ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ РЕГУЛЯТОРНОЇ
ПОЛІТИКИ ТА ПІДПРИЄМНИЦТВА
Л И С Т
N 1-221/783 від 12.02.2002
Про розгляд листа щодо фіксованого податку
Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва розглянув Ваш лист і повідомляє наступне.
Згідно з частиною 12 підпункту "б" пункту 1 статті 14 Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року N
13-92 (
13-92)
"Про прибутковий податок з громадян" платник фіксованого податку, особи, які перебувають з ним у трудових відносинах, а також члени його сім'ї, які беруть участь у підприємницькій діяльності, звільняються від сплати нарахувань на фонд оплати праці.
Отже, вимоги центру зайнятості населення щодо нарахувань на фонд оплати праці є неправомірними.
Відповідно до статті 3 Закону України від 05.11.91 року N 1788-XII (
1788-12)
"Про пенсійне забезпечення" право на трудову пенсію мають особи, які займаються підприємницькою діяльністю, заснованою на особистій власності фізичної особи та виключно її праці, - за умови сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Згідно наказу Міністерства фінансів України від 10 листопада 1998 року N 233 (
z0741-98)
"Про затвердження Порядку перерахування до Пенсійного фонду 10 відсотків від сум фіксованого податку, що надходять до відповідних місцевих бюджетів" до Пенсійного фонду України органами місцевого бюджету перераховуються 10 відсотків від сум фіксованого податку. Платники фіксованого податку у випадку зміни способу оподаткування доходів зобов'язані провести повний розрахунок з органами Пенсійного фонду.
Виходячи з наведеного вище, платники фіксованого податку є платниками збору до Фонду пенсійного страхування України та мають право на отримання пенсії на загальних підставах.
Голова О.Кужель