Договір
про дружбу і співробітництво
між Україною і Латвійською Республікою
( Договір ратифіковано Законом N 381/95-ВР ( 381/95-ВР )
від 13.10.95 )
Дата підписання: 23.05.1995
Дата ратифікації Україною: 13.10.1995
Дата набрання чинності для України: 22.05.1996
Україна і Латвійська Республіка (далі - "Високі Договірні
Сторони"),
будучи переконані в тому, що взаємна повага і співробітництво
між двома державами відповідають інтересам народів України і
Латвії і сприяють створенню якісно нових відносин, основаних на
рівноправності, та зміцненню системи безпеки у Європі,
вітаючи нинішні історичні зміни в Європі і в обох державах,
які зробили можливим подолання конфронтації і розколу в Європі,
керуючись цілями і принципами Статуту ООН ( 995_010 ) і
виходячи з верховенства загальновизнаних норм міжнародного права і
загальнолюдських цінностей,
підтверджуючи прагнення обох Високих Договірних Сторін до
виконання повною мірою зобов'язань, які містяться у Гельсінському
Заключному акті ( 994_055 ), Паризькій Хартії для нової Європи
( 995_058 ), а також інших документах Організації з безпеки і
співробітництва в Європі, і зробити тим самим свій внесок у
будівництво демократичної, мирної і єдиної Європи,
підтверджуючи, що додержання основних прав і свобод людини є
невід'ємною умовою зміцнення миру і безпеки,
маючи на меті надати нової якості своїм двостороннім
відносинам з урахуванням досвіду розвитку політичного,
економічного, науково-технічного, екологічного, інформаційного,
гуманітарного, культурного та інших видів співробітництва і
змінити на основі взаємної вигоди їх договірну базу,
домовились про таке:
Стаття 1
Високі Договірні Сторони розвивають свої відносини як дружні
держави. Вони послідовно керуватимуться принципами суверенної
рівності, відмови від застосування сили чи погрози силою,
непорушності кордонів, територіальної цілісності, мирного
врегулювання спорів, невтручання у внутрішні справи, поважання
прав людини і основних свобод, рівноправності і права народів
розпоряджатися своєю долею, взаємовигідного співробітництва,
сумлінного виконання міжнародних зобов'язань.
Стаття 2
Високі Договірні Сторони відповідно до зобов'язань,
зафіксованих у Статуті ООН і в документах Організації з безпеки і
співробітництва в Європі, вирішують спори, які можуть виникнути
між ними, виключно мирними засобами. Вони ніколи, ні за яких
обставин, не використовуватимуть першими свої збройні сили одна
проти одної, не чинитимуть тиск одна на одну перебуванням збройних
сил однієї Сторони на території другої Сторони.
Стаття 3
Високі Договірні Сторони, підтверджуючи, що безпека є
неподільною і що вона нерозривно пов'язана з безпекою усіх
держав-учасниць Організації з безпеки і співробітництва в Європі,
послідовно здійснюють партнерство в галузі безпеки і будують свої
відносини на основі поважання суверенітету одна одної, рівності та
взаємодії.
Стаття 4
Високі Договірні Сторони зобов'язуються не використовувати
самі і не допускати, щоб їхні території використовувались
будь-ким з метою здійснення збройної агресії чи ворожої діяльності
проти іншої Сторони.
У випадку, якщо одна із Сторін стане об'єктом збройного
нападу, друга Сторона не буде підтримувати агресора і вживе усіх
заходів, необхідних для мирного врегулювання конфлікту.
Стаття 5
У випадку виникнення ситуацій, які можуть створити, на думку
однієї з Високих Договірних Сторін, загрозу миру викликають
міжнародну напруженість, Сторони проводитимуть консультації щодо
можливих шляхів їх урегулювання.
Стаття 6
Високі Договірні Сторони активно сприяють процесу
роззброєння, подальшому скороченню збройних сил і озброєнь в
Європі, зміцненню миру, довіри та безпеки на двосторонній і
багатосторонній основі, створенню надійних структур
загальноєвропейської безпеки.
Стаття 7
Високі Договірні Сторони розширюватимуть свої контакти і
співробітництво в міжнародних організаціях.
Стаття 8
Високі Договірні Сторони всіляко сприятимуть розвиткові та
розширенню контактів між державними органами і органами
самоврядування всіх рівнів та їх керівниками на постійній основі.
Стаття 9
Високі Договірні Сторони, прагнучи забезпечити необхідні
умови для зближення їх народів, всебічно сприятимуть розширенню
контактів між своїми громадянами як на індивідуальній основі, так
і по лінії державних, громадських та інших організацій.
Стаття 10
Високі Договірні Сторони створюватимуть сприятливі умови для
розвитку взаємовигідного двостороннього економічного
співробітництва. Вони вживуть відповідних заходів для того, щоб
удосконалювати і наближувати до норм і практики світового ринку
механізм своїх економічних зв'язків, включаючи надання одна одній
режиму найбільшого сприяння у торгівлі.
Керуючись внутрішнім законодавством, виходячи із своїх
міжнародних зобов'язань і для досягнення цілей цього Договору,
Високі Договірні Сторони забезпечать сприятливі економічні,
фінансові та юридичні умови для підприємницької діяльності,
включаючи стимулювання і захист взаємних капіталовкладень. Вони
вважають необхідним укласти міжурядові угоди в галузі торгівлі та
послуг, взаємних розрахунків і платежів на основі вільно
конвертованих валют, а також у сфері туризму.
Стаття 11
Високі Договірні Сторони сприяють створенню умов для
ефективного співробітництва в галузі фундаментальних і прикладних
наук, розвитку і впровадження передової техніки і технологій, а
також для підтримання прямих зв'язків і загальних ініціатив
учених, науково-дослідних інститутів, науково-виробничих
об'єднань.
Стаття 12
Високі Договірні Сторони, виходячи із взаємних інтересів і з
урахуванням своїх можливостей, розвивають співробітництво в
галузях охорони і поліпшення стану навколишнього середовища,
ліквідації наслідків промислових аварій і стихійних лих, зокрема
Чорнобильської катастрофи, зберігаючого природокористування,
розширення сфери екологічно чистих виробництв, здійснення
високоефективних природоохоронних і природовідновлювальних
заходів.
Сторони, з урахуванням своїх можливостей, співробітничатимуть
у вирішенні глобальних і, особливо, європейських екологічних
проблем.
Стаття 13
Високі Договірні Сторони розширюють співробітництво в галузі
транспорту, включаючи забезпечення безперебійного транзиту осіб і
вантажів через свої території відповідно до норм міжнародного
права, національного законодавства та європейських стандартів.
Стаття 14
Високі Договірні Сторони вивчать можливості і вживуть заходів
для інтенсифікації співробітництва в галузі енергетики із
застосуванням ресурсозберігаючих технологій, у сфері електронного
опрацювання даних, а також удосконалення засобів, систем і ліній
зв'язку між Сторонами.
Стаття 15
Високі Договірні Сторони, вважаючи розширення та поглиблення
взаємних культурних зв'язків не тільки природною потребою їх
народів, але й необхідною умовою примноження європейської
культурної спадщини, розвиватимуть співробітництво в галузі
культури, науки, освіти та інформації.
Кожна із Сторін забезпечить своїм громадянам широкий доступ
до культури і засобів масової інформації іншої Сторони і
підтримуватиме спрямовані на це державні, громадські та
індивідуальні ініціативи.
Сторони сприятимуть розширенню обміну між творчими
колективами, діячами і закладами культури та освіти на державному
і місцевому рівнях. Кожна із Сторін на взаємній основі сприяє
зберіганню і пізнанню культурної і творчої спадщини іншої Сторони,
включаючи охорону пам'яток історії та культури.
Стаття 16
Високі Договірні Сторони створюють всі умови для
співробітництва в галузі охорони здоров'я, туризму, в тому числі
молодіжного спорту, підготовки кадрів.
Стаття 17
Високі Договірні Сторони, у повній відповідності до Паризької
Хартії для нової Європи та інших документів Організації з безпеки
і співробітництва в Європі, заявляють про свою переконаність у
тому, що дружні відносини між їхніми народами, а також мир,
справедливість, стабільність і демократія вимагають, щоб етнічна,
культурна, мовна і релігійна самобутність національних меншин
користувалася захистом Сторін, і створюють відповідно до
загальновизнаних норм міжнародного права всі необхідні умови для
забезпечення прав національних меншин.
Стаття 18
Високі Договірні Сторони гарантують своїм громадянам,
незалежно від їхньої національності чи інших відмінностей, рівні
права і свободи. Конкретні питання громадянства, а також питання
міграції і питання щодо захисту прав своїх громадян, які
проживають на території іншої Сторони, що становлять обопільний
інтерес, будуть урегульовані окремими угодами, виходячи з
особливостей національного законодавства Сторін і відповідно до
загальновизнаних норм міжнародного права.
До укладення таких угод Сторони утримуватимуться від кроків,
які могли б тлумачитися як такі, що порушують права таких
громадян, і зобов'язуються дотримуватись цих прав відповідно до
загальновизнаних норм міжнародного права.
Стаття 19
Високі Договірні Сторони на основі окремих угод
співробітничають у боротьбі з правопорушеннями, в тому числі і з
організованою злочинністю, корупцією, тероризмом, незаконними
фінансовими операціями, незаконним обігом наркотичних і
психотропних речовин, ядохімікатів, озброєнь, вибухових речовин, з
повітряним і морським піратством і контрабандою, включаючи
незаконне вивезення культурних цінностей, іншими її видами. Вони
здійснюватимуть обмін досвідом і оперативною інформацією в цій
галузі, вживатимуть спільних заходів у рамках міжнародного
співробітництва з цих питань.
Сторони на основі окремих угод співробітничають у питаннях
взаємної правової допомоги у цивільних, кримінальних і сімейних
справах.
Стаття 20
Положення цього Договору не зачіпають прав і обов'язків
Високих Договірних Сторін за двосторонніми і багатосторонніми
договорами, які діють для кожної з них, з третіми державами.
Стаття 21
Високі Договірні Сторони вирішуватимуть свої спори, пов'язані
з тлумаченням або застосуванням цього Договору, шляхом
використання процедур мирного врегулювання спорів, передбачених
ст.33 Статуту ООН.
Стаття 22
Цей Договір укладається терміном на 10 років. Його дія
автоматично продовжується на наступні п'ятирічні періоди якщо
жодна з Високих Договірних Сторін письмово не повідомить іншу
Сторону не менше ніж за один рік до закінчення відповідного
терміну дії Договору про свій намір не продовжувати його дію.
Стаття 23
Цей Договір підлягає ратифікації відповідно до конституційних
процедур кожної з Високих Договірних Сторін і набуває чинності в
день обміну ратифікаційними грамотами.
Стаття 24
Цей Договір підлягає реєстрації у Секретаріаті ООН відповідно
до статті 102 Статуту Організації Об'єднаних Націй ( 995_010 ).
Вчинено у м.Ризі 23 травня 1995 року у двох примірниках,
кожний українською і латинською мовами, при цьому обидва тексти є
автентичні.
За Україну За Латвійську Республіку
(підпис) (підпис)