Зареєстровано в Міністерстві 

юстиції України 

31 травня 2008 р. 

за N 487/15178 

Відповідно до Закону України "Про охорону праці" (2694-12) НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Правила охорони праці для виробництв електроізоляційних матеріалів (далі - Правила), що додаються.

2. З набранням чинності наказу вважати такими, що не застосовуються на території України, "Правила техники безопасности и промышленной санитарии на предприятиях по производству электроизоляционных материалов", затверджені 5 липня 1973 року ЦК профспілки робітників електростанцій та електротехнічної промисловості та Міністерством електротехнічної промисловості СРСР.

3. Начальнику управління організації державного нагляду в металургії, машинобудуванні, енергетиці, будівництві та котлонагляду Іванченку В.І. в установленому порядку забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

4. Начальнику управління нормативно-правового та юридичного забезпечення Прохорову В.В. уключити цей наказ до Державного реєстру нормативно-правових актів з охорони праці (v0102516-06) .

5. Заступнику начальника відділу персоналу, діловодства та спецроботи Кравцю В.Ю. забезпечити опублікування наказу в засобах масової інформації.

6. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Голови Держгірпромнагляду Дєньгіна А.П.

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Державного комітету

України з промислової

безпеки, охорони праці

та гірничого нагляду

12.05.2008 N 100

Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

31 травня 2008 р.

за N 487/15178

1.1. Ці Правила установлюють вимоги охорони праці при проектуванні, організації, експлуатації та реконструкції виробництв електроізоляційних матеріалів (далі - ЕІМ).

1.2. Ці Правила поширюються на всі підприємства, установи та організації, які здійснюють виготовлення ЕІМ, технічне обслуговування, проведення ремонтних робіт та реконструкцію виробництв ЕІМ (далі - підприємства).

1.3. Згідно з Законом України "Про охорону праці" (2694-12) роботодавець зобов'язаний створити на робочих місцях в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

Служба охорони праці створюється роботодавцем для організації виконання правових, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних, соціально-економічних і лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на запобігання нещасним випадкам, професійним захворюванням і аваріям у процесі праці згідно з Типовим положенням про службу охорони праці, затвердженим наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 15.11.2004 N 255 (z1526-04) , зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 01.12.2004 за N 1526/10125 (далі - НПАОП 0.00-4.21-04).

2.1. У цих Правилах застосовують наведені нижче визначення термінів:

граничний строк експлуатації устаткування - встановлений експлуатаційними документами строк експлуатації або величина ресурсу, після закінчення (вичерпання) якого експлуатація устаткування припиняється;

електроізоляційний матеріал - це діелектричний матеріал, призначений для електричної ізоляції;

електроізоляційний шаруватий пластик - це листовий електроізоляційний матеріал, що складається з шарів волокнистого або паперового наповнювача, просоченого термореактивною зв'язувальною речовиною;

електроізоляційний шаруватий намотаний матеріал - це шаруватий пластик, виготовлений у вигляді різних форм поперечного перерізу - стержнів, трубок, циліндрів;

електроізоляційний слюдовмісткий матеріал - листовий або рулонний електроізоляційний матеріал, який складається з пластин щипаної слюди (міканіт) або шарів слюдяного паперу, склеєних зв'язувальною речовиною (слюдиніт);

електроізоляційна гнучка трубка - це циліндричний порожнистий гнучкий електроізоляційний матеріал;

електроізоляційний лак - це розчин плівкоутворюючих речовин у органічних розчинниках, які утворюють після видалення розчинника та висихання однорідну плівку з електроізоляційними властивостями;

електроізоляційний компаунд - це порошкоподібна, високов'язка або рідка речовина без розчинника, яка застосовується для напилення, заливки або просочення електроізоляційних матеріалів, деталей та вузлів електрообладнання;

електроізоляційна лакотканина - це рулонний електроізоляційний матеріал, який складається з тканини, просоченої електроізоляційним лаком;

експертне обстеження (технічне діагностування) - комплекс робіт із визначення технічного стану, умов і строку подальшої безпечної експлуатації устаткування з урахуванням режиму роботи, а також визначення потреби у проведенні ремонту, модернізації, реконструкції або виведенні з експлуатації (далі - експертне обстеження);

засіб вимірювальної техніки - технічний засіб, який застосовується під час вимірювань і має нормовані метрологічні характеристики;

калібрування засобів вимірювальної техніки - визначення в певних умовах або контроль метрологічних характеристик засобів вимірювальної техніки, на які не поширюється державний метрологічний нагляд;

небезпечний фактор - будь-який хімічний, фізичний, біологічний чинник, речовина, матеріал або продукт, що впливає або за певних умов може негативно впливати на здоров'я людини;

повірка засобів вимірювальної техніки - встановлення придатності засобів вимірювальної техніки, на які поширюється державний метрологічний нагляд, до застосування на підставі результатів контролю їх метрологічних характеристик;

система технічного обслуговування устаткування - сукупність організаційних, технічних та інших заходів, необхідних для підтримки устаткування в технічно справному стані;

устаткування - сукупний термін, який включає в себе машини, агрегати, механізми, вузли, а також апарати, колони, установки, технологічні лінії, електротехнічні та теплотехнічні об'єкти, мережі, технологічні та обв'язувальні трубопроводи й інші пристрої, які використовуються при транспортуванні рідких компонентів або виконують інші технологічні функції.

2.2. Визначення термінів у цих Правилах відповідають Законам України "Про охорону праці" (2694-12) , "Про об'єкти підвищеної небезпеки" (2245-14) , "Про метрологію та метрологічну діяльність" (113/98-ВР) , "Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення" (4004-12) , вимогам Порядку проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 року N 687 (687-2004-п) , ДСТУ 2293-99 Охорона праці. Терміни та визначення основних понять, ГОСТ 12.0.002-80 "ССБТ. Термины и определения", ГОСТ 21515-76 "Материалы диэлектрические. Термины и определения" та Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Комітету по нагляду за охороною праці від 09.01.98 N 4 (z0093-98) та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10.02.98 за N 93/2533.

3.1. У цих Правилах застосовано такі скорочення:

АСУТП - автоматизована система управління технологічним процесом;

ГДК - граничнодопустима концентрація;

ЕІМ - електроізоляційні матеріали;

ЗВТ - засоби вимірювальної техніки;

ЗІЗ - засоби індивідуального захисту працівників;

КВПіА - контрольно-вимірювальні прилади і автоматичні пристрої;

ЛЗР та ГР - легкозаймисті рідини та горючі рідини;

НД - нормативні документи;

ПАЗ - протиаварійний захист;

ПЛАС - план локалізації і ліквідації аварійних ситуацій і аварій;

ПУЕ - правила улаштування електроустановок;

СГ - скраплений газ;

СУОП - система управління охороною праці;

УНЛТ - установка неперервного лакування трубок.

4.1. Згідно з нормативно-правовими актами України підприємство з виробництва ЕІМ повинно мати:

а) погоджену і затверджену проектну документацію, яка пройшла експертизу відповідно до Положення про порядок проведення державної експертизи (перевірки) проектної документації на будівництво та реконструкцію виробничих об'єктів і виготовлення засобів виробництва на відповідність їх нормативним актам про охорону праці (із змінами), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.06.94 N 431 (431-94-п) , а також акт про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта відповідно до Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2004 N 1243 (1243-2004-п) ;

б) договір обов'язкового страхування ризику відповідальності за шкоду, яка може бути заподіяна у разі аварій на виробництві ЕІМ, згідно з Порядком і правилами проведення обов'язкового страхування цивільної відповідальності суб'єктів господарювання за шкоду, яка може бути заподіяна пожежами та аваріями на об'єктах підвищеної небезпеки, включаючи пожежовибухонебезпечні об'єкти та об'єкти, господарська діяльність на яких може призвести до аварій екологічного і санітарно-епідеміологічного характеру, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 16.11.2002 N 1788 (1788-2002-п) ;

в) ПЛАС згідно з Положенням щодо розробки планів локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій, затвердженим наказом Комітету по нагляду за охороною праці України від 17.06.99 N 112 (z0424-99) , зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30.06.99 за N 424/3717.

4.2. Роботодавець зобов'язаний одержати дозвіл на початок (продовження) виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію об'єктів (машин, механізмів, устаткування) підвищеної небезпеки відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.10.2003 N 1631 (1631-2003-п) "Про затвердження Порядку видачі дозволів Державним комітетом з нагляду за охороною праці та його територіальними органами" (із змінами).

4.3. Небезпечні фактори (речовини, матеріали), що використовуються роботодавцем на підприємстві, повинні бути зареєстрованими відповідно до Положення про гігієнічну регламентацію та державну реєстрацію небезпечних факторів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.95 N 420 (420-95-п) .

4.4. Використання у складі виробничого обладнання та/або контрольно-вимірювальних приладів джерел іонізуючого випромінювання має здійснюватись за умови наявності ліцензії на провадження діяльності з використання джерел іонізуючого випромінювання, з дотриманням вимог нормативно-правових актів: Вимоги та умови безпеки (ліцензійні умови) провадження діяльності з використання джерел іонізуючого випромінювання, затверджених наказом Державного комітету ядерного регулювання України від 02.12.2002 N 125 (z0978-02) , зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 17.12.2002 за N 978/7266 (НП 306.5.05/2.065-2002), Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97), затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 14.07.97 N 208 (v0208282-97) та введених в дію постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.12.97 N 62 (v0062282-97) (ДГН 6.6.1-6.5.001-98), Основні санітарні правила забезпечення радіаційної безпеки України, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 02.02.2005 N 54 (z0552-05) і зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20.05.2005 за N 552/10832 (ДСП 6.177-2005-09-02).

4.5. Під час прийняття на роботу та в процесі роботи на виробництвах ЕІМ працівники за рахунок роботодавця проходять навчання, інструктаж і перевірку знань з питань охорони праці згідно з вимогами Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.01.2005 N 15 (z0231-05) і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2005 за N 231/10511.

4.6. Під час залучення до робіт неповнолітніх та жінок необхідно дотримуватися вимог нормативно-правових актів, зокрема, Переліку важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 31.03.94 N 46 (z0176-94) і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.07.94 за N 176/385, Переліку важких робіт та робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 29.12.93 N 256 (z0051-94) , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.03.94 за N 51/260, Граничних норм підіймання і переміщення важких речей неповнолітніми, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 22.03.96 N 59 (z0183-96) і зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 16.04.96 за N 183/1208, та Граничних норм підіймання і переміщення важких речей жінками, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 10.12.93 N 241 (z0194-93) , зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 22.12.93 за N 194.

4.7. Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві повинні здійснюватися згідно з Порядком розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 N 1112 (1112-2004-п) .

Відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань, здійснюється згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (1105-14) .

5.1. Організація технологічних процесів виготовлення ЕІМ, а також гігієнічні вимоги до виробничого обладнання - згідно з вимогами ГОСТ 12.3.002-75 "ССБТ. Процессы производственные. Общие требования безопасности" та СП 1042-73 "Санитарные правила организации технологических процессов и гигиенические требования к производственному оборудованию", затверджених заступником Міністра охорони здоров'я СРСР Головним санітарним лікарем СРСР 04.04.73.

Технологічні процеси повинні розроблятися на основі вихідних даних щодо технологічного проектування відповідно до вимог ДСТУ 3273-95 Безпечність промислових підприємств. Загальні положення та вимоги.

Технологічне обладнання та організація робочих місць повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.003-91 "ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности", ГОСТ 12.2.049-80 "ССБТ. Оборудование производственное. Общие эргономические требования", ГОСТ 12.2.061-81 "ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности к рабочим местам", ГОСТ 12.2.032-78 "ССБТ. Рабочее место при выполнении работ сидя. Общие эргономические требования", ГОСТ 12.2.033-78 "ССБТ. Рабочее место при выполнении работ стоя. Общие эргономические требования", ГОСТ 12.2.064-81 "ССБТ. Органы управления производственным оборудованием. Общие требования безопасности".

При проектуванні нових і реконструкції діючих виробництв з виготовлення ЕІМ необхідно передбачати створення потокових ліній, автоматизацію і механізацію виробничих процесів та транспортування сировини.

5.2. Під час проведення технологічних процесів виготовлення ЕІМ на працівників можуть діяти небезпечні та шкідливі виробничі фактори, наведені в ГОСТ 12.0.003-74 "ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация", вплив яких на працівника за певних умов може викликати професійне захворювання, тимчасове або стійке зниження працездатності, підвищити частоту соматичних та інфекційних захворювань, а саме:

5.2.1. Фізичні:

машини і механізми, що рухаються; рухомі частини виробничого обладнання;

підвищена запиленість та загазованість повітря робочої зони;

підвищена або знижена температура поверхонь обладнання, матеріалів;

підвищена або знижена температура повітря робочої зони;

підвищений рівень шуму на робочому місці;

підвищений рівень вібрації;

підвищена або знижена вологість повітря;

підвищена або знижена рухомість повітря;

підвищене значення напруги в електричному колі, замикання якого може відбуватися крізь тіло людини;

підвищений рівень статичної електрики;

підвищений рівень електромагнітного випромінювання;

відсутність або недостача природного світла;

недостатня освітленість робочої зони;

гострі кромки, задирки та шорсткість на поверхнях заготовок, інструментів і обладнання.

5.2.2. Хімічні:

а) за характером впливу на організм людини:

токсичні;

дратівливі;

сенсибілізувальні;

б) за шляхом проникнення в організм людини через:

органи дихання;

шкірні покриви і слизові оболонки.

5.2.3. Психофізіологічні:

фізичні перевантаження (статичні та динамічні);

нервово-психічні перевантаження (монотонність праці, емоційні перевантаження тощо).

Оптимальні та допустимі показники мікроклімату в межах робочої зони виробничих приміщень виробництв ЕІМ - згідно з вимогами Санітарних норм мікроклімату виробничих приміщень, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.12.99 N 42 (va042282-99) ДСН 3.3.6.042-99.

Граничне значення температури гарячих поверхонь, доступних для дотику, технологічного обладнання та машин повинно бути не вищим ніж 43 град.С згідно з вимогами ДСТУ EN 563-2001 Безпечність машин. Температура поверхонь, доступних для дотику. Ергономічні дані для встановлення граничних значень температури гарячих поверхонь та Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 14.02.2007 N 71 (z0197-07) , зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 05.03.2007 за N 197/13464.

5.3. Системи контролю технологічних процесів, автоматичного, автоматизованого (АСУТП) і дистанційного управління (системи управління), системи ПАЗ, а також зв'язку і оповіщання про аварійні ситуації (системи зв'язку і оповіщання), в тому числі поставлені у комплекті з обладнанням, повинні відповідати вимогам цих Правил, чинної нормативної документації, проектам, регламентам та забезпечувати задану точність підтримання технологічних параметрів, надійність і безпечність проведення технологічних процесів.

5.4. Технологічне устаткування, засоби контролю, управління, сигналізації, зв'язку та ПАЗ підлягають зовнішньому огляду з такою періодичністю:

технологічне устаткування, електрообладнання, засоби захисту, технологічні трубопроводи та їх арматура - перед початком кожної зміни апаратником, оператором, старшим у зміні;

засоби контролю, управління, сигналізації, зв'язку та ПАЗ - не менше одного разу на добу працівниками служби контрольно-вимірювальних приладів і автоматичних пристроїв;

вентиляційні системи - перед початком кожної зміни старшим у зміні;

засоби пожежогасіння - перед початком кожної зміни старшим у зміні;

автоматичні системи пожежогасіння - не менше одного разу на місяць спеціально призначеними особами разом з працівниками пожежної охорони.

За результатами оглядів робиться запис у журналі приймання та здавання змін.

5.5. Технологічні процеси із застосуванням горючих продуктів (газоподібних, рідких, твердих), які здатні створювати вибухонебезпечні суміші з повітрям, повинні проводитися у герметизованому технологічному обладнанні, яке виключає створення небезпечних концентрацій цих речовин у навколишньому середовищі за всіх режимів роботи. Такі технологічні процеси повинні бути оснащені:

системами автоматичного або автоматизованого регулювання;

засобами контролю параметрів, значення яких визначають вибухонебезпечність процесу;

ефективними швидкодіючими системами приведення технологічних параметрів до регламентованих значень або зупинки технологічного процесу.

Для технологічних процесів із застосуванням пожежовибухонебезпечних продуктів повинні бути передбачені системи аварійного спорожнювання, які комплектуються швидкодіючими запірними пристроями.

Для аварійного спорожнювання технологічного обладнання від продуктів необхідно використовувати обладнання технологічних установок або спеціальні системи аварійного спорожнювання.

Спеціальні системи аварійного спорожнювання повинні:

перебувати у постійній готовності;

виключати можливість створення пожежовибухонебезпечних сумішей, а також розвитку аварій;

забезпечувати мінімально можливу тривалість спорожнювання;

оснащуватися засобами контролю і управління.

Заборонено використання їх в інших цілях.

Місткість цієї системи розраховують відповідно до кількості горючих продуктів, яку визначають умовами безпечної зупинки технологічного процесу.

Горючі речовини повинні направлятися до закритих систем подальшої утилізації або до системи організованого спалювання.

5.6. Згідно з Правилами пожежної безпеки в Україні, затвердженими наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 19.10.2004 N 126 (z1410-04) та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 04.11.2004 за N 1410/10009 (далі - НАПБ А.01.001-2004), для всіх будівель та приміщень виробничого і складського призначення повинна бути визначена категорія щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки, а також клас зони.

Визначення категорій на стадії проектування здійснюється проектувальниками (технологами). Для діючих підприємств категорії можуть визначатися технологами цих підприємств або організаціями, які мають відповідних фахівців.

Клас вибухонебезпечної зони, згідно з яким виконується вибір і розміщення електроустановок, визначається технологами разом з електриками проектної або експлуатаційної організації.

5.7. Необхідність застосування та тип систем пожежогасіння пожежовибухонебезпечних об'єктів визначаються проектною організацією згідно з НАПБ А.01.001-2004 (z1410-04) та наведені в проектній документації.

5.8. Під час експлуатації технологічного устаткування виробництв ЕІМ, а також експлуатації, зберігання і транспортування балонів із стисненими газами (азот, вуглекислота та інші) слід дотримуватися вимог Технічного регламенту з підтвердження відповідності безпеки обладнання, що працює під тиском, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 31.12.2003 N 279 (z0704-04) , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.06.2004 за N 704/9303.

Обслуговування та ремонт технологічного обладнання виробництва ЕІМ повинні проводитися кваліфікованими працівниками, які мають спеціальну підготовку, досвід роботи, навики, вміння та знання для виконання цих робіт.

5.9. Організація виробничих процесів, пов'язаних із застосуванням шкідливих і токсичних речовин, і використовуване при цьому устаткування повинні виключати можливість контактів робітників із цими речовинами в процесі обслуговування устаткування та під час виробничих процесів і операцій.

Виробничі процеси, пов'язані із застосуванням або утворенням шкідливих і токсичних речовин, необхідно проводити в герметично закритій апаратурі або під вакуумом (якщо це допускається технологією), переважно потоковим безперервно замкнутим циклом з автоматизацією окремих операцій. Рідини і суспензії повинні переміщуватися трубопроводом. Окремі процеси (злив продукції, вивантаження і завантаження твердих і пастоподібних речовин), які на цій технологічній операції не можуть бути герметизовані, повинні бути механізовані з повним усуненням ручних операцій.

5.10. Гігієнічні вимоги щодо поводження з промисловими відходами - згідно з Гігієнічними вимогами щодо поводження з промисловими відходами та визначення їх класу небезпеки для здоров'я населення, затвердженими постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.07.99 N 29 (v0029588-99) (ДСанПін 2.2.7.029-99).

5.11. Виробничі приміщення повинні бути обладнані припливно-витяжною вентиляцією відповідно до вимог ГОСТ 12.4.021-75 "ССБТ. Системи вентиляционные. Общие требования" та СНиП 2.04.05-91 "Отопление, вентиляция и кондиционирование", затверджені постановою Державного комітету СРСР у справах будівництва від 28.11.91 (далі - СНиП 2.04.05-91).

Місця можливого виділення токсичних речовин у вигляді пари, газу або пилу необхідно обладнувати вкриттям з відсмоктувачами місцевої витяжної вентиляції.

Шкідливі і токсичні пари, гази і пил, утворені під час технологічного процесу, повинні вловлюватися і очищуватися перед викидом їх у атмосферу.

5.12. Виробничі приміщення, у яких періодично або раптово можуть створюватися небезпечні концентрації шкідливих парів і газів, повинні розміщуватися в будинках з достатньою кількістю виходів назовні (аварійні спеціальні виходи) і обладнуватися аварійною вентиляцією.

5.13. Устаткування, використовуване для виробництва особливо токсичних речовин, необхідно розміщувати в боксах з керуванням процесами з коридорів керування або пультів керування, розміщених в окремому приміщенні. У цьому випадку в приміщення, де розміщені пульти і органи керування процесами, повинно подаватися чисте повітря в обсязі, який забезпечує повітрообмін згідно з вимогами СниП 2.04.05-91.

5.14. Апаратура з дистанційним керуванням виробничими процесами, яка не потребує постійного контролю (колонки, холодильники, ємності та ін.), повинна розташовуватися назовні будови, якщо це допускається характером технологічного процесу і кліматичними умовами.

5.15. Інтенсифікація роботи виробничого устаткування може здійснюватися тільки з одночасним застосуванням заходів забезпечення відповідності вимогам безпеки і відповідним санітарно-гігієнічним умовам.

5.16. На підприємствах, які займаються виробництвом ЕІМ, для працівників мають бути розроблені інструкції з охорони праці згідно з Положенням про розробку інструкцій з охорони праці, затвердженим наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 29.01.98 N 9 (z0226-98) , зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 07.04.98 за N 226/2666.

5.17. До роботи з виготовлення ЕІМ допускаються особи, що досягли 18-річного віку і не мають медичних протипоказань за результатами медичного огляду згідно з Порядком проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров'я України від 21.05.2007 N 246 (z0846-07) , зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.07.2007 за 846/14113, пройшли навчання і перевірку знань з питань охорони праці згідно з вимогами Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.01.2005 N 15 (z0231-05) , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2005 за N 231/10511 (далі - НПАОП 0.00-4.12-05).

6.1. Вимоги безпеки під час виготовлення електроізоляційних просочувальних лаків, емалей і компаундів

6.1.1. Сировина у вигляді рідких речовин, необхідна для виготовлення лаків, емалей, компаундів (кислоти, луги, формалін, спирти, анілін, толуол та інші), повинна зберігатися у тарі виробника в окремому приміщенні, або на спеціально обладнаному майданчику з навісом, або у спеціально облаштованих для цього ємностях.

6.1.2. Ємності і мірники повинні бути герметично закритими, мати чіткі написи, що позначають назву речовини, та повинні бути укомплектовані контрольними приборами-рівнемірами. Ємності повинні бути встановлені так, щоб до них був вільний доступ. Ємності повинні бути обладнані на випадок аварії зливними пристроями. Для огляду та ремонту ємностей необхідно передбачити влаштування огороджених площадок і сходів з поруччям.

За необхідності розташування ємності нижче рівня підлоги більше ніж на 0,5 метра поглиблення необхідно обгороджувати, а для спуску в нього улаштовувати трапи з поруччям.

Ємності для зберігання рідких речовин повинні заземлюватися та бути обладнані дихальними клапанами та вогнезаступами (запобіжними сітками для усунення можливості розповсюдження вогню трубопроводами).

6.1.3. Устаткування для транспортування рідких речовин - насоси, електричні мотори, трубопроводи - повинно розташовуватися таким чином, щоб забезпечувався вільний доступ для зручного та безпечного обслуговування.

6.1.4. Компоненти у вигляді твердих матеріалів (фенол, каніфоль, епоксидні смоли, бітуми та інші) повинні зберігатися у закритій тарі в приміщенні або на спеціально обладнаній площадці з навісом.

6.1.5. Установка розігріву фенолу для вивантаження його з транспортної тари повинна бути герметичною для запобігання викиду парів фенолу у приміщення. Щоб уникнути опіків працівників при обслуговуванні установки, а також трубопроводів для транспортування і ємностей для зберігання рідкого розігрітого фенолу, це обладнання повинно мати захисні пристрої (огородження або теплоізоляцію).

6.1.6. У зв'язку з токсичністю фенолу всі виробничі процеси з його використанням повинні бути максимально механізовані, обладнання - герметизованим і повністю виключати можливість попадання фенолу або його розчину на шкіру працівників. Приміщення для обробки фенолу повинні бути обладнані (на випадок аварії) сигналізацією хімічної тривоги, працівники повинні бути забезпечені достатньою кількістю ЗІЗ.

Згідно з вимогами НПАОП 0.00-4.12-05 (z0231-05) працівники повинні бути інструктовані щодо правил поведінки при сигналах хімічної тривоги, а також щодо заходів першої допомоги при отруєнні фенолом або попаданні його на шкіру.

На робочих місцях постійно повинен знаходитись розчин 10-40% етилового спирту, яким необхідно терміново обробити вражені місця при попаданні на шкіру фенолу або його розчину.

6.1.7. Основне технологічне устаткування для виготовлення лаків, емалей і компаундів - реактори, лаковарочні котли, апарати для розчинення, змішувачі, кульові млини, фарботерки, гідролізери та інше - повинно розташовуватися так, щоб забезпечувався вільний доступ для зручного та безпечного обслуговування.

Усі частини устаткування та ємності повинні бути заземлені.

Привідні механізми устаткування повинні мати огородження металевими кожухами згідно з ГОСТ 12.2.062-81 "ССБТ. Оборудование производственное. Ограждения защитные" (далі - ГОСТ 12.2.062-81).

6.1.8. Завантаження реакторів, котлів та іншого устаткування рідкими компонентами повинно здійснюватися трубопроводом через мірники. Мірники повинні розташовуватися вище верхньої частини основного технологічного обладнання. Мірники повинні мати дистанційні покажчики рівня з подачею показань на пульт управління.

Для безпеки обслуговування мірників, встановлених на висоті на площадках-антресолях, повинні бути влаштовані огородження та трапи з поруччям.

Дозування компонентів повинно здійснюватися у послідовності, яка виключає можливість утворення всередині апаратури вибухонебезпечних сумішей або некерованого ходу реакцій.

У зв'язку з можливістю накопичення статичної електрики рідини зливають по стінці попередньо заземленої ємності або через шланг з металевим заземленим наконечником, який опускають до днища ємності.

Завантаження твердих, сипучих та пастоподібних компонентів повинно бути механізованим.

6.1.9. Устаткування, в якому під час технологічного процесу утворюються пара, гази, пил, повинно бути обладнано необхідними пристосуваннями для їх уловлювання (прямі й зворотні холодильники, піновловлювачі, вакуумзбірники та інше).

6.1.10. Порядок запускання та зупинення технологічного устаткування повинен бути наведений у технологічних інструкціях на робочих місцях працівників.

Під час роботи кришки та оглядові вікна устаткування повинні бути герметично закритими.

При відкриванні кришки або люка устаткування для відбирання проби механізми, що обертаються, повинні бути зупинені. Пробу розміщують у закритій тарі.

6.1.11. При очищенні технологічного устаткування необхідно дотримуватися таких правил:

а) відключення електроживлення привода мішалки та розміщення на пусковій апаратурі таблички: "Не вмикати! Працюють люди";

б) відключення всіх нагрівальних систем;

в) відключення подачі сировини трубопроводами;

г) перед відкриванням кришок або люків промивання їх водяним розчином і сушка;

ґ) очищення стінок усередині обладнання повинно виконуватися бригадою у складі не менш ніж двох працівників;

д) при проведенні робіт з очищення реактора у нього повинно подаватися чисте свіже повітря;

е) застосовування інструмента, який виключає можливість іскроутворення.

Роботи, пов'язані з неминучим ударом металу об метал, необхідно проводити через фіброву прокладку.

6.1.12. Освітлення, застосовуване в обладнанні, повинне мати напругу не більшу ніж 12 вольт.

6.1.13. Зливання основи лаку у змішувач та готового лаку, емалі або компаунду до сховища (ємності) повинно проводитися трубопроводом механізованим способом.

Зливання алкідних смол (гліфталевої, пентафталевої) повинно здійснюватися трубопроводом у охолоджуючий пристрій, розташований в ізольованому приміщенні.

6.1.14. Технологічне обладнання для фільтрації та очистки лаків, емалей і компаундів - центрифуги та фільтруючі пристрої різних конструкцій - повинно розташовуватися так, щоб забезпечувався вільний доступ для зручного і безпечного обслуговування.

6.1.15. Приміщення, в якому встановлено центрифугу, повинно відділятися вогнестійкою стіною від інших приміщень. Крім того, в цілях пожежної безпеки корпус центрифуги покривають захисним запобіжним кожухом.

6.1.16. Ємності для відстоювання і визрівання лаків (відстійники) повинні розміщуватися в ізольованих приміщеннях.

Кожен відстійник повинен бути обладнаний краном для зливу достиглого лаку, краном для зливу осаду, люком-лазом для чищення відстійника, отвором для відбору проб, рівнеміром.

Всі люки та отвори повинні герметично закриватися, щоб не допускати підтікання лаку.

Подача лаків у відстійники на визрівання та злив готових лаків повинні здійснюватися трубопроводами. Усі відстійники повинні бути з'єднані з атмосферою через дихальні клапани і вогнезаступи.

6.1.17. Фасування готових лаків, емалей, компаундів у тару і транспортування на склад повинні бути механізовані.

6.2. Вимоги безпеки під час виготовлення шаруватих пластиків

6.2.1. Сировина у вигляді рідких речовин, необхідна для виготовлення шаруватих пластиків (електроізоляційні лаки та їх розчинники), повинна зберігатися у тарі виробника або у спеціально влаштованих для цього згідно з вимогами підпункту 6.1.2 пункту 6.1 цього розділу цих Правил ємностях, розташованих у окремому ізольованому приміщенні.

Рулони наповнювачів (папір, бавовняні тканини, склотканини, асботканини та інше) повинні зберігатися в упаковці виробника в сухому приміщенні.

6.2.2. Основне технологічне обладнання для підготовки зв'язувальних речовин - змішувачі з механічним розмішуванням зв'язувальних речовин з тими чи іншими добавками перед застосуванням у виробництві та мірники - повинне розміщуватися в окремому ізольованому приміщенні таким чином, щоб забезпечувався вільний доступ для зручного і безпечного обслуговування.

Змішувачі повинні обладнуватися відсмоктувачами місцевої витяжної вентиляції для вловлювання пари та газів.

Робочі розчини зв'язувальних речовин повинні транспортуватися до ванн просочувальних машин трубопроводами.

У випадку спалахування зв'язувальних речовин необхідно негайно відключити електрообладнання та всі вентиляційні системи, щільно закрити всі двері, які ведуть у це приміщення, і пустити пару в пожежну систему трубопроводу.

6.2.3. Основне технологічне обладнання для просочування наповнювачів - просочувальні машини - повинно розміщуватися в окремому ізольованому приміщенні таким чином, щоб забезпечувався вільний доступ для зручного та безпечного обслуговування.

Просочувальна машина з вмонтованою сушаркою повинна обладнуватися припливно-витяжною вентиляцією та відсмоктувачами місцевої витяжної вентиляції для вловлювання пари та газів, які виділяються у процесі просочення та сушіння наповнювачів.

Просочувальні машини повинні бути обладнані пристроями для знімання зарядів статичної електрики з полотен просочених наповнювачів згідно з вимогами ГОСТ 12.4.124-83 "ССБТ. Средства защиты от статического электричества. Общие требования безопасности" (далі - ГОСТ 12.4.124-83). Усі частини машин та ємності повинні заземлюватися.

Частини просочувальних машин, які обертаються, повинні бути огороджені згідно з ГОСТ 12.2.062-81.

6.2.4. Роторні або гільйотинні ножі різальних пристроїв просочувальних машин для різання просочених та висушених наповнювачів на листи заданих розмірів повинні мати суцільне огородження.

Огородження небезпечних зон просочувальних машин та різальних пристроїв повинні мати попереджувальний колір.

6.2.5. Для зручного обслуговування вертикальних просочувальних машин повинні бути передбачені обгороджені площадки зі сходами для підйому на них, забезпечені поруччям. Сходи і підлога площадок повинні виготовлятися з рифленого металу і систематично очищуватися.

Апаратура управління просочувальної машини повинна розташовуватися внизу, і до неї повинен бути вільний доступ.

6.2.6. Перемотування та зшивка наповнювачів перед просоченням повинні проводитися на спеціальних перемотувальних верстатах, які повинні бути обладнані відсмоктувачами місцевої витяжної вентиляції для видалення з робочої зони паперового, текстильного або скляного пилу.

Конструкція перемотувального верстата повинна забезпечувати зручне та безпечне заправлення наповнювачів, які перемотуються, а також надійне безінерційне аварійне відключення приводу верстата.

Установка та знімання рулонів наповнювачів на (з) відпускні (их) механізми (ів) просочувальних машин можуть виконуватися із застосуванням вантажопідйомних пристроїв.

6.2.7. Заправлення полотна наповнювача у валки просочувальної машини повинно здійснюватися за повної зупинки частин машин, які обертаються. Шахти сушарки повинні мати спеціальні пристрої для заправки полотна наповнювача.

Наповнення ванн просочувальних машин лаком повинно здійснюватися трубопроводом. Після закінчення роботи залишки лаку необхідно зливати у спеціальні закриті ємності.

6.2.8. За необхідності періодично просочувальну машину зупиняють для чищення і налагодження. Чищенню підлягають всі вали машини - перевальний та просочувальний - від залишків сухого лаку. Ванни для просочувального лаку очищують від осаду, промивають та висушують. Чищення машини повинно проводитись із застосуванням інструментів з гуми або кольорових металів, які не допускають іскроутворення.

6.2.9. Просочувальні машини повинні бути обладнані стаціонарними паровими або вуглекислотними системами пожежогасіння.

У випадку спалахування лаку у ванні просочувальної машини необхідно відразу щільно накрити її металевими щитами, заповненими повстю, а до колектора машини пустити пару або вуглекислоту.

Під час роботи необхідно періодично перевіряти величину повітряного потоку, який проходить через шахту просочувальної машини.

6.2.10. Для складування нарізаних листів або рулонів просоченого наповнювача повинна передбачатися площадка. Складування у проходах і проїздах забороняється.

6.2.11. Основне технологічне обладнання для пресування шаруватих пластиків - гідравлічні багатоповерхові преси - повинно бути обладнане припресовою механізацією для завантаження і розвантаження. Завантаження і розвантаження преса ручним способом може бути дозволено тільки при виготовленні виробів малих габаритів.

6.2.12. Гідравлічні преси повинні обладнуватися відсмоктувачами місцевої витяжної вентиляції для вловлювання шкідливих пари і газів, що виділяються під час пресування. Підведення пари і охолоджувальної води до плит преса повинно здійснюватися за допомогою гнучких шлангів високого тиску або трубопроводів із шарнірними з'єднаннями, а у місцях з'єднань не повинно бути витоків пари і води.

6.2.13. Гідравлічні преси після установки і періодично під час експлуатації підлягають гідравлічним випробуванням надійності всіх з'єднань і ущільнень.

Для поглинання гідравлічних ударів і попередження раптового підвищення тиску трубопроводи повинні обладнуватися запобіжними клапанами або іншими пристроями.

Для попередження швидкого опускання противаги акумуляторів при раптовій великій витраті рідини головний клапан на трубопроводі від акумулятора до гідравлічних пресів повинен бути обладнаний пристроєм, що автоматично перекриває надходження рідини.

На випадок швидкого опускання противаги акумуляторів для усунення удару противаги об фундамент під противагою повинні встановлюватися пристрої, які пом'якшують удари (буфери, дерев'яні подушки та інше).

Для попередження підйому противаг понад установлену висоту акумулятори повинні забезпечуватися запобіжними клапанами або іншими захисними пристроями.

Противага запобіжного клапана повинна бути розміщена у металевому кожуху, який має бути закритий на замок і опломбований.

Насос повинен мати запобіжний клапан, установлений на лінії до запірного клапана, а також пристрій для автоматичного вимикання насоса при перевищенні заданого тиску в гідросистемі преса.

Гідравлічні установки преса в усіх найвищих точках повинні бути обладнані кранами для випуску повітря, а в найнижчих - арматурою для спуску робочої рідини.

6.2.14. Робота на пресах із несправними гідросистемою, запобіжними клапанами, манометрами та іншими вузлами і деталями преса не дозволяється.

Під час роботи не дозволяється знімати огородження, запобіжні пристосування, чистити і змащувати прес.

Завантаження і розвантаження преса повинно здійснюватись із застосуванням припресової механізації у вигляді рольганга та різних підйомних пристроїв.

Ширина пакетів, що переміщуються рольгангом, не повинна бути більшою ширини столу.

Не дозволяється використання рольганга з неповним комплектом роликів або за несправності їх частини.

При пресуванні необхідно плавно піднімати та опускати плити преса. Не дозволяється підправляти завантажені заготовки або пакети. Всі вентилі необхідно закривати або відкривати, перебуваючи збоку від вентиля. Очищення приямків пресів до закінчення завантаження пресів не дозволяється.

6.2.15. Розбирання пакетів відпресованих ЕІМ повинно відбуватися на столах-рольгангах, обладнаних пристроями для знімання зарядів статичної електрики, які накопичуються на листах готових матеріалів.

6.2.16. Очищення стальних прокладних листів від нагару та смоли повинно проводитися в окремому приміщенні, обладнаному пристроями для вловлювання шкідливих газів та пилу.

Очищення (мийку) сталевих прокладних листів розчином каустичної соди необхідно проводити бригадою у кількості не менше ніж двох робітників з використанням ЗІЗ.

6.2.17. Основне технологічне обладнання для термічної та механічної обробки листових шаруватих пластиків - сушильні камери з електро- або паровим обігрівом, механічні ножиці (для пластиків товщиною до 3 мм), спеціальні гільйотинні ножиці (для пластиків товщиною до 6 мм) і фрезерні верстати з дисковою пилою (фрезою) або алмазною фрезою (для пластиків товщиною від 3 мм та більше) - повинно розміщуватися таким чином, щоб забезпечувався вільний доступ для зручного і безпечного обслуговування.

6.2.18. Сушильні камери для термічної обробки шаруватих пластиків повинні обладнуватися витяжною вентиляцією.

Розвантаження сушильних камер повинно здійснюватися після охолодження шаруватих пластиків до кімнатної температури.

6.2.19. Елементи устаткування (ножі, фрези та інші), які рухаються, повинні мати огородження і запобіжні пристрої. Запобіжні пристрої не повинні допускати небезпечний контакт працівників з рухомими елементами обладнання, наприклад, відключати обладнання у випадку усунення рухомого огородження та інше.

Ножиці та фрезерні верстати повинні бути обладнані відсмоктувачами місцевої витяжної вентиляції для вловлювання пилу, який утворюється при обрізуванні країв листів шаруватих пластиків.

6.2.20. Дискові пили застосовують із профілем зубів, який відповідає фізико-механічним властивостям матеріалу, що обрізається. За пилою, в одній площині з нею, повинен бути встановлений направляючий ніж. Зазор між ножем і пилою по всій його довжині не повинен перевищувати 10 мм.

Не дозволяється застосовувати дискові пили з тріщинами на диску або зубах, із двома виламаними підряд зубами, з надщербленими зубами, із здуттями на диску та зубами, припаленими при заточенні.

Як правило, подача матеріалу до дискових пил повинна бути механізованою.

Обробку шаруватих пластиків на ножицях треба здійснювати у границях допустимої товщини, встановленої для кожного виду обладнання.

Ножиці для різання шаруватих пластиків повинні оснащуватися пристосуванням для укладання листів на одному рівні з ножами (столи, рольганги та інше), а також направляючою лінійкою та упором для обмеження подачі листів.

6.2.21. Поверхня робочих столів ножиць повинна бути на 800 мм вищою від рівня підлоги. Розміри стола повинні забезпечувати зручне розміщення листів оброблюваного матеріалу.

Поверхні робочих столів, направляючих лінійок, шаблонів та іншого повинні бути рівними, без вибоїв та інших дефектів.

6.2.22. Відрізані на ножицях або пилах частини листів та ошурки (відходи) повинні вчасно прибиратися.

6.2.23. Листи шаруватих пластиків повинні зберігатися у горизонтальному положенні на стелажах, розміщених на відстані не меншій ніж 1 м від обігрівальних пристроїв.

6.3. Вимоги безпеки під час виготовлення лакотканин

6.3.1. Сировина у вигляді рідких речовин, необхідна для виготовлення лакотканин (електроізоляційні лаки та їх розчинники), повинна зберігатися у тарі виробника або у спеціально облаштованих для цього згідно з вимогами підпункту 6.1.2 пункту 6.1 цього розділу цих Правил ємностях, розташованих у окремому ізольованому приміщенні.

Рулони бавовняних тканин, шовку, капрону, склотканин, які використовують при виготовленні лакотканин, повинні зберігатися в упаковці виробника в сухому приміщенні.

6.3.2. При підготовці зв'язувальних речовин для виготовлення лакотканин необхідно дотримуватися вимог підпункту 6.2.2 пункту 6.2 цього розділу цих Правил.

6.3.3. Основне технологічне устаткування для виготовлення лакотканин - спеціальні просочувальні машини три - або чотириразового просочення, каландровочні машини, машини для видалення парафінового замаслювача склотканин - повинно розташовуватися так, щоб забезпечувався вільний доступ для зручного та безпечного обслуговування.

Просочувальні, каландровочні машини та машини для видалення парафінового замаслювача повинні обладнуватися пристроями для знімання зарядів статичної електрики з полотен тканини згідно з вимогами ГОСТ 12.4.124.-83.

Частини технологічного обладнання, які обертаються, повинні бути огороджені згідно з ГОСТ 12.2.062-81. Огородження небезпечних зон повинні мати попереджувальний колір.

Установка та знімання рулонів на відпускні механізми просочувальних, каландровочних машин та машин для видалення парафінового замаслювача можуть виконуватися із застосуванням вантажопідйомних пристроїв.

6.3.4. Каландрування бавовняних тканин і шовку та видалення парафінового замаслювача із склотканин здійснюється при підвищених температурах.

Щоб уникнути опіків працівників при обслуговуванні каландровочних машин та спеціальних машин для видалення парафінового замаслювача склотканин, обладнання повинно мати захисні пристрої (огородження або теплоізоляцію).

6.3.5. Заповнення ванн просочувальних машин повинно здійснюватися трубопроводом. Після закінчення роботи залишки лаку необхідно обов'язково зливати у спеціальні закриті ємності.

Обслуговування просочувальних машин повинно здійснюватися згідно з вимогами підпунктів 6.2.6-6.2.9 пункту 6.2 цього розділу цих Правил.

6.3.6. Для складування нарізаних листів або рулонів лакотканин повинна передбачатися площадка. Складування у проходах і проїздах не дозволяється.

Рулони зберігаються на стелажах або піддонах, розміщених на відстані не меншій ніж 1 м від обігрівальних пристроїв.

6.4. Вимоги безпеки під час виготовлення намотаних виробів

6.4.1. Сировина у вигляді рідких речовин, необхідна для виготовлення намотаних виробів (електроізоляційні лаки та їх розчинники), повинна зберігатися у тарі виробника або у спеціально влаштованих для цього згідно з вимогами підпункту 6.1.2 пункту 6.1 цього розділу цих Правил ємностях, розташованих у окремому ізольованому приміщенні.

Рулони паперу, бавовняних тканин та склотканин, які використовують при виготовленні намотаних виробів, повинні зберігатися в упаковці виробника в сухому приміщенні.

6.4.2. При підготовці зв'язувальних речовин для виготовлення намотаних виробів необхідно дотримуватися вимог підпункту 6.2.2 пункту 6.2 цього розділу цих Правил.

6.4.3. Основне технологічне обладнання для виготовлення намотаних виробів - просочувальні та лакувальні машини, намотувальні верстати, камерні печі, установки для випікання намотаних виробів струмом високої частоти - повинно розташовуватися таким чином, щоб забезпечувався вільний доступ для зручного його обслуговування.

Технологічне устаткування повинно обладнуватися відсмоктувачами місцевої витяжної вентиляції для вловлювання газів, пари та пилу.

Просочувальні і лакувальні машини, намотувальні верстати повинні бути обладнані пристроями для знімання зарядів статичної електрики згідно з вимогами ГОСТ 12.4.124-83.

Частини технологічного обладнання, які обертаються, повинні мати огородження попереджувального кольору згідно з ГОСТ 12.2.062-81.

6.4.4. Обслуговування просочувальних або лакувальних машин здійснюється згідно з вимогами підпунктів 6.2.6-6.2.9 пункту 6.2 цього розділу цих Правил.

6.4.5. При роботі на намотувальних верстатах особливу увагу необхідно звертати на те, щоб на вали верстата не потрапляли сторонні предмети, та на надійність роботи верхнього притискувального вала.

Категорично забороняється:

при відсутності захисного огородження торкання руками до валів, які обертаються;

змазування та чищення верстата під час роботи.

При зніманні з верстата та складуванні оправок з намотаними виробами слід дотримуватися заходів безпеки для запобігання травмуванню працівників.

Біля кожного намотувального верстата повинно бути обладнане місце для складування оправок з намотаними виробами.

6.4.6. До роботи на установках із застосуванням струму високої частоти допускаються працівники, які пройшли спеціальне навчання і перевірку знань з питань охорони праці згідно з НПАОП 0.00-4.12-05 (z0231-05) та мають відповідну кваліфікацію. На установці дозволяється працювати тільки за наявності (у безпосередній близькості від робочого місця) не менше ніж двох працівників, один з яких обслуговує установку, а другий має можливість відключити установку від живлячої мережі у випадку необхідності. Експлуатація установки дозволяється за наявності справного заземлення і гумових килимків навколо установки. Огляд і ремонт установки дозволяється проводити тільки за умови відключення загального рубильника на розподільчому щиті.

При роботі установки не дозволяється відкривати двері каркаса генератора або знімати щити установки, за якими розташовані струмоведучі частини, без попереднього відключення загального рубильника, замикати контакти блокування та здійснювати нагрів з відкритою сіткою огородження або проводити випробовування установки з відкритими дверми генератора або знятими щитами.

6.4.7. Знімання висушених намотаних виробів з оправок проводять на волочильному верстаті - кабестані, який за своїми технічними характеристиками повинен відповідати заданому діаметру оправок.

6.4.8. Основне технологічне обладнання для механічної обробки та лакування виробів - циркулярні або стрічкові верстати для обрізання торців намотаних виробів або нарізання їх на відрізки заданої довжини; лакувальні ванни - повинно розташовуватися в ізольованих приміщеннях таким чином, щоб забезпечувався вільний доступ для зручного та безпечного обслуговування.

Устаткування для механічної обробки намотаних виробів повинно бути обладнано відсмоктувачами місцевої витяжної вентиляції для уловлення та видалення з робочої зони пилу та ошурків.

Циркулярні пили повинні мати запобіжні та захисні пристрої, які забезпечують безпечне ведення робіт. Не дозволяється застосовувати пили з тріщинами на диску, зі здуттям та зубами, припаленими при заточенні. Змащування, чищення та заміну дисків, а також огляд частин, які обертаються, дозволяється проводити за повної зупинки пили.

Устаткування для механічної обробки намотаних виробів повинно оснащуватися пристосуванням для розміщення виробів (столи, рольганги і інше).

Відрізані частини виробів та ошурки (відходи) повинні вчасно прибиратися.

Біля кожного верстата повинно бути обладнане місце для складування виробів.

6.4.9. 3 метою запобігання зволоженню намотаних виробів під час зберігання та транспортування здійснюється багаторазове покривання їх поверхні та торців водостійким лаком. Нанесення покривного лаку здійснюють щіткою або методом занурення виробів у лак (найбільш часто застосовуваний спосіб), обливання, розпилення з пульверизатора.

Лакування намотаних виробів повинно проводитися у спеціальних ваннах, які за своїми розмірами відповідають розмірам виробів.

Ванни повинні бути обладнані захисним укриттям з відсмоктувачами місцевої витяжної вентиляції та кришкою, яка щільно прилягає.

6.4.10. Кожен шар лаку, нанесений на намотані вироби, необхідно піддавати сушінню в сушильній камері, яка повинна бути обладнана відсмоктувачами місцевої витяжної вентиляції.

Намотані вироби зберігаються на стелажах або піддонах, розміщених на відстані не меншій ніж 1 м від обігрівальних пристроїв.

6.5. Вимоги безпеки під час виготовлення слюдовмістких матеріалів

6.5.1. Сировина у вигляді рідких речовин, необхідна для виготовлення слюдовмістких матеріалів (електроізоляційні лаки та їх розчинники), повинна зберігатися у тарі виробника або у спеціально облаштованих для цього згідно з вимогами підпункту 6.1.2 пункту 6.1 цього розділу цих Правил ємностях, розташованих у окремому ізольованому приміщенні.

Щипана слюда (в ящиках), рулони паперу, склотканин та слюдинітового паперу, які використовують при виготовленні слюдовмістких матеріалів, повинні зберігатися в упаковці виробника у сухому приміщенні.

Компоненти у вигляді твердих матеріалів (гліфталева та поліефірна смоли, порошкоподібний шелак та інші) повинні зберігатися у закритій тарі в приміщенні або на спеціально обладнаній площадці з навісом.

Доставка сировини до робочих місць повинна бути механізованою.

6.5.2. При підготовці зв'язувальних речовин для виготовлення слюдовмістких матеріалів необхідно дотримуватися вимог підпункту 6.2.2 пункту 6.2 цього розділу цих Правил.

6.5.3. Основне технологічне обладнання для виготовлення рулонних слюдовмістких матеріалів - мікастрічкові та мікафолієві машини - повинно розташовуватися таким чином, щоб забезпечувався вільний доступ для зручного та безпечного обслуговування.

Робочий стіл мікастрічкової або мікафолієвої машини, на якому проводиться укладання слюди на просочений електроізоляційним лаком мікастрічковий папір, склотканину або поліетилентерефталатну плівку, а також сушильні камери машин повинні бути обладнані відсмоктувачами місцевої вентиляції для видалення пари та газів розчинників з робочої зони.

Робочий стіл мікастрічкової або мікафолієвої машини повинен бути обладнаний лампами для нижнього підсвічування.

Наповнення лакувальних ванн мікастрічкових або мікафлієвих машин повинно здійснюватися трубопроводом.

6.5.4. Частини мікастрічкової або мікафолієвої машини, які обертаються, повинні бути огороджені згідно з ГОСТ 12.2.062-81. Огородження небезпечних зон повинні мати попереджувальний колір.

Заправлення, чищення та налагодження мікастрічкової та мікафолієвої машини повинно здійснюватися за повної зупинки частин машини, які обертаються.

6.5.5. Різання рулонів мікастрічки та слюдинітової стрічки на ролики повинно проводитися на спеціально обладнаних токарних верстатах, які повинні мати захисний фартух з оглядовим склом для захисту працівника від бризок лаку та відсмоктувачем місцевої витяжної вентиляції для уловлювання пилу і пари.

6.5.6. 3 метою запобігання пересиханню або зволоженню слюдовмістких матеріалів при зберіганні і транспортуванні їх упаковують у банки з оцинкованого заліза на спеціальному закаточному верстаті, а за необхідності додатково проводять паяння кришок банок. Закаточні верстати повинні мати огородження шпинделя і столу, які захищають працівника від травмування.

Робоче місце для паяння банок повинно бути обладнано відсмоктувачами місцевої витяжної вентиляції.

6.5.7. Основне технологічне обладнання для виготовлення листових слюдовмістких матеріалів - спеціальні машини для безперервного виготовлення слюдинітів та слюдопластів з сушаркою та відрізним пристроєм, спеціальні столи-ліхтарі, сушильні камери - повинно розташовуватись таким чином, щоб забезпечувався вільний доступ для зручного та безпечного обслуговування.

Технологічне устаткування повинне обладнуватися відсмоктувачами місцевої витяжної вентиляції для вловлювання слюдяного пилу, парів і газів з робочої зони.

Частини устаткування, які обертаються, повинні мати огородження попереджувального кольору згідно з вимогами ГОСТ 12.2.062-81.

Заправлення, чищення та налагодження устаткування повинно здійснюватися за повної зупинки частин, які обертаються.

Наповнення лакувальних ванн спеціальних машин для безперервного виготовлення слюдинітів та слюдопластів повинно здійснюватися трубопроводом. Баки, проміжні ємності, ванни та ванночки з лаком повинні мати щільні кришки.

6.5.8. Стіл-ліхтар знизу повинен бути обладнаний лампами для нижнього підсвічування. Скло робочої поверхні стола-ліхтаря повинно бути завтовшки не менше ніж 6 мм і мати ущільнення по периметру, що перешкоджатиме попаданню лаку на лампи підсвічування.

6.5.9. Основне технологічне обладнання для виготовлення колекторного, формівного та прокладного міканітів - баштово-конвеєрні машини та гідравлічні багатоповерхові преси - повинно розташовуватися таким чином, щоб забезпечувався вільний доступ для зручного і безпечного обслуговування.

Технологічне устаткування повинно обладнуватися місцевою витяжною вентиляцією для вловлювання газів, парів та пилу.

Частини машини, які обертаються, повинні мати огородження попереджувального кольору згідно з вимогами ГОСТ 12.2.062-81.

Баштово-конвеєрні машини повинні мати конструкцію, яка забезпечує механізоване дозування слюди і смоли, гаряче підпресування та охолодження заготовок.

Установка рулонів паперу на відпускні механізми баштово-конвеєрної машини повинна бути механізованою.

6.5.10. Попереднє опудрювання слюди смолою повинне проводитися на спеціальній установці барабанного типу.

Під барабаном установки не повинні знаходитись сторонні предмети, кришка барабана повинна бути герметично закритою. Установка для опудрювання слюди повинна бути закрита сітчастим огородженням з блокуванням, яке не допускає можливості пуску машини при відкритому огородженні.

Доставка слюди, яку опудрено смолою, до верху баштово-конвеєрної машини повинна виконуватися за допомогою шахтного або конвеєрного підйомника.

Заправлення паперу до машини, огляд, змащення та налагодження повинно проводитися тільки при відключеному приводі.

6.5.11. Гарячі плити підпресовуючого пристрою машини повинні мати сітчасті огородження та надійну ізоляцію виводів електронагрівачів. Різальний пристрій баштово-конвеєрної машини для різання заготовок листів міканітів, слюдинітів та слюдопластів повинен мати огородження ножа, яке захищає працівників від травмування.

6.5.12. Пресування листових міканітів, слюдинітів та слюдопластів проводиться з дотриманням вимог підпунктів 6.2.13-6.2.16 пункту 6.2 цього розділу цих Правил.

6.5.13. Основне технологічне обладнання для механічної обробки листових міканітів, слюдинітів та слюдопластів - фрезувальні і шліфувальні верстати, машини для лакування та сушки листів міканіту, спеціальні гільйотинні або махові ножиці з механізованим приводом - повинно розміщуватися таким чином, щоб забезпечувався вільний доступ для зручного і безпечного обслуговування.

Технологічне устаткування повинно бути обладнане відсмоктувачами місцевої витяжної вентиляції для вловлювання слюдяного пилу, пари та газів.

6.5.14. Фрезерні і шліфувальні верстати, окрім огороджень частин, які обертаються, повинні мати спеціальні огородження фрез і шліфувальних каменів, що забезпечить безпечність роботи на верстатах.

Змінювання фрез або шліфувальних каменів у верстатах повинно проводитися після відключення верстата від електромережі.

6.5.15. Ножиці для різання листів міканітів, слюдинітів та слюдопластів повинні оснащуватися пристосуванням для укладання листів на одному рівні з ножами (столи, рольганги і т.п.), а також направляючою лінійкою та упором для обмеження подачі листів.

Поверхня робочих столів ножиць повинна бути на 800 мм вищою від рівня підлоги. Розміри столу повинні забезпечувати зручне розміщення листів оброблюваного матеріалу.

Відрізані на ножицях частини листів та ошурки (відходи) повинні вчасно прибиратися.

Обрізані листи повинні зберігатися на спеціальних столах у стопах висотою не вищою ніж 1 метр.

Слюдовмісткі матеріали зберігаються на стелажах або піддонах, розміщених на відстані не меншій ніж 1 м від обігрівальних пристроїв.

6.6. Вимоги безпеки під час виготовлення електроізоляційних матеріалів із пластмас

6.6.1. Вимоги безпеки під час виготовлення ЕІМ із пластмас повинні відповідати ГОСТ 12.3.030-83 "ССБТ. Переработка пластических масс. Требования безопасности" (далі - ГОСТ 12.3.030-83).

6.6.2. Сировина у вигляді порошків та гранул полімерів у тарі виробника повинна зберігатися у сухому закритому приміщенні.

6.6.3. Основне технологічне обладнання для підготовки сировини - сушильні камери з електро- або паровим обігрівом - повинно розміщуватися таким чином, щоб забезпечувався вільний доступ для зручного та безпечного обслуговування.

Щоб уникнути опіків працівників при обслуговуванні сушильних камер, обладнання повинно мати захисні пристрої (огородження або теплоізоляцію).

6.6.4. Основне технологічне устаткування для виготовлення ЕІМ методом лиття під тиском - ливарні машини, ливарні термопластавтомати - повинно розташовуватись таким чином, щоб забезпечувався вільний доступ для зручного та безпечного обслуговування.

Технологічне устаткування повинно бути обладнане відсмоктувачами місцевої витяжної вентиляції для уловлювання з робочої зони газів, які виділяються з розплаву полімерів. Розчинення термопластів у розчинниках необхідно проводити у витяжній шафі.

З метою зменшення тепловиділення у виробничі приміщення та запобігання опікам працівників необхідно передбачити теплову ізоляцію нагрітих поверхонь технологічного устаткування.

6.6.5. У конструкціях ливарних машин повинні бути передбачені огородження небезпечних зон згідно з ГОСТ 12.2.062-81.

Конструкція огородження зони змикання прес-форм повинна закривати небезпечну зону з трьох сторін (з боків і зверху).

Ливарні машини повинні бути обладнані блокувальним пристроєм, що відключає змикання прес-форм і подачу пластмас у прес-форму в момент зміни режимів роботи машини, при відкритих або знятих огородженнях.

Конструкція ливарних прес-форм повинна передбачати пристрої для механізованої установки їх на ливарні машини.

Для встановлення і знімання ливарних форм необхідно передбачити вантажопідйомні механізми.

Для складування готових виробів повинно бути передбачено площадки, стелажі, ящики і т.ін.

6.6.6. При випуску перегрітої маси (при продуванні машини) необхідно застосовувати запобіжні заходи від потрапляння гарячої маси на працівників.

6.6.7. Ливарні машини належать до обладнання підвищеної небезпеки. Відповідно до цього працівники, які їх обслуговують, повинні пройти спеціальне навчання та перевірку знань з питань охорони праці згідно з вимогами НПАОП 0.00-4.12-05 (z0231-05) .

6.6.8. Основне технологічне обладнання для виготовлення ЕІМ методом екструзії - екструдери, шприц-машини, черв'ячні преси - повинно розташовуватись таким чином, щоб забезпечувався вільний доступ для зручного і безпечного обслуговування.

Технологічне устаткування повинно бути обладнане відсмоктувачами місцевої витяжної вентиляції для уловлювання з робочої зони газів, які виділяються з розплаву полімерів. Розчинення термопластів у розчинниках необхідно проводити у витяжній шафі.

6.6.9. Управління температурним режимом екструдера повинно бути винесено на окремий пульт керування.

Нагрівачі, розташовані на поверхні циліндра або формуючої головки, при відсутності кожуха на машині повинні закриватися спеціальними кожухами з теплоізоляцією.

Екструдери повинні бути обладнані блокувальними пристроями, які допускають включення головного двигуна тільки після закриття блокувальних дверей, включення масляного насоса і досягнення заданої температури.

6.6.10. Конструкція кріплення формувальної головки до циліндра екструдера повинна передбачати можливість легкого і швидкого встановлення (знімання), а також міцність затягування з'єднувальних пристроїв.

При випуску перегрітої маси з екструдера необхідно застосовувати запобіжні заходи від потрапляння гарячої маси на працівників.

Для спуску перегрітої пластмаси під головкою екструдера повинна встановлюватися спеціальна тара.

6.6.11. При виготовленні на екструдерах шлангів, труб та інших виробів, що намотуються у бухти, необхідно передбачити пристрій, який не допускає довільного розмотування бухти.

6.6.12. Завантаження сировини до екструдерів повинно бути механізованим. Завантажувальні пристрої повинні забезпечувати вільне надходження сировини до бункера, при цьому повинно бути передбачено пристрій для автоматичного скидання надлишків матеріалу в запасні ємності та очищення матеріалу, що завантажується, від механічних домішок (особливо від сторонніх предметів).

Конструкція бункера повинна виключати можливість зависання матеріалу і мати оглядові вікна, що дозволяють визначати рівень завантаження бункера матеріалом. Бункер повинен бути зручним і очищуватися легко при переході на інший вид сировини.

6.6.13. За необхідності очищення деталей екструдера від застиглої пластмаси необхідно підігріти деталі у термошафі або в гарячій воді. Користуватися для підігріву застиглої маси зварювальним апаратом або паяльною лампою не дозволяється, а також не можна застосовувати для цих цілей розчинники.

6.6.14. Вироби з пластмас повинні зберігатися на стелажах, розміщених на відстані не меншій ніж 1 м від обігрівальних пристроїв.

6.7. Вимоги безпеки під час виготовлення електроізоляційних гнучких трубок

6.7.1. Сировина у вигляді рідких речовин, необхідна для виготовлення електроізоляційних гнучких лакованих трубок (електроізоляційні лаки та їх розчинники), повинна зберігатися у тарі виробника або у спеціально облаштованих для цього згідно з вимогами підпункту 6.1.2 пункту 6.1 цього розділу цих Правил ємностях, розташованих у окремому ізольованому приміщенні.

Мотки шнур-чулків, полімери у вигляді гранул, електроізоляційні гумові суміші повинні зберігатися в упаковці виробника у сухому приміщенні.

6.7.2. Основне технологічне обладнання для підготовки сировини - змішувачі, гумооброблювальні вальці і сушильні камери з електро- або паровим обігрівом - повинно розміщуватися таким чином, щоб забезпечувався вільний доступ для зручного і безпечного обслуговування.

Технологічне устаткування повинно бути обладнано відсмоктувачами місцевої витяжної вентиляції для вловлювання пилу, газів та пари.

6.7.3. При підготовці зв'язувальних речовин для виготовлення лакованих трубок необхідно дотримуватися вимог підпункту 6.2.2 пункту 6.2 цього розділу цих Правил.

6.7.4. При підготовці полімерів для виготовлення пластмасових трубок необхідно дотримуватися вимог підпункту 6.6.3 пункту 6.6 цього розділу цих Правил.

6.7.5. Вимоги безпеки при роботі на гумооброблювальних вальцях повинні відповідати ГОСТ 12.2.045-94 "ССБТ. Оборудование для производства резинотехнических изделий. Требования безопасности" (далі - ГОСТ 12.2.045-94).

Для аварійної зупинки вальців повинні бути передбачені аварійні пристрої, які встановлюють з переднього та заднього боків вальців.

Вальцювальник перед початком роботи повинен перевірити функціонування:

передпускової попереджувальної звукової і світлової сигналізації;

світлової сигналізації про справність вимикачів аварійних пристроїв.

6.7.6. Основне технологічне устаткування для виготовлення лакованих трубок - установки неперервного лакування (довгомірних) трубок (УНЛТ), лакувально-сушильні конвеєри для виготовлення короткомірних трубок - повинно розміщуватися таким чином, щоб забезпечувався вільний доступ для зручного і безпечного обслуговування.

Технологічне устаткування повинно обладнуватися відсмоктувачами місцевої витяжної вентиляції для вловлювання пари та газів, які виділяються в процесі просочення, лакування та сушіння трубок.

Частини УНЛТ і лакувально-сушильних конвеєрів, які обертаються, повинні мати огородження попереджувального кольору згідно з ГОСТ 12.2.062-81.

Для зручного обслуговування УНЛТ повинні бути передбачені обгороджені площадки зі сходами для підйому на них, забезпечені поруччям. Сходи і підлога площадок повинні виготовлятися з рифленого металу і систематично очищуватися.

Апаратура управління УНЛТ повинна розташовуватися внизу, і до неї повинен бути вільний доступ.

6.7.7. Перемотування шнур-чулків із мотків на котушки перед лакуванням повинно проводитися на спеціальних перемотувальних верстатах, які повинні обладнуватися відсмоктувачами місцевої витяжної вентиляції для видалення пилу з робочої зони.

6.7.8. Заправлення шнур-чулка через шахту сушарки УНЛТ повинно відбуватися за допомогою спеціальних пристроїв за повної зупинки частин установки, які обертаються.

Наповнення лакувальної ванни повинно здійснюватися трубопроводом.

6.7.9. УНЛТ приблизно один раз на місяць повинна зупинятися для чищення і налагодження. Чищенню підлягають всі вали машини від залишків сухого лаку. Ванни для лаку очищають від осаду, промивають та висушують. Очищення установки повинно проводитись із застосуванням інструментів з гуми або кольорових металів, які не допускають іскроутворення.

6.7.10. УНЛТ повинні бути обладнані вуглекислотними системами пожежогасіння. У випадку спалахування лаку у ванні установки необхідно негайно відключити електрообладнання і всі вентиляційні системи та накрити її металевою кришкою, заповненою повністю, або гасити вуглекислотою.

6.7.11. Лакувальна ванна та коридорна сушильна піч лакувально-сушильного конвеєра для виготовлення трубок короткомірними відрізками (довжиною до 1 м) повинні бути обладнані відсмоктувачами місцевої витяжної вентиляції для вловлювання пари та газів, які виділяються в процесі просочення, лакування та сушіння трубок.

6.7.12. Механізм переміщення каретки з пакетом рамок із заготовками трубок монорейкою повинен мати огородження попереджувального кольору згідно з вимогами ГОСТ 12.2.062-81.

6.7.13. Для складування бухт довгомірних трубок та відрізків короткомірних трубок повинні передбачатися стелажі або спеціальні столи.

6.7.14. При виготовленні електроізоляційних гнучких трубок із пластмас необхідно дотримуватися вимог правил безпеки, наведених у підпунктах 6.6.8-6.6.13 пункту 6.6 цього розділу цих Правил.

6.7.15. Основне технологічне устаткування для виготовлення еластомірних трубок - черв'ячні машини, піч вулканізації з вмонтованим стрічковим транспортером - повинно розміщуватися таким чином, щоб забезпечувався вільний доступ для зручного і безпечного обслуговування.

Технологічне устаткування повинно обладнуватися відсмоктувачами місцевої витяжної вентиляції для вловлювання газів, які виділяються у процесі вулканізації гумової суміші.

Частини черв'ячних машин, які обертаються, повинні мати огородження попереджувального кольору згідно з вимогами ГОСТ 12.2.062-81.

6.7.16. Конструкція кріплення формуючої головки до корпуса циліндра черв'ячної машини повинна передбачати можливість легкого та швидкого її встановлення або знімання, а також міцність затягування з'єднувальних пристроїв.

З метою зменшення тепловиділення у виробничих приміщеннях та запобігання опікам працівників необхідно передбачати теплову ізоляцію нагрітих поверхонь печі вулканізації.

6.7.17. Бухти та пачки трубок повинні зберігатися на стелажах, розміщених на відстані не меншій ніж 1 м від обігрівальних пристроїв.

6.8. Вимоги безпеки під час проведення вогневих робіт

6.8.1. Організація та виконання вогневих робіт повинні відповідати вимогам НАПБ А.01.001-2004 (z1410-04) , ГОСТ 12.3.003-86 "ССБТ. Работы электросварочные. Требования безопасности", Інструкції з організації безпечного ведення вогневих робіт на вибухопожежонебезпечних та вибухонебезпечних об'єктах, затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 05.06.2001 N 255 (z0541-01) , зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23.06.2001 за N 541/5732 (далі - НПАОП 0.00-5.12-01).

6.8.2. Наказом по підприємству з виробництва ЕІМ повинні бути визначені постійні місця проведення вогневих робіт.

6.8.3. На виробництві ЕІМ повинен бути розроблений перелік дільниць, об'єктів, на яких вогневі роботи повинні проводитися згідно з НПАОП 0.00-5.12-01 (z0541-01) . Вогневі роботи на діючих вибухопожежонебезпечних та вибухонебезпечних об'єктах дозволяються у виняткових випадках, якщо ці роботи неможливо проводити у спеціально відведених для цієї мети постійних місцях, і проводяться вони з оформленням наряду-допуску на проведення цих робіт.

6.8.4. Під час зварювання та різання великих деталей, балок, ферм, станин тощо повинні вживатися заходи для запобігання падінню відрізаних частин на працівників. Різати листовий матеріал необхідно на столах розмірами, не меншими розмірів матеріалу, що розрізається.

6.8.5. Проходи між зварювальними трансформаторами, генераторами, а також проходи з кожного боку стола або стелажа мають забезпечувати зручність і безпечність транспортування виробів, виконання робіт та бути не меншими ніж 1 м.

6.8.6. Дільниці, де систематично проводять зварювання виробів масою понад 20 кг, необхідно обладнувати підйомно-транспортними механізмами відповідної вантажопідйомності.

6.8.7. Зварювальні роботи в ємностях належать до категорії робіт із підвищеною небезпекою, на які повинен видаватись наряд-допуск.

6.8.8. Перед зварюванням ємностей (цистерни, резервуари тощо), в яких знаходилися рідке паливо і легкозаймисті рідини, повинно бути проведено ретельне їх очищення, промивання гарячою водою і каустичною содою, випарювання, сушка та вентилювання з наступним лабораторним аналізом повітряного середовища. Зварювання повинно проводитися обов'язково з відкритими лазами, люками, пробками тощо.

Зварювання всередині замкнутих просторів без вентиляції не дозволяється.

6.8.9. Не дозволяється проводити зварювання трубопроводів і резервуарів, що знаходяться під тиском, незалежно від того, яким газом або рідиною вони заповнені.

6.8.10. На місцях електрозварювальних робіт повинна бути постійна (природна або штучна) вентиляція, в разі роботи в приміщенні - витяжна вентиляція для запобігання отруєнню шкідливими газами, що утворюються під час зварювання металів.

6.8.11. Перед підключенням електрозварювальної установки необхідно провести її зовнішній огляд і переконатися у справності установки. Особливу увагу потрібно звернути на стан контактів та заземлювальних провідників, справність ізоляції робочих проводів, наявність і справність захисних засобів. У разі виявлення будь-яких несправностей зварювальну установку включати не дозволяється.

6.8.12. Довжина проводів від електромережі до зварювальної установки не повинна перевищувати 10 м. Ізоляція проводів повинна бути захищеною від механічних пошкоджень.

6.8.13. Переміщення електрозварювальної установки дозволяється тільки після відключення її від електромережі.

6.8.14. З'єднання зварювальних проводів слід виконувати гарячою пайкою, зварюванням або за допомогою гільз із гвинтовими затискачами. З'єднання скручуванням не дозволяється.

6.8.15. У кабінах для зварювання та на робочих місцях зварників повинні розміщуватися штативи для укладання на них тримачів електродів під час короткочасної перерви в роботі.

6.8.16. Для запобігання вибуху вентиль кисневого балона та кисневий редуктор необхідно ретельно оберігати від потрапляння на них легкозаймистих і горючих рідин (ЛЗР та ГР). Працювати руками, забрудненими ЛЗР та ГР, або застосовувати промаслені ганчірки для обтирання кисневих балонів не дозволяється.

6.8.17. Під час проведення електрозварювальних робіт необхідно використовувати флюси, електродний дріт, електродні покриття, захисні гази та зварювальні матеріали, які в процесі зварювання не виділяють шкідливих речовин або виділяють їх у кількості, що не перевищує граничнодопустимих концентрацій у повітрі робочої зони, встановлених ГОСТ 12.1.005-88 "ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны".

6.8.18. Метал у місцях зварювання повинен бути сухим, очищеним від бруду, мастил, окалини, іржі та фарби.

7.1. Територію підприємства з виготовлення ЕІМ необхідно облаштовувати згідно з вимогами Закону України "Про пожежну безпеку" (3745-12) , СНиП II-89-80 "Генеральные планы промышленных предприятий", затверджених постановою Державного комітету СРСР у справах будівництва від 30.12.80 N 213, Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 19.06.96 N 173 (z0379-96) , зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.07.96 за N 379/1404 (далі - ДСП 173-96), ДБН В.2.5-20-2001 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Газопостачання", затверджених наказом Держбуду України від 23.04.2001 N 101, та інших нормативно-правових актів.

7.2. Розташування будівель і споруд, складських і робочих майданчиків на території підприємств з виготовлення ЕІМ повинно відповідати технологічному процесу виробництва, забезпечувати можливість організації вантажопотоків без перехрещення напрямків або зустрічного руху сировини, тари, матеріалів, готової продукції та відходів виробництва.

7.3. Технологічні установки на відкритих майданчиках та виробничі будівлі з агрегатами, що виділяють в атмосферу газ, дим, пил та шкідливі речовини, у разі різко вираженого переважного напрямку вітрів необхідно розташовувати відносно інших будівель з підвітряного боку.

Виробничі підприємства, які виділяють пил, дим, газ і шкідливі речовини, повинні бути відділені від житлових районів санітарно-захисними зонами.

Для підприємств з виготовлення ЕІМ санітарно-захисна зона повинна бути шириною не меншою ніж 300 метрів.

У санітарно-захисній зоні можуть бути розташовані пожежні депо, лазні, пральні, гаражі, склади (крім громадських та спеціалізованих продовольчих), адміністративно-службові споруди, що передбачено ДСП 173-96 (z0379-96) , а також приміщення чергового персоналу та охорони даного підприємства за встановленим обліковим складом, стоянки громадського та індивідуального автомобільного транспорту.

Територія санітарно-захисної зони повинна бути упорядкованою та озелененою.

7.4. Територія підприємства повинна відповідати санітарним вимогам до стоку вод, сонячного випромінювання, природного провітрювання, сталого рівня ґрунтових вод і з урахуванням кліматичного районування.

7.5. Спосіб та місце прокладання кабелів і проводів на території підприємства повинні відповідати вимогам Правил безпечної експлуатації електроустановок, затверджених наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 06.10.97 N 257 (z0011-98) , зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 13.01.98 за N 11/2451 (далі - НПАОП 40.1-1.01-97), та НАПБ А.01.001-2004 (z1410-04) .

7.6. Резервуари, баки та інші ємкості для зберігання горючих речовин повинні бути розташовані на території підприємства відповідно до вимог діючих санітарних норм і правил та правил зберігання цих речовин.

7.7. Підземні резервуари, колодязі, люки, ями, канали повинні бути закриті міцними кришками на рівні з прилеглою територією, а під час виконання ремонтних робіт - огороджені. Незакриті заглиблення повинні мати огорожу висотою не меншою ніж 1,0 м.

7.8. Відкриті колодязі, заглиблені резервуари, інші тимчасові отвори повинні бути обов'язково огороджені бар'єром або поруччям по всьому периметру, а також позначені: вдень - переносною триногою з відповідним знаком, а вночі, крім того, ще й червоним ліхтарем. Працювати біля відчинених колодязів, заглиблених резервуарів, що не мають огорожі, не дозволяється.

7.9. 3 настанням темряви чи за недостатньої видимості місця руху людей і транспорту проведення робіт забезпечується штучним освітленням та світловими попереджувальними сигналами.

7.10. Відкриті склади і майданчики для зберігання ЛЗР та ГР у тарі слід розташовувати в місцях, що мають нижчу позначку відносно прилеглих будівель. У разі неможливості виконання цієї вимоги повинні передбачатися додаткові заходи (земляне обвалування, негорюча суцільна стінка заввишки не менше ніж 0,5 м), що виключають можливість розливання ЛЗР та ГР під час аварії на території підприємства.

7.11. Рух транспорту і людей на території підприємства повинен відповідати вимогам Закону України "Про дорожній рух" (3353-12) .

7.12. Мостові переходи, естакади і сходи на них, містки через канави і траншеї повинні мати поруччя висотою не меншою ніж 1 м. Підходи до них повинні бути вільними і з настанням темряви освітлюватись.

7.13. Під'їзні і внутрішні дороги підприємств з виготовлення ЕІМ повинні задовольняти вимоги ДБН В.2.3-4-2007 "Споруди транспорту. Автомобільні дороги", затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 31.10.2007 N 292 (v0292661-07) , та СНиП 2.05.07-91 "Промышленный транспорт", затверджених постановою Державного комітету СРСР з будівництва та інвестицій від 28.11.91 N 18.

7.14. Територія підприємства повинна бути огородженою суцільною огорожею. В'їзні ворота повинні бути такої ширини та висоти, щоб при проходженні транспорту з вантажем максимального габариту відстань між воротами та транспортом була не меншою ніж 0,5 м.

7.15. Для руху транспорту та акумуляторних вагонеток (автокарів) між виробництвами та у межах виробництв повинні бути облаштовані дороги з твердим та рівним покриттям (асфальт, бетон тощо) і пішохідні доріжки та тротуари шириною не меншою ніж 1,5 м. Дороги і пішохідні доріжки необхідно систематично очищати від бруду та снігу, а в темну пору доби - освітлювати.

7.16. Дороги, проїзди і проходи до будівель, споруд, пожежних джерел води, підходи до зовнішніх стаціонарних пожежних драбин, пожежного інвентарю і обладнання, засобів пожежогасіння та електроустановок повинні бути завжди вільними.

7.17. Перед в'їздом на територію підприємства повинна бути розміщена інформація (схеми, плани) про розташування виробничих підрозділів, доріг, пожежних гідрантів, водоймищ тощо.

На території підприємства на видному місці повинні бути встановлені таблички із зазначеними номерами телефонів аварійно-рятувальних служб міста із зазначенням порядку виклику пожежної охорони, місць розміщення первинних засобів пожежогасіння. Протипожежні засоби повинні утримуватися напоготові.

7.18. У разі закриття ділянок доріг або проїздів з метою ремонту або з інших причин необхідно негайно повідомити про це підрозділи пожежної охорони.

На період закриття доріг у відповідних місцях повинні бути встановлені покажчики напрямку об'їзду або влаштовані переїзди через ці ділянки.

7.19. Перехрещення проїздів для автотранспорту з залізничними коліями в одному рівні повинно влаштовуватися на горизонтальному відрізку шляху довжиною не меншою ніж 5 м в обидва боки від крайньої рейки, а підходи автопроїздів до перехрещення упродовж 50 м повинні мати тверде покриття та повздовжній ухил не більший ніж 30%.

7.20. Територія підприємства повинна мати зовнішнє освітлення, яке забезпечує швидке знаходження пожежних драбин, пожежного обладнання, входів до будівель і споруд.

7.21. Стоянка транспорту в наскрізних проїздах будівель на відстані, меншій ніж 10 м від в'їзних воріт на територію, меншій ніж 5 м від пожежних гідрантів, забірних пристроїв джерел води, пожежного обладнання та інвентарю, на поворотних майданчиках тупикових проїздів не дозволяється. У зазначених місцях повинні встановлюватися відповідні заборонні знаки.

7.22. Рейкові колії, тимчасові траншеї та канави не повинні ускладнювати рух пожежних автомобілів, для чого в необхідних місцях потрібно обладнати зручні переїзди, завжди вільні для проїзду пожежних автомобілів.

7.23. Проїзди та проходи через залізничні колії повинні мати суцільні настили на рівні головок рейок.

7.24. У разі розміщення поблизу будівель і споруд залізничних колій останні повинні бути на відстані, не меншій ніж 6 м від осі колії до виходів з будівель і споруд.

За неможливості виконання цієї вимоги біля виходів повинні бути встановлені запобіжні огорожі та сигнали, що попереджають людей про рух залізничного транспорту.

7.25. Відстань від складованих вздовж залізничних колій матеріалів, деталей, виробів та інших вантажів до головки крайньої рейки повинна бути не меншою ніж 2 м.

Матеріали, деталі, вироби та інші вантажі на території підприємства повинні зберігатися та розвантажуватися на спеціально підготовлених для цього майданчиках. Захаращування проїздів, проходів та безладне розкладання матеріалів не дозволяється.

7.26. Для проведення навантажувально-розвантажувальних робіт із залізничних вагонів повинні бути влаштовані рампи та майданчики, як правило, на прямих та горизонтальних (без уклонів) відрізках колії.

7.27. Місця переходу та переїзду через внутрішньозаводські автопожежні та залізничні шляхи повинні бути позначені спеціальними покажчиками, оснащені необхідною огорожею і попереджувальними знаками.

7.28. Переїзди і переходи в місцях перехрещення залізничних колій повинні охоронятись або бути обладнані сигналізацією для забезпечення безпеки руху.

7.29. Територія підприємства повинна підтримуватися у чистоті. У місцях виконання робіт, руху людей та транспорту повинно проводитися систематичне прибирання сміття та відходів виробництва; у зимовий період ці місця повинні очищуватися від снігу та притрушуватися піском, у літній сухий період - зрошуватися водою.

7.30. Сміття та відходи виробництва повинні збиратися у спеціальні контейнери, які розміщують у відведених місцях. Контейнери повинні регулярно очищуватися від сміття, яке або спалюють у пристосованих місцях, або вивозять з території підприємства у спеціально відведені місця.

7.31. На території підприємства не дозволяється влаштовувати звалища горючих відходів.

7.32. Розпалювати багаття, спалювати відходи, тару на відстані, меншій ніж 15 м від будівель та споруд, не дозволяється.

7.33. Майданчики для сміття повинні розміщуватись на відстані, не ближчій 25 м від виробничих і складських приміщень, і мати тверде покриття. Розміри майданчика повинні бути більшими від основи сміттєзбиральника на 1 м з усіх боків.

7.34. Сміттєзбиральники повинні бути водонепроникні і мати щільні кришки.

7.35. Куріння на території підприємства дозволяється тільки в спеціально відведених місцях, облаштованих урнами (попільницями) з негорючих матеріалів.

8.1. Виробничі будівлі та приміщення

8.1.1. Об'ємно-планувальні та конструктивні рішення, а також санітарно-технічне обладнання будівель і споруд підприємств з виготовлення ЕІМ повинні прийматись з урахуванням вимог СНиП 2.09.02-85* "Производственные здания", затверджених постановою Державного комітету СРСР у справах будівництва від 30.12.85 N 287, СНиП 2.09.04-87 "Административные и бытовые здания", затверджених постановою Державного комітету СРСР у справах будівництва від 30.12.87 N 313, ДБН В.1.1-7-2002 Захист від пожежі. Пожежна безпека об'єктів будівництва, затверджених наказом Державного комітету України з будівництва та архітектури від 03.12.2002 N 88.

8.1.2. Нагляд за технічним станом і експлуатацією виробничих будівель і споруд здійснюється відповідно до вимог Положення про безпечну та надійну експлуатацію виробничих будівель і споруд (z0424-98) , затвердженого наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України і Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 27.11.97 N 32/288 (z0423-98) і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.07.98 за N 424/2864 (із змінами) (далі - НПАОП 45.2-4.01-98), двічі на рік (навесні та восени).

8.1.3. Усі будинки та споруди підприємства з виробництва ЕІМ, склади горючих рідин, сировини та готової продукції повинні бути обладнані засобами захисту від дії грозових розрядів, які встановлено відповідно до вимог ДСТУ 3680-98 (ГОСТ 30586-98) Сумісність технічних засобів електромагнітна. Стійкість до дії грозових розрядів. Методи захисту.

8.1.4. Для всіх будинків та приміщень виробничого і складського призначення повинна бути визначена категорія з вибухопожежної та пожежної небезпеки згідно з НАПБ Б.07.005-86 (ОНТП 24-86) "Определение категорий помещений и зданий по взрывопожарной и пожарной опасности", а також клас зони, у тому числі для зовнішніх виробничих і складських дільниць, які необхідно позначити на вхідних дверях до приміщення, а також у межах зон усередині приміщень та зовні.

Площа та кубатура виробничих приміщень визначається з урахуванням характеру технологічних процесів та забезпечення на кожного працівника (у найбільшу зміну) не менше ніж 4,5 кв.м площі та 15 куб.м об'єму.

Небезпечні зони на території промислових майданчиків підприємств, транспортних шляхів, у виробничих приміщеннях і на робочих місцях повинні бути позначені знаками безпеки відповідно до ГОСТ 12.4.026-76 "ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности" та обгороджені.

8.1.5. Виробничі будівлі та споруди мають бути обладнані технічними засобами протипожежного захисту (установками пожежної сигналізації, пожежогасіння, системами оповіщення про пожежу тощо) та первинними засобами пожежогасіння відповідно до вимог ГОСТ 12.4.009-83 "ССБТ. Пожарная техника для защиты объектов. Основные виды. Размещение и обслуживание".

8.1.6. Висота виробничих приміщень (від відмітки чистої підлоги до низу несучої конструкції покриття на опорі) повинна бути не меншою ніж 3,2 м.

8.1.7. Стіни і перекриття на виробництвах, де у процесі виготовлення виробів виділяється пил, повинні задовольняти вимоги зручної очистки і регулярно, один раз на тиждень, старанно прибиратися, а також залежно від ступеня забруднення один або два рази на рік фарбуватися.

Усі будівлі, приміщення та споруди повинні своєчасно очищуватися від горючого сміття, відходів виробництва і постійно триматись у чистоті.

8.1.8. Незалежно від наявності вентиляційних установок у виробничих приміщеннях повинні передбачатися пристосування для їх провітрювання.

8.1.9. Кожний віконний отвір повинен бути обладнаний не менше ніж однією фрамугою, що відчиняється (за винятком приміщень з кондиціюванням повітря).

Ті частини вікон, що відчиняються, повинні бути обладнані пристроями та пристосуваннями для їх механічного та ручного відкривання.

8.1.10. Усі приміщення повинні мати достатню кількість входів, виходів і сходів, виконаних відповідно до чинних будівельних і протипожежних норм. Двері або ворота для проходу людей і для провезення вантажів повинні бути окремими.

8.1.11. Внутрішні двері повинні відчинятися в бік найближчих загальних виходів, двері яких відчиняються назовні.

8.1.12. Ширина сходів і дверей повинна бути не меншою ніж 1 м.

8.1.13. У виробничих цехах, в яких за умовами виробництва необхідно відчиняти в холодну пору року ворота чи двері, для захисту працівників від впливу різкого зниження температури або протягу повинні влаштовуватись тамбури, повітряно-теплові завіси та інші пристосування.

8.1.14. Підлоги в усіх приміщеннях повинні бути гладкими, рівними, без щілин та вибоїн, мати зручну для прибирання поверхню.

8.1.15. Типи покриття підлог виробничих приміщень необхідно приймати залежно від виду та інтенсивності механічних, рідинних та теплових впливів з урахуванням вимог до влаштування підлог СНиП 2.03.13-88 "Полы", затверджених постановою Державного комітету СРСР у справах будівництва від 01.01.88 N 82.

8.1.16. Металеве покриття підлог, майданчиків, естакад, переходів, східців повинно бути зроблене з рифленого металу.

8.1.17. У разі використання у виробництві агресивних речовин (кислот, лугів, солей тощо) підлога повинна бути стійкою до дії таких речовин.

8.1.18. Внутрішньоцехові проїзди повинні бути прямими, достатньо широкими для забезпечення зустрічного проїзду найширшого внутрішньоцехового транспорту, але не меншими ніж 2,5 м. Проходи між окремими машинами повинні бути не меншими ніж 1 м.

8.1.19. Верхні грані рейок, прокладених у приміщеннях на підлозі, кришки над люками, решітки над трапами тощо повинні бути на одному рівні з поверхнею підлоги і надійно закріплені.

8.1.20. Незакриті поглиблення повинні бути огороджені перилами.

8.1.21. Підвальні приміщення можуть використовуватися під склад або, з дозволу санітарно-епідеміологічної служби, під побутові потреби, виробнича діяльність в них забороняється.

8.1.22. Двері горищ, технічних поверхів, вентиляційних камер, електрощитових, підвалів повинні триматися зачиненими.

8.1.23. Не дозволяється використовувати горища, технічні поверхи і приміщення під виробничі дільниці, для зберігання продукції, устаткування, меблів тощо.

8.1.24. У виробничі приміщення не дозволяється заходити і залишатися в них у верхньому одязі, приймати їжу тощо.

Вживати їжу дозволяється тільки в спеціально обладнаних приміщеннях і їдальнях, кімнатах відпочинку та вживання їжі, які повинні бути обладнані умивальниками, кранами або ємностями для питної води, нагрівачем для води, холодильниками та необхідними меблями.

8.1.25. Куріння у виробничих приміщеннях не дозволяється. Для куріння повинні передбачатися спеціально обладнані місця.

8.1.26. Ступінь вогнестійкості будівель повинен визначатись мінімальними межами вогнестійкості будівельних конструкцій згідно з ДБН В.1.1-7-2002.

8.1.27. У приміщеннях категорій А і Б повинні:

передбачатися зовнішні огороджувальні конструкції, що легко руйнуються;

підлоги виконуватися з негорючих матеріалів, які під час ударів не дають іскор;

виключатися можливість іскроутворення в конструкціях вікон та дверей;

передбачатися тамбури-шлюзи з постійним підпором повітря в місцях отворів у протипожежних перегородках, що відокремлюють приміщення інших категорій.

8.1.28. Розміщення приміщень категорій А і Б у підвальних та цокольних поверхах не дозволяється.

8.1.29. Кількість та розміри евакуаційних виходів з будівель і приміщень, їхні конструктивні та планувальні рішення, умови освітленості, забезпечення незадимленості, протяжність шляхів евакуації повинні відповідати вимогам ДБН В.1.1-7-2002.

8.1.30. У приміщенні, яке має один евакуаційний вихід, дозволяється одночасно розміщувати не більше ніж 50 осіб.

8.1.31. На шляху евакуації двері повинні відчинятися у напрямку виходу з будівель і приміщень.

8.1.32. Евакуаційні шляхи та виходи повинні утримуватися вільними, не захаращуватися і в разі виникнення пожежі забезпечувати безпеку під час евакуації всіх людей, які перебувають у приміщеннях будівель та споруд.

8.2. Допоміжні будівлі та приміщення

8.2.1. Основні вимоги до допоміжних будівель і приміщень на виробництві ЕІМ визначаються згідно з СНиП 2.09.04-87.

8.2.2. Розташування допоміжних будівель та приміщень на підприємстві повинно виконуватися комплексно, з урахуванням їх взаємозв'язків та зв'язків з виробничими будівлями, технологічними майданчиками та іншими спорудами.

8.2.3. Під час улаштування санітарно-побутових приміщень потрібно враховувати склад працівників, режим праці, щільність розміщення робочих місць на підприємстві, санітарні особливості виробничих процесів.

8.2.4. За умови розташування допоміжних приміщень у відокремлених будівлях зв'язок з виробництвами необхідно здійснювати через опалювані переходи, а з неопалюваними виробництвами (холодильниками, складами готової продукції) - відкритою територією.

8.2.5. В окремих випадках, якщо це не суперечить санітарно-гігієнічним, технологічним та протипожежним вимогам, дозволяється розміщувати допоміжні приміщення у виробничих будівлях з урахуванням вимог СНиП 2.09.02-85*.

8.2.6. Відстані від робочих місць у виробничих будівлях до вбиралень, кімнат для куріння, приміщень для обігріву (охолодження) та пристроїв питного водопостачання повинні бути не більшими ніж 75 м, а від робочих місць на майданчиках підприємства - не більшими ніж 150 м.

8.2.7. Окремі приміщення цехового персоналу, найбільш щільно пов'язаного з виробництвом (майстри, технічний контроль, облік тощо), дозволяється розташовувати безпосередньо поблизу робочих місць.

8.2.8. Висота допоміжних приміщень, що розміщуються у виробничих будівлях, повинна бути не меншою ніж 2,5 м від підлоги до стелі та не меншою ніж 2,2 м від підлоги до низу виступаючих конструкцій.

8.2.9. У допоміжних будівлях і приміщеннях необхідно передбачати системи вентиляції, опалення й освітлення згідно з чинними будівельними і протипожежними нормами.

8.2.10. Стіни і перегородки гардеробних спецодягу, душових, переддушових, умивалень, вбиралень, приміщень для сушіння спецодягу повинні бути покриті на висоту, не меншу ніж 2 м, матеріалами (облицювальна керамічна плитка тощо), для яких припустиме миття гарячою водою із застосуванням мийних засобів. Стіни і перегородки вказаних приміщень вище 2 м, а також стелі повинні мати вологостійке покриття.

8.2.11. Стіни і перегородки всіх інших санітарно-побутових приміщень повинні мати водостійке пофарбування. Стелі цих приміщень повинні бути пофарбовані водяними незмивними фарбами.

8.2.12. Підлога в побутових приміщеннях має бути вологостійкою. У гардеробних, душових, переддушових і умивальнях підлога повинна бути неслизькою.

8.3. Вимоги до утримання санітарно-побутових приміщень

8.3.1. Санітарно-побутові умови на підприємствах з виготовлення ЕІМ повинні відповідати вимогам чинних нормативно-правових актів з охорони праці.

8.3.2. Роботодавець повинен впроваджувати позитивний досвід з охорони праці, забезпечувати належне утримання будівель і усунення причин, що призводять до нещасних випадків і професійних захворювань працівників, та здійснювати профілактичні заходи.

8.3.3. У разі зблокованих в одній будівлі різних за своїм призначенням і санітарними режимами приміщень не дозволяється розміщення душових, умивалень, убиралень тощо над харчовими блоками, службовими приміщеннями, пунктами охорони здоров'я.

8.3.4. Приміщення для відпочинку, особистої гігієни жінок, пристрої питного водопостачання, убиральні, умивальні, курильні кімнати дозволяється розміщувати в приміщеннях виробничих будівель.

8.3.5. Норми площі приміщень на одного працівника, одиницю обладнання, розрахункове число працівників, які обслуговуються на одиницю обладнання в санітарно-побутових приміщеннях, повинні відповідати СНиП 2.09.04-87.

8.3.6. Приміщення для гардеробних, душових, умивалень та вбиралень повинні бути окремими для чоловіків і жінок.

8.3.7. Біля гардеробних, крім окремих гардеробних одягу для вулиці, повинні бути комори спецодягу, вбиральні, приміщення для чергового персоналу з місцем для прибирального інвентарю, місця для чищення взуття, висушування волосся тощо.

8.3.8. Кількість місць для зберігання одягу в гардеробних визначається:

для вуличного - рівною кількості працівників у двох суміжних змінах;

для домашнього і спецодягу - рівною обліковій чисельності працівників на підприємстві.

8.3.9. Шафи для зберігання різних видів одягу повинні виготовлятися з негорючих матеріалів і закриватися або бути відкритими (не закриті з лицьового боку) з відділеннями, кожне з яких обладнується поперечником для плічок або гачків, місцями для головних уборів, взуття, туалетних предметів.

У нижній і верхній частинах закритих шаф має бути отвір (жалюзі, сітка) для провітрювання.

8.3.10. Не рідше одного разу на тиждень шафи повинні очищатися вологим способом і раз на місяць підлягати дезінфекції.

8.3.11. У гардеробних повинні передбачатися лави шириною не меншою ніж 0,3 м, що встановлюються біля шаф на всю довжину їх рядів.

8.3.12. Відстань між лицьовими поверхнями шаф, лицьовою поверхнею шаф і стіною або перегородкою приймається залежно від кількості відділень шаф з одного боку проходу: до 18 відділень - не меншою ніж 1,4 м, від 18 до 36 відділень - не меншою ніж 2,0 м.

8.3.13. Душові обладнуються відкритими кабінами, що огороджуються з трьох боків, а також індивідуальними змішувачами гарячої та холодної води, вентилі яких повинні розміщуватися на висоті, не більшій ніж 1,5 м від підлоги. Кабіни відокремлюються одна від одної перегородками з вологостійких матеріалів висотою від підлоги не меншою ніж 1,8 м, які не доходять до підлоги на 0,2 м. Розміри відкритих кабін у плані повинні бути не меншими ніж 0,9 м х 0,9 м.

8.3.14. Переддушові, призначені для витирання тіла і переодягання, повинні бути обладнані лавами шириною не меншою ніж 0,3 м і довжиною не меншою ніж 0,8 м на одну душову сітку. Над лавами повинні бути гачки для одягу та рушників і полиці для туалетних речей. Відстань між рядами лав повинна бути не меншою ніж 1,0 м.

8.3.15. Вбиральні в багатоповерхових побутових, адміністративних і виробничих будівлях повинні бути на кожному поверсі.

8.3.16. Площа медичного пункту: 12 кв.м - за обліковою чисельністю від 50 до 150 працівників і 18 кв.м - від 151 до 300 працівників.

8.3.17. Для працівників на інших робочих місцях з температурою повітря, нижчою ніж 10 град.С, повинні влаштовуватися приміщення для обігріву.

8.3.18. Площа приміщення для обігріву визначається за розрахунком 0,1 кв.м на одного працівника в найчисельнішій зміні, але вона не може бути меншою ніж 4 кв.м.

8.3.19. У побутових приміщеннях прибирання повинно проводитися не рідше одного разу на день із застосуванням гарячої води та дезінфекційних засобів.

9.1. Загальні вимоги

9.1.1. Виробниче устаткування і оснащення підприємств з виготовлення ЕІМ, виробництв і дільниць повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.003-91, ГОСТ 12.2.049-80, ГОСТ 12.2.061-81, ГОСТ 12.2.064-81, ГОСТ 12.1.004-91 "ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования", ГОСТ 12.1.010-76 "ССБТ. Взрывоопасность. Общие требования", СНиП 3.05.05-84 "Технологическое оборудование и технологические трубопроводы", затверджених постановою Державного комітету СРСР у справах будівництва від 07.05.84 N 72, експлуатаційної документації заводів-виробників і цих Правил.

9.1.2. Гідроприводи та мастильні системи устаткування повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.086-83 "ССБТ. Гидроприводы объемные и системы смазочные. Общие требования безопасности к монтажу, испытаниям и эксплуатации".

Система змащення механізмів, розташованих у місцях, небезпечних для обслуговуючого персоналу, повинна бути автоматичною або дистанційною.

9.1.3. Пневмоприводи повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.3.001-85 "ССБТ. Пневмоприводы. Общие требования безопасности к монтажу, испытаниям и эксплуатации".

9.1.4. Для вибухопожежонебезпечних технологічних систем, обладнання та трубопроводів, що у процесі експлуатації піддаються вібрації, передбачають заходи для її зменшення та виключення можливості аварійної руйнації обладнання та розгерметизації систем.

Дозволені рівні вібрації для окремих видів обладнання та його вузлів, деталей, методи та засоби контролю цих величин та засоби зниження їх рівня повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.1.012-90 "ССБТ. Вибрационная безопасность. Общие требования" та Державним санітарним нормам виробничої загальної та локальної вібрації (ДСН 3.3.6.039-99), затвердженим постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.12.99 N 39 (va039282-99) .

9.1.5. Вимоги до шумових характеристик повинні відповідати ГОСТ 12.1.003-83 "ССБТ. Шум. Общие требования безопасности" та Санітарним нормам виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку (ДСН 3.3.6.037-99), затвердженим постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.12.99 N 37 (va037282-99) .

9.1.6. Вибір обладнання здійснюється відповідно до вимог діючих нормативних документів та цих Правил, виходячи з умов забезпечення мінімального рівня вибухопожежонебезпечності технологічних систем.

При виборі обладнання за показниками надійності та рівня вибухопожежозахищеності повинні ураховуватися категорії вибухопожежонебезпечності технологічної системи (об'єкта).

Не дозволяється експлуатація обладнання у разі його невідповідності паспорту заводу-виробника, вимогам проектної, технологічної документації, чинних НД та цих Правил.

9.1.7. Для основного технологічного обладнання встановлюється граничний технічний строк експлуатації (ресурс) з урахуванням конкретних умов роботи. Дані про ресурс роботи повинні бути наведені у паспортах на обладнання.

Для трубопроводів та арматури проектною організацією встановлюється розрахунковий строк експлуатації, що повинно відображатися у проектній документації та бути внесеним у паспорт на трубопровід.

9.1.8. Обертові і рухомі частини устаткування, привідних механізмів, двигунів повинні бути надійно огороджені відповідно до ГОСТ 12.2.062-81 або розташовані так, щоб виключалася можливість травмування обслуговуючого персоналу.

Огородження та запобіжні пристосування не повинні зменшувати освітленість робочого місця, посилювати шум, створюваний рухомими частинами устаткування, та підвищувати його вібрацію.

9.1.9. Виготовлення технологічного обладнання виконується спеціалізованими підприємствами.

Якість виготовленого технологічного обладнання та трубопроводів повинна відповідати вимогам ГОСТ 12.2.003-91, паспортним даним та сертифікатам заводу-виробника.

9.1.10. Конструкція та надійність теплообмінних елементів технологічного обладнання повинні виключати можливість взаємного проникнення теплоносія та продукту, що нагрівається. Вимоги до обладнання, виготовлення та надійності, порядок випробувань, контролювання стану та експлуатації теплообмінних елементів визначаються чинними НД.

9.1.11. Виробниче обладнання повинне бути розміщене раціонально, щоб його експлуатація, ремонт та обслуговування були зручними і безпечними, забезпечували неперервність технологічного процесу.

Виробниче устаткування повинно відповідати вимогам безпеки під час монтажу (демонтажу), експлуатації, ремонту, транспортування. Експлуатація устаткування в несправному стані забороняється.

9.1.12. Монтаж технологічного обладнання та трубопроводів проводять відповідно до проекту, вимог чинних будівельних норм і правил та НД.

9.1.13. Не дозволяється розташовувати технологічне обладнання вибухопожежонебезпечних виробництв:

зверху або знизу допоміжних приміщень;

попід естакадами технологічних трубопроводів з горючими, їдкими та вибухопожежонебезпечними продуктами;

понад майданчиками незахищених насосних та компресорних установок, крім випадків використання герметичних безсальникових насосів або при здійсненні спеціальних заходів безпеки, що виключають можливість попадання вибухопожежонебезпечних речовин на встановлене нижче обладнання.

9.1.14. Забороняється застосування обладнання і трубопроводів, матеріалів і комплектувальних виробів за відсутності документів, які підтверджують якість їх виготовлення та відповідність вимогам чинних НД.

9.1.15. При виконанні зварювальних робіт (за СН 527-80 "Инструкция по проектированию технологических стальных трубопроводов Ру до 10 МПа", затвердженими постановою Державного комітету СРСР у справах будівництва від 04.08.80 N 120) на місцях монтажу трубопроводів І категорії, які входять до складу блоків І категорії вибухонебезпечності, проводять контроль 100% зварних з'єднань неруйнівними методами (ультразвук та інші).

9.1.16. Технологічні системи повинні бути герметичними. У обґрунтованих випадках для обладнання, у якому відповідно до паспортних даних можливі регламентовані витоки горючих речовин, у проекті та технічній документації повинні наводитися допустимі величини витікань у робочому режимі.

9.1.17. Для герметичного з'єднання рухомих частин технологічного обладнання, яке працює у контакті з ЛЗР та СГ, використовують ущільнення торцевого типу.

9.1.18. Усі теплові апарати, паропроводи, устаткування, що випромінюють тепло, повинні мати ефективну та надійну теплову ізоляцію згідно з вимогами СНиП 2.04.14-88 "Тепловая изоляция оборудования и трубопроводов", затверджених постановою Державного комітету СРСР у справах будівництва від 09.08.88 N 155. Температура зовнішніх поверхонь устаткування, що випромінює тепло, не повинна перевищувати 43 град.С згідно з вимогами ДСТУ EN 563-2001.

За потреби улаштування зовнішньої теплоізоляції технологічних апаратів та трубопроводів передбачають заходи захисту від потрапляння на них горючих продуктів.

9.1.19. У кожному виробництві, відділенні повинна бути схема, виконана в умовних кольорах, розташування і взаємозв'язку технологічного обладнання і трубопроводів із зазначенням запірної та регулювальної арматури, контрольно-вимірювальних приладів тощо.

9.1.20. Розміщення технологічного обладнання та засобів вибухо- та пожежозахисту у виробничих приміщеннях та на відкритих майданчиках повинно забезпечувати зручну та безпечну їх експлуатацію, можливість проведення ремонтних робіт та організації оперативних заходів з попередження аварійних ситуацій або локалізації аварій.

9.1.21. Біля кожної машини та апарата повинні бути вивішені на видному і доступному місці інструкції щодо їх безпечної експлуатації, обслуговування і догляду за ними, затверджені роботодавцем.

9.1.22. Взаємозв'язані за технологією цехи повинні бути забезпечені двостороннім зв'язком і сигналізацією.

9.1.23. Температура зовнішніх поверхонь обладнання та (або) кожухів теплоізоляційних покриттів на зовнішніх установках не повинна перевищувати температури самозаймання більш вибухопожежонебезпечного продукту, а у місцях, які доступні для обслуговуючого персоналу, бути не більшою ніж 60 град.С.

9.1.24. На кожному підприємстві повинен бути визначений перелік шкідливих речовин, що можуть виділятися у приміщення під час проведення технологічних процесів і при аварійних ситуаціях, а також обов'язковий перелік приладів і методик аналізів для визначення концентрації цих речовин безпосередньо у виробничих приміщеннях і лабораторіях.

9.1.25. Комунікації технологічних трубопроводів повинні бути пофарбовані в кольори за їх призначенням.

9.1.26. Запірна арматура трубопроводів на схемі повинна бути пронумерованою, а напрямок переміщення продуктів указаний стрілками. Номер запірної арматури та інші позначки в схемі повинні відповідати робочим інструкціям з обслуговування агрегатів.

9.1.27. Для проведення періодичних, передбачених регламентом робіт з очистки технологічного обладнання, як правило, передбачаються засоби гідравлічного, механічного або хімічного очищення, що виключає перебування людей усередині технологічного обладнання.

9.1.28. Технологічне обладнання необхідно підтримувати у технічно справному стані шляхом застосування системи технічного обслуговування устаткування.

9.2. Насоси та компресори

9.2.1. Під час експлуатації насосів та компресорів на виробництвах ЕІМ слід додержуватися вимог Технічного регламенту з підтвердження відповідності безпеки обладнання, що працює під тиском, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 31.12.2003 N 279 (z0704-04) і зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 08.06.2004 за N 704/9303, ГОСТ 12.2.016-81 "ССБТ. Оборудование компрессорное. Общие требования безопасности", а також вимог цих Правил.

9.2.2. Облаштування та експлуатація компресорів та насосів повинна відповідати вимогам чинних НД та цих Правил. Компресори та насоси, що використовуються для переміщення СГ, ЛЗР та ГР, за надійністю та конструктивними відмінностями вибирають з урахуванням критичних величин параметрів фізико-хімічних властивостей продуктів, що перекачуються, та параметрів технологічного процесу.

Кількість насосів та компресорів повинна забезпечувати вимоги технологічного процесу, а у деяких випадках треба передбачати резервні одиниці.

9.2.3. Запірна арматура повинна відповідати вимогам ГОСТ 12.2.063-81 "ССБТ. Арматура промышленная трубопроводная. Общие требования безопасности".

9.2.4. Запірна арматура, що встановлюється на нагнітальному та на всмоктувальному трубопроводах насоса або компресора, повинна бути максимально наближеною і мати вільний та зручний доступ до обслуговування.

На нагнітальному трубопроводі передбачається встановлення зворотного клапана або іншого пристрою, що запобігає можливості утворення руху речовин у зворотному напрямку.

9.2.5. Насоси, які встановлені назовні і використовуються на виробництвах ЕІМ, повинні відповідати ОСТ 26-1141-74 "Насосы. Основные требования к установке и эксплуатации вне помещений на химических, нефтехимических и нефтеперерабатывающих производствах".

9.2.6. Під час експлуатації насосних станцій на виробництві з виготовлення ЕІМ необхідно додержуватися таких вимог:

працювати дозволяється тільки на справному устаткуванні і комунікаціях, обладнаних запобіжними пристроями, регулювальними та контрольно-вимірювальними приладами, сигналізацією та блокуваннями. Теплові клапани на працюючих трубопроводах повинні бути закритими, на непрацюючих - відкритими;

не дозволяється регулювати запобіжні клапани на працюючому устаткуванні і комунікаціях. Регулювання запобіжних клапанів виконують на спеціальному стенді;

необхідно систематично перевіряти надходження мастила в усі частини механізмів і обладнання, що змащуються, подання ущільнювальної рідини на торцеві ущільнення насосів, обдув електродвигунів;

перевіряти працездатність систем автоматичного пожежогасіння і комплектність первинних засобів пожежогасіння;

у виробничих приміщеннях переносні електроінструменти слід використовувати тільки у вибухозахищеному виконанні.

9.3. Трубопроводи та арматура

9.3.1. Виготовлення, монтаж та експлуатація трубопроводів і арматури для ЛЗР і ГР здійснюються з урахуванням хімічних властивостей та технологічних параметрів середовищ, що транспортуються трубопроводами, та відповідно до ГОСТ 14202-69 "Трубопроводы промышленных предприятий. Опознавательная окраска, предупреждающие знаки и маркировочные щитки".

Трубопроводи пари та гарячої води повинні відповідати вимогам Правил будови і безпечної експлуатації трубопроводів пари та гарячої води, затверджених наказом Комітету по нагляду за охороною праці України від 08.09.98 N 177 (z0636-98) , зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 07.10.98 за N 636/3076 (із змінами) (далі - НПАОП 0.00-1.11-98).

9.3.2. Не дозволяється застосовувати у вибухопожежонебезпечних технологічних системах гнучкі шланги (гумові, пластмасові та ін.) як стаціонарні трубопроводи для транспортування легкозаймистих СГ, речовин у парогазовому стані, ЛЗР та ГР.

Дозволяється використання гнучких шлангів для проведення зливу або наливу у тару за умови забезпечення захисту від статичної електрики, а також для виконання допоміжних операцій (продувка дільниць трубопроводів, насосів, очищення трубопроводу від залишків СГ, ЛЗР та ГР). Підключення гнучких шлангів для виконання допоміжних операцій дозволяється лише на період проведення цих робіт. З'єднання шлангів з трубопроводами здійснюється за допомогою стандартних частин.

Вибір шлангів здійснюється з урахуванням властивостей продукту, що транспортують, та відповідних параметрів процесу.

9.3.3. Прокладка трубопроводів повинна забезпечувати мінімальну довжину комунікацій, виключати провисання та утворення застійних зон.

9.3.4. Трубопроводи, як правило, не повинні мати фланцевих з'єднань.

Такі з'єднання дозволяються лише у місцях встановлення арматури або з'єднання трубопроводів з апаратами, або на ділянках, де їх необхідно періодично розбирати для чищення та ремонту.

Фланцеві з'єднання розташовують у місцях з вільним доступом для обслуговування та візуального огляду. Не дозволяється розташовувати фланцеві з'єднання трубопроводів з вибухопожежонебезпечними, токсичними і їдкими речовинами над місцями постійного проходу людей та робочими майданчиками.

Матеріали з'єднувальних фланців та ущільнень треба вибирати з урахуванням властивостей речовини, що транспортують.

9.4. Засоби захисту апаратури та трубопроводів від корозійного руйнування

9.4.1. При експлуатації технологічного обладнання та трубопроводів вибухопожежонебезпечних виробництв, у яких використовуються корозійноактивні речовини, передбачають методи їх захисту з урахуванням швидкості корозійного спрацювання використаних конструкційних матеріалів.

9.4.2. Технологічне обладнання та трубопроводи, що контактують з корозійноактивними речовинами, повинні виконуватися переважно з корозійностійких металів.

Дозволяється використовувати у деяких випадках для захисту обладнання та трубопроводів корозійностійкі неметалеві покриття, а для технологічних блоків III категорії вибухонебезпечності - використовувати обладнання з неметалевих корозійностійких матеріалів (скло, фарфор, фторопласт, поліетилен та ін.) при відповідному обґрунтуванні, яке підтверджено результатами випробувань та розробленням заходів безпеки.

9.4.3. Проведення контролю за ступенем корозійного спрацювання устаткування та трубопроводів з використанням неруйнівних методів, способів, періодичність та місця проведення контрольних вимірів визначають у інструкції, затвердженій роботодавцем, щодо їх безпечної експлуатації, обслуговування і догляду за ними з урахуванням умов експлуатації.

9.5. Вимоги безпеки під час проведення робіт в ємностях, резервуарах, трубопроводах

9.5.1. Ємності, резервуари, камери, в яких будуть проводитися роботи, повинні бути виведені з експлуатації, звільнені від продуктів, речовин, відключені від усіх комунікацій шляхом встановлення заглушок, очищені, промиті водою і, за необхідності, пропарені, охолоджені, провентильовані.

9.5.2. Приводи всіх механізмів, робочі органи яких знаходяться в ємностях, апаратах, повинні бути знеструмлені та відключені від електродвигунів шляхом зняття запобіжників із вивішуванням попереджувальних плакатів.

9.5.3. Роботи всередині технологічних апаратів і ємностей повинні виконуватися переважно вдень. У разі необхідності проведення робіт уночі повинні розроблятися додаткові заходи безпеки та має бути одержано наряд-допуск на виконання робіт підвищеної небезпеки.

9.5.4. Спуск працівника до відкритої ємності повинен проводитися переносною драбиною, що має зверху гаки для зачіплювання за край ємності.

9.5.5. Доступ працівників усередину ємностей, що мають верхні та нижні люки, має здійснюватися тільки через нижній люк.

9.5.6. Під час роботи із застосуванням протигаза тривалість одноразового перебування працівника в ємності не повинна перевищувати 20 хв з наступним відпочинком на свіжому повітрі такої самої тривалості.

9.5.7. Приміщення і резервуари, де виконуються роботи з нанесення захисних покриттів, повинні безперервно вентилюватися. Використовуваний для видалення вибухонебезпечних випарів вентилятор повинен бути вибухозахищеного виконання.

9.5.8. За необхідності виконання робіт усередині ємності при температурі, вищій ніж 30 град.С (під час ліквідації аварії), повинні прийматися додаткові заходи безпеки - безперервне обдування свіжим повітрям, використання костюмів і взуття з теплоізоляцією, перерви в роботі.

9.5.9. При температурі від 40 град.С до 50 град.С час перебування одного працівника в ємності не повинен перевищувати 20 хв з наступним відпочинком понад 20 хв.

10.1. Вимоги безпеки до систем автоматизації та сигналізації

10.1.1. Монтаж і експлуатація систем контролю та автоматизації виробничих процесів, системи протиаварійного автоматичного захисту (ПАЗ), а також зв'язку і сповіщання про аварійні ситуації на підприємствах з виготовлення ЕІМ повинні виконуватися з урахуванням вимог ДБН В.2.5-13-98 Інженерне обладнання будівель і споруд. Пожежна автоматика будівель і споруд, затверджених наказом Держбуду України від 28.10.97 N 247, НАПБ А.01.001-2004 (z1410-04) , СНиП 3.05.07-85 "Системи автоматизации", затверджених постановою Державного комітету СРСР у справах будівництва від 18.01.85 N 175.

10.1.2. Засоби автоматизації, які використовують за ПЛАС, повинні бути виділені та позначені за місцем їх розташування на виробничих дільницях.

10.1.3. Системи контролю, управління та ПАЗ, а також зв'язок і сповіщання маркуються з нанесенням відповідних написів.

10.1.4. У випадку відключення електрики або припинення подачі стисненого повітря для живлення систем контролю та управління системи ПАЗ забезпечують переведення технологічного об'єкта у безпечний стан.

10.1.5. Повітря для компресорів та систем контрольно-вимірювальних приладів і автоматизації (далі - КВПіА) повинно бути очищене від масла, вологи, пилу. Якість стисненого повітря повинна відповідати вимогам ДСТУ 4169-2003 Стиснене повітря. Частина 1. Забрудники та класи чистоти (ISO 8573.1:2001, MOD) та бути не нижче 1 класу забрудненості.

10.1.6. Не дозволяється використовування інертного газу для живлення систем КВПіА.

10.1.7. Не дозволяється ведення технологічних процесів та робота обладнання з несправними або вимкнутими системами контролю, управління та ПАЗ.

10.1.8. Не дозволяється проведення монтажних, налагоджувальних та ремонтних робіт в умовах загазованості.

10.1.9. Перевірку, випробовування контрольно-вимірювальних приладів та автоматичних пристроїв потрібно проводити згідно з ДСТУ 3400-2000 Метрологія. Державні випробування засобів вимірювальної техніки. Основні положення. Організація, порядок проведення і розгляду результатів.

10.1.10. Система електроживлення КВПіА повинна забезпечувати необхідну надійність живлення, належну якість електроенергії, зручність і безпеку експлуатації.

10.1.11. Конструкція, виконання, спосіб встановлення і клас ізоляції приладів, апаратів та інших засобів автоматизації повинні відповідати умовам навколишнього середовища і номінальній напрузі мережі.

10.1.12. Для живлення КВПіА повинні використовуватися виробничі розподільчі щити, до яких не підключене різкозмінне навантаження (потужні електродвигуни, електропечі тощо).

10.1.13. Підлога у щитових приміщеннях повинна бути такою, що не проводить електричний струм. Під час ремонту електроапаратури щитів на підлозі перед ними обов'язково повинен бути діелектричний гумовий килимок.

10.1.14. Не дозволяється проводити через щитові приміщення пожежні водопроводи і розташовувати в них шафи для пожежних кранів та рукавів. Для пожежогасіння у цих приміщеннях треба застосовувати вуглекислотні та порошкові вогнегасники.

10.1.15. Залишати щити автоматики і контрольно-вимірювальних приладів незамкнутими не дозволяється.

10.1.16. У щитових приміщеннях повинно бути повітряне опалення.

10.2. Вимоги безпеки до засобів вимірювальної техніки

10.2.1. Вимірювання і регулювання технологічних параметрів (витрат, температури, тиску тощо) повинні здійснюватися засобами вимірювальної техніки (далі - ЗВТ) та регуляторами, які пройшли атестацію та своєчасну повірку або калібрування. ЗВТ повинні відповідати чинним НД, мати необхідний клас точності та виконання.

10.2.2. Усі встановлені манометри (мановакуумметри) повинні бути запломбовані та мати клеймо повірки, яка повинна проводитися один раз на 12 місяців, а також кожного разу після проведеного ремонту.

10.2.3. Контрольні повірки ЗВТ повинні проводитися згідно з затвердженим графіком повірки. Не дозволяється застосування несправних, а також ЗВТ зі строком повірки або калібрування, що минув.

10.2.4. На манометрі повинна бути червона стрілка навпроти поділки, що відповідає допустимому робочому тиску.

Не дозволяється виконувати будь-які ремонтні та налагоджувальні роботи в ЗВТ:

які перебувають під напругою;

незаземлених, якщо це вимога технічної документації на ЗВТ;

на трубопроводах і резервуарах, що перебувають під тиском рідин і газів.

10.2.5. Перед початком робіт ЗВТ необхідно відключити від електромережі і повісити на пристроях включення таблички "Не вмикати - працюють люди".

10.3. Вимоги безпеки до електропостачання та електрообладнання

10.3.1. Улаштування, утримання, експлуатація і обслуговування електричних установок та електричних мереж повинні відповідати вимогам:

Правил безпечної експлуатації електроустановок, затверджених наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 06.10.97 N 257 (z0011-98) , зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 13.01.98 за N 11/2451 (далі - НПАОП 40.1-1.01-97);

Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Комітету по нагляду за охороною праці від 09.01.98 N 4 (z0093-98) , зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10.02.98 за N 93/2533 (далі - НПАОП 40.1-1.21-98);

Правил будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики від 21.06.2001 N 272 (v0272203-01) (далі - НПАОП 40.1-1.32-01);

Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 25.07.2006 N 258 (z1143-06) , зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за N 1143/13017;

Правил експлуатації електрозахисних засобів, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 05.06.2001 N 253 (НПАОП 40.1-1.07-01);

Державних санітарних норм і правил при роботі з джерелами електромагнітних полів, затверджених Міністерством охорони здоров'я України від 18.12.2002 N 476 (z0203-03) (далі - ДСанПіН 3.3.6.096-2002).

10.3.2. Обслуговування діючих електроустановок, організація і виконання ремонтних, монтажних або налагоджувальних робіт та випробувань мають здійснюватися спеціально підготовленим електротехнічним персоналом, який має відповідну групу допуску з електробезпеки відповідно до вимог НПАОП 40.1-1.21-98 (z0093-98) , підтверджену посвідченням.

10.3.3. Включення і відключення магістральних або живильних ліній електромережі повинно виконуватися тільки електротехнічним персоналом. Лінії, що живлять окремі електроприймачі чи групи, можуть включатися та відключатися персоналом, який обслуговує ці електроприймачі.

10.3.4. В електричних схемах машин і обладнання повинен бути передбачений захист від перевантаження та короткого замикання, який забезпечує автоматичне розвантаження або відключення.

10.3.5. Усі види електроустановок, які розміщуються в пожежонебезпечних зонах усередині і назовні приміщень (стаціонарні, переносні і пересувні), повинні відповідати вимогам НПАОП 40.1-1.32-01 (v0272203-01) . При виборі електрообладнання, що встановлюється в пожежонебезпечних зонах, необхідно враховувати агресивність навколишнього середовища (хімічна активність, атмосферні опади тощо).

10.3.6. Електропроводка і арматура силової та освітлювальної мережі у виробничих приміщеннях мають бути надійно ізольовані і захищені від впливу високої температури, механічних пошкоджень і агресивних середовищ.

10.3.7. У пожежонебезпечних зонах будь-якого класу слід застосовувати кабелі та проводи, які не поширюють горіння. Не дозволяється застосування кабелів з ізоляцією, що розповсюджує горіння.

10.3.8. У пожежонебезпечних зонах будь-якого класу слід дотримуватися вимог захисту від іскроутворення, обумовленого присутністю статичної електрики, відповідно до ГОСТ 12.1.018-93 "ССБТ. Пожаровзрывобезопасность статического электричества. Общие требования".

10.3.9. З'єднання приладів, апаратів та двигунів з проводами повинно бути надійно ізольоване і не спричиняти недопустимих місцевих перегрівань.

10.3.10. Пускову апаратуру необхідно розміщувати безпосередньо поблизу електродвигунів та робочих місць; у разі застосування кнопкових станцій необхідно захищати їх від випадкових включень; розподільче, електросилове й освітлювальне обладнання, а також окремі пускові прилади слід розміщувати в безпечному і зручному для обслуговування місці.

10.3.11. Для живлення переносних і пересувних електроприймачів слід застосовувати шнури і гнучкі кабелі з мідними жилами, спеціально призначені для цих цілей, з урахуванням можливих механічних впливів.

10.3.12. Виробниче обладнання з електричним приводом повинно мати засоби (пристрої) захисту від ураження електричним струмом (включаючи випадки помилкової дії працівників, які обслуговують обладнання).

10.3.13. Все електрообладнання (корпуси електричних машин, апаратів, світильників, розподільчих пристроїв, металеві корпуси пересувних та переносних електроприймачів тощо) повинне мати надійне захисне заземлення або занулення.

10.3.14. Постійні заземлювальні пристрої повинні мати паспорт, в якому містяться схема заземлення, основні технічні та розрахункові величини, дані результатів оглядів і випробувань.

10.3.15. Вимірювання опору ізоляції заземлення, перевірка кола між заземлювачами та заземлювальними елементами та інші випробування електроустановок повинні проводитися в обсязі та з періодичністю, вказаними в НПАОП 40.1-1.21-98 (z0093-98) .

10.3.16. Двері розподільних пристроїв повинні замикатися на ключ.

10.3.17. Розподільні пристрої повинні мати чіткі написи, що вказують на призначення окремих кіл і панелей.

10.3.18. На приводах комунікаційних апаратів повинні бути чітко вказані положення "Включено" та "Відключено".

10.3.19. Плавкі вставки запобіжників повинні бути калібровані із зазначенням на клеймі номінального струму вставки. Застосування саморобних некаліброваних плавких вставок не дозволяється.

10.3.20. Запобіжні огляди та ремонти електричних мереж і ліній повинні виконуватися для приміщень з нормальною вологістю не рідше одного разу на 6 місяців, а для сирих приміщень та високовольтних повітряних ліній - не рідше одного разу на 3 місяці.

10.3.21. Перевірка електродвигунів і пускової апаратури повинна виконуватись одночасно з перевіркою приводних механізмів, але не рідше одного разу на 6 місяців.

10.3.22. Приєднання до електричної мережі ручних переносних інструментів необхідно здійснювати згідно з вимогами ГОСТ 12.2.013.0-91 "ССБТ. Машины ручные электрические. Общие требования безопасности и методы испытаний".

10.3.23. Ручні електричні машини (інструмент) та допоміжне обладнання до них підлягає періодичній повірці не рідше одного разу на 6 місяців згідно з ГОСТ 12.2.013.0-91.

10.3.24. У разі наближення грози необхідно припинити всі роботи на повітряних лініях і у відкритих розподільчих пристроях, а в закритих розподільчих пристроях - роботи на вводах і комутаційній апаратурі, яка приєднана до повітряних ліній.

10.3.25. Параметри електромагнітних полів при роботі з силовими джерелами повинні відповідати вимогам ДСанПін 3.3.6.096-2002 (z0203-03) .

10.4. Вимоги безпеки до опалення та вентиляції

10.4.1. Температура повітря в основних опалюваних виробничих приміщеннях повинна підтримуватись згідно з вимогами ДСН 3.3.6.042-99 (va042282-99) .

10.4.2. У приміщеннях з вибухопожежонебезпечними технологічними процесами передбачається повітряне опалення, поєднуване з припливною вентиляцією.

Дозволяється застосовувати водяне або парове опалення приміщень за умови, що використовувані в процесі речовини не утворюють з водою вибухонебезпечних продуктів. Максимальна температура (град.С) поверхонь нагріву систем опалення не повинна перевищувати 80% температури самозаймання будь-якої з речовин, які використовуються у технологічному процесі.

У разі влаштування системи повітряного опалення з рециркуляцією повітря збирання повітря з приміщень повинно виконуватися з незабруднених зон.

10.4.3. Виробничі та допоміжні приміщення підприємства повинні бути обладнані системами вентиляції (природною, механічною або змішаною), які забезпечують рівномірну температуру та стан повітряного середовища, улаштування і експлуатація яких повинні відповідати вимогам чинних будівельних норм та правил, санітарних норм проектування промислових підприємств та НД.

10.4.4. Вентиляційні системи повинні передбачатися такими, щоб під час їх роботи концентрація шкідливих речовин у повітрі робочої зони, на робочих місцях виробничих приміщень і в адміністративно-побутових приміщеннях не перевищувала 30% від ГДК.

У виробничих приміщеннях, де можливе раптове надходження у великій кількості шкідливих або горючих газів, пари, потрібно влаштовувати аварійну вентиляцію.

10.4.5. Системи вентиляції з збиральними пристроями (труби, шахти, дефлектори) повинні забезпечувати ефективне розсіювання у атмосфері викидів шкідливих речовин, які не повинні перевищувати ГДК в атмосферному повітрі населених пунктів. Якщо ця вимога не забезпечується, треба передбачити очищення повітря в системах вентиляції.

10.4.6. Місце для забору припливного повітря повинно вибиратися в зоні найменшого забруднення від навколишніх виробничих та вентиляційних викидів. У разі неможливості за місцевими умовами забезпечити забирання повітря з незабрудненої зони припливне повітря повинно попередньо очищатися з тим, щоб після його надходження сумарна кількість газів і пари в робочій зоні не перевищувала ГДК.

10.4.7. Електрообладнання вентиляційних систем, яке встановлюють зовні будівель та в приміщеннях вентиляційного обладнання (венткамери), вибирається за рівнем захисту та видами вибухозахисту, групами і температурним класом.

10.4.8. Усі металеві повітропроводи та обладнання вентиляційних систем (припливних та витяжних) необхідно заземлювати.

В приміщеннях управління та у виробничих приміщеннях потрібно передбачати сигналізацію щодо справної роботи вентиляційних систем.

10.4.9. Порядок експлуатації, обслуговування, ремонту, наладки та проведення інструментальної перевірки на ефективність роботи систем вентиляції визначається галузевими положеннями та "Инструкцией по санитарно-гигиеническому контролю систем вентиляции производственных помещений", затвердженою наказом Міністерства охорони здоров'я СРСР від 07.06.78 N 1893-78.

В усіх вентиляційних системах, як знову обладнаних, так і після монтажу або після реконструкції, перед пуском вентиляційних установок повинні проводитись технічні та санітарно-гігієнічні випробування зі складанням відповідного акта.

10.4.10. Періодично, але не рідше одного разу на рік, повинен виконуватись аналіз на вміст шкідливих газів, пари і пилу на виробництвах з виготовлення ЕІМ органами санітарно-епідеміологічної служби.

10.5. Вимоги безпеки до водопостачання та каналізації

10.5.1. Проектування, будівництво, експлуатацію водопроводів та каналізаційних систем на виробництві ЕІМ виконують у відповідності з вимогами чинних санітарних та будівельних норм та правил.

Склад стічних вод з очисних споруд підприємства регламентується у відповідності до вимог чинних санітарних норм.

10.5.2. Будівництво та експлуатація систем водопостачання і каналізації підприємств з виготовлення ЕІМ повинні виконуватись з урахуванням вимог СНиП 2.04.01-85 "Внутренний водопровод и канализация зданий", затверджених постановою Державного комітету СРСР у справах будівництва від 04.10.85 N 169, СНиП 2.04.02-84 "Водоснабжение. Наружные сети и сооружения", затверджених постановою Державного комітету СРСР у справах будівництва від 27.07.84 N 123, СНиП 2.04.03-85 "Канализация. Наружные сети и сооружения", затверджених постановою Державного комітету СРСР у справах будівництва від 21.05.85 N 71, СНиП 3.05.04-85* "Наружные сети и сооружения водоснабжения и канализации", затверджених постановою Державного будівельного комітету СРСР від 31.05.85 N 73, ДБН А.2.2-1-2003 Проектування. Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище (ОВНС) при проектуванні і будівництві підприємств, будинків і споруд, затверджених наказом Держбуду України від 15.12.2003 N 214 (v0214509-03) , постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.99 N 465 (465-99-п) "Про затвердження Правил охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами", Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України (z0403-02) , затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 N 37 (z0402-02) , зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 26.04.2002 за N 403/6691, НАПБ А.01.001-2004 (z1410-04) .

10.5.3. Якість води для господарчо-питних потреб та душових улаштувань регламентовано ГОСТ 2874-82 "Вода питьевая. Гигиенические требования и контроль за качеством".

10.5.4. Системи каналізації технологічних об'єктів повинні забезпечувати видалення та очистку хімічно забруднених, технологічних та інших стоків, що утворюються як при регламентованих режимах роботи виробництва, так і у випадках аварійних викидів.

Забороняється злив цих стоків у магістральну мережу каналізації без попередньої очистки, за винятком випадків, коли магістральна мережа призначена для приймання таких стоків.

10.5.5. Каналізація для відведення побутових і промислових стоків по всій довжині повинна бути закрита і виконана з вогнетривких матеріалів.

Для нерозповсюдження вогню під час пожежі мережа промислової каналізації повинна бути обладнана гідравлічними затворами.

10.5.6. Зовнішнє протипожежне водопостачання повинно відповідати вимогам НАПБ А.01.001-2004 (z1410-04) .

10.6. Вимоги безпеки до природного та штучного освітлення

10.6.1. Природне та штучне освітлення виробничих та допоміжних приміщень повинно відповідати вимогам ДБН В.2.5-28:2006 Інженерне обладнання будинків і споруд. Природне і штучне освітлення, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 15.05.2006 N 168 (v0168667-06) .

10.6.2. У виробничих приміщеннях підприємств з виготовлення ЕІМ повинні влаштовуватися такі системи штучного освітлення:

загальне освітлення з рівномірним або локалізованим розміщенням світильників;

комбіноване освітлення (загальне разом з місцевим);

переносне освітлення для окремих дільниць роботи.

Застосування тільки місцевого або переносного освітлення не дозволяється. У приміщеннях з підвищеною небезпекою застосовується напруга живлення світильників з лампами розжарювання не вища ніж 42 В, а в особливо небезпечних - не вища ніж 12 В.

10.6.3. Поряд з робочим освітленням, улаштування якого є обов'язковим у всіх приміщеннях і на освітлюваних територіях, для забезпечення нормальної роботи, проходу людей і руху транспорту повинно передбачатися аварійне освітлення, яке необхідне в тих випадках, коли освітлення вимагає подальша робота, закінчення виробничого циклу і евакуація людей із приміщення у разі раптового відключення робочого освітлення.

10.7. Вимоги безпеки до підйомно-транспортних засобів

10.7.1. Будова, установлення та експлуатація кранів усіх типів, ручних та електричних талів, лебідок для піднімання вантажу, підіймальних вантажозахватних механізмів та пристроїв повинні відповідати вимогам Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 18.06.2007 N 132 (z0784-07) , зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 09.07.2007 за N 784/14051 (далі - НПАОП 0.00-1.01-07).

10.7.2. Дозвіл на прийняття в експлуатацію вантажопідіймальних машин повинен видаватись посадовою особою з нагляду за вантажопідіймальними машинами на основі документації заводу-виробника та результатів технічного огляду відповідно до вимог НПАОП 0.00-1.01-07 (z0784-07) .

10.7.3. Під час переміщення вантажів необхідно керуватись вимогами ГОСТ 12.3.020-80 "ССБТ. Процессы перемещения грузов на предприятиях. Общие требования безопасности".

10.7.4. Транспортування вантажів здійснюється транспортними засобами (електрокари, автокари та ін.), які відповідають вимогам ГОСТ 12.2.003-91.

Експлуатація транспортних засобів у несправному стані забороняється.

Транспортування вантажів повинно здійснюватись в уніфікованій тарі, яка повинна відповідати вимогам ГОСТ 12.3.010-82 "ССБТ. Тара производственная. Требования безопасности при эксплуатации".

Перевезення людей автокарами, автонавантажувачами та електрокарами не дозволяється.

11.1. Згідно з Законом України "Про охорону праці" (2694-12) роботодавець зобов'язаний створити для працівників умови праці відповідно до чинних нормативно-правових актів, забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

11.2. Роботодавець забезпечує функціонування на підприємстві системи управління охороною праці.

12.1. Працівники виробництв ЕІМ на роботах зі шкідливими та небезпечними умовами праці, а також роботах, що пов'язані із забрудненням або здійснюваних у несприятливих температурних умовах, повинні забезпечуватися спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими ЗІЗ згідно з Нормами безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам хімічних виробництв (Частина I), затвердженими наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 07.09.2004 N 194 (z1362-04) та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 26.10.2004 за N 1362/9961.

Засоби індивідуального захисту повинні відповідати чинним державним стандартам та вимогам Технічного регламенту з підтвердження відповідності засобів індивідуального захисту, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 27 вересня 2004 року N 208 (z1307-04) , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.10.2004 за N 1307/9906, на відповідний вид виробів і бути придатними за розмірами згідно з Положенням про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, затвердженим наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 24.03.2008 N 53 (z0446-08) , зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 21.05.2008 за N 446/15137 (НПАОП 0.00-4.01-08).

12.2. Виробничий персонал, який бере участь у виготовленні ЕІМ, має бути захищений засобами індивідуального захисту згідно з ГОСТ 12.4.011-89 "ССБТ. Средства защиты работающих. Общие требования и классификация".

12.3. Засоби індивідуального і колективного захисту повинні забезпечувати захист від шкідливого впливу факторів, які супроводжують технологічні процеси виготовлення ЕІМ, - токсичних речовин, шуму, вібрації, нагрітих поверхонь та рухомих частин виробничого обладнання, загрози ураження електричним струмом.

12.4. Не дозволяється допуск персоналу підприємства до робочих місць без захисного одягу і взуття, ЗІЗ та необхідних пристроїв.

12.5. Не дозволяється користування несправними ЗІЗ, пристроями та пошкодженим захисним спецодягом.

Якщо спецодяг, виданий на певний час, зносився, складається відповідний акт та видається інший.

12.6. ЗІЗ та пристрої перед видачею працівникам підлягають огляду.

12.7. У випадках, коли нормами не передбачена видача запобіжних пристроїв, роботодавець має право видати як чергові: запобіжний пояс, діелектричні калоші, діелектричні рукавиці, гумовий килимок, захисні окуляри, респіратори, захисні шоломи, підшоломники, світлофільтри.