Про податок на дивіденди для платників єдиного податку

Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва <...> повідомляє.

Відповідно до пункту 1.29 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.94 р. N 334/94-ВР (334/94-ВР) (далі - Закон N 334) податок на дивіденди є видом податку на прибуток і не вважається нововведеним податком.

Відповідно до частини 1 статті 6 Указу Президента України від 03.07.98 р. N 727/98 (727/98) "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником 16 видів податків і зборів (обов'язкових платежів), серед яких і податок на прибуток підприємств.

Також в абзаці 2 частини 1 статті 11 Закону України "Про державну підтримку малого підприємництва" від 19.10.2000 р. N 2063-III (2063-14) (далі - Закон N 2063) зазначено, що для суб'єктів малого підприємництва в порядку, встановленому законодавством України, може застосовуватися спрощена система оподаткування бухгалтерського обліку та звітності, яка передбачає заміну сплати встановлених законодавством податків і зборів (обов'язкових платежів) сплатою єдиного податку.

Тому, враховуючи вищенаведене, для суб'єктів малого підприємництва сплата єдиного податку замінює сплату податку на прибуток, а також податку на дивіденди як різновиду податку на прибуток.

Однак в цьому випадку на виплачувані фізичним особам дивіденди не буде поширюватися норма, передбачена підпунктом "і" пункту 1 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.92 р. N 13-92 (13-92) "Про прибутковий податок з громадян". При виплаті дивідендів необхідно буде утримувати прибутковий податок.

У свою чергу на виплачувані юридичним особам дивіденди не буде поширюватися норма, передбачена підпунктом 4.2.11 пункту 4.2 статті 4 Закону N 334 (334/94-ВР) . У зв'язку з чим одержувач дивідендів повинен віднести їх до валового доходу та сплатити з них податок на прибуток.

У зв'язку з тим, що питання сплати податку на дивіденди суб'єктами підприємницької діяльності та платниками єдиного податку не однозначно врегульовано законодавством, Держпідприємництво вважає, що підпункт 7.8.2 статті 7 Закону N 334 (334/94-ВР) не повинен поширюватися на платників єдиного податку, оскільки не відповідає загальним принципам спрощення системи оподаткування та підтримки малого підприємництва, запроваджених Законом N 2063 (2063-14) .

Також слід зазначити, що відповідно до статті 1 Указу Президента України від 03.10.92 р. N 493/92 (493/92) "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади" (із змінами і доповненнями, внесеними Указом Президента України від 21.05.98 р. N 493/98 (493/98) ) нормативно-правові акти, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю і які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, підлягають державній реєстрації.

Листи не підлягають державній реєстрації та не є нормативно-правовими актами, вони мають лише роз'яснювальний та інформативний характер і не повинні містити нових правових норм.

Якщо лист містить нові правові норми, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, то вони є нечинними і підлягають відкликанню з місць та скасуванню.

На даний час відповідальність за видання зазначених листів законодавством не передбачена.