Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державної підтримки сімей, які усиновили дитину з числа дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування

Верховна Рада України постановляє:

I. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1. Статтю 182 Кодексу законів про працю України (322-08) (Відомості Верховної Ради УРСР, 1971 р., додаток до N 50, ст. 375) після частини першої доповнити новою частиною такого змісту:

"Жінкам, які усиновили дитину старше трьох років, надається одноразова оплачувана відпустка у зв'язку з усиновленням дитини тривалістю 56 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів після набрання законної сили рішенням про усиновлення дитини. Ця відпустка може бути використана також батьком дитини".

У зв'язку з цим частину другу вважати частиною третьою.

2. У Законі України "Про відпустки" (504/96-ВР) (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., N 2, ст. 4; 2000 р., N 51-52, ст. 449; 2003 р., N 15, ст. 110; 2004 р., N 6, ст. 38, N 7, ст. 55; 2005 р., N 2, ст. 36, N 9, ст. 178, N 26, ст. 353):

1) пункт 4 частини першої статті 4 після абзацу третього доповнити новим абзацом такого змісту:

"відпустка у зв'язку з усиновленням дитини (стаття 18-1 цього Закону)".

У зв'язку з цим абзац четвертий вважати абзацом п'ятим;

2) доповнити статтею 18-1 такого змісту:

"Стаття 18-1. Відпустка у зв'язку з усиновленням дитини

Особі, яка усиновила дитину віком старше трьох років, надається одноразова оплачувана відпустка у зв'язку з усиновленням дитини тривалістю 56 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів після набрання законної сили рішенням про усиновлення дитини (якщо усиновлювачами є подружжя - одному з них на їх розсуд).

Особа, яка усиновила дитину, має право на відпустку у зв'язку з усиновленням дитини за умови, якщо заява про надання відпустки надійшла не пізніше трьох місяців з дня набрання законної сили рішенням про усиновлення дитини";

3) статтю 20 після частини п'ятої доповнити новою частиною такого змісту:

"Відпустка у зв'язку з усиновленням дитини віком старше трьох років надається за заявою особи, яка усиновила дитину, на підставі рішення про усиновлення дитини та оформляється наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу".

У зв'язку з цим частину шосту вважати частиною сьомою.

3. У Законі України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (2811-12) (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 20, ст. 102; 2002 р., N 35, ст. 261, N 50, ст. 367; 2008 р., NN 5-8, ст. 78):

частину першу статті 3 доповнити пунктом 2-1 такого змісту:

"2-1) допомога при усиновленні дитини";

2) у статті 10 слова "усиновителю чи" виключити;

3) у статті 11:

друге речення частини першої викласти в такій редакції: "Опікунам зазначена допомога призначається на підставі рішення про встановлення опіки";

у частині другій слово "усиновлення" виключити;

4) доповнити розділом III-А такого змісту:

"Розділ III-А

ДОПОМОГА ПРИ УСИНОВЛЕННІ ДИТИНИ

Стаття 12-1. Право на допомогу при усиновленні дитини

Право на допомогу при усиновленні дитини має особа, яка є громадянином України, постійно проживає на її території та усиновила дитину з числа дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування (якщо усиновлювачами є подружжя - один з них на їх розсуд).

Стаття 12-2. Умови призначення допомоги при усиновленні дитини

Допомога при усиновленні дитини призначається на підставі рішення про усиновлення дитини.

У разі усиновлення двох і більше дітей допомога надається на кожну дитину.

Допомога при усиновленні дитини призначається за умови, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше дванадцяти місяців з дня набрання законної сили рішенням про усиновлення дитини.

Допомога при усиновленні дитини призначається незалежно від одержання на дитину інших видів допомоги.

Стаття 12-3. Розмір допомоги при усиновленні дитини

Допомога при усиновленні дитини надається у розмірі, встановленому для виплати допомоги при народженні першої дитини. Порядок і умови виплати допомоги при усиновленні дитини та підстави для припинення виплати такої допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України";

5) у тексті Закону слово "усиновитель" в усіх відмінках і числах замінити словом "усиновлювач" у відповідному відмінку і числі.

II. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2009 року.

2. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня опублікування цього Закону:

забезпечити видання відповідно до своєї компетенції нормативно-правових актів, що випливають із цього Закону;

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити приведення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.