1. Схвалити Концепцію Державної цільової програми підтримки розвитку сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів на період до 2015 року, що додається.

Визначити Мінагрополітики державним замовником Програми.

2. Мінагрополітики разом з іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади розробити та подати у двотижневий строк Кабінетові Міністрів України проект Державної цільової програми підтримки розвитку сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів на період до 2015 року.

СХВАЛЕНО

розпорядженням Кабінету Міністрів України

від 11 лютого 2009 р. N 184-р

Важливим напрямом розбудови аграрного сектору економіки є розвиток сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів. Проте на сьогодні за обсягами та якістю надання послуг вони не задовольняють зростаючих потреб дрібнотоварних виробників сільськогосподарської продукції та її споживачів. Адже понад 70 відсотків трудомісткої сільськогосподарської продукції повсякденного споживання - картоплі, овочів, фруктів, молока та м'яса виробляється в особистих селянських господарствах та фізичними особами, які не мають постійно діючих маркетингових каналів збуту такої продукції. Як результат - значна частина вирощеної сільськогосподарської продукції, особливо у віддалених від приміської зони селах, згодовується худобі або псується. Частина її потрапляє до кінцевих споживачів, але через посередників, чи продається селянами поза межами організованих аграрних ринків у непридатних для торгівлі місцях.

У зв'язку із значною кількістю особистих селянських господарств та фізичних осіб, які займаються сільськогосподарським виробництвом, доцільно сприяти формуванню за безпосередньою їх участю кооперативного сегмента аграрних ринків. Водночас його формування стримується слабкою матеріальною базою, відсутністю кваліфікованих кадрів - організаторів кооперативного руху, недосконалістю законодавства, недостатньою обізнаністю селян у перевагах об'єднання зусиль для подальшого розвитку і відсутністю належної державної підтримки.

Як наслідок, в Україні практично зупинився процес створення сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, а в окремих регіонах вони припинили свою господарську діяльність. Станом на 1 січня 2009 р. в Україні було зареєстровано 936 таких кооперативів, або на 191 одиницю менше порівняно з відповідним періодом 2005 року.

Країни - члени ЄС, Сполучені Штати Америки, Канада та інші розв'язали проблему збуту продукції, вирощеної фермерами, шляхом підтримки створення ними прозорої заготівельно-збутової інфраструктури на засадах кооперації та її інтеграції з торгівлею, підприємствами харчової і переробної промисловості.

Вирішення зазначеного питання в Україні можливе за умови державної підтримки розвитку мережі сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів як важливого чинника підвищення конкурентоспроможності особистих селянських господарств та фізичних осіб, які займаються сільськогосподарським виробництвом, поліпшення їх соціально-економічного стану та розширення сфери їх зайнятості.

Особисті селянські господарства та фізичні особи, які займаються сільськогосподарським виробництвом, в умовах загострення конкуренції на аграрних ринках стали перед проблемою реалізації надлишків продукції. Підвищення цін на енергоресурси, сільськогосподарську техніку, добрива, корми, низький рівень закупівельних цін, відсутність стабільних та надійних каналів реалізації сільськогосподарської продукції робить її виробництво неефективним.

Недостатній рівень розвитку кооперативного сегмента аграрних ринків призводить до скорочення чисельності самозайнятого населення, відтоку робочої сили з сільських територій, руйнування їх соціально-побутової та інженерної інфраструктури.

Особисті селянські господарства та фізичні особи, які займаються сільськогосподарським виробництвом, не здатні самостійно адаптуватися до правил СОТ і вимог аграрних ринків щодо виробництва високоякісної і безпечної сільськогосподарської продукції.

Загострює соціально-економічну ситуацію на селі і те, що з набранням чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо зменшення впливу світової фінансової кризи на сферу зайнятості населення" (799-17) члени особистих селянських господарств є особами, які забезпечують себе роботою самостійно, тобто належать до зайнятого населення за умови, що робота в цьому господарстві для них є основною.

Розв'язання проблеми можливе лише за умови державної підтримки розвитку сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів як важливої соціально-економічної інституції підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва, активного розвитку сільських територій та підвищення рівня і якості життя сільського населення в цілому.

Наявні державні цільові програми, спрямовані на забезпечення розвитку аграрного сектору економіки, не враховують проблем сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів.

З огляду на зазначене існує нагальна потреба у розробленні та прийнятті Державної цільової програми підтримки розвитку сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів на період до 2015 року (далі - Програма).

Метою Програми є удосконалення організаційно-правових та економічних умов формування інфраструктури сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, забезпечення доступу особистих селянських господарств та фізичних осіб, які займаються сільськогосподарським виробництвом, до аграрних ринків та підвищення рівня добробуту і зайнятості сільського населення.

Розвиток та функціонування сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, вирішення питання просування сільськогосподарської продукції особистими селянськими господарствами та фізичними особами, які займаються сільськогосподарським виробництвом, до організованих аграрних ринків можуть відбуватися за трьома варіантами, що передбачають:

перший - залишити ситуацію без змін, покластися на механізм ринкового саморегулювання, що обмежить можливості особистих селянських господарств та фізичних осіб, які займаються сільськогосподарським виробництвом, реалізовувати без посередників вироблену продукцію на організованих аграрних ринках, а споживачів - отримати високоякісний та доступний за ціною товар;

другий - заповнити такий сегмент ринку комерційними посередницькими структурами, що не враховують природу та економічні інтереси особистих селянських господарств та потреби фізичних осіб, які займаються сільськогосподарським виробництвом, і споживачів, маючи на меті отримання максимально можливого прибутку, встановлюють необґрунтовано занижені ціни на сільськогосподарську продукцію для її виробників і завищені для споживачів, постійно дестабілізуючи ринкову кон'юнктуру;

третій надати державну цільову підтримку розвитку сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, що забезпечуватиме просування сільськогосподарської продукції особистих селянських господарств та фізичних осіб на аграрні ринки за стабільними цінами, сприятиме в цілому реалізації потенціалу аграрного сектору економіки та підвищенню його конкурентоспроможності.

Для впровадження рекомендується третій варіант як найбільш затребуваний соціально-економічною ситуацією на селі і такий, що гарантує досягнення параметрів продовольчої безпеки держави.

Виконання Програми здійснюватиметься шляхом запровадження державної підтримки сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, що сприятиме розвитку аграрного виробництва і сільських територій, розширенню сфери зайнятості сільського населення та підвищенню його добробуту.

Розв'язання проблем розвитку сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів передбачається шляхом:

організації масової інформаційно-роз'яснювальної роботи серед членів особистих селянських господарств та фізичних осіб, які займаються виробництвом сільськогосподарської продукції, про конкурентні переваги провадження їх діяльності в складі таких кооперативів;

державної підтримки формування прозорих кооперативних каналів збуту сільськогосподарської продукції як одного з важелів створення конкурентного середовища на аграрних ринках;

створення належних умов для зменшення кількості посередників між виробниками і кінцевими споживачами сільськогосподарської продукції та здешевлення послуг з її транспортування, заготівлі, зберігання, первинної переробки, пакування та реалізації;

стимулювання участі переробних та інших підприємств агропромислового комплексу, а також споживчих товариств у їх формуванні на засадах асоційованого членства;

налагодження взаємовигідних партнерських відносин між іншими учасниками аграрних ринків.

Строк виконання Програми - до 2015 року.

Перший етап (2009 рік) - підготовка та схвалення нормативно-правових актів, організація моніторингу за виконанням заходів Програми.

Другий етап (2010-2015 роки) - забезпечення виконання заходів, визначених Програмою.

Виконання заходів Програми сприятиме реалізації євроінтеграційних планів України, а саме розбудові інфраструктури кооперативного сегмента аграрних ринків, розвитку сільських територій, розширенню сфери зайнятості сільського населення та поліпшенню його добробуту.

Крім того, виконання Програми сприятиме:

підвищенню ефективності сільськогосподарського виробництва завдяки скороченню витрат на впровадження нових технологій, маркетингові, дорадчі та інші послуги;

розвитку конкурентного середовища на аграрних ринках, оптимальному співвідношенню якості та ціни продукції;

підвищенню економічної ефективності діяльності особистих селянських господарств та фізичних осіб, які займаються сільськогосподарським виробництвом, підвищенню рівня товарності їх продукції та зменшенню втрат під час просування до кінцевого споживача;

підвищенню рівня і якості життя сільського населення;

комплексному розвитку місцевих, регіональних та загальнодержавного аграрних ринків;

створенню до 2015 року не менш як 10 тис. сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, з розрахунку один кооператив на два - три сільські населені пункти;

створенню понад 100 тис. додаткових робочих місць в сільській місцевості;

надходженню від сплати податків із заробітної плати та платежів до соціальних фондів у сумі 1 млрд. гривень, при цьому сума податкових пільг сільськогосподарським обслуговуючим кооперативам може становити від 200 до 300 млн. гривень на рік;

зростанню до 2015 року обсягів виробництва продукції сільського господарства в 1,6 раза та її реалізації на аграрних ринках через сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи не менш як 20 відсотків загального їх товарообігу.

Заходи, передбачені Програмою, насамперед здійснюватимуться за рахунок власних коштів особистих селянських господарств та фізичних осіб, які займаються сільськогосподарським виробництвом, і коштів, залучених сільськогосподарськими обслуговуючими кооперативами, інвестицій, інших передбачених законодавством джерел, коштів місцевих бюджетів, а також коштів державного бюджету відповідно до напрямів, визначених законодавством, та в межах асигнувань, передбачених у державному бюджеті на відповідний рік.