Угода
між Кабінетом Міністрів України і Урядом Республіки Австрія про адміністративну допомогу та співробітництво у митних справах
Дата підписання:
Дата затвердження Україною: 11.07.2001
Дата набрання чинності для України: 01.09.2001
|
17.05.2000
|
Кабінет Міністрів України і Уряд Республіки Австрія (далі - Договірні Сторони),
вважаючи, що порушення митного законодавства завдають шкоди економічним, фінансовим, соціальним та культурними інтересам обох країн, а також їхнім законним інтересам у сфері торгівлі,
враховуючи важливість забезпечення правильного застосування мита, податків, зборів на імпорт та експорт товарів, а також належного виконання вимог законодавства щодо заборон, обмежень і контролю,
враховуючи необхідність міжнародного співробітництва у митних справах,
усвідомлюючи обсяги зростання незаконної торгівлі наркотичними засобами та психотропними речовинами, та беручи до уваги той факт, що такі дії є небезпечними для здоров'я громадян та суспільства,
будучи переконаними в тому, що зусилля у запобіганні порушенням митного законодавства і незаконному переміщенні наркотичних засобів та психотропних речовин можуть виявитися більш ефективними завдяки співробітництву митних органів,
беручи до уваги відповідні міжнародні правові акти, які і сприяють двосторонній адміністративній допомозі, особливо Рекомендації Всесвітньої митної організації від 5 грудня 1953 року
домовилися про таке:
ВИЗНАЧЕННЯ
Стаття 1
Для цілей цієї Угоди:
1. "Митні органи" - центральні установи митних органів Договірних Сторін: в Україні - Державна митна служба України; в Республіці Австрія - Федеральне міністерство фінансів;
2. "Митне законодавство" - означає положення, що застосовуються на територіях держав Договірних Сторін та регулюють імпорт, експорт, транзит товарів, проведення будь-яких митних процедур над ними, включаючи заходи заборони, обмеження та контролю;
3. "Запитуючий орган" - митний орган однієї з Договірних Сторін, що звертається із запитом про допомогу з митних питань.
4. "Запитуваний орган" - митний орган однієї з Договірних Сторін, який одержує запит про допомогу з митних питань.
5. "Митне порушення" - будь-які порушення, а також будь-які спроби порушення митного законодавства.
6. "Наркотичні засоби" - будь-які засоби, натуральні чи синтетичні, занесені у Переліки I та II Єдиної Конвенції про наркотичні засоби (
995_177)
від 30 березня 1961 року (з урахуванням Протоколу про поправки від 25 березня 1971 року);
7. "Психотропні речовини" - будь-які речовини, натуральні чи синтетичні, або будь-які натуральні матеріали, занесені до Переліків I, II, III та IV Конвенції про психотропні речовини (
995_176)
від 21 лютого 1971 року (з усіма доповненнями до додатків);
8. "Прекурсори" - контрольовані хімічні речовини, що використовуються для виготовлення наркотичних засобів та психотропних речовин і занесені до Переліків I та II Конвенції ООН проти незаконного переміщення наркотичних засобів та психотропних речовин (
995_096)
від 20 вересня 1988 року;
9. "Контрольована поставка" - метод, за яким допускається вивезення, транзит чи ввезення на території однієї чи декількох країн незаконних партій наркотичних засобів, прекурсорів, психотропних речовин чи замінників з відома чи під наглядом компетентних органів цієї країни з метою виявлення осіб, причетних чи підозрюваних в переміщенні цих товарів.
10. "персональні дані" означають будь-яку інформацію, що стосується ідентифікованих фізичних осіб, або таких, що ідентифікуються;
СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ УГОДИ
Стаття 2
(1) Договірні Сторони згідно з положеннями цієї Угоди подають одна одній взаємну допомогу:
1. з метою забезпечення належного додержання митного законодавства;
2. з метою запобігання порушенням митного законодавства, розслідування та припинення зазначених порушень;
3. в обміні документами щодо митного законодавства;
4. з метою припинення та розслідування переміщення незаконних партій наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів;
(2) Допомога за цією Угодою подається відповідно до законодавства, компетенції та можливостей Запитуваної Договірної Сторони.
(3) Адміністративна допомога не включає в себе затримання осіб, стягнення експортного та імпортного мита, штрафів, інших платежів, зборів на користь іншої держави.
(4) В розумінні цієї Угоди адміністративна допомога в митних справах не стосується питань правової допомоги в кримінальних справах.
НАДАННЯ АДМІНІСТРАТИВНОЇ ДОПОМОГИ НА ЗАПИТ ІНШОЇ ДОГОВІРНОЇ СТОРОНИ
Стаття 3
(1) Митні органи надають один одному по одержанні запиту вичерпну інформацію щодо:
1. стягнення мита, податків, зборів, що провадиться митними органами, зокрема інформацію, яка допомагає визначити митну вартість товарів та встановити їхню тарифну класифікацію;
2. застосування імпортних, експортних та транзитних заборон і обмежень;
3. використання національних правил походження товарів, доки останнє не буде урегульовано іншою укладеною Договірними Сторонами домовленістю;
4. дотримання транзитних та інших процедур, а також, методів страхування під егідою різних митних режимів, якщо у цьому є необхідність;
5. встановлених порушень митного законодавства.
(2) Якщо запитуваний орган не має запитуваної інформації, він здійснює пошук цієї інформації згідно із законодавством, що діє на території держави запитуваної Договірної Сторони.
(3) Запитуваний орган здійснює пошук цієї інформації так, як би вона робила це для забезпечення своїх власних потреб та інтересів.
Стаття 4
Митні органи надають один одному по одержанні запиту будь-яку інформацію, яка вказує на те, що:
1. товари, ввезені на територію держави однієї Договірної Сторони, були законно вивезені з території держави іншої Договірної Сторони;
2. товари, вивезені з території держави однієї Договірної Сторони, були законно ввезені на територію держави іншої Договірної Сторони;
3. товари, яким надано режим сприяння щодо вивезення з території держави однієї Договірної Сторони, були належним чином ввезені на територію держави іншої Договірної Сторони; при цьому розуміється, що інформація також передбачає повідомлення про будь-які засоби митного контролю, що застосовувалися до цих товарів.
НАДАННЯ АДМІНІСТРАТИВНОЇ ДОПОМОГИ БЕЗ ПОПЕРЕДНЬОГО ЗАПИТУ
Стаття 5
Договірні Сторони надають одна одній всю інформацію, необхідну, на їх думку, для дотримання митного законодавства, зокрема стосовно:
1. встановлені чи заплановані дії, що призводять чи можуть призвести до порушення митного законодавства на території іншої країни;
2. осіб, про яких відомо, що вони вчинили, або які підозрюються у вчиненні порушення митного законодавства, що діє на території держави іншої Договірної Сторони;
3. нових засобів і методів, що використовуються під час нелегального переміщення товарів;
4. товарів, про які відомо, що вони є об'єктами незаконного обігу;
5. транспортних засобів, про які відомо або які підозрюються в тому, що вони використовуються у ході вчинення порушень митного законодавства, що діє на території держави іншої Договірної Сторони.
ФОРМИ ПЕРЕДАЧІ ІНФОРМАЦІЇ
Стаття 6
(1) Запитуваний митний орган однієї Договірної Сторони з власної ініціативи чи на запит надає митному органу іншої Договірної Сторони протоколи, свідчення чи завірені копії документів, що містять усю наявну інформацію про результати виявлення порушень митного законодавства чи перевірку дотримання митного законодавства.
(2) Інформація, передбачена цією Угодою, може передаватися засобами електронного зв'язку в будь-якій формі.
НАГЛЯД ЗА ОСОБАМИ, ТОВАРАМИ, ТРАНСПОРТНИМИ ЗАСОБАМИ І МІСЦЕВОСТЯМИ
Стаття 7
Митний орган однієї Договірної Сторони у межах своєї компетенції та можливостей, на запит митного органу іншої Договірної Сторони здійснює нагляд за:
1. фізичними та юридичними особами, про яких відомо або які підозрюються у тому, що вони порушують або порушили митне законодавство, що діє на території держави іншої Договірної Сторони;
2. транспортними рухами, про які відомо або відносно яких існує підозра у тому, що вони використовуються зі значним порушенням митного законодавства, що діє на території держави іншої Договірної Сторони;
3. будь-якими транспортними засобами, про які відомо або які підозрюються у тому, що вони використовувалися, використовуються або можуть використовуватись для вчинення порушення митного законодавства, що діє на території держави іншої Договірної Сторони;
4. місцевостями, де зберігаються товари в надзвичайно великих кількостях, щодо яких у запитуючої Договірні Сторони є підстави вважати, що вони можуть використовуватися на її території для вчинення порушення митного законодавства.
ДІЇ ПРОТИ ПЕРЕМІЩЕННЯ НЕЗАКОННИХ ПАРТІЙ НАРКОТИЧНИХ ЗАСОБІВ, ПСИХОТРОПНИХ РЕЧОВИН ТА ПРЕКУРСОРІВ
Стаття 8
(1) З власної ініціативи чи на запит митні органи обох Договірних Сторін будуть надавати один одному допомогу у припиненні та розслідуванні незаконного переміщення наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів, надаючи інформацію щодо:
1. методів припинення переміщення незаконних партій наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів;
2. принципів митного контролю наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів, нових методів та способів їх виявлення;
3. досвіду щодо використання технічних засобів та тренованих собак при виявленні наркотиків;
4. публікацій, наукових та професійних видань а також навчальних матеріалів щодо боротьби з незаконним переміщенням наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів;
5. нових типів наркотичних засобів, психотропних речовин, місць виробництва, шляхів використовуваних контрабандистами та методів перевезення; рівня цін на наркотичні засоби, психотропні речовини у різних країнах та регіонах;
6. ідентифікації та лабораторних аналізів наркотичних засобів, психотропних речовин;
Стаття 9
Договірні Сторони надають одна одній всю інформацію, необхідну, на їх думку, для дотримання митного законодавства, зокрема стосовно:
1. фізичних та юридичних осіб, про яких відомо або які підозрюються в участі в переміщенні незаконних партій наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів;
2. нових каналів та засобів, що використовуються для переміщення наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів;
3. товарів чи поштових відправлень, про які відомо, або відносно, яких є підозра, що вони використовуються для переміщення наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів;
4. усіх видів транспортних засобів, про які відомо або які підозрюються як такі, що використовуються або будуть використовуватися для переміщення незаконних партій наркотичний засобів, психотропних речовин та прекурсорів;
КОНТРОЛЬОВАНА ПОСТАВКА
Стаття 10
(1) Митні органи обох Договірних Сторін співпрацюють при застосовуванні методу контрольованої поставки.
(2) Рішення про застосування контрольованої поставки приймається Договірними Сторонами у кожному конкретному випадку, за умови його відповідності вимогам національного законодавства Договірних Сторін та з метою проведення кримінального розслідування.
РОЗСЛІДУВАННЯ
Стаття 11
(1) Запитуваний митний орган проводить всі розслідування в межах діючих положень щодо дій, які суперечать чи вважаються такими, що суперечать митному законодавству запитуючої Договірної Сторони. Запитуваний орган у процесі розслідування діє так, як він діяв би для забезпечення своїх власних потреб та інтересів. Результати розслідувань повідомляються запитуючій Договірній Стороні негайно.
(2) Запитувана Договірна Сторона може дозволити посадовим особам митних органів запитуючої Договірної Сторони бути присутніми при такому розслідуванні. Такі посадові особи повинні мати письмові повноваження, надані їх митним органом.
ЕКСПЕРТИ І СВІДКИ
Стаття 12
(1) На запит митного органу однієї Договірної Сторони митний орган іншої Договірної Сторони може уповноважити своїх посадових осіб виступити експертами чи свідками в судах чи установах по питанням, які підпадають під дію цієї Угоди, а також в судах чи установах іншої Договірної Сторони.
(2) Такі посадові особи в межах своїх повноважень дають свідчення щодо фактів, виявлених ними під час виконання своїх службових обов'язків.
(3) Запит щодо надання повноважень експертам і свідкам повинен чітко визначати суть справи і компетенцію посадових осіб, які виступають експертами чи свідками.
(4) Запит щодо надання повноважень експертам та свідкам повинен здійснюватися згідно з чинним законодавством Договірних Сторін та відповідно до положень міжнародних договорів і конвенцій підписаних в рамках Організації Об'єднаних Націй та Ради Європи Договірними Сторонами.
ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЇ ТА ДОКУМЕНТІВ
Стаття 13
(1) Інформація, документи та інші відомості, одержані відповідно до положень цієї Угоди, повинні використовуватися виключно для цілей, зазначених в цій Угоді, а також у випадках порушення справ щодо порушень митного законодавства. Використання для інших цілей можливе лише з письмової згоди митного органу, що їх надав і з урахуванням зазначених ним обмежень.
(2) Інформація щодо переміщення незаконних партій наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів, отримана однією із Договірних Сторін, може передаватися у юридичні або інші адміністративні органи, які займаються боротьбою з обігом та переміщення незаконних партій наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів.
(3) На інформацію, передану відповідно до положень цієї Угоди поширюються вимоги законодавства щодо службової таємниці і вона одержує такий же захист, який передбачено для інформації та документів такого виду законодавством, що діє на території держави Договірної Сторони, яка цю інформацію отримала.
(4) Митні органи Договірних Сторін можуть відповідно до цілей цієї Угоди і в її межах використовувати як докази, свідчення та документи, отримані згідно з цією Угодою, у судових та адміністративно-правових процесах.
(5) Положення цієї Угоди не стосуються діючих домовленостей про обмін інформацією між компетентними органами Європейської Комісії і митними органами країн-учасниць з митних питань, які можуть становити зацікавленість для Європейського співтовариства.
(6) Доказова сила такої інформації та документів, а також їх використання в судових та адміністративно-правових процесах визначається національним законодавством.
ЗОБОВ'ЯЗАННЯ ЗБЕРІГАТИ КОНФІДЕНЦІЙНІСТЬ
Стаття 14
1. Будь-яка інформація, надана у будь-якій формі згідно з цією Угодою, носить конфіденційний характер. На неї поширюється зобов'язання зберігати державну таємницю, і вона користується захистом, що надається подібній інформації згідно з відповідним законодавством Договірної Сторони, яка отримала її, і відповідними положеннями, що застосовуються до установ іншої Договірної Сторони.
2. Персональні дані не передаються, якщо є суттєві підстави вважати, що передача або використання переданих даних могли б суперечити основним юридичним принципам однієї з Договірних Сторін, зокрема, якщо зазначена особа матиме від цього надмірну шкоду. На прохання, Договірна Сторона, що отримує інформацію, сповіщає Договірну Сторону, що надає інформацію, про використання одержаної інформації та отримані результати.
3. Персональні дані можуть передаватися тільки митним органам і, в разі потреби для цілей судочинства державним слідчим і органам судового переслідування та судовим властям. Інші особи або установи можуть отримати таку інформацію тільки з попереднього дозволу установи, що її надає.
4. Договірна Сторона, яка надає інформацію, перевіряє вірність інформації, що передається. Якщо виявиться, що надана інформація не відповідає дійсності або має бути вилучена, Договірна Сторона, яка одержує інформацію, має бути негайно попереджена про це. Остання повинна або внести корективи, або вилучити цю інформацію.
5. Без шкоди державним інтересам, особа, про яку йдеться, може отримати на її прохання інформацію щодо зберігання даних та мети їх зберігання.
ПЕРЕДАЧА/СПОВІЩЕННЯ
Стаття 15
На прохання запитуючої Договірної Сторони запитувана Договірна Сторона передає/сповіщає згідно із законодавством, що діє на території держави запитуваної Договірної Сторони, заінтересованим фізичним або юридичним особам, які постійно проживають або засновані на її території, всі документи і рішення, що підпадають під дію цієї Угоди.
ФОРМА І ЗМІСТ ЗАПИТУ ПРО ДОПОМОГУ
Стаття 16
(1) Запит про допомогу відповідно до цілей цієї Угоди, виконується у письмовій формі. До запиту додаються документи, необхідні для реалізації таких запитів. У випадках, що не терплять зволікання, можуть прийматись усні запити, але вони негайно підтверджуються у письмовій формі.
(2) Запит, зроблений згідно з вимогами пункту 1 цієї статті, повинен містити таку інформацію:
1. назва органу, який робить запит;
2. запитувані заходи;
3. об'єкт і причина запиту;
4. закони, правила та інші правові акти стосовно справи;
5. найбільш точні і вичерпні дані щодо фізичних і юридичних осіб, які є предметом розслідування;
6. короткий виклад фактів, які стосуються справи.
(3) Запит подається державною мовою держави запитуваної Договірної Сторони, англійською чи іншою мовою, прийнятною для запитуваної Договірної Сторони.
(4) Якщо запит не відповідає встановленій формі, можна зажадати внесення до нього змін і доповнень. Необхідні для реалізації запитів процедури можуть здійснюватися протягом деякого часу.
ВИНЯТКИ ІЗ ЗОБОВ'ЯЗАНЬ ПРО ВЗАЄМНУ АДМІНІСТРАТИВНУ ДОПОМОГУ
Стаття 17
(1) Якщо реалізація запиту про допомогу може заподіяти шкоду, громадському порядку, безпеці чи іншим суттєвим громадським інтересам запитуваної Договірної Сторони або потягти за собою розголошення секрету фірми, професійної, комерційної або іншої захищеної законом таємниці, у такій допомозі може бути відмовлено в цілому або частково, або може бути виконана за додержання деяких умов.
(2) Якщо митним органом однієї Договірної Сторони подається запит про допомогу, котру вона сама, в разі зустрічного запиту, не в змозі буде реалізувати, запитуючій Договірній Стороні повідомляється про цю обставину в запиті. Реалізація зазначеного запиту покладається на розсуд Запитуваної установи.
(3) В адміністративній допомозі щодо контрольованої поставки може бути відмовлено, якщо це не дозволяє національне законодавство або процесуальні норми.
(4) Якщо запит про допомогу не може бути реалізований, запитуюча Договірна Сторона невідкладно про це повідомляється з посиланням на причини відмови.
ВИТРАТИ
Стаття 18
Митні органи Договірних Сторін відмовляються від будь-яких претензій щодо відшкодування витрат, пов'язаних з виконанням цієї Угоди, за винятком тих витрат, що зумовлені утриманням свідків, експертів.
ВИКОНАННЯ УГОДИ
Стаття 19
(1) Виконання цієї Угоди здійснюється безпосередньо центральними установами митних органів Договірних Сторін.
(2) Для виконання цієї Угоди центральні установи митних органів можуть видавати необхідні розпорядження.
(3) Митні органи Договірних Сторін можуть організувати безпосередній зв'язок між своїми підрозділами, що забезпечують розслідування порушень, особливо, якщо це дозволяє обсяг необхідних для направлення відомостей.
ТЕРИТОРІАЛЬНЕ ЗАСТОСУВАННЯ
Стаття 20
Застосування цієї Угоди поширюється на території держав Договірних Сторін.
НАБУТТЯ ЧИННОСТІ І ЗАКІНЧЕННЯ ТЕРМІНУ ДІЇ
Стаття 21
Усі розбіжності щодо тлумачення або застосування цієї Угоди вирішуватимуться центральними установами митних органів Договірних Сторін. При цьому не виключена можливість вирішення питання дипломатичним шляхом.
Стаття 22
(1) Ця Угода підлягає ухваленню відповідно до внутрішнього законодавства Договірних Сторін. Ця Угода набуває чинності першого дня другого місяця, після місяця в якому відбувся обмін письмовими повідомленнями Договірних Сторін, надісланими дипломатичними каналами, про виконання внутрішньодержавних процедур, необхідних для набуття чинності цією Угодою.
(2) Ця Угода укладається на невизначений термін і будь-яка із Договірних Сторін може заявити у письмовій формі по дипломатичних каналах про своє бажання припинити її дію. Ця Угода зберігатиме чинність протягом 90 діб з дня отримання такого письмового повідомлення.
Вчинено в м. Києві 17 травня 2000 року в двох оригінальних примірниках українською та німецькою мовами, причому усі тексти є автентичними.
За Кабінет Міністрів України За Уряд Республіки Австрія
( підпис) (підпис)