Юридический Харьков плюс - Втрата чинності (постанова від 17.02.2009 N 79 /z0237-09/) від 27.03.2009 N v0579500-98 b0886cb3f913e4a72deab58dba5c78c0-6

- "Тимчасову інструкцію по забезпеченню захисту електронних міжбанківських розрахунків (платежів) в обчислювальній мережі Національного банку України та про порядок роботи з документами, які мають гриф "Документ особливого обліку", затверджену наказом Національного банку України від 19.10.93 N 106;

- постанову Правління Національного банку України від 25.05.98 N 217 "Про запровадження Тимчасового порядку безспірного стягнення та безакцептного списання коштів з кореспондентських рахунків комерційних банків в Управлінні Національного банку України по м.Києву і Київській області".

5. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на Кримське республіканське, обласні та по м.Києву і Київській області управління Національного банку України.

6. Постанова набуває чинності через десять днів після її підписання.

Положення про міжбанківські розрахунки в Україні

Розділ 1. Загальні положення

1.1. Положення про міжбанківські розрахунки в Україні (далі - Положення) розроблено відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність" (872-12) , інших законодавчих актів України та нормативних актів Національного банку України.

1.2. Положення регламентує проведення міжбанківських розрахунків у грошовій одиниці України і поширюється на банківські установи, до яких належать установи Національного банку України*, комерційні банки та їх філії.

* До установ Національного банку України належать: Кримське республіканське, обласні та по м.Києву і Київській області управління Національного банку, Операційне управління Національного банку, Центральна розрахункова палата та ін. (далі - регіональні управління Національного банку).

1.3. Необхідною умовою для проведення міжбанківських розрахунків через систему електронних платежів Національного банку є встановлення комерційними банками (філіями) кореспондентських відносин з Національним банком на підставі угоди.

1.4. Комерційні банки (філії) здійснюють активні операції за кореспондентськими рахунками в межах наявних коштів на цих рахунках, за винятком випадків, передбачених договорами.

1.5. Операції за кореспондентськими рахунками комерційних банків (філій) здійснюються на підставі розрахункових документів установлених форм.

1.6. Списання (стягнення) коштів з кореспондентських рахунків комерційних банків (філій) здійснюється тільки за розпорядженням їх власників, за винятком випадків, установлених законами України, а також за рішенням суду, арбітражного суду та за виконавчими написами нотаріусів.

1.7. Наведені у цьому Положенні терміни мають таке значення:

Банки-кореспонденти - комерційні банки (філії), які встановили між собою кореспондентські відносини шляхом відкриття кореспондентських рахунків.

Банківський регіон (далі - регіон) - сукупність комерційних банків та філій - учасників системи електронних платежів Національного банку (далі - СЕП), які розташовані в межах однієї адміністративно-територіальної одиниці і мають кореспондентські рахунки в одному регіональному управлінні Національного банку.

Віртуальний банківський регіон - сукупність комерційних банків та філій, які можуть бути розташовані в різних адміністративно-територіальних одиницях, але обслуговуються одним програмно-технічним комплексом АРМ-2 СЕП.

Внутрішньобанківська платіжна система (далі - ВПС) - програмно-технічний комплекс з власними засобами захисту інформації, який експлуатується комерційним банком та його філіями або об'єднанням банків і використовується для здійснення розрахунків між учасниками цієї системи та, можливо, забезпечує взаємодію з іншими платіжними системами. Транспортні потреби системи можуть забезпечуватися електронною поштою Національного банку, власними чи загального користування засобами телекомунікації тощо.

Електронна пошта Національного банку (далі - ЕП) - система програмно-технічних засобів та організаційно-технологічних заходів забезпечення інформаційної взаємодії між банківськими та іншими установами в електронній формі.

Електронний банківський документ - електронний розрахунковий документ, службове повідомлення СЕП, інформаційне повідомлення визначеного формату у формі електронних записів, що зберігаються на магнітних носіях або інших засобах зберігання електронної інформації; може передаватися електронними засобами зв'язку; обов'язково захищене криптографічними методами для запобігання його викривлення.

Електронний розрахунковий документ - банківське платіжне повідомлення визначеного формату, яке містить встановлені реквізити і несе інформацію про перерахування коштів, приймає вигляд файлу при передачі електронною поштою та при зберіганні на магнітних носіях.

Електронні міжбанківські розрахунки - розрахунки із застосуванням електронних засобів приймання, передачі, оброблення та захисту інформації.

Інформаційне повідомлення - інформація в електронній формі, призначена для використання в програмно-технічних комплексах (крім СЕП) інформаційно-обчислювальної мережі Національного банку, що має визначений формат і технологію обробки згідно з вимогами відповідного програмно-технічного комплекса.

Інформаційно-обчислювальна мережа Національного банку - об'єднання програмно-технічних комплексів (СЕП, ЕП та ін.), кожний з яких призначений для виконання завдань Національного банку щодо інформатизації окремих сфер діяльності банківської системи України. Усі програмно-технічні комплекси використовують єдину систему захисту інформації Національного банку.

Інформаційно-пошукова система Національного банку (далі - ІПС) - система програмних засобів, що забезпечує надання учасникам СЕП інформації про платежі, виконані засобами СЕП.

Кліринг - система безготівкових розрахунків між банками шляхом заліку взаємних грошових вимог та зобов'язань.

Кореспондентські відносини - договірні відносини між банківськими установами, метою яких є здійснення платежів, розрахунків та надання інших банківських послуг за дорученням один одного.

Кореспондентський рахунок - рахунок, який відкривається комерційному банку (філії) для здійснення розрахунків, що їх виконує один банк за дорученням і на кошти іншого банку на підставі укладеного договору.

Консолідований кореспондентський рахунок - об'єднання коштів комерційного банку та його філій або певної кількості філій під час роботи за відповідною моделлю обслуговування кореспондентського рахунку комерційного банку (філії) в СЕП.

Кореспондентський рахунок "Лоро" - кореспондентський рахунок, який відкривається банком-кореспондентом комерційному банку та за яким банк-кореспондент здійснює операції з перерахування та зарахування коштів згідно з укладеним договором. Цей рахунок є кореспондентським рахунком "Ностро" у комерційному банку.

Ліміт технічного рахунку - сума, що визначає обмеження мінімального залишку коштів на технічному рахунку комерційного банку (філії).

Ліміт початкових оборотів - сума, що визначає обмеження на максимальний обсяг початкових платежів, які комерційний банк (філія) може виконати за певний період.

Міжбанківські розрахунки - система безготівкових розрахунків за грошовими вимогами і зобов'язаннями, що виникають між банківськими установами чи їх клієнтами в процесі їх діяльності.

Модель обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку в СЕП - сукупність механізмів і правил роботи для комерційного банку та його філій, згідно з якими здійснюються міжбанківські розрахунки за консолідованим кореспондентським рахунком через СЕП.

Мультивалютний режим функціонування СЕП - відокремлені передача та зберігання в СЕП інформації про кожну валюту із збереженням функціонального призначення та технології оброблення такої інформації.

Несанкціонований доступ - недозволене використання програмно-технічних засобів СЕП, Системи автоматизації банку (далі - САБ), ВПС або спроба перейняття, нав'язування, підроблення чи викривлення електронних розрахункових документів або службових повідомлень цих систем.

Обласна дирекція - філія комерційного банку, яка виконує спеціально обумовлені функції (залежно від моделі обслуговування) при здійсненні міжбанківських розрахунків групою філій цього комерційного банку, розташованих у межах однієї адміністративно-територіальної одиниці. Обласна дирекція визначається керівництвом комерційного банку, про що інформується регіональне управління Національного банку. Відповідно до моделі обслуговування в СЕП обласній дирекції відкривається консолідований кореспондентський рахунок у регіональному управлінні Національного банку та/або технічний рахунок у відповідній РРП. Комерційний банк також може виконувати функції обласної дирекції.

Операційні правила - система бухгалтерських обмежень, що встановлюються комерційним банком на розрахункові операції філій в СЕП, а також на розрахункові та інші банківські операції філій у САБ комерційного банку (філії).

Регіональна розрахункова палата (далі - РРП) - підрозділ регіонального управління Національного банку, який обслуговує в СЕП банки відповідного банківського (віртуального банківського) регіону.

Розрахунковий банк (агент з розрахунків) - установа, яка здійснює облік коштів результатів клірингу в окремій платіжній системі та розрахунки між учасниками цієї системи за результатами клірингу.

Система електронних платежів Національного банку України (СЕП) - державна платіжна система, що забезпечує здійснення міжбанківських розрахунків у електронній формі між банківськими установами на території України.

Службові повідомлення СЕП - технологічна інформація в електронній формі (технологічний файл), пов'язана з проведенням електронних платежів (підтвердження отримання електронних розрахункових документів, повідомлення про помилки в електронних розрахункових документах, довідкова інформація тощо).

Система автоматизації банку (САБ) - програмне забезпечення, що обслуговує поточну внутрішньобанківську діяльність (бухгалтерський облік, обслуговування рахунків клієнтів тощо).

Технічний рахунок у СЕП - інформація в електронній формі, яка зберігається у програмно-технічному комплексі АРМ-2 СЕП, який виконує обмін електронними розрахунковими документами з банком-учасником СЕП, поновлюється під час оброблення електронних розрахункових документів банку і фактично відображає стан його кореспондентського рахунку в режимі реального часу.

Центральна розрахункова палата (далі - ЦРП) - установа Національного банку, яка забезпечує функціонування СЕП у цілому, а також виконує функції РРП для банківських установ м. Києва та Київської області й обслуговує інші віртуальні банківські регіони.

Розділ 2. Кореспондентські відносини

2.1. Кореспондентські відносини можуть бути:

- між комерційними банками (філіями) і регіональними управліннями Національного банку;

- безпосередньо між комерційними банками (філіями).

2.1.1. Кореспондентські відносини з регіональним управлінням Національного банку встановлюються комерційним банком (філією) шляхом укладення між ними договору на розрахунково-касове обслуговування з відкриттям кореспондентського рахунку.

Одночасно з відкриттям кореспондентського рахунку комерційному банку (філії) - учаснику СЕП відкривається технічний рахунок у РРП, через який здійснюються міжбанківські розрахунки.

2.1.2. Кореспондентські відносини між комерційними банками (філіями) встановлюються шляхом відкриття одним комерційним банком (філією) кореспондентського рахунку в іншому комерційному банку (філії) на підставі укладеної кореспондентської угоди на здійснення банківських операцій.

2.2. При встановленні кореспондентських відносин міжбанківські розрахунки можуть здійснюватися через:

- СЕП Національного банку;

- ВПС комерційного банку (філії);

- банки-кореспонденти.

2.3. Кореспондентські рахунки комерційним банкам (філіям) відкриваються на балансових рахунках, визначених нормативними актами Національного банку.

Розділ 3. Порядок відкриття кореспондентських рахунків комерційним банкам (філіям) у регіональних управліннях Національного банку

3.1. Для відкриття кореспондентського рахунку керівник та головний бухгалтер комерційного банку особисто подають регіональному управлінню Національного банку (за своїм місцезнаходженням) такі документи:

а) заяву на відкриття кореспондентського рахунку встановленого зразка (додаток 9). Заява підписується керівником та головним бухгалтером комерційного банку;

б) копію належним чином зареєстрованого статуту, засвідчену реєструючим органом або нотаріально;

в) копію ліцензії Національного банку на здійснення банківських операцій, засвідчену нотаріально;

г) копію документа, що підтверджує взяття комерційного банку на податковий облік, засвідчену нотаріально;

д) копію документа про реєстрацію в органах Пенсійного фонду України, засвідчену нотаріально або органом, що видав документ;

е) копію довідки органу державної статистики про включення до Державного реєстру, засвідчену нотаріально або органом, що видав довідку;

є) картку із зразками підписів та відбитком печатки (додаток 10), засвідчену нотаріально.

3.2. Для відкриття кореспондентського рахунку керівник та головний бухгалтер філії комерційного банку особисто подають регіональному управлінню Національного банку (за своїм місцезнаходженням) такі документи:

а) заяву на відкриття кореспондентського рахунку встановленого зразка (додаток 9). Заява підписується керівником та головним бухгалтером філії;

б) копію належним чином оформленого Положення про філію, засвідчену нотаріально чи банком, що створив філію;

в) копію дозволу комерційного банку на здійснення банківських операцій, засвідчену нотаріально;

г) копію документа, що підтверджує взяття філії на податковий облік, засвідчену нотаріально;

є) картку із зразками підписів та відбитком печатки (додаток 10), засвідчену нотаріально;

ж) клопотання комерційного банку про відкриття кореспондентського рахунку філії із зазначенням свого місцезнаходження, ідентифікаційного коду, номера кореспондентського рахунку та регіонального управління Національного банку, в якому він відкритий, а також податкового органу, в якому комерційний банк стоїть на обліку.

3.3. Кореспондентський рахунок відкривається на підставі укладеного договору та відповідного напису на заяві на відкриття кореспондентського рахунку керівника регіонального управління Національного банку або уповноваженої ним особи.

3.4. У разі відкриття (закриття) комерційному банку (філії) кореспондентського рахунку регіональне управління Національного банку зобов'язане повідомити про це податковий орган за місцем обліку власника рахунку протягом трьох робочих днів, включаючи день відкриття (закриття).

Днем відкриття кореспондентського рахунку комерційного банку (філії) вважається дата, зазначена в заяві на відкриття цього рахунку в розділі "Відмітки регіонального управління Національного банку України".

Днем закриття кореспондентського рахунку комерційного банку (філії) вважається дата виключення цього банку із учасників СЕП.

У разі відкриття (закриття) кореспондентського рахунку філії комерційного банку регіональне управління Національного банку крім вищезазначеного повідомлення у такий же строк повідомляє податковий орган за місцем обліку комерційного банку-юридичної особи та регіональне управління Національного банку, де обслуговується комерційний банк цієї філії.

Форма і зміст повідомлення податкових органів про відкриття (закриття) рахунків встановлюється центральним податковим органом України.

Копія повідомлення з документальним підтвердженням про його відправлення, а також повідомлення податкового органу про взяття рахунку на облік зберігаються у справі з юридичного оформлення рахунку.

3.5. Місцезнаходженням власника кореспондентського рахунку вважається адреса, вказана у картці із зразками підписів та відбитком печатки, причому вона має відповідати адресі, вказаній у статуті (положенні).

Про зміну місцезнаходження власник кореспондентського рахунку, крім податкового органу, зобов'язаний повідомити у тижневий строк у письмовій формі регіональне управління Національного банку, в якому відкритий його рахунок. Невиконання цієї вимоги дає право регіональному управлінню Національного банку порушувати питання перед комерційним банком (філією) про розірвання укладеного між ними договору в порядку, встановленому чинним законодавством.

3.6. Картка із зразками підписів та відбитком печатки подається у двох примірниках.

3.6.1. У картку включаються зразки підписів осіб, яким відповідно до чинного законодавства та установчих документів банку надано право розпорядження кореспондентським рахунком та підпису розрахункових документів.

3.6.2. Право першого підпису належить керівнику банку та уповноваженим ним особам. Право другого підпису належить головному бухгалтеру та уповноваженим ним особам.

Зразки підписів керівника та головного бухгалтера комерційного банку (філії) включаються в картку обов'язково.

3.6.3. Право першого підпису не може бути надано головному бухгалтеру та іншим особам, які мають право другого підпису. Право другого підпису не може бути надано особам, які мають право першого підпису.

3.6.4. У разі заміни чи доповнення хоча б одного підпису подається нова картка із зразками підписів усіх осіб, які мають право першого та другого підпису.

3.6.5. У разі призначення тимчасово виконуючого обов'язки керівника та/або головного бухгалтера подається тимчасова картка тільки із зразками підписів цих осіб, засвідчена нотаріально.

3.6.6. У разі тимчасового надання особі права першого чи другого підпису, а також тимчасової заміни однієї з осіб, уповноважених керівником чи головним бухгалтером відповідно, нова картка не складається, а додатково подається картка тільки із зразком підпису тимчасово уповноваженої особи із зазначенням строку її дії та копія відповідного документа (протоколу, наказу тощо), що підтверджує ці повноваження.

Ця тимчасова картка підписується керівником та головним бухгалтером, засвідчується відбитком печатки і додаткового засвідчення не потребує.

3.6.7. У картці із зразками підписів та відбитком печатки вказується номер кореспондентського рахунку, а також ідентифікаційний код власника рахунку, що проставляється на підставі довідки органу державної статистики.

3.6.8. Використання печаток, призначених для спеціальних цілей, наприклад - "для пакетів", "для перепусток", не допускається.

3.6.9. У разі тимчасової відсутності печатки у новоствореного комерційного банку (філії), а також у зв'язку з реорганізацією, зміною найменування чи підпорядкованості, спрацьованістю чи втратою печатки керівник або уповноважена ним особа регіонального управління Національного банку на підставі письмового звернення надає власнику кореспондентського рахунку строк для виготовлення нової печатки.

3.7. У разі переоформлення кореспондентського рахунку у зв'язку з реорганізацією банку (злиття, приєднання, поділ, перетворення, виділення) подаються такі ж документи, що і при створенні банку.

3.8. У разі зміни найменування, що не викликане реорганізацією, у тижневий строк подається заява власника кореспондентського рахунку та зміни до установчих документів, оформлені належним чином, укладається новий договір.

3.9. У разі внесення до установчих документів змін (доповнень), які не потребують перереєстрації банку, власник рахунку зобов'язаний подати змінені установчі документи протягом трьох робочих днів з дня затвердження цих змін.

3.10. У разі відкриття рахунку на ім'я ліквідаційної комісії подається рішення уповноваженого органу про ліквідацію банку і засвідчена нотаріально картка із зразками підписів уповноважених членів ліквідаційної комісії та відбитком печатки банку, що ліквідується.

3.11. Кореспондентський рахунок комерційного банку закривається на підставі рішення:

а) Національного банку про ліквідацію комерційного банку;

б) арбітражного суду про ліквідацію комерційного банку чи визнання його банкрутом;

в) вищого органу управління комерційного банку про реорганізацію чи ліквідацію, на інших підставах, передбачених чинним законодавством.

3.12. Кореспондентський рахунок філії комерційного банку закривається на підставі рішення вищого органу управління комерційного банку, якому відповідно до чинного законодавства та установчих документів банку надано таке право.

3.13. Сторона, яка вважає за необхідне змінити чи розірвати договір, надсилає пропозиції про це другій стороні за договором. Зміна чи розірвання договору здійснюється за узгодженням сторін, а у разі недосягнення згоди - в порядку, встановленому чинним законодавством.

3.14. Справа з юридичного оформлення кореспондентського рахунку комерційного банку (філії) залишається в регіональному управлінні Національного банку.

Розділ 4. Контроль за станом кореспондентських рахунків комерційних банків (філій)

4.1. Національний банк здійснює контроль за дотриманням комерційними банками (філіями) банківського законодавства та власних нормативних актів, що регламентують порядок здійснення міжбанківських розрахунків, а у разі виявлення порушень застосовує заходи впливу, що передбачені Законом України "Про банки і банківську діяльність" (872-12) .

4.2. Усі операції, виконані за кореспондентським рахунком комерційного банку (філії) протягом операційного дня, того ж дня мають бути відображені як у балансі самого банку, так і у балансі регіонального управління Національного банку, де відкрито цей рахунок.

4.3. При здійсненні міжбанківських розрахунків через СЕП виконується звіряння стану кореспондентських рахунків комерційних банків (філій) у регіональному управлінні Національного банку та їх технічних рахунків у відповідній РРП.

Розділ 5. Система електронних платежів Національного банку України

Національний банк регламентує і забезпечує функціонування СЕП, гарантує її надійність і безпеку, організує та бере участь у здійсненні міжбанківських розрахунків через цю систему.

5.1. Учасники СЕП.

Учасниками СЕП можуть бути:

а) на рівні РРП:

- регіональні управління Національного банку;

- комерційні банки та їх філії;

б) на рівні ЦРП:

- Управління Національного банку України по м.Києву і Київській області;

- Операційне управління Національного банку;

- Головне управління Національного банку;

- комерційні банки та їх філії.

Учасниками СЕП можуть бути ті комерційні банки (філії), які уклали відповідні договори з Національним банком та задовольняють технічні й технологічні вимоги роботи в СЕП. Національний банк, відповідно до умов договорів, надає учасникам СЕП необхідні програмно-технічні комплекси СЕП, апаратно-програмні засоби захисту інформації та програмні засоби електронного зв'язку.

5.1.1. Порядок реєстрації учасників СЕП.

Після відкриття комерційному банку (філії) кореспондентського (технічного) рахунку регіональне управління Національного банку надсилає електронною поштою на адресу Національного банку (Департаменту інформатизації) інформацію про комерційний банк (філію): повну поштову адресу, номер факсу, прізвища та телефони керівників, повну та скорочену назву банку, дату та номер реєстрації, ідентифікаційний код, номер кореспондентського рахунку. На підставі цієї інформації Департамент інформатизації обчислює код банку, визначає електронні ідентифікатори для СЕП і електронної пошти, а також адресу вузла електронної пошти Національного банку, через який працює комерційний банк (філія). Для банків із сто відсотковим іноземним капіталом необхідно також вказати країну засновника. Усі реквізити комерційного банку (філії) вносяться до бази даних "Довідник банківських установ України".

5.1.2. Порядок внесення змін до складу учасників СЕП.

У разі відкриття кореспондентського рахунку або зміни будь-якого з реквізитів комерційного банку (філії), що зазначені у п.5.1.1 цього Положення, а також у разі припинення діяльності комерційного банку (філії) регіональне управління Національного банку надсилає про це інформацію Національному банку (Департаменту інформатизації). В останньому разі окремо зазначається, чи потрібно вилучити банк із Довідника банківських установ України, чи залишити його з певною позначкою для одержання статистичної звітності протягом якогось часу.

Національний банк розсилає електронною поштою Довідник банківських установ України та офіційні зміни до нього на адресу регіональних управлінь Національного банку, до ЦРП, до локальної обчислювальної мережі Національного банку тощо. Регіональні управління Національного банку повідомляють банки свого регіону про зміни, що внесені до довідника.

Після внесення змін у Довідник банківських установ України регіональне управління Національного банку надсилає до ЦРП повідомлення про необхідність внесення змін до бази даних "Довідник банків - учасників СЕП".

5.1.3. Тимчасове зупинення участі в СЕП.

У разі порушення комерційним банком (філією) технології роботи в СЕП та невиконання вимог безпеки щодо захисту банківської інформації в СЕП, зазначених у п.5.2.2 цього Положення, Національний банк тимчасово зупиняє здійснення комерційним банком (філією) активних операцій через СЕП або тимчасово виключає його із учасників СЕП.

Комерційний банк (філія) може продовжувати роботу в СЕП лише після службового розслідування, проведеного службою захисту інформації Національного банку, та усунення недоліків. Розслідування проводиться у максимально короткий строк.

5.1.4. Порядок виключення із учасників СЕП.

Виключення комерційного банку (філії) із учасників СЕП здійснюється Національним банком у разі закриття його кореспондентського рахунку в регіональному управлінні Національного банку.

Для виключення комерційного банку (філії) із учасників СЕП регіональне управління Національного банку надсилає до ЦРП електронне повідомлення, в якому вказує дату виключення та ким і коли було прийнято рішення про виключення комерційного банку (філії) із учасників СЕП.

5.2. Компоненти СЕП.

Програмно-технологічна структура СЕП Національного банку включає такі основні компоненти:

- програмно-технічні комплекси;

- засоби захисту інформації;

- засоби електронного зв'язку.

5.2.1. Програмно-технічні комплекси СЕП.

Програмно-технічні комплекси СЕП відповідають трьом рівням програмно-технологічної структури системи:

а) рівень банків - учасників СЕП обслуговується програмно-технічним комплексом АРМ-НБУ, який забезпечує:

- перевірку коректності пакетів електронних розрахункових документів, підготовлених банком;

- обмін електронними розрахунковими документами та іншою інформацією між САБ та РРП;

- захист електронних розрахункових документів та іншої інформації.

При цьому система автоматизації банку має забезпечувати коректне формування електронних розрахункових документів і службових повідомлень СЕП та їх захист відповідно до вимог Національного банку;

б) рівень РРП обслуговується програмно-технічним комплексом АРМ-2, який забезпечує:

- ведення технічних рахунків банків-учасників СЕП;

- захист електронних розрахункових документів та іншої інформації;

- синхронізацію роботи СЕП у межах регіону;

- бухгалтерський та технологічний контроль за проходженням платежів;

- обмін електронними розрахунковими документами та іншою інформацією між РРП і банками-учасниками СЕП;

- передачу результатів розрахунків на кінець робочого дня до САБ регіонального управління Національного банку та отримання на початку робочого дня від САБ регіонального управління Національного банку інформації про стан кореспондентських рахунків та інших рахунків, що використовуються для відображення розрахунків через СЕП;

- надання регіональному управлінню Національного банку статистичної та контрольної інформації про стан міжбанківських розрахунків у регіоні;

- обмін з ЦРП контрольною інформацією;

в) рівень ЦРП обслуговується програмно-технічним комплексом АРМ-1, який забезпечує:

- перевірку правильності та узгодженості функціонування РРП;

- захист СЕП;

- складання балансу міжрегіональних розрахунків;

- надання Національному банку статистичної та контрольної інформації про стан міжбанківських розрахунків у СЕП в цілому;

- відслідковування аварійних ситуацій та спроб несанкціонованого доступу;

- обмін з САБ Операційного управління Національного банку інформацією про стан технічних рахунків регіональних управлінь Національного банку.

5.2.2. Засоби захисту інформації СЕП.

Захист електронних розрахункових документів у СЕП є невід'ємною частиною апаратно-програмних засобів СЕП. Він визначається службою захисту інформації Національного банку відповідно до Положення про систему захисту електронних банківських документів в інформаційно-обчислювальній мережі Національного банку України (додаток 6).

Виконання вимог щодо захисту банківської інформації є обов'язковим для всіх банків - учасників СЕП.

Система захисту електронних розрахункових документів складається з комплексу апаратно-програмних засобів криптографічного захисту та ключової системи до них, технологічних та організаційних заходів щодо захисту інформації в інформаційно-обчислювальній мережі.

Апаратно-програмні засоби криптографічного захисту інформації СЕП надаються комерційним банкам (філіям) службою захисту інформації того регіонального управління Національного банку, де територіально розташований комерційний банк (філія), незалежно від того, в якій РРП ведеться його технічний рахунок, на підставі договору про використання криптографічних засобів захисту інформації в інформаційно-обчислювальній мережі Національного банку України (додаток 5). Ці засоби забезпечують автентифікацію адресата та відправника електронних розрахункових документів і службових повідомлень СЕП, гарантують їх абсолютну достовірність та цілісність через неможливість підроблення або викривлення документів у шифрованому вигляді або за наявності електронного цифрового підпису.

При роботі засобів криптографічного захисту інформації ведеться шифрований архів оброблених платежів та технологічної інформації, який наприкінці робочого дня підлягає архівуванню разом з інформацією за цей день. Цей шифрований архів використовується службою захисту інформації Національного банку для надання інформаційно-арбітражних послуг відповідно до Положення про інформаційно-арбітражні послуги служби захисту інформації в інформаційно-обчислювальній мережі Національного банку України (додаток 7).

5.2.3. Засоби електронного зв'язку СЕП.

Транспортні потреби СЕП забезпечуються системою електронної пошти Національного банку. Для підготовки та передачі електронної інформації учасникам СЕП надаються програмні засоби вузла ЕП.

5.2.4. Компоненти СЕП надаються її учасникам відповідними РРП на договірних умовах, а РРП і ЦРП отримують їх від відповідних структурних підрозділів Національного банку.

З метою підвищення надійності та ефективності роботи СЕП Національний банк може змінювати технологічну структуру системи та шляхи програмно-технічної реалізації її компонентів і вимагати від учасників СЕП відповідної адаптації їх програмно-технічних засобів. Терміни інформування учасників розрахунків про необхідність внесення змін до програмно-технічного забезпечення визначаються Національним банком. Заміна програмно-технічних засобів та технології виконання електронних міжбанківських розрахунків відбувається за розпорядженням ЦРП. У разі необхідності проводиться дослідна експлуатація системи в нових технологічних умовах.

5.3. Перелік бухгалтерських операцій.

Функціонування СЕП відбувається згідно з існуючою системою бухгалтерського обліку в банках, яка визначена Національним банком відповідно до чинного законодавства.

Перелік бухгалтерських операцій, що здійснюються при веденні, обліку та контролюванні міжбанківських розрахунків в установах Національного банку України, наведено в додатку 11.

5.4. Здійснення міжбанківських розрахунків через СЕП.

5.4.1. На початку робочого дня РРП отримують від регіональних управлінь Національного банку інформацію про стан кореспондентських рахунків комерційних банків (філій) і надають цю інформацію власникам рахунків.

5.4.2. Єдиним джерелом надходження електронних розрахункових документів у СЕП є система автоматизації банку.

5.4.3. Формати електронних розрахункових документів та службових повідомлень СЕП, їх структура та технологія обміну інформацією між САБ і СЕП регламентуються Національним банком. Електронні розрахункові документи і службові повідомлення СЕП захищаються, передаються та приймаються лише з використанням апаратно-програмних засобів, затверджених і наданих Національним банком.

5.4.4. Оброблення електронних розрахункових документів та службових повідомлень у СЕП здійснюється в порядку черговості надходження їх до системи. Переданий і прийнятий до СЕП електронний розрахунковий документ не підлягає відміні засобами системи.

5.4.5. Початкові платежі від комерційного банку (філії) приймаються в межах поточної суми на технічному рахунку, за винятком випадків, що обумовлені Національним банком.

5.4.6. Результати розрахунків за відісланими та отриманими електронними розрахунковими документами відображаються на технічних рахунках комерційних банків (філій) у РРП. Інформація про стан цих рахунків надається учасникам розрахунків протягом робочого дня з періодичністю, що визначається діючою технологією СЕП.

5.4.7. Відповідні засоби в РРП забезпечують максимальне наближення значень технічного та кореспондентського рахунків.

5.4.8. Необхідною умовою закриття робочого дня в банку-учаснику СЕП є:

- надання інформації за підсумками робочого дня від банку до РРП;

- звіряння інформації в САБ з даними виписки, яка надається РРП.

5.4.9. Порядок підготовки, оброблення та обмін електронними розрахунковими документами, а також взаємодія між учасниками СЕП установлюються регламентом функціонування СЕП, який визначається Національним банком, оформлюється окремим документом, розповсюджується у банківській системі України і є обов'язковим для виконання всіма учасниками СЕП.

5.4.10. Норматив обігу розрахункових документів визначається чинним законодавством України.

Комерційний банк (філія) здійснює електронні міжбанківські розрахунки за отриманими від клієнтів розрахунковими документами в день їх надходження, якщо вони надійшли протягом операційного дня, і наступного дня, якщо вони надійшли після операційного дня. Операційний день регламентується режимом роботи банку.

Комерційні банки (філії) зобов'язані здійснювати оброблення всіх електронних розрахункових документів та інформаційних дебетових повідомлень у день їх одержання від СЕП у порядку черговості їх надходження.

5.4.11. Учасники СЕП (комерційні банки, їх філії, РРП) отримують інформацію про проходження електронних розрахункових документів через СЕП засобами ІПС Національного банку.

Відповідь на запит учасника СЕП надається ІПС протягом одного робочого дня, не враховуючи дня отримання запиту.

Банки, що працюють зі своїми філіями з використанням ВПС, повинні забезпечити надання ІПС інформації про проходження платежів від СЕП до філій - отримувачів платежів.

5.5. Моделі обслуговування кореспондентських рахунків комерційних банків (філій) в СЕП.

Виходячи із специфіки роботи комерційних банків та їх потреб, у СЕП розроблені і впроваджені сім моделей обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку.

Усі моделі обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку використовуються лише при виконанні міжбанківських розрахунків у грошовій одиниці України.

Для переходу до роботи в СЕП через консолідований кореспондентський рахунок комерційному банку (філії) необхідно отримати дозвіл Національного банку. Порядок переходу викладено в додатку 8.

5.5.1. Модель 1. Консолідований кореспондентський рахунок обласної дирекції з відкриттям технічних рахунків філіям.

Обласна дирекція має консолідований кореспондентський рахунок у регіональному управлінні Національного банку. Її філії не мають кореспондентських рахунків у регіональному управлінні Національного банку.

Обласна дирекція та філії мають програмно-технічні комплекси АРМ-НБУ, засоби захисту інформації СЕП, електронні ідентифікатори та коди банків, обмінюються електронними розрахунковими документами з СЕП незалежно один від одного, і ці розрахунки відображаються на технічних рахунках філій у тій РРП, де відкрито технічний рахунок обласній дирекції.

Обласна дирекція має змогу протягом операційного дня встановлювати ліміти технічних рахунків та початкових оборотів філій, а також отримувати від СЕП підсумкову технологічну інформацію про їх роботу.

5.5.2. Модель 2. Консолідований кореспондентський рахунок обласної дирекції без відкриття технічних рахунків філіям.

Обласна дирекція має власну ВПС для обслуговування міжбанківських розрахунків філій.

Філії обласної дирекції мають електронні ідентифікатори та коди банків, але не мають програмно-технічних комплексів для виходу в СЕП. Обмін філій електронними розрахунковими документами з СЕП здійснюється засобами ВПС обласної дирекції з відображенням результатів розрахунків на її технічному рахунку.

5.5.3. Модель 3. Консолідований кореспондентський рахунок комерційного банку без відкриття технічних рахунків філіям.

Комерційний банк має консолідований кореспондентський рахунок у регіональному управлінні Національного банку. Філії банку можуть бути розташовані в різних адміністративно-територіальних одиницях і не мають кореспондентських рахунків у регіональних управліннях Національного банку.

Комерційний банк має власну ВПС для обслуговування міжбанківських розрахунків філій.

Філії банку мають електронні ідентифікатори та коди банків, але не мають програмно-технічних комплексів для виходу в СЕП. Обмін філій електронними розрахунковими документами з СЕП здійснюється засобами ВПС комерційного банку з відображенням результатів розрахунків на його технічному рахунку.

5.5.4. Модель 4. Консолідований кореспондентський рахунок комерційного банку з відкриттям технічних рахунків філіям.

Комерційний банк має консолідований кореспондентський рахунок у регіональному управлінні Національного банку. Його філії можуть бути розташовані в різних адміністративно-територіальних одиницях і не мають кореспондентських рахунків у регіональних управліннях Національного банку.

Комерційний банк та філії мають програмно-технічні комплекси АРМ-НБУ, засоби захисту інформації СЕП, електронні ідентифікатори та коди банків, обмінюються електронними розрахунковими документами з СЕП незалежно один від одного, і ці розрахунки відображаються на технічних рахунках філій у тій РРП, де відкрито технічний рахунок комерційному банку.

Комерційний банк має змогу протягом операційного дня встановлювати ліміти технічних рахунків та початкових оборотів філій, а також отримувати від СЕП підсумкову технологічну інформацію про їх роботу.

5.5.5. Модель 5. Консолідований кореспондентський рахунок комерційного банку з відкриттям технічних рахунків обласним дирекціям.

Обласним дирекціям відкриваються технічні рахунки в тій РРП, де відкрито технічний рахунок комерційному банку, і на кожному з них відображаються розрахунки як обласної дирекції, так і її філій.

Обласні дирекції мають власні ВПС для обслуговування міжбанківських розрахунків своїх філій.

Комерційний банк та обласні дирекції мають програмно-технічні комплекси АРМ-НБУ, засоби захисту інформації СЕП, електронні ідентифікатори та коди банків, обмінюються електронними розрахунковими документами з СЕП незалежно один від одного.

Філії обласної дирекції мають електронні ідентифікатори та коди банків, але не мають програмно-технічних комплексів для виходу в СЕП і обмінюються електронними розрахунковими документами з СЕП засобами ВПС обласної дирекції.

Комерційний банк має змогу протягом операційного дня встановлювати ліміти технічних рахунків та початкових оборотів для обласних дирекцій, а також отримувати від СЕП підсумкову технологічну інформацію про їх роботу.

5.5.6. Модель 6. Консолідований кореспондентський рахунок комерційного банку з відкриттям технічних рахунків обласним дирекціям та їх філіям.

Обласним дирекціям та філіям відкриваються технічні рахунки в тій РРП, де відкрито технічний рахунок комерційному банку.

Комерційний банк, обласні дирекції та філії мають програмно-технічні комплекси АРМ-НБУ, засоби захисту інформації СЕП, електронні ідентифікатори та коди банків, обмінюються електронними розрахунковими документами з СЕП незалежно один від одного.

Розрахунки філії відображаються на технічних рахунках філії, обласної дирекції, комерційного банку. Розрахунки обласної дирекції відображаються на її технічному рахунку і на технічному рахунку комерційного банку.

Комерційний банк має змогу протягом операційного дня встановлювати ліміти технічних рахунків та початкових оборотів для обласних дирекцій, а обласні дирекції - для своїх філій.

Комерційний банк отримує від СЕП підсумкову технологічну інформацію про роботу обласних дирекцій та філій, а обласні дирекції - про роботу своїх філій.

5.5.7. Модель 7. Консолідований кореспондентський рахунок комерційного банку з відкриттям технічних рахунків філіям.

Комерційний банк має змогу протягом операційного дня встановлювати ліміти технічних рахунків та початкових оборотів філій, виконувати початкові платежі від їх імені та отримувати від СЕП підсумкову технологічну інформацію про їх роботу.

Характерною рисою 7 моделі є можливість комерційного банку динамічно обмежувати повноваження філій щодо виконання розрахункових та інших операцій. Це реалізується за допомогою операційних правил, які є додатковим механізмом, органічно вбудованим у СЕП.

5.5.8. Функціональні вимоги та вимоги інформаційної безпеки до програмного забезпечення комерційного банку (філії), призначеного для роботи в СЕП через консолідований кореспондентський рахунок, встановлюються Національним банком.

5.5.9. Інформаційна модель (модель 0). Обслуговування в СЕП за такою моделлю виконується без злиття кореспондентських рахунків філій комерційного банку і полягає в наданні комерційному банку додаткової інформації про роботу його філій в СЕП.

5.6. Порядок ведення архіву електронних банківських документів.

5.6.1. Формування архіву. Банки-учасники СЕП, РРП та ЦРП (далі - установи) кожного робочого дня формують на магнітних носіях, придатних для зберігання та зчитування інформації, архів електронних банківських документів.

В архіві банку-учасника СЕП повинні зберігатися всі відіслані та отримані електронні розрахункові документи, протоколи роботи САБ, а також архів ЕП. Окремо повинен зберігатись архів АРМ-НБУ, який містить шифровані арбітражні журнали апаратного і програмного шифрування та захищений від модифікації протокол роботи АРМ-НБУ.

В архівах РРП та ЦРП повинні зберігатися повні архіви роботи АРМ-2, АРМ-1 та ЕП.

5.6.2. Порядок зберігання архіву. Архів електронних банківських документів визначається згідно із затвердженою номенклатурою справ установи, створюється у відповідних структурних підрозділах та передається до уповноваженого структурного підрозділу для перенесення на магнітні носії довгострокового зберігання і подальшого зберігання.

Архіви на магнітних носіях мають зберігатися у спеціально обладнаному, ізольованому приміщенні, з дотримуванням умов, які перешкоджають їх перекрученню та несанкціонованому доступу. Доступ до архіву мають особи, які наказом керівника установи призначені для роботи з архівом.

Відповідно до нормативних актів Національного банку, які визначають строки зберігання всіх категорій документів, архіви електронних банківських документів та архіви АРМ-НБУ зберігаються протягом 3 років.

5.6.3. Порядок надання інформації з архіву. Банки надають інформацію за операціями і рахунками юридичних осіб та інших організацій на письмові запити самих клієнтів та уповноважених органів у межах їх компетенції відповідно до чинного законодавства.

РРП та ЦРП надають інформацію за операціями і рахунками юридичних осіб та інших організацій на письмові запити уповноважених органів у межах їх компетенції відповідно до чинного законодавства.

У письмовому запиті має бути чітко визначено назву банку, клієнта, його номер рахунку, період, за який має бути надана інформація.

5.6.4. Порядок знищення архіву. Знищення інформації на магнітних носіях, строки зберігання якої закінчилися, здійснюється програмними засобами на підставі оформлених належним чином актів, які підписують голова і члени експертної комісії та затверджує керівник установи. Магнітні носії, на яких зберігалася інформація, можуть використовуватися повторно в залежності від їх стану, який визначається паспортним терміном експлуатації. Інформація, строки зберігання якої перевищують паспортний строк експлуатації магнітного носія, на якому вона розміщена, повинна бути перенесена на інший магнітний носій.

5.6.5. Відповідальність за зберігання архіву. Порушення строків зберігання інформації на магнітних носіях, а також її знищення без відповідного оформлення і погодження категорично забороняється. Службові особи, винні у недбалому зберіганні, псуванні і знищенні інформації на магнітних носіях, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Розділ 6. Порядок відкриття кореспондентських рахунків в інших комерційних банках

6.1. Комерційні банки (філії) встановлюють кореспондентські відносини з іншими комерційними банками (філіями) шляхом відкриття кореспондентських рахунків "Лоро", "Ностро" тільки після отримання відповідної ліцензії Національного банку.

6.2. Кореспондентський рахунок "Лоро" відкривається на підставі договору про встановлення кореспондентських відносин, укладеному банками-кореспондентами, умови якого повинні відповідати чинному законодавству та нормативним актам Національного банку.

6.3. Для відкриття кореспондентського рахунку "Лоро" комерційний банк подає банку-кореспонденту такі документи:

а) заяву на відкриття кореспондентського рахунку, підписану керівником та головним бухгалтером комерційного банку;

б) копію статуту комерційного банку, засвідчену нотаріально;

в) копію ліцензії Національного банку на здійснення банківських операцій, засвідчену нотаріально;

г) картку із зразками підписів та відбитком печатки, засвідчену нотаріально.

6.4 Для відкриття кореспондентського рахунку "Лоро" філія комерційного банку подає банку-кореспонденту такі документи:

а) заяву на відкриття кореспондентського рахунку, підписану керівником та головним бухгалтером філії;

б) копію належним чином оформленого Положення про філію, засвідчену нотаріально чи банком, що створив філію;

в) копію дозволу комерційного банку на здійснення банківських операцій, засвідчену нотаріально;

г) картку із зразками підписів та відбитком печатки, засвідчену нотаріально.

6.5. При відкритті (закритті) комерційному банку (філії) кореспондентського рахунку "Лоро" банк-кореспондент зобов'язаний повідомити про це регіональне управління Національного банку, в якому відкритий кореспондентський рахунок цього комерційного банку (філії), протягом трьох робочих днів, включаючи день відкриття (закриття).

Днем відкриття кореспондентського рахунку "Лоро" вважається дата, зазначена в заяві комерційного банку (філії) на відкриття цього рахунку у розділі "Відмітки банку".

Днем закриття кореспондентського рахунку "Лоро" вважається дата перерахування залишку цього рахунку на кореспондентський рахунок комерційного банку (філії), який відкритий у регіональному управлінні Національного банку.

У разі відкриття (закриття) кореспондентського рахунку "Лоро" філії комерційного банку, банк-кореспондент, крім вищезазначеного повідомлення, у такий же строк повідомляє регіональне управління Національного банку, де обслуговується комерційний банк цієї філії.

Копія повідомлення з документальним підтвердженням про його відсилання зберігається у справі з юридичного оформлення рахунку.

6.6. При здійсненні розрахунків між банками-кореспондентами обов'язковим є кодування інформації з метою забезпечення її конфіденційності.

6.7. На підтвердження проведених операцій за кореспондентським рахунком "Лоро" (зарахуванню, списанню коштів) банк-кореспондент надсилає комерційному банку виписку за цим рахунком.

6.8. Банки-кореспонденти зобов'язані забезпечувати ідентичність залишків на рахунках "Лоро" і "Ностро" у своїх балансах.

6.9. Щомісяця у строк та спосіб, визначений за згодою сторін, банки-кореспонденти здійснюють звірення залишків коштів на кореспондентських рахунках "Лоро" і "Ностро".

Розділ 7. Виконання регіональними управліннями Національного банку ухвал судів, суддів, постанов прокурорів, слідчих органів прокуратури, внутрішніх справ, служби безпеки та податкової міліції України щодо арешту грошових коштів комерційних банків

7.1. Відповідно до статей 149 - 152 Цивільного процесуального кодексу України (1502-06) , 66, 67 Арбітражного процесуального кодексу України (1798-12) , 29, 126 Кримінально-процесуального кодексу України (1001-05, 1002-05) для забезпечення цивільного позову загальні і арбітражні суди, судді (далі - суд), а також прокурори, слідчі органів прокуратури, внутрішніх справ, служби безпеки та податкової міліції України за порушеними кримінальними справами можуть, за заявою сторони, що подала позов, або за своєю ініціативою вжити заходів щодо забезпечення позову. Одним із таких заходів є накладення арешту на грошові кошти (далі - кошти), що належать комерційному банку.

Зазначені в цьому розділі заходи застосовуються також і в інших випадках накладення арешту на кошти, якщо вони передбачені чинним законодавством.

7.2. Заходи щодо здійснення арешту коштів виконуються регіональним управлінням Національного банку за наявності ухвали суду або постанови прокурора, слідчого про накладення арешту.

Якщо на кошти, що належать комерційному банку, арешт накладає арбітражний суд, то, крім винесеної ухвали, він повинен також видати наказ.

7.3. Після одержання від суду (прокурора, слідчого) вищезазначених документів регіональне управління Національного банку:

а) реєструє отримані документи в окремому журналі, де зазначає всі необхідні реквізити документа: дату одержання, номер, назву комерційного банку, до якого прийнято ухвалу (постанову), суму, назву суду (органу прокуратури, внутрішніх справ, служби безпеки, податкової міліції України), найменування позивача, примітку про виконання ухвали (постанови) та інше;

б) відкриває на балансовому рахунку N 3207 "Накопичувальні рахунки" рахунок комерційному банку, на якому накопичує кошти для виконання ухвали суду (постанови прокурора, слідчого);

в) надсилає в той же день комерційному банку, на кошти якого накладений арешт, повідомлення про виконання ухвали (постанови) про накладення арешту.

7.4. За наявності коштів на кореспондентському рахунку комерційного банку регіональне управління Національного банку для виконання ухвали суду (постанови прокурора,слідчого) надає розпорядження РРП про встановлення відповідного ліміту технічного рахунку цього банку за станом на початок операційного дня.

При цьому на кореспондентському рахунку комерційного банку мають залишатися кошти у розмірі встановлених Національним банком обов'язкових резервів* та 10 відсотків від суми залишку, зменшеного на суму обов'язкових резервів, для забезпечення потреб клієнтів.

* Сума обов'язкових резервів визначається відповідно до вимог Національного банку щодо формування банківською системою України обов'язкових резервів.

7.5. Якщо на кошти комерційного банку накладено арешт із зазначенням в ухвалі (постанові) конкретної суми, яка є на його кореспондентському рахунку, регіональне управління Національного банку перераховує її на рахунок N 3207 і продовжує проведення операцій за встановленим порядком.

При накладенні арешту на кореспондентський рахунок комерційного банку в цілому, без зазначення в ухвалі (постанові) конкретної суми, регіональне управління Національного банку накопичує кошти на рахунку N 3207 без обмеження суми до прийняття судом рішення за позовом або ухвали про скасування арешту.

Накопичення коштів здійснюється відповідно до п.7.4 цього Положення.

7.6. У разі відсутності або недостатності коштів на кореспондентському рахунку комерційного банку, а також при наявності картотеки за позабалансовим рахунком N 9804 "Розрахункові документи, не сплачені в строк через відсутність коштів у банку" регіональне управління Національного банку виконує ухвалу суду (постанову прокурора, слідчого) у такому порядку.

7.6.1. Вміщує ухвалу (постанову) до картотеки та повідомляє про це суд (прокурора, слідчого) для прийняття ним відповідного рішення.

7.6.2. Продовжує накопичення коштів на рахунку N 3207 до остаточного вирішення цього питання судом або накопичення зазначеної в ухвалі (постанові) суми. Накопичення здійснюється відповідно до п.7.4 цього Положення в тій же групі черговості, що й оплата розрахункових документів за виконавчими документами судів, згідно з встановленим порядком черговості виконання платежів.

7.6.3. Залучає кошти з кореспондентських рахунків філій комерційного банку, які відкриті у відповідних регіональних управліннях Національного банку. Для цього регіональне управління Національного банку надсилає електронне повідомлення комерційному банку про необхідність залучення коштів з його філій не пізніше наступного робочого дня після одержання повідомлення.

Отримавши повідомлення, комерційний банк терміново підтверджує його і залучає відповідну суму коштів зі своїх філій.

У разі невиконання комерційним банком вищезазначеної вимоги регіональне управління Національного банку надсилає електронне повідомлення до відповідних регіональних управлінь Національного банку з вимогою про списання визначеної суми з кореспондентських рахунків філій цього комерційного банку.

На підставі одержаного повідомлення регіональне управління Національного банку для перерахування визначеної суми з кореспондентського рахунку зазначеної філії надає розпорядження РРП про встановлення відповідного ліміту технічного рахунку цієї філії (за станом на початок операційного дня) та попереджує електронною поштою власника рахунку про виконання ухвали (постанови) про накладення арешту на кореспондентський рахунок комерційного банку (юридичної особи) цієї філії.

Для визначення суми, яку необхідно списати з відповідної філії, регіональне управління Національного банку на початку операційного дня надсилає електронний запит регіональним управлінням Національного банку, де відкрито кореспондентські рахунки філій цього комерційного банку. Сума для списання визначається виходячи із залишку коштів на кореспондентському рахунку, зменшеного на 10 відсотків для забезпечення потреб клієнтів. Про розмір коштів, що можуть бути перераховані на рахунок N 3207, повідомляється до 10 години ранку електронною поштою.

Списану з кореспондентського рахунку філії суму регіональне управління Національного банку в той же день надсилає для зарахування на рахунок N 3207.

7.7. У разі ухиляння комерційного банку від виконання вимог, зазначених у п.7.6.3 цього Положення, до нього можуть застосовуватися заходи впливу, передбачені Законом України "Про банки і банківську діяльність" та нормативними актами Національного банку.

7.8. Якщо після виконання вимог пп.7.4-7.6 цього Положення ухвала (постанова) не була виконана або виконана не повністю, начальник або уповноважена ним особа регіонального управління Національного банку приймає рішення про накопичення коштів на рахунку N 3207 з урахуванням поточних надходжень на кореспондентський рахунок комерційного банку протягом операційного дня. Прийняте рішення виконується у такому порядку.

7.8.1. Продовжуючи виконувати вимоги пп.7.4.-7.6 цього Положення, регіональне управління Національного банку додатково щоденно визначає суму утримання з кореспондентського рахунку комерційного банку. Ця сума визначається як відсоток від надходжень на кореспондентський рахунок комерційного банку за останній робочий день, у який були надходження на його кореспондентський рахунок. Розмір відсотка дорівнює показнику платоспроможності цього банку на останню звітну дату, але не нижче його нормативного значення і не вище 50 відсотків.

7.8.2. Регіональне управління Національного банку попереджує електронною поштою власника рахунку про прийняте ним рішення, а також надсилає розпорядження РРП (до початку операційного дня) про встановлення обмеження на розрахунки комерційного банку на термін, протягом якого буде зібрана розрахована відповідно до п.7.8.1 цього Положення сума коштів для утримання з поточних надходжень на кореспондентський рахунок банку.

Якщо розрахована сума перевищує поточні надходження протягом операційного дня, сума утримання обмежується поточними надходженнями на кореспондентський рахунок комерційного банку за цей день.

Розрахунки комерційного банку обмежуються сумою, яка визначається регіональним управлінням Національного банку за станом на початок операційного дня як сума обов'язкових резервів банку та 10 відсотків від суми залишку кореспондентського рахунку, зменшеного на суму обов'язкових резервів, для забезпечення потреб клієнтів у межах реального стану кореспондентського рахунку комерційного банку.

7.8.3. РРП, в обумовлений з регіональним управлінням Національного банку термін, інформує про накопичення відповідної суми на кореспондентському рахунку комерційного банку. На підставі цієї інформації регіональне управління Національного банку зараховує накопичену суму на рахунок N 3207.

7.9. Відповідальність за затримку оплати розрахункових документів клієнтів у зв'язку із списанням коштів для виконання ухвали суду (постанови прокурора, слідчого) несе комерційний банк.

7.10. Кошти, що накопичені на рахунку N 3207, забороняється використовувати до отримання рішення суду про їх стягнення або ухвали суду (постанови прокурора, слідчого) про зняття арешту.

7.11. Після надходження виконавчого документа про стягнення коштів за рішенням суду та платіжної вимоги від банку одержувача регіональне управління Національного банку перераховує призначену до стягнення суму на рахунок одержувача.

7.12. Якщо на час надходження виконавчого документа про стягнення коштів за рішенням суду на рахунку N 3207 була накопичена сума менша, ніж в рішенні про стягнення, і присуджена до стягнення сума не перевищує зазначену в ухвалі (постанові), то накопичена сума перераховується повністю на рахунок стягувача, а розрахунковий документ з відміткою про його часткову оплату вміщується в картотеку на ту ж саму дату, на яку була вміщена ухвала (постанова) про накладення арешту.

Якщо в рішенні про стягнення зазначена сума більша, ніж в ухвалі (постанові) про накладення арешту, то в межах суми ухвали (постанови) розрахунковий документ виконується відповідно до абзацу першого цього пункту, а на різницю суми він вміщується в картотеку з урахуванням календарної дати його надходження.

У разі прийняття судом рішення про стягнення суми меншої, ніж накопичена на рахунку N 3207, невикористана сума повертається на кореспондентський рахунок комерційного банку.

7.13. Після прийняття судом рішення або ухвали про скасування арешту у зв'язку з відмовою в позові або з інших підстав (постанови прокурора, слідчого про скасування арешту) регіональне управління Національного банку (не пізніше наступного робочого дня після надходження рішення , ухвали, постанови) повертає накопичені на рахунку N 3207 кошти на кореспондентський рахунок комерційного банку.

7.14. Якщо до регіонального управління Національного банку надійшло кілька ухвал (постанов) про накладення арешту на кошти комерційного банку, то вони виконуються у календарній черговості їх надходження.

Розділ 8. Безспірне стягнення та безакцептне списання коштів з кореспондентських рахунків комерційних банків

8.1. Відповідно до статей 32, 381 Цивільного кодексу України (1540-06) , статті 411 Цивільного процесуального кодексу України (1503-06) , статті 53 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (872-12) безспірне стягнення та безакцептне списання коштів здійснюється з комерційних банків - юридичних осіб. Без згоди юридичних осіб списання (стягнення) коштів, що знаходяться на їх рахунках, не допускається, за винятком випадків, установлених законами України, а також за рішенням суду, арбітражного суду та за виконавчими написами нотаріусів.

8.2. Безспірне стягнення та безакцептне списання коштів регіональним управлінням Національного банку до рахунків клієнтів комерційного банку не застосовується.

Відповідальність за порушення встановленої черговості виконання розрахункових документів клієнтів, несвоєчасне або неправильне їх проведення несе комерційний банк.

8.3. Розрахункові документи на безспірне стягнення та безакцептне списання коштів оформлюються відповідно до вимог Інструкції Національного банку України N 7 про безготівкові розрахунки в господарському обороті України (v0204500-96) .

Відповідальність за достовірність даних та правильність оформлення розрахункових документів на безспірне стягнення та безакцептне списання коштів покладається на стягувачів, які оформили ці документи.

8.4. Банк одержувача, отримавши від стягувача розрахункові документи на безспірне стягнення та безакцептне списання коштів, перевіряє правильність їх заповнення та відповідність підстав для здійснення безспірного стягнення та безакцептного списання коштів чинному законодавству і нормативним актам Національного банку.

У разі неправильно вказаного в розрахункових документах будь-якого реквізиту чи невідповідності чинному законодавству зазначених підстав розрахунковий документ із зазначенням мотиву відмови повертається без виконання у встановленому порядку.

Правильно оформлені розрахункові документи на безспірне стягнення та безакцептне списання коштів банк одержувача надсилає регіональному управлінню Національного банку, в якому відкритий кореспондентський рахунок комерційного банку-боржника.

Банк одержувача забезпечує відсилання розрахункових документів у день їх надходження або наступного дня, якщо документи надійшли після операційного дня, з включенням переліку документів до реєстру ф.1, примірник якого (з відміткою дати отримання документів підприємством спецзв'язку) залишається в банку.

8.5. Розрахункові документи на безспірне стягнення та безакцептне списання коштів регіональне управління Національного банку приймає від підприємства спецзв'язку на підставі примірника реєстру ф.5 або безпосередньо від стягувача, якщо він обслуговується в цьому управлінні, з відміткою дати їх отримання.

У разі безспірного стягнення та безакцептного списання коштів з комерційного банку, в якому обслуговується стягувач, він має право розрахункові та виконавчі документи надіслати цінним листом або пред'явити безпосередньо до регіонального управління Національного банку, в якому відкрито кореспондентський рахунок банку платника.

Отримавши розрахункові документи, регіональне управління Національного банку перевіряє правильність їх заповнення та відповідність підстав для здійснення безспірного стягнення та безакцептного списання коштів чинному законодавству та нормативним актам Національного банку.

У разі неправильно вказаного в розрахункових документах будь-якого реквізиту чи невідповідності чинному законодавству зазначених підстав розрахунковий документ повертається без виконання у встановленому порядку із зазначенням мотиву відмови.

8.6. За наявності коштів на кореспондентському рахунку комерційного банку регіональне управління Національного банку для виконання розрахункових документів на безспірне стягнення та безакцептне списання коштів надає розпорядження РРП про встановлення відповідного ліміту технічного рахунку цього банку за станом на початок операційного дня та попереджає електронною поштою власника рахунку про списання.

При цьому на кореспондентському рахунку комерційного банку мають залишатися кошти у розмірі встановлених Національним банком України обов'язкових резервів та 10 відсотків від суми залишку, зменшеного на суму обов'язкових резервів, для забезпечення потреб клієнтів.

8.7. Розрахункові документи, не оплачені в день їх надходження у разі відсутності або через недостатність коштів на кореспондентському рахунку комерційного банку, приймаються регіональним управлінням Національного банку в картотеку за позабалансовим рахунком N 9804 "Розрахункові документи, не сплачені в строк через відсутність коштів у банку". Оплата їх здійснюється при надходженні коштів згідно з встановленою черговістю виконання платежів.

При цьому у разі недостатності коштів часткова оплата розрахункового документа здійснюється за меморіальним ордером за підписами осіб, уповноважених керівником регіонального управління Національного банку.

8.8. За наявності картотеки та недостатності коштів на кореспондентському рахунку комерційного банку регіональне управління Національного банку надсилає йому електронне повідомлення, в якому зобов'язує не пізніше наступного робочого дня після одержання повідомлення зібрати на кореспондентському рахунку необхідну суму коштів зі своїх філій.

Отримавши повідомлення, комерційний банк терміново підтверджує його і залучає відповідну суму зі своїх філій у зазначений строк.

8.9. У разі ухиляння комерційного банку від виконання вимог, зазначених у п.8.8 цього Положення, до нього можуть застосовуватися заходи впливу, передбачені Законом України "Про банки і банківську діяльність" (872-12) та нормативними актами Національного банку.

8.10. У разі невиконання комерційним банком вищезазначеної вимоги регіональне управління Національного банку надсилає електронне повідомлення до регіональних управлінь Національного банку, в яких відкриті кореспондентські рахунки філій цього комерційного банку, з вимогою про перерахування з їх рахунків визначеної суми на кореспондентський рахунок комерційного банку. При цьому на кореспондентському рахунку філії залишаються кошти у розмірі 10 відсотків від суми залишку для забезпечення потреб клієнтів.

8.11. На підставі одержаного повідомлення регіональне управління Національного банку для перерахування визначеної суми з кореспондентського рахунку зазначеної філії надає розпорядження РРП про встановлення відповідного ліміту технічного рахунку цієї філії за станом на початок операційного дня та попереджує електронною поштою власника рахунку про списання. При цьому обов'язково враховуються вимоги, зазначені у п.8.10 цього Положення.

Перерахування коштів здійснюється кожного разу за окремим повідомленням, меморіальним ордером за підписом керівника та головного бухгалтера регіонального управління Національного банку.

8.12. При надходженні коштів на кореспондентський рахунок комерційного банку регіональне управління Національного банку здійснює оплату розрахункових документів, які враховуються за позабалансовим рахунком N 9804, згідно з встановленою черговістю виконання платежів.

За недостатності коштів регіональне управління Національного банку продовжує надсилати електронні повідомлення до відповідних регіональних управлінь Національного банку до того часу, поки не буде сплачена картотека за позабалансовим рахунком N 9804.

Якщо після оплати картотеки залишаються залучені кошти, комерційний банк самостійно вирішує питання про повернення їх на кореспондентські рахунки філій.

8.13.Якщо після виконання вимог пп.8.6-8.12 цього Положення картотека за позабалансовим рахунком N 9804 не була сплачена, начальник або уповноважена ним особа регіонального управління Національного банку приймає рішення про списання (стягнення) коштів з кореспондентського рахунку комерційного банку з урахуванням поточних надходжень протягом операційного дня. Прийняте рішення виконується у такому порядку.

8.13.1. Продовжуючи виконувати вимоги пп.8.6-8.12 цього Положення, регіональне управління Національного банку додатково щоденно визначає суму утримання з кореспондентського рахунку комерційного банку. Ця сума визначається як відсоток від надходжень на кореспондентський рахунок комерційного банку за останній робочий день, у який були надходження на його кореспондентський рахунок. Розмір відсотка дорівнює показнику платоспроможності цього банку на останню звітну дату, але не нижче його нормативного значення і не вище 50 відсотків.

8.13.2. Регіональне управління Національного банку попереджує електронною поштою власника рахунку про прийняте ним рішення, а також надсилає розпорядження РРП (до початку операційного дня) про встановлення обмеження на розрахунки комерційного банку на термін, протягом якого буде зібрана розрахована відповідно до пункту 8.13.1 цього Положення сума коштів для утримання з поточних надходжень на кореспондентський рахунок банку.

8.13.3. РРП в обумовлений з регіональним управлінням Національного банку термін інформує про накопичення відповідної суми на кореспондентському рахунку комерційного банку. На підставі цієї інформації регіональне управління Національного банку здійснює повну або часткову оплату розрахункових документів, які враховуються за позабалансовим рахунком N 9804, згідно з встановленою черговістю виконання платежів.

Розділ 9. Здійснення розрахунків за результатами клірингу

У разі виконання установою Національного банку функцій розрахункового банку в окремій платіжній системі ним здійснюються розрахунки за результатами проведеного клірингу відповідно до взаємних угод між учасниками цієї платіжної системи.

Розрахунки за результатами клірингу проводяться розрахунковим банком шляхом списання коштів за дебетом кореспондентського рахунку банку-платника та зарахування коштів за кредитом кореспондентського рахунку банку-одержувача.

При здійсненні розрахунків за результатами клірингу розрахунковий банк, банк-платник та банк-одержувач керуються чинним законодавством та нормативними актами Національного банку.

Розділ 10. Нормативно-правова основа міжбанківських розрахунків

10.1. Національний банк організує і здійснює міжбанківські розрахунки в Україні відповідно до чинного законодавства. Банківські установи при здійсненні міжбанківських розрахунків в Україні керуються чинним законодавством, цим Положенням та іншими нормативними актами Національного банку.

10.2. Для здійснення міжбанківських розрахунків через СЕП комерційний банк (філія) укладає з регіональним управлінням Національного банку договори на розрахунково-касове обслуговування з відкриттям кореспондентського рахунку (додаток 1) та на інформаційно-розрахункове обслуговування в СЕП Національного банку України (додаток 2).

10.3. Якщо комерційний банк (філія) обслуговується в СЕП за моделлю, яка передбачає використання ВПС, то необхідною умовою такого обслуговування є договір банку з регіональним управлінням Національного банку на інформаційно-розрахункове обслуговування в СЕП Національного банку України (за умови роботи банку з використанням ВПС) згідно з додатком 3.

10.4. Програмні засоби вузла ЕП Національного банку передаються користувачам ЕП, які не є учасниками СЕП, на підставі договору про надання послуг електронної пошти Національного банку України (додаток 4).

10.5. Порядок підкріплення операційних кас філій комерційного банку у разі їх роботи через консолідований кореспондентський рахунок наведено у додатку 12.

10.6. Порядок виконання міжбанківських розрахунків через внутрішньобанківські платіжні системи регулюється нормативними документами банків, яким належать ці системи, і повинен відповідати вимогам чинного законодавства та нормативних актів Національного банку.

При цьому комерційні банки (філії), які здійснюють міжбанківські розрахунки через ВПС, мають дотримуватися загальних технологічних вимог та вимог інформаційної безпеки, які встановлюються Національним банком.

10.7. Усі примірники оригіналів договорів, що укладаються на підставі цього Положення, підлягають позначенню марками гербового збору відповідно до Положення про гербовий збір, затвердженого Указом Президента України від 06.11.98 N 1222/98.

Договір N ___

на розрахунково-касове обслуговування з відкриттям кореспондентського рахунку

1. Предмет договору

1.1. ВИКОНАВЕЦЬ відкриває ЗАМОВНИКУ кореспондентський рахунок для здійснення міжбанківських розрахунків через систему електронних платежів Національного банку України та надає йому інші послуги розрахунково-касового обслуговування.

2. Права та обов'язки сторін

2.1. ВИКОНАВЕЦЬ має право:

2.1.1. Встановлювати регламент обслуговування кореспондентського рахунку.

2.1.2. Одержувати фінансову звітність та іншу інформацію від ЗАМОВНИКА.

2.1.3.Тимчасово зупиняти роботу ЗАМОВНИКА в СЕП у разі порушення ним технології роботи та невиконання вимог безпеки щодо захисту банківської інформації в СЕП.

2.1.4. Здійснювати безспірне стягнення та безакцептне списання коштів з кореспондентського рахунку ЗАМОВНИКА у випадках, передбачених чинним законодавством України.

2.1.5. У разі підкріплення операційної каси ЗАМОВНИКА готівкою отримувати від нього плату за касове обслуговування у розмірі фактичних витрат, але не вище 0,5 відсотка від виданої суми.

2.2. ЗАМОВНИК має право:

2.2.1. Самостійно розпоряджатися коштами, що знаходяться на його кореспондентському рахунку, за винятком випадків, передбачених чинним законодавством України.

2.3. ВИКОНАВЕЦЬ бере на себе зобов'язання:

2.3.1. Відкрити ЗАМОВНИКУ кореспондентський рахунок відповідно до вимог Положення про міжбанківські розрахунки в Україні.

2.3.2. Здійснювати міжбанківські розрахунки, учасником яких є ЗАМОВНИК, у визначений чинним законодавством України термін за умови виконання ЗАМОВНИКОМ регламенту функціонування СЕП.

2.3.3. Здійснювати за дорученням ЗАМОВНИКА касове обслуговування, включаючи підкріплення операційної каси готівкою, за встановленим порядком.

2.3.4. Кожного робочого дня надавати ЗАМОВНИКУ виписку з кореспондентського рахунку за попередній робочий день.

2.3.5. Негайно повідомляти ЗАМОВНИКА про тимчасове зупинення операцій за його кореспондентським рахунком у випадках, передбачених Положенням про міжбанківські розрахунки в Україні.

2.3.6. Зберігати банківську таємницю щодо проведених ЗАМОВНИКОМ операцій за кореспондентським рахунком та забезпечувати захист банківської інформації згідно з встановленим порядком.

2.4. ЗАМОВНИК бере на себе зобов'язання:

2.4.1. Діяти згідно з чинним законодавством та нормативними актами Національного банку України.

2.4.2. Проводити активні операції за кореспондентським рахунком у межах наявних на ньому коштів.

2.4.3. Здійснювати оброблення всіх електронних розрахункових документів у день їх одержання від СЕП у порядку черговості їх надходження.

2.4.4. Відображати в той же день у балансі банку всі операції, виконані протягом операційного дня за кореспондентським рахунком.

2.4.5. Своєчасно надавати достовірну фінансову звітність та іншу інформацію на вимогу ВИКОНАВЦЯ.

2.4.6. Повертати помилково зараховані кошти платнику або за призначенням не пізніше 5-ти днів з дня їх зарахування на його кореспондентський рахунок.

2.4.7. Своєчасно оплачувати послуги ВИКОНАВЦЯ.

2.4.8. Своєчасно залучати необхідні кошти на свій кореспондентський рахунок у разі одержання повідомлення від ВИКОНАВЦЯ про наявність картотеки та недостатності коштів на його рахунку.

2.4.9. Дотримуватись встановленого порядку обробки, формування і пакування готівки, зокрема виконувати відсортування зношених та неплатіжних банкнот.

3. Відповідальність сторін

3.1. За несвоєчасне чи неправильне зарахування коштів на кореспондентський рахунок ЗАМОВНИКА ВИКОНАВЕЦЬ сплачує на його користь пеню у розмірі ____ відсотків від несвоєчасно або неправильно зарахованої суми за кожен день прострочення.

3.2. За несвоєчасне оброблення електронних розрахункових документів, що надійшли від СЕП, а також у разі оброблення з порушенням порядку черговості їх надходження ЗАМОВНИК сплачує ВИКОНАВЦЕВІ штраф у розмірі _____.

3.3. За несвоєчасне (недостовірне) відображення у балансі банку операцій, виконаних протягом операційного дня за кореспондентським рахунком, ЗАМОВНИК сплачує ВИКОНАВЦЕВІ штраф у розмірі _______.

3.4. За порушення строків надання ВИКОНАВЦЕВІ будь-яких форм звітності, а також за надання недостовірних даних ЗАМОВНИК сплачує ВИКОНАВЦЕВІ штраф у розмірі ______.

3.5. За неповернення протягом 5-ти днів помилково зарахованих на його рахунок коштів ЗАМОВНИК сплачує ВИКОНАВЦЕВІ пеню у розмірі _____ відсотків від неправильно зарахованої суми за кожен день прострочення.

3.6. За несвоєчасне залучення ЗАМОВНИКОМ зі своїх філій необхідної суми коштів на кореспондентський рахунок (у разі одержання повідомлення від ВИКОНАВЦЯ про наявність картотеки і недостатність коштів на його рахунку та проведення ним при цьому за рахунок поточних надходжень початкових платежів) ЗАМОВНИК сплачує ВИКОНАВЦЕВІ штраф у розмірі _________.

3.7. За встановленими фактами недостач, неналежного оформлення готівки, відсутності відсортування зношених банкнот від придатних ЗАМОВНИК сплачує ВИКОНАВЦЕВІ штраф у розмірі _________.

3.8. За затримку оплати наданих послуг ЗАМОВНИК сплачує ВИКОНАВЦЕВІ пеню у розмірі _____ відсотків від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, але не вище подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пеня не нараховується, якщо тимчасове зупинення роботи ЗАМОВНИКА в СЕП триває більше місяця.

4. Порядок розрахунків

4.1. ВИКОНАВЕЦЬ щомісячно до _____ числа _______ місяця надсилає ЗАМОВНИКУ електронною поштою розрахунок за виконані роботи згідно з діючими тарифами та інформаційно-дебетове повідомлення. ЗАМОВНИК має здійснити оплату не пізніше _____ робочих днів після отримання цих документів.

4.2. Штрафи і пені, передбачені цим договором, сплачуються ЗАМОВНИКОМ не пізніше ___ робочих днів після отримання електронного повідомлення від ВИКОНАВЦЯ.

4.3. Штраф, передбачений цим договором, сплачується ВИКОНАВЦЕМ не пізніше ___ робочих днів після отримання електронного повідомлення від ЗАМОВНИКА.

4.4. Оплата за підкріплення операційної каси ЗАМОВНИКА готівкою здійснюється ним у день одержання готівки.

5. "Форс-мажор"

5.1. Сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання будь-якого з положень цієї угоди, якщо це невиконання стало наслідком причин, що знаходяться поза сферою контролю невиконуючої сторони. Такі причини включають стихійне лихо, екстремальні погодні умови, пожежі, війни, страйки, військові дії, громадянське безладдя і таке інше (далі - "форс-мажор"), але не обмежуються ними. Період звільнення від відповідальності починається з часу оголошення невиконуючою стороною "форс-мажору" і закінчується (чи закінчився б), якщо невиконуюча сторона вжила б заходів, які вона і справді могла б вжити, для виходу із "форс-мажору". "Форс-мажор" автоматично продовжує строк виконання зобов'язань на весь період його дії та ліквідації наслідків. Термін виконання зобов'язань відсувається на весь період їхньої дії та ліквідації наслідків. Про настання "форс-мажорних" обставин сторони мають інформувати одна одну невідкладно. Якщо ці обставини триватимуть більше ніж 6 місяців, то кожна із сторін матиме право відмовитись від подальшого виконання зобов'язань за цим договором і в такому разі жодна із сторін не матиме права на відшкодування іншою стороною можливих збитків.

6. Порядок змін та розірвання договору

6.1. Сторона, яка вважає за необхідне змінити чи розірвати договір, надсилає пропозиції щодо цього другій стороні за договором.

6.2. Сторона, що одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, має відповісти на неї не пізніше 20 днів після одержання пропозиції. Якщо сторони не досягли згоди щодо зміни чи розірвання договору, а також у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу заінтересована сторона має право передавати спір на вирішення арбітражного суду.

7. Порядок розгляду спорів

7.1. Спори, які виникають протягом дії договору, вирішуються шляхом переговорів. У разі недосягнення згоди - в арбітражному суді.

8. Строк дії договору

8.1. Договір, укладений на невизначений строк, набуває чинності з дня його підписання. Дія договору припиняється у випадках, передбачених чинним законодавством України та у разі закриття кореспондентського рахунку ЗАМОВНИКА в регіональному управлінні Національного банку України.

9. Інші умови договору

9.1. Цей договір складено у двох примірниках, які мають однакову юридичну силу, по одному для кожної із сторін.

9.2. Надання ЗАМОВНИКУ інших послуг, не передбачених умовами цього договору, оформляється додатковими угодами.

9.3. Взаємовідносини сторін, не врегульовані цим договором, регулюються чинним законодавством України.

10. Юридичні адреси, банківські реквізити, ідентифікаційні коди сторін

10.1. Юридична адреса, банківські реквізити, ідентифікаційний код ВИКОНАВЦЯ:

10.2. Юридична адреса, банківські реквізити, ідентифікаційний код ЗАМОВНИКА:

10.3. Для вирішення всіх питань, пов'язаних з виконанням цього договору, відповідальними представниками є:

Крім передбачених цим договором умов при укладенні договору сторони можуть встановлювати й інші умови, що мають відповідати чинному законодавству України та нормативним актам Національного банку України.

Комерційні банки (філії), які одержали дозвіл Національного банку України на роботу в СЕП через консолідований кореспондентський рахунок, укладають договір за цим додатком з урахуванням відповідних особливостей.

Комерційні банки, які відкривають кореспондентські рахунки в регіональних управліннях Національного банку України і при цьому не є учасниками СЕП, укладають договір за цим додатком з урахуванням відповідних особливостей.

Договір N ___

на інформаційно-розрахункове обслуговування в СЕП Національного банку України

1. Предмет договору

1.1. ВИКОНАВЕЦЬ забезпечує роботу ЗАМОВНИКА в СЕП Національного банку України при здійсненні міжбанківських розрахунків та надає йому інші інформаційно-розрахункові послуги.

2. Права та обов'язки сторін

2.1. ВИКОНАВЕЦЬ має право:

2.1.1. Запроваджувати нові програмно-технічні та технологічні засоби, розроблені для удосконалення послуг, що надаються ЗАМОВНИКУ.

2.1.2. Тимчасово зупиняти роботу ЗАМОВНИКА в СЕП у разі порушення ним технології роботи та невиконання вимог безпеки щодо захисту банківської інформації в СЕП.

2.1.3. Вимагати відповідності технології оброблення платежів у САБ ЗАМОВНИКА вимогам Національного банку України щодо інтерфейсу з СЕП.

2.2. ЗАМОВНИК має право:

2.2.1. Здійснювати міжбанківські розрахунки згідно з регламентом функціонування СЕП.

2.2.2. Користуватися засобами ЕП для передачі електронних розрахункових документів та іншої інформації, пов'язаної з обслуговуванням кореспондентського рахунку.

2.2.3. Отримувати інформацію від ВИКОНАВЦЯ про поточний стан технічного рахунку та здійснення операцій за ним.

2.2.4. Передавати інформацію іншим абонентам ЕП засобами електронної пошти, якщо це не суперечить чинному законодавству та нормативним актам Національного банку України.

2.2.5. Отримувати від ІПС ВИКОНАВЦЯ інформацію про проходження в СЕП власних початкових платежів.

2.3. ВИКОНАВЕЦЬ бере на себе зобов'язання:

2.3.1. Відкрити технічний рахунок ЗАМОВНИКУ для здійснення міжбанківських розрахунків через СЕП.

2.3.2. Забезпечувати здійснення міжбанківських розрахунків через СЕП, учасником яких є ЗАМОВНИК, у визначений чинним законодавством та нормативними актами Національного банку України термін за умови виконання ЗАМОВНИКОМ регламенту функціонування СЕП.

2.3.3. Кожного робочого дня визначати підсумки розрахунків ЗАМОВНИКА через СЕП з відображенням їх на його кореспондентському рахунку.

2.3.4. Кожного робочого дня надавати ЗАМОВНИКУ виписку з його технічного рахунку за цей день.

2.3.5. Надавати засобами ІПС інформаційні послуги ЗАМОВНИКУ про проходження в СЕП його початкових платежів.

2.3.6. Надавати ЗАМОВНИКУ інформаційні послуги про поточний стан технічного рахунку та здійснення розрахунків за ним.

2.3.7. Забезпечувати ЗАМОВНИКА програмними засобами автоматизованого робочого місця для зв'язку з ВИКОНАВЦЕМ.

2.3.8. Своєчасно передавати ЗАМОВНИКУ інформацію про актуальний стан нормативно-довідкової бази СЕП.

2.3.9. Надавати ЗАМОВНИКУ послуги ЕП для транспортування електронних розрахункових документів та іншої інформації за умови функціонування каналів зв'язку та згідно з розпорядком роботи відповідного вузла ЕП.

2.3.10. Забезпечувати своєчасну доставку електронної кореспонденції до/від ЗАМОВНИКА за умови функціонування каналів зв'язку та дотримання ЗАМОВНИКОМ технологічної дисципліни в системі електронної пошти Національного банку України. При цьому ВИКОНАВЕЦЬ не несе відповідальності за зміст інформації, яка готується абонентами ЕП, а також за достовірність даних в електронних розрахункових документах ЗАМОВНИКА.

2.3.11. Надавати ЗАМОВНИКУ консультації для підготовки до роботи в СЕП протягом місяця після підписання договору та подальші консультації щодо усунення непередбачених та екстремальних ситуацій протягом дії договору.

2.3.12. Передавати ЗАМОВНИКУ нові версії програмно-технічних та технологічних засобів, розроблених для удосконалення послуг, що надаються ЗАМОВНИКУ.

2.3.13. Зберігати банківську таємницю та забезпечувати захист банківської інформації ЗАМОВНИКА.

2.3.14. Надавати інформаційно-арбітражні послуги ЗАМОВНИКУ у вигляді паперових документів.

2.4. ЗАМОВНИК бере на себе зобов'язання:

2.4.1. Діяти згідно з чинним законодавством та нормативними актами Національного банку України.

2.4.2. Відповідати перед ВИКОНАВЦЕМ за зобов'язання своїх філій, що працюють у СЕП за консолідованим кореспондентським рахунком ЗАМОВНИКА.

2.4.3. Дотримуватися технологічної дисципліни в інформаційно-обчислювальній мережі Національного банку України.

2.4.4. Забезпечувати наявність необхідних технічних та програмних засобів ЕП згідно з вимогами ВИКОНАВЦЯ.

2.4.5. Виконувати всі вимоги ВИКОНАВЦЯ щодо відповідності технології оброблення платежів у САБ ЗАМОВНИКА вимогам Національного банку України щодо інтерфейсу з СЕП.

2.4.6. Здійснювати оброблення всіх електронних розрахункових документів у день їх одержання від СЕП у порядку черговості їх надходження.

2.4.7. Використовувати під час роботи в СЕП лише офіційно придбані та зареєстровані за цим користувачем у розробників або в уповноважених ними установах програмні продукти.

2.4.8. Своєчасно оплачувати послуги ВИКОНАВЦЯ.

2.4.9. Виконувати всі вимоги захисту електронних банківських документів у СЕП щодо технологічних, апаратних, програмних засобів та організаційних заходів захисту.

2.4.10. У разі ліквідації банку забезпечувати повноцінну роботу згідно з діючою технологією до часу закриття кореспондентського рахунку.

2.4.11. Узгоджувати з ВИКОНАВЦЕМ план дій щодо усунення екстремальних та непередбачених ситуацій.

2.4.12. Кожного робочого дня формувати на магнітних носіях та надійно зберігати шифрований архів електронних банківських документів за допомогою апаратно-програмного комплексу криптографічного захисту.

2.4.13. Узгоджувати з адміністратором вузла ЕП ВИКОНАВЦЯ внесення будь-яких змін в офіційно надане і супроводжуване ВИКОНАВЦЕМ програмно-інформаційне забезпечення ЕП (крім змін, передбачених параметрами настройки вузла ЗАМОВНИКА та списку його локальних користувачів).

2.4.14. Не передавати наданих ВИКОНАВЦЕМ програмних засобів третім особам.

2.4.15. Не передавати отриману інформацію третім особам, якщо це суперечить чинному законодавству України та нормативним актам Національного банку України.

2.4.16. Сплачувати ВИКОНАВЦЕВІ передбачену діючими тарифами суму за проведений фахівцями ВИКОНАВЦЯ аналіз нестандартних ситуацій у СЕП Національного банку України, які виникли через помилки або навмисні порушення з боку персоналу ЗАМОВНИКА.

3. Відповідальність сторін

3.1. У разі втрати, пошкодження чи викривлення інформації винна у цьому сторона відшкодовує другій стороні заподіяні збитки, пов'язані з цим. Порушення встановлюються на підставі підтверджень про прийняття та передачу електронних розрахункових документів.

3.2. У разі втрати або передачі закріплених за ЗАМОВНИКОМ програмних, апаратно-програмних засобів захисту, які використовуються в СЕП, третім особам він відшкодовує ВИКОНАВЦЮ пов'язані з цим фактичні збитки.

3.3. У разі виявлення порушень щодо формування, порядку зберігання та знищення шифрованих архівів електронних банківських документів ЗАМОВНИК сплачує ВИКОНАВЦЕВІ штраф у розмірі _____.

3.4. За затримку оплати наданих послуг ЗАМОВНИК сплачує ВИКОНАВЦЕВІ пеню у розмірі ____ відсотків від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, але не вище подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пеня не нараховується, якщо тимчасове зупинення роботи ЗАМОВНИКА в СЕП триває більше місяця.

4. Порядок розрахунків

4.1. ВИКОНАВЕЦЬ щомісячно до ___ числа ______ місяця надсилає ЗАМОВНИКУ електронною поштою розрахунок за виконані роботи згідно з діючими тарифами та інформаційно-дебетове повідомлення. ЗАМОВНИК має здійснити оплату не пізніше ___ робочих днів після отримання цих документів.

5. "Форс-мажор"

5.1. Сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання будь-якого з положень цього договору, якщо це невиконання стало наслідком причин, що знаходяться поза сферою контролю невиконуючої сторони. Такі причини включають стихійне лихо, екстремальні погодні умови, пожежі, війни, страйки, військові дії, громадянське безладдя і таке інше (далі - "форс-мажор"), але не обмежуються ними. Період звільнення від відповідальності починається з часу оголошення невиконуючою стороною "форс-мажору" і закінчується (чи закінчився б), якщо невиконуюча сторона вжила б заходів, які вона і справді могла вжити для виходу з "форс-мажору". "Форс-мажор" автоматично продовжує строк виконання зобов'язань на весь період його дії та ліквідації наслідків. Термін виконання зобов'язань відсувається на весь період їхньої дії та ліквідації наслідків. Про настання "форс-мажорних" обставин сторони мають інформувати одна одну невідкладно. Якщо ці обставини триватимуть більше ніж 6 місяців, то кожна із сторін матиме право відмовитись від подальшого виконання зобов'язань за цим договором і в такому разі жодна із сторін не матиме права на відшкодування іншою стороною можливих збитків.

6. Порядок змін та розірвання договору

7. Порядок розгляду спорів

8. Строк дії договору

9. Інші умови договору

9.1. Цей договір складено у двох примірниках, які мають однакову юридичну силу, по одному для кожної із сторін.

9.3. Взаємовідносини сторін, не врегульовані цим договором, регулюються чинним законодавством України.

10. Юридичні адреси, банківські реквізити, ідентифікаційні коди сторін

10.1. Юридична адреса, банківські реквізити, ідентифікаційний код ВИКОНАВЦЯ:

10.2. Юридична адреса, банківські реквізити, ідентифікаційний код ЗАМОВНИКА:

10.3. Для вирішення всіх питань, пов'язаних з виконанням цього договору, відповідальними представниками є:

Комерційні банки, які здійснюють міжбанківські розрахунки в мультивалютному режимі, укладають договір за цим додатком з урахуванням відповідних особливостей.

Договір N ___

на інформаційно-розрахункове обслуговування в СЕП Національного банку України (за умови роботи банку з використанням ВПС)

1. Предмет договору

1.1. ВИКОНАВЕЦЬ забезпечує роботу ЗАМОВНИКА в СЕП Національного банку України (за умови роботи ЗАМОВНИКА з використанням ВПС) при здійсненні міжбанківських розрахунків та надає йому інші інформаційно-розрахункові послуги.

2. Права та обов'язки сторін

2.1. ВИКОНАВЕЦЬ має право:

2.1.3. Вимагати відповідності технології оброблення платежів у САБ та ВПС ЗАМОВНИКА вимогам Національного банку України щодо інтерфейсу з СЕП.

2.1.4. Вимагати відповідності технології оброблення платежів, програмних, технічних та організаційних засобів захисту у ВПС ЗАМОВНИКА вимогам Національного банку України.

2.2. ЗАМОВНИК має право:

2.2.1. Здійснювати міжбанківські розрахунки згідно з регламентом функціонування СЕП.

2.2.2. Користуватися засобами ЕП для передачі електронних розрахункових документів та іншої інформації, пов'язаної з обслуговуванням консолідованого кореспондентського рахунку.

2.2.3. Отримувати інформацію від ВИКОНАВЦЯ про поточний стан технічного рахунку та здійснення операцій за ним.

2.2.5. Отримувати від ІПС ВИКОНАВЦЯ інформацію про проходження в СЕП власних початкових платежів.

2.3. ВИКОНАВЕЦЬ бере на себе зобов'язання:

2.3.1. Відкрити технічний рахунок ЗАМОВНИКУ для здійснення міжбанківських розрахунків через СЕП.

2.3.3. Кожного робочого дня визначати підсумки розрахунків ЗАМОВНИКА через СЕП з відображенням їх на його консолідованому кореспондентському рахунку.

2.3.4. Кожного робочого дня надавати ЗАМОВНИКУ виписку з технічного рахунку за цей день.

2.3.5. Надавати засобами ІПС інформаційні послуги ЗАМОВНИКУ про проходження в СЕП його початкових платежів.

2.3.7. Забезпечувати ЗАМОВНИКА програмними засобами автоматизованого робочого місця для зв'язку з ВИКОНАВЦЕМ.

2.3.8. Своєчасно передавати ЗАМОВНИКУ інформацію про актуальний стан нормативно-довідкової бази СЕП.

2.3.13. Зберігати банківську таємницю та забезпечувати захист банківської інформації ЗАМОВНИКА.

2.3.14. Надавати інформаційно-арбітражні послуги ЗАМОВНИКУ у вигляді паперових документів.

2.4. ЗАМОВНИК бере на себе зобов'язання:

2.4.1. Діяти згідно з чинним законодавством та нормативними актами Національного банку України.

2.4.2. Дотримуватися технологічної дисципліни в інформаційно-обчислювальній мережі Національного банку України.

2.4.3. Підтримувати належний стан програмно-технічних засобів, які використовуються для міжбанківських розрахунків.

2.4.4. Виконувати всі вимоги ВИКОНАВЦЯ щодо відповідності технології оброблення платежів у САБ та ВПС ЗАМОВНИКА вимогам Національного банку щодо інтерфейсу з СЕП.

2.4.5. Виконувати всі вимоги ВИКОНАВЦЯ щодо відповідності технології оброблення платежів, програмних, технічних та організаційних засобів захисту у ВПС ЗАМОВНИКА вимогам Національного банку України.

2.4.6. Забезпечувати надання інформації для ІПС щодо проходження електронних розрахункових документів від СЕП через ВПС до своїх філій-отримувачів платежів протягом одного робочого дня, не враховуючи дня отримання запиту.

2.4.7. Забезпечувати наявність необхідних технічних та програмних засобів ЕП згідно з вимогами ВИКОНАВЦЯ.

2.4.8. Здійснювати оброблення всіх електронних розрахункових документів у день їх одержання від СЕП у порядку черговості їх надходження.

2.4.9. Використовувати під час роботи в СЕП лише офіційно придбані та зареєстровані за цим користувачем у розробників або в уповноважених ними установах програмні продукти.

2.4.10. Своєчасно оплачувати послуги ВИКОНАВЦЯ.

2.4.11. Виконувати всі вимоги захисту електронних банківських документів у СЕП щодо технологічних, апаратних, програмних засобів та організаційних заходів захисту.

2.4.12. У разі ліквідації банку забезпечувати повноцінну роботу згідно з діючою технологією до моменту закриття консолідованого кореспондентського рахунку.

2.4.13. Узгоджувати з ВИКОНАВЦЕМ план дій щодо усунення екстремальних та непередбачених ситуацій.

2.4.14. Кожного робочого дня формувати на магнітних носіях та надійно зберігати шифрований архів електронних банківських документів за допомогою апаратно-програмного комплексу криптографічного захисту.

2.4.15. Узгоджувати з адміністратором вузла ЕП ВИКОНАВЦЯ внесення будь-яких змін в офіційно надане і супроводжуване ВИКОНАВЦЕМ програмно-інформаційне забезпечення ЕП (крім змін, передбачених параметрами настройки вузла ЗАМОВНИКА та списку його локальних користувачів).

2.4.16. Не передавати наданих ВИКОНАВЦЕМ програмних засобів третім особам.

2.4.17. Не передавати отриману інформацію третім особам, якщо це суперечить чинному законодавству України та нормативним актам Національного банку України.

2.4.18. Сплачувати ВИКОНАВЦЕВІ передбачену діючими тарифами суму за проведений аналіз фахівцями ВИКОНАВЦЯ нестандартних ситуацій у СЕП Національного банку України, які виникли внаслідок помилок або навмисних порушень з боку персоналу ЗАМОВНИКА.

3. Відповідальність сторін

3.3. При виявленні невідповідності програмних, технічних та організаційних засобів захисту у ВПС ЗАМОВНИКА вимогам Національного банку України, ЗАМОВНИК сплачує ВИКОНАВЦЕВІ штраф у розмірі _______.

3.4. За ненадання чи несвоєчасне надання інформації для ІПС щодо проходження електронних розрахункових документів через ВПС, ЗАМОВНИК сплачує ВИКОНАВЦЕВІ штраф у розмірі _______.

3.5. У разі виявлення порушень щодо формування, порядку зберігання та знищення шифрованих архівів електронних банківських документів ЗАМОВНИК сплачує ВИКОНАВЦЕВІ штраф у розмірі ____.

3.6. За затримку оплати наданих послуг ЗАМОВНИК сплачує ВИКОНАВЦЕВІ пеню у розмірі ____ відсотків від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, але не вище подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пеня не нараховується, якщо тимчасове зупинення роботи ЗАМОВНИКА в СЕП триває більше місяця.

4. Порядок розрахунків

4.1. ВИКОНАВЕЦЬ щомісячно до ___ числа _______ місяця надсилає ЗАМОВНИКУ електронною поштою розрахунок за виконані роботи згідно з діючими тарифами та інформаційно-дебетове повідомлення. ЗАМОВНИК має здійснити оплату не пізніше ___ робочих днів після отримання цих документів.

5. "Форс-мажор"

6. Порядок змін та розірвання договору

7. Порядок розгляду спорів

8. Строк дії договору

8.1. Договір, укладений на невизначений строк, набуває чинності з дня його підписання. Дія договору припиняється у випадках, передбачених чинним законодавством України та у разі закриття консолідованого кореспондентського рахунку ЗАМОВНИКА в регіональному управлінні Національного банку України.

9. Інші умови договору

9.1. Цей договір складено у двох примірниках, які мають однакову юридичну силу, по одному для кожної із сторін.

9.3. Взаємовідносини сторін, не врегульовані цим договором, регулюються чинним законодавством України.

10. Юридичні адреси, банківські реквізити, ідентифікаційні коди сторін

10.1. Юридична адреса, банківські реквізити, ідентифікаційний код ВИКОНАВЦЯ:

10.2. Юридична адреса, банківські реквізити, ідентифікаційний код ЗАМОВНИКА:

10.3. Для вирішення всіх питань, пов'язаних з виконанням цього договору, відповідальними представниками є:

Договір N ___

про надання послуг електронної пошти Національного банку України

1. Предмет договору

1.1. ВИКОНАВЕЦЬ підключає ЗАМОВНИКА до системи електронної пошти Національного банку України та передає інформацію засобами ЕП до/від ЗАМОВНИКА.

2. Права та обов'язки сторін

2.1. ВИКОНАВЕЦЬ має право:

2.1.2. Тимчасово зупиняти надання послуг ЗАМОВНИКУ у разі порушення ним технології роботи в системі ЕП.

2.2. ЗАМОВНИК має право:

2.2.1. Передавати інформацію іншим абонентам ЕП засобами електронної пошти Національного банку України, якщо це не суперечить чинному законодавству та нормативним актам Національного банку України.

2.3. ВИКОНАВЕЦЬ бере на себе зобов'язання:

2.3.1. Підключити ЗАМОВНИКА до системи ЕП Національного банку України і передавати інформацію засобами ЕП до/від ЗАМОВНИКА згідно з розпорядком роботи вузла ЕП Національного банку України та за умови функціонування каналів зв'язку.

2.3.2. Надавати ЗАМОВНИКУ консультації для підготовки до роботи в СЕП протягом місяця після підписання договору та подальші консультації щодо усунення непередбачених та екстремальних ситуацій протягом дії договору.

2.3.3. Передавати ЗАМОВНИКУ нові версії програмно-технічних та технологічних засобів, розроблених для удосконалення послуг, що надаються ЗАМОВНИКУ.

2.3.4. Забезпечувати своєчасну доставку електронної кореспонденції ЗАМОВНИКУ, за умови функціонування каналів зв'язку та дотримання ним технологічної дисципліни в системі електронної пошти Національного банку України. При цьому ВИКОНАВЕЦЬ не несе відповідальності за зміст інформації, яка готується абонентами ЕП.

2.4. ЗАМОВНИК бере на себе зобов'язання:

2.4.1. Діяти згідно з чинним законодавством та нормативними актами Національного банку України.

2.4.2. Дотримуватися технологічної дисципліни в системі ЕП Національного банку України.

2.4.3. Забезпечувати наявність необхідних технічних та програмних засобів електронної пошти згідно з вимогами ВИКОНАВЦЯ.

2.4.4. Не передавати наданих ВИКОНАВЦЕМ програмних засобів третім особам.

2.4.5. Використовувати під час роботи в системі ЕП Національного банку України лише офіційно придбані та зареєстровані за цим користувачем у розробників або в уповноважених ними установах програмні продукти.

2.4.6. Своєчасно оплачувати послуги ВИКОНАВЦЯ.

2.4.7. Узгоджувати план дій з ВИКОНАВЦЕМ щодо усунення екстремальних та непередбачених ситуацій.

2.4.8. Узгоджувати з адміністратором вузла ЕП ВИКОНАВЦЯ внесення будь-яких змін в офіційно надане і супроводжуване ВИКОНАВЦЕМ програмно-інформаційне забезпечення ЕП (крім змін, передбачених параметрами настройки вузла ЗАМОВНИКА та списку його локальних користувачів).

2.4.9. Не передавати отриману інформацію третім особам, якщо це суперечить чинному законодавству України та нормативним актам Національного банку України.

3. Відповідальність сторін

3.1. У разі завдання шкоди функціонуванню системи ЕП Національного банку ЗАМОВНИК відшкодовує ВИКОНАВЦЮ заподіяні збитки.

3.2. За передачу наданих ВИКОНАВЦЕМ програмних засобів третім особам ЗАМОВНИК сплачує ВИКОНАВЦЕВІ штраф у розмірі ___.

3.3. За затримку оплати наданих послуг ЗАМОВНИК сплачує ВИКОНАВЦЕВІ пеню у розмірі ____ відсотків від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, але не вище подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пеня не нараховується, якщо тимчасове зупинення надання послуг ЕП Національного банку України триває більше місяця.

4. Порядок розрахунків

4.1. ВИКОНАВЕЦЬ щомісячно до _____ числа ______ місяця надсилає ЗАМОВНИКУ електронною поштою розрахунок за виконані роботи згідно з діючими тарифами та інформаційно-дебетове повідомлення. ЗАМОВНИК має здійснити оплату не пізніше ____ робочих днів після отримання цих документів.

5. "Форс-мажор"

6. Порядок змін та розірвання договору

7. Порядок розгляду спорів

8. Строк дії договору

8.1. Договір, укладений на невизначений строк, набуває чинності з дня його підписання. Дія договору припиняється у випадках, передбачених чинним законодавством України.

9. Інші умови

9.1. Цей договір складено у двох примірниках, які мають однакову юридичну силу, по одному для кожної із сторін.

9.3. Взаємовідносини сторін, не врегульовані цим договором, регулюються чинним законодавством України.

10. Юридичні адреси, банківські реквізити, ідентифікаційні коди сторін

10.1. Юридична адреса, банківські реквізити, ідентифікаційний код ВИКОНАВЦЯ:

10.2. Юридична адреса, банківські реквізити, ідентифікаційний код ЗАМОВНИКА:

10.3. Для вирішення всіх питань, пов'язаних з виконанням цього договору, відповідальними представниками є:

Договір N ___ про використання криптографічних засобів захисту інформації в інформаційно-обчислювальній мережі Національного банку України

1. Предмет договору

1.1. ВИКОНАВЕЦЬ зобов'язується надати ЗАМОВНИКУ апаратно-програмні засоби криптографічного захисту інформації згідно з актом приймання-передачі для використання їх в інформаційно-обчислювальній мережі Національного банку України.

2. Права та обов'язки сторін

2.1. ВИКОНАВЕЦЬ має право:

2.1.1. Перевіряти ЗАМОВНИКА з питань:

- користування, зберігання, обліку засобів захисту;

- виконання організаційних та інших вимог щодо захисту інформації в інформаційно-обчислювальній мережі Національного банку України.

2.1.2. Тимчасово зупиняти обслуговування ЗАМОВНИКА у разі порушень правил роботи із засобами захисту або передавання (навіть тимчасово) отриманих ЗАМОВНИКОМ засобів захисту третім особам, установам чи організаціям.

2.1.3. Запроваджувати нові програмно-технічні та технологічні засоби, розроблені для поліпшення послуг, що надаються ЗАМОВНИКУ.

2.2. ЗАМОВНИК має право:

2.2.1. Користуватися наданими засобами криптографічного захисту інформації в інформаційно-обчислювальній мережі Національного банку України.

2.2.2. Отримувати від ВИКОНАВЦЯ консультації з питань, пов'язаних з експлуатацією та зберіганням засобів захисту.

2.2.3. Використовувати наданий генератор ключів для генерації ключів криптографічного захисту для робочих місць системи автоматизації банку та інформаційно-обчислювальної мережі Національного банку України згідно з діючою технологією роботи.

2.3. ВИКОНАВЕЦЬ бере на себе зобов'язання:

2.3.1. Правильно та своєчасно надавати ЗАМОВНИКУ засоби захисту інформації з потрібною документацією до них та консультації з питань захисту і правил користування засобами захисту.

2.3.2. Своєчасно інформувати ЗАМОВНИКА про зміни ключової системи захисту в інформаційно-обчислювальній мережі Національного банку України.

2.3.3. Забезпечувати своєчасну заміну ключової інформації для апаратури захисту згідно з графіком Національного банку України.

2.3.4. Своєчасно інформувати ЗАМОВНИКА про зміни, які планується вносити в систему захисту інформації Національного банку України.

2.3.5. Здійснювати заміну апаратури криптографічного захисту у разі виходу її з ладу та безкоштовний ремонт, крім випадків, зазначених у п.3.2 цього договору.

2.3.6. Забезпечувати своєчасну заміну генератора ключів електронного цифрового підпису у разі його пошкодження або виведення з ладу, крім випадків, зазначених у п.3.2 цього договору.

2.4. ЗАМОВНИК бере на себе зобов'язання:

2.4.1. Не передавати (навіть тимчасово) отримані ним апаратно-програмні засоби захисту інформації, які використовуються в інформаційно-обчислювальній мережі Національного банку України, третім особам, установам чи організаціям.

2.4.2. Дотримуватися технологічної дисципліни в роботі із засобами захисту, забезпечувати їх експлуатацію та зберігання згідно з наданими ВИКОНАВЦЕМ інструкціями.

2.4.3. Утримувати апаратно-програмні засоби захисту інформації у належному стані.

2.4.4. Забезпечувати цілісність пломб та печаток на апаратурі криптографічного захисту.

2.4.5. Не використовувати надані засоби захисту інформації для завдань, які не обумовлені наявними інструкціями.

2.4.6. Забезпечувати наявність потрібних технічних засобів для підключення апаратури захисту інформації згідно з вимогами ВИКОНАВЦЯ.

2.4.7. Забезпечувати транспортування апаратури захисту інформації до місця її встановлення у ЗАМОВНИКА та до місця її заміни у ВИКОНАВЦЯ.

2.4.8. Своєчасно оплачувати послуги ВИКОНАВЦЯ відповідно до діючих тарифів банківських послуг.

2.4.9. Передати (повернути) ВИКОНАВЦЮ засоби захисту інформації та документацію до них протягом трьох робочих днів після припинення чинності цього договору.

2.4.10. Сплачувати ВИКОНАВЦЕВІ передбачену діючими тарифами суму за повторно виявлені порушення режимних умов зберігання та використання засобів захисту в обчислювальній мережі.

3. Відповідальність сторін

3.1. ВИКОНАВЕЦЬ несе відповідальність перед ЗАМОВНИКОМ за правильне та своєчасне надання засобів захисту інформації ЗАМОВНИКУ для забезпечення можливості роботи в інформаційно-обчислювальній мережі Національного банку України.

3.2. ЗАМОВНИК несе відповідальність перед ВИКОНАВЦЕМ за втрату отриманих засобів захисту інформації (викрадення, загублення тощо) або виведення їх з ладу (в результаті механічних та інших пошкоджень, пов'язаних з порушенням технології використання) у тому разі, якщо встановлено вину ЗАМОВНИКА, а саме:

- за втрату або пошкодження, при яких апаратура не підлягає ремонту - відповідно до тарифів банківських послуг;

- за пошкодження, при якому апаратура підлягає ремонту - на суму, що її визначить комісія з представників обох сторін, яка розглядатиме причини та обсяг пошкодження;

- за пошкодження пломб і печаток на блоку АЗЕГО або АЗБД - відповідно до тарифів банківських послуг;

- за втрату або пошкодження генератора ключів - відповідно до тарифів банківських послуг;

ЗАМОВНИК відшкодовує ВИКОНАВЦЮ фактичні збитки у розмірах, встановлених діючими нормативними документами Національного банку України.

3.3. За порушення пп.2.4.1, 2.4.2 цього договору ВИКОНАВЕЦЬ має право тимчасово зупинити обслуговування ЗАМОВНИКА до з'ясування обставин порушення та усунення недоліків, які викликали тимчасове зупинення.

3.4. У разі порушення режимних умов зберігання та використання засобів захисту інформації ЗАМОВНИК відшкодовує ВИКОНАВЦЕВІ пов'язані з цим фактичні збитки.

3.5. За затримку оплати наданих послуг ЗАМОВНИК сплачує ВИКОНАВЦЕВІ пеню у розмірі ___ відсотків від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, але не вище подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

4. Порядок розрахунків

4.1. ВИКОНАВЕЦЬ щомісячно до ___ числа ________ місяця надсилає ЗАМОВНИКУ електронною поштою розрахунок за надані послуги згідно з діючими тарифами та інформаційно-дебетове повідомлення. ЗАМОВНИК має здійснити оплату не пізніше __ робочих днів після отримання цих документів.

4.2. Штрафи і пені, передбачені цим договором, сплачуються ЗАМОВНИКОМ не пізніше ___ робочих днів після одержання електронного повідомлення від ВИКОНАВЦЯ.

5."Форс-мажор"

6. Порядок змін та розірвання договору

7. Порядок розгляду спорів

8. Строк дії договору

9. Інші умови договору

9.1. Цей договір складено у двох примірниках, які мають однакову юридичну силу, по одному для кожної із сторін.

9.3. Взаємовідносини сторін, не врегульовані цим договором, регулюються чинним законодавством України.

10. Юридичні адреси, банківські реквізити, ідентифікаційні коди сторін

10.1. Юридична адреса, банківські реквізити, ідентифікаційний код ВИКОНАВЦЯ:

10.2. Юридична адреса, банківські реквізити, ідентифікаційний код ЗАМОВНИКА:

10.3. Для вирішення всіх питань, пов'язаних з виконанням цього договору, відповідальними представниками є:

1. Крім передбачених цим договором умов при укладенні договору сторони можуть встановлювати й інші умови, що мають відповідати чинному законодавству України та нормативним актам Національного банку України.

2. Апаратура криптографічного захисту інформації є власністю Національного банку України і надається лише банківським установам, які є безпосередніми учасниками СЕП.

3. Філії, що виконують платежі через ВПС, але є учасниками інформаційно-обчислювальної мережі Національного банку України, та інші установи, що є учасниками інформаційно-обчислювальної мережі Національного банку України отримують лише програмні засоби захисту. У такому випадку із договору вилучаються пп.2.3.3, 2.4.6 повністю та п.3.2 - частково (що стосується апаратури захисту).

Положення про систему захисту електронних банківських документів в інформаційно-обчислювальній мережі Національного банку України

Система захисту електронних банківських документів складається з комплексу апаратно-програмних засобів криптографічного захисту та ключової системи до них, технологічних та організаційних заходів щодо захисту інформації в інфрмаційно-обчислювальній мережі Національного банку України (далі - Національний банк).

Система захисту електронних банківських документів базується на таких вимогах:

а) система захисту охоплює всі етапи розробки, впровадження та експлуатації програмно-технічного забезпечення інформаційно-обчислювальної мережі;

б) система захисту включає технологічні, апаратні, програмні засоби та організаційні заходи захисту;

в) система захисту включає чіткий розподіл відповідальності на кожному етапі підготовки, обробки та виконання електронних банківських документів на всіх рівнях.

На базі цього виділені такі завдання системи захисту:

а) захист від злочинних дій (несанкціоноване розшифрування та викривлення електронних банківських документів, поява фальсифікованих електронних банківських документів на будь-якому етапі обробки);

б) автоматичне ведення протоколу використання інформаційно-обчислювальної мережі з метою локалізації джерел появи порушень роботи;

в) захист від технічних порушень та збоїв апаратури (у тому числі збоїв та псування апаратних і програмних засобів, перешкод у каналах зв'язку);

г) створення умов роботи інформаційно-обчислювальної мережі, при яких фахівці банків-учасників інформаційно-обчислювальної мережі та Національного банку не можуть втручатись в обробку електронних банківських документів після їх формування та забезпечення автоматичного контролю на кожному етапі обробки.

Система захисту електронних банківських документів в інформаційно-обчислювальній мережі Національного банку є єдиною для усіх інформаційних задач Національного банку і СЕП. Для підвищення ступеня захисту електронних розрахункових документів у СЕП використовуються додаткові засоби, включаючи бухгалтерський контроль. Технологічні та криптографічні засоби безпеки використовуються не тільки в СЕП, а також у всіх інформаційних задачах Національного банку.

1. Технологічні та бухгалтерські засоби безпеки в СЕП

Технологічний та бухгалтерський контроль у СЕП виконується програмним забезпеченням на всіх рівнях обробки електронних розрахункових документів, що дає змогу контролювати здійснення розрахунків протягом робочого дня, а також виконувати звірку в кінці дня.

Технологічні засоби контролю включають:

- механізм обміну квитанціями, який дає змогу однозначно ідентифікувати отримання адресатом будь-якого пакета електронних розрахункових документів та достовірність отриманої інформації в цьому пакеті;

- механізм інформування банку-учасника СЕП про поточний стан його кореспондентського рахунку за підсумками сеансів обробки платежів у РРП;

- взаємообмін між банком та РРП підсумковими документами в кінці дня, програмна звірка цих підсумкових документів як у РРП, так і в банку;

- програмний комплекс самодіагностики, який дає змогу виявляти порушення цілісності та несуперечності баз даних програмного забезпечення РРП, зіпсування яких може спричинитися через збій функціонування системи, спроб несанкціонованого доступу або фізичне зіпсування баз даних;

- взаємообмін між РРП та ЦРП звітними повідомленнями про функціонування РРП у цілому;

- механізм контролю програмних засобів щодо несанкціонованого модифікування робочих модулів;

- механізм резервування будь-якої ланки обробки документів в Національному банку для забезпечення швидкого відновлення роботи будь-якого програмного комплексу з мінімальними втратами інформації.

Усі технологічні засоби контролю, вбудовані в програмне забезпечення, не можуть бути відключені. У разі виникнення нестандартної ситуації або підозри на несанкціонований доступ вони повідомляють працівників РРП та ЦРП, що дає змогу для оперативного втручання в таку ситуацію.

Бухгалтерські засоби контролю включають:

- підсумкові документи дня в РРП та ЦРП, які містять повну технологічну та бухгалтерську інформацію та аналіз балансу;

- підсумкові документи ЦРП, які містять бухгалтерську інформацію про стан функціонування СЕП;

- засоби аналізу причин відсутності балансу.

2. Криптографічний захист інформації

Реалізація апаратно-програмних засобів криптографічного захисту виконується з урахуванням вимог міжнародних стандартів та має позитивні експертні оцінки державних служб України.

Криптографічний захист інформації має охоплювати всі етапи обробки електронних банківських документів, починаючи з часу їх створення до зберігання в архівах банку. Використання різних криптографічних алгоритмів на різних етапах обробки електронних банківських документів дає змогу забезпечити принцип нерозривності захисту інформації в банківській системі, а також відокремлену обробку інформації, що стосується різних задач інформатизації Національного банку.

Основною метою криптографічного захисту інформації в інформаційно-обчислювальній мережі Національного банку є забезпечення конфіденційності та цілісності електронної банківської інформації, а також суворої автентифікації учасників СЕП та фахівців банківських установ, що беруть участь у підготовці та обробці електронних банківських документів.

2.1. Ідентифікація учасників інформаційно-обчислювальної мережі.

Для забезпечення розв'язання завдань суворої автентифікації учасників інформаційно-обчислювальної мережі Національного банку розроблено систему ідентифікації користувачів, яка є основою системи розподілу ключів криптографічного захисту.

Кожна банківська установа з точки зору захисту інформації має трибайтний ідентифікатор, перший знак якого є літерою регіону, де територіально розташована ця банківська установа; другий та третій знаки є унікальним ідентифікатором банківської установи в межах цього регіону. Ці ідентифікатори узгоджені з адресами електронної пошти Національного банку і є унікальними в межах банківської системи України.

Трибайтні ідентифікатори є основою для ідентифікації робочих місць у банківських установах та ідентифікаторів ключів для усіх робочих місць банківської установи. Ідентифікатор ключів робочих місць складається з шести символів, з яких три перші є ідентифікаторами банківської установи, четвертий символ визначає тип робочого місця (операціоніст, бухгалтер тощо), п'ятий та шостий символи - ідентифікатор конкретного робочого місця (тобто службової особи, яка відповідає за обробку платіжної інформації на цьому робочому місці). Ідентифікатор банківської установи, вбудований у програму генерації ключів, не може бути змінений у банківській установі. Таким чином забезпечується захист від підробки ключів від імені інших банківських установ.

Відповідні ідентифікатори ключів записуються в електронні картки, що є носіями ключової інформації для апаратного шифрування.

2.2. Захист інформації від модифікації з одночасною суворою автентифікацією.

Для забезпечення нерозривності захисту платіжної інформації з часу її формування, система захисту СЕП та інших інформаційних задач включає механізми формування/перевірки електронного цифрового підпису (далі - ЕЦП) на базі несиметричного алгоритму RSA. Для забезпечення роботи цього алгоритму кожна банківська установа отримує від служб захисту інформації регіональних управлінь Національного банку персональний генератор ключів з вбудованим ідентифікатором цієї банківської установи. За допомогою цього генератора ключів банківська установа має змогу генерувати ключі для усіх робочих місць, які працюють з електронними банківськими документами. Для забезпечення захисту ключової інформації (а саме відкритих ключів) від викривлення та підробки, відкриті ключі ЕЦП повинні надсилатись до служби захисту інформації Національного банку для сертифікації (крім ключів для робочих місць операціоністів та інших, що використовуються лише в середині САБ).

Технологія накладання/перевірки ЕЦП у СЕП створена таким чином, щоб одна службова особа не мала можливості відправити або прийняти розрахунковий документ. Під час формування розрахункового документа на робочому місці операціоніста службова особа, яка формує цей документ, має накладати ЕЦП на документ за допомогою свого таємного ключа. Під час формування пакетів розрахункових документів у вигляді файлу на робочому місці бухгалтера накладається ЕЦП на пакет розрахункових документів, причому цей підпис забезпечує захист від модифікації пакета документів у цілому. Сформований таким чином платіжний файл обробляється АРМ-НБУ, де виконується перевірка ЕЦП операціоніста на кожному розрахунковому документі та накладається ЕЦП АРМ-НБУ, який можуть перевірити усі банківські установи-учасники СЕП. При обробці платіжних файлів на АРМ-2 виконується перевірка підписів на файл у цілому та після формування файлів зворотних платежів накладається ЕЦП на файл у цілому за допомогою таємного ключа АРМ-2. При отриманні зворотних платіжних файлів виконується схожий процес перевірки/накладання ЕЦП до часу остаточного оброблення документів операціоністом.

Ця технологія обробки платежів у банківській установі виконує надійний розподіл доступу при обробленні розрахункових документів та захист розрахункових документів від модифікації у локальній мережі банку. Виконання технології використання ЕЦП на усіх етапах оброблення розрахункових документів є обов'язковою вимогою для усіх типів САБ, які працюють у банківських установах, незалежно від моделі обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку. Додаткові вимоги щодо технології та безпеки роботи внутрішніх платіжних систем банку та систем "клієнт-банк" встановлюються Національним банком.

Захист електронної банківської інформації в локальних обчислювальних мережах банківських установ складається з суворого виконання службовими особами технологічних операцій з формування та оброблення електронних розрахункових документів та організаційних заходів щодо обмеження доступу до електронної розрахункової інформації.

Захист інформації в локальних обчислювальних мережах забезпечується використанням надійних сертифікованих програм оброблення розрахункових документів та програм дозволу доступу до конкретних одиниць інформації адміністратором локальної мережі, охороною приміщення та іншими організаційними заходами.

Відповідальність за виконання вимог захисту в локальних мережах покладається на службових осіб цих банківських установ.

2.3. Забезпечення конфіденційності інформації.

Усі файли, що циркулюють в інформаційно-обчислювальній мережі Національного банку та містять конфіденційну інформацію, мають бути оброблені АРМ-НБУ. Цей програмно-апаратний комплекс є єдиним шлюзом до всіх задач пакетного оброблення інформації Національного банку і в першу чергу СЕП. Виконання системних вимог та інструкції щодо розміщення програмного комплексу АРМ-НБУ є обов'язковим.

АРМ-НБУ включає до свого складу вбудовані засоби захисту, що забезпечують конфіденційність інформації під час її пересилки каналами зв'язку. Вбудовані засоби захисту забезпечують два режими шифрування АРМ-НБУ: апаратне та програмне.

Основним засобом шифрування платіжних файлів є апаратура захисту електронного грошового обігу (далі - АЗЕГО). Робота цієї апаратури захисту контролюється вбудованою в АРМ-НБУ бібліотекою захисту і забезпечує апаратне шифрування інформації, що відповідає ГОСТ 28147-89.

Як резервний засіб шифрування в СЕП використовується вбудована в АРМ-НБУ функція програмного шифрування, що також відповідає ГОСТ 28147-89 та міжнародному стандарту ISO 11166-94. Для інформаційних систем Національного банку програмне шифрування є основним засобом шифрування. Для кожного платіжного або інформаційного повідомлення, що обробляється АРМ-НБУ, генерується сеансовий ключ шифрування для алгоритму ГОСТ 28147-89, який обробляється відповідно стандарту ISO 11166-94. Такий спосіб передачі повідомлень гарантує, що тільки дійсний адресат повідомлення має змогу виконати дешифрування повідомлення.

Засоби шифрування банківської інформації (як АЗЕГО, так і резервне програмне шифрування) забезпечують автентифікацію адресата та відправника електронного банківського документа, його абсолютну достовірність та цілісність через неможливість його підроблення або викривлення в шифрованому вигляді. При роботі засобів шифрування банківської інформації ведуться шифровані архіви оброблених електронних банківських документів. Ці архіви веде АРМ-НБУ у каталозі відкритого робочого дня разом із захищеним від модифікації протоколом роботи. Наприкінці робочого дня шифровані архіви та протоколи роботи АРМ-НБУ підлягають обов'язковому архівуванню. Цей шифрований архів використовується службою захисту інформації Національного банку для надання інформаційно-арбітражних послуг відповідно до Положення про інформаційно-арбітражні послуги служби захисту інформації в інформаційно-обчислювальній мережі Національного банку України (додаток 7).

2.4. Ключова система.

Використання стандартизованих криптографічних алгоритмів у системі захисту інформації гарантує задану криптостійкість, при цьому криптографічні алгоритми не становлять таємниці. Основою криптографічного захисту є ключова система та самі ключі, тому інформація про це має закритий характер і розголошенню не підлягає.

Побудова ключової системи виконується службою захисту інформації Національного банку згідно з діючою системою захисту. Ключова система вміщує ключі асиметричного шифрування, що генеруються в банківських установах за допомогою наданих генераторів ключів, та ключів симетричного шифрування, що використовуються для апаратного шифрування.

Ключова інформація та пароль дозволу роботи з апаратурою шифрування зберігається в електронній картці, що гарантує неможливість підробки ключової інформації та її гарантований захист від несанкціонованого використання у разі виконання адміністративних вимог щодо зберігання та використання електронних карток. Електронні картки виготовляються службою захисту інформації Національного банку персонально для кожної банківської установи та розповсюджуються серед банківських установ-учасників СЕП службами захисту інформації регіональних управлінь Національного банку.

Ключова інформація для програмного шифрування та для ЕЦП має генеруватися безпосередньо службовою особою банківської установи в присутності адміністратора захисту інформації (адміністратора банківської безпеки) за допомогою генератора ключів, який надається службою захисту регіонального управління Національного банку. Генератори ключів є персональними, мають вбудований ідентифікатор банківської установи, який не може бути вилученим або зміненим. Генератори мають можливість запису таємного ключа на носії двох видів - на дискету або на Touch Memory. Більш надійним засобом зберігання таємного ключа є Touch Memory, де додатково вбудований захист від копіювання ключової інформації з одного носія на інший. Захист паролем таємних ключів, які зберігаються на дискетах, є обов'язковим, що забезпечує додатковий захист від спроб несанкціонованого використання скопійованих таємних ключів. Довжина пароля становить шість символів і не може бути зменшена.

Усім службовим особам банківських установ-учасників СЕП у своїй роботі треба суворо дотримуватись інструкцій та правил користування та зберігання апаратури захисту, правил користування та зберігання електронних носіїв з ключовою інформацією, правил листування та діловодства з питань захисту.

Генерація ключової інформації для апаратури захисту, її транспортування, контроль за її обліком і використанням, контроль за використанням апаратури захисту, технічно - експлуатаційне обслуговування та ремонт апаратури захисту, а також сертифікація відкритих ключів покладаються тільки на службу захисту інформації Національного банку.

3. Організаційні заходи інформаційної безпеки

Надійна робота системи захисту неможлива без дотримання адміністративних вимог щодо безпечного використання, зберігання та обліку засобів захисту. Значну увагу треба звертати в першу чергу розподілу повноважень в середині банківської установи між службовими особами, що беруть участь в обробці електронних розрахункових документів.

3.1. Призначення відповідальних службових осіб у банківських установах та розподіл повноважень.

У кожній банківській установі, що використовує засоби захисту інформації Національного банку, наказом керівництва банківської установи має бути призначена службова особа, що виконує обов'язки адміністратора захисту інформації (адміністратора банківської безпеки). Адміністратор захисту інформації не може виконувати ніяких операцій обробки електронних розрахункових документів. Адміністратор захисту інформації має бути підпорядкованим керівнику банківської установи або його заступнику з питань автоматизації або комп'ютерних технологій. Для банківських установ з невеликою чисельністю працівників, у разі неможливості призначення окремої службової особи, обов'язки адміністратора захисту інформації має виконувати заступник керівника банківської установи. Не рекомендується сумісництво обов'язків адміністратора захисту інформації з обов'язками службової особи, яка займається питаннями захисту інформації, що становить державну таємницю, або забезпечує фізичний захист приміщень банківської установи.

До обов'язків адміністратора захисту інформації входить:

- забезпечення та контроль виконання режимних вимог до приміщень, де обробляються електронні документи, працюють та зберігаються засоби захисту інформації;

- отримання, зберігання, облік та постійний контроль використання засобів захисту інформації;

- забезпечення можливості генерації ключів службовими особами, що відповідають за оброблення платежів, з обов'язковим контролем використання та зберігання ключів користувачами;

- забезпечення своєчасної сертифікації ключів у службі захисту інформації Національного банку;

- забезпечення своєчасного оновлення таблиць відкритих ключів на робочих місцях САБ та зберігання архівів відкритих ключів;

- спілкування зі службою захисту інформації регіонального управління Національного банку з питань захисту інформації та впровадження удосконалень в діючу систему захисту та нових засобів захисту інформації;

- надання інформації щодо захисту інформації службі захисту інформації регіонального управління Національного банку і службі захисту інформації Національного банку на їх запити;

- постійний контроль та у разі потреби аудит оброблень повідомлень в САБ, удосконалення системи захисту САБ.

До роботи із засобами захисту інформації допускаються службові особи, які вивчили інструкції та правила користування засобами захисту інформації, наказом керівника банківської установи призначені виконувати відповідні обов'язки щодо захисту електронних банківських документів.

Банківські установи-учасники СЕП за порушення інструкцій та правил користування засобами захисту електронних банківських документів, які порушили функціонування СЕП або завдали збитків Національному банку, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством та укладеним договором.

Службові особи за порушення інструкцій та правил користування засобами захисту несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

У кожній банківській установі призначаються службові особи відповідальні за криптографічний захист відповідно до схеми оброблення електронної банківської інформації, але з обов'язковим розподілом повноважень з урахуванням таких вимог:

3.1.1. Адміністратор захисту інформації не може брати участь в обробленні електронних банківських документів.

3.1.2. Заборонено сумісництво повноважень таким чином, щоб одна службова особа могла сформувати та відправити розрахунковий документ у СЕП, тобто не можна суміщати обов'язки операціоніста, бухгалтера та адміністратора АРМ-НБУ або операціоніста та бухгалтера одній службовій особі.

3.1.3. У разі відсутності достатньої кількості працівників можна допустити таке сумісництво обов'язків:

- адміністратора захисту інформації та адміністратора САБ;

- адміністратора захисту інформації та адміністратора електронної пошти;

- адміністратора захисту інформації та адміністратора локальної мережі;

- адміністратора АРМ-НБУ та адміністратора електронної пошти (адміністратора локальної мережі або локальної мережі та електронної пошти);

- адміністратора АРМ-НБУ та операціоніста;

- бухгалтера та адміністратора електронної пошти (адміністратора локальної мережі або електронної пошти та локальної мережі);

- адміністратора САБ та адміністратора локальної мережі (адміністратора електронної пошти або електронної пошти та локальної мережі).

3.2. Порядок отримання засобів захисту інформації.

Усі засоби захисту інформації Національного банку, що використовуються в інформаційно-обчислювальній мережі Національного банку, надаються банківським установам тільки службами захисту інформації регіональних управлінь Національного банку.

Умовами для надання засобів захисту інформації є:

- укладення договору про використання криптографічних засобів захисту інформації в інформаційно-обчислювальній мережі Національного банку України (додаток 5) між банківською установою та регіональним управлінням Національного банку тієї області, де територіально розташована банківська установа, незалежно від моделі обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку;

- виконання режимних вимог щодо приміщень, де обробляються електронні банківські документи, працюють та зберігаються засоби захисту інформації, про що складається спільний акт перевірки режимних умов між службою захисту інформації регіонального управління Національного банку та банківською установою;

- призначення службових осіб, які відповідають за зберігання та використання засобів захисту інформації (копія наказу надається службі захисту інформації регіонального управління Національного банку);

- лист-доручення на отримання конкретних засобів захисту інформації.

Засоби захисту інформації для новоствореного банку виготовляються службою захисту інформації Національного банку на замовлення служби захисту інформації регіонального управління Національного банку. Замовлення на виготовлення засобів захисту інформації має бути подане не пізніше ніж за 10 днів до фактичного включення банківської установи в СЕП.

У разі закриття банківської установи або переходу банківської установи на роботу за консолідованим кореспондентським рахунком, модель обслуговування якого передбачає використання власної внутрішньобанківської платіжної системи, засоби захисту інформації Національного банку мають бути повернені до служби захисту інформації регіонального управління Національного банку згідно з укладеним договором.

3.3. Порядок зберігання та обліку апаратних і програмних засобів захисту інформації та документації до них

У кожній банківській установі, яка отримала від служби захисту інформації регіонального управління Національного банку засоби захисту інформації, мають виконуватися вимоги щодо зберігання та використання цих засобів. Кожна банківська установа не має права передавати (навіть тимчасово) засоби захисту інформації іншій установі і несе за це відповідальність.

У кожній банківській установі обов'язково, в окремому журналі, ведеться облік:

- апаратних та програмних засобів захисту інформації, правил користування засобами захисту інформації, правил користування електронними носіями з ключами (облікові номери - тільки виробничі або служби захисту інформації Національного банку);

- коли та кому (дата, прізвище та підпис) передані для користування та зберігання засоби захисту інформації або документи до них;

- службових осіб, на яких наказом керівника банківської установи покладено (звільнено від) виконання криптографічного захисту електронних банківських документів;

- одержання пакетів з електронними картками.

Ведеться окрема справа з листування з питань захисту інформації.

Після отримання генератора ключів банківської установи адміністратор банківської установи має зробити резервну (робочу) копію генератора ключів за допомогою засобів, що надаються на дискеті разом з генератором ключів. Саме ця резервна копія має використовуватись у повсякденній роботі для генерації ключів користувачами під наглядом адміністратора захисту інформації. У разі зіпсування резервної копії треба виготовити нову копію, з якою продовжувати роботу.

Резервна (робоча) копія зберігається в сейфі адміністратора захисту інформації разом з основною дискетою генератора, але в окремих конвертах, і може використовуватись лише в його присутності службовими особами, призначеними наказом керівництва банківської установи відповідальними за обробку електронних банківських документів. Усі спроби генерації ключів (у тому числі невдалі) мають реєструватися в окремому журналі, де мають фіксуватися: дата та час генерації ключів, хто і який тип ключа генерував, тип носія зберігання таємного ключа. Кожний запис має бути підписаним адміністратором захисту інформації та службовою особою, яка генерувала цей ключ.

Таємні ключі службових осіб, що наказом керівника банківської установи призначені відповідальними за криптографічний захист електронних банківських документів, можуть зберігатися кількома способами:

- якщо таємні ключі зберігаються на Touch Memory, то особливих вимог щодо зберігання Touch Memory немає, крім вимоги не передавати Touch Memory та пароль таємного ключа іншим особам. Рекомендовано носити Touch Memory з собою або зберігати у власному сейфі;

- якщо таємні ключі записані на дискету, то при наявності у службової особи власного сейфу дискета з таємним ключем має зберігатись там;

- якщо службова особа не має власного сейфу, то вона повинна вранці отримувати і ввечері здавати свої таємні ключі адміністратору захисту інформації з обов'язковим записом у журналі обліку використання таємних ключів; не допускається здавати таємні ключі на зберігання іншій службовій особі, яка бере участь в обробленні електронних банківських документів.

Допускається при наявності наказу керівництва банківської установи зробити копії таємних ключів АРМ-НБУ та бухгалтера для усунення можливості зупинки платежів у разі зіпсування дискет з таємними ключами. Копії таємних ключів мають зберігатися в адміністратора захисту інформації в опечатаному конверті, мати інший пароль та видаватись замість основних (у разі їх зіпсування) з обов'язковою відміткою в журналі обліку таємних ключів за підписом службової особи, яка отримала копію ключа.

3.4. Вимоги режимних умов до приміщень банківських установ, де обробляються електронні банківські документи, працюють та зберігаються засоби захисту інформації

Для учасників інформаційно-обчислювальної мережі Національного банку, які використовують засоби захисту інформації Національного банку, до приміщень банківських установ, де обробляються електронні банківські документи, працюють та зберігаються в неробочий час засоби захисту інформації, є обов'язковими такі вимоги:

3.4.1. Мати міцні стіни, підлогу та стелю, на вікнах встановлені металеві надійні грати, двері міцні (дерев'яні, оббиті металом, металеві), обладнані кодовим або автоматичним замком, у неробочий час приміщення опечатується. Допускається не встановлювати металеві грати на вікнах у разі застосування спеціального скла, міцність якого підтверджена відповідним сертифікатом, узгодженим з Державною службою охорони України.

3.4.2. Обладнані стандартною (сертифікованою) охороною та пожежною сигналізацією, що функціонує у чергового варти банку або охоронної служби МВС. Приміщення повинно мати охоронну сигналізацію з трьох рубежів захисту, а саме: перший - двері, вікна, другий - сейфи, третій - об'ємний. У чергового варти має бути інструкція на випадок спрацювання сигналізації. У разі, якщо банківська установа працює лише в інформаційних задачах Національного банку, достатньо першого рубежу захисту для охоронної сигналізації.

3.4.3. Мати сейфи (металеві міцні шафи) для зберігання засобів захисту інформації, документів до них в неробочий час та під час перерви.

3.4.4. Забезпечується постійний контроль за входом у приміщення тільки службових осіб, які наказом керівника банківської установи призначені для роботи з електронними банківськими документами та їх захисту з відповідною організацією зберігання ключів до цього приміщення.

3.4.5. Приміщення має бути розташоване та обладнане так, щоб уникнути безконтрольного поширення інформації електронних банківських документів та засобів захисту інформації (акустично, візуально, через електронні прилади або електромагнітні випромінювання) за межі приміщення або банківської установи (контрольованої території).

3.4.6. Мати цілодобову охорону, яка не допускає викрадення, компрометацію або пошкодження засобів захисту інформації.

3.4.7. Виконання робіт у приміщенні (ремонтні роботи, прибирання приміщення та інші) забезпечувати під контролем осіб, які відповідають за роботу з електронними банківськими документами.

3.4.8. Після ремонту приміщення або інших ремонтних робіт рекомендується обстежити приміщення та обладнання з метою вилучення пристроїв викрадення інформації.

3.4.9. З метою обмеження доступу до електронної інформації банку рекомендується розміщати сервер локальної мережі банку, вузол електронної пошти, АРМ бухгалтера САБ, АРМ-НБУ в окремих ізольованих приміщеннях.

Усі службові особи, призначені для роботи в інформаційно-обчислювальній мережі Національного банку, зобов'язані суворо дотримуватися цих вимог. Відповідальність за виконання вимог режимних умов до приміщень покладається на керівників банківських установ.

4. Контроль за виконанням вимог щодо захисту інформації у банківських установах

Служби захисту інформації регіональних управлінь Національного банку мають виконувати планові (а в разі потреби і позапланові) перевірки усіх банківських установ, що використовують засоби захисту інформації Національного банку. Планові перевірки усіх банківських установ мають виконуватися не менше ніж 1-2 рази на рік. Підставою для виконання позапланових перевірок є відкриття банківської установи або переведення її на будь-яку модель роботи в СЕП за консолідованим кореспондентським рахунком, вказівки підрозділів Національного банку, зміна розміщення банківської установи тощо. Банківська установа повинна повідомляти службу захисту інформації регіонального управління Національного банку, в якому вона отримала засоби захисту інформації, про зміну місцезнаходження установи та зміну розміщення робочих місць, на яких використовуються засоби захисту інформації, протягом трьох робочих днів.

Метою таких перевірок є перевірка виконання вимог щодо зберігання, обліку та використання засобів захисту інформації, режимних вимог до приміщень тощо.

На вимогу служби захисту інформації Національного банку, всім службовим особам, відповідальним за виконання захисту електронних банківських документів, треба негайно надавати письмову або усну інформацію про стан засобів захисту інформації та їх використання, а також інформацію про стан захисту інформації у програмному забезпеченні САБ (у тому числі, системи "клієнт-банк"), технологію оброблення електронних банківських документів у банківській установі і систему захисту інформації при їх обробленні.

За результатами перевірки складається акт перевірки (або довідка), в якому у разі виявлення недоліків мають бути встановлені терміни їх усунення.

Положення про інформаційно-арбітражні послуги служби захисту інформації в інформаційно-обчислювальній мережі Національного банку України

Послуги банківським установам щодо ведення арбітражних справ за електронними банківськими документами між банківськими установами-учасниками інформаційно-обчислювальної мережі Національного банку України надає лише служба захисту інформації Національного банку України, що має бути зазначено у договорах, які наведено в додатках 2, 3 Положення про міжбанківські розрахунки в Україні.

Комплексом апаратно-програмних засобів криптографічного захисту інформаційно-обчислювальної мережі передбачено формування шифрованого архіву, де зберігаються всі зашифровані та відправлені, а також одержані та дешифровані електронні банківські документи. Дешифрування повідомлень архіву можливе лише за наявності ключа, який знаходиться у службі захисту.

Арбітражна версія апаратно-програмного комплексу криптографічного захисту дає змогу службі захисту за наявності копій шифрованого архіву банківської установи-учасника інформаційно-обчислювальної мережі дешифрувати усі повідомлення з цього архіву та з абсолютною достовірністю визначати:

- ім'я абонента, який відправив (зашифрував) електронний банківський документ;

- ім'я абонента, якому адресовано електронний банківський документ;

- дату, годину та хвилину, коли виконувалося шифрування електронного банківського документа;

- дату, годину та хвилину, коли та ким виконувалося дешифрування електронного банківського документа;

- відповідність усіх електронних цифрових підписів, якими був захищений від модифікації електронний банківський документ.

При використанні апаратних засобів захисту додатково визначається:

- номер апаратури захисту, на якій виконувалось шифрування (дешифрування) електронного банківського документа;

- номер електронної картки, якою користувались під час шифрування (дешифрування) електронного банківського документа.

АРМ-НБУ веде захищений від модифікації протокол роботи, в якому фіксуються усі критичні моменти в роботі АРМ-НБУ, а також порядок оброблення файлів із зазначенням дати та часу їх оброблення. Служба захисту має змогу робити перевірку протоколу роботи АРМ-НБУ з метою виявлення спроб модифікації протоколу роботи (тобто спроб вилучити або змінити частину інформації з цього протоколу) з наданням інформації про місце модифікації протоколу.

Журнали реєстрації надходжень електронної пошти надають можливість мати детальну інформацію про проходження електронного банківського документа від однієї банківської установи до іншої через інформаційно-обчислювальну мережу Національного банку України.

Умови виконання арбітражної послуги в службі захисту:

- усі банківські установи-учасники інформаційно-обчислювальної мережі повинні кожного робочого дня формувати і надійно зберігати архів роботи АРМ-НБУ, до якого повинні входити арбітражні журнали (програмного та апаратного шифрування) та захищені від модифікації протоколи роботи АРМ-НБУ;

- без копії архіву АРМ-НБУ від банківської установи за відповідний день інформаційно-арбітражні послуги службою захисту не надаються.

У разі виникнення спору з питань, пов'язаних з електронними банківськими документами між банківськими установами-учасниками інформаційно-обчислювальної мережі, служба захисту надає послуги, якщо:

- не виконується автентифікація або дешифрування електронного банківського документа;

- є факт відмови від одержання електронного банківського документа, який насправді був отриманий;

- є відмова від формування та відправки електронного банківського документа;

- стверджується, що одержувачу в певний час надійшов електронний банківський документ, а фактично він не надсилався або був підроблений на місці;

- стверджується, що електронний банківський документ був сформований та відправлений, а фактично він не формувався або було відправлене якесь інше повідомлення;

- є спір щодо змісту одного й того ж електронного банківського документа, сформованого та надісланого відправником і одержаного та правильно автентифікованого одержувачем;

- відбувається робота з архівом абонента при проведенні ревізій.

Служба захисту надає банківським установам-учасникам інформаційно-обчислювальної мережі відповіді на паперових носіях на перелічені вище спірні питання. Ці паперові документи повинні бути засвідчені підписом уповноваженої особи Національного банку України та печаткою Національного банку України.

Вищезазначені документи банківські установи-учасники інформаційно-обчислювальної мережі можуть подавати на розгляд Арбітражного суду України для вивчення матеріалів арбітражної справи.

Порядок переходу комерційного банку та його філій на роботу в СЕП через консолідований кореспондентський рахунок

1. Для переходу комерційного банку та його філій на роботу в СЕП через консолідований кореспондентський рахунок необхідно одержати дозвіл Національного банку України, за винятком першої моделі, коли дозвіл надає регіональне управління Національного банку України. При цьому порядок надання дозволу регіональним управлінням відповідає порядку надання дозволу Національним банком України.

2. Дозвіл надається на підставі таких документів:

а) клопотання комерційного банку-юридичної особи про перехід банку в цілому або окремих його філій на роботу в СЕП через консолідований кореспондентський рахунок;

б) положення комерційного банку про порядок здійснення міжбанківських розрахунків комерційним банком та його філіями через консолідований кореспондентський рахунок.

Положення має включати:

- опис технологічної моделі;

- опис моделі бухгалтерського обліку;

- опис системи захисту (для моделей з використанням ВПС);

- регламент функціонування платіжної системи комерційного банку (для моделей з використанням ВПС).

3. Національний банк України розглядає надані документи та перевіряє функціональну і технологічну готовність комерційного банку (філії) до роботи в СЕП через консолідований кореспондентський рахунок у місячний строк з дня одержання повного пакета документів.

При цьому, якщо модель обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку комерційного банку (філії) передбачає використання ВПС, то необхідною умовою для одержання дозволу є здатність програмного забезпечення банку до роботи з інформаційно-пошуковою системою СЕП Національного банку України.

У разі прийняття позитивного рішення, Національний банк України надає комерційному банку та його філіям дозвіл на роботу в СЕП через консолідований кореспондентський рахунок, про що письмово інформує банк, свої регіональні управління та комерційні банки-учасники СЕП.

У разі прийняття рішення про відмову в наданні такого дозволу, Національний банк України повідомляє про це комерційний банк письмово із зазначенням причин відмови.

4. Національний банк України визначає день переходу комерційного банку (філії) на роботу в СЕП через консолідований кореспондентський рахунок з урахуванням його функціональної і технологічної готовності та письмово повідомляє про це банк.

5. У разі функціональної і технологічної готовності комерційного банку (філії) та відповідних підрозділів Національного банку України, регіональне управління Національного банку України, не пізніше визначеного дня переходу, укладає з комерційним банком (філією) договір згідно з додатком 1 цього Положення з урахуванням особливостей функціонування консолідованого кореспондентського рахунку.

Одночасно з укладенням вищезазначеного договору комерційний банк (філія) повідомляє свої філії про необхідність протягом трьох робочих днів розірвати договори, які були укладені ними з регіональними управліннями Національного банку України при відкритті кореспондентських рахунків.

6. Комерційний банк (філія) не пізніше визначеного дня переходу укладає з регіональним управлінням Національного банку України або з Центральною розрахунковою палатою договір на інформаційно-розрахункове обслуговування в СЕП Національного банку України.

7. Кореспондентські рахунки філій комерційного банку, які були відкриті в регіональних управліннях Національного банку України, у разі розірвання договорів закриваються, залишки коштів на них перераховуються на консолідований кореспондентський рахунок комерційного банку (філії) згідно з технологією переходу, визначеною Національним банком України.

8. Контроль за станом кореспондентських та інших рахунків філій комерційного банку, в день їх переходу на роботу в СЕП через консолідований кореспондентський рахунок, здійснюють Центральна та регіональні розрахункові палати Національного банку України.

9. Зміни у складі учасників СЕП, що відбуваються у зв'язку з переведенням комерційного банку та його філій на роботу в СЕП через консолідований кореспондентський рахунок, здійснюються згідно з п.5.1.2 цього Положення.

10. При переведенні комерційного банку та його філій на роботу в СЕП через консолідований кореспондентський рахунок, установи Національного банку України, комерційний банк та його філії керуються оперативними вказівками Національного банку України щодо технології переходу.

11. Для отримання дозволу Національного банку України на заміну діючого програмного забезпечення при роботі в СЕП через консолідований кореспондентський рахунок, комерційному банку необхідно:

а) при заміні на програмний продукт іншого розробника надати пакет документів відповідно до п.2 цього Порядку;

б) при заміні на удосконалений програмний продукт того ж розробника надати клопотання про це та необхідні зміни до свого діючого положення.

Перелік бухгалтерських операцій, що здійснюються при веденні, обліку та контролюванні міжбанківських розрахунків в установах Національного банку України

1. Рахунки та проводки за ними, які використовуються при здійсненні операцій

1.1. Балансові та меморандні рахунки:

N 1410 "Овердрафт за рахунками комерційних банків";

N 1410.1 "Овердрафт за кореспондентським рахунком комерційного банку";

N 1410.2 "Овердрафт за транзитним рахунком для сум, які не були підтверджені банком-одержувачем";

N 2631 "Транзитний рахунок для сум, які не були підтверджені одержувачем коштів - установою Національного банку України";

N 2632 "Транзитний рахунок регіону для непідтверджених сум";

N 2633 "Внутрішній транзитний рахунок АРМ-2 СЕП";

N 2800 "Рахунки регіональних управлінь Національного банку України для внутрішньобанківських розрахунків";

N 3200 "Кореспондентські рахунки банків-резидентів";

N 3206 "Транзитний рахунок для сум, які не були підтверджені банком-одержувачем коштів";

N 4631 "Транзитний рахунок для сум, які не були підтверджені одержувачем коштів - установою Національного банку України";

N 4632 "Транзитний рахунок регіону для непідтверджених сум";

N 4633 "Внутрішній транзитний рахунок АРМ-2 СЕП";

N 4800 "Рахунки регіональних управлінь Національного банку України для внутрішньобанківських розрахунків";

N 8040 "Технічні рахунки установ Національного банку України в Розрахунковій палаті" (активно-пасивний);

N 8041 "Технічний рахунок АРМ-2" (активно-пасивний).

Вищенаведені рахунки можуть використовуватися тільки у разі здійснення проводок в автоматичному режимі при обробці згрупованої інформації за результатами роботи СЕП і заборонені для використання в інших проводках.

1.2. Внутрішні технологічні рахунки СЕП.

Внутрішня схема бухгалтерського обліку міжбанківських розрахунків СЕП побудована з використанням внутрішніх технологічних рахунків. Перелік внутрішніх технологічних рахунків та їх відповідність балансовим рахункам наведено у таблиці N 1.

* Головна установа Національного банку України - установа, яка обслуговує рахунки регіональних управлінь Національного банку України при здійсненні міжбанківських розрахунків через СЕП.

1.3. Пакети розрахункових документів у СЕП.

Пакет розрахункових документів - сукупність розрахункових документів (як дебетових, так і кредитових).

Файл $A - пакет початкових розрахункових документів, у якому містяться електронні розрахункові документи від банку-відправника пакета.

Файл $T - квитанція на файл $A.

Файл $В - пакет відповідних розрахункових документів, у якому містяться електронні розрахункові документи, спрямовані банку-одержувачу пакета.

Файл $S - квитанція на файл $В.

Файл $C - пакет міжрегіональних розрахункових документів, у якому містяться електронні розрахункові документи від банків, що обслуговуються в одному регіоні, на банки, що обслуговуються в іншому регіоні, включаючи віртуальні.

Файл $R - квитанція на файл $C.

Усі квитанції містять результати перевірки і свідчать про те, чи відповідний пакет прийнятий до обробки, чи ні.

1.4. Проводки за внутрішніми технологічними рахунками.

Перелік можливих проводок наведено у таблиці N 2. Якщо сальдо за пакетом розрахункових документів кредитове, то сума пакета береться з додатним знаком, якщо сальдо за пакетом розрахункових документів дебетове, то сума пакета береться з від'ємним знаком.

2. Операції, що здійснюються регіональним управлінням Національного банку України або головною установою Національного банку України за міжбанківськими розрахунками

2.1. Переказ за межі регіону.

У разі отримання пакета початкових платежів $A від банківської установи-відправника (далі - відправник) здійснюється проводка типу {I} або {X}:

При відправленні пакета міжрегіональних платежів $С здійснюється проводка типу {VI}:

Після надходження підтвердження (файла $R) про отримання відповідного пакета $C здійснюється проводка типу {VII}:

2.2. Переказ з іншого регіону.

У разі отримання пакета міжрегіональних платежів $С та підтвердження його відповідною квитанцією $R здійснюється проводка типу {IX}:

При відправленні пакета відповідних платежів $B на банк-одержувач здійснюється проводка типу {II} або {XI}:

При надходженні підтвердження (файла $S) від одержувача про отримання відповідного пакета $B здійснюється проводка типу {III} або {XII}:

2.3. Переказ у межах регіону.

2.3.1. Відправник та одержувач обслуговуються одним АРМ-2.

У разі отримання пакета початкових платежів $A від відправника здійснюється проводка типу {I} або {X}:

При формуванні пакета відповідних платежів $B на одержувача здійснюється проводка типу {II} або {XI}:

Після надходження підтвердження (файла $S) від одержувача про отримання відповідного пакета $B здійснюється проводка типу {III} або {XII}:

2.3.2. Відправник та одержувач обслуговуються різними АРМ-2.

У разі отримання пакета початкових платежів $A від відправника здійснюється проводка типу {I} або {X}:

При відправленні пакета міжрегіональних платежів $С здійснюється проводка типу {IV}:

Після надходження підтвердження (файла $R) про отримання відповідного пакета $C здійснюється проводка типу {V}:

При відправленні пакета відповідних платежів $B здійснюється проводка типу {II} або {XI}:

2.4. Переказ між регіональними управліннями Національного банку України.

У разі отримання регіональним управлінням "2" пакета міжрегіональних платежів $C від регіонального управління "1" та підтвердження цього відповідним файлом $R у балансі головної установи Національного банку України здійснюється проводка типу {VIII}:

3. Інтерфейс між СЕП і балансами регіональних управлінь Національного банку України

Перелік можливих проводок та балансових рахунків для відображення у головній книзі регіонального управління Національного банку України чи головної установи Національного банку України відповідно до зміни стану технологічних рахунків наведено у таблиці N 3.

Порядок підкріплення операційних кас філій комерційного банку у разі їх роботи через консолідований кореспондентський рахунок

Порядок розроблений на підставі Інструкції Національного банку України N 1 з організації емісійно-касової роботи в установах банків України (v0001500-94) .

Касове обслуговування філій комерційного банку здійснюється:

1. Комерційним банком у межах своєї системи.

2. Операційним відділом регіонального управління Національного банку на підставі укладеного договору.

3. Іншим комерційним банком на підставі укладеного договору.

Для підкріплення операційної каси готівкою філія подає заявку:

- своєму комерційному банку - при підкріпленні ним операційної каси філії;

- регіональному управлінню Національного банку - при підкріпленні ним операційної каси філії.

У разі підкріплення операційної каси філії готівкою з іншого комерційного банку незалежно від його місце знаходження на території України філія укладає договір з комерційним банком на передачу готівки без погодження з регіональним управлінням Національного банку, але з обов'язковим повідомленням його про підкріплення в той же день.

Видача готівки з оборотної каси операційного відділу регіонального управління Національного банку або з операційної каси іншого комерційного банку проводиться за видатковим касовим ордером і при наявності у філії довіреності комерційного банку-юридичної особи та за умови перерахування відповідної суми коштів з консолідованого кореспондентського рахунку комерційного банку - юридичної особи в операційний день одержання готівки.

Про затвердження Положення про міжбанківські розрахунки в Україні

Положення про міжбанківські розрахунки в Україні

Розділ 1. Загальні положення

Розділ 2. Кореспондентські відносини

Розділ 3. Порядок відкриття кореспондентських рахунків комерційним банкам (філіям) у регіональних управліннях Національного банку

Розділ 4. Контроль за станом кореспондентських рахунків комерційних банків (філій)

Розділ 5. Система електронних платежів Національного банку України

Розділ 6. Порядок відкриття кореспондентських рахунків в інших комерційних банках

Розділ 8. Безспірне стягнення та безакцептне списання коштів з кореспондентських рахунків комерційних банків

Розділ 9. Здійснення розрахунків за результатами клірингу

Розділ 10. Нормативно-правова основа міжбанківських розрахунків

Договір N ___

на розрахунково-касове обслуговування з відкриттям кореспондентського рахунку

1. Предмет договору

2. Права та обов'язки сторін

3. Відповідальність сторін

4. Порядок розрахунків

5. "Форс-мажор"

6. Порядок змін та розірвання договору

7. Порядок розгляду спорів

8. Строк дії договору

9. Інші умови договору

10. Юридичні адреси, банківські реквізити, ідентифікаційні коди сторін

Договір N ___

на інформаційно-розрахункове обслуговування в СЕП Національного банку України

1. Предмет договору

2. Права та обов'язки сторін

3. Відповідальність сторін

4. Порядок розрахунків

5. "Форс-мажор"

6. Порядок змін та розірвання договору

7. Порядок розгляду спорів

8. Строк дії договору

9. Інші умови договору

10. Юридичні адреси, банківські реквізити, ідентифікаційні коди сторін

Договір N ___

на інформаційно-розрахункове обслуговування в СЕП Національного банку України (за умови роботи банку з використанням ВПС)

1. Предмет договору

2. Права та обов'язки сторін

3. Відповідальність сторін

4. Порядок розрахунків

5. "Форс-мажор"

6. Порядок змін та розірвання договору

7. Порядок розгляду спорів

8. Строк дії договору

9. Інші умови договору

10. Юридичні адреси, банківські реквізити, ідентифікаційні коди сторін

Договір N ___

про надання послуг електронної пошти Національного банку України

1. Предмет договору

2. Права та обов'язки сторін

3. Відповідальність сторін

4. Порядок розрахунків

5. "Форс-мажор"

6. Порядок змін та розірвання договору

7. Порядок розгляду спорів

8. Строк дії договору

9. Інші умови

10. Юридичні адреси, банківські реквізити, ідентифікаційні коди сторін

Договір N ___ про використання криптографічних засобів захисту інформації в інформаційно-обчислювальній мережі Національного банку України

1. Предмет договору

2. Права та обов'язки сторін

3. Відповідальність сторін

4. Порядок розрахунків

5."Форс-мажор"

6. Порядок змін та розірвання договору

7. Порядок розгляду спорів

8. Строк дії договору

9. Інші умови договору

10. Юридичні адреси, банківські реквізити, ідентифікаційні коди сторін

Положення про систему захисту електронних банківських документів в інформаційно-обчислювальній мережі Національного банку України

1. Технологічні та бухгалтерські засоби безпеки в СЕП

2. Криптографічний захист інформації

3. Організаційні заходи інформаційної безпеки

4. Контроль за виконанням вимог щодо захисту інформації у банківських установах

Положення про інформаційно-арбітражні послуги служби захисту інформації в інформаційно-обчислювальній мережі Національного банку України

Порядок переходу комерційного банку та його філій на роботу в СЕП через консолідований кореспондентський рахунок

Перелік бухгалтерських операцій, що здійснюються при веденні, обліку та контролюванні міжбанківських розрахунків в установах Національного банку України

1. Рахунки та проводки за ними, які використовуються при здійсненні операцій

3. Інтерфейс між СЕП і балансами регіональних управлінь Національного банку України