На адресу Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва надійшов лист щодо відмови нотаріусів Тернопільської області в посвідченні договорів відчуження нерухомого майна, право на яке виникло у громадян на підставі договорів купівлі-продажу цього майна, які були зареєстровані товарною біржею.

З приводу наведеної у листі інформації повідомляємо.

Відповідно до ст. 227 Цивільного кодексу (1502-06) договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (ст. 47 цього Кодексу). Договір купівлі-продажу жилого будинку підлягає реєстрації у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів.

Але в частині третій ст. 15 Закону України від 10.12.91 N 1956-XII "Про товарну біржу" (1956-12) зазначено, що угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню. Відповідно до частини першої ст. 55 Закону України від 02.09.93 N 3425-XII "Про нотаріат" (3425-12) угоди про відчуження та заставу майна, що підлягає реєстрації, посвідчуються за умови подання документів, які підтверджують право власності на майно, що відчужується або заставляється. А відповідно до частини другої п. 49 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 18.06.94 N 18/5 (z0152-94) , який зареєстрований у Міністерстві юстиції України 07.07.94 N 152/361, договір купівлі-продажу, що зареєстрований на біржі, якраз і є одним з документів, що підтверджує право власності на жилий будинок, квартиру, дачу, садовий будинок, гараж, інші будівлі і споруди, що відчужуються.

Але починаючи з липня 1999 року, нотаріуси Тернопільської області почали відмовляти громадянам у посвідченні договорів відчуження нерухомого майна, право на яке виникло у громадян на підставі договорів купівлі-продажу цього майна, які були зареєстровані товарною біржею після червня 1998 року, посилаючись на п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду від 28.04.78 N 3 (v0003700-78) "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними" (із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України від 25.05.98 N 15 (v0015700-98) ), відповідно до якого з підстав недодержання нотаріальної форми визнаються недійсними тільки угоди, які відповідно до чинного законодавства підлягають обов'язковому нотаріальному посвідченню, зокрема, договори довічного утримання; застави, купівлі-продажу, в тому числі при придбанні на біржових торгах, міни або дарування жилого будинку (квартири) чи його (її) частини. Але ця постанова носить роз'яснювальний характер і є обов'язковою для суддів при вирішенні справ про визнання угод недійсними, а не для нотаріусів при посвідченні угод.

На підставі вищезазначеного, а також ст. 18 і 33 Закону України від 02.09.93 N 3425-XII "Про нотаріат" (3425-12) , звертаємось з проханням розглянути лист громадянина, вжити відповідних заходів та про результати розгляду повідомити заявника та Держпідприємництво України.