Про дотримання правоохоронними органами України конституційних гарантій та законності в забезпеченні прав і свобод людини

Верховна Рада України відзначає, що стан дотримання законності в забезпеченні прав і свобод людини в роботі правоохоронних органів не відповідає Конституції України (254к/96-ВР) як правової держави, рівень злочинності в державі загрожує національній безпеці України. Криміногенна ситуація в країні за рівнем, змістом та негативними наслідками є складною, напруженою та нестабільною. Із року в рік в Україні зростають організована злочинність та кількість вчинених злочинів проти життя, здоров'я, власності громадян. У 1991 році організованими злочинними групами було вчинено 2732 злочини, а у 1999 році - 9307 злочинів. Організовані злочинні угруповання не виявляються на стадії їх створення і діють на території держави протягом двох - п'яти років.

За вказівкою посадових осіб Міністерства внутрішніх справ України, без відома Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією, з порушенням вимог Закону України "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю" (3341-12) незаконно було здійснено суттєве скорочення особового складу підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю і корупцією.

Суспільством вкрай негативно сприймається безкарність за вчинені злочини. За станом на 1 січня 2000 року в державі не розкрито 1 мільйон 781 тисяча злочинів, в тому числі лише за минулий рік - 102 тисячі злочинів. Не розкрито 14 випадків бандитизму, 6334 - умисних вбивств, 19112 - умисних тяжких тілесних ушкоджень, 2466 - згвалтувань, 15873 - розбійних нападів, 148300 - грабежів, 418167 - розкрадань державного, колективного майна, 909572 - крадіжок приватного майна.

Систематично порушуються конституційні права громадян України під час утримання їх у слідчих ізоляторах. Тільки за 1999 рік у слідчих ізоляторах України незаконно утримувалось 24487 громадян України.

Посадовими особами правоохоронних органів України порушуються вимоги кримінально-процесуального законодавства стосовно строків попереднього слідства, тримання осіб під вартою. У 1999 році було звільнено з-під варти у зв'язку з закриттям кримінальних справ, із зміною запобіжного заходу, при постановленні виправдувальних вироків близько 10 тисяч осіб. На дії слідчих органів судами за 1999 рік задоволено 40,2 відсотка скарг із числа розглянутих, скасовано 36,2 відсотка санкцій прокурорів на арешт.

Через низьку якість попереднього слідства, здійснення неналежного прокурорського нагляду протягом 1999 року судами України повернуто на додаткове розслідування 18264 кримінальні справи стосовно майже 26 тисяч осіб та виправдано близько однієї тисячі осіб.

Суттєві недоліки є в роботі правоохоронних органів держави по виконанню вимог Закону України "Про боротьбу з корупцією" (356/95-ВР) .

Із 6278 протоколів, складених за корупційні діяння, до відповідальності фактично притягнуто лише 1998 осіб.

Керівництво правоохоронних органів держави неспроможне забезпечити захист конституційних прав громадян України, захистити від злочинних посягань на їхнє життя, здоров'я та власність.

Верховна Рада України постановляє:

1. Інформацію Кабінету Міністрів України взяти до відома.

2. Визнати, що криміногенна ситуація в державі за рівнем, змістом та негативними наслідками є складною, напруженою, нестабільною, загрожує національній безпеці України, гарантованим Конституцією України правам людини на життя, здоров'я, власність.

3. Роботу Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Податкової міліції Державної податкової адміністрації України по захисту конституційних прав і свобод людини від злочинних посягань у процесі здійснення правоохоронної діяльності визнати недостатньою.

4. Звернутися до Президента України з пропозицією про зміцнення кадрів Міністерства внутрішніх справ України і Служби безпеки України.

5. Запропонувати Президенту України прискорити внесення на розгляд Верховної Ради України пропозицій щодо удосконалення загальної структури, чисельності Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України.

6. Запропонувати Міністру внутрішніх справ України та Голові Служби безпеки України особисто організувати роботу по ефективному розслідуванню резонансних кримінальних справ щодо посягання на життя державних діячів, зокрема, народних депутатів України, а Генеральному прокурору України забезпечити нагляд за дотриманням законодавства, маючи на увазі, що професійне безсилля правоохоронних структур по цих справах дискредитує державу.

7. Кабінету Міністрів України, з метою посилення соціального захисту працівників органів прокуратури, внутрішніх справ, служби безпеки, Податкової адміністрації України та судів, забезпечення належних умов праці, винайти необхідні кошти та внести до 1 квітня 2000 року пропозиції до Державного бюджету України для здійснення необхідного матеріального та фінансового забезпечення правоохоронної діяльності, встановлення конкретних та дієвих соціальних гарантій працівникам правоохоронних органів.

8. Контроль за виконанням цієї Постанови покласти на комітети Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією, з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин.