Про внесення змін до Закону України "Про джерела фінансування дорожнього господарства України"

Верховна Рада України постановляє:

I. Внести зміни до Закону України "Про джерела фінансування дорожнього господарства України" (1562-12) (Відомості Верховної Ради України, 1991 р., N 47, ст.648; 1993 р., N 2, ст.4; 1994 р., N 27, ст.221), виклавши його в такій редакції:

Цей Закон визначає правові основи забезпечення фінансування витрат, пов'язаних з будівництвом, реконструкцією, ремонтом і утриманням автомобільних доріг загального користування України.

Стаття 1. Автомобільні дороги загального користування України (далі - автомобільні дороги) - це дороги державного та місцевого значення, які забезпечують внутрішньодержавні та міжнародні перевезення пасажирів і вантажів із врахуванням адміністративно-територіального поділу держави, з'єднують населені пункти і є складовою частиною єдиної транспортної системи держави.

Класифікація та перелік цих доріг затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Автомобільні дороги є державною власністю, порядок управління якою встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Стаття 2. Витрати, пов'язані з будівництвом, реконструкцією, ремонтом і утриманням автомобільних доріг, здійснюються за рахунок бюджетних та інших коштів для реалізації програм розвитку дорожнього господарства України з метою підвищення соціального рівня життя населення, особливо в сільській місцевості, забезпечення автомобільних перевезень пасажирів та вантажів, оздоровлення екологічної обстановки, створення на дорогах належних умов безпеки руху та сучасних елементів дорожнього сервісу, зменшення збитків через незадовільні дорожні умови.

Ці кошти акумулюються та обліковуються на окремих рахунках Державного бюджету України, республіканського бюджету Автономної Республіки Крим, бюджетів місцевого самоврядування, районних і обласних бюджетів та складають відповідні дорожні фонди, що формуються за рахунок визначених законами України податків і зборів (обов'язкових платежів), а також інших надходжень, визначених цим Законом.

Зазначені кошти не підлягають вилученню або витрачанню на цілі, не пов'язані з потребами дорожнього господарства.

Забороняється використання зазначених коштів на кредитні, депозитні операції, надання позичок тощо, в тому числі на фінансування державних органів, а також їх апарату. У випадках, коли ці кошти не витрачені протягом поточного бюджетного року, вони зберігають цільове призначення в наступному році.

Управління цими коштами здійснюється Міністерством транспорту України в порядку, встановленому для управління коштами Державного бюджету України.

Стаття 3. У Державному бюджеті України щорічно передбачаються видатки на фінансування робіт, пов'язаних з будівництвом, реконструкцією, ремонтом і утриманням автомобільних доріг.

Для цих цілей у складі Державного бюджету України створюється Державний дорожній фонд України.

Доходна частина цього фонду формується за рахунок надходжень від акцизного збору та ввізного мита на нафтопродукти, акцизного збору та ввізного мита з імпортованих на митну територію України транспортних засобів та шин до них, інших надходжень до Державного бюджету України, що визначаються Законом України про Державний бюджет України на поточний рік, а також надходжень, визначених статтею 7 цього Закону.

Стаття 4. У республіканському бюджеті Автономної Республіки Крим щорічно передбачаються видатки на фінансування робіт, пов'язаних з будівництвом, реконструкцією, ремонтом і утриманням автомобільних доріг.

Для цих цілей у складі республіканського бюджету Автономної Республіки Крим створюється Республіканський дорожній фонд.

Доходна частина цього Фонду формується за рахунок коштів Державного дорожнього фонду України відповідно до нормативів розподілу, що визначаються Законом України про Державний бюджет України на поточний рік, а також інших надходжень до республіканського бюджету Автономної Республіки Крим, що визначаються рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим про бюджет Автономної Республіки Крим на поточний рік, а також надходжень, визначених статтею 7 цього Закону.

Стаття 5. У бюджетах місцевого самоврядування щорічно передбачаються видатки на фінансування робіт, пов'язаних з будівництвом, реконструкцією, ремонтом і утриманням автомобільних доріг.

Для цих цілей у складі бюджетів місцевого самоврядування створюються місцеві дорожні фонди.

Доходна частина таких фондів формується за рахунок податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів з розподілом цих коштів відповідно до статті 3 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" (1963-12) , коштів Державного дорожнього фонду України згідно з нормативами розподілу, що визначаються Законом України про Державний бюджет України на поточний рік, а також інших надходжень до бюджетів місцевого самоврядування, що визначаються рішенням сільських, селищних, міських рад про місцевий бюджет на поточний рік, а також надходжень, визначених статтею 7 цього Закону.

Стаття 6. У складі районних і обласних бюджетів створюються відповідні дорожні фонди, які формуються за рахунок коштів Державного бюджету України для їх відповідного розподілу між територіальними громадами або для виконання спільних проектів та з коштів, залучених на договірних засадах із бюджетів місцевого самоврядування для реалізації спільних соціально-економічних програм, пов'язаних з будівництвом, реконструкцією, ремонтом і утриманням автомобільних доріг, а також надходжень, визначених статтею 7 цього Закону.

Стаття 7. У дорожні фонди, визначені цим Законом, спрямовується плата за передачу доріг у концесію або в оренду, плата за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, плата за проїзд автомобільними дорогами України транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів іноземних держав, плата за проїзд платними автомобільними дорогами в порядку та за тарифами, встановленими Кабінетом Міністрів України.

У відповідні дорожні фонди можуть спрямовуватися також:

добровільні внески юридичних та фізичних осіб, у тому числі іноземних, об'єднань громадян, міжнародних організацій тощо;

інші надходження, що не суперечать законодавству України".

II. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2000 року, крім пунктів 2 і 3 розділу II цього Закону, які набирають чинності з 1 січня 1998 року.

2. Продовжити до 1 січня 2000 року термін дії Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про систему оподаткування" (221/97-ВР) (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., N 22, ст.159).

3. Кабінету Міністрів України:

подати Верховній Раді України пропозиції щодо внесення змін до законів України, що випливають із цього Закону;

прийняти нормативно-правові акти, спрямовані на виконання цього Закону, та привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.