УВАГА! ДОКУМЕНТ ВТРАЧАЄ ЧИННІСТЬ.
ЗАКОН
УКРАЇНСЬКОЇ РАДЯНСЬКОЇ СОЦІАЛІСТИЧНОЇ РЕСПУБЛІКИ
Про судоустрій України
Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Здійснення правосуддя судом
Стаття 2. Законодавство України про судоустрій
Судоустрій України визначається Конституцією України (
254к/96-ВР)
, цим Законом та іншими законодавчими актами України.
Стаття 3. Завдання суду
Діяльність суду при здійсненні правосуддя спрямована на всемірне зміцнення законності і правопорядку, запобігання злочинам та іншим правопорушенням і має завданням охорону від усяких посягань:
соціально-економічних, політичних та особистих прав і свобод громадян, проголошених і гарантованих Конституцією і законами України;
прав і законних інтересів державних підприємств, установ, організацій, колгоспів, інших кооперативних організацій, їх об'єднань, інших громадських організацій.
Усією своєю діяльністю суд виховує громадян у дусі відданості Батьківщині, у дусі точного і неухильного виконання Конституції і законів України, додержання дисципліни праці, чесного ставлення до державного і громадського обов'язку, поваги до прав, честі і гідності громадян.
Застосовуючи міри кримінального покарання, суд не тільки карає злочинців, але також має своєю метою їх виправлення і перевиховання.
Стаття 4. Здійснення правосуддя в судах загальної юрисдикції
Правосуддя в судах загальної юрисдикції в Україні здійснюється шляхом розгляду і вирішення в судових засіданнях цивільних, господарських, адміністративних, кримінальних та інших справ, передбачених законом.
Стаття 5. Рівність громадян перед законом і судом
Правосуддя в Україні здійснюється на засадах рівності громадян перед законом і судом незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової і національної належності, статі, освіти, мови, ставлення до релігії, роду і характеру занять, місця проживання та інших обставин.
Стаття 6. Право громадян на судовий захист
Громадяни України мають право на судовий захист від посягань на честь і гідність, життя і здоров'я, на особисту свободу і майно.
Громадяни інших союзних республік користуються на території Української РСР правом на судовий захист нарівні з громадянами Української РСР.
Стаття 7. Правові засади здійснення правосуддя
Правосуддя в Україні здійснюється у відповідності до Конституції (
254к/96-ВР)
та законів України.
Чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, застосовуються судами як частина національного законодавства України..
Стаття 8. Порядок утворення судів
Суди загальної юрисдикції утворюються Президентом України за поданням Голови Верховного Суду України чи голови вищого спеціалізованого суду або Міністра юстиції України.
Стаття 10. Колегіальний і одноособовий розгляд судових справ
Справи у судах першої інстанції розглядаються суддею одноособово, колегією суддів або суддею і народними засідателями, а також судом присяжних у випадках, визначених процесуальним законом.
Суддя, який розглядає справу одноособово, діє як суд.
Перегляд справ в апеляційному, касаційному порядку і за нововиявленими та іншими обставинами, передбаченими Конституцією України та законами України, здійснюється судом колегіально у складі не менше трьох професійних суддів відповідно до процесуального закону.
Стаття 11. Рівні права народних засідателів і суддів при здійсненні правосуддя
Народні засідателі при здійсненні правосуддя користуються всіма правами судді.
Стаття 12. Незалежність суддів і підкорення їх тільки законові
Судді і народні засідателі є незалежними і підкоряються тільки законові.
Стаття 13. Мова, якою провадиться судочинство
Судочинство в Україні провадиться українською мовою або мовою більшості населення даної місцевості. Особам, що беруть участь у справі і не володіють мовою, якою провадиться судочинство, забезпечується право повного ознайомлення з матеріалами справи, участь у судових діях через перекладача і право виступати в суді рідною мовою.
Стаття 14. Гласність судового процесу та фіксування його технічними засобами
Розгляд справ у всіх судах України є відкритим. Слухання справи у закритому засіданні допускається за рішенням суду у випадках, передбачених процесуальним законом.
Ніхто не може бути обмеженим у праві на отримання в суді усної чи письмової інформації щодо результатів розгляду його судової справи.
При розгляді справ перебіг судового процесу фіксується технічними засобами у порядку, визначеному процесуальним законом.
Стаття 15. Забезпечення обвинуваченому права на захист
Обвинуваченому забезпечується право на захист.
Стаття 16. Правова допомога при вирішенні справ у суді
Кожен має право користуватися правовою допомогою при вирішенні справ у суді.
Правову допомогу при вирішенні справ у судах в Україні надають адвокати, а також інші особи. Порядок та умови надання правової допомоги, права й обов'язки адвокатів, а також інших осіб, які мають право на зайняття правовою діяльністю і беруть участь у судочинстві, визначаються законами.
У випадках, передбачених законом, правова допомога надається безоплатно.
Стаття 17. Участь прокуратури у розгляді справ у судах
Прокуратура здійснює в суді представництво інтересів громадян або держави у випадках, визначених законом, та підтримує державне обвинувачення у суді в порядку, визначеному процесуальним законом.
Стаття 18. Участь у судочинстві представників громадських організацій і трудових колективів
У судочинстві в цивільних і кримінальних справах у порядку, встановленому законодавством України, допускається участь представників громадських організацій і трудових колективів.
За представниками громадських організацій і трудових колективів з числа робітників, колгоспників і службовців на час виконання ними обов'язків у суді зберігається середній заробіток за місцем постійної роботи.
Представникам громадських організацій, які не є робітниками, колгоспниками і службовцями, відшкодовуються витрати, зв'язані з виконанням їх обов'язків у суді. Порядок і розміри відшкодування встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Стаття 19. Організаційне забезпечення діяльності судів
Організаційне забезпечення діяльності судів при суворому додержанні принципу їх незалежності та підкорення лише законові здійснюється Міністерством юстиції України, Головним управлінням юстиції в Автономній Республіці Крим, обласними, Київським і Севастопольським міськими управліннями юстиції, якщо інше не передбачено законом.
Міністерство юстиції України, Головне управління юстиції в Автономній Республіці Крим, обласні, Київське та Севастопольське міські управління юстиції:
1) розробляють і вносять до відповідних державних органів пропозиції з питань організації апеляційних та місцевих судів щодо змін у мережі судів та їх штату, якщо інше не передбачено законом;
2) організують роботу з кадрами судів щодо підвищення їх кваліфікації і перепідготовки, здійснюють добір і у встановленому порядку разом з Верховним Судом України представляють кандидатури для обрання суддями;
3) забезпечують ведення судової статистики та аналіз статистичних даних;
4) організують матеріально-технічне забезпечення апеляційних та місцевих судів, якщо інше не передбачено законом, створюють належні умови для належного функціонування судів і діяльності суддів.
Розділ II
СУДОВА СИСТЕМА
Глава 1
СУДИ УКРАЇНИ
Стаття 20. Система судів загальної юрисдикції
Систему судів загальної юрисдикції відповідно до
Конституції України складають місцеві суди, апеляційні суди, вищі спеціалізовані суди, Верховний Суд України.
Глава 2
МІСЦЕВІ СУДИ
Стаття 21. Місцеві суди
Місцеві суди діють у межах району, міста (крім міст районного підпорядкування), району в місті, декількох районів чи району та міста одночасно, якщо інше не передбачено законом.
У назві місцевого суду використовується назва населеного пункту, в якому він знаходиться.
Стаття 22. Порядок призначення (обрання) суддів до місцевого суду
Судді місцевих судів обираються Верховною Радою України безстроково у порядку, встановленому законом. Судді місцевих судів, які вперше пройшли конкурсний відбір, призначаються Президентом України строком на п'ять років у порядку, встановленому законом.
Стаття 23. Склад місцевого суду
Місцевий суд складається не менш як з трьох суддів.
Із числа суддів місцевого суду Міністром юстиції України за поданням Ради суддів України затверджується голова суду та заступник голови суду строком на п'ять років, якщо інше не передбачено законом.
Стаття 24. Кількість суддів у місцевих судах
Кількість суддів у кожному місцевому суді визначається Президентом України на підставі подання Голови Верховного Суду України чи голови вищого спеціалізованого суду або Міністра юстиції України.
Стаття 25. Повноваження місцевого суду
Місцевий суд розглядає як суд першої інстанції, а також у зв'язку з нововиявленими обставинами цивільні, господарські, адміністративні, кримінальні та інші справи у передбачених законом випадках, за винятком справ, віднесених законом до підсудності інших судів.
У передбачених законом випадках місцевий суд розглядає справи про адміністративні правопорушення.
Місцевий суд вивчає і узагальнює судову практику, а також здійснює інші повноваження, надані йому законом.
Стаття 26. Голова місцевого суду
Голова місцевого суду:
1) головує в судових засіданнях; призначає суддів як головуючих у судових засіданнях; розподіляє інші обов'язки між суддями;
2)
організує роботу із народними засідателями;
3) веде особистий прийом, організує роботу суду по прийому громадян і розгляду пропозицій, заяв і скарг;
4) керує вивченням і узагальненням судової практики і веденням судової статистики; вносить подання в державні органи, громадські організації і службовим особам про усунення порушень закону, причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушень;
6) керує роботою канцелярії суду;
7) організує роботу по підвищенню кваліфікації працівників суду;
8) організує роботу по роз'ясненню законодавства населенню, поданню правової допомоги товариським судам;
9) здійснює інші повноваження, надані йому законом.
Стаття 28.
Рада народних засідателів
При районному (міському) народному суді утворюється рада народних засідателів.
Організація, завдання і порядок діяльності ради народних засідателів визначаються Положенням, затверджуваним Президією Верховної Ради Української РСР.
Глава 3
АПЕЛЯЦІЙНІ СУДИ
Стаття 29. Апеляційні суди
Апеляційні суди діють в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, якщо інше не передбачено законом.
У назві апеляційних судів використовується назва населених пунктів, в яких вони знаходяться.
Стаття 30. Склад апеляційних судів
Апеляційні суди складаються з обраних Верховною Радою України безстроково чи призначених Президентом України у межах п'ятирічного строку суддів.
Народні засідателі цих судів обираються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласною, Київською і Севастопольською міськими радами, на території яких знаходиться відповідний суд, строком на п'ять років за поданням голови апеляційного суду у необхідній кількості.
Зі складу суддів апеляційного суду загальними зборами відповідного суду обираються голова суду та заступники голови суду відповідно до кількості судових палат суду або заступник голови суду у разі відсутності судових палат.
В апеляційному суді розпорядженням голови цього суду можуть утворюватися судові палати, якщо інше не передбачено законом.
Судові палати в апеляційних судах очолюються заступниками голови суду.
У апеляційних судах може утворюватися президія як консультативно-дорадчий орган при голові апеляційного суду. Кількість членів і склад президії апеляційного суду затверджуються зборами суддів цього суду за поданням його голови.
Стаття 30-1. Кількість суддів в апеляційних судах
Кількість суддів у кожному апеляційному суді визначається Президентом України на підставі подання Голови Верховного Суду України чи голови вищого спеціалізованого суду або Міністра юстиції України.
Стаття 31. Повноваження апеляційних судів
Апеляційні суди діють як суди апеляційної інстанції щодо рішень місцевих судів, як суди першої інстанції у адміністративних, кримінальних та цивільних справах, що віднесені до їх підсудності законом, а також переглядають справи у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Апеляційні суди вивчають та узагальнюють судову практику, а також здійснюють інші повноваження, надані їм законом.
Стаття 35. Судові палати в апеляційних судах
В апеляційних судах можуть утворюватися відповідні судові палати для розгляду справ в апеляційному порядку, а також судові палати для розгляду справ у першій інстанції.
Голова апеляційного суду має право у разі необхідності своїм розпорядженням залучати суддів однієї судової палати для розгляду справ іншої спеціалізації або в іншій інстанції.
Стаття 37. Голова апеляційного суду
Голова апеляційного суду поряд із виконанням повноважень судді:
1) затверджує персональний склад судових палат;
2) утворює колегії суддів для розгляду судових справ у разі відсутності судових палат;
3) організує роботу по вивченню і узагальненню судової практики, аналізу судової статистики;
4) скликає загальні збори суду і вносить на розгляд загальних зборів питання, що потребують їх вирішення;
5) розподіляє обов'язки між заступниками голови суду;
6) організує роботу щодо підвищення кваліфікації суддів відповідного суду і працівників апарату суду;
7) організує роботу із народними засідателями та присяжними;
8) організує роботу суду щодо приймання громадян і розгляду пропозицій, заяв і скарг;
9) здійснює інші повноваження, надані йому законом.
Стаття 38. Заступники голови апеляційного суду
Заступник голови апеляційного суду поряд з виконанням повноважень судді здійснює відповідно до своїх обов'язків керівництво роботою структурних підрозділів апарату суду та інші повноваження, надані йому законом чи доручені головою суду.
Заступник голови апеляційного суду, який є одночасно головою судової палати, також:
1) утворює колегії суддів для розгляду судових справ;
2) здійснює керівництво роботою відповідних палат;
3) здійснює відповідно до розподілу обов'язків керівництво роботою структурних підрозділів апарату суду.
У разі відсутності голови апеляційного суду його повноваження здійснює заступник голови суду, який має найбільший суддівський стаж, а у разі відсутності заступників голови суду - суддя даного суду, який має найбільший суддівський стаж.
Глава 3-1
ВІЙСЬКОВІ СУДИ
Стаття 38-1. Завдання військових судів
Військові суди здійснюють правосуддя у Збройних Силах України та інших військових формуваннях, передбачених законодавством України.
Діяльність військових судів спрямована на охорону від будь-яких посягань безпеки України, боєздатності і боєготовності її Збройних Сил та інших військових формувань, захист прав і свобод військовослужбовців та інших громадян, а також прав і законних інтересів військових частин, установ, організацій.
Стаття 38-2. Види військових судів
В Україні діють військові суди гарнізонів як місцеві суди, військові суди регіонів і Військово-Морських Сил як апеляційні суди.
Військовий суд гарнізону утворюється на території, на якій розташовано один або кілька військових гарнізонів.
Стаття 38-3. Порядок обрання і склад військових судів
Судді військових судів обираються Верховною Радою України безстроково у порядку, встановленому законом. Судді, які вперше пройшли конкурсний відбір, призначаються Президентом України строком на п'ять років у порядку, встановленому законом.
Суддями військових судів можуть бути громадяни України, які відповідають вимогам, встановленим статтею 7 Закону України "Про статус суддів" (
2862-12)
, перебувають на військовій службі і мають військове звання офіцерського складу.
Військовий суд діє у складі суддів, із числа яких Міністром юстиції України за поданням Ради суддів України затверджуються голова суду та заступник голови суду строком на п'ять років.
Кількість суддів у кожному військовому суді визначається Президентом України на підставі подання Голови Верховного Суду України або Міністра юстиції України.
Кількість народних засідателів по кожному військовому суду визначається головою військового суду регіону, Військово-Морських Сил за погодженням з відповідним військовим командуванням.
Стаття 38-4. Порядок обрання народних засідателів військових судів
Народні засідателі військових судів обираються відкритим голосуванням на зборах військовослужбовців військових частин строком на п'ять років з числа громадян України, які перебувають на військовій службі і досягли 25-річного віку.
При здійсненні правосуддя народні засідателі військових судів користуються всіма правами судді.
Порядок проведення зборів військовослужбовців визначається Міністерством юстиції України за погодженням з Міністерством оборони України.
Народні засідателі, які не виправдали виявленої довіри, можуть бути відкликані зборами військовослужбовців, що їх обрали.
Стаття 38-5. Повноваження військових судів
Військові суди розглядають:
1) справи про всі злочини, вчинені військовослужбовцями Збройних Сил, Прикордонних військ, Служби безпеки України та інших військових формувань, що створюються Верховною Радою України і Президентом України, а також військовозобов'язаними під час проходження ними зборів;
2) всі справи про шпигунство;
3) справи про злочини проти встановленого порядку несення служби, вчинені особами начальницького складу виправно-трудових установ;
4) справи про злочини, вчинені певними категоріями осіб, що визначаються законодавством України;
5) справи про адміністративні правопорушення військовослужбовців;
6) справи за скаргами військовослужбовців на неправомірні дії військових службових осіб і органів військового управління;
7) справи про захист честі і гідності, сторонами у яких є військовослужбовці або військові організації.
8) інші справи, пов'язані із захистом прав і свобод військовослужбовців та інших громадян, а також прав і законних інтересів військових частин, установ, організацій.
У разі обвинувачення однієї особи або групи осіб у вчиненні кількох злочинів, якщо справа хоча б про один із злочинів підсудна військовому суду, а про інші - загальному суду, справа про всі злочини розглядається військовим судом.
У разі обвинувачення групи осіб у вчиненні одного або кількох злочинів, що не є військовими злочинами, якщо щодо хоча б одного з обвинувачених справа підсудна загальному суду, справа щодо всіх обвинувачених розглядається загальним судом.
Справи про злочини, вчинені особами, зазначеними у пунктах 1 і 3 частини першої цієї статті, в період проходження ними військової служби, розглядаються військовими судами і в тому разі, коли на момент розгляду справи вони звільнилися з військової служби.
Справи про злочини, вчинені особами до їх призову чи вступу на військову службу, розглядаються загальними судами.
Військові суди разом з кримінальними справами розглядають цивільні позови про відшкодування майнової шкоди, заподіяної внаслідок злочину.
Стаття 38-6. Повноваження військового суду гарнізону
Військовий суд гарнізону є місцевим судом і як суд першої інстанції розглядає всі кримінальні справи за винятком тих, які підсудні військовим судам регіонів і Військово-Морських Сил; справи за скаргами військовослужбовців на неправомірні дії військових службових осіб та органів військового управління; справи про захист честі і гідності, сторонами в яких є військовослужбовці або військові організації; інші справи, пов'язані із захистом прав і свобод військовослужбовців та інших громадян, а також прав і законних інтересів військових частин, установ, організацій; справи за скаргами на постанови про закриття кримінальної справи чи відмову в її порушенні у справах про злочини, підсудні військовим судам; а також питання, що виникають при виконанні рішень і вироків, постановлених військовими судами.
Стаття 38-7. Повноваження військового суду регіону, Військово-Морських Сил
Військовий суд регіону, Військово-Морських Сил є апеляційним судом, який:
у межах своїх повноважень розглядає справи як суд першої інстанції, у порядку апеляційного оскарження і у зв'язку з нововиявленими обставинами;
здійснюючи нагляд за організацією судової діяльності військових судів гарнізонів, вивчає і узагальнює судову практику, аналізує судову статистику;
здійснює інші повноваження, надані йому законом.
Стаття 38-8. Голова військового суду гарнізону
Голова військового суду гарнізону:
1) головує в судових засіданнях, призначає суддів як головуючих у судових засіданнях, утворює склад суду для колегіального розгляду справ;
2) здійснює керівництво вивченням та узагальненням судової практики і веденням судової статистики, вносить подання в державні органи, громадські організації і службовим особам про усунення порушень закону, умов, що сприяли вчиненню правопорушень;
3) керує роботою канцелярії суду;
4) призначає і звільняє з посад робітників і службовців суду;
5) веде особистий прийом, організує роботу по прийому військовослужбовців та інших громадян, розгляду скарг, заяв і пропозицій;
6) організує роботу по підвищенню кваліфікації суддів, працівників апарату суду;
7) інформує командування військових об'єднань і гарнізонів з питань діяльності суду;
8) здійснює інші повноваження, надані йому законом.
Голова військового суду гарнізону в межах своєї компетенції видає накази з питань організації роботи суду.
Стаття 38-9. Голова військового суду регіону, Військово-Морських Сил
Голова військового суду регіону, Військово-Морських Сил:
1) головує в судових засіданнях;
2) призначає суддів як головуючих у судових засіданнях, утворює склад суду для розгляду справ;
5) здійснює керівництво роботою суду;
6) організує роботу по вивченню і узагальненню судової практики, діловодству, веденню і аналізу судової статистики, вносить подання у державні органи, громадські організації і службовим особам про усунення порушень закону, умов, що сприяли вчиненню правопорушень;
7) веде особистий прийом, організує роботу суддів по прийому громадян, розгляду пропозицій, заяв і скарг;
8) призначає і звільняє з посад робітників і службовців суду;
9) організує роботу по підвищенню кваліфікації суддів, працівників апарату суду і народних засідателів;
10) інформує відповідне військове командування з питань діяльності суду;
11) здійснює інші повноваження, надані йому законом.
Голова військового суду регіону, Військово-Морських Сил у межах своєї компетенції видає накази з питань організації роботи суду.
Стаття 38-10. Порядок матеріально-технічного забезпечення діяльності військових судів
Фінансування, матеріально-технічне постачання, забезпечення транспортом, засобами зв'язку, зберігання архівних матеріалів військових судів і військової палати Верховного Суду України покладається на відповідні установи Міністерства оборони України за рахунок відповідно Міністерства юстиції України і Верховного Суду України з коштів державного бюджету, які спеціально виділяються на утримання військових судів.
Посадові оклади та доплати за кваліфікаційні класи військовим суддям встановлюються на рівні посадових окладів і доплат за кваліфікаційні класи суддів відповідних загальних судів. Доплати за військові звання і вислугу років встановлюються законодавством України для військовослужбовців. Посадові оклади працівників апарату військових судів не можуть бути меншими, ніж посадові оклади працівників апаратів відповідних загальних судів.
Стаття 38-11. Комплектування військових судів
Особовий склад військових судів користується всіма видами військового спорядження нарівні з особовим складом військових частин і установ Міністерства оборони України.
Військовослужбовці військових судів перебувають на військовій службі і входять у штатну чисельність Збройних Сил України. На них поширюються права, пільги і переваги, встановлені законодавством України для військовослужбовців.
Перелік штатних посад суддів військових судів і військової палати Верховного Суду України та відповідних цим посадам військових звань затверджується Президентом України: для військових судів - за поданням Міністра юстиції України і Голови Верховного Суду України, для військової колегії - за поданням Голови Верховного Суду України.
Військові звання суддям військових судів присвоюються Президентом України: суддям військових судів гарнізонів, регіонів і Військово-Морських Сил - за поданням Міністра юстиції України і Голови Верховного Суду України, суддям військової палати Верховного Суду України - за поданням Голови Верховного Суду України. Строки і порядок присвоєння військових звань, порядок призову і звільнення з військової служби працівників військових судів визначаються законодавством України.
Судді військових судів мають право на відставку відповідно до Закону України "Про статус суддів" (
2862-12)
. При звільненні з військової служби та виході у відставку судді військових судів за їх вибором мають право на одержання щомісячного довічного утримання та інших пільг, передбачених Законом України "Про статус суддів" або на одержання пенсії, встановленої законодавством для військовослужбовців. Суддя військового суду не може бути звільнений з військової служби, крім випадків звільнення за власним бажанням, за станом здоров'я, а також у разі досягнення 60-річного віку.
Стаття 38-12. Охорона військових судів і конвоювання арештованих
Охорона службових приміщень військових судів здійснюється військовими частинами гарнізонів, на території яких дислокуються військові суди.
Конвоювання у військові суди осіб, яких тримають під вартою на гауптвахтах, і охорона цих осіб здійснюється військовими комендатурами. Конвоювання осіб, яких тримають під вартою в слідчих ізоляторах, тюрмах та інших установах Державного департаменту України з питань виконання покарань, здійснюється підрозділами внутрішніх військ.
Глава 3-2
ВИЩІ СПЕЦІАЛІЗОВАНІ СУДИ
Стаття 38-13. Статус і склад вищих спеціалізованих судів
Вищі спеціалізовані суди є вищими судовими органами спеціалізованих судів.
Вищі спеціалізовані суди складаються з обраних до них Верховною Радою України суддів, зі складу яких загальними зборами відповідного суду обираються голова суду та його заступники.
У вищих спеціалізованих судах може утворюватися президія як консультативно-дорадчий орган при голові вищого спеціалізованого суду. Кількість членів і склад президії вищого спеціалізованого суду затверджуються зборами суддів цього суду за поданням його голови.
Стаття 38-14. Кількість суддів у вищих спеціалізованих судах
Кількість суддів у кожному вищому спеціалізованому суді визначається Президентом України на підставі подання Голови Верховного Суду України чи голови вищого спеціалізованого суду або Міністра юстиції України.
Стаття 38-15. Повноваження вищих спеціалізованих судів
Вищі спеціалізовані суди діють як суди касаційної інстанції щодо рішень місцевих та апеляційних судів, а у випадках, передбачених законом, як суди апеляційної інстанції щодо рішень апеляційних судів, ухвалених у першій інстанції, а також переглядають справи за нововиявленими обставинами.
Вищі спеціалізовані суди вивчають та узагальнюють судову практику, дають рекомендаційні роз'яснення з питань застосування законодавства, а також здійснюють інші повноваження, надані їм законом.
Стаття 38-16. Голова вищого спеціалізованого суду
Голова вищого спеціалізованого суду поряд із виконанням повноважень судді:
1) утворює колегії суддів для розгляду судових справ;
2) організує роботу щодо вивчення та узагальнення судової практики, аналізу судової статистики;
3) скликає загальні збори суддів відповідного суду та вносить на їх розгляд питання, що потребують їх вирішення;
4) визначає обов'язки заступників голови суду;
5) організує роботу з підвищення кваліфікації суддів відповідного суду та працівників апарату суду;
6) здійснює інші повноваження, надані йому законом.
Стаття 38-17. Заступник голови вищого спеціалізованого суду
Заступник голови вищого спеціалізованого суду поряд з виконанням повноважень судді здійснює відповідно до розподілу обов'язків керівництво роботою структурних підрозділів апарату суду та інші повноваження, надані йому законом чи доручені головою суду, виконує повноваження голови вищого спеціалізованого суду у разі його відсутності.
Глава 4
ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
Стаття 39. Верховний Суд України - найвищий судовий орган України
Верховний Суд України є найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції України і забезпечує однакове застосування законодавства цими судами в порядку, встановлюваному законодавством України.
Стаття 40. Повноваження Верховного Суду України
Верховний Суд України:
у межах своїх повноважень переглядає у касаційному порядку рішення судів загальної юрисдикції та справи за нововиявленими обставинами у порядку, встановленому процесуальним законом, а також розглядає справи, віднесені до його компетенції Конституцією та законами України;
вивчає і узагальнює судову практику, аналізує судову статистику і дає роз'яснення судам у питаннях застосування законодавства, що виникають при розгляді судових справ;
вирішує в межах своїх повноважень питання, що випливають з міжнародних договорів України;
здійснює інші повноваження, надані йому законом.
Стаття 41. Порядок обрання суддів Верховного Суду України
Судді Верховного Суду України обираються Верховною Радою України безстроково.
Кількісний склад Верховного Суду України встановлюється Верховною Радою України.
Стаття 43. Склад Верховного Суду України
Верховний Суд України складається із обраних до нього Верховною Радою України суддів.
Для організації роботи з розгляду та перегляду справ, не віднесених до підсудності вищих спеціалізованих судів, у Верховному Суді України діють судові палати.
Із складу суддів Верховного Суду України Пленумом Верховного Суду України шляхом таємного голосування обираються Голова Верховного Суду України, перший заступник Голови, заступники Голови - голови судових палат, їх заступники і секретар Пленуму.
Стаття 44. Пленум Верховного Суду України
Пленум Верховного Суду України діє в складі Голови Верховного Суду України, заступників Голови і членів Верховного Суду України.
У засіданнях Пленуму беруть участь Генеральний прокурор України і Міністр юстиції України. Участь Генерального прокурора України в роботі Пленуму є обов'язковою.
У засіданнях Пленуму, не зв'язаних з розглядом судових справ, на запрошення Голови Верховного Суду України можуть брати участь судді, члени науково-консультативної ради при Верховному Суді України, представники міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, громадських організацій, а також наукових установ.
Стаття 45. Повноваження Пленуму Верховного Суду України
Пленум Верховного Суду України:
1) розглядає питання, віднесені до повноважень Верховного Суду України Конституцією України (
254к/96-ВР)
і законами України;
2) розглядає матеріали узагальнення судової практики і судової статистики та дає роз'яснення судам з питань застосування законодавства;
3) затверджує чисельний та персональний склад судових палат, обирає Голову Верховного Суду України, його першого заступника, заступників Голови - голів судових палат, їх заступників і секретаря Пленуму;
4) затверджує за поданням Голови Верховного Суду України науково-консультативну раду при Верховному Суді України;
5) розглядає і вирішує питання про внесення звернень до Конституційного Суду України про відповідність законів та інших правових актів
Конституції України і офіційне тлумачення Конституції та законів України;
6) заслуховує повідомлення про роботу Верховного Суду України і звіти голів судових палат Верховного Суду України про діяльність палат;
7) розглядає подання Голови Верховного Суду України про невідповідність роз'яснень Пленуму Верховного Суду України законодавству України;
8) затверджує регламент Верховного Суду України щодо правил розгляду Верховним Судом України питань, віднесених законом до його компетенції;
9) здійснює інші повноваження, надані йому законом.
Стаття 47. Порядок роботи Пленуму Верховного Суду України
Пленум Верховного Суду України скликається не менш як один раз на три місяці. Про час скликання Пленуму і питання, що вносяться на його розгляд, члени Пленуму, Генеральний прокурор України і Міністр юстиції України повідомляються не пізніш як за п'ятнадцять днів до засідання.
Проекти постанов Пленуму та інші матеріали до засідання Пленуму надсилаються членам Пленуму, Генеральному прокурору України і Міністру юстиції України не пізніш як за десять днів до засідання.
Засідання Пленуму Верховного Суду України є правомочними при наявності не менш як двох третин його складу.
Постанови Пленуму Верховного Суду України приймаються відкритим голосуванням більшістю голосів членів Пленуму, які беруть участь у голосуванні.
Постанови Пленуму підписуються Головою Верховного Суду України і секретарем Пленуму.
Секретар Пленуму Верховного Суду України поряд з виконанням обов'язків члена Верховного Суду України здійснює організаційну роботу по підготовці засідань Пленуму, забезпечує ведення протоколу і провадить дії, необхідні для виконання прийнятих Пленумом постанов.
Стаття 49. Повноваження судових палат Верховного Суду України
Судді судових палат Верховного Суду України розглядають у межах своїх повноважень справи, віднесені законом до підсудності Верховного Суду України у порядку, передбаченому процесуальним законом.
Голова Верховного Суду України має право у разі необхідності своїм розпорядженням залучити суддів однієї судової палати для розгляду справ іншої спеціалізації.
Судові палати Верховного Суду України вивчають і узагальнюють судову практику, аналізують судову статистику та здійснюють інші повноваження, надані їм законом.
Стаття 50. Президія Верховного Суду України
До складу президії Верховного Суду України входять за посадою Голова Верховного Суду України, його заступники і судді, кількісний склад яких визначається Пленумом Верховного Суду України відкритим голосуванням.
Судді Верховного Суду України до складу президії Верховного Суду України обираються Пленумом Верховного Суду України за поданням Голови Верховного Суду України чи за пропозицією суддів Верховного Суду України таємним голосуванням строком на п'ять років. Обраним вважається суддя, за якого подано більшість голосів суддів, які брали участь у засіданні Пленуму. В такому ж порядку судді звільняються достроково від обов'язків члена президії.
Президія Верховного Суду України:
1) розглядає матеріали вивчення судової практики та аналізу судової статистики;
2) заслуховує питання щодо добору кадрів суддів Верховного Суду України;
3) розглядає питання матеріально-технічного та фінансового забезпечення Верховного Суду України;
4) вирішує питання про преміювання суддів і працівників апарату Верховного Суду України, встановлює надбавки до посадових окладів;
5) розглядає питання щодо організації роботи судових палат і апарату Верховного Суду України;
6) розглядає питання щодо надання методичної допомоги судам загальної юрисдикції;
7) організовує виконання рішень зборів суддів Верховного Суду України;
8) розглядає інші організаційні питання щодо забезпечення діяльності Верховного Суду України, які вносяться на її розгляд Головою Верховного Суду України та членами президії.
Засідання президії Верховного Суду України проводяться не рідше одного разу на місяць і є повноважними за наявності двох третин її членів.
Президія приймає постанови більшістю голосів її членів, що брали участь у засіданні. Постанови підписуються Головою Верховного Суду України або його заступником, який головував на засіданні.
Для підготовки проектів постанов Пленуму, вивчення окремих питань, пов'язаних із вдосконаленням здійснення правосуддя, президія Верховного Суду України може створювати робочі групи з числа суддів та фахівців у відповідних галузях права.
Стаття 51. Голова Верховного Суду України
Голова Верховного Суду України:
1) організовує діяльність Верховного Суду України, його матеріально-технічне та фінансове забезпечення, затверджує штатний розпис і кошторис витрат на утримання Верховного Суду України, затверджує положення про його структурні підрозділи, видає накази і розпорядження, приймає на роботу та звільняє працівників апарату суду, присвоює їм ранги державного службовця, застосовує щодо них заохочення та накладає дисциплінарні стягнення відповідно до закону;
2) звертається з поданням до Президента України щодо утворення судів, затвердження переліку штатних посад суддів військових судів, військової палати Верховного Суду України і відповідних цим посадам військових звань та присвоєння цим суддям військових звань;
3) організує роботу по вивченню і узагальненню судової практики, аналізу судової статистики; вносить подання в державні органи, громадські організації і службовим особам про усунення порушень закону, причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушень, а також організує роботу по здійсненню контролю за виконанням роз'яснень Пленуму Верховного Суду України і вносить матеріали на розгляд Пленуму;
4) скликає Пленум Верховного Суду України і головує на його засіданнях, вносить питання на розгляд Пленуму Верховного Суду України; може головувати в судових засіданнях колегій суддів Верховного Суду України при розгляді будь-якої справи;
5) скликає президію Верховного Суду України і вносить на розгляд президії питання, що потребують її рішення; головує на засіданнях президії;
6) вносить на розгляд Пленуму Верховного Суду України подання про обрання першого заступника Голови, заступників Голови - голів судових палат, їх заступників і секретаря Пленуму Верховного Суду України;
7) вносить подання до Верховної Ради України про обрання суддів судів загальної юрисдикції безстроково, якщо інше не передбачено законом, а також з пропозиціями щодо встановлення кількісного складу Верховного Суду України;
8) вносить у Пленум Верховного Суду України подання про невідповідність роз'яснень Пленуму Верховного Суду України законодавству України;
9) розподіляє обов'язки між заступниками Голови Верховного Суду України;
10) керує організацією роботи судових палат; керує роботою апарату Верховного Суду України;
11) веде особистий прийом, організує роботу суду по прийому громадян і розгляду пропозицій, заяв і скарг;
12) здійснює інші повноваження, надані йому законом.
Стаття 52. Заступники Голови Верховного Суду України
Заступники Голови Верховного Суду України:
1) можуть головувати у судових засіданнях колегій суддів Верховного Суду України;
2) організують роботу відповідних судових палат;
3) у межах своїх повноважень видають накази і розпорядження;
4) здійснюють відповідно до розподілу обов'язків керівництво роботою структурних підрозділів апарату Верховного Суду України;
5) ведуть особистий прийом громадян;
6) утворюють колегії суддів для розгляду справ у судових засіданнях;
7) подають Пленуму Верховного Суду України звіти про діяльність судових палат;
8) мають право витребувати судові справи для вивчення і узагальнення судової практики;
9) організують роботу по підвищенню кваліфікації суддів відповідної судової палати.
У разі відсутності Голови Верховного Суду України його повноваження здійснює перший заступник Голови Верховного Суду України, а за відсутності першого заступника - заступник Голови Верховного Суду України, який має більший суддівський стаж.
Стаття 54. Бюлетень Верховного Суду України
Верховний Суд України видає "Бюлетень Верховного Суду України".
Розділ III
СУДДІ І НАРОДНІ ЗАСІДАТЕЛІ
Стаття 55. Вимоги до кандидатів у судді і народні засідателі
Вимоги до кандидатів у судді визначаються Законом України "Про статус суддів" (
2862-12)
.
Народним засідателем апеляційного суду може бути громадянин України, який на день обрання досяг 30-річного віку.
Не може бути народним засідателем особа, яка має судимість, особа з обмеженою дієздатністю або яку за рішенням суду визнано недієздатною.
Стаття 56. Строк, на який народні засідателі закликаються до виконання обов'язків у суді
Народні засідателі закликаються до виконання своїх обов'язків у судах в порядку черговості не більш як на місяць на рік, крім випадків, коли продовження цього строку викликається необхідністю закінчити розгляд судової справи, початої з їх участю.
Стаття 57. Збереження за народними засідателями середнього заробітку на час виконання ними обов'язків у суді
За народними засідателями з числа робітників, колгоспників і службовців на час виконання ними обов'язків у суді зберігається середній заробіток за місцем постійної роботи.
Народним засідателям, які не є робітниками, колгоспниками і службовцями, відшкодовуються витрати, зв'язані з виконанням їх обов'язків у суді. Порядок і розміри відшкодування встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Стаття 58. Припинення повноважень суддів і звільнення їх з посади
Припинення повноважень суддів і звільнення їх з посади проводиться на підставах і в порядку, встановлених Законом України "Про статус суддів" (
2862-12)
.
Народні засідателі можуть бути відкликані виборцями або органом, який їх обрав, за поданням голови відповідного суду, якщо вони не виправдали виявленої їм довіри або вчинили дії, не гідні звання народного засідателя.
Стаття 59.
Відкликання суддів і народних засідателів
Судді і народні засідателі судів Української РСР можуть бути відкликані виборцями або органом, що їх обрав, якщо вони не виправдали виявленого їм довір'я або вчинили дії, не гідні високого звання судді чи народного засідателя.
Порядок відкликання народних суддів і народних засідателів районних (міських) народних судів визначається Законом Української РСР "Про порядок відкликання народних суддів і народних засідателів районних (міських) народних судів Української РСР".
Голова, заступники голови, члени і народні засідателі обласного, Київського міського суду можуть бути відкликані обласною, Київською міською Радою народних депутатів.
Голова, заступники Голови, члени і народні засідателі Верховного Суду Української РСР моэжуть бути відкликані Верховною Радою Української РСР, а в період між її сесіями - Президією Верховної Ради Української РСР з наступним поданням виданого у зв'язку з цим Указу на затвердження Верховної Ради Української РСР на черговій сесії.
Стаття 60.
Дострокове звільнення суддів і народних засідателів
Судді і народні засідателі судів Української РСР можуть бути увільнені від виконання своїх обов'язків до закінчення строку повноважень у зв'язку з тривалою хворобою, а також на їх прохання - з інших поважних причин.
Дострокове звільнення народних суддів районних (міських) народних судів проводиться Президією Верховної Ради Української РСР за поданням Міністра юстиції Української РСР.
Дострокове звільнення народних засідателів районних (міських) народних судів проводиться на зборах громадян за місцем їх роботи або проживання, а також на зборах військовослужбовців по військових частинах, де вони були обрані народними засідателями.
Голова, заступники голови, члени і народні засідателі обласного, Київського міського суду можуть бути достроково звільнені відповідно обласною, Київською міською Радою народних депутатів.
Голова, заступники Голови, члени і народні засідателі Верховного Суду Української РСР моэжуть бути достроково звільнені Верховною Радою Української РСР, а в період між її сесіями - Президією Верховної Ради Української РСР з наступним поданням виданого у зв'язку з цим Указу на затвердження Верховної Ради Української РСР на черговій сесії.
Стаття 61. Вибори народних засідателів замість вибулих
У разі вибуття окремих народних засідателів судів України проводяться вибори народних засідателів замість вибулих. Вибори проводяться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України "Про статус суддів" (
2862-12)
.
Стаття 62. Недоторканність суддів і народних засідателів
Судді - недоторканні. Гарантії недоторканності суддів встановлюються Законом України "Про статус суддів".
Гарантії недоторканності суддів поширюються на народних засідателів під час виконання ними обов'язків у суді.
Стаття 63. Дисциплінарна відповідальність суддів
Судді судів України несуть дисциплінарну відповідальність на підставах і в порядку, встановлених Конституцією України, законами України "Про статус суддів" (
2862-12)
і "Про кваліфікаційні комісії, кваліфікаційну атестацію і дисциплінарну відповідальність суддів судів України" (
3911-12)
, "Про Вищу раду юстиції".
Розділ IV
ВИКОНАННЯ СУДОВИХ РІШЕНЬ
Стаття 64. Обов'язковість судових рішень
Судові рішення ухвалюються судами іменем України.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими для виконання на території України.
Обов'язковість виконання на території України рішень судів іноземних держав визначається міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Примусове виконання судових рішень, перелік яких встановлено законом, покладається на районні, міські (міста обласного значення), районні у містах відділи державної виконавчої служби, які входять до системи органів Міністерства юстиції України.
Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, передбачену законом.
Розділ V
ІНШІ ПИТАННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ СУДІВ УКРАЇНИ
Стаття 67. Структура і штатна чисельність апаратів судів України
З метою забезпечення роботи судів по здійсненню правосуддя, узагальненню судової практики та іншої діяльності в судах України є апарати судів.
Структура і штатна чисельність апаратів місцевих та апеляційних судів затверджується Міністерством юстиції України за поданням голови відповідного суду.
У складі апарату Верховного Суду України утворюються відділи та інші структурні підрозділи, необхідні для виконання функцій, зв'язаних з діяльністю Верховного Суду України.
Структура і штатна чисельність апарату Верховного Суду України затверджуються Головою Верховного Суду України.
Штатний розпис Верховного Суду України, положення про відділи та інші структурні підрозділи затверджуються Головою Верховного Суду України.
Стаття 68. Печатка судів України
Суди України є юридичними особами, мають печатку з зображенням Державного герба України і своїм найменуванням.
|
Голова Президії Верховної Ради
Української РСР
Секретар Президії Верховної Ради
Української РСР
|
О. ВАТЧЕНКО
Я. КОЛОТУХА
|
|
м.Київ, 5 червня 1981 року
2022-X
|