Мій сусід, з яким я в поганих стосунках, періодично пише на мене скарги в міліцію, де безпідставно звинувачує мене в дрібних крадіжках. Чи можу я вимагати відшкодування моральної шкоди за поширення таких відомостей?
Частиною 3 ст. 277 Цивільного кодексу України (далі — ЦК) передбачено, що негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного.
Відповідно до ст. 14 Закону України "Про інформацію" поширення інформації — це розповсюдження, обнародування, реалізація у встановленому законом порядку документованої або публічно оголошуваної інформації.
Водночас у Рішенні Конституційного Суду України від 10.04.2003 р. № 8-рп/2003 (справа про поширення відомостей) зазначено, що звернення громадян до правоохоронного органу, які містять певні відомості про недодержання законів, передаються чи повідомляються не з метою доведення таких відомостей до громадськості чи окремих громадян, а з метою їх перевірки уповноваженими на це законом іншими посадовими особами.
Викладення у листах, заявах, скаргах до правоохоронного органу завідомо неправдивих відомостей тягне за собою відповідальність, передбачену чинним законодавством України.
Суб'єктивна думка про характер цих відомостей (впевненість у тому, що вони відповідають дійсності) виключає відповідальність за їх поширення.
Відповідно до ст. 280 ЦК, якщо фізичній особі внаслідок порушення її особистого немайнового права завдано майнової та (або) моральної шкоди, ця шкода підлягає відшкодуванню
Таким чином, якщо при поширенні негативної інформації правоохоронним органам особа достовірно знала про неправдивість такої інформації, вона має нести відповідальність, передбачену чинним законодавством.
Автор: Ірина ДИБА