Особливо широкі можливості для звільнення працівника у зв'язку з невідповідністю посаді, яку він займає, чи роботі, яку виконує, внаслідок недостатньої кваліфікації одержує власник при проведенні атестації. Слід, однак, враховувати, що в тих випадках, коли рішення про проведення атестації прийнято без законодавчого обґрунтування, її результати не можуть бути підставою для звільнення з роботи. Працівник має право заперечувати в суді і правомірність проведення самої атестації, і висновок атестаційної комісії про невідповідність займаній посаді з наступним звільненням.
Взагалі, сам порядок атестації, періодичність її проведення, категорії працівників, які підлягають атестації, регулюються Кодексом законів про працю та багатьма спеціальними законодавчими та нормативними актами.
Як правило, у більшості нормативно-правових актів мова йде про періодичну атестацію. Тільки іноді в них згадується можливість проведення так званої позачергової атестації. Так, наприклад, відповідно до Типового положення про атестацію педагогічних працівників України, затвердженого наказом Міністерства освіти України від 20.08.1993 р. № 310, позачергова атестація проводиться не раніше ніж через рік з дня видання керівником навчального закладу відповідного наказу про проведення атестації осіб, які:
1) виявили бажання підвищити раніше присвоєну їм кваліфікаційну категорію (для працівників, яким не передбачена кваліфікаційна категорія для підняття посадового окладу);
2) порушили питання про присвоєння їм педагогічного звання за умови наявності необхідного стажу безпосередньої педагогічної роботи та освіти;
3) знизили в міжатестаційний період рівень своєї професійної діяльності.
Атестаційна комісія створюється наказом керівника підприємства у складі: голови, секретаря та членів комісії. До складу комісії включається представник профспілкової організації.
На кожного працівника безпосередній керівник складає відгук (характеристику), в якій відображається виробнича діяльність працівника і додержання ним трудової дисципліни.
Відгук має бути поданий атестаційній комісії не пізніше ніж за два тижні до атестації. З відгуком працівник повинен бути ознайомлений не пізніше ніж за тиждень до атестації.
Атестаційна комісія розглядає подані матеріали. На її засіданні мають бути присутніми працівник, що атестується, і керівник підрозділу, в якому він працює. У разі неявки працівника, який атестується, на засідання атестаційної комісії без поважних причин атестація може бути проведена за його відсутності. На засіданні комісія заслуховує повідомлення працівника, що атестується, про його роботу.
На основі поданих матеріалів, усної інформації, поданої атестаційній комісії, за підсумками обговорення результатів роботи та трудових якостей працівника атестаційна комісія, як правило, має дати одну з таких оцінок працівникові:
1) відповідає займаній посаді;
2) відповідає посаді за умови поліпшення роботи та виконання рекомендацій комісії з повторною атестацією через рік;
3) не відповідає займаній посаді.
Одночасно атестаційна комісія може давати рекомендації про просування окремих працівників по службі, застосування заохочень.
Атестаційна комісія проводить атестацію і голосування з питання про оцінку атестованого і затвердження рекомендацій у присутності не менше двох третин від загального числа членів затвердженого складу атестованого і затвердження рекомендацій у присутності не менше двох третин від загального числа членів затвердженого складу атестаційної комісії. Рішення приймається більшістю голосів. У разі рівності голосів працівник визнається таким, що відповідає займаній посаді. Проводиться відкрите голосування за відсутності того, хто атестується.
Оцінка діяльності працівників, які пройшли атестацію, і прийняття щодо них рекомендацій атестаційної комісії заносяться в атестаційний лист встановленої форми. Атестаційний лист підписується головою, секретарем і членами атестаційної комісії, які брали участь у голосуванні. Атестаційний лист зберігається в особовій справі працівника. Результати атестації повідомляються працівникові безпосередньо після голосування. Матеріали атестації передаються керівнику підприємства для прийняття рішення.
Якщо працівник за результатами атестації визнаний таким, що не відповідає займаній посаді, власник має право його звільнити з додержанням встановленого порядку на підставі п.2 ст.40 Кодексу законів про працю не пізніше двомісячного строку з дня атестації. Звільнення після закінчення цього строку може кваліфікуватися як таке, що здійснене без правової підстави.
Атестація державних службовців проводиться відповідно до Положення про проведення атестації державних службовців, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2000 р. № 1922.
Атестації відповідно до цього Положення не підлягають жінки, які знаходяться у відпустці в зв'язку з вагітністю та пологами та відпустці по догляду за дитиною; особи, які проробили на займаній посаді менше одного року, державні службовці патронатної служби.
Особливості атестації державних службовців, які відносяться до 1 і 2 категорій, визначаються органами, що призначають їх на посади. Передбачено складання характеристики на кожного державного службовця, що підлягає атестації, та визначені вимоги до змісту характеристики. Державний службовець має право оскаржити рішення атестаційної комісії протягом 10 днів після його прийняття, не враховуючи періоду тимчасової непрацездатності, керівникові відповідного державного органу. За його дорученням тією ж комісією проводиться повторна атестація, за результатами якої керівник виносить остаточне рішення.
Крім атестації, Положення про порядок проведення атестації державних службовців передбачає щорічну в період між атестаціями оцінку виконання державним службовцем покладених на нього обов'язків. Оцінка проводиться у порядку, що визначається керівником, який наділений повноваженнями приймати державних службовців на роботу і звільняти з роботи. Оцінка не може бути підставою для звільнення за п.2 ст.40 КЗпП, але поряд з іншими юридичними фактами оцінка може враховуватися при прийнятті рішення про звільнення за п.2 ст.40 КЗпП.
Лікарі підлягають атестації відповідно до Положення про порядок проведення атестації лікарів, затвердженого наказом Міністерства охорони здоровя України від 19.12.1997 р. № 359. Назване Положення передбачає атестацію на присвоєння (підтвердження) кваліфікаційної категорії. Однак, якщо лікар протягом одного року після закінчення 5-річного строку з дня останньої атестації не виявив бажання і не подав документи на чергову атестацію, він підлягає атестації на підтвердження звання "лікар-спеціаліст" лише після проходження стажування. При відмові в підтвердженні звання лікаря-спеціаліста працівник підлягає звільненню на підставі п.2 ст.40 КЗпП.
Звільнення з цієї підстави можливе також, якщо лікар при черговій атестації не підтвердив кваліфікаційну категорію, що необхідна для зайняття відповідної посади відповідно до кваліфікаційних характеристик, затверджених Міністерством охорони здоровя.
Закон "Про судову експертизу" передбачає атестацію судових експертів.
Атестація середнього медичного персоналу проводиться відповідно до Положення про атестацію середніх медичних працівників.
Педагогічні працівники підлягають атестації відповідно до статті 54 Закону України "Про освіту". Більш детальніше регулюється атестація педагогічних працівників у ст.27 Закону України "Про загальну середню освіту". Визначається обов'язковість атестації педагогічних працівників загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від підпорядкованості, типів і форм власності, як правило, один раз у п'ять років. За результатами атестації педагогічних працівників загальноосвітніх навчальних закладів визначається відповідність займаній посаді педагогічного працівника, присвоюється кваліфікаційна категорія (спеціаліст, спеціаліст другої категорії, спеціаліст першої категорії, спеціаліст вищої категорії) та може бути присвоєне педагогічне звання (старший учитель, учитель-методист, вихователь-методист, педагог-організатор інше).
Відповідно до Типового положення про атестацію педагогічних працівників України, затвердженого наказом Міністерства освіти України від 20.08.1993 р. № 310, атестації підлягають педагогічні працівники з вищою та середньою освітою дошкільних, загальноосвітніх, професійних, позашкільних навчально-виховних закладів, інтернатів при школах, навчально-виховних закладів для громадян, які потребують соціального захисту та реабілітації, коледжів, ліцеїв, навчальних закладів підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, інших навчально-виховних закладів. Атестації підлягають педагогічні працівники закладів освіти усіх форм власності.
Відповідно до названого Типового положення атестації підлягають такі категорії педагогічних працівників: викладачі та вчителі всіх спеціальностей, учителі-дефектологи, вихователі, вихователі-методисти, логопеди, методисти, музичні, художні керівники, інструктори фізкультури, праці, педагоги-організатори, соціальні педагоги, практичні психологи.
Даним положенням встановлений граничний строк для звільнення педагогічних працівників за результатами атестації — два місяці з дня прийняття рішення атестаційною комісією. У цей двомісячний строк не зараховується час розгляду скарги працівника на рішення атестаційної комісії атестаційною комісією вищого рівня.
Атестація педагогічних працівників вищих навчальних закладів проводиться відповідно до ст. 48 Закону України "Про вищу освіту".
Законом "Про статус суддів" передбачена атестація суддів. Вона проводиться відповідно до Закону "Про судоустрій України".
Атестація спортивних суддів і спортивних тренерів проводиться на підставі Закону України "Про фізичну культуру і спорт".
Атестація провізорів і фармацевтів регулюється Положенням про порядок проведення атестації провізорів і Положенням про проведення атестації фармацевтів.
Стаття 20 Основ законодавства України про культуру передбачає атестацію працівників культури.
ПОСТАНОВА ПЛЕНУМУ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
"ПРО ПРАКТИКУ РОЗГЛЯДУ СУДАМИ ТРУДОВИХ СПОРІВ"
від 06.11.1992 р. № 9
ВИТЯГ
При розгляді справ про звільнення працівника за п.2 ст.40 Кодексу законів про працю суд може визнати правильним припинення трудового договору в тому разі, якщо встановить, що воно проведено на підставі фактичних даних, які підтверджують, що внаслідок недостатньої кваліфікації працівник не може виконувати покладених на нього трудових обов'язків. З цих підстав, зокрема, може бути розірваний трудовий договір з керівником підприємства, установи, організації або підрозділу у зв'язку з нездатністю забезпечити належну дисципліну праці у відповідній структурі.
Не можна визнати законним звільнення з цих підстав лише з мотивів відсутності спеціальної освіти (диплома), якщо відповідно до чинного законодавства наявність її є не обов'язковою умовою виконання роботи, обумовленої трудовим договором. Проте у випадках, коли згідно із законодавством виконання певної роботи допускається після надання в установленому порядку спеціального права (водії автомобілів), позбавлення цього права може бути підставою для звільнення працівника з мотивів невідповідності займаній посаді або виконуваній роботі з додержанням правил п.2 ст.40 Кодексу законів про працю.
Висновки атестаційної комісії щодо кваліфікації працівника підлягають оцінці у сукупності з іншими доказами у справі.
Автор: Ольга РУСЕЦЬКА