Юридический Харьков плюс - Ратифікація (закон від 04.06.2008 N 321-VI /321-17/) від 04.06.2008 N 428

керуючись Договором про дружбу і співробітництво між Україною і Латвійською Республікою від 23 травня 1995 року (428_002) ,

усвідомлюючи ймовірність виникнення надзвичайних ситуацій та існуючу небезпеку для громадян, національної економіки та навколишнього середовища;

визнаючи, що співробітництво в галузі запобігання надзвичайним ситуаціям та ліквідації їхніх наслідків сприятиме добробуту й безпеці обох держав;

враховуючи користь, яку можуть отримати Сторони від обміну науковою й технічною інформацією у зазначеній вище галузі;

беручи до уваги можливість виникнення надзвичайних ситуацій, які не можуть бути ліквідовані за допомогою ресурсів однієї зі Сторін, а також викликану цим необхідність у координації дій Сторін з метою запобігання надзвичайним ситуаціям і зменшення їхніх наслідків;

підтримуючи зусилля ООН в галузі запобігання надзвичайним ситуаціям і ліквідації їхніх наслідків, поважаючи та визнаючи загальновизнані норми й правила, які існують в рамках різних міжнародних організацій, відповідних міжнародних договорів, а також прагнучи сприяти розробці відповідного національного законодавства,

домовилися про таке:

Стаття 1

Сфера застосування

1. Ця Угода встановлює принципи та рамки взаємної узгодженої діяльності Сторін у галузі запобігання надзвичайним ситуаціям та ліквідації їхніх наслідків.

2. Ця Угода застосовується в разі виникнення надзвичайних ситуацій, якщо одна зі Сторін не має достатньо ресурсів для запобігання надзвичайних ситуацій чи ліквідації її наслідків.

Стаття 2

Визначення

Для цілей цієї Угоди термін:

1) "надзвичайна ситуація" означає подію, яка сталася внаслідок руйнівних природних сил, людської діяльності чи недбалості та яка істотно загрожує та/або завдає шкоди життю й здоров'ю людей, майну та/або навколишньому середовищу;

2) "Сторона, що запитує" означає Сторону, яка звертається з проханням про надання допомоги;

3) "Сторона, що надає" означає Сторону, яка надає допомогу;

4) "група з надання допомоги" означає організовану та підготовлену групу фахівців Сторони, що надає, яка призначена для надання допомоги та яка забезпечена необхідним оснащенням;

5) "експерт" означає фахівця в певній галузі, відрядженого для надання допомоги Стороні, що запитує;

6) "оснащення" означає матеріали, технічні й транспортні засоби, медикаменти й медичне обладнання, а також спорядження членів групи з надання допомоги та/чи експертів;

7) "матеріали допомоги" означає матеріальні засоби, призначені для безкоштовного розподілу серед населення, яке постраждало внаслідок надзвичайної ситуації;

8) "Компетентний орган" означає орган, що призначається кожною зі Сторін для управління й координації діяльності, пов'язаної з реалізацією цієї Угоди;

9) "держава транзиту" означає державу Сторони, через територію якої перевозяться група з надання допомоги та/або експерти, оснащення й матеріали допомоги для надання допомоги третій країні.

Стаття 3

Форми надання допомоги

1. Сторони здійснюють співробітництво відповідно до положень цієї Угоди, національного законодавства держав Сторін, а також до загальновизнаних міжнародних норм і принципів з метою негайного надання відповідної інформації та допомоги в разі надзвичайної ситуації або загрози її виникнення.

2. Допомога може бути надана шляхом направлення груп з надання допомоги та/або експертів, оснащення, матеріалів допомоги, а також шляхом надання необхідної інформації та досвіду.

3. У разі надзвичайних ситуацій, які виникли на території держави однієї зі Сторін, ця Сторона може звертатись з проханням про надання допомоги до іншої Сторони з метою запобігання надзвичайним ситуаціям та ліквідації їхніх наслідків. Сторона, що надає, допомагає Стороні, що запитує, за допомогою засобів і заходів, призначених для запобігання та/або ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.

4. Сторони надають одна одній допомогу згідно зі своїми можливостями.

5. Сторона, що запитує, забезпечує умови безперешкодного отримання й розподілу матеріалів допомоги виключно серед населення, яке постраждало.

Стаття 4

Компетентні органи та пункти зв'язку

1. Компетентними органами цієї Угоди є:

з боку України - Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи;

з боку Латвійської Республіки - Міністерство внутрішніх справ.

2. Сторони можуть визначити інші органи, що мають право звертатися з проханням про надання допомоги та приймати рішення щодо шляхів реалізації цієї Угоди.

3. Компетентні органи визначають або створюють один чи декілька пунктів зв'язку з метою повідомлення у разі виникнення надзвичайних ситуацій.

4. Сторони письмово повідомляють одна одну дипломатичними каналами про будь-яке призначення чи зміну, що стосуються Компетентного органу, а також пункту (пунктів) зв'язку.

5. Кожна Сторона забезпечує безперервне функціонування свого Компетентного органу та пункту (пунктів) зв'язку.

Стаття 5

Запити про допомогу та обмін інформацією

1. У разі виникнення надзвичайних ситуацій допомога надається на підставі письмового запиту, в якому Сторона, що запитує, зазначає:

1) місце, час, характер, масштаби та стан надзвичайної ситуації на даний момент в ураженій зоні;

2) інформацію про заходи, які вже вжиті або які плануються, в якій визначаються пріоритети допомоги, що запитується.

2. Сторона, що надає, негайно приймає рішення про надання допомоги та інформує Сторону, що запитує, про можливість, обсяги, час та інші важливі умови її надання.

Стаття 6

Координація та управління наданням допомоги у разі виникнення надзвичайних ситуацій

1. Компетентний орган Сторони, що запитує, координує дії груп з надання допомоги, керує ними та наглядає над ними через керівників цих груп.

2. Сторона, що запитує, інформує керівників груп з надання допомоги та/або експертів про обстановку, що склалась у зоні надзвичайної ситуації та на конкретних ділянках робіт, і, у разі необхідності, забезпечує ці групи й/або експертів перекладачами та засобами зв'язку зі штабом, який здійснює загальне керівництво пошуковими, рятувальними та іншими невідкладними роботами.

3. Оснащення груп з надання допомоги та/або експертів повинно бути достатнім для здійснення автономних дій у зоні надзвичайної ситуації принаймні протягом 72 годин з моменту їхнього прибуття.

4. Сторона, що запитує, гарантує групам з надання допомоги захист, охорону, безкоштовне медичне обслуговування, харчування та житло, а також забезпечує членів груп з надання допомоги та/або експертів товарами першої необхідності в разі вичерпання їхніх власних запасів.

Стаття 7

Порядок перетинання державного кордону та правила перебування груп з надання допомоги та/або експертів

1. Сторона, що запитує, забезпечує оперативне завершення всіх необхідних формальностей, що передбачені законодавством держави цієї Сторони, під час перетинання державного кордону групами з надання допомоги та/або експертами Сторони, що надає.

2. Керівник групи з надання допомоги та/або експерт пред'являє відповідним прикордонним органам Сторони, що запитує, такі документи, які завірені Компетентним органом Сторони, що надає:

a) документ установленого зразка, узгоджений Компетентними органами Сторін, в якому зазначено повноваження групи з надання допомоги та/або експертів, а також мету прибуття на територію держави Сторони, що запитує;

b) список членів групи з надання допомоги та/або експертів;

c) список оснащення й матеріалів допомоги.

3. Після пред'явлення зазначених вище документів, відповідним прикордонним органом Латвійської Республіки, в разі якщо вона виступає Стороною, що запитує, видаються безкоштовні візи громадянам України, які є членами групи з надання допомоги та/або експертами за умови, що кожний з них має дійсний проїзний документ.

Перетин державного кордону України, в разі якщо вона виступає Стороною, що запитує, особами, які користуються документами, зазначеними в підпунктах а) - в) пунктів 2 та 3 Додатку до Угоди між Урядом України і Урядом Латвійської Республіки про взаємні поїздки громадян від 24 липня 1997 року (428_023) , які є членами групи з надання допомоги та/або експертами, за умови, що кожний з них має один з дійсних документів зазначених вище, здійснюється без віз після пред'явлення документів, зазначених в пункті 2 цієї Статті.

Водій транспортного засобу додатково до дійсного проїзного документа подає документ, який підтверджує можливість керування транспортним засобом, а також реєстраційний талон на транспортний засіб.

4. Порядок перетинання державного кордону Сторони, що запитує, групою з надання допомоги з рятувальними собаками, та їхнє перебування на території держави Сторони, що запитує, визначаються відповідно до карантинних правил, які діють на території держави Сторони, що запитує.

5. Члени груп з надання допомоги та/або експерти, перебуваючи на території держави Сторони, що запитує, повинні дотримуватися законодавства цих держав.

6. Для транспортування груп з надання допомоги та/або експертів, їхнього оснащення й матеріалів допомоги та з метою їхнього якнайшвидшого прибуття до місця призначення може бути використаний будь-який придатний вид транспорту.

7. Процедура перетинання кордону відповідно до умов цієї статті є дійсною, навіть якщо одна з держав Сторін є державою транзиту стосовно третьої держави, що звертається з проханням про надання допомоги у випадку виникнення надзвичайних ситуацій, і транзит необхідний для надання ефективної допомоги. Компетентні органи, зазначені в пункті 1 статті 4 цієї Угоди своєчасно повідомляють один одного щодо необхідності транзиту для надання допомоги третій державі, а також координують порядок транзиту оснащення та матеріалів допомоги.

Стаття 8

Ввезення, вивезення й транзит оснащення й матеріалів допомоги

1. Оснащення, матеріали допомоги, особисті речі членів груп з надання допомоги та/або експертів, що ввозяться й вивозяться відповідно до цієї Угоди, звільняються від митних та інших зборів.

2. Медикаменти, які містять наркотичні та психотропні речовини, можуть ввозитись лише в кількості, необхідній тільки для надання медичної допомоги, відповідно до законодавства держав Сторін. Використовує їх лише кваліфікований медичний персонал згідно з відповідними правилами. У цьому випадку керівник групи з надання допомоги подає митним органам декларацію з переліком медикаментів, які містять наркотичні і психотропні речовини із зазначенням їхньої номенклатури та кількості.

3. Відповідні органи Сторони, що запитує, мають право здійснювати контроль за використанням та зберіганням зазначених вище засобів і речовин.

4. Невикористані під час виконання місії медикаменти, які містять наркотичні та психотропні речовини вивозяться з території держави Сторони, що запитує. Акт щодо використаних медикаментів підписується керівником та лікарем групи з надання допомоги, завіряється Компетентним органом Сторони, що запитує, і подається митному органу Сторони, що запитує, після завершення місії.

5. Умови цієї статті також дійсні для транзиту оснащення й матеріалів допомоги через територію держави однієї зі Сторін у разі надання допомоги третій державі.

Стаття 9

Використання повітряних суден

1. Компетентний орган Сторони, що надає, повідомляє Компетентний орган Сторони, що запитує, про своє рішення використовувати повітряні судна для надання допомоги із зазначенням місця посадки, маршруту польотів, типу, реєстраційного номера та країни реєстрації повітряного судна, кількості членів екіпажу, характеру вантажу, розкладу польоту та списку пасажирів.

2. Польоти повітряних суден здійснюються відповідно до правил, встановлених Міжнародною організацією цивільної авіації (ICAO) та Сторонами.

3. Сторона, що надає, звільняється від оплати за проліт, посадку, стоянку на аеродромі та зліт з нього повітряних суден, а також за радіонавігаційні послуги повітряному судну, яке надає допомогу згідно з цією Угодою.

4. Контроль за перетином кордону та митний контроль повітряного судна здійснюється прикордонними та митними службами Сторони, що запитує, на місці посадки повітряного судна.

Стаття 10

Відшкодування витрат

1. Якщо Сторони не досягли іншої домовленості, допомога в рамках цієї Угоди надається безкоштовно.

2. Питання, пов'язані з відшкодуванням витрат за паливо та за технічне обслуговування повітряного судна, яке було використане для надання допомоги, обговорюються Сторонами окремо у кожному випадку.

Стаття 11

Відшкодування шкоди

1. Сторони відмовляються від будь-яких претензій щодо відшкодування шкоди, пов'язаної із заподіянням ушкоджень членам групи з надання допомоги та/або експертам або їхньою смертю, які сталися під час виконання робіт у рамках цієї Угоди.

2. Якщо член групи з надання допомоги та/або експерт Сторони, що надає, під час виконання робіт у рамках цієї Угоди на території держави Сторони, що запитує, завдає шкоди юридичній або фізичній особі, то Сторона, що запитує, відшкодує її відповідно до чинного законодавства так, ніби така шкода була завдана її громадянами під час надання допомоги.

3. Шкода, яка була завдана членом групи з надання допомоги та/або експертом навмисно або через грубу недбалість, відшкодовується Стороною, що надає, за умови, що факт навмисного завдання шкоди доведений судом, Сторони, що запитує.

Стаття 12

Інші форми співробітництва

1. У рамках цієї Угоди Сторони можуть здійснювати співробітництво:

1) в організації конференцій та навчальних візитів фахівців, дослідницьких програм та програм з розвитку, курсів підготовки експертів, у тому числі обміну викладачами відповідних навчальних закладів та особами, які навчаються, за запитом однієї зі Сторін;

2) у забезпеченні груп з надання допомоги технікою та оснащенням;

3) в обміні досвідом;

4) у спільному плануванні, розробці та виконанні наукових дослідницьких програм;

5) в обміні інформацією, законодавчими актами, методологічною та іншою літературою, відео- та фотоматеріалами, а також технологіями в галузі запобігання надзвичайним ситуаціям та ліквідації їхніх наслідків.

2. Компетентні органи Сторін та інші органи, призначені відповідно до пункту 2 статті 4, можуть визначати інші форми співробітництва, а також здійснювати відповідні заходи та створювати робочі групи згідно із законодавством держав Сторін.

Стаття 13

Співробітництво з міжнародними та національними організаціями

Сторони, на основі взаємної згоди, можуть запропонувати міжнародним і національним організаціям брати участь у заходах, пов'язаних з реалізацією цієї Угоди.

Стаття 14

Відношення до інших міжнародних угод

Ця Угода не зачіпає будь-яких прав та обов'язків Сторін за іншими міжнародними угодами.

Стаття 15

Вирішення спорів

Будь-який спір стосовно тлумачення або застосування цієї Угоди вирішується шляхом переговорів між Сторонами, а в разі необхідності - дипломатичними каналами.

Стаття 16

Зміни до Угоди

1. До цієї Угоди можуть уноситися зміни за взаємною згодою Сторін шляхом укладання протоколів, які становитимуть невід'ємну частину цієї Угоди.

2. Протоколи набувають чинності відповідно до пункту 1 статті 17 цієї Угоди.

Стаття 17

Заключні положення

1. Ця Угода укладається на невизначений строк і набуває чинності з дати отримання останнього письмового повідомлення про виконання Сторонами внутрішньодержавних процедур, необхідних для набуття нею чинності.

2. Дія Угоди може бути припинена кожною зі Сторін. У такому випадку ця Угода втрачає чинність через 6 місяців з дати отримання однією зі Сторін письмового повідомлення іншої Сторони про припинення дії цієї Угоди.

3. Припинення дії цієї Угоди не впливатиме на виконання зобов'язань, які виникли з її положень та не були виконані на момент припинення її дії.

Вчинено в м. Рига 27 квітня 2006 року в двох примірниках, кожний українською, латиською та англійською мовами, при чому всі тексти є рівно автентичними. У разі виникнення розбіжностей щодо тлумачення положень цієї Угоди перевагу матиме текст англійською мовою.

Угода

між Кабінетом Міністрів України та Урядом Латвійської Республіки про співробітництво в галузі запобігання надзвичайним ситуаціям і ліквідації їх наслідків