Юридический Харьков плюс - ратифікація (закон від 29.05.2001 N 2485-III /2485-14/) від 29.05.2001 N 398

прагнучи зміцнити традиційні дружні відносини між двома народами відповідно і до положень Договору про дружбу та співробітництво між Україною та Республікою Казахстан від 20 січня 1994 року (398_007) ;

усвідомлюючи небезпеку, яку несуть для обох держав надзвичайні ситуації;

визнаючи, що співробітництво в галузі попередження надзвичайних ситуацій та ліквідації їхніх наслідків може сприяти добробуту і безпеці обох держав;

враховуючи користь, яку може мати для Сторін обмін науково-технічною інформацією в галузі попередження надзвичайних ситуацій та ліквідації їхніх наслідків;

беручи до уваги можливість виникнення надзвичайних ситуацій, наслідки яких не можуть бути ліквідовані силами і засобами однієї з Сторін, і потребу за цих обставин у скоординованих діях Сторін з метою попередження надзвичайних ситуацій та ліквідації їхніх наслідків,

домовились про таке:

Стаття 1

Визначення

Терміни, що використовуються в цій Угоді, мають такі значення:

Сторона, яка запитує - Сторона, яка звертається до іншої Сторони з проханням про направлення аварійно-рятувальних формувань з відповідними оснащенням і матеріалами забезпечення;

Сторона, яка надає - Сторона, яка задовольняє прохання іншої Сторони про направлення аварійно-рятувальних формувань з відповідними оснащенням і матеріалами забезпечення;

аварійно-рятувальні формування - групи фахівців, у тому числі військовослужбовці військ цивільної оборони, воєнізовані та не воєнізовані формування, які беруть участь у заходах щодо попередження та ліквідації надзвичайних ситуацій;

оснащення - техніка, транспортні засоби, спеціальне обладнання, інструменти та прилади, необхідні для рятувальних та аварійно-відновлювальних робіт;

матеріали забезпечення - матеріальні засоби, призначені для безкоштовного розподілу серед населення, яке потерпіло внаслідок стихійного лиха або аварії;

надзвичайна ситуація - обстановка на певній території, яка вклалася в результаті аварії, небезпечного природного явища, катастрофи, стихійного або іншого лиха, які можуть викликати або вже викликали людські жертви, завдали шкоду здоров'ю людей або довкіллю та об'єктам господарювання, значні матеріальні збитки та порушення умов життєдіяльності населення;

зона надзвичайної ситуації - певна територія, на якій оголошена надзвичайна ситуація;

попередження надзвичайних ситуацій - комплекс заходів, які проводяться завчасно і спрямовані на максимально можливе зменшення ризику виникнення надзвичайних ситуацій, а також на збереження здоров'я та життя людей, зменшення розмірів шкоди довкіллю та матеріальних збитків у разі їх виникнення;

ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій - аварійно-рятувальні та інші невідкладні роботи, які проводяться при виникненні надзвичайних ситуацій та спрямовані на рятування життя та збереження здоров'я людей, зменшення розмірів шкоди довкіллю та матеріальних збитків, а також на локалізацію зон надзвичайних ситуацій, припинення дії характерних для них небезпечних чинників;

компетентні органи - органи, які призначаються Сторонами для координації робіт, пов'язаних з реалізацією цієї Угоди;

держава транзиту - держава, через територію якої перевозяться аварійно-рятувальні формування, оснащення та матеріали забезпечення у треті країни.

Стаття 2

Компетентні органи

1. Сторони для реалізації положень цієї Угоди призначають компетентні органи:

з Української Сторони - Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи;

з Казахстанської Сторони - Агентство Республіки Казахстан з надзвичайних ситуацій.

2. Кожна із Сторін негайно письмово повідомить іншу Сторону про позбавлення її компетентного органу повноважень з виконання покладених на нього функцій, та в найкоротший строк, але не пізніше 60 днів з моменту повідомлення, повідомить письмово іншу Сторону про правонаступника компетентного органу.

Стаття 3

Форми співробітництва

Сторони на основі принципів рівноправності та взаємної допомоги відповідно до чинного законодавства своїх держав здійснюють співробітництво у таких напрямках:

1) розробка спільної системи заходів щодо попередження надзвичайних ситуацій та ліквідації їхніх наслідків;

2) прогнозування надзвичайних ситуацій і оцінка їхніх наслідків;

3) організація і здійснення моніторингу небезпечних техногенних і екологічних процесів, а також природних явищ;

4) розробка спільної системи раннього оповіщення про надзвичайні ситуації;

5) організація оперативного обміну інформацією про запити і пропозиції Сторін щодо взаємодопомоги в разі надзвичайних ситуацій, які мали місце на території їхніх держав;

6) надання взаємної допомоги у ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, які виникли;

7) обмін інформацією і технологіями;

8) обмін фахівцями і вченими;

9) організація спільних конференцій, семінарів і робочих нарад;

10) спільне планування, розроблення і здійснення дослідницьких проектів та їх демонстрація;

11) оцінка ризику для довкілля та здоров'я населення у зв'язку з можливими забрудненнями в результаті надзвичайних ситуацій;

12) оцінка транскордонного впливу надзвичайних ситуацій на довкілля;

13) підготовка публікацій, доповідей і тематичних досліджень;

14) забезпечення зв'язку між компетентними органами Сторін;

15) підготовка кадрів;

16) будь-яка інша діяльність, пов'язана з попередженням надзвичайних ситуацій та ліквідацією їх наслідків, яка може бути узгоджена компетентними органами Сторін.

Стаття 4

Співробітництво між організаціями та закладами

Сторони будуть заохочувати співробітництво між державними органами, закладами, юридичними і фізичними особами, які здійснюють діяльність, пов'язану з реалізацією цієї Угоди.

Стаття 5

Спільна комісія

Для реалізації положень цієї Угоди компетентні органи Сторін створюють Спільну комісію з питань співробітництва в галузі попередження надзвичайних ситуацій і ліквідації їхніх наслідків (далі - Спільна комісія).

Спільна комісія проводить свої засідання по черзі в Україні та в Республіці Казахстан, як правило, один раз на рік, а в разі необхідності - за узгодженням компетентних органів Сторін.

Стаття 6

Надання допомоги

1. Вся діяльність щодо реалізації цієї Угоди здійснюється відповідно до законодавства держави кожної із Сторін і наявності у кожної з них засобів, необхідних для реалізації цієї Угоди.

2. Сторони здійснюють запити про надання допомоги через свої компетентні органи.

3. Надання допомоги здійснюється на підставі запиту, в якому Сторона, яка запитує, надає інформацію про ситуацію, яка склалась, вказує вид та обсяг необхідної допомоги.

4. Сторона, яка надає, у найкоротші строки приймає рішення за зверненням Сторони, яка запитує, та інформує її про можливості, обсяг та умови надання допомоги.

5. Керівництво діями всіх сил, що здійснюють аварійно-рятувальні та інші невідкладні роботи в зоні лиха, здійснюється компетентним органом Сторони, яка запитує, а в зоні лиха, яка включає в себе території держав обох Сторін, керівництво аварійно-рятувальними та іншими невідкладними роботами здійснюється компетентними органами обох Сторін спільно.

Стаття 7

Види допомоги

1. У разі виникнення надзвичайних ситуацій надається допомога після офіційного звернення Сторони, яка запитує, і прийняття рішення Сторони, яка надає, шляхом негайного направлення в зону надзвичайної ситуації аварійно-рятувальних формувань, оснащення та матеріалів забезпечення.

2. Сторона, яка запитує, інформує керівників аварійно-рятувальних формувань Сторони, яка надає, про обстановку, яка склалась у зоні надзвичайної ситуації і на конкретних ділянках робіт, і, за необхідністю, забезпечує ці формування перекладачами та засобами зв'язку із штабом, який здійснює загальне керівництво аварійно-рятувальними та іншими невідкладними роботами, а також забезпечує аварійно-рятувальним формуванням охорону, безкоштовне розміщення, харчування і медичне обслуговування та здійснює координацію їхніх дій.

3. Матеріально-технічне забезпечення аварійно-рятувальних формувань повинно бути достатнім для ведення автономних дій в зоні надзвичайної ситуації протягом 72 годин. Забезпечення цих формувань всім необхідним для їх подальшого функціонування, включаючи розміщення, харчування та медичну допомогу, здійснюється Стороною, яка запитує.

Стаття 8

Транзит

Сторона держави транзиту відповідно до чинного митного законодавства сприяє безперешкодному переміщенню через територію своєї держави аварійно-рятувальних формувань, оснащення і матеріалів забезпечення Сторони, яка надає, у треті країни на підставі укладених з цими державами угод про співробітництво в галузі попередження надзвичайних ситуацій та ліквідації їхніх наслідків.

Стаття 9

Умови перетинання державного кордону аварійно-рятувальними формуваннями та режим їхнього перебування

1. Сторона, яка запитує, зобов'язується організувати перетинання державного кордону держави-транзиту аварійно-рятувальними формуваннями Сторони, яка надає.

2. На персонал аварійно-рятувальних формувань Сторони, яка надає, поширюється дія законодавства держави Сторони, яка запитує, протягом всього періоду його перебування на території даної держави.

3. На військовослужбовців, які включені до складу аварійно-рятувальних формувань, протягом всього періоду їх перебування на території держави Сторони, яка запитує, поширюється дія законодавства держави Сторони, яка надає, яким регулюється статус військовослужбовця.

4. Порядок пропуску через кордон та перебування кінологічних груп визначається у кожному конкретному випадку відповідно до законодавства держави Сторони, яка запитує.

5. Перетинання державного кордону аварійно-рятувальними формуваннями здійснюється у пунктах пропуску через державний кордон за наявністю у кожного члена формування документа, що посвідчує його особу.

Керівник аварійно-рятувального формування разом із своїми паспортними документами пред'являє органам прикордонного контролю виданий компетентними органами Сторони, яка надає, документ, який засвідчує направлення формування з метою надання допомоги та список осіб, які прямують у складі формування.

Пропуск через державний кордон військовослужбовців строкової служби здійснюється після пред'явлення документів, що посвідчують особу, за списками, які підписуються командирами військових частин і скріплюються гербовими печатками.

6. Пересування аварійно-рятувальних формувань, їхнього оснащення і матеріалів забезпечення може здійснюватись автомобільним, залізничним, водним або повітряним видами транспорту.

Порядок використання зазначених видів транспорту для надання допомоги визначається компетентними органами Сторін за узгодженням з відповідними органами виконавчої влади.

Стаття 10

Ввезення і вивезення оснащення та матеріалів забезпечення

1. Митне оформлення оснащення, матеріалів забезпечення та особистих речей членів формувань, які ввозяться на територію держави Сторони, яка запитує, і вивозяться з території держави Сторони, яка надає, для надання допомоги при ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій здійснюється відповідно до чинного законодавства Сторін в пріоритетному порядку без обкладення податками та без стягнення будь-яких зборів на підставі повідомлень, що видаються компетентними органами, у яких зазначається склад аварійно-рятувальних формувань, перелік оснащення та матеріалів забезпечення, які ввозяться або вивозяться.

2. Оснащення і матеріали забезпечення мають бути використані або розподілені під час операцій з надання допомоги або вивезені після їх завершення з території держави Сторони, яка запитує.

3. Якщо за особливих обставин неможливо або недоцільно вивезти це оснащення і матеріали забезпечення, вони повинні бути передані компетентному органу Сторони, яка запитує, на узгоджених умовах.

4. У разі необхідності надання потерпілим термінової медичної допомоги, на територію держави Сторони, яка запитує, може бути ввезена необхідна кількість медичних препаратів, що містять наркотичні речовини, з обов'язковим узгодженням номенклатури, кількості та місця використання цих речовин з відповідними державними органами по контролю за наркотиками кожної із Сторін. Такі медичні препарати не підлягають передачі і використовуються виключно кваліфікованим медичним персоналом під контролем представників Сторони, яка запитує.

5. Після закінчення робіт залишок медичних препаратів, що містять наркотичні речовини, повинен бути вивезений назад під митним контролем Сторони, яка запитує, на підставі відповідним чином оформлених документів, які підтверджують характер і кількість препаратів, а митному органу Сторони, яка надає, передається акт про використання препаратів, що містять наркотичні речовини, підписаний керівником та лікарем аварійно-рятувального формування та завірений представником компетентного органу та представником митного органу Сторони, яка запитує.

Ввезення і вивезення медичних препаратів, що містять наркотичні речовини, здійснюється відповідно до чинного законодавства держав.

Стаття 11

Використання повітряних суден

1. Кожна Сторона надає повітряним суднам, які направляються для надання допомоги, дозвіл на здійснення польотів у відповідні пункти на території її держави.

2. Про рішення щодо використання повітряних суден для надання допомоги негайно повідомляється відповідним органам Сторони, яка запитує, із зазначенням маршруту, типу і реєстраційних номерів повітряних суден, кількості членів екіпажів та пасажирів, характеру вантажу, місця і часу зльоту, і посадки.

3. Польоти повинні здійснюватись відповідно до встановлених кожною Стороною правил, які регулюють експлуатацію і навігацію повітряних суден при польотах над територією її держави і правилами, встановленими міжнародною організацією цивільної авіації (ICAO).

4. Повітряні судна Сторони, яка надає, звільняються від платежів за проліт над територією держави Сторони, яка запитує, а також за радіонавігаційне супроводження, посадку, стоянку на аеродромі та зліт з нього.

Порядок оплати заправки пальним та забезпечення іншими витратними матеріалами, а також технічного обслуговування будуть вирішуватися Сторонами в кожному випадку окремо.

Стаття 12

Відшкодування витрат

1. Сторона, яка запитує, відшкодовує Стороні, яка надає, витрати, що понесені внаслідок надання допомоги, включаючи оплату наданої медичної допомоги, якщо Сторони, враховуючи характер і обсяг лиха, не домовляться про інше.

2. Сторона, яка запитує, може в будь-який момент скасувати своє прохання про надання їй допомоги, але в цьому випадку Сторона, яка надає, має право отримати відшкодування витрат, що вона понесла.

3. Якщо Сторони не домовились про інше, то після вимоги Сторони, яка надає, всі понесені нею витрати негайно відшкодовуються Стороною, яка запитує.

4. Після завершення робіт з надання допомоги компетентний орган Сторони, яка надає, подає компетентному органу Сторони, яка запитує, письмову доповідь про проведені роботи.

5. Компетентний орган Сторони, яка запитує, подає компетентному органу Сторони, яка надає, підсумкову доповідь про те, що сталося, яка містить характеристику надзвичайної ситуації, інформацію про вид та обсяг одержаної допомоги, а також про результати проведених робіт.

6. Компетентні органи інформують свої Сторони про обсяг допомоги, яка надана і одержана, та про результати проведених робіт.

Стаття 13

Відшкодування збитків

1. Сторона, яка запитує, не пред'являє претензій Стороні, яка надає, у разі загибелі рятувальників або отримання ними каліцтва, псування або втрати власності або заподіяння шкоди довкіллю на території її держави під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та виплачує компенсацію Стороні, яка надає, у разі загибелі людей або отримання ними каліцтва, а також у разі втрати або заподіяння шкоди обладнанню та іншій власності, якщо така шкода заподіяна в ході виконання завдань, пов'язаних з реалізацією цієї Угоди.

2. Сторона, яка надає, самостійно забезпечує відповідно до чинного законодавства своєї держави страхування свого персоналу, який бере участь у наданні допомоги. Витрати на оформлення страхування включаються до загальних витрат по наданню допомоги і компенсуються Стороною, яка запитує, на умовах цієї Угоди.

3. Якщо член аварійно-рятувального формування Сторони, яка надає, заподіє шкоди третій особі під час виконання завдань, пов'язаних з реалізацією цієї Угоди на території держави Сторони, яка запитує, то ці збитки відшкодовує Сторона, яка запитує, відповідно до положень законодавства, які б застосовувались у разі заподіяння шкоди власними силами з надання допомоги.

4. Якщо шкода, згадана в цій статті, була заподіяна з вини члена аварійно-рятувального формування Сторони, яка надає, Сторона, яка запитує, має право зворотної вимоги (регресу) до Сторони, яка надає, в розмірі виплаченої компенсації.

Стаття 14

Використання інформації

Інформація, одержана в результаті діяльності в рамках цієї Угоди, за винятком інформації, яка не підлягає розголошенню відповідно до національного законодавства Сторін, публікується на основі правил і практики Сторін, що склалася, якщо інше не було узгоджено в письмовому вигляді компетентними органами.

Стаття 15

Відношення до інших міжнародних договорів та угод

Ця Угода не зачіпає прав і зобов'язань Сторін за іншими міжнародними договорами та Угодами, учасницями яких вони є.

Стаття 16

Вирішення спорів

Розбіжності в тлумаченні та застосуванні цієї Угоди, які не можуть бути усунені шляхом консультацій між компетентними органами, вирішуються по дипломатичних каналах або шляхом переговорів між Сторонами з оформленням відповідних протоколів.

Стаття 17

Поправки до Угоди

За взаємною домовленістю Сторони можуть вносити до цієї Угоди необхідні доповнення та зміни, які офюрмляються відповідними протоколамиі є невід'ємною частиною цієї Угоди.

Стаття 18

Заключні положення

Ця Угода укладена на невизначений термін і набуває чинності від дати останнього письмового повідомлення про виконання Сторонами внутрішньодержавних процедур, необхідних для набуття нею чинності.

Угода може бути денонсована кожною із Сторін шляхом письмового повідомлення. Угода втрачає чинність через 6 місяців від дати, коли однією із Сторін надіслано іншій Стороні письмове повідомлення про своє бажання припинити дію Угоди.

У випадку, який описаний у попередньому абзаці, положення цієї Угоди продовжуватимуть застосовуватись до всіх контрактів та зобов'язань, що виникли на її основі і не були виконані на момент припинення її дії, до повного виконання таких контрактів та зобов'язань.

Вчинено в м. Києві 17 вересня 1999 року в двох примірниках, кожний українською, казахською та російською мовами, причому всі тексти є автентичними. При виникненні розбіжностей у тлумаченні положень цієї Угоди, перевагу має текст, викладений російською мовою.

Угода

між Кабінетом Міністрів України і Урядом Республіки Казахстан про співробітництво в галузі попередження надзвичайних ситуацій та ліквідації їхніх наслідків