Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва розглянув ваш лист і повідомляє наступне.

Нульова ставка податку на додану вартість відповідно до пункту 6.2 статті 6 Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) обчислюється щодо операцій з продажу товарів, що були вивезені (експортовані) платником податку за межі митної території України. При цьому товари вважаються вивезеними (експортованими) платником податку за межі митної території України в разі, якщо їх вивезення (експортування) засвідчене належно оформленою митною декларацією.

На підставі вищевикладеного пункту податкові органи наполягають на тому, що платник ПДВ повинен особисто вивезти товари за межі митної території України.

Але органи ДПАУ не хочуть помічати слово "експортовані".

Згідно із Законом України "Про зовнішньоекономічну діяльність" (959-12) експорт - це продаж товарів українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб'єктам господарської діяльності (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) з вивезенням або без вивезення цих товарів через митний кордон України.

Закон України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) встановлює умову, при виконанні якої операції з продажу товарів оподатковуються за нульовою ставкою, такою умовою є документальне підтвердження вивезення товару за межі митної території України.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01.03.2002 р. N 243 (243-2002-п) платник податку, який здійснив операцію з вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України (експорт), повинен отримати підтвердження митних органів про фактичне вивезення товарів за межі митної території України.

Таким чином, Держпідприємництва України вважає, якщо зовнішньоекономічним договором передбачено, що право власності на товар переходить до нерезидента на території України, але товар фактично вивозиться за межі митної території України і це підтверджується документально, то в такому разі такі операції повинні оподатковуватись за нульовою ставкою.