Асоціації митних брокерів

України

Відповідно до листа Асоціації митних брокерів України від 3 липня 2009 року N 16/150 (v_150526-09) щодо відповідальності митних брокерів Міністерством юстиції повідомляється.

Відповідно до стандартних правил 3.6 та 3.8 Додатка II до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур (976_007) , вчиненого 26 червня 1999 року в м. Брюсселі, до якого Україна приєдналася згідно із Законом України від 5 жовтня 2006 року N 227-V (227-16) (далі - Протокол), національне законодавство визначає умови, за яких особа може виступати як декларант.

Декларант несе відповідальність перед митною службою за достовірність даних, представлених у декларації, а також за сплату мит та податків.

Згідно зі стандартним правилом 8.2 розділу 8 Додатка II до Протоколу (976_007) національне законодавство визначає умови, за яких третя особа може діяти від імені та за дорученням іншої особи у відносинах з митною службою, та встановлює відповідальність третіх сторін перед митною службою за сплату мит та податків, а також за будь-які порушення.

Національне законодавство визначає осіб, які можуть притягуватися до відповідальності у зв'язку зі здійсненням митного правопорушення (стандартне правило 3 розділу 1 Спеціального додатка H до Протоколу (976_008) ).

При цьому, відповідно до розділу 2 "Визначення понять" Додатка II та пункту "d" статті 1 глави I Додатка I до Протоколу (976_006) :

декларант - це будь-яка особа, що робить декларування товарів самостійно або таке декларування проводиться від її імені;

третя особа - це будь-яка особа, яка безпосередньо взаємодіє з митною службою в інтересах або від імені іншої особи з питань ввозу, вивозу, перевезення або зберігання товарів;

національне законодавство - це законодавчі, нормативно-правові та інші акти компетентного органу Договірної Сторони, що застосовуються на всій території відповідної Договірної Сторони, або чинні договори, щодо яких ця Сторона прийняла зобов'язання.

Так, згідно з частиною другою статті 26 Митного кодексу України (92-15) (далі - Кодекс) у відносинах з митними органами інтереси підприємств та громадян можуть представляти митні брокери та інші особи на підставі відповідного договору, укладеного з підприємством, або нотаріально посвідченої довіреності (доручення), виданої громадянином.

Відповідно до частини першої статті 87 Кодексу (92-15) декларантами можуть бути підприємства або громадяни, яким належать товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України, або уповноважені ними митні брокери (посередники).

При цьому, згідно із положеннями частини першої статті 88 Кодексу (92-15) декларант виконує всі обов'язки і несе у повному обсязі відповідальність, передбачену цим Кодексом (92-15) , незалежно від того, чи він є власником товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, митним брокером чи іншою уповноваженою особою.

Статтею 177 Кодексу (92-15) встановлено, що митний брокер здійснює брокерську діяльність відповідно до норм цього Кодексу (92-15) та ліцензійних умов, що затверджуються спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування та органом ліцензування.

Взаємовідносини митного брокера з особою, яку він представляє, визначаються договором доручення.

Відповідно до частин першої та третьої статті 179 Кодексу (92-15) митний брокер виконує повноваження в обсязі, встановленому за дорученням особи, яку він представляє, здійснювати будь-які операції, пов'язані з пред'явленням митному органу товарів, транспортних засобів та документів на них до митного оформлення.

Вчиняючи дії, передбачені частиною першою цієї статті, митний брокер виконує всі обов'язки і несе відповідальність, встановлену законом.

Разом з цим, інформуємо, що Держмитслужба відповідно до покладених на неї завдань забезпечує гласність у діяльності митної служби, інформує в установленому законодавством порядку суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та громадян з питань митної справи, встановлює та підтримує офіційні відносини консультативного характеру із суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 24 пункту 4 Положення про Державну митну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 2007 року N 940 (940-2007-п) ).