворюваного автомототранспортними засобами під час роботи);
2-1) посадові особи, уповноважені на те виконавчими комітетами селищних, міських рад або місцевими державними адміністраціями (частина друга статті 96-1);
2-2) голова, заступник голови, секретар, інші члени виборчої комісії, комісії з референдуму (статті 212-11, 212-15 - 212-20);
2-3) кандидати, уповноважені особи, офіційні спостерігачі (статті 212-16 - 212-18, 212-20)";
3) власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган (статті 51, 132, 179);
4) посадові особи, уповноважені відповідними міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, до сфери управління яких належать аеродроми (частини перша, третя, четверта і п'ята статті 111 (про порушення, вчинені на аеродромах, не внесених до державного реєстру аеродромів України, поза територією аеродромів та на посадкових майданчиках);
5) працівники, які здійснюють охорону підприємств, установ, організацій (стаття 179);
6) державні виконавці (статті 51-1, 188-13);
7) секретар судового засідання, секретар суду (статті 185-3, 185-5, частина перша статті 185-6);
8) слідчий, особа, яка провадить дізнання, прокурор або уповноважена ним особа з числа працівників прокуратури (частина четверта статті 184, стаття 185-4, частина друга статті 185-6, статті 185-8, 185-11);
9) представники громадських організацій або органів громадської самодіяльності:
член громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону (статті 92, 132, 148, 154, 160, 175-1, 179, 185-7, 186-2, 186-4);
громадський інспектор Українського товариства охорони пам'яток історії та культури (стаття 92);
10) державні інспектори з питань інтелектуальної власності (статті 51-2, 164-9, 164-13);
11) прокурор або уповноважена ним особа з числа працівників прокуратури (стаття 212-3);
12) державні інспектори з охорони прав на сорти рослин (стаття 51-2).
У справах про адміністративні правопорушення, розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у статтях 222 - 244-15 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи цих органів. Крім того, протоколи про адміністративні правопорушення мають право складати:
1) посадові особи органів, що здійснюють контроль за використанням нафтопродуктів у промисловості та сільському господарстві (стаття 161);
2) член громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону (статті 65, 66, 70, 73, 77, 82, 89, 90-1, 121 - 128, частини перша і друга статті 129, частини перша і друга статті 130, статті 139, 140, 153 та 202 );
3) позаштатний інспектор Головної державної інспекції України з безпеки судноплавства (частини перша, третя, четверта і п'ята статті 116, частина друга статті 116-1, частина третя статті 116-2, частина перша статті 117, стаття 118, частина третя статті 129, частини третя і четверта статті 130, частини перша і друга статті 131);
4) громадський лісовий інспектор (статті 63, 64 - 70, 73, 77);
5) громадський мисливський інспектор (стаття 91-2 в частині порушення правил полювання);
6) громадський інспектор органів рибоохорони (стаття 91-2 в частині порушення правил рибальства і охорони рибних запасів);
7) громадський інспектор з охорони довкілля (статті 65-1, 77, 77-1, 78, 82, 89 (щодо диких тварин), статті 91-2, 153);
7-1) громадський інспектор з контролю за використанням та охороною земель (статті 52 - 53-1, 53-3);
8) посадові особи підприємств, установ і організацій, що здійснюють охорону, використання і відтворення тваринного світу;
9) посадові особи органів залізничного транспорту (стаття 123);
10) працівники відомчої, сільської пожежної охорони та члени добровільних пожежних дружин (команд), протипожежних об'єднань громадян (статті 120, 175, 188-8);
11) посадові особи військової інспекції безпеки дорожнього руху, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України (про правопорушення, вчинені військовослужбовцями і військовозобов'язаними, призваними на збори, - частина четверта статті 122, статті 122-1, 122-2, частина третя статті 123, стаття 124, частини перша і друга статті 130, частина перша статті 132, а також про всі порушення правил дорожнього руху, вчинені особами (крім військовослужбовців і військовозобов'язаних, призваних на збори), які керують транспортними засобами Збройних Сил України та інших військових формувань);
12) адміністрація підприємств, установ і організацій (стаття 132);
( Пункт 13 частини другої статті 255 виключено на підставі Закону N 2787-III ( 2787-14 ) від 15.11.2001 )
14) посадові особи органів внутрішніх справ (частина перша статті 59 (про правопорушення, вчинені в межах санітарних зон, джерел водопостачання), частина перша статті 61 (щодо пошкодження водогосподарських споруд і пристроїв), стаття 77-1);
( Пункт 15 частини другої статті 255 виключено на підставі Закону N 548-IV ( 548-15 ) від 20.02.2003 )
16) посадові особи органів Державної прикордонної служби України (частини перша і третя статті 85, статті 121-1, 195);
17) державні інспектори з охорони прав на сорти рослин (стаття 104-1).
У випадках, прямо передбачених законом, протоколи про адміністративні правопорушення можуть складати також посадові особи інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування і представники органів самоорганізації населення. { Стаття 255 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 316-11 від 29.05.85, N 2010-11 від 03.04.86, N 2444-11 від 27.06.86, N 3282-11 від 19.12.86, N 3690-11 від 12.03.87, N 4134-11 від 12.06.87, N 4135-11 від 12.06.87, N 4452-11 від 21.08.87, N 4982-11 від 25.11.87, N 6347-11 від 03.08.88, N 7445-11 від 27.04.89, N 7545-11 від 19.05.89, N 8411-11 від 23.11.89, N 8710-11 від 19.01.90, N 8711-11 від 19.01.90, N 9082-11 від 20.04.90, N 9166-11 від 04.05.90, N 9280-11 від 14.05.90, N 647-12 від 18.01.91, N 661-12 від 28.01.91, N 1369-12 від 29.07.91, N 1413-12 від 09.08.91, N 1818-12 від 15.11.91; Законами N 1255-12 від 25.06.91, N 2354-12 від 15.05.92, N 2547-12 від 07.07.92, N 2704-12 від 16.10.92, N 2857-12 від 15.12.92, N 2977-12 від 03.02.93, N 2992-12 від 04.02.93, N 3039-12 від 03.03.93, N 3134-12 від 22.04.93, N 3176-12 від 04.05.93, N 3350-12 від 30.06.93, N 3582-12 від 11.11.93, N 3683-12 від 15.12.93, N 3785-12 від 23.12.93, N 3888-12 від 23.12.94, N 3890-12 від 28.01.94, N 4040-12 від 25.02.94, N 4044-12 від 25.02.94, N 155/94-ВР від 29.07.94, N 179/94-ВР від 22.09.94, N 209/94-ВР від 14.10.94, N 244/94-ВР від 15.11.94, N 8/95-ВР від 19.01.95, N 64/95-ВР від 15.02.95, N 75/95-ВР від 28.02.95, N 79/95-ВР від 01.03.95, N 123/95-ВР від 05.04.95, N 296/95-ВР від 11.07.95, N 81/96-ВР від 06.03.96, N 323/96-ВР від 12.07.96, N 386/96-ВР від 01.10.96, N 489/96-ВР від 13.11.96, N 497/96-ВР від 14.11.96, N 23/97-ВР від 23.01.97, N 308/97-ВР від 04.06.97, N 651/97-ВР від 19.11.97, N 666/97-ВР від 21.11.97, N 210/98-ВР від 24.03.98, N 352-XIV ( 352-14 ) від 23.12.98, N 444-XIV ( 444-14 ) від 18.02.99, N 557-XIV ( 557-14 ) від 24.03.99, N 812-XIV ( 812-14 ) від 02.07.99, 998-XIV ( 998-14 ) від 16.07.99, N 1080-XIV ( 1080-14 ) від 21.09.99, N 1381-XIV ( 1381-14 ) від 13.01.2000, N 1580-III ( 1580-14 ) від 23.03.2000, N 1685-III ( 1685-14 ) від 20.04.2000, N 1744-III ( 1744-14 ) від 18.05.2000, N 1986-III ( 1986-14 ) від 21.09.2000, N 2056-III ( 2056-14 ) від 19.10.2000, N 2247-III ( 2247-14 ) від 18.01.2001, в редакції Закону N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001, із змінами, внесеними згідно із Законами N 2350-III ( 2350-14 ) від 05.04.2001, N 2359-III ( 2359-14 ) від 05.04.2001, N 2360-III ( 2360-14 ) від 05.04.2001, N 2362-III ( 2362-14 ) від 05.04.2001, N 2550-III ( 2550-14 ) від 21.06.2001, N 2703-III ( 2703-14 ) від 20.09.2001, N 2747-III ( 2747-14 ) від 04.10.2001, N 2787-III ( 2787-14 ) від 15.11.2001, N 2888-III ( 2888-14 ) від 13.12.2001, N 2953-III ( 2953-14 ) від 17.01.2002, N 3048-III ( 3048-14 ) від 07.02.2002, N 394-IV ( 394-15 ) від 26.12.2002, N 249-IV ( 249-15 ) від 28.11.2002 - набирає чинності 11.06.2003 року, N 429-IV ( 429-15 ) від 16.01.2003, N 548-IV ( 548-15 ) від 20.02.2003, N 662-IV ( 662-15 ) від 03.04.2003 - набуває чинності 01.08.2003 року, N 666-IV ( 666-15 ) від 03.04.2003, N 676-IV ( 676-15 ) від 03.04.2003, N 743-IV ( 743-15 ) від 15.05.2003, N 749-IV ( 749-15 ) від 15.05.2003, N 759-IV ( 759-15 ) від 15.05.2003, N 1107-IV ( 1107-15 ) від 10.07.2003, N 1128-IV ( 1128-15 ) від 11.07.2003, N 1284-IV ( 1284-15 ) від 18.11.2003, N 1299-IV ( 1299-15 ) від 20.11.2003, N 1410-IV ( 1410-15 ) від 03.01.2004, N 1703-IV ( 1703-15 ) від 11.05.2004, N 1805-IV ( 1805-15 ) від 17.06.2004, N 2188-IV ( 2188-15 ) від 18.11.2004, N 2322-IV ( 2322-15 ) від 12.01.2005, N 2600-IV ( 2600-15 ) від 31.05.2005, N 2598-IV ( 2598-15 ) від 31.05.2005, N 2635-IV ( 2635-15 ) від 02.06.2005, N 2806-IV ( 2806-15 ) від 06.09.2005 N 2899-IV ( 2899-15 ) від 22.09.2005, N 3078-IV ( 3078-15 ) від 15.11.2005, N 3201-IV ( 3201-15 ) від 15.12.2005, N 3349-IV ( 3349-15 ) від 17.01.2006, N 3475-IV ( 3475-15 ) від 23.02.2006, N 3504-IV ( 3504-15 ) від 23.02.2006, N 424-V ( 424-16 ) від 01.12.2006, N 577-V ( 577-16 ) від 11.01.2007, N 622-V ( 622-16 ) від 08.02.2007, N 695-V ( 695-16 ) від 22.02.2007, N 956-V ( 956-16 ) від 19.04.2007, N 1033-V ( 1033-16 ) від 17.05.2007, N 271-VI ( 271-17 ) від 15.04.2008 }
У протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу порушника; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення порушника; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка вчинила адміністративне правопорушення; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
У разі відмовлення особи, яка вчинила правопорушення, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка вчинила правопорушення, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
При складенні протоколу порушникові роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Протокол надсилається органові (посадовій особі), уповноваженому розглядати справу про адміністративне правопорушення.
Протокол не складається в разі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтями 70, 73, 77, частинами першою та третьою статті 85, статтею 153, якщо розмір штрафу не перевищує трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, статтею 107 (у випадках вчинення правопорушень, перелічених в частині третій статті 238) частиною третьою статті 109, статтями 110, 115, частинами першою, третьою і п'ятою статті 116, частиною третьою статті 116-2, частинами першою і третьою статті 117 (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження на місці вчинення правопорушення), статтями 118, 119, частинами третьою, четвертою і п'ятою статті 133-1, статтями 134, 135 цього Кодексу, якщо особа не оспорює допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається.
Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення.
Якщо порушник оспорює стягнення, що на нього накладається за вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою цієї статті, то складається протокол про адміністративне правопорушення. ( Стаття 258 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 2010-11 від 03.04.86, N 3282-11 від 19.12.86, N 7542-11 від 19.05.89, N 1369-12 від 29.07.91, N 1818-12 від 15.11.91; Законами N 3785-12 від 23.12.93, N 81/96-ВР від 06.03.96, N 55/97-ВР від 07.02.97, N 2029-III ( 2029-14 ) від 05.10.2000, N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001, N 2350-III ( 2350-14 ) від 05.04.2001, N 1122-IV ( 1122-15 ) від 11.07.2003 )
З метою складення протоколу про адміністративне правопорушення в разі неможливості скласти його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов'язковим, порушника може бути доставлено в міліцію, в підрозділ Військової служби правопорядку у Збройних Силах України чи до органу Державної прикордонної служби України, штабу громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, чи громадського пункту з охорони громадського порядку працівником міліції, посадовою особою Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, військовослужбовцем чи працівником Державної прикордонної служби України або членом громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, а при порушенні законодавства про державну таємницю - до органів Служби безпеки України її співробітником.
При вчиненні порушень правил користування засобами транспорту, правил щодо охорони порядку і безпеки руху, правил спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, правил пожежної безпеки, санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил на транспорті порушника може бути доставлено уповноваженою на те особою в міліцію, якщо у нього немає документів, що посвідчують особу, і немає свідків, які б могли повідомити необхідні дані про нього.
При вчиненні лісопорушень, порушень правил полювання, правил рибальства і охорони рибних запасів та інших порушень законодавства про охорону і використання тваринного світу, якщо особу порушника не може бути встановлено на місці порушення, працівники державної лісової охорони, а в лісах колективних сільськогосподарських підприємств - працівники лісової охорони зазначених підприємств, уповноважені на те посадові особи органів, які здійснюють державний нагляд за додержанням правил полювання, органів рибоохорони, посадові особи інших органів, які здійснюють державний контроль за охороною і використанням тваринного світу, працівники служб охорони територій та об'єктів природно-заповідного фонду, а також працівники міліції можуть доставляти осіб, які вчинили ці правопорушення, у міліцію чи в приміщення виконавчого органу сільської, селищної ради. Доставлення порушника може провадитись також членами громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону, громадськими інспекторами охорони природи, громадськими мисливськими інспекторами, громадськими інспекторами органів рибоохорони та громадськими лісовими інспекторами.
У разі вчинення порушень земельного законодавства, якщо особу порушника неможливо встановити на місці вчинення порушення, державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель можуть доставляти осіб, які вчинили ці правопорушення, до міліції чи до приміщення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради для встановлення особи порушника та складення протоколу про адміністративне правопорушення.
При вчиненні правопорушень, зв'язаних з посяганням на охоронювані об'єкти, інше майно, порушника може бути доставлено працівниками воєнізованої охорони у службове приміщення воєнізованої охорони або в міліцію для припинення правопорушень, встановлення особи порушника і складення протоколу про правопорушення.
При вчиненні правопорушень, пов'язаних із незаконним придбанням або зберіганням спеціальних технічних засобів для зняття інформації з каналів зв'язку, інших засобів негласного отримання інформації, порушника може бути доставлено до органів Служби безпеки України її працівником для встановлення особи порушника і складення протоколу про правопорушення.
Доставлення порушника має бути проведено в можливо короткий строк.
Перебування доставленої особи у штабі громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону чи громадському пункті з охорони громадського порядку, приміщенні виконавчого органу сільської, селищної ради не може тривати більш як одну годину, якщо не встановлено інше.
У разі вчинення військовослужбовцями, військовозобов'язаними під час проходження ними зборів та працівниками Збройних Сил України під час виконання ними службових обов'язків правопорушень та в разі наявності обставин, зазначених у частині першій цієї статті, доставлення порушника уповноваженими на те посадовими особами здійснюється у підрозділи Військової служби правопорядку у Збройних Силах України. { Стаття 259 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 2010-12 від 03.04.86, Законами N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001, N 3048-III ( 3048-14 ) від 07.02.2002, N 662-IV ( 662-15 ) від 03.04.2003 - набуває чинності 01.08.2003 року, N 743-IV ( 743-15 ) від 15.05.2003, N 1703-IV ( 1703-15 ) від 11.05.2004, N 271-VI ( 271-17 ) від 15.04.2008 }
У випадках, прямо передбачених законами України, з метою припинення адміністративних правопорушень, коли вичерпано інші заходи впливу, встановлення особи, складення протоколу про адміністративне правопорушення у разі неможливості складення його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов'язковим, забезпечення своєчасного і правильного розгляду справ та виконання постанов по справах про адміністративні правопорушення допускаються адміністративне затримання особи, особистий огляд, огляд речей і вилучення речей та документів.
Порядок адміністративного затримання, особистого огляду, огляду речей і вилучення речей та документів з метою, передбаченою цією статтею, визначається цим Кодексом та іншими законами України. ( Стаття 260 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 )
Про адміністративне затримання складається протокол, в якому зазначаються: дата і місце його складення; посада, прізвище, ім'я та по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу затриманого; час і мотиви затримання. Протокол підписується посадовою особою, яка його склала, і затриманим. У разі відмовлення затриманого від підписання протоколу в ньому робиться запис про це.
Про місце перебування особи, затриманої за вчинення адміністративного правопорушення, негайно повідомляються її родичі, а на її прохання також власник відповідного підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган. ( Стаття 261 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 )
Адміністративне затримання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, може провадитися лише органами (посадовими особами), уповноваженими на те законами України.
Адміністративне затримання провадиться:
1) органами внутрішніх справ - при вчиненні дрібного хуліганства, порушення порядку організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій, при поширюванні неправдивих чуток, вчиненні злісної непокори законному розпорядженню чи вимозі працівника міліції, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, а також військовослужбовця чи образи їх, публічних закликів до невиконання вимог працівника міліції, при прояві неповаги до суду, вчиненні незаконного доступу до інформації в автоматизованих системах, порушення правил про валютні операції, правил обігу наркотичних засобів або психотропних речовин, незаконного продажу товарів або інших предметів, дрібної спекуляції, торгівлі з рук у невстановлених місцях, при розпиванні спиртних напоїв у громадських місцях чи появі у громадських місцях у п'яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль, у випадках, коли є підстави вважати, що особа займається проституцією, при порушенні правил дорожнього руху, правил полювання, рибальства і охорони рибних запасів та інших порушень законодавства про охорону і використання тваринного світу, при порушенні правил перебування іноземців та осіб без громадянства в Україні і транзитного проїзду через територію України, а також в інших випадках, прямо передбачених законами України;
2) органами прикордонної служби - у разі незаконного перетинання або спроби незаконного перетинання державного кордону України, порушення прикордонного режиму або режиму в пунктах пропуску через державний кордон України, вчинення злісної непокори законному розпорядженню або вимозі військовослужбовця чи працівника Державної прикордонної служби України або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, порушення правил використання об'єктів тваринного світу в межах прикордонної смуги та контрольованого прикордонного району, у територіальному морі, внутрішніх водах та виключній (морській) економічній зоні України, порушення правил перебування іноземців та осіб без громадянства в Україні і транзитного проїзду через територію України;
3) старшою у місці розташування охоронюваного об'єкта посадовою особою воєнізованої охорони - при вчиненні правопорушень, зв'язаних з посяганням на охоронювані об'єкти, інше;
4) посадовими особами Військової служби правопорядку у Збройних Силах України - у разі вчинення військовослужбовцями, військовозобов'язаними під час проходження ними зборів та працівниками Збройних Сил України під час виконання ними службових обов'язків дрібного хуліганства, злісної непокори законному розпорядженню чи вимозі посадової особи Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, публічних закликів до невиконання вимог цієї особи, порушення правил зберігання, носіння або перевезення вогнепальної, холодної чи пневматичної зброї і бойових припасів, дрібного розкрадання державного або колективного майна, у разі вживання спиртних напоїв у громадських місцях, появи в громадських місцях у п'яному вигляді, а також у разі порушення правил дорожнього руху водіями чи іншими особами, які керують військовими транспортними засобами.
5) органами Служби безпеки України - при порушенні законодавства про державну таємницю або здійсненні незаконного доступу до інформації в автоматизованих системах, придбанні або зберіганні спеціальних технічних засобів для зняття інформації з каналів зв'язку, інших засобів негласного отримання інформації. ( Стаття 262 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 316-11 від 29.05.85, N 2010-11 від 03.04.86, N 4134-11 від 12.06.87, N 6347-11 від 03.08.88, N 7445-11 від 27.04.89, N 8918-11 від 07.03.90, N 9082-11 від 20.04.90, N 9166-11 від 04.05.90, N 647-12 від 18.01.91; Законами N 64/95-ВР від 15.02.95, N 557-XIV ( 557-14 ) від 24.03.99, N 812-XIV ( 812-14 ) від 02.07.99, N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001, N 662-IV ( 662-15 ) від 03.04.2003 - набуває чинності 01.08.2003 року, N 743-IV ( 743-15 ) від 15.05.2003, N 1299-IV ( 1299-15 ) від 20.11.2003, N 1703-IV ( 1703-15 ) від 11.05.2004, N 1723-IV ( 1723-15 ) від 18.05.2004 )
Адміністративне затримання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, може тривати не більш як три години. У виняткових випадках, у зв'язку з особливою потребою законами України може бути встановлено інші строки адміністративного затримання.
Осіб, які порушили прикордонний режим або режим у пунктах пропуску через державний кордон України, може бути затримано на строк до трьох годин для складення протоколу, а в необхідних випадках для встановлення особи і з'ясування обставин правопорушення - до трьох діб з повідомлення про це письмово прокурора протягом двадцяти чотирьох годин з моменту затримання або на строк до десяти діб з санкції прокурора, якщо правопорушники не мають документів, що посвідчують їх особу.
Осіб, які порушили правила обігу наркотичних засобів і психотропних речовин, може бути затримано на строк до трьох годин для складання протоколу, а в необхідних випадках для встановлення особи, проведення медичного огляду, з'ясування обставин придбання вилучених наркотичних засобів і психотропних речовин та їх дослідження - до трьох діб з повідомленням про це письмово прокурора протягом двадцяти чотирьох годин з моменту затримання або на строк до десяти діб з санкції прокурора, якщо правопорушники не мають документів, що посвідчують їх особу.
Осіб, які вчинили дрібне хуліганство, злісну непокору законному розпорядженню або вимозі працівника міліції, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, а також військовослужбовця чи образу їх, публічні заклики до невиконання вимог працівника міліції чи посадової особи Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, може бути затримано до розгляду справи суддею або начальником (заступником начальника) органу внутрішніх справ. До розгляду суддею справи може бути затримано також осіб, які незаконно перетнули або зробили спробу незаконно перетнути державний кордон України, вчинили злісну непокору законному розпорядженню або вимозі військовослужбовця чи працівника Державної прикордонної служби України або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, порушили порядок організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій або проявили неповагу до суду чи торгували з рук у невстановлених місцях. Іноземців та осіб без громадянства, які порушили правила перебування в Україні і транзитного проїзду через територію України, може бути затримано до розгляду справи суддею або посадовою особою органу Державної прикордонної служби України.
Строк адміністративного затримання обчислюється з моменту доставлення порушника для складення протоколу, а особи, яка була в стані сп'яніння, - з часу її витвереження. ( Стаття 263 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 6347-11 від 03.08.88, N 8918-11 від 07.03.90, N 9166-11 від 04.05.90, N 647-12 від 18.01.91; Законами N 64/95-ВР від 15.02.95, N 812-XIV ( 812-14 ) від 02.07.99, N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001, N 662-IV ( 662-15 ) від 03.04.2003 - набуває чинності 01.08.2003 року, N 743-IV ( 743-15 ) від 15.05.2003, N 1299-IV ( 1299-15 ) від 20.11.2003, N 1723-IV ( 1723-15 ) від 18.05.2004 )
Особистий огляд може провадитись уповноваженими на те посадовими особами Служби безпеки України, органів внутрішніх справ, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, воєнізованої охорони, цивільної авіації, митних установ і органів прикордонної служби, а у випадках, прямо передбачених законами України, також і інших органів.
Особистий огляд може провадитись уповноваженою на те особою однієї статі з оглядуваним і в присутності двох понятих тієї ж статі.
Огляд речей може провадитись уповноваженими на те посадовим особами Служби безпеки України, органів внутрішніх справ, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, воєнізованої охорони, цивільної авіації, митних установ, органів прикордонної служби, природоохоронних органів, державними інспекторами з питань інтелектуальної власності, органів лісоохорони, органів рибоохорони, органів, що здійснюють державний нагляд за додержанням правил полювання, а у випадках, прямо передбачених законами України, також і інших органів. При вчиненні порушень законодавства про охорону і використання тваринного світу уповноважені на те посадові особи органів, які здійснюють державний нагляд за додержанням правил полювання, органів рибоохорони, а також працівники міліції, військовослужбовці та працівники Державної прикордонної служби України можуть провадити в установленому порядку огляд транспортних засобів.
Огляд речей, ручної кладі, багажу, знарядь полювання і лову риби, добутої продукції, транспортних засобів та інших предметів здійснюється, як правило, у присутності особи, у власності (володінні) якої вони є. У невідкладних випадках зазначені речі, предмети може бути піддано оглядові з участю двох понятих під час відсутності власника (володільця).
Про особистий огляд, огляд речей складається протокол або про це робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне правопорушення або в протоколі про адміністративне затримання.
Особистий огляд, огляд речей у митних установах провадиться в порядку, встановленому Митним кодексом України. ( Стаття 264 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 2010-11 від 03.04.86; Законами N 3176-12 від 04.05.93, N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001, N 662-IV ( 662-15 ) від 03.04.2003 набуває чинності 01.08.2003 року, N 743-IV ( 743-15 ) від 15.05.2003, N 1098-IV ( 1098-15 ) від 10.07.2003, N 1703-IV ( 1703-15 ) від 11.05.2004 )
Речі і документи, що є знаряддям або безпосереднім об'єктом правопорушення, виявлені під час затримання, особистого огляду або огляду речей, вилучаються посадовими особами органів, зазначених у статтях 234-1, 234-2, 244-4, 262 і 264 цього Кодексу. Вилучені речі і документи зберігаються до розгляду справи про адміністративне правопорушення у місцях, що їх визначають органи (посадові особи), яким надано право провадити вилучення речей і документів, а після розгляду справи, залежно від результатів її розгляду, їх у встановленому порядку конфіскують, або повертають володільцеві, або знищують, а при оплатному вилученні речей реалізують. Вилучені орден, медаль, нагрудний знак до почесного звання СРСР, почесного звання Української РСР, Почесної Грамоти і Грамоти Президії Верховної Ради Української РСР, почесного звання України, відзнаки Президента України, після розгляду справи підлягають поверненню їх законному володільцеві, а якщо він невідомий, надсилаються відповідно до Адміністрації Президента України. Вилучені самогон та інші міцні спиртні напої домашнього вироблення, апарати для їх вироблення після розгляду справи підлягають знищенню працівниками міліції.
( Частину другу статті 265 виключено на підставі Закону N 2342-III ( 2342-14 )від 05.04.2001 )
Про вилучення речей і документів складається протокол або робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне правопорушення, про огляд речей або адміністративне затримання.
При вчиненні порушень, передбачених статтями 174, 190 195-4 цього Кодексу ( 80731-10 ), працівник міліції, а при вчиненні правопорушень, передбачених статтями 191, 195 цього Кодексу, - також посадова особа прикордонної служби має право вилучити вогнепальну, пневматичну зброю калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду та холодну зброю, бойові припаси, електрошокові пристрої і спеціальні засоби. Працівник міліції, посадова особа прикордонної служби має право провести особистий огляд і огляд речей порушника в порядку, встановленому статтею 264 цього Кодексу. До особи, яка вчинила правопорушення під час виконання службових обов'язків, вилучення зброї, особистий огляд і огляд речей застосовується лише у невідкладних випадках.
( Частину п'яту статті 265 виключено на підставі Закону N 2350-III ( 2350-14 ) від 05.04.2001 )
( Частину шосту статті 265 виключено на підставі Закону N 2350-III ( 2350-14 ) від 05.04.2001 )
При вчиненні порушень, передбачених частиною другою статті 206-1 цього Кодексу, працівник міліції вилучає транспортний засіб до вирішення питання по суті судом. При вилученні транспортного засобу робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне правопорушення. Вилучення транспортного засобу проводиться відповідно до порядку, визначеного Міністерством внутрішніх справ України. ( Стаття 265 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 2010-11 від 03.04.86, N 4135-11 від 12.06.87, N 7542-11 від 19.05.89, N 1369-12 від 29.07.91, N 1818-12 від 15.11.91; Законами N 3785-12 від 23.12.93, N 148/96-ВР від 25.04.96, N 323/96-ВР від 12.07.96, N 1685-III ( 1685-14 ) від 20.04.2000, N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001, N 2350-III ( 2350-14 ) від 05.04.2001, N 662-IV ( 662-15 ) від 03.04.2003 - набуває чинності 01.08.2003 року, N 1299-IV ( 1299-15 ) від 20.11.2003 )
Водії, судноводії та інші особи, які керують транспортними засобами, річковими і маломірними суднами і щодо яких є достатні підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами або суднами та оглядові на стан сп'яніння.
Направлення зазначених осіб для огляду на стан сп'яніння і проведення огляду їх провадиться в порядку, що визначається Міністерством внутрішніх справ України, Міністерством охорони здоров'я України і Міністерством юстиції України. ( Стаття 266 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 )
Адміністративне затримання, особистий огляд, огляд речей і вилучення речей та документів може бути оскаржено заінтересованою особою у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) відносно органу (посадової особи), який застосував ці заходи, прокуророві або до суду. ( Стаття 267 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 )
( Положення частини першої статті 268, за яким обмежується право на вільний вибір особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, як захисника своїх прав, крім адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи втратили чинність як такі, що є неконституційними на підставі Рішення Конституційного Суду N 13-рп/2000 ( v013p710-00 ) від 16.11.2000 ) Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
При розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 44, статтями 51, 146, 160, 160-2, 173, частиною третьою статті 178, статтями 185, 185-1, частиною першою статті 185-3, статтями 185-7 і 187 цього Кодексу, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою. У разі ухилення її від явки на виклик органу внутрішніх справ або судді районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду цю особу може бути органом внутрішніх справ (міліцією) піддано приводу.
Законами України може бути передбачено й інші випадки, коли явка особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, в орган (до посадової особи), який вирішує справу, є обов'язковою. ( Стаття 268 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 316-11 від 29.05.85, N 4452-11 від 21.08.87, N 7445-11 від 27.04.89, N 8918-11 від 07.03.90, N 9166-11 від 04.05.90, N 647-12 від 18.01.91, Законами N 386/96-ВР від 01.10.96, N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001, N 2635-IV ( 2635-15 ) від 02.06.2005 )
Потерпілим є особа, якій адміністративним правопорушенням заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду.
Потерпілий має право знайомитися з матеріалами справи, заявляти клопотання, оскаржувати постанову по справі про адміністративне правопорушення.
Потерпілого може бути опитано як свідка відповідно до статті 272 цього Кодексу.
Інтереси особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, і потерпілого, які є неповнолітніми або особами, що через свої фізичні або психічні вади не можуть самі здійснювати свої права у справах про адміністративні правопорушення, мають право представляти їх законні представники (батьки, усиновителі, опікуни, піклувальники).
Законні представники мають право знайомитися з матеріалами справи; заявляти клопотання; від імені особи, інтереси якої вони представляють, приносити скарги на рішення органу (посадової особи), який розглядає справу.
У розгляді справи про адміністративне правопорушення можуть брати участь адвокат, інший фахівець у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. Ці особи мають право знайомитися з матеріалами справи; заявляти клопотання; за дорученням особи, яка його запросила, від її імені подавати скарги на рішення органу (посадової особи), який розглядає справу, а також мають інші права, передбачені законами України.
Повноваження адвоката на участь у розгляді справи посвідчуються ордером, що його видає адвокатське об'єднання, або відповідною довіреністю на ведення справи. ( Стаття 271 в редакції Закону N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 )
Як свідок у справі про адміністративне правопорушення може бути викликана кожна особа, про яку є дані, що їй відомі які-небудь обставини, що підлягають установленню по даній справі.
На виклик органу (посадової особи), у провадженні якого перебуває справа, свідок зобов'язаний з'явитися в зазначений час, дати правдиві пояснення, повідомити все відоме йому по справі і відповісти на поставлені запитання.
Експерт призначається органом (посадовою особою), в провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення, у разі, коли виникає потреба в спеціальних знаннях.
Експерт зобов'язаний з'явитися на виклик органу (посадової особи) і дати об'єктивний висновок у поставлених перед ним питаннях.
Експерт має право знайомитися з матеріалами справи, що стосуються предмета експертизи, заявляти клопотання про надання йому додаткових матеріалів, необхідних для дачі висновку; з дозволу органу (посадової особи), в провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення, ставити особі, яка притягається до відповідальності, потерпілому, свідкам запитання, що стосуються предмета експертизи; бути присутнім при розгляді справи.
Перекладач призначається органом (посадовою особою), в провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення.
Перекладач зобов'язаний з'явитися на виклик органу (посадової особи) і зробити повно й точно доручений йому переклад.
Потерпілим, свідкам, експертам і перекладачам відшкодовуються у встановленому порядку витрати, що їх вони зазнали у зв'язку з явкою в орган (до посадової особи), в провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення.
За особами, яких викликають як потерпілих, свідків, експертів і перекладачів, зберігається у встановленому порядку середній заробіток за місцем роботи за час їх відсутності у зв'язку з явкою в орган (до посадової особи), в провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення.
Справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
Справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80, 81, 121 - 126, статтями 128 - 129, частинами першою і другою статті 130, статтею 132, частиною четвертою статті 133 і статтею 139 (коли правопорушення вчинено водієм) цього Кодексу, можуть також розглядатися за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушників.
Справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 177 і 178 цього Кодексу, розглядаються за місцем їх вчинення або за місцем проживання порушника.
Адміністративними комісіями справи про адміністративні правопорушення розглядаються за місцем проживання порушника.
Законами України може бути передбачено й інше місце розгляду справи про адміністративне правопорушення. ( Стаття 276 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 316-11 від 29.05.85, N 1117-11 від 16.10.85, N 7542-11 від 19.05.89, N 1369-12 від 29.07.91, N 1818-12 від 15.11.91; Законами N 3785-12 від 23.12.93, N 244/94-ВР від 15.11.94, N 2029-III ( 2029-14 ) від 05.10.2000, N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001, N 2350-III ( 2350-14 ) від 05.04.2001 )
Справа про адміністративне правопорушення розглядається в п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 42-2, частиною першою статті 44, 44-1, 106-1, 106-2, статтею 162, 173, 173-1, 178, 185 і частиною першою статті 185-3, статтями 185-7, 185-10, 188-22, 203 - 206-1, розглядаються протягом доби, статтями 146, 160, 160-2, 185-1, 212-7 - 212-20 - у триденний строк, статтями 46-1, 51 і 176 - у п'ятиденний строк, а статтями 101-103 цього Кодексу - у семиденний строк.
Законами України може бути передбачено й інші строки розгляду справ про адміністративні правопорушення. { Стаття 277 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 316-11 від 29.05.85, N 2010-11 від 03.04.86, N 4135-11 від 12.06.87, N 4452-11 від 21.08.87, N 6347-11 від 03.08.88, N 7445-11 від 27.04.89, N 8710-11 від 19.01.90, N 8711-11 від 19.01.90, N 8918-11 від 07.03.90, N 9082-11 від 20.04.90, N 9166-11 від 04.05.90, N 647-12 від 18.01.91, N 661-12 від 28.01.91; Законами N 3039-12 від 03.03.93, N 3890-12 від 28.01.94, N 64/95-ВР від 15.02.95, N 386/96-ВР від 01.10.96, N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001, N 662-IV ( 662-15 ) від 03.04.2003 - набуває чинності 01.08.2003 року, N 1299-IV ( 1299-15 ) від 20.11.2003, N 2635-IV ( 2635-15 ) від 02.06.2005, N 3078-IV ( 3078-15 ) від 15.11.2005, N 3504-IV ( 3504-15 ) від 23.02.2006 }
Орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання:
1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи;
2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення;
3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду;
4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали;
5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу.
Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. У разі участі в розгляді справи прокурора заслуховується його висновок.
Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. ( Стаття 280 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 1117-11 від 16.10.85, Законом N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 )
При розгляді колегіальним органом справи про адміністративне правопорушення ведеться протокол, в якому зазначаються:
1) дата і місце засідання;
2) найменування і склад органу, який розглядає справу;
3) зміст справи, що розглядається;
4) відомості про явку осіб, які беруть участь у справі;
5) пояснення осіб, які беруть участь у розгляді справи, їх клопотання і результати їх розгляду;
6) документи і речові докази, досліджені при розгляді справи;
7) відомості про оголошення прийнятої постанови і роз'яснення порядку та строків її оскарження.
Протокол засідання колегіального органу підписується головуючим на засіданні і секретарем цього органу.
Орган (посадова особа), який розглядає справу, встановивши причини та умови, що сприяли вчиненню адміністративного правопорушення, вносить у відповідний державний орган чи орган місцевого самоврядування, громадську організацію або посадовій особі пропозиції про вжиття заходів щодо усунення цих причин та умов. Про вжиті заходи протягом місяця з дня надходження пропозиції повинно бути повідомлено орган (посадову особу), який вніс пропозицію. ( Стаття 282 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 )
Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення.
Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; викладення обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Якщо при вирішенні питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення органами (посадовими особами), переліченими у пунктах 1-4 статті 213 цього Кодексу, одночасно вирішується питання про відшкодування винним майнової шкоди, то в постанові по справі зазначаються розмір шкоди, що підлягає стягненню, порядок і строк її відшкодування.
Постанова по справі повинна містити вирішення питання про вилучені речі і документи, а також вказівку про порядок і строк її оскарження.
Постанова колегіального органу приймається простою більшістю голосів членів колегіального органу, присутніх на засіданні.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення підписується посадовою особою, яка розглянула справу, а постанова колегіального органу - головуючим на засіданні і секретарем цього органу.
У випадках, передбачених законодавством України, про захід стягнення робиться відповідний запис на протоколі про адміністративне правопорушення або постанова оформляється іншим установленим способом. ( Стаття 283 із змінами, внесеними згідно із Законами N 244/94-ВР від 15.11.94, N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 )
По справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов:
1) про накладення адміністративного стягнення;
2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу;
3) про закриття справи.
Постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового слідства чи дізнання, а також при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу.
( Стаття 284 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 1117-11 від 16.10.85; Законами N 244/94-ВР від 15.11.94, N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001, N 762-IV ( 762-15 ) від 15.05.2003 )
Постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.
Копія постанови в той же строк вручається або висилається потерпілому на його прохання.
Копія постанови вручається під розписку. В разі, якщо копія постанови висилається, про це робиться відповідна відмітка у справі.
По справах про порушення митних правил копія постанови вручається особам, щодо яких її винесено, в порядку, встановленому Митним кодексом України.
По справах про адміністративне правопорушення, передбачені статтями 174 і 191 цього Кодексу, щодо особи, якій вогнепальну зброю, а також бойові припаси ввірено в зв'язку з виконанням службових обов'язків або передано в тимчасове користування підприємством, установою, організацією, суд надсилає копію постанови, крім того, відповідному підприємству, установі або організації для відома і органу внутрішніх справ для розгляду питання про заборону цій особі користуватися вогнепальною зброєю. ( Стаття 285 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 )
Орган (посадова особа), який розглядає справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 51, частинами першою і другою статті 129, частинами першою і другою статті 130, статтями 173, 176, 177, 178 цього Кодексу, доводить до відома власника підприємства, установи, організації чи уповноваженого ним органу або громадської організації за місцем роботи, навчання або проживання порушника, а передбачені статтями 210 і 211 - до відома керівника підприємства, установи, організації, колективного сільськогосподарського підприємства та навчального закладу за місцем роботи (навчання) про накладене на нього стягнення. По справах про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 51, 164-12, 164-14, цього Кодексу, про прийняте рішення доводиться також до відома власника підприємства, установи, організації чи уповноваженого ним органу, або органу внутрішніх справ, що надіслали до суду протокол. По справах про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 43, 109-115, 120, частинами першою, другою і третьою статті 133, частиною першою статті 134, частинами першою, другою і третьою статті 135, вчинені злісними порушниками, про прийняте рішення доводиться до відома адміністрації або громадської організації за місцем роботи, навчання або проживання злісного порушника. ( Стаття 286 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 316-11 від 29.05.85, N 3282-11 від 19.12.86, N 4135-11 від 12.06.87, N 7542-11 від 19.05.89, N 1369-12 від 29.07.91, N 1818-12 від 15.11.91, Законами N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001, N 2188-IV ( 2188-15 ) від 18.11.2004, N 2635-IV ( 2635-15 ) від 02.06.2005 )
Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.
Постанова районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду (судді) про накладення адміністративного стягнення є остаточною і оскарженню в порядку провадження в справах про адміністративні правопорушення не підлягає, за винятком випадків, передбачених законами України. ( Стаття 287 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 )
Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено:
1) постанову адміністративної комісії - у виконавчий комітет відповідної ради або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, рішення якого є остаточним;
2) рішення виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради - у відповідну раду або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, рішення якого є остаточним;
3) постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, рішення якого є остаточним.
Постанову про одночасне накладення основного і додаткового адміністративних стягнень може бути оскаржено за вибором особи, щодо якої її винесено, чи потерпілого в порядку, встановленому для оскарження основного або додаткового стягнення;
( Пункт 4 частини першої статті 288 виключено на підставі Закону N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 )
( Пункт 5 частини першої статті 288 виключено на підставі Закону N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 )
Скарга подається в орган (посадовій особі), який виніс постанову по справі про адміністративне правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України. Скарга, що надійшла, протягом трьох діб надсилається разом із справою органу (посадовій особі), правомочному відповідно до цієї статті її розглядати.
Особа, яка оскаржила постанову про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита. ( Стаття 288 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 2010-11 від 03.04.86, N 7542-11 від 19.05.89; Законами N 2857-12 від 15.12.92, N 244/94-ВР від 15.11.94, N 557-XIV ( 557-14 ) від 24.03.99, N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 )
Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути опротестовано прокурором.
Подання у встановлений строк скарги зупиняє виконання постанови про накладення адміністративного стягнення до розгляду скарги, за винятком постанов про застосування заходів стягнення, передбачених статтями 26 і 32 цього Кодексу, а також у випадках накладення штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Принесення прокурором протесту зупиняє виконання постанови до розгляду протесту.
Скарга і протест на постанову по справі про адміністративне правопорушення розглядаються правомочними органами (посадовими особами) в десятиденний строк з дня їх надходження, якщо інше не встановлено законами України. ( Стаття 292 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 )
Орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обгрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень:
1) залишає постанову без зміни, а скаргу або протест без задоволення;
2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд;
3) скасовує постанову і закриває справу;
4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Якщо буде встановлено, що постанову винесено органом (посадовою особою), неправомочним вирішувати цю справу, то така постанова скасовується і справа надсилається на розгляд компетентного органу (посадової особи).
Постанову судді у справах про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 41, статтями 41-1 - 41-3, 42-1 - 42-3, частиною першою статті 44, статтями 44-1, 46-1, 46-2, 51 51-2, частинами другою, четвертою та п'ятою статті 85, статтями 85-1, 88 - 88-2, 90, 91, 92-1, 96-1, 98, 101-103, частиною першою статті 106-1, статтями 106-2, 107-1, частиною другою статті 112, статтями 121, 122, 122-1, 122-2, 123, 124, 130, 132, частиною третьою статті 133, статтею 146, частиною другою статті 154, статтею 155-1, частинами першою, третьою і четвертою статті 156, статтями 160, 160-2, 162, 163 - 163-4, 164, 164-3, 164-5 - 164-14, 166-1 - 166-4, 166-7 - 166-12, 173 - 173-2, 174, 177-2, частиною третьою статті 178, частинами першою, другою і третьою статті 181, частиною другою статті 182, статтями 184 - 185-11, 186-5 - 188-1, 188-13, 188-14, 188-16, 188-17, 188-19, 188-22, 188-25, частиною першою статті 189-1, статтями 190, 191, 193, 195-1 - 195-6, частиною першою статті 203, статтями 204 - 206-1, 212-2 - 212-20 цього Кодексу, а також постанови у справах про адміністративні правопорушення, вчинені особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, можуть бути скасовані або змінені за протестом прокурора самим суддею, а також незалежно від наявності протесту прокурора - головою вищестоящого суду, його першим заступником або заступниками.
Постанову начальника органу внутрішніх справ по справі про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 173 цього Кодексу, може бути скасовано або змінено за протестом прокурора самим начальником органу внутрішніх справ, а також незалежно від наявності протесту прокурора - начальником вищестоящого органу внутрішніх справ. { Стаття 294 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 316-11 від 29.05.85, N 2444-11 від 27.06.86, N 4452-11 від 21.08.87, N 6347-11 від 03.08.88, N 6976-11 від 14.12.88, N 7445-11 від 27.04.89, N 8710-11 від 19.01.90, N 8711-11 від 19.01.90, N 8918-11 від 07.03.90, N 9082-11 від 20.04.90, N 9166-11 від 04.05.90, N 647-12 від 18.01.91, N 1413-12 від 09.08.91; Законами N 1255-12 від 25.06.91, N 3582-12 від 11.11.93, N 3888-12 від 28.01.94, N 179/94-ВР від 22.09.94, N 244/94-ВР від 15.11.94, N 8/95-ВР від 19.01.95, N 123/95-ВР від 05.04.95, N 210/95-ВР від 02.06.95, N 386/96-ВР від 01.10.96, N 666/97-ВР від 21.11.97, N 352-XIV ( 352-14 ) від 23.12.98, N 812-XIV ( 812-14 ) від 02.07.99, 998-XIV ( 998-14 ) від 16.07.99, N 1080-XIV ( 1080-14 ) від 21.09.99, N 1381-XIV ( 1381-14 ) від 13.01.2000, N 1685-III ( 1685-14 ) від 20.04.2000, N 1744-III ( 1744-14 ) від 18.05.2000, N 1969-III ( 1969-14 ) від 21.09.2000, N 1986-III ( 1986-14 ) від 21.09.2000; N 2056-III ( 2056-14 ) від 19.10.2000, N 2247-III ( 2247-14 ) від 18.01.2001, N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001, N 2350-III ( 2350-14 ) від 05.04.2001, N 2359-III ( 2359-14 ) від 05.04.2001, N 2550-III ( 2550-14 ) від 21.06.2001, N 2703-III ( 2703-14 ) від 20.09.2001, N 2747-III ( 2747-14 ) від 04.10.2001, N 2787-III ( 2787-14 ) від 15.11.2001, N 2953-III ( 2953-14 ) від 17.01.2002, N 249-IV ( 249-15 ) від 28.11.2002 - набирає чинності 11.06.2003 року, N 548-IV ( 548-15 ) від 20.02.2003, N 666-IV ( 666-15 ) від 03.04.2003, N 676-IV ( 676-15 ) від 03.04.2003, N 749-IV ( 749-15 ) від 15.05.2003, N 759-IV ( 759-15 ) від 15.05.2003, N 1122-IV ( 1122-15 ) від 11.07.2003, N 1128-IV ( 1128-15 ) від 11.07.2003, N 1299-IV ( 1299-15 ) від 20.11.2003, N 1703-IV ( 1703-15 ) від 11.05.2004, N 1745-IV ( 1745-15 ) від 03.06.2004, N 2188-IV ( 2188-15 ) від 18.11.2004, N 2247-IV ( 2247-15 ) від 16.12.2004, N 2322-IV ( 2322-15 ) від 12.01.2005, N 2635-IV ( 2635-15 ) від 02.06.2005, N 2806-IV ( 2806-15 ) від 06.09.2005 N 2899-IV ( 2899-15 ) від 22.09.2005, N 3078-IV ( 3078-15 ) від 15.11.2005, N 3201-IV ( 3201-15 ) від 15.12.2005, N 3336-IV ( 3336-15 ) від 12.01.2006, N 3504-IV ( 3504-15 ) від 23.02.2006, N 534-V ( 534-16 ) від 22.12.2006, N 577-V ( 577-16 ) від 11.01.2007, N 695-V ( 695-16 ) від 22.02.2007, N 1033-V ( 1033-16 ) від 17.05.2007 }
Копія рішення по скарзі або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення протягом трьох днів надсилається особі, щодо якої її винесено. В той же строк копія постанови надсилається потерпілому на його прохання. Про результати розгляду протесту повідомляється прокуророві.
Скасування постанови із закриттям справи про адміністративне правопорушення тягне за собою повернення стягнених грошових сум, оплатно вилучених і конфіскованих предметів, а також скасування інших обмежень, зв'язаних з цією постановою. У разі неможливості повернення предмета повертається його вартість.
Відшкодування шкоди, заподіяної громадянинові незаконним накладенням адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту або виправних робіт, провадиться в порядку, встановленому законом. ( Стаття 296 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 )
Рішення по скарзі на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути опротестовано прокурором.
Протест на рішення по скарзі вноситься у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) відносно органу (посадової особи), який прийняв рішення по скарзі.
Постанова про накладення адміністративного стягнення є обов'язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами і громадянами.
Постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає виконанню з моменту її винесення, якщо інше не встановлено цим Кодексом та іншими законами України.
При оскарженні або опротестуванні постанови про накладення адміністративного стягнення постанова підлягає виконанню після залишення скарги або протесту без задоволення, за винятком постанов про застосування заходу стягнення у вигляді попередження, а також у випадках накладення штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 307 цього Кодексу.
Постанова про накладення адміністративного стягнення звертається до виконання органом (посадовою особою), який виніс постанову. ( Стаття 299 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 )
Постанова про накладення адміністративного стягнення виконується уповноваженим на те органом у порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами України.
Постанова про адміністративний арешт виконується органом внутрішніх справ у порядку, встановленому законами України.
У разі винесення кількох постанов про накладення адміністративних стягнень щодо однієї особи кожна постанова виконується окремо. ( Стаття 300 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 )
За наявності обставин, що ускладнюють виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту чи виправних робіт або роблять її виконання неможливим, орган (посадова особа), який виніс постанову, може відстрочити її виконання на строк до одного місяця.
Відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу (за винятком стягнення штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення) здійснюється в порядку, встановленому законом. ( Стаття 301 в редакції Закону N 2056-III ( 2056-14 ) від 19.10.2000 )
За наявності обставин, зазначених у пунктах 5, 6 і 9 статті 247 цього Кодексу, орган (посадова особа), який виніс постанову про накладення адміністративного стягнення, припиняє її виконання.
Не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі зупинення виконання постанови відповідно до статті 291 цього Кодексу перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги або протесту. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 цього Кодексу перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
Законами України може бути встановлено й інші, більш тривалі строки для виконання постанов по справах про окремі види адміністративних правопорушень.
( Частину третю статті 303 виключено на підставі Закону N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 )
( Стаття 303 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 )
Питання, зв'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.
Контроль за правильним і своєчасним виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення здійснюється органом (посадовою особою), який виніс постанову, та іншими органами державної влади в порядку, встановленому законом. ( Стаття 305 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2056-III ( 2056-14 ) від 19.10.2000 )
Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді попередження виконується органом (посадовою особою), який виніс постанову, шляхом оголошення постанови порушнику.
Якщо постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді попередження виноситься під час відсутності порушника, йому вручається копія постанови в порядку і строки, передбачені статтею 285 цього Кодексу.
При винесенні адміністративного стягнення у вигляді попередження на місці вчинення порушень, передбачених статтями 116, 116-2, 117, 125, частиною першою статті 127 цього Кодексу, воно оформляється способом, встановленим відповідно Міністерством внутрішніх справ України або Міністерством транспорту України. ( Стаття 306 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 7542-11 від 19.05.89, Законами N 1369-12 від 29.07.91, N 1818-12 від 15.11.91, N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 )
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.
У разі відсутності самостійного заробітку в осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративне правопорушення, штраф стягується з батьків або осіб, які їх замінюють.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу Ощадного банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України. ( Стаття 307 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 7542-11 від 19.05.89, N 1369-12 від 29.07.91, N 1818-12 від 15.11.91; Законами N 244/94-ВР від 15.11.94, N 196/96-ВР від 15.05.96 )
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. ( Стаття 308 в редакції Закону N 2056-III ( 2056-14 ) від 19.10.2000 )
При стягненні штрафу відповідно до статті 258 цього Кодексу на місці вчинення адміністративного правопорушення порушникові видається квитанція встановленого зразка, яка є документом суворої фінансової звітності.
У разі несплати штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення провадження в справі, а потім виконання постанови здійснюється в порядку, передбаченому цим Кодексом. ( Стаття 309 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 7542-11 від 19.05.89 )
Постанова про накладення штрафу, за якою стягнення штрафу проведено повністю, з відміткою про виконання повертається органові (посадовій особі), який виніс постанову.
Постанова про оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, виконується державним виконавцем.
( Частину другу статті 311 виключено на підставі Закону N 148/96-ВР від 25.04.96 ) По справах про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 191 і статтею 193 цього Кодексу, постанова адміністративної комісії при виконавчому комітеті районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів, які передбачають оплатне вилучення вогнестрільної зброї та бойових припасів, виконуються органами внутрішніх справ. ( Стаття 311 із змінами, внесеними згідно із Законами N 148/96-ВР від 25.04.96, N 2056-III ( 2056-14 ) від 19.10.2000 )
Предмет, вилучений на підставі постанови про його оплатне вилучення, здається державним виконавцем для реалізації в порядку, встановленому законом.
Суми, виручені від реалізації оплатно вилученого предмета, відповідно до статті 28 цього Кодексу передаються колишньому власникові з відрахуванням витрат, пов'язаних з проведенням виконавчих дій. ( Стаття 312 в редакції Закону N 2056-III ( 2056-14 ) від 19.10.2000 )
( Назва глави 29 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1255-12 від 25.06.91 )
Постанови про конфіскацію предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, та грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення, виконуються державними виконавцями в порядку, встановленому законом. ( Стаття 313 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 2010-11 від 03.04.86, N 2444-11 від 27.06.86, N 3282-11 від 19.12.86, N 4134-11 від 12.06.87, N 6976-11 від 14.12.88, N 7445-11 від 27.04.89, N 8711-11 від 19.01.90, N 158-12 від 03.08.90, N 1413-12 від 09.08.91; Законами N 1255-12 від 25.06.91, N 3806-12 від 24.12.93, N 179/94-ВР від 22.09.94, N 244/94-ВР від 15.11.94, N 64/95-ВР від 15.02.95, N 81/96-ВР від 06.03.96, N 148/96-ВР від 25.04.96, N 323/96-ВР від 12.07.96, N 386/96-ВР від 01.10.96, N 497/96-ВР від 14.11.96, N 352-XIV ( 352-14 ) від 23.12.98, N 998-XIV ( 998-14 ) від 16.07.99, N 1587-III ( 1587-14 ) від 23.03.2000, N 1744-III ( 1744-14 ) від 18.05.2000, N 1969-III ( 1969-14 ) від 21.09.2000; в редакції Закону N 2056-III ( 2056-14 ) від 19.10.2000 )
Виконання постанови про конфіскацію предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення, здійснюється шляхом вилучення конфіскованого предмета і примусового безоплатного звернення цього предмета у власність держави.
( Частину другу статті 314 виключено на підставі Закону N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 )
( Стаття 314 із змінами, внесеними згідно із Законами N 1255-12 від 25.06.91, N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 )
Реалізація конфіскованих предметів, які стали знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення, провадиться в порядку, встановлюваному законами України. ( Стаття 315 із змінами, внесеними згідно із Законами N 1255-12 від 25.06.91, N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 )
Постанова про конфіскацію предмета, грошей з відміткою про виконання повертається до суду, який виніс постанову. ( Стаття 316 із змінами, внесеними згідно із Законами N 1255-12 від 25.06.91, N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 )
Постанова про позбавлення права керування транспортними засобами виконується посадовими особами органів внутрішніх справ, зазначеними у пункті 2 частини другої статті 222 цього Кодексу.
Постанова про позбавлення права керування річковими і маломірними суднами виконується начальником Головної державної інспекції України з безпеки судноплавства та його заступниками, капітаном річкового порту.
Постанова про позбавлення права полювання виконується зазначеними у частині другій статті 242 цього Кодексу посадовими особами органів, мисливського господарства. ( Стаття 317 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 2010-11 від 03.04.86, Законами N 81/96-ВР від 06.03.96, N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001, N 2686-III ( 2686-14 ) від 13.09.2001 )
У разі винесення постанови про позбавлення права керування транспортним засобом, річковим або маломірним судном вилучене відповідно до частини п'ятої статті 265 цього Кодексу посвідчення водія (свідоцтво, диплом) особі, щодо якої застосовано даний захід адміністративного стягнення, не повертається.
Дія виданого замість вилученого посвідчення водія (свідоцтва, диплома) тимчасового дозволу на право керування транспортним засобом, річковим або маломірним судном продовжується до закінчення строку, встановленого для подання скарги, або до прийняття рішення по скарзі.
Якщо в результаті розгляду скарги буде прийнято рішення про скасування постанови і закриття справи або про заміну позбавлення права керування транспортним засобом, річковим або маломірним судном іншим заходом стягнення (пункти 3 і 4 частини першої статті 293 цього Кодексу), вилучене посвідчення водія (свідоцтво, диплом) повертається особі, у якої його було вилучено. ( Стаття 318 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 7542-11 від 19.05.89 )
Виконання постанови про позбавлення права полювання провадиться шляхом вилучення посвідчення мисливця.
У разі ухилення особи, позбавленої права полювання, від здачі посвідчення мисливця органи мисливського господарства, вилучення посвідчення мисливця провадять у встановленому порядку.
Порядок вилучення посвідчення мисливця встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі лісового господарства. ( Стаття 319 із змінами, внесеними згідно із Законами N 81/96-ВР від 06.03.96, N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001, N 1122-IV ( 1122-15 ) від 11.07.2003 )
При сумлінному ставленні до праці і зразковій поведінці особи, позбавленої на певний строк права керування транспортним засобом, річковим маломірним судном або права полювання орган (посадова особа), який наклав стягнення, може після закінчення не менш як половини призначеного строку скоротити за клопотанням громадської організації, трудового колективу строк позбавлення зазначеного права.
Водії транспортних засобів, судноводії і особи, що порушили правила полювання, вважаються позбавленими спеціального права з дня винесення постанови про позбавлення цього права. Якщо зазначені особи, які позбавлені спеціального права, ухиляються від здачі документа, що посвідчує це право, то строк позбавлення їх спеціального права обчислюється з дня здачі або вилучення такого документа.
Після закінчення призначеного строку позбавлення спеціального права, а також у разі його скорочення відповідно до статті 320 цього Кодексу особі, щодо якої застосовано даний захід адміністративного стягнення, повертаються в установленому порядку вилучені у неї документи. Вилучене посвідчення водія транспортного засобу повертається особі, яку було позбавлено права керування транспортними засобами, після проходження нею перевірки знань правил дорожнього руху у Державній автомобільній інспекції. ( Стаття 321 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 1369-12 від 29.07.91, N 1818-12 від 15.11.91 )
Постанова районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду (судді) про застосування виправних робіт надсилається органу Державного департаменту України з питань виконання покарань на виконання не пізніш як наступного дня після її винесення.
Виправні роботи відповідно до статті 31 цього Кодексу відбуваються за місцем постійної роботи порушника.
На підставі постанови про виправні роботи із заробітку порушника провадяться відрахування в доход держави протягом строку відбування адміністративного стягнення в розмірі, визначеному постановою. ( Стаття 322 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 )
Відбування виправних робіт обчислюється часом, протягом якого порушник працював і з його заробітку провадилось відрахування.
Кількість днів, відпрацьованих порушником, має бути не менше кількості робочих днів, що припадають на встановлений районним, районним у місті, міським чи міськрайонним судом (суддею) календарний строк стягнення. Якщо порушник не відпрацював зазначеної кількості робочих днів і відсутні підстави для зарахування невідпрацьованих днів у строк стягнення, відбування виправних робіт триває до повного відпрацювання порушником належної кількості робочих днів.
У строк відбування стягнення зараховується час, протягом якого порушник не працював з поважних причин і йому відповідно до закону виплачувалась заробітна плата. До цього строку також зараховується час хвороби, час, наданий для догляду за хворим, і час проведений у відпустці по вагітності і родах. Час хвороби, спричиненої сп'янінням або діями, зв'язаними з сп'янінням, до строку відбування виправних робіт не зараховується. ( Стаття 323 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 )
На власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу за місцем відбування порушником виправних робіт покладається:
правильне і своєчасне провадження відрахувань із заробітку порушника в доход держави і своєчасний переказ відрахованих сум у встановленому порядку;
трудове виховання порушника;
повідомлення органів, що відають виконанням даного виду стягнення, про ухилення порушника від відбування стягнення. ( Стаття 324 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 )
У разі ухилення особи від відбування виправних робіт, застосованих за вчинення дрібного хуліганства, постановою судді невідбутий строк виправних робіт може бути замінено штрафом від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративним арештом з розрахунку один день арешту за три дні виправних робіт, але не більш як на п'ятнадцять діб. ( Стаття 325 із змінами, внесеними згідно із Законами N 55/97-ВР від 07.02.97, N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 )
Постанова районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду (судді) про застосування адміністративного арешту виконується негайно після її винесення. ( Стаття 326 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 )
Осіб, підданих адміністративному арешту, тримають під вартою в місцях, що їх визначають органи внутрішніх справ. При виконанні постанови про застосування адміністративного арешту арештовані піддаються особистому оглядові.
Строк адміністративного затримання зараховується до строку адміністративного арешту.
Відбування адміністративного арешту провадиться за правилами, встановленими законами України. ( Стаття 327 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 )
Особи, піддані адміністративному арешту за правопорушення, передбачені частиною першою статті 44, статтями 173, 173-2, частиною третьою статті 178, статтею 185, частиною другою статті 185-1 і частиною першою статті 185-3 цього Кодексу, використовуються на фізичних роботах.
Організація трудового використання осіб, підданих адміністративному арешту, покладається на виконавчі органи сільських, селищних, міських рад.
Особам, підданим адміністративному арешту, за час перебування під арештом заробітна плата за місцем постійної роботи не виплачується. ( Стаття 328 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 316-11 від 29.05.85, N 4452-11 від 21.08.87, N 6347-11 від 03.08.88, N 9166-11 від 04.05.90, Законами N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001, N 759-IV ( 759-15 ) від 15.05.2003, N 2635-IV ( 2635-15 ) від 02.06.2005 )
Постанова по справі про адміністративне правопорушення в частині відшкодування майнової шкоди виконується в порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами України.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення в частині відшкодування майнової шкоди є виконавчим документом.
Майнова шкода має бути відшкодована порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому копії постанови (стаття 285), а в разі оскарження або опротестування такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення. ( Стаття 329 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2056-III ( 2056-14 ) від 19.10.2000 )
У разі невиконання постанови по справі про адміністративне правопорушення в частині відшкодування майнової шкоди у строк, установлений частиною третьою статті 329 цього Кодексу, вона надсилається для стягнення збитків у порядку виконавчого провадження. ( Стаття 330 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2056-III ( 2056-14 ) від 19.10.2000 )
Заступник Голови Президії
Верховної Ради Української РСР В. ШЕВЧЕНКО
Секретар Президії
Верховної Ради Української РСР М. ХОМЕНКО
м.Київ, 7 грудня 1984 року
N 8073-X