Щодо наказу ДПА від 16.05.2002 N 221

До Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва надходять численні звернення стосовно оподаткування за нульовою ставкою продажу робіт (послуг), призначених для використання за межами митної території України. Проблема виникла у зв'язку з неоднозначним трактуванням змісту пп. 6.2.2 п. 6.2 статті 6 Закону України від 03.04.97 N 168/97-ВР (168/97-ВР) "Про податок на додану вартість" щодо оподаткування податком на додану вартість транспортних послуг з перевезення пасажирів та вантажів за межами митного кордону України та на митній території України, які надаються морським транспортом, і послуг, пов'язаних з навантаженням та розвантаженням експортних та імпортних вантажів, та виданими Державною податковою адміністрацією роз'ясненнями з цього приводу.

В роз'ясненні зазначається, що послуги, безпосередньо надані морськими портами нерезидентам України на підставі договорів (контрактів), укладених з цими нерезидентами, та пов'язані з навантаженням, розвантаженням, перевантаженням і зберіганням експортних товарів, що належать нерезиденту, оподатковуються за нульовою ставкою.

Відповідно до пп. 6.2.2 Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) за нульовою ставкою оподатковуються операції з продажу робіт (послуг), призначених для використання та споживання за межами митної території України. Закон про ПДВ встановлює права на застосування нульової ставки в залежності від особи, якій відповідна послуга надається. Головне, щоб такі роботи (послуги) були призначені для використання та споживання за межами митної території України.

У випадку безумовного виконання податкового роз'яснення українські експедитори будуть витіснені з ринку транспортних послуг в Україні, а їх місце займуть зарубіжні експедитори - нерезиденти, які у цілях забезпечення нульової ставки ПДВ будуть здешевлювати витрати вантажовласників через укладання договорів (контрактів) безпосередньо з портами до п. 1 податкового роз'яснення. У результаті прибутки з цих операцій та податки з них будуть сплачуватись у країнах нерезидентів, а сотні експедиторських підприємств - платників податків в Україні будуть вимушені припинити свою діяльність, від чого безумовно постраждає також бюджет держави.

Крім того, видане Державною податковою адміністрацією податкове роз'яснення не узгоджується із антимонопольним законодавством.

Відповідно до статті 12 Закону України "Про підприємництво" від 07.02.91 N 698-XII (698-12) держава гарантує всім підприємцям, незалежно від обраних ними організаційних форм підприємницької діяльності, рівні права і створює рівні можливості для доступу до матеріально-технічних, фінансових, трудових, інформаційних, природних та інших ресурсів.

Відповідно до абзацу 6 п. 2 статті 15 Закону України "Про захист економічної конкуренції" від 11.01.2001 N 2210-III (2210-14) антиконкурентними діями органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, зокрема, визнаються: надання окремим суб'єктам господарювання або групам суб'єктів господарювання пільг чи інших переваг, які ставлять їх у привілейоване становище стосовно конкурентів, що призводить або може призвести до недопущення, усунення, обмеження чи спотворення конкуренції.

Виходячи з вищенаведеного, Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва пропонує переглянути наказ від 16.05.2002 N 221 (v0221225-02) "Щодо затвердження податкового роз'яснення" з метою приведення його у відповідність до вимог чинного законодавства.

Про результати перегляду просимо повідомити Держпідприємництво.