ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
Л И С Т
N 10369/7/22-3217 від 27.07.2000
м.Київ
vd20000727 vn10369/7/22-3217
Про застосування податкового законодавства
(Витяг)
На доповнення до Методичних рекомендацій щодо порядку, форм і
методів проведення документальних перевірок комерційних банків,
направлених листом ДПА України від 17.05.99 р. N 7100/7/22-3212
(ДСК), та з метою правильного застосування податкового
законодавства в практичній контрольно-перевірній діяльності
направляємо роз'яснення щодо застосування при перевірках вимог
окремих статей Законів України "Про оподаткування прибутку
підприємств" ( 334/94-ВР ) і "Про податок на додану вартість"
( 168/97-ВР ).
Який порядок віднесення до складу валових витрат банківської
установи, що знаходиться на сплаті консолідованого податку на
прибуток витрат, пов'язаних з поліпшенням основних фондів, -
підпорядковані філії мають дотримуватися 5 %-вого обмеження чи 5
%-ове обмеження діє в цілому по банку, а в розрізі філій - не
обов'язкове?
Згідно з п.8.7.1 ст.8 Закону України "Про оподаткування
прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) платник податку має право
протягом звітного року віднести до складу валових витрат будь-які
витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів, у сумі, що не
перевищує 5 % сукупної балансової вартості основних фондів на
початок звітного року.
Банківські установи, що сплачують консолідований податок на
прибуток та централізовано розраховують амортизаційні відрахування
на основні фонди відповідної групи, що знаходяться на обліку у
підлеглих філіях (відділеннях), мають право віднести до складу
валових витрат витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів
підлеглих філій (відділень) у межах 5 % за рік від сукупної
балансової вартості груп основних фондів на початок звітного року,
розрахованих у розрізі кожної філії, відділення тощо окремо.
Чи правомірно заходи із реформування балансових філій
(відділень), зареєстрованих як платники ПДВ, у безбалансові з
одночасним підпорядкуванням їх балансовим філіям (відділенням)
прирівняти до реорганізації? При виконанні цієї реорганізації чи
юридично правомірне одночасне зняття з обліку як платника ПДВ
філій, що реформуються з балансових у безбалансові?
Відповідно до п.9.6 ст.9 Закону України "Про податок на
додану вартість" від 03.04.97 р. N 168/97-ВР свідоцтво про
реєстрацію платника ПДВ діє до дати його анулювання, яке
відбувається у випадках коли:
- новостворений суб'єкт підприємницької діяльності за
підсумками діяльності за двадцять календарних місяців з моменту
його створення не вважається платником ПДВ згідно зі статтею 2
цього Закону ( 168/97-ВР ) та знімається з обліку;
- зареєстрований як платник ПДВ та припиняє діяльність згідно
з рішенням про ліквідацію такого платника податку.
З 1 жовтня 1998 року виключення платника податку з Реєстру та
анулювання Свідоцтва здійснюється з урахуванням вимог частини
п'ятої ст.14 Указу Президента України "Про деякі зміни в
оподаткуванні" від 07.08.98 р. N 857/98.
Платники податку на додану вартість, які можуть бути зняті з
реєстрації на підставі вимог ст.14 Указу ( 857/98 ), повинні
подати заяву про зняття з обліку у 10-денний термін після
закінчення 24-місячного терміну з моменту реєстрації.
Зняття з обліку як платника ПДВ безбалансових відділень при
умові, що такі відділення не мають власного кореспондентського
рахунка, може виконуватися у випадках реорганізації та ліквідації
балансових відділень, що відповідає вимогам:
- ст. 37 - 40 Цивільного кодексу України ( 1540-06 );
- розділу VII Закону України "Про підприємства в Україні" від
27.03.91 р. N 887 ( 887-12 );
- статті 19 - 22 Закону України "Про господарські товариства"
від 19.09.91 р. N 1576-XII ( 1576-12 ).
Таким чином, якщо комерційний банк знаходиться на сплаті
консолідованого податку на прибуток, виконує структурну перебудову
підлеглих філій (відділень), реформує балансові відділення у
безбалансові, то у момент проведення такої реорганізації
відділення, що реформуються із балансових у безбалансові,
одночасно знімаються з обліку як платники ПДВ.
Подальше закріплення основних фондів реформованої філії
(відділення) за іншим відділенням (філією) проводиться за окремим
розпорядженням головного банку. У ході такого перерозподілу
основних фондів реформованої філії, яка на умовах цехового
структурного підрозділу виключена з Реєстру платників податку на
додану вартість, не виникає об'єкта обкладення податком на додану
вартість, тобто ПДВ на вартість основних засобів, що передаються
на облік балансовій філії (відділенню) від підрозділу, що
реформувався у безбалансовий, до бюджету не розраховується та не
сплачується.
Чи повинен банк відображати операції з придбання продуктів
харчування для їдальні та реалізовані готові страви у книгах
обліку продажу товарів та в книзі обліку придбання продуктів
харчування для їдальні?
Відповідно до Порядку ведення книги обліку придбання товарів
(робіт, послуг), затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97 р.
N 165 ( z0233-97 ), банк, зареєстрований як платник ПДВ,
зобов'язаний відображати в Книзі обліку придбання товарів (робіт,
послуг) операції з придбання продуктів харчування та їх подальшої
реалізації в Книзі обліку продажу товарів.
Який порядок обліку у складі валових витрат продуктів
харчування, що закуповуються для їдальні, та суми виручки від
реалізації готових страв? Чи має банк право на податковий кредит,
якщо він зареєстрований як платник ПДВ, та яким чином це
оформляється у податковому обліку?
Їдальня є об'єктом соціальної інфраструктури, тобто перебуває
на балансі банківської установи та утримується за рахунок такого
платника податку. Усі товари, які закуповуються банківською
установою для потреби їдальні, включаються у фінансовому обліку до
складу валових витрат. Дата купівлі товарів є датою виникнення
податкового кредиту з ПДВ. У разі продажу товарів працівникам суми
виручки включаються до валового доходу. Дата продажу товарів є
датою виникнення податкових зобов'язань з ПДВ.
Відповідно до п.3.1.1 ст.3 Закону України "Про податок на
додану вартість" від 03.04.97 р. N 168/97-ВР ( 168/97-ВР )
об'єктом оподаткування є операції платників податку з продажу
товарів (робіт, послуг) на митній території України.
Податковий кредит звітного періоду складається із сум
податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному
періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість
яких відноситься до складу валових витрат або основних фондів чи
нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Таким чином, при виконанні зазначених вимог у повному обсязі
банківська установа, яка зареєстрована в установленому порядку як
платник ПДВ, має право на податковий кредит з матеріальних
ресурсів, вартість яких відноситься до валових витрат товарів
(робіт, послуг), які оподатковуються на загальних підставах.
При цьому база обкладення податком на додану вартість
операцій з надання послуг з харчування працівникам установи
визначається виходячи із фактичної ціни операції, але не нижчої за
звичайні ціни.
Заступник Голови Г.Оперенко
Начальник Головного управління
валютного контролю О.Кабанець
"Баланс", N 352000