Юридический Харьков плюс - Втрата чинності (постанова від 22.08.2007 N 1065 /1065-2007-п/) від 22.08.2007 N 459-2003-р 5130c01a5f678ec83b6cc83ef60d2146-2

3. Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським держадміністраціям розробити регіональні програми виставково-ярмаркової діяльності з урахуванням положень Концепції, місцевих умов і накопиченого досвіду роботи.

КОНЦЕПЦІЯ

розвитку виставково-ярмаркової діяльності

Виставково-ярмаркова діяльність (далі - виставкова діяльність) є однією з найдинамічніших сфер сучасної світової економіки, оскільки вона відіграє важливу роль у зміцненні міжнародних зв'язків, внутрішньої і зовнішньої торгівлі, пропаганді передових технологій та нових видів продукції.

Виставкова діяльність в Україні - невід'ємна складова частина розвитку ринкових процесів, стимулює закріплення позитивних структурних змін в економіці, сприяє науково-технічному та технологічному оновленню вітчизняного виробництва. Одним із завдань державної значущості є визначення концептуальних положень, основних напрямів та механізму забезпечення подальшого розвитку виставкової діяльності.

1. Мета і завдання

Метою цієї Концепції є створення сприятливих умов для ефективного розвитку виставкової діяльності, регулювання відносин між її суб'єктами, визначення пріоритетних напрямів удосконалення цієї діяльності в Україні.

Для досягнення зазначеної мети необхідно вирішити такі основні завдання:

посилити вплив виставкової діяльності на науково-технічне та технологічне оновлення вітчизняного виробництва;

сприяти просуванню на внутрішній і зовнішній ринок товарів і послуг вітчизняних виробників;

сприяти активній участі іноземних компаній та організацій в українських виставкових заходах з метою ознайомлення з новою технікою і передовими технологіями;

залучити інвестиції у вітчизняну економіку;

активізувати участь українських підприємств та організацій у міжнародних виставках з метою розширення присутності вітчизняних товаровиробників на найбільш значних зовнішніх ринках і виходу на нові перспективні ринки збуту українських товарів та послуг.

2. Принципи та пріоритети виставкової діяльності

Основними принципами виставкової діяльності є:

створення рівних умов суб'єктам виставкової діяльності різних форм власності;

реалізація єдиної державної політики у сфері виставкової діяльності і координація дій державних органів та органів місцевого самоврядування у цій сфері;

свобода доступу суб'єктів господарювання до виставкової діяльності та добросовісна конкуренція між її суб'єктами;

захист вітчизняної виставкової діяльності від експансії зарубіжних організаторів виставок та ярмарків;

застосування різноманітних підходів до розв'язання основних проблем розвитку виставкової діяльності.

3. Класифікація суб'єктів виставкової діяльності

Суб'єктами виставкової діяльності є:

органи виконавчої влади, уповноважені реалізовувати державну політику у сфері виставкової діяльності;

підприємства, установи та організації усіх форм власності, що можуть виступати як виставкові центри, виставкові фірми, організатори, розпорядники, агенти, підрядники, учасники виставок (далі - підприємства), відвідувачі виставок тощо.

Підприємства, що є суб'єктами виставкової діяльності, залежно від своєї ролі у цьому процесі можуть виступати як виставкові центри (підприємства, основна діяльність яких пов'язана з організацією та проведенням виставок, з наданням послуг у сфері організації та проведення виставок (ярмарків). Виставкові центри повинні мати штат кваліфікованих працівників, відповідну матеріально-технічну базу (спеціальні виставкові площі та обладнання) та можуть надавати ці площі та обладнання іншим організаторам для проведення виставок та ярмарків.

Виставковими центрами можуть бути підприємства усіх форм власності, їм може надаватися статус міжрегіональних чи регіональних.

Національним виставковим центром є Національний комплекс "Експоцентр України";

виставкові фірми - підприємства, що є професійними організаторами, суборганізаторами, розпорядниками, упорядниками, підрядниками виставок або їх агентами.

Виставковими фірмами можуть бути підприємства усіх форм власності, якщо виставкова діяльність передбачена їх статутом;

організатори виставок - підприємства, що відповідно до своїх статутів займаються організацією виставок на бюджетній, комерційній чи змішаній основі. Організатор виставки бере на себе обов'язки щодо її організації та проведення добровільно або за рішенням відповідних державних органів і несе відповідальність перед учасниками і відвідувачами за рівень наданих виставкових послуг;

розпорядники виставок - підприємства, яким організатор (організатори) виставки доручає виконати весь комплекс заходів з її підготовки та проведення;

упорядники виставок - підприємства, що на основі договору-підряду або договору-доручення, укладеного з організатором або розпорядником виставки, зобов'язуються виконувати роботу стосовно проектування, будівництва, оздоблювання виставки та виставкових стендів;

агенти - підприємства, що на основі договору, укладеного з організатором виставки, беруть на себе обов'язки із залучення учасників;

підрядники - підприємства, що на основі договору, укладеного з організатором або розпорядником виставки, поставляють потрібні матеріали, товари, виконують роботи чи надають послуги, пов'язані з організацією та проведенням виставки;

учасники виставок - підприємства, установи та організації, що уклали з організатором виставки договір на участь у виставці.

Організатори виставки можуть укладати договір з різними суб'єктами господарювання і форм власності.

4. Класифікація виставкових заходів

Заходи у сфері виставкової діяльності поділяються на виставки та ярмарки.

Виставка - захід, пов'язаний з демонстрацією продукції та послуг, просуванням їх на внутрішній та зовнішній ринок і вивченням з цією метою кон'юнктури ринку.

Ярмарок - захід, безпосередньо пов'язаний з торгівлею (роздрібною чи оптовою), що проводиться регулярно в певному місці та у визначені строки.

Виставки та ярмарки класифікуються за місцем проведення, за джерелами фінансування, за статусом і за тематикою.

За місцем проведення виставки та ярмарки поділяються на такі, що проводяться в Україні та за кордоном.

За джерелами фінансування виставки та ярмарки поділяються на такі, що проводяться:

на бюджетній основі - кошти для покриття витрат на організацію та проведення заходу виділяються з державного та місцевого бюджетів;

на комерційній основі - кошти для покриття витрат на організацію та проведення заходу надаються суб'єктами підприємницької діяльності (організаторами заходу, його учасниками та спонсорами);

на змішаній основі - кошти для покриття витрат на організацію та проведення заходу частково виділяються з державного (місцевого) бюджету, а решта надається підприємствами, спонсорами та за рахунок джерел фінансування.

За статусом виставки та ярмарки поділяються на всесвітні, міжнародні, національні (з участю тільки вітчизняних або також іноземних фірм), міжрегіональні та регіональні (місцеві).

Рішення про надання виставці статусу всесвітньої приймає Міжнародне бюро виставок (Париж) за поданням Ради з питань виставкової діяльності в Україні.

Рішення про надання виставці статусу міжнародної, національної або міжрегіональної приймає Рада з питань виставкової діяльності в Україні на основі документів, поданих організатором (організаторами) заходу, після проведення аудиту статистичних даних та результатів сертифікації.

Рішення про надання виставці статусу регіональної приймають відповідні місцеві органи виконавчої влади або регіональні ради з питань виставкової діяльності на підставі статистичних даних, поданих організаторами виставок.

За тематикою виставки та ярмарки поділяються на:

універсальні;

багатогалузеві виставки та ярмарки споживчих товарів;

багатогалузеві виставки та ярмарки обладнання і технологій;

галузеві виставки та ярмарки.

Тематику та тип заходу (виставка чи ярмарок) визначає його організатор.

5. Вимоги до проведення виставок та ярмарків

Організатори, співорганізатори та розпорядники виставок відповідно до укладеного договору та статусу заходу повинні забезпечити надання комплексу послуг учасникам та відвідувачам виставок, який повинен включати:

виділення учасникам виставкового обладнання, надання можливості користуватися електроенергією, послугами водопостачання та телефонного зв'язку;

страховий захист виставкових об'єктів;

охорону та пожежну безпеку виставкових приміщень;

забезпечення вентиляції, опалення, прибирання виставкових площ;

видання каталогу виставки (для міжнародних виставок - обов'язково, крім державної, однією з офіційних мов ООН);

послуги, пов'язані із здійсненням митних процедур;

вантажно-транспортні послуги;

організацію роботи закладів громадського харчування на території виставки;

створення умов для роботи прес- та медіа-центрів;

наявність пункту обміну валют (на міжнародних виставках та виставках з участю іноземних фірм).

6. Підвищення рівня виставкової діяльності

Для підвищення рівня виставкової діяльності необхідно здійснити такі заходи:

формування наукової та нормативно-правової бази виставкової діяльності:

підвищення економічної ефективності виставкових заходів;

вивчення та використання міжнародного досвіду в проведенні виставок, інтеграцію суб'єктів виставкової діяльності України в міжнародний виставковий рух;

зміцнення матеріально-технічної бази виставкової діяльності з метою забезпечення проведення в Україні виставок міжнародного та всесвітнього статусу;

розвиток інфраструктури в місцях проведення виставок, забезпечення належного рівня послуг для учасників та відвідувачів виставкових заходів;

упровадження в практику виставкової діяльності аудиту статистичних даних та сертифікації виставкових заходів на основі державних стандартів;

активізацію участі українських підприємств та організацій у міжнародних виставках за кордоном.

7. Стимулювання участі вітчизняних підприємств у виставкових заходах

Стимулювання участі вітчизняних підприємств у виставкових заходах відбувається шляхом надання державою фінансової підтримки українським підприємствам з метою активізації їхньої участі в міжнародних виставках та ярмарках з урахуванням важливості виставкового заходу для розвитку вітчизняної економіки, створення перспектив просування українських товарів на зарубіжні ринки, підвищення міжнародного іміджу України, врахування політико-економічного значення країни, де проводиться виставка, для інтересів України, підвищення конкурентоспроможності вітчизняної продукції, оптимального співвідношення витрат на проведення такого заходу та економічного ефекту від участі в ньому України.

Визначення організатора чи розпорядника, який забезпечує реалізацію рішень, пов'язаних з участю у виставкових заходах, здійснюється на тендерних засадах з подальшою звітністю про використання наданих державою коштів. Такий механізм дасть можливість створити умови для зменшення валютних витрат на проведення виставкових заходів та належного використання наданих коштів.

8. Участь держави та громадськості у регулюванні виставкової діяльності

Державне регулювання виставкової діяльності здійснюють:

1) Рада з питань виставкової діяльності в Україні - консультативно-дорадчий орган при Президентові України, яка діє відповідно до Положення, затвердженого Розпорядженням Президента України від 27 березня 2001 р. N 74 (74/2001-рп) "Про Раду з питань виставкової діяльності в Україні";

2) Мінекономіки, яке:

складає та надсилає центральним і місцевим органам виконавчої влади щорічні переліки основних виставково-ярмаркових заходів у країнах - основних торговельних партнерах України;

готує на підставі пропозицій Ради з питань виставкової діяльності в Україні проекти розпоряджень Кабінету Міністрів України щодо затвердження щорічних планів участі українських підприємств та організацій у міжнародних виставках за кордоном з частковим фінансуванням витрат на їх проведення за рахунок коштів державного бюджету;

3) інші центральні органи виконавчої влади;

4) Національний комплекс "Експоцентр України", який:

сприяє реалізації державної політики в галузі науково-технічної інформації, культури та освіти;

бере участь у підготовці пропозицій щодо вдосконалення законодавчих та інших нормативно-правових актів з питань виставкової діяльності;

організовує національні виставкові заходи за актуальною тематикою, що відповідає пріоритетам розвитку вітчизняної економіки та потребам господарського комплексу України;

бере участь в організації та проведенні міжнародних, регіональних, спеціалізованих виставок і ярмарків в Україні та за кордоном;

організовує національні експозиції України на всесвітніх виставках за кордоном.

Участь громадськості у виставковій діяльності здійснюється громадськими і благодійними організаціями, які відповідно до своїх положень сприяють цій діяльності.

Зазначені громадські та благодійні організації представляють інтереси учасників виставково-ярмаркової діяльності - своїх членів, об'єднують їхні зусилля для сприяння розвитку виставкової діяльності, а також захисту їх законних прав і задоволення корпоративних інтересів (соціальних, економічних, творчих тощо); беруть участь у підготовці проектів нормативно-правових актів щодо розвитку виставкової діяльності.

9. Удосконалення нормативно-правової бази

Створення у державі сприятливого економіко-правового середовища для стимулювання участі у виставковій діяльності підприємств усіх форм власності, належних умов для роботи вітчизняних виставкових фірм потребує вдосконалення нормативно-правової бази у цій сфері.

При цьому повинні бути враховані положення програми розвитку та підтримки галузей, секторів ринку, окремих підприємств, проблеми і реальні можливості розвитку виставкової діяльності.

Удосконалення нормативно-правової бази передбачає:

приведення митного законодавства України у відповідність із міжнародною практикою організації та проведення виставкових заходів, зокрема у відповідність з Конвенцією про тимчасове ввезення товарів (1990 року), що дасть можливість спростити та уніфікувати процедури переміщення товарів через митний кордон, визначити строки ввезення, вивезення та реалізації виставкових експонатів, сприятиме залученню іноземних партнерів до участі у виставкових заходах, що проводяться в Україні;

розроблення порядку проведення виставково-ярмаркових заходів в Україні та участі у виставках за кордоном;

розроблення та впровадження спрощеної системи реєстрації і регулювання роздрібної торгівлі на ярмарках.

10. Державна підтримка виставок та ярмарків

Рада з питань виставкової діяльності в Україні за поданням центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій приймає рішення про державну підтримку виставки (ярмарку).

Державна підтримка виставкових заходів може надаватися з виділенням або без виділення бюджетних коштів.

Для одержання фінансової підтримки подання повинно містити економічне обґрунтування доцільності проведення виставки або ярмарку та очікуваної фінансово-економічної ефективності.

Після затвердження Радою з питань виставкової діяльності в Україні рішення про державну підтримку виставка отримує право на розміщення у своїх рекламно-інформаційних матеріалах інформації про надання такої підтримки.

11. Підтримка участі українських підприємств та організацій у виставкових заходах за кордоном

Мінфін відповідно до плану участі вітчизняних підприємств і організацій у міжнародних виставках та ярмарках за кордоном передбачає щороку в проектах державного бюджету виділення Державному управлінню справами за поданими ним бюджетними запитами коштів на фінансування участі українських підприємств та організацій у виставкових заходах за кордоном.

12. Забезпечення добросовісної конкуренції у сфері виставкової діяльності

Держава в особі Антимонопольного комітету, Ради з питань виставкової діяльності в Україні, органів виконавчої влади, а також інших уповноважених органів сприяє розвитку конкуренції у сфері виставкової діяльності та запобіганню недобросовісній конкуренції шляхом:

недопущення монополізму окремих суб'єктів виставкової діяльності;

захисту вітчизняного ринку виставково-ярмаркових послуг;

недопущення перешкоджання виставковій діяльності окремими органами виконавчої влади, якщо ця діяльність не суперечить законодавству;

запобігання недобросовісній рекламній діяльності, притягнення до відповідальності згідно із законодавством підприємств, що вдаються до недобросовісної конкуренції;

узгодження та координації планів виставкових заходів, надання відповідного статусу запровадження аудиту і сертифікації виставок;

залучення державних засобів масової інформації до всебічного висвітлення виставкової діяльності, ролі і значення виставкової справи для розвитку економіки та суспільства.

13. Інформаційне забезпечення виставкової діяльності

Рада з питань виставкової діяльності в Україні розробляє та координує плани реалізації виставкових заходів.

Секретаріат Ради з питань виставкової діяльності в Україні систематизує та аналізує пропозиції та наміри суб'єктів виставкової діяльності і готує проект зведеного плану (переліку) виставкових заходів в Україні.

Національний комплекс "Експоцентр України" видає та надсилає центральним і місцевим органам виконавчої влади, а також дипломатичним представництвам іноземних держав, акредитованим в Україні, щорічні зведені переліки виставкових заходів в Україні, складені секретаріатом Ради з питань виставкової діяльності в Україні.

Внесення виставковими центрами та фірмами своїх виставкових заходів до зведеного плану є добровільним, крім заходів, що проводяться на бюджетній чи змішаній основі.

Державна підтримка (фінансова або моральна) може надаватися лише виставкам та ярмаркам, які включені до зведеного плану виставкових заходів та відповідають вимогам, викладеним у розділі 5 Концепції.

Про схвалення Концепції розвитку виставково-ярмаркової діяльності