На виконання статті 22 Закону України "Про ветеринарну медицину" (2498-12) Кабінет Міністрів України постановляє:

Затвердити Положення про регіональну службу державного ветеринарного контролю на державному кордоні та транспорті Державного департаменту ветеринарної медицини Міністерства агропромислового комплексу України, що додається.

ЗАТВЕРДЖЕНО

постановою Кабінету Міністрів України

від 2 березня 1998 р. N 264

1. Регіональна служба державного ветеринарного контролю на державному кордоні та транспорті Державного департаменту ветеринарної медицини Міністерства агропромислового комплексу України (далі - регіональна служба держветконтролю) відповідно до Закону України "Про ветеринарну медицину" (2498-12) є установою державної ветеринарної медицини у закріпленій зоні, метою діяльності якої є запобігання занесенню в Україну особливо небезпечних (у тому числі карантинних) хвороб тварин, а також хвороб, спільних для тварин і людей.

Структурними підрозділами регіональної служби держветконтролю є прикордонні і транспортні пункти держветконтролю, за якими закріплені зони обслуговування.

Регіональна служба держветконтролю з підпорядкованими їй прикордонними і транспортними пунктами державного ветеринарного контролю підпорядковується безпосередньо Державному департаменту ветеринарної медицини.

2. Регіональна служба держветконтролю у своїй діяльності керується Конституцією України (254к/96-ВР) та законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, наказами Мінагропрому і Головного державного інспектора ветеринарної медицини України, а також цим Положенням.

3. Основними завданнями регіональної служби держветконтролю є:

запобігання занесенню на територію України з територій інших держав особливо небезпечних хвороб, спільних для тварин і людей;

здійснення державного ветеринарного контролю за дотриманням ветеринарних вимог під час міжнародних і внутрідержавних перевезень усіх видів тварин (включаючи птахів, хутрових звірів, лабораторних, зоопаркових, домашніх тварин та інших представників фауни, а також ембріонів, запліднену ікру тощо), продуктів тваринного походження (м'яса і м'ясопродуктів, молока і молокопродуктів, яєць, риби і рибопродуктів, продуктів бджільництва, сперми тощо), сировини тваринного походження (шкір, вовни, волосу, хутра, пуху, пір'я, залоз внутрішньої секреції, кишок, рогів, копит, кісток, легенів, печінки, інших м'якушевих субпродуктів, жовчі, крові, вакцин тощо), кормів, ветеринарних препаратів, біологічних, мікробних, вірусних культур та грибів, предметів колекціонування тваринного походження, засобів ветеринарної медицини, а також предметів і матеріалів, які можуть бути носіями збудників інфекційних захворювань тварин, та інших вантажів, підконтрольних службі державної ветеринарної медицини і затверджених Державним департаментом ветеринарної медицини;

контроль за дотриманням юридичними та фізичними особами ветеринарно-санітарних вимог під час імпорту, експорту та транзиту через територію України підконтрольних вантажів;

контроль разом з іншими службами в пунктах пропуску через державний кордон України ручної поклажі пасажирів і туристів з метою недопущення перевезення ними через державний кордон заборонених продуктів тваринного походження;

контроль за ветеринарно-санітарним станом автомобільного транспорту, суден, літаків, вагонів, контейнерів, складських приміщень, карантинних баз, навантажувально-розвантажувальних майданчиків та інших спеціальних споруд, дезінфекційних і промивних комплексів, а також за накопиченням та утилізацією сепарацій у міжнародних повітряних, морських портах і міжнародній пошті, на прикордонних залізничних станціях та автошляхах;

підготовка проектів нормативно-правових актів з питань здійснення ветеринарного контролю в пунктах пропуску через державний кордон України.

4. Регіональна служба держветконтролю відповідно до покладених на неї завдань, а також через підпорядковані їй підрозділи:

1) бере разом з органами державної ветеринарної медицини Автономної Республіки Крим, областей, міст і районів, органами місцевого самоврядування участь у здійсненні заходів щодо захисту території України від занесення з території інших держав і розповсюдження збудників інфекційних захворювань тварин під час міжнародних і внутрідержавних перевезень підконтрольних вантажів у закріпленій зоні і контролює їх виконання;

2) вивчає епізоотичну ситуацію в закріпленій зоні, на суміжній території, в державах-партнерах зовнішньоекономічної діяльності, здійснює нагляд за виконанням ветеринарних вимог до утримання і випасання тварин у прикордонній зоні, проведенням протиепізоотичних заходів у закріпленій зоні, включаючи вакцинації, обробки і діагностичні дослідження, згідно з інструкціями Державного департаменту ветеринарної медицини;

3) терміново доповідає Державному департаменту ветеринарної медицини, органам ветеринарної медицини на місцях у закріпленій зоні про всі випадки виявлення серед тварин, які перевозяться, хворих, підозрілих на захворювання і загиблих від інфекційних захворювань, затримку підконтрольних вантажів, а також виникнення осередків інфекційного захворювання тварин або їх масового отруєння під час транспортування;

4) проводить перевірку ветеринарних документів, клінічний огляд тварин, ветеринарно-санітарну експертизу сировини та продуктів тваринного і рослинного походження, кормів і препаратів, призначених для цілей ветеринарної медицини, під час імпорту, експорту та транзиту через територію України;

5) здійснює державний ветеринарний контроль за дотриманням усіма центральними органами виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності, громадянами України, іноземцями і особами без громадянства - власниками підконтрольних вантажів і транспортних засобів нормативно-правових актів з питань охорони території України від занесення з територій інших держав збудників інфекційних захворювань тварин під час імпорту, експорту та транзиту через територію України;

6) бере участь у роботі комісій, які займаються питаннями відведення місць і територій під будівництво об'єктів, пов'язаних з перевезенням підконтрольних вантажів (спеціальні платформи, причали, пункти напування тварин та санітарної обробки і дезінфекції транспортних засобів), обстеження господарств, м'ясо- та молокопереробних підприємств, цехів, що здійснюють відвантаження, розвантаження тварин, продукції і сировини тваринного походження, кормів, у тому числі на експорт, або кормів, що надходять за імпортом у зону обслуговування;

7) надсилає приписи управлінню залізниці, автомобільного транспорту, аеропорту, морському чи річковому пароплавству у разі виявлення в регіоні обслуговування карантинних заразних хвороб тварин на підставі рішень місцевих органів влади про закриття станцій, аеропортів, портів, причалів для навантаження, розвантаження підконтрольних вантажів у зв'язку з накладанням карантину, а також видає дозволи на відкриття зазначених станцій, аеропортів, портів, причалів після зняття з них карантину;

8) здійснює контроль за обробкою транспортних засобів після перевезення тварин, продуктів і сировини тваринного походження;

9) проводить роботу з питань охорони праці працівників ветеринарної служби, виробничої санітарії, забезпечує безаварійну роботу спецавтотранспорту служби.

5. Регіональна служба держветконтролю має право:

видавати обов'язкові для виконання розпорядження в межах закріпленої зони з питань охорони території України від занесення з територій інших держав збудників інфекційних захворювань тварин, а також з питань виконання ветеринарних правил під час імпорту, експорту і внутрідержавних перевезень підконтрольних вантажів, відповідних заходів, нормативно-правових актів Державного департаменту ветеринарної медицини, обов'язкових для виконання всіма підприємствами, установами та організаціями, в тому числі інших держав, громадянами України, іноземцями, особами без громадянства - власниками вантажів, а також тими, хто здійснює зазначені перевезення;

проводити огляд підконтрольних вантажів під час їх імпорту, експорту чи транзиту через територію України;

безперешкодно відвідувати в установленому порядку підконтрольні об'єкти на відповідній території (морських і річкових портів (пристаней), аеропортів, залізничних станцій, поштамтів, карантинних баз, навантажувально-розвантажувальних майданчиків, інших підприємств, установ та організацій усіх форм власності, окремих осіб, які займаються заготівлею, зберіганням, переробкою та імпортно-експортними перевезеннями підконтрольних вантажів у зоні обслуговування);

не допускати ввезення на територію України тварин, продуктів і сировини тваринного походження без проходження обов'язкового ветеринарного контролю.

Пропуск через митний кордон України тварин, продуктів тваринного походження, готових харчових продуктів, сировини тваринного походження, кормів тваринного та рослинного походження, кормових добавок, штамів мікроорганізмів, засобів захисту тварин, засобів ветеринарної медицини, а також предметів і матеріалів, які можуть бути носіями збудників інфекційних захворювань тварин, та інших вантажів, підконтрольних службі державної ветеринарної медицини, дозволяється тільки після проходження обов'язкового ветеринарного контролю.

Митне оформлення вантажів може бути завершено лише після проходження зазначеного контролю, який проводять спеціалісти регіональних служб державного ветеринарного контролю та митниць і митних постів. При цьому робочі місця державних інспекторів ветеринарного контролю повинні знаходитися в єдиній митній зоні;

отримувати від адміністрацій митниць, морських і річкових портів (пристаней), аеропортів, залізничних станцій, інших підприємств, установ та організацій усі необхідні документи про підконтрольні вантажі, які прибували, зберігались або відправлялись;

в установленому порядку припиняти або тимчасово забороняти перевезення (переміщення) підконтрольних вантажів у разі відсутності погодження Державного департаменту ветеринарної медицини, а також виникнення захворювань тварин, встановлення порушень ветеринарних вимог, неправильного оформлення ветеринарних документів, виявлення у них розбіжностей щодо кількості, якості, маси, упаковки чи у разі відсутності таких документів;

оформляти приписи про усунення виявлених порушень ветеринарних правил під час перевезень підконтрольних вантажів, приймати рішення щодо можливості реалізації продукції після ветеринарно-санітарної експертизи або знезараження її;

знезаражувати в установленому порядку заборонені для перевезення через державний кордон харчові продукти тваринного походження, вилучені під час проведення контролю ручної поклажі пасажирів;

відбирати зразки проб тваринницької продукції для проведення аналізу і лабораторних досліджень в установленому порядку згідно з ветеринарними вимогами України;

забороняти, до усунення виявлених недоліків, використання для перевезень підконтрольних вантажів транспортних засобів, місць і засобів навантаження чи розвантаження у випадках виявлення їх незадовільного ветеринарно-санітарного стану чи загрози шкідливої дії на здоров'я або якість продуктів;

накладати на посадових осіб, а також громадян - власників вантажів, винних у порушенні законодавства в галузі ветеринарної медицини, адміністративні стягнення у вигляді штрафу згідно із законодавством.

6. Регіональна служба держветконтролю, виконуючи покладені на неї завдання, взаємодіє з місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, громадськими об'єднаннями, а також громадянами.

7. Регіональну службу держветконтролю очолює головний державний інспектор ветеринарної медицини - начальник регіональної служби держветмедицини, який призначається на посаду Державним департаментом ветеринарної медицини.

Головний державний інспектор ветеринарної медицини - начальник регіональної служби держветконтролю виконує свої обов'язки у закріпленій зоні обслуговування.

Спеціалістам ветеринарної медицини регіональної служби держветконтролю надаються повноваження державних інспекторів ветеринарної медицини. Посадові особи, які здійснюють державний ветеринарний контроль, носять формений одяг з відповідними відзнаками.

Заступники начальника регіональної служби держветконтролю за посадою є заступниками головного державного інспектора ветеринарної медицини відповідної регіональної служби державного ветеринарного контролю на державному кордоні та транспорті і призначаються та звільняються з посади Державним департаментом ветеринарної медицини.

Головний державний інспектор ветеринарної медицини - начальник регіональної служби держветконтролю несе відповідальність за виконання покладених на цю службу завдань і здійснення нею своїх функцій, визначає ступінь відповідальності спеціалістів служби держветконтролю та керівників її структурних підрозділів.

Головний державний інспектор ветеринарної медицини - начальник регіональної служби держветконтролю у межах своєї компетенції видає приписи і розпорядження, що є обов'язковими для виконання під час транспортування підконтрольних службі державної ветеринарної медицини вантажів.

8. Фінансування та матеріально-технічне забезпечення регіональної служби держветконтролю здійснюється за рахунок асигнувань державного бюджету, а також за рахунок позабюджетних коштів, які надходять від справляння зборів за виконання робіт, пов'язаних з наданням послуг під час здійснення державного ветеринарного контролю на державному кордоні та транспорті.

9. Структуру і штатний розпис регіональної служби держветконтролю визначає Державний департамент ветеринарної медицини.

Граничну чисельність і фонд оплати праці працівників регіональної служби держветконтролю затверджує за поданням Державного департаменту ветеринарної медицини Мінагропром у межах встановленої граничної чисельності та фонду оплати праці працівників.

10. Регіональна служба держветконтролю є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням, штампи і бланки.