ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
Л И С Т
N 6514/7/16-1201 від 12.05.2000
м.Київ
vd20000512 vn6514/7/16-1201
Відносно оподаткування податком на додану
вартість сум орендної плати за використання
державного майна
У доповнення до листа Державної податкової адміністрації
України від 23.03.2000 р. N 2086/5/16-1218 Державна податкова
адміністрація України повідомляє.
Законом України від 10.04.92 р. N 2269-XII ( 2269-12 ) "Про
оренду державного та комунального майна", зі змінами та
доповненнями до нього, встановлено, що орендодавцями таких
об'єктів оренди, як цілісні майнові комплекси підприємств
(господарський об'єкт з інженерними комунікаціями та ін.) та
нерухомого майна (будівлі, приміщення), а також майна, що не
ввійшло до статутних фондів господарських товариств, створених у
процесі приватизації (корпоратизації), - є Фонд державного майна
України (його відділення) (далі - Фонд), а по окремо індивідуально
визначеному майну підприємств (крім нерухомого) та по окремих
структурних підрозділах за дозволом Фонду - є державні
підприємства (далі - підприємства).
Постановою Кабінету Міністрів України від 19.01.2000 р. N 75
( 75-2000-п ) внесено зміни і доповнення до Методики розрахунку і
порядку використання плати за оренду державного майна, яку
затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95
N 786 ( 786-95-п ) (далі - Методика). Внесені зміни передбачають
диференційований розподіл орендної плати за оренду вищезазначених
об'єктів.
1. За використання цілісних майнових комплексів державних
підприємств та майно, що не ввійшло до статутного фонду
господарського товариства, створеного у процесі приватизації
(корпоратизації), орендодавцем яких виступає Фонд, орендна плата
спрямовується у повному обсязі до державного бюджету. Для цілей
оподаткування податком на додану вартість операцій за договорами
оренди таких об'єктів необхідно керуватися раніше наданими
роз'ясненнями Державної податкової адміністрації України від
27.12.99 N 19553/7/16-1201 ( v9553225-99 ), доповненням до яких
були роз'яснення Комітету з питань фінансів і банківської
діяльності Верховної Ради України від 17.12.99 N 06-10/875
( v_875450-99 ).
2. За оренду нерухомого майна державних підприємств та
об'єкта житлового фонду, який не ввійшов до статутного фонду
приватизованого (корпоратизованого) підприємства, але ним
утримується, орендодавцем виступає Фонд, а орендна плата
диференційовано у розмірі 70 відсотків спрямовується до державного
бюджету, а 30 відсотків відповідно державному підприємству чи
господарському товариству, яке їх утримує. За роз'ясненнями Фонду
державного майна України органи приватизації, укладаючи договори
оренди, можуть передбачити, що орендар самостійно направляє
визначені п.17 Методики ( 786-95-п ) частки орендної плати
безпосередньо до бюджету та державному підприємству (організації),
на балансі якого знаходиться орендоване майно.
Вищезазначені операції, які пов'язані з договорами оренди,
згідно з підпунктом 3.1.1 статті 3 Закону України "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) є об'єктом для оподаткування
податком на додану вартість. А тому, керуючись цим пунктом, слід
зазначити, що у підприємства, нерухоме майно чи об'єкт житлового
фонду якого передано в оренду за договором між Фондом та
орендарем, виникають податкові зобов'язання на дату, визначену
пунктом 7.3 статті 7 Закону України "Про податок на додану
вартість". При цьому база для оподаткування відповідно до пункту
4.1 статті 4 цього Закону визначається виходячи з повної вартості
орендної плати незалежно від того, хто (орендар чи підприємство)
здійснює процедуру розмежування вартості орендної плати у
розмірах, визначених пунктом 17 Методики ( 786-95-п ).
За відсутності внесення попередньої оплати за оренду першою
із подій буде подія фактичного надання (використання) у звітному
періоді об'єкта оренди, а тому відповідно до положень
вищезазначеного пункту датою виникнення податкових зобов'язань
буде останній день звітного періоду.
На дату виникнення податкових зобов'язань підприємство
відповідно до вимог наказу ДПА України від 31.05.97 N 165
( z0233-97 ), з доповненнями до нього, виписує податкову накладну
на повну вартість орендної плати, де окремим рядком повинна бути
виділена сума податку на додану вартість, яка становить 20
відсотків бази оподаткування, визначеної пунктом 4.1, та додається
до вартості орендної плати. Орендар на підставі податкової
накладної та за умови фактичного списання коштів з банківського
рахунка в рахунок оплати за користування майном включає суму
податку на додану вартість до складу податкового кредиту. У
зв'язку з тим, що за вказівками Фонду державного майна України
орендар самостійно направляє визначені п.17 ( 786-95-п ) Методики
частки орендної плати безпосередньо до бюджету та підприємству, то
таке підприємство, на балансі якого знаходиться орендоване майно,
платіжні документи оформляє окремо на частину вартості орендної
плати з урахуванням податку на додану вартість та окремо на суму
податку на додану вартість, яка припадає на частину орендної
плати, що орендарем безпосередньо перераховується до бюджету.
Наприклад: Орендна плата звітного періоду складає 2000 грн.,
податок на додану вартість у розмірі 20 % становить 400 грн.,
загальна сума плати з урахуванням податку на додану вартість -
2400 грн.
Підприємство виписує податкову накладну на всю суму орендної
плати (база оподаткування) без урахування ПДВ, що підлягає
оподаткуванню за ставкою 20 % - 2000 грн. та податок на додану
вартість - 400 грн., загальна сума з ПДВ - 2400 грн.
Оскільки за дорученням Фонду орендар самостійно здійснює
розмежування платежів і проводить перерахування до бюджету
належних 70 % або 1400 грн. = (2000 х 70) : 100 орендної плати, то
на рахунок підприємства спрямовуються належні 30 % та сума податку
на додану вартість, обчислена з повної вартості орендної плати.
При цьому платіжні документи оформляються окремо на:
720 грн. - орендна плата з урахуванням ПДВ, де 600 грн. (200
х 30) : 100 - це орендна плата без ПДВ та 120 грн. - це податок на
додану вартість;
280 грн. - це сума податку на додану вартість, яка обчислена
з бази у розмірі 1400 грн., що перераховується орендарем до
бюджету (з позначкою в платіжному дорученні "ПДВ з 70 % орендної
плати, перерахованої до бюджету").
3. У випадку, якщо орендодавцем майна є державне
підприємство, коли договір складається безпосередньо між таким
державним підприємством та орендарем, відсутні якісь особливості,
відмінні від загального порядку ведення податкового обліку з
податку на додану вартість. Відповідно до підпункту 3.1.1 статті 3
Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР )
операції з користуванням (орендою) майна є об'єктом для
оподаткування податком на додану вартість і база для оподаткування
визначається відповідно до положень п. 4.1 статті 4 цього Закону.
При цьому податкові зобов'язання у орендодавця виникають
відповідно до п.7.3 статті 7 Закону України "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ), визначення дати яких аналогічно
викладеному у вищезазначеному пункті.
У момент виникнення податкових зобов'язань орендодавець
виписує податкову накладну на повну (договірну) вартість орендної
плати, яка передається орендарю та яка є підставою для включення
орендарем сум податку на додану вартість до складу податкового
кредиту за умови фактично перерахованих сум як орендної плати на
банківський рахунок орендодавця. Орендодавець виконує процедуру
розмежування та перерахування коштів у відповідному розмірі до
бюджету.
4. Одночасно з цим статтею 22 Закону України "Про оренду
державного та комунального майна" ( 2269-12 ) передбачено, що
орендар має право передати в суборенду нерухоме та інше окреме
індивідуально визначене майно за умови виконання певних вимог.
Операції з передачі такого майна на умовах суборенди також є
об'єктом для оподаткування податком на додану вартість. При цьому
порядок оподаткування, визначення бази та виписки податкових
накладних аналогічний порядку, передбаченому у вищезазначеному
пункті.
Заступник Голови Г.М.Оперенко
"Все про бухгалтерський облік", N 482000