Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

20 серпня 2009 р.

за N 792/16808

Відповідно до Закону України "Про охорону праці" (2694-12) НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Правила охорони праці в прокатному виробництві підприємств металургійного комплексу (далі - Правила), що додаються.

2. Скасувати наказ Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 19.02.97 N 34 "Про затвердження Правил безпеки у прокатному виробництві".

3. Наказ набирає чинності через 10 днів після державної реєстрації в Міністерстві юстиції України.

4. Начальнику управління організації державного нагляду в металургії, енергетиці, будівництві та котлонагляду Іванченку В.І. забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

5. Начальнику управління нормативно-правового та юридичного забезпечення Прохорову В.В. унести зміни до Державного реєстру нормативно-правових актів з питань охорони праці (v0109641-09) та розмістити цей наказ на веб-сайті Держгірпромнагляду.

6. Заступнику начальника відділу персоналу, діловодства та спецроботи Кравцю В.Ю. забезпечити опублікування наказу в засобах масової інформації.

7. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Голови Комітету Дунаса С.В.

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Державного комітету

України з промислової

безпеки, охорони праці

та гірничого нагляду

29.07.2009  N 118

Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

20 серпня 2009 р.

за N 792/16808

1.1. Ці Правила поширюються на всіх суб'єктів господарювання незалежно від форм власності, які здійснюють ведення технологічних процесів, експлуатацію, обслуговування й ремонт устаткування у прокатному виробництві.

1.2. Вимоги цих Правил є обов'язковими для всіх працівників при організації та виконанні робіт, пов'язаних з проектуванням, будівництвом, експлуатацією, реконструкцією, дослідженням, налагодженням та ремонтом устаткування підприємств і дослідно-промислових цехів з виробництва прокату (далі - підприємства).

2.1. Вимоги до території підприємства, виробничих будівель і споруд

2.1.1. Проектування, будівництво та реконструкція будівель і споруд прокатних цехів повинні здійснюватись відповідно до СНиП 2.09.02-85* "Производственные здания", Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 19.06.96 N 173 (z0379-96) , зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 24.07.96 за N 379/1404 (далі - ДСП 173-96), та Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 19.10.2004 N 126 (z1410-04) , зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 04.11.2004 за N 1410/10009 (далі - НАПБ А.01.001-2004), Положення про порядок проведення державної експертизи (перевірки) проектної документації на будівництво та реконструкцію виробничих об'єктів і виготовлення засобів виробництва на відповідність їх нормативним актам про охорону праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.06.94 N 431 (431-94-п) (НПАОП 0.00-4.20-94), і вимог цих Правил.

2.1.2. Будівлі та споруди прокатних цехів необхідно розміщувати відповідно до СНиП II-89-80 "Генеральные планы промышленных предприятий" (далі - СНиП II-89-80).

2.1.3. Прокатні цехи повинні бути відокремлені від меж житлових районів санітарно-захисними зонами, розмір яких необхідно приймати відповідно до ДСП 173-96 (z0379-96) , а всі вільні дільниці території прокатних цехів повинні бути озеленені.

2.1.4. Прокатні цехи, які будуються, необхідно розташовувати таким чином, щоб не порушувався потоковий напрямок транспортування вантажів і не створювалися зустрічні та перехресні вантажні потоки.

2.1.5. У діючих прокатних цехах для безпечного пересування працівників у відповідних місцях влаштовують проходи, перехідні містки та тунелі, виходи з яких повинні бути розташовані поза зоною дії мостових кранів.

2.1.6. Для переходу через головний з'єднувальний вал кожної лінії прокатних станів необхідно споруджувати перехідні містки. На безперервних станах споруджується один місток вздовж усіх клітей зі спуском до кожної з них.

2.1.7. Робочі кліті всіх станів (за винятком невеликих клітей дрібносортних, дротових і тонколистових станів) повинні мати майданчики і сходи з поручнями. На невеликих станах можливе застосування переносних драбин.

2.1.8. Стаціонарні металеві сходи мають бути виконані відповідно до вимог ГОСТ 23120-78 "Лестницы маршевые, площадки и ограждения стальные. Технические условия" (далі - ГОСТ 23120-78).

2.1.9. Майданчики, призначені для обслуговування устаткування, повинні мати: відстань від настилу до конструктивних елементів приміщення не менше 2 м; у галереях, тунелях і на естакадах - 1,8 м; ширину - не менше 1 м, огородження по периметру висотою не менше ніж 1 м з суцільною металевою обшивкою на висоту 0,15 м від настилу та з додатковою огороджувальною планкою на висоті 0,5 м від настилу. Вимоги цього пункту розповсюджуються також на розміщені у приміщеннях відкриті галереї, містки та майданчики, призначені для переходу через устаткування або комунікації.

2.1.10. Відкриті люки, колодязі, бункери, завантажувальні отвори або прорізи в підлогах, у міжповерхових перекриттях чи на робочих майданчиках огороджуються поручнями висотою не менше ніж 1 м з суцільною металевою обшивкою на висоту не менше 0,15 м і з додатковою огороджувальною планкою на висоті 0,5 м від настилу.

2.1.11. Робочі місця, проходи та проїзди не дозволяється захаращувати сировиною, напівфабрикатами, готовою продукцією, іншими матеріалами. Межі проходів, проїздів або майданчиків для складування повинні бути позначені.

2.1.12. Стулки віконних чи ліхтарних з'єднань, що відкриваються, повинні мати пристрої, які дають змогу відкривати, встановлювати у необхідному положенні або закривати стулки з поверхні підлоги чи робочих майданчиків приміщення, а механізми для їх використання повинні знаходитися в легкодоступних і безпечних для обслуговування місцях.

2.1.13. При склінні віконним склом ліхтарів на будівлях під засклінням влаштовуються горизонтальні металеві сітки шириною не менше 0,7 м при вертикальному засклінні, а при похилому і горизонтальному ширина сіток визначається розрахунком відповідно до величини горизонтальної проекції засклених з'єднань.

2.1.14. Прорізи в будівлях прокатних цехів для подачі залізничних рухомих складів мають бути обладнані воротами з світлофорами, відкривання і закривання яких повинні бути механізовані.

2.1.15. У діючих цехах, де габарити наближення будинків до залізничних колій та автомобільних доріг не витримуються, мають бути вжиті заходи щодо забезпечення безпечного виходу працівників з будинків шляхом зміни розміщення виходів, установлення направляючих поручнів та покажчиків руху тощо.

Не дозволяється прохід працівників через ворота, що використовуються для в'їзду рухомого складу.

Подача залізничного рухомого складу до споруд прокатних цехів має відповідати пункту 2.4.3 глави 2.4 розділу II цих Правил.

2.1.16. Підлога у прокатних цехах має бути рівною, стійкою до механічних і теплових впливів і мати неслизьке покриття. Елементи конструкцій підлоги не повинні накопичувати або поглинати різноманітні рідини, що потрапляють на підлогу у процесі проведення робіт (масла, емульсії, нейтральні, лугові або кислі розчини тощо), мають бути стійкими до їх впливу, а покриття підлоги повинно легко очищатися від таких рідин, виробничих забруднень і пилу.

2.1.17. На виробничих дільницях, де за характером технологічних процесів використовують масла, емульсії та інші речовини, необхідно вживати заходів щодо запобігання попаданню їх на підлогу. У разі попадання на підлогу дільниці вищезазначених речовин підлогу потрібно негайно очистити.

2.1.18. Прибирання робочих місць і виробничих приміщень необхідно проводити після закінчення роботи зміни або в міру забруднення.

2.1.19. Прибирання пилу та сміття всередині будівель необхідно передбачати механізованими засобами.

2.1.20. Дахи будівель мають бути справними. Не дозволяється скупчення пилу, снігу, льоду на них. У цехах, що будуються, необхідно передбачити засоби механізованого прибирання пилу і сміття всередині будівель.

2.1.21. У місцях ремонту кранів мають бути передбачені вантажопідйомні пристрої.

2.1.22. Усі виробничі та допоміжні будинки, споруди та склади прокатних цехів повинні відповідати ГОСТ 12.1.004-91 "ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования", НАПБ А.01.001-2004 (z1410-04) і бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння.

2.1.23. Будинки прокатних цехів повинні бути освітлені відповідно до вимог ДБН В.2.5-28-2006 "Природне і штучне освітлення", затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 15.05.2006 N 168 (v0168667-06) (далі - ДБН В.2.5-28-2006), та Державних санітарних правил ДСП 3.3.1.038-99 "Підприємства чорної металургії", затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.12.99 N 38 (v0038588-99) (далі - ДСП 3.3.1.038-99).

2.1.24. Блискавкозахист будинків, споруд і зовнішніх установок у процесі експлуатації повинен здійснюватися відповідно до Державного стандарту України ДСТУ Б В.2.5-38:2008 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд" (далі - ДСТУ Б В.2.5-38:2008).

2.1.25. Перевірка стану димових труб, а також майданчиків і сходів до них повинна проводитися щорічно з дотриманням вимог нормативно-правових актів. Не дозволяється експлуатація димових труб, відхилення від вертикалі (крен) яких перевищує допустимі значення.

2.2. Шкідливі виробничі чинники та вимоги щодо виробничої санітарії

2.2.1. Санітарно-гігієнічний стан виробничих приміщень повинен відповідати вимогам Санітарних норм виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку ДСН 3.3.6.037-99, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.12.99 N 37 (va037282-99) (далі - ДСН 3.3.6.037-99), Державних санітарних норм виробничої загальної та локальної вібрації ДСН 3.3.6.039-99, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.12.99 N 39 (va039282-99) (далі - ДСН 3.3.6.039-99), ГОСТ 12.1.001-89 "ССБТ. Ультразвук. Общие требования безопасности" (далі - ГОСТ 12.1.001-89), ГОСТ 12.1.012-90 "ССБТ. Вибрационная безопасность. Общие требования" (далі - ГОСТ 12.1.012-90), ГОСТ 12.1.003-83 "ССБТ. Шум. Общие требования безопасности" (далі - ГОСТ 12.1.003-83), СНиП 2.04.05-91 "Отопление, вентиляция и кондиционирование" (далі - СНиП 2.04.05-91), ДБН В.2.5-28-2006 (v0168667-06) та ДСП 173-96 (z0379-96) .

2.2.2. Обладнання систем водопостачання та каналізації повинно відповідати ДСП 173-96 (z0379-96) та СНиП 2.09.04-87 "Административные и бытовые здания" (далі - СНиП 2.09.04-87).

2.2.3. Джерела водопостачання, які використовуються для постачання господарсько-питних водопроводів, повинні відповідати ГОСТ 2761-84 "Источники централизованного хозяйственно-питьевого водоснабжения. Гигиенические, технические требования и правила выбора".

2.2.4. Якість питної води, води для душу, умивальників, вентиляції, охолодження повітря і пилопридушення повинна відповідати вимогам Державних санітарних правил і норм "Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання", затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 23.12.96 N 383 (z0136-97) , зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 15.04.97 за N 136/1940.

2.2.5. Обладнання та експлуатація бойлерних установок і баків для нагрівання води повинні відповідати вимогам Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 25.07.2006 N 258 (z1143-06) , зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за N 1143/13017.

2.2.6. Системи опалення будівель і споруд підприємств прокатного виробництва повинні відповідати вимогам ДСП 173-96 (z0379-96) , СНиП 2.04.05-91 та цих Правил.

2.2.7. Для працівників, які перебувають у неопалюваних виробничих і складських приміщеннях, повинні бути передбачені спеціальні приміщення для обігріву відповідно до вимог СНиП 2.09.04-87.

2.2.8. Природне та штучне освітлення прокатних підприємств необхідно виконувати відповідно до вимог ДБН В.2.5-28-2006 (v0168667-06) .

Під час зміни технологічного процесу, заміни або перестановки устаткування на окремій дільниці цеху освітленість цієї дільниці необхідно привести у відповідність до ДБН В.2.5-28-2006 (v0168667-06) .

2.2.9. Пуск, налагодження та експлуатація вентиляційних систем повинні проводитися відповідно до вимог ГОСТ 12.4.021-75 "ССБТ. Системы вентиляционные. Общие требования" (далі - ГОСТ 12.4.021-75).

2.2.10. Концентрація шкідливих речовин у повітрі робочої зони не повинна перевищувати граничнодопустимих рівнів.

2.2.11. Під час організації та ведення технологічних процесів, пов'язаних із застосуванням шкідливих речовин, необхідно додержуватися вимог безпеки відповідно до ГОСТ 12.1.007-76 "ССБТ. Вредные вещества. Классификация и общие требования безопасности".

2.2.12. Мікроклімат у виробничих приміщеннях має відповідати вимогам Санітарних норм мікроклімату виробничих приміщень ДСН 3.3.6.042-99, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.12.99 N 42 (va042282-99) (далі - ДСН 3.3.6.042-99).

2.2.13. У прокатному виробництві на працівників можуть впливати такі шкідливі фактори:

тверді і газоподібні токсичні речовини. Кількість і склад токсичних речовин залежить від використовуваних матеріалів. У зону дихання працівників можуть надходити токсичні речовини, що містять у складі твердої фази різні метали (залізо, хром, нікель, мідь, титан, алюміній тощо), їх окисні та інші сполуки, а також газоподібні токсичні речовини (фтористий водень, окис вуглецю, окисли азоту та ін.). Вплив на організм твердих та газоподібних токсичних речовин може стати причиною хронічних і професійних захворювань;

випромінювання в оптичному діапазоні (ультрафіолетове, видиме, інфрачервоне). При відсутності захисту можлива поразка органів зору;

теплове (інфрачервоне) випромінювання виробів прокатного виробництва, інтенсивність якого залежить від температури попереднього підігріву виробів, їх габаритів, а також типу нагрівального пристрою. При відсутності засобів індивідуального захисту вплив теплового випромінювання може привести до порушень терморегуляції, навіть до теплового удару. Контакт із нагрітим металом може викликати опіки;

іскри, бризки і викиди розплавленого металу і шлаку можуть стати причиною опіків;

електромагнітні поля. Характер їх впливу на організм визначається інтенсивністю і тривалістю такого впливу;

ультразвук, джерелами якого є різні ультразвукові установки. Дія ультразвуку залежить від його спектральної характеристики, інтенсивності і тривалості впливу;

шум, джерелами якого є вентилятори, пневмопроводи, джерела живлення та ін. Вплив шуму на організм залежить від спектральної характеристики і рівня звукового тиску;

локальна вібрація, джерелом якої є пневматичні інструменти тощо;

напруга в електричному колі, замикання якого може відбутися через тіло людини;

іонізація повітря робочої зони з утворенням позитивно та негативно заряджених іонів;

статичне навантаження. У результаті перенапруги можуть виникати захворювання нервово-м'язового апарата плечового поясу.

2.2.14. Контроль вмісту шкідливих речовин у повітрі робочої зони проводиться згідно з ГОСТ 12.1.005-88 "ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны" (далі - ГОСТ 12.1.005-88).

Періодичність проведення контролю встановлюється залежно від класу небезпечності шкідливої речовини: для I класу - не рідше 1 разу на 10 діб; для II класу - не рідше 1 разу на місяць, для III-IV класів - не рідше 1 разу на квартал. Залежно від конкретних умов виробництва періодичність контролю може бути змінена за узгодженням з органами державного санітарно-епідеміологічного нагляду. При встановленні відповідності вмісту шкідливих речовин III-IV класів небезпеки рівню граничнодопустимих концентрацій допускається проводити контроль не рідше 1 разу на рік.

2.2.15. Контроль за викидом шкідливих речовин у атмосферу здійснюється відповідно до ГОСТ 17.2.3.02-78 "Охрана природы. Атмосфера. Правила установления допустимых выбросов вредных веществ промышленными предприятиями", ГОСТ 17.2.3.01-86 "Охрана природы. Атмосфера. Правила контроля качества воздуха населенных пунктов" та Державних санітарних правил охорони атмосферного повітря населених місць (від забруднення хімічними і біологічними речовинами), затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 09.07.97 N 201 (v0201282-97) (далі - ДСП 201-97).

2.2.16. Виробниче устаткування та інструменти, що створюють при роботі шум, повинні відповідати вимогам ДСН 3.3.6.037-99 (va037282-99) , а також ГОСТ 12.1.003-83.

У тих випадках, коли шум на робочих місцях не може бути знижений до граничнодопустимих рівнів, необхідно застосовувати засоби індивідуального захисту органів слуху, а при еквівалентному рівні шуму більше 120 дБА - дистанційне керування виробничим процесом зі звукоізольованих камер чи автоматизувати технологічний процес.

Механізовані ручні інструменти пневматичної дії повинні мати спеціальні гасники вихлопу.

2.2.17. До експлуатації допускаються тільки справне устаткування, інструменти чи механізми або пристрої, що задовольняють вимогам ГОСТ 12.2.003-91 "ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности" (далі - ГОСТ 12.2.003-91). Не дозволяється використання вібруючого устаткування в режимах, що відрізняються від паспортного.

2.2.18. Вібрація на робочих місцях не повинна перевищувати граничних значень згідно з ДСН 3.3.6.039-99 (va039282-99) і ГОСТ 12.1.012-90.

При роботі з вібруючим устаткуванням сумарний час контакту з вібруючими поверхнями не повинен перевищувати 2/3 тривалості робочого дня. Проведення понаднормових робіт з вібруючим устаткуванням не дозволяється.

Робота з вібруючим інструментом (устаткуванням) повинна проводитися в утеплених приміщеннях з температурою повітря не нижче 16 град.С при вологості 40-60% і швидкості руху повітря не більше 0,3 м/с. При роботі в холодний період року в неутеплених приміщеннях чи на відкритому повітрі для періодичного обігріву працівників необхідно передбачити приміщення з опаленням, в якому температура повітря 22 град.С, швидкість його руху не більш 0,3 м/с і вологість 40-60%.

У випадках, коли вібраційне навантаження при роботі з вібронебезпечним обладнанням перевищує допустимий рівень відповідно до ДСН 3.3.6.039-99 (va039282-99) , необхідно забезпечити працівників віброгасними рукавицями та забезпечити раціональний режим праці згідно з розділом 7 ДСН 3.3.6.039-99.

2.2.19. Контроль санітарно-гігієнічного стану у прокатних цехах повинен проводитися згідно з ГОСТ 12.4.012-83 "ССБТ. Вибрация. Средства измерения и контроля вибрации на рабочих местах. Технические требования", ГОСТ 12.4.077-79 "ССБТ. Ультразвук. Метод измерения звукового давления на рабочих местах" (далі - ГОСТ 12.4.077-79), ГОСТ 12.1.023-80 "ССБТ. Шум. Методы установления значений шумовых характеристик стационарных машин", ГОСТ 12.1.006-84 "ССБТ. Электромагнитные поля радиочастот. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведению контроля" (далі - ГОСТ 12.1.006-84) та ГОСТ 12.1.005-88.

2.2.20. Параметри електромагнітних полів на робочих місцях повинні відповідати вимогам Державних санітарних норм і правил при роботі з джерелами електромагнітних полів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 18.12.2002 N 476 (z0203-03) , зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 13.03.2003 за N 203/7524 (далі - ДСН 3.3.6.096-2002).

2.2.21. Для захисту від ультрафіолетового випромінювання необхідно застосовувати екранування джерел випромінювання, а працівники повинні бути забезпечені засобами індивідуального захисту обличчя та очей відповідно до вимог Норм безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам металургійної промисловості, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 27.08.2008 N 187 (z0918-08, za918-08) , зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 01.10.2008 за N 918/15609 (далі - НПАОП 27.0-3.01-08).

2.2.22. Використання джерел іонізуючого випромінювання підприємством має здійснюватись за умови наявності ліцензії на провадження діяльності з використання джерел іонізуючого випромінювання з дотриманням Вимог та умов безпеки (ліцензійні умови) провадження діяльності з використання джерел іонізуючого випромінювання, затверджених наказом Державного комітету ядерного регулювання України від 02.12.2002 N 125 (z0978-02) , зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 17.12.2002 за N 978/7266 (далі - НП 306.5.05/2.065-2002), Державних гігієнічних нормативів "Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97)", затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.12.97 N 62 (v0062282-97) (далі - ДГН 6.6.1-6.5.061-98), та Основних санітарних правил забезпечення радіаційної безпеки України, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 02.02.2005 N 54 (z0552-05, za552-05) , зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 20.05.2005 за N 552/10832 (далі - ДСП 6.177-2005-09-02).

2.2.23. Загальні вимоги електробезпеки устаткування повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.1.018-93 "ССБТ. Пожаровзрывобезопасность статического электричества. Общие требования". Обладнання та комунікації повинні бути заземлені від статичної електрики згідно з ГОСТ 12.1.019-79 "ССБТ. Электробезопасность. Общие требования и номенклатура видов защиты".

2.3. Вимоги безпеки до експлуатації машин, устаткування, інструменту, пристосувань та огороджень

2.3.1. У місцях переходу працівників через рольганги, шлепери, конвеєри та інші технічні пристрої необхідно встановлювати перехідні містки з поручнями.

Містки для переходу через зони з гарячим металом повинні мати теплоізолюючий настил, а з боків повинні бути перекриті щитами висотою не менше 1,8 м з листового заліза чи густої металевої сітки.

2.3.2. Підлога на робочих місцях біля ножиць, штемпельних пресів, фрезерних і свердлильних верстатів і інших агрегатів холодної обробки металу повинна бути накрита ґратчастими дерев'яними настилами з відстанню між планками не більше 30 мм.

2.3.3. Двері тунелів, підвалів, а також огороджень приямків і інших небезпечних місць, де можливе підвищення вмісту токсичних речовин у повітрі, під час ведення технологічного процесу повинні бути закриті на замок і оснащені відповідними знаками безпеки.

2.3.4. Прокатні стани, що споруджуються, повинні оснащуватися спеціальними установками і пристроями для очищення обладнання та виробничих приміщень від пилу й виробничих відходів, які забезпечують максимальну механізацію робіт з очищення.

2.3.5. Побудова, розміщення та експлуатація котлів-утилізаторів, що використовуються у прокатному виробництві, повинні відповідати вимогам нормативно-правових актів.

2.4. Вимоги до внутрішньозаводського та цехового транспорту і безпеки його застосування

2.4.1. Наказом роботодавця по підприємству повинні бути призначені особи, відповідальні за безпечну експлуатацію засобів внутрішньозаводського та внутрішньоцехового транспорту, до обов'язків яких входить щодобова перевірка технічного стану транспортних засобів з відміткою у спеціальному журналі про допуск їх до роботи.

2.4.2. Експлуатація залізничного транспорту на під'їзних коліях прокатних цехів повинна відповідати вимогам нормативно-правових актів та ГОСТ 9238-83 "Габариты приближения строений и подвижного состава железных дорог колеи 1520 (1524) мм" (далі - ГОСТ 9238-83).

Спеціальний рухомий склад, а також наближення залізничної колії до будинків, споруд і складів повинні відповідати спеціальним габаритам, які передбачені ГОСТ 9235-83.

У цехах у разі неможливості доведення габаритів рухомого складу до необхідних величин повинна бути облаштована відповідна сигналізація (світлова, звукова, світло-звукова), що попереджує про порушення габаритів. При цьому мінімальна відстань від осі залізничної колії до стіни будинку, яка має вихід назовні, дозволяється не менше 3,1 м за умови обладнання огороджувальних бар'єрів, розміщених між виходом з будинку та залізничними коліями, паралельно до стін будинку.

2.4.3. В'їзд залізничного та автомобільного транспорту до приміщення цеху повинен проводитися після ввімкнення дозвільного сигналу світлофора. Рух транспорту територією цеху повинен здійснюватись у присутності уповноваженої особи, яка супроводжує транспорт і яка йде попереду нього.

2.4.4. При експлуатації автотранспортного, автотракторного та електрокарного транспорту необхідно керуватися вимогами Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 N 1306 (1306-2001-п, 306а-2001-п) .

2.4.5. Експлуатація електровізків повинна відповідати вимогам Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 09.01.98 N 4 (z0093-98) , зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10.02.98 за N 93/2533 (далі - НПАОП 40.1-1.21-98).

2.4.6. У цеху між прольотами, призначеними тільки для руху транспортних засобів, встановлюється заборонювальний знак безпеки згідно з ГОСТ 12.4.026-76 "ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности" (далі - ГОСТ 12.4.026-76). Проїзди повинні бути освітленими та вільними від сторонніх предметів.

2.4.7. Транспортні засоби повинні бути обладнані пристроями, замками, сигналізацією тощо, що виключає можливість їх використання сторонніми особами, та пристроями, які запобігають самочинному руху.

2.4.8. Не дозволяється:

транспортування вантажів, якщо вони закривають оглядовий шлях;

використання автокарів у цехах, не обладнаних припливно-витяжною вентиляцією чи нейтралізаторами відпрацьованих газів;

проїзд в недостатньо освітленому місці або в місці, що не відповідає нормі ширини проїзду.

2.4.9. Передавальні візки повинні бути обладнані гальмами, кінцевими вимикачами і звуковою сигналізацією, що включається одночасно з початком пересування візка.

Не дозволяється використовувати передавальні візки при несправних гальмах, освітлювальних приладах і звуковій сигналізації.

Ходові колеса передавальних візків повинні обладнуватися запобіжними щитками, що встановлені на висоті 10 мм від головки рейки, і щитками, які запобігають наїзду колеса візка на будь-що, що знаходиться на шляху його пересування.

2.4.10. Передавальні візки повинні бути обладнані під перевезення того виду вантажу, для якого вони призначені. В разі необхідності перевезення іншого вантажу мають бути розроблені спеціальні кріплення, які забезпечують стале положення вантажу на візку.

2.4.11. Колії пересування передавальних візків повинні знаходитися в справному стані та мати тупикові упори, встановлені в кінці рейкового шляху, а також упори, які мають амортизуючі накладки. Кабельні (тролейні) траншеї повинні бути перекриті настилом, що запобігає падінню працівників у траншею.

2.4.12. Не дозволяється експлуатація електровізка при несправності струмоприймача, контролера, гальм і сигналів, а також за відсутності запобіжних пристроїв від впливу електричного струму (діелектричного килимка, діелектричних рукавиць).

2.4.13. Плитковий настил і рейкові колії повинні бути справними, стики рейок і плит повинні знаходитися на одному рівні. Вагони, що подаються під завантаження і вивантаження, повинні закріплюватися гальмовими башмаками.

2.4.14. Обладнання та експлуатація візків повинні виключати можливість падіння зливків, заготовок та інших матеріалів під час їх транспортування.

2.4.15. Конструкція й експлуатація візків повинні виключати можливість самоперекидання при завантаженні і вивантаженні та транспортуванні.

2.4.16. Відстань між найбільшими частинами візків, що виступають, і конструкціями будинку, устаткуванням і матеріалами, які складуються в цеху, повинна бути не менше 0,7 м з обох боків візка.

2.4.17. Під час руху електрокара, електронавантажувача або електрокарного крана в шумних місцях необхідно постійно подавати звуковий сигнал.

Якщо на шляху руху зустрічаються переносні драбини або інші прилади та пристрої, на яких перебувають працівники, їх треба об'їжджати на відстані не ближче 1 м. Якщо такий об'їзд неможливий, треба припинити рух до усунення вказаних перешкод.

2.5. Вимоги безпеки під час профілактичних оглядів, технічного обслуговування і ремонту засобів виробництва

2.5.1. Профілактичний огляд і ремонт устаткування повинні проводитися в строки, які передбачені графіками, затвердженими у встановленому порядку й відповідно до вимог Правил охорони праці під час ремонту устаткування на підприємствах чорної металургії, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 20.08.2008 N 183 (z0863-08) , зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 16.09.2008 за N 863/15554 (далі - НПАОП 27.1-1.06-08), технічний огляд та/або експертне обстеження повинні проводитися відповідно до Порядку проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 N 687 (687-2004-п) (НПАОП 0.00-6.18-04).

2.5.2. Капітальні і поточні ремонти устаткування повинні проводитися за розробленими і затвердженими проектами організації робіт. У проектах організації робіт повинні вказуватися заходи щодо забезпечення безпечних умов праці на кожний ремонт, а також повинна бути призначена особа, відповідальна за проведення ремонту.

2.5.3. Відповідно до НПАОП 27.1-1.06-08 (z0863-08) перед початком ремонтних робіт усі працівники, що беруть участь у ремонті, повинні бути ознайомлені з проектом організації робіт.

2.5.4. На дільницях проведення ремонту повинні бути вивішені попереджувальні про небезпеку плакати і знаки.

2.5.5. Перед початком ремонту станів необхідно зупинити допоміжне устаткування шляхом розбирання електросхем, відключення стиснутого повітря, гідравліки тощо.

2.5.6. Усі отвори в перекриттях, майданчиках та інших місцях під час проведення ремонтних робіт повинні бути закриті щільним настилом або огороджені поручнями висотою не менше 1 м.

2.5.7. Усі роботи щодо доставки матеріалів, необхідних для ремонту нагрівальних пристроїв, подавання їх у нагрівальні пристрої, прибирання розібраної цегли та сміття повинні бути механізованими.

2.5.8. Ремонт камер регенераторів, рекуператорів, лежаків нагрівальних колодязів повинен проводитися згідно з інструкціями, розробленими відповідно до нормативно-правових актів.

При присутності працівників у камері заливання шлаку водою не дозволяється.

2.5.9. Ремонт кришок колодязів, а також їх заміна повинні проводитися після відключення газу.

Для ремонту кришок повинно бути відведене спеціальне місце, обладнане стояками для складання кришок. Стояки повинні мати надійні замки (фіксуючі пристрої), що виключають випадкове зрушення та падіння кришки.

2.5.10. Ремонтні роботи із застосуванням відкритого вогню у приміщеннях з вибухопожежонебезпечними виробництвами повинні проводитися згідно з Інструкцією з організації безпечного ведення вогневих робіт на вибухопожежонебезпечних та вибухонебезпечних об'єктах, затвердженою наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 05.06.2001 N 255 (z0541-01) , зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 23.06.2001 за N 541/5732 (НПАОП 0.00-5.12-01), та розділом 8 НАПБ А.01.001-2004 (z1410-04) щодо організації безпечного проведення вогневих робіт на вибухонебезпечних і вибухопожежонебезпечних об'єктах.

2.5.11. При використанні драбин під час ремонту їх необхідно ставити на міцну горизонтальну основу під кутом не більше 60 градусів.

Довжина (висота) переносних приставних драбин не повинна перевищувати 5 м, розсувних - 4 м. Ширина нижньої частини драбини повинна бути не менше 1,1 м, а верхньої - 0,4 м.

Розсувні драбини необхідно обладнувати спеціальними гачками або ланцюжками, що виключають самовільне розсунення драбин. При проведенні робіт з переносними драбинами на висоті понад 1,3 м працівники повинні користуватися запобіжними поясами зі страхувальними канатами.

Не дозволяється працювати з переносними драбинами в безпосередній близькості від механізмів, що працюють, та електроустаткування, що знаходиться під напругою, а також виконувати роботи, які пов'язані з натягуванням проводів чи підтримуванням важких предметів.

3.1. Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом прокатних цехів проводитися відповідно до Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2008 N 923 (923-2008-п) (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 N 534 (534-2009-п) ) .

3.2. Виробничі процеси та експлуатація устаткування прокатних цехів повинні відповідати вимогам, що викладені у ГОСТ 12.3.002-75* "ССБТ. Процессы производственные. Общие требования безопасности", ГОСТ 12.3.020-80 "ССБТ. Процессы перемещения грузов на предприятиях. Общие требования безопасности", ГОСТ 12.2.062-81 "ССБТ. Оборудование производственное. Ограждения защитные", ГОСТ 12.2.094-83 "ССБТ. Оборудование прокатное. Общие требования безопасности" (далі - ГОСТ 12.2.094-83), ГОСТ 12.2.003-91, НПАОП 40.1-1.21-98 (z0093-98) , цих Правилах та інших нормативно-правових актах, що стосуються вимог охорони праці у прокатному виробництві.

3.3. Безпечне ведення робіт повинно бути забезпечено: вибором найбільш раціональних технологічних процесів, прийомів, режимів роботи та порядком обслуговування виробничого устаткування; якістю вихідних матеріалів; розміщенням виробничого устаткування; організацією робочих місць; розподілом функцій між працівником і устаткуванням з метою зменшення важкості праці; дистанційним керуванням механізмами у небезпечних зонах.

3.4. Під час організації та проведення технологічних процесів необхідно:

передбачати заміну процесів і операцій, пов'язаних з виникненням небезпечних і шкідливих виробничих факторів, процесами і операціями, при яких зазначені фактори були б відсутні або мали б меншу інтенсивність;

не допускати безпосередній контакт працівників з вихідними матеріалами, заготовками, напівфабрикатами, готовою продукцією та відходами виробництва, що мають небезпечний чи шкідливий вплив;

своєчасно отримувати інформацію про виникнення небезпечних чи шкідливих факторів під час виконання окремих технологічних операцій;

застосовувати системи контролю й керування процесами та апаратами, що забезпечують захист працівників і аварійне відключення виробничого устаткування.

3.5. У цеху повинна бути чітка система проходів з визначеними зонами для пішохідного руху з необхідною розміткою, покажчиками та освітленням, з обладнанням перехідних галерей і містків над небезпечними дільницями.

3.6. Для утримання прокатних станів, машин, механізмів і устаткування у справному стані необхідно:

дотримуватися технічних режимів, установлених паспортами чи інструкціями заводів-виготівників;

оглядати агрегати, устаткування, машини й механізми під час приймання змін і усувати виявлені при цьому дефекти та несправності;

проводити перевірку стану агрегатів, устаткування, машин і механізмів працівниками;

періодично проводити ревізію та ремонт агрегатів і устаткування.

3.7. На прокатні стани, їх основні та допоміжні агрегати й устаткування, будинки, споруди, димарі та газопроводи повинні бути складені паспорти, що містять у собі основні технічні дані та відповідають вимогам ГОСТ 2.601-2006 "ЕСКД. Эксплуатационные документы" (далі - ГОСТ 2.601-2006).

У період експлуатації агрегатів до паспортів необхідно вносити всі дані про зміни, які сталися на агрегатах, про проведення капітальних ремонтів, про аварії і значні неполадки, що мали місце, а також про вжиті заходи щодо ліквідації їх наслідків.

3.8. Усі відкриті обертові частини машин і механізмів (вали, муфти, тимчасові ланцюжні та зубчасті передачі, шківи тощо) повинні бути огородженими.

3.9. З'єднувальні шпинделі та муфти всіх прокатних станів слід огороджувати запобіжними кожухами з боків та зверху.

3.10. Рухомі та обертові частини механізмів прокатних станів, агрегатів, що розміщені у важкодоступних місцях, дозволяється огороджувати спільним огородженням із замикаючим пристроєм. Огородження не повинно ускладнювати їх обслуговування.

Знімні, відкидні та розсувні огородження, а також кришки та щитки в цих огородженнях повинні бути обладнані пристроями, що виключають їхнє випадкове відкривання чи знімання (замки, електрозамки відкривання за допомогою спеціального інструмента тощо), а при необхідності мати блокування, що забезпечують припинення робочого процесу при знятті чи відкриванні огородження.

3.11. В особливо небезпечних місцях, перелік яких затверджується роботодавцем, знімні огородження повинні бути зблоковані з пусковими і приводними пристроями. Ці блокування повинні виключати можливість роботи устаткування при знятому огородженні.

3.12. Не дозволяється ремонт і чистка рухомих частин, а також закріплення огороджень під час роботи машин і механізмів.

3.13. Змащення устаткування, машин та механізмів прокатних станів повинно бути централізованим.

3.14. Контрвантажі, які не розміщені всередині устаткування, повинні бути огороджені або розміщені в закритих направляючих пристроях (колодязі, труби, шахти), що виключають можливість доступу працівників у небезпечну зону.

3.15. Усі вентилятори повинні мати запобіжну сітку, що на всмоктуючому отворі має розмір чарунок не більше 20 х 20 мм. Переносні вентилятори повинні мати запобіжну сітку по обидва боки (з розміром чарунок не більше 20 х 20 мм.).

3.16. Маховики повинні мати бокове огородження у вигляді суцільного бар'єра чи поручнів з обшивкою знизу. Огородження маховиків по ободу повинно виконуватися у вигляді суцільного щита висотою не менше 2 м.

У разі розміщення головного двигуна стана всередині цеху розташовувати місця відпочинку працівників в площині обертання маховика не дозволяється.

3.17. Заглиблення для приводів, контрвантажів, іншого устаткування прокатних цехів повинні бути надійно перекриті або мати огородження висотою не менше 1 м із суцільною обшивкою знизу на висоту 0,14-0,15 м.

3.18. З метою захисту від тепловипромінювання та часток, що відлітають, усі працівники, які перебувають в безпосередній близькості від гарячого металу, шлаку, води тощо, повинні бути забезпечені засобами індивідуального захисту відповідно до вимог НПАОП 27.0-3.01-08 (z0918-08, za918-08) .

3.19. Для безпечного переходу працівників через рольганги, шлепери, конвеєри та подібні споруди повинні бути влаштовані перехідні містки, огороджені поручнями.

Містки для переходу крізь гарячий метал повинні мати теплоізолюючий настил, а з боків бути екранованими щитами з листового заліза чи густими металевими сітками висотою не менше 1,8 м.

3.20. Майданчики, підлога і приямки поблизу агрегатів, що обслуговуються, і окремих механізмів повинні утримуватися в чистоті, бути рівними і не мати вибоїв.

3.21. На підлозі біля робочих місць ножиць, штемпельних пресів, фрезерних, свердлильних верстатів та інших агрегатів холодної обробки металу повинні бути покладені настили у вигляді дерев'яних ґрат з відстанню між планками не менше 30 мм. Настили повинні бути сухими і справними.

3.22. Межі основних проходів і проїздів повинні бути чітко позначені яскравими лініями шириною не менше 50 мм або знаками, що замінюють їх.

У місцях, де не дотримані габарити, повинні бути вивішені попереджувальні плакати.

3.23. Для обслуговування засувок і шиберів, дросельних пристроїв, іншої запірної та регулюючої арматури, а також устаткування вентиляційних систем і опалення, розміщених на висоті 2 м і більше від рівня підлоги (землі), повинні бути влаштовані стаціонарні майданчики та сходи до них відповідно до вимог ГОСТ 23120-78.

Указана висота обчислюється від рівня настилів, перекриттів тощо до верхнього положення деталі, що обслуговується.

3.24. Майданчики, що розміщуються на висоті 0,6 м і більше від рівня підлоги, перехідні містки, сходи, приямки, люки, колодязі, отвори в перекриттях та дренажні канави повинні огороджуватися поручнями висотою не менше 1 м із суцільною обшивкою знизу огорожі на висоту 0,14-0,15 м.

Якщо ці пристрої закриті кришками або перекриті по всій поверхні міцними настилами, складеними в рівень з підлогою, поручні не потрібні.

3.25. Входи в тунелі, підвали та інші небезпечні місця повинні бути перекриті пристроями, що перешкоджають проходу, з установкою сигнально-попереджувальних знаків безпеки.

3.26. У прокатних цехах, де робота здійснюється замінними працівниками, повинні бути передбачені кімнати відпочинку з комфортними умовами.

3.27. У прокатних цехах повинні бути влаштовані спеціальні майданчики для складування необхідного змінного і запасного устаткування, а також ремонтні майданчики, обладнані вантажопідйомними машинами.

3.28. Не дозволяється зберігання запасного і змінного устаткування в непередбачених для цього місцях.

3.29. У цехах, де застосовують легкозаймисті та горючі речовини, повинні, як правило, здійснюватися централізовані транспортування та видача цих речовин на робочі місця.

За відсутності централізованого транспортування доставка вказаних речовин на робочі місця повинна проводитися в безпечній спеціальній тарі.

3.30. На робочих місцях дозволяється зберігання матеріалів (у готовому до застосування вигляді) у щільно закритих ємностях у кількості, яка не перевищує змінної потреби.

3.31. Трубопроводи, шланги для подачі природного газу, кисню, мазуту, повітря, масла повинні розташовуватися в місцях, що виключають можливість попадання на них гарячих предметів.

3.32. Шланги пневматичних та гідравлічних механізмів повинні відповідати ГОСТ 9356-75 "Рукава резиновые для газовой сварки и резки металлов" (далі - ГОСТ 9356-75). Кріплення шлангів до штуцерів та інструментів повинно виключати їх зривання під час роботи. Приєднання і роз'єднання повинно проводитися після припинення подачі компонентів.

3.33. Котли-утилізатори, що застосовуються у прокатних цехах, повинні відповідати вимогам нормативно-правових актів.

3.34. При використанні у прокатних цехах посудин, що працюють під тиском понад 0,07 МПа (0,7 кг/кв.см), необхідно керуватися вимогами нормативно-правових актів.

3.35. У місцях підвищеної небезпеки повинні бути розміщені знаки безпеки відповідно до вимог ГОСТ 12.4.026-76.

3.36. Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, робота машин, механізмів, устаткування й інших засобів виробництва, стан засобів колективного й індивідуального захисту, які використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам відповідних нормативно-правових актів з охорони праці.

3.37. Усі діючі підприємства повинні мати затверджені роботодавцем інструкції з охорони праці.

Інструкції з охорони праці повинні відповідати вимогам Положення про розробку інструкцій з охорони праці, затвердженого наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 29.01.98 N 9 (z0226-98) , зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 07.04.98 за N 226/2666 (далі - НПАОП 0.00-4.15-98), Порядку опрацювання і затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві, затвердженого наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 21.12.93 N 132 (z0020-94) , зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 07.02.94 за N 20/229 (далі - НПАОП 0.00-6.03-93). У кожному структурному підрозділі підприємств повинен бути затверджений перелік інструкцій з охорони праці.

3.38. Проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці проводиться відповідно до Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.01.2005 N 15 (z0231-05) , зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 15.02.2005 за N 231/10511 (далі - НПАОП 0.00-4.12-05).

3.39. Для усіх працівників при прийнятті на роботу і за місцем роботи необхідно забезпечити проходження інструктажів з пожежної безпеки відповідно до вимог Типового положення про інструктажі, спеціальне навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки на підприємствах, в установах та організаціях України, затвердженого наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 29.09.2003 N 368 (z1148-03) , зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 11.12.2003 за N 1148/8469 (НАПБ Б.02.005-2003).

3.40. Роботодавець зобов'язаний за свої кошти забезпечити фінансування та організувати проведення попереднього (під час прийняття на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників відповідно до порядку і строків, встановлених Порядком проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров'я України від 21.05.2007 N 246 (z0846-07) , зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.07.2007 за N 846/14113.

3.41. Роботодавець повинен згідно зі статтею 5 Закону України "Про охорону праці" (2694-12) під час укладання трудового договору ознайомити працівників за особистим підписом про умови праці на підприємстві, наявність на робочому місці, де вони будуть працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які не усунено, та можливі наслідки їх впливу на здоров'я, а також про їх права на пільги та компенсації за роботу в таких умовах.

3.42. У кожному прокатному цеху повинні бути складені плани локалізації та ліквідації аварійних ситуацій та аварій відповідно до вимог Положення щодо розробки планів локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій, затвердженого наказом Комітету по нагляду за охороною праці України Міністерства праці та соціальної політики України від 17.06.99 N 112 (z0424-99) , зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 30.06.99 за N 424/3717 (далі - НПАОП 0.00-4.33-99).

3.43. Перелік робіт підвищеної небезпеки на підприємстві затверджується роботодавцем.

3.44. Роботи з підвищеною небезпекою необхідно проводити за нарядом-допуском встановленої форми. Наряд-допуск, що видається відповідальному виконавцю робіт перед початком робіт підвищеної небезпеки, повинен бути оформлений відповідно до вимог "Положения о применении нарядов-допусков при производстве работ повышенной опасности на предприятиях и в организациях Министерства металлургии СССР", затвердженого наказом Міністерства металургії СРСР від 20.06.90 (далі - НПАОП 27.0-4.02-90).

У наряді-допуску, виданому на проведення робіт підвищеної небезпеки, повинен бути зазначений повний обсяг організаційних та технічних заходів, вжиття яких забезпечить безпечне проведення робіт у конкретних умовах.

Перелік посад керівників та фахівців, які мають право видавати наряди-допуски, повинен затверджуватися уповноваженою посадовою особою підприємства.

3.45. Не дозволяється застосування праці жінок на роботах, зазначених у Переліку важких робіт та робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок, затвердженому наказом Міністерства охорони здоров'я України від 29.12.93 N 256 (z0051-94) , зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 30.03.94 за N 51/260.

Піднімання та переміщення вантажів вручну жінками дозволяється в межах Граничних норм підіймання і переміщення важких речей жінками, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 10.12.93 N 241 (z0194-93) , зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 22.12.93 за N 194.

3.46. Не дозволяється застосування праці неповнолітніх на роботах, зазначених у Переліку важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх, затвердженому наказом Міністерства охорони здоров'я України від 31.03.94 N 46 (z0176-94) , зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 28.07.94 за N 176/385.

Піднімання та переміщення важких речей неповнолітніми дозволяється в межах Граничних норм підіймання і переміщення важких речей неповнолітніми, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 22.03.96 N 59 (z0183-96) , зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 16.04.96 за N 183/1208.

3.47. Роботодавець зобов'язаний забезпечити всіх працівників спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального захисту, а також запобіжними пристосуваннями відповідно до вимог НПАОП 27.0-3.01-08 (z0918-08, za918-08) , а також мийними і знешкоджувальними засобами за встановленими нормами згідно з нормативно-правовими актами.

3.48. Порядок видачі, збереження та користування засобами індивідуального захисту працівників, а також прання, дезінфекції та ремонту повинен відповідати вимогам Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, затвердженого наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 24.03.2008 N 53 (z0446-08) , зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 21.05.2008 за N 446/15137 (НПАОП 0.00-4.01-08).

3.49. Працівники, зайняті на роботах із шкідливими умовами праці, безкоштовно забезпечуються молоком або іншими рівноцінними харчовими продуктами згідно з нормами нормативно-правових актів.

3.50. На підприємствах незалежно від форм власності при настанні нещасного випадку необхідно організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій згідно з вимогами Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 N 1112 (1112-2004-п) (НПАОП 0.00-6.02-04).

4.1. Загальні вимоги

4.1.1. Нагрівальні пристрої, що використовуються у прокатному виробництві і працюють на газі, повинні відповідати вимогам Правил безпеки систем газопостачання України, затверджених наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 01.10.97 N 254 (z0318-98) , зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 15.05.98 за N 318/2758 (далі - НПАОП 0.00-1.20-98), а також інструкцій з охорони праці, розроблених і затверджених з дотриманням вимог НПАОП 0.00-4.15-98 (z0226-98) .

4.1.2. Не дозволяється опалення нагрівальних пристроїв газом, що не відповідає технічним умовам (за температурою, вологістю тощо).

4.1.3. При застосуванні газового палива повинні бути передбачені засоби безпеки, що виключають витік газу, а також заходи пожежо- і вибухобезпеки, що запобігають створенню вибухонебезпечних сумішей газу з повітрям.

4.1.4. Запаси рідкого палива повинні зберігатися в підземних резервуарах, що влаштовані з дотриманням вимог пожежної безпеки.

4.1.5. У процесі роботи нагрівальних пристроїв повинні бути передбачені заходи, що забезпечують безпеку працівників та попереджають вибивання полум'я з-під кришок нагрівальних пристроїв. Для цього необхідно забезпечити встановлений режим горіння палива в робочому просторі, а також щільне прилягання кришок до стінок печі. При сильному вибиванні полум'я й газів з вікон печей дуття та тягу необхідно відрегулювати так, щоб тиск у робочому просторі печі на рівні підлоги за максимальної продуктивності не перевищував 33 Па.

4.1.6. Щоб запобігти вибухам, необхідно:

подачу газу та дуття в пальники здійснювати після того, як вентилятор почне працювати з повним числом обертів;

на підведеннях газу до кожного пальника установлювати кран чи засувку, а на підведеннях до зони для багатозонних печей - швидкодіючий клапан безпеки на кожну зону.

При застосуванні пальників з попереднім змішуванням газу й повітря необхідно:

створювати надлишок газу в суміші, а після цього додавати повітря в пальники печі;

не допускати включення газу при закритому димовому шибері;

не допускати контакту розплавленого шлаку з водою чи вологими матеріалами.

4.1.7. Для попередження зворотних ударів полум'я в інжекційних пальниках і пальниках з попереднім змішуванням необхідно, щоб швидкість виходу пальної суміші з пальників перевищувала швидкість розповсюдження полум'я.

4.1.8. Для оглядів склепінь нагрівальних печей, рекуператорів, а також обслуговування пальників, приладів КВП і автоматики та проведення ремонтів повинні бути влаштовані майданчики, що стоять окремо або ж з кріпленням до металоконструкції печі.

Настил майданчиків повинен бути теплоізольований. Не дозволяється ставати безпосередньо на склепіння.

4.1.9. Шаржирні крани та інші машини, що використовуються для обслуговування нагрівальних печей, повинні обладнуватися блокуванням, що виключає можливість наближення кабіни крану, машин до колон і стін приміщення на відстань менше 1 м.

Відстань від низу кабіни крану, машини до підлоги при крайньому положенні повинна бути не менше 0,5 м. Зона роботи шаржирної машини повинна бути огородженою.

Якщо на печах не використовуються телевізійні установки або ж не йде безперервний процес завантаження заготовок, вікна печей повинні закриватися кришками, що щільно прилягають до рами. Кришки вікон, що розміщені в зоні високих температур, повинні бути теплоізольованими або мати охолодження.

4.1.10. Піднімання кришок робочих вікон для завантаження і вивантаження металу повинно бути механізованим.

4.1.11. Підлога навколо нагрівальних печей повинна бути неслизькою.

4.1.12. Для захисту працівників від теплового впливу нагрівальних пристроїв необхідно застосовувати:

теплоізоляцію поверхонь, що випромінюють тепло;

теплоізоляцію та охолодження робочих місць;

природну та механічну вентиляцію;

повітряне охолодження замкнених просторів печей, що перебувають в ремонті;

водорозпилення у припливних віконних прорізах і на робочих місцях;

спецодяг та індивідуальні захисні пристрої - щитки, екрани, окуляри, світлофільтри.

Ці прилади та пристрої не повинні створювати незручності для працівників.

4.2. Експлуатація нагрівальних пристроїв, що працюють на газі

4.2.1. При експлуатації нагрівальних пристроїв, що працюють на газі, необхідно ретельно дотримуватися виконання вимог НПАОП 0.00-1.20-98 (z0318-98) .

4.2.2. На кожному нагрівальному пристрої повинен бути затверджений роботодавцем перелік газонебезпечних місць, які встановлюються за результатами систематичного відбору та аналізу проб повітря на загазованість залежно від виду газу, що застосовується (який утворюється при технологічному процесі), та можливості його витоку.

Усі газонебезпечні місця повинні бути позначені відповідними плакатами і покажчиками групи газонебезпечності.

4.2.3. Перевірка місць витоку газу, щільності з'єднань газопроводів, арматури та пристроїв повинна проводитися із застосуванням мильного розчину (піни).

4.2.4. Тепловий режим нагрівальних пристроїв повинен бути автоматизований.

4.2.5. Перед пуском газу в нагрівальні пристрої повинна бути перевірена справність усіх механізмів печі, контрольно-вимірювальної апаратури, а також стан засувок, дросельних пристроїв, відсічних клапанів та іншої арматури.

4.2.6. Сальники штоків перекидних клапанів повинні бути ущільнені. Перевірка їх повинна проводитися кожної зміни.

4.2.7. Перекидні пристрої повинні мати блокування, що виключає можливість одночасного перекидання газових і повітряних клапанів.

Перед початком та під час перекидання клапанів повинен автоматично подаватися звуковий чи світловий сигнал.

Не дозволяється перебування працівників поблизу клапанів під час їх перекидання.

4.2.8. Робочий майданчик навколо перекидних пристроїв клапанів повинен мати ширину не менше 0,8 м.

4.2.9. Заглушки, які влаштовуються на газопроводах, повинні розраховуватися на максимальний тиск газу в них і забезпечуватися чітко видимими хвостовиками, що виступають за межі фланців. При встановленні та вийманні заглушок, а також вимірювальних діафрагм, на фланцях, що розтискуються, повинні влаштовуватися струмопровідні перетинки, які виключають накопичення статичної електрики.

4.2.10. Склепіння та стінки лежаків печей повинні бути герметичними. Лежаки повинні бути покриті спеціальними ущільнюючими обмазками.

4.2.11. Лази для доступу в лежаки печей повинні бути розташовані зверху лежака. Для спуску в лази лежаків повинні бути влаштовані міцно замуровані скоби або стрем'янки.

Оглядові лази повинні мати подвійні кришки, що щільно посаджені у гнізда.

4.2.12. Лежаки нагрівальних пристроїв повинні бути захищені від проникання в них води, а у разі попадання вода повинна вчасно відкачуватися.

4.2.13. Не дозволяється застосовувати відкритий вогонь для відігріву газопроводів, їх необхідно відігрівати гарячою водою чи парою.

4.2.14. Для швидкого закривання газових засувок, розміщених в різних зонах, за змінним персоналом цеху заздалегідь повинні закріплюватися певні групи засувок.

4.3. Експлуатація нагрівальних пристроїв, що працюють на рідкому паливі

4.3.1. Зберігання нафти та нафтопродуктів повинно відповідати вимогам ГОСТ 1510-84 "Нефть и нефтепродукты. Маркировка, упаковка, транспортирование и хранение" та НАПБ А.01.001-2004 (z1410-04) .

4.3.2. Ємності для прогрівання нафти та нафтопродуктів повинні бути обладнані паровими змійовиками, температура нагрівання яких не повинна перевищувати 50 град.С для нафти та 75 град.С для мазуту. Контроль за температурою нагрівання повинен здійснюватися термопарою або термометром.

4.3.3. Для попередження переливання рідкого палива ємності повинні обладнуватися покажчиками рівня (поплавцями), а також обладнуватися спеціальними переливальними трубами.

Не дозволяється застосування на ємностях скляних покажчиків рівня.

4.3.4. Витратні баки з рідким паливом повинні бути щільно закриті кришками та забезпечені рівнемірами, витяжними трубами із запобіжними сітками для відведення парів палива, трубопроводами аварійного зливання палива та переливними трубопроводами, що виключають можливість переповнення баків.

4.3.5. Перетин зливних трубопроводів повинен забезпечувати зливання палива з баків протягом 2-3 хв. Спускові вентилі повинні розташовуватися в легкодоступних місцях. На дільниці зливного трубопроводу від бака до спускового вентиля (крана) не дозволяється застигання палива.

4.3.6. Аварійні ємності для зливання палива при спорожнюванні трубопроводів повинні встановлюватися поза будинками цеху.

4.3.7. Для зливання палива у випадку пожежі витратні баки повинні бути з'єднані закритими трубопроводами, що мають спеціальні ємності, до яких повинні бути підведені переливні трубки витратних баків.

4.3.8. Для швидкого відключення палива у випадку аварії чи пожежі на паливопроводах повинні бути спеціальні вентилі, розміщені в доступних для обслуговування місцях.

4.3.9. Паливопроводи повинні бути теплоізольованими та мати ухил не менше ніж 0,003 у бік можливого їх спорожнювання.

Паралельно з паливопроводом у спільній з ним ізоляції повинен прокладатися обігрівний паропровід.

При цьому повинна бути забезпечена можливість продування паливопроводу парою від верхньої його позначки до нижньої.

4.3.10. На вводі паливопроводу в цех повинна бути встановлена вимикальна засувка.

4.3.11. Паливо, що подається для спалювання в печі, повинно бути профільтрованим та підігрітим до температури, яка не перевищує температури спалаху парів, встановленої для даної марки палива.

4.3.12. При роботі печі на рідкому паливі до форсунок повинен бути забезпечений вільний доступ для обслуговування та ремонту.

Печі зі склепінними форсунками повинні бути обладнані стаціонарними площадками з теплоізоляційною підшивкою.

Використання переносного настилу не дозволяється.

Для запобігання опікам при зворотному ударі полум'я отвори для установки форсунок повинні перекриватися засувками, а вентилі повинні бути трішки зміщені убік.

4.3.13. Зміна положення форсунок повинна здійснюватися механізованим способом.

4.3.14. Для запобігання вибухам та ударам у разі припинення надходження повітря подачу пального треба негайно припинити.

4.3.15. Перед чисткою форсунок подача палива та повітря в них повинна бути припинена.

4.3.16. Розлите паливо біля печі повинно бути негайно прибране.

4.3.17. Доступ працівників у ємності для нафтопродуктів можливий лише за нарядом-допуском, виданим відповідно до НПАОП 27.0-4.02-90, після відключення баків від трубопроводів засувкою та заглушкою, спорожнення, пропарювання, провітрювання та аналізу повітря в них на вміст шкідливих речовин. При проведенні ремонтів трубопроводів із зварювальними роботами, крім звільнення їх від пального і продування парою, вони додатково повинні продуватися повітрям.

4.3.18. Під час перебування працівників у ємностях усі люки повинні бути відкриті та необхідно застосовувати примусове провітрювання.

4.3.19. Під час роботи працівників всередині ємностей для освітлення повинні використовуватися світильники у вибухозахищеному виконанні з напругою не вище 12 В, а їх включення повинно проводитися ззовні баків.

4.3.20. Роботи в ємності повинні виконуватися не менше як трьома працівниками, двоє з яких повинні перебувати нагорі ємності і безперервно спостерігати за працівником, що перебуває всередині ємності, та тримати кінець мотузки, прив'язаної до запобіжного пояса, який повинен одягнути працівник перед спусканням у бак.

4.4. Нагрівальні колодязі

4.4.1. Габарити наближення нагрівальних колодязів до залізничних колій повинні відповідати ГОСТ 9238-83.

З боку залізничної колії групи колодязів повинні огороджуватися від рівня підлоги цеху до робочого майданчика колодязів. Захисні плити колодязів, що встановлюються з боку залізничних колій для подачі рухомого складу із зливками, повинні укладатися так, щоб не порушувалися габарити наближення рухомого складу.

Не дозволяється притуляти зливки до захисних плит колодязів.

4.4.2. Не дозволяється складувати та захаращувати зливками та запасним устаткуванням робочі майданчики колодязів.

4.4.3. Під час відкривання кришки камери колодязя повинна автоматично відключатися подача газу.

4.4.4. Робочі майданчики нагрівальних колодязів з усіх боків, за винятком сторони переносу зливків, огороджуються поручнями із суцільною обшивкою знизу.

Для огляду і ремонту скатів наземно-кришкових кранів з боку гарячих колій повинні бути передбачені пристрої, що забезпечують безпеку робіт. На коліях пересування наземно-кришкових машин необхідно влаштовувати тупикові упори. Крани повинні бути оснащені звуковою і світловою сигналізацією.

Під час ремонту чарунок нагрівальних колодязів навколо них встановлюються тимчасові огородження.

4.4.5. Для забезпечення безпечних умов праці та якісного нагрівання зливків і заготовок необхідно за допомогою автоматичних приладів регулювати температуру у колодязях і рекуператорах, підтримувати необхідне співвідношення обсягів газу та повітря, тиску газів у камері, передбачити відключення газу при відкриванні кришок і переключенні газових та повітряних клапанів.

4.4.6. Склепіння та оглядові вікна регенераторів і рекуператорів повинні бути ущільнені газонепроникною масою для запобігання просочуванню газу.

Не допускається експлуатація регенераторів і рекуператорів за наявності тріщин та щілин. Стіни регенераторів і рекуператорів повинні бути непроникними.

4.4.7. Кришки нагрівальних колодязів повинні бути обладнані пристроями, що забезпечують щільність їх посадки на камери та виключають можливість вибивання полум'я. Зазор між кришкою й камерою повинен ущільнюватися відповідним матеріалом.

4.4.8. Для герметичності кришок люків газових перекидних клапанів їх необхідно ущільнювати азбестовою набивкою, просоченою газонепроникною жаростійкою масою, а лежаки герметизувати тією ж масою.

4.4.9. Попередження вибухів у регенераторах і лежаках досягається усуненням підсосів повітря в них шляхом включення повітряного клапана через 10-15 с. після газового, а також тим, що після спорудження або ремонту колодязів їх сушіння виконують до тієї пори, поки температура в газових лежаках і насадках не досягне температури займання газу (500 град.С).

Не дозволяється одночасне переключення газового та повітряного клапанів.

4.4.10. Перед пультами керування кришками нагрівальних колодязів повинні бути встановлені теплозахисні екрани.

У діючих цехах, де біля пульта керування не може бути забезпечено достатнього припливу свіжого повітря через стулки вікон, робочі місця біля пультів повинні бути забезпечені припливною вентиляцією з регулюванням температури повітря, що подається.

Керування наземно-кришковими кранами повинно бути дистанційним. У разі відсутності дистанційного керування кабіни керування таких кранів повинні бути обладнані установками для кондиціонування повітря чи повітряного душування.

Не дозволяється перебування працівників на робочому майданчику перед відкритими камерами колодязів, а також внизу на нульовій відмітці в зоні транспортування зливків під час їх посадки і видавання.

Майданчики для приміщення КВП і пульти керування з боку нагрівальних колодязів повинні бути екрановані.

4.4.11. Застосовувати для переносу зливків кліщі зі спрацьованими кернами не дозволяється. Керни повинні бути виготовлені зі зносостійкого металу або наплавлятися твердим сплавом.

Брати холодні зливки неохолодженими кліщами не дозволяється. Баки для замочування кліщів повинні бути забезпечені проточною водою, температура якої не повинна перевищувати 45 град.С.

4.4.12. Стіни та підлога кабіни кліщових кранів повинні бути ізольованими. Для захисту машиніста крана від тепловипромінювання у вікнах кабіни повинно бути подвійне скління.

Зовнішні шибки повинні бути тепловідбивними. Кабіни повинні бути обладнані кондиціонерами.

4.4.13. Керування зливковозом повинно бути дистанційним. Перекидач повинен забезпечувати надійну стійкість зливків і виключати можливість їх падіння на бік. При човниковому русі зливковозів колія в кінці будинку повинна бути обладнана надійним тупиком.

При кільцевій зливкоподачі в районі закруглення повинна бути встановлена світлова сигналізація, яка попереджає про рух зливковоза. Холоста гілка зливковозної колії повинна бути огороджена поручневим огородженням висотою не менше 1,2 м з суцільною обшивкою знизу на висоту 0,14-0,15 м.

У прокатних цехах прибирання окалини та шлаку з колій зливковоза повинно бути механізованим.

4.4.14. Пост керування зливковозом повинен бути розташований так, щоб забезпечувалась хороша видимість усього шляху руху зливковоза.

4.4.15. Не дозволяється перебувати поблизу шлакових льоток при їх відкриванні.

4.4.16. Вилучення шлаку з нагрівальних колодязів повинно бути механізованим.

Рідке шлаковидалення слід проводити за допомогою кліщового крана, який обладнаний спеціальним гребком. Для більш безпечного й ефективного вилучення рідкого шлаку підошву камери нагрівального колодязя треба посипати порошком магнезиту, феросиліцію, алюмінію або іншими речовинами-витравлювачами.

4.4.17. Не дозволяється розчищення та вибивання шлаку вологим інструментом.

Для доступу до шлакових льоток повинні бути влаштовані ґратчасті майданчики з поручнями та суцільною обшивкою знизу на висоту 0,14-0,15 м.

4.4.18. Коробки та ковші під шлак повинні бути справними та сухими.

Переповнення ковшів (коробок) рідким шлаком не дозволяється. Прибирання коробок (ковшів), що наповнені рідким шлаком, повинно проводитися вчасно. Грануляція рідкого зварювального шлаку водою не дозволяється. Робочі місця біля шлакових льоток повинні мати повітряне душування. Стіни нагрівальних колодязів у районі шлакових льоток повинні бути закриті екранами.

4.4.19. Вилучення шлаку з-під колодязів у шлакові приміщення повинно бути механізованим.

Шлакові візки повинні бути забезпечені звуковою сигналізацією та за необхідності обладнані захисним козирком для водія.

4.4.20. Транспортування й кантування ковшів або коробок зі шлаком у залізничні вагони повинні здійснюватися тільки після остигання шлаку.

4.4.21. Не дозволяється проводити вилучення шлаку на підлогу шлакового тунелю, льоток при їх відкриванні.

4.5. Печі нагрівальні

4.5.1. Подавання металу до нагрівальних печей і видавання металу з печей повинні бути механізованими.

Біля приймальних пристроїв повинні бути обслуговуючі майданчики, огороджені поручнями.

4.5.2. Завантажувальні пристрої обладнуються засобами для вирівнювання заготовок, що завантажуються у піч (упорами, маніпуляторами, лінійками тощо).

Не дозволяється ставати:

на завантажувальні пристрої при завантаженні заготовок у піч;

на плитний настил рольганга під час руху заготовки;

на редуктори при звільненні застряглих заготовок, а також затримувати заготовку на рольгангу ломиком.

4.5.3. Розміщення постів керування штовхачами повинно забезпечувати хорошу видимість заготовок на завантажувальних пристроях. На постах керування повинна бути влаштована сигналізація, що сповіщає про видавання заготовок з печі.

4.5.4. На печах, які споруджуються та знаходяться на реконструкції, кантування зливків і заготовок повинно бути механізованим. Печі повинні бути обладнані пристроями, які запобігають руйнуванню заготовками кладки бокових стін.

4.5.5. Майданчики для обслуговування пальників, розміщених на склепінні, повинні огороджуватися поручнями та мати не менше двох входів. Не дозволяється обладнання вертикальних сходів.

4.5.6. Керування шиберами на печах повинно бути механізованим, а шибери повинні розташовуватися в безпечних і легкодоступних для обслуговування та ремонту місцях.

4.5.7. Рідкий шлак з печі повинен випускатися у сухі коробки та ковші. Шлакові льотки повинні огороджуватися щитами.

Вивантаження з коробок і ковшів, а також розбивання та розподіл шлаку повинні проводитися після повного його застигання у спеціально відведеному місці.

4.5.8. Робочі місця біля нагрівальних печей повинні бути обладнані пристроями повітряного душування.

4.5.9. Для зменшення тепловиділення елементи печей повинні бути теплоізольованими.

4.6. Електротермічні установки

4.6.1. Облаштування, розміщення та безпечна експлуатація електротермічних установок (установки індукційного нагріву, електропечі опору, високочастотні установки для нагрівання металу, гартівні машини зі струмами високої частоти тощо) повинні відповідати вимогам нормативно-правових актів та міждержавних стандартів ГОСТ 12.2.007.9-93 "Безопасность электротермического оборудования. Общие требования", ГОСТ 12.2.007.10-87 "ССБТ. Установки, генераторы и нагреватели индукционные для электротермии, установки и генераторы ультразвуковые. Требования безопасности", ГОСТ 12.1.002-84 "ССБТ. Электрические поля промышленной частоты. Допустимые уровни напряженности и требования к проведению контроля на рабочих местах" та ГОСТ 12.1.006-84.

4.6.2. Електротермічні установки повинні бути оснащені необхідними блокувальними пристроями, що забезпечують безпечне обслуговування електрообладнання та механізмів цих установок.

4.6.3. Для забезпечення допустимих значень напруженості полів при роботі електротермічних установок необхідно:

зменшувати потужність випромінювання в самому джерелі шляхом застосування спеціальних пристроїв;

встановлювати стаціонарні чи переносні екрануючі пристрої;

передбачати обмеження часу перебування працівника в зоні дії полів;

розміщувати робочі зони (пульти керування) на такі відстані від джерел полів, де напруженість не перевищує допустимих норм;

використовувати комбінований захист (часовий і відстанню) одночасно чи інші комбінації захисту;

застосовувати спеціальні засоби індивідуального захисту.

4.6.4. Для кожної електротермічної установки, що випромінює електромагнітну енергію вище граничнодопустимих значень, повинні виділятися окремі зони, у яких інтенсивність опромінювання перевищує норми. Ці зони повинні огороджуватися або біля них повинні встановлюватися попереджувальні знаки згідно з ГОСТ 12.4.026-76.

4.6.5. На щитах керування повинна бути передбачена сигналізація включеного і відключеного положень електротермічних установок.

4.6.6. При охолодженні електротермічних установок водою повинні бути передбачені ізолюючі шланги (на випадок аварії, пробою або замиканням напруги на водоохолоджуючу мережу), що дозволить захистити працівників. Металеві трубопроводи системи водоохолодження повинні бути заземлені.

4.6.7. Контроль за безперервним надходженням охолоджуючої води повинен здійснюватися за допомогою спеціальних приладів, що при необхідності автоматично вимикають печі у випадку перебою подавання води, а також приладів, які сигналізують про перегрівання води в системі охолодження.

4.6.8. Індукційні нагрівальні установки повинні бути обладнані приладами керування процесом нагрівання, а також механізмами подавання заготовок в індуктор та їх вилучення.

4.6.9. Кожухи індукційних печей повинні бути надійно ізольовані від індуктора та заземлені. Уся електрична апаратура і струмоведучі частини індукційної установки повинні бути огородженими.

4.6.10. Печі повинні мати автоматичне відключення напруги при пробиванні індуктора.

4.6.11. Конструкція електропечі опору повинна виключати можливість випадкового дотику працівників до нагрівачів.

4.6.12. Ремонт устаткування, заміна роликових проводок і запобіжників повинні проводитися при знятій напрузі.

4.7. Термічні печі

4.7.1. Процеси термічної обробки металу повинні бути максимально механізованими та автоматизованими та відповідати вимогам ГОСТ 12.3.004-75 "ССБТ. Термическая обработка металлов. Общие требования безопасности" (далі - ГОСТ 12.3.004-75).

4.7.2. Розміщення приладів керування печами повинно виключати можливість опромінювання працівників.

4.7.3. Приміщення цехів, де розташовані печі, що працюють з використанням водню, повинні бути обладнані автоматичними газоаналізаторами з улаштуванням світлової та звукової сигналізації.

4.7.4. Термічні печі, що працюють з використанням вибухонебезпечних і токсичних захисних газів, повинні бути герметичними.

4.7.5. Матеріали, що застосовуються для герметизації місць рознімання кожухів і вузлів, повинні виключати хімічну взаємодію з воднем, а також погіршення газонепроникності або випарювання під впливом термічних деформацій.

4.7.6. Затвори ковпакових печей повинні виключати можливість виходу вибухонебезпечних і токсичних захисних газів назовні та підсмоктування повітря в робочий простір печі.

4.7.7. Взаємне розміщення підводів і відводів вибухонебезпечних та токсичних захисних газів повинно забезпечувати ефективне продування печі та виключати утворення застійних зон.

4.7.8. Піч повинна бути обладнана приладами, що вимірюють витрати вибухонебезпечних і токсичних захисних газів.

4.7.9. Викидання вибухонебезпечних та токсичних захисних газів з-під муфеля у приміщення цеху не дозволяється.

4.7.10. Кладку ковпака вакуумно-водневих печей необхідно виконувати з вогнетривкого матеріалу, стійкого до водневого середовища.

4.7.11. При падінні тиску під муфелем або під ковпаком (для вакуумно-водневих печей) повинна автоматично припинятися подача вибухонебезпечних і токсичних захисних газів та включатися продувка інертним газом. При цьому повинна спрацьовувати звукова і світлова сигналізація.

4.7.12. У термічному відділенні повинні бути передбачені стенди для випробування на щільність для ремонту муфелів та ковпаків.

Конструкція стендів повинна передбачати наявність центруючих пристроїв для точної установки муфеля.

4.7.13. Муфель повинен бути герметичним.

4.7.14. Установки для приготування вибухонебезпечних і токсичних захисних газів повинні мати мінімальну кількість рознімних фланцевих з'єднань.

4.7.15. Конструкція установок, агрегатів з виробництва вибухонебезпечних і токсичних газів та газопроводів повинна забезпечувати можливість продування всієї системи устаткування та газопроводів, а також окремих дільниць газопроводів і одиниць устаткування, що вимикаються.

4.7.16. Підключення підводів газу до окремих ковпаків, запалювання газу, відключення ковпакових газових печей та ремонт газопроводів повинні здійснюватися відповідно до вимог нормативно-правових актів.

4.7.17. Усі печі, що використовують захисні гази, повинні мати пристрої, що сприяють зведенню до мінімуму витіку захисних газів.

4.7.18. Безперервні установки термообробки повинні мати світлозвукову сигналізацію, яка сповіщає про пуск механізмів, а також про перевищення допустимої концентрації оксиду вуглецю та інших токсичних газів, і аварійні вимикачі біля основних агрегатів.

4.7.19. При охолодженні смуг чи листів водою після термічної обробки повинні бути передбачені пристрої (щити, зонти тощо), що виключають можливість попадання пари та бризок води у приміщення.

4.7.20. Вилучення кінців відірваної смуги з печі повинно проводитися за допомогою спеціальних пристроїв.

4.7.21. Кабіни машиністів кранів, що працюють у термічному відділенні, повинні бути обладнані кондиціонерами.

4.7.22. Термічні печі з висувним подом повинні мати блокування відкривання дверей під час руху поду, а також звукову сигналізацію.

5.1. Загальні вимоги

5.1.1. Експлуатація прокатних станів повинна відповідати вимогам ГОСТ 12.2.094-83.

5.1.2. Для уникнення аварійних ситуацій на прокатних станах необхідна установка автоматизованих систем контролю за роботою основного механічного й електричного устаткування з використанням електронно-обчислювальних машин.

5.1.3. На станах, що будуються, регулювання зазору між валками повинно бути механізованим. Ручне регулювання зазору між валками повинно здійснюватися відповідно до вимог інструкції з охорони праці, розробленої та затвердженої на підприємстві з дотриманням вимог НПАОП 0.00-4.15-98 (z0226-98) . Головний пост керування прокатним станом повинен мати переговорний зв'язок і сигналізацію з машинним залом та з постами керування допоміжних агрегатів.

5.1.4. Пуск стана повинен здійснюватися після подавання двох відповідних звукових сигналів та одночасно світлової сигналізації, які добре чути і видно на усіх робочих місцях стана та на його допоміжних агрегатах.

5.1.5. До подачі сигналу про пуск стана уповноважена особа зобов'язана перевірити справність стана, всіх його огороджувальних і запобіжних пристроїв.

Розпорядження про пуск стана може бути дано тільки після узгодження з відповідною посадовою особою та після виведення працівників з устаткування стана.

Не дозволяється пуск зламаного стана, а також при наявності несправностей огороджувальних і запобіжних пристроїв.

Дозвіл про пуск стана може дати тільки відповідальна посадова особа, яка керує прокатуванням.

5.1.6. Для попередження травмування працівників прокатних станів необхідно щомісячно проводити змащення підшипників і муфт шпинделів, суворо дотримуватися режиму нагрівання зливків і заготовок відповідно до інструкцій підприємств-виготовлювачів устаткування. Не дозволяється подавати для прокатування нерівномірно прогріті заготовки та зливки.

Не дозволяється застосовувати вивідні проводки без бокових лінійок.

У процесі прокатування необхідно слідкувати за станом кінця заготовки, що подається у кліть. При незадовільному стані кінець заготовки повинен бути обрізаний. При неможливості обрізання бракованого кінця заготовка не повинна допускатися до прокату.

Замірювання профілю прокатуваного металу під час роботи стана дозволяється здійснювати лише дистанційно, за допомогою відповідних вимірювальних приладів.

5.1.7. Усі єднальні шпинделі, муфти та корінні вали прокатних станів повинні огороджуватися заґратованими або суцільними щитами чи кожухами не тільки з боків, а й зверху. На великосортних і високошвидкісних станах запобіжні кожухи повинні витримувати удари шматків муфт, які розірвалися. Шпинделі блюмінгів і слябінгів повинні огороджуватися щільним бар'єром з обладнанням майданчика з поручнями для зручності обслуговування.

5.1.8. Непрацюючі калібри валків повинні бути закриті щитами. Перевірку калібрів, зазору між валками, а також положення проводок потрібно проводити за допомогою відповідних пристроїв. Не дозволяється проводити ремонт стана під час його роботи.

5.1.9. На дрібносортних безперервних та лінійних станах, на відвідних рольгангах стана необхідно встановлювати борти потрібної висоти, а рольганги огороджувати високими бортами.

5.1.10. На дрібносортних станах лінійного типу робочі місця необхідно огороджувати запобіжними стінками.

5.1.11. На велико- і середньосортних станах лінійного типу прокатне поле повинне огороджуватися суцільними бортами з ухилом у бік заготовки висотою, що на 200 мм перевищує висоту найбільшого прокатуваного профілю.

5.1.12. Для захисту від відлітаючих під час прокату часток окалини, осколків металу та бризок шлаку перед валками на станині необхідно влаштовувати надійні сітчасті щити чи щільні ланцюгові завіси, а вздовж лінії стана, проти прорізу у станині робочих рольгангів, - знімні щити з густої міцної сітки. Проміжок між валками з боку, протилежного з'єднувальним шпинделям, закривається запобіжним щитом.

5.1.13. На прокатних станах за наявності гідравлічного зрівноваження середнього валка проміжки між траверсою приводу і станиною кліті повинні бути закриті огороджувальними щитами, що виключають можливість попадання працівників між траверсою і станиною.

5.1.14. Для забезпечення умов безпеки у процесі прокатки повинна бути справна привалкова арматура (направляючі коробки з пропусками, вивідні проводки, проводкові столи, лінійки тощо). Ввідні коробки сортових станів повинні бути без бокових регулюючих болтів.

5.1.15. При ручному подаванні металу у валки кліщі вальцювальників повинні відповідати сортаменту прокатуваного металу та бути у справному стані. Для охолодження кліщів біля станів повинні бути встановлені ємності з проточною водою, температура якої не повинна перевищувати 45 град.С.

5.1.16. Настил підлоги в місцях прокатування і прибирання металу від лінійного стана повинен бути рівним та виготовленим з негорючих матеріалів.

У місцях, де знаходяться вальцювальники, підлога не повинна бути слизькою.

5.1.17. Прибирання недокатів і браку, а також витяг зламаних валків повинні проводитися з дотриманням вимог безпеки та під керівництвом уповноваженої особи.

5.1.18. Недокати і брак повинні вчасно прибиратися у спеціально відведене для цього місце.

5.1.19. Шліфування та вилучення дефектів з робочих поверхонь валків прокатних станів, а також роликів рольгангів, правильних машин, моталок тощо повинні проводитися при зупиненому прокатуванні за допомогою спеціального пристрою з боку, протилежного напряму обертання. Установка пристрою для вилучення дефектів повинна здійснюватися при зупиненому стані.

5.1.20. Шафи з автоматами електродвигунів рольгангів або інших механізмів станів і агрегатів повинні розташовуватися у доступних місцях.

5.1.21. Конструкція підйомно-хитких столів повинна виключати можливість падіння з них прокатуваного металу. Для запобігання травмуванню працівників бокові поверхні підйомно-хитких столів повинні бути обшиті листовим металом. При верхньому положенні столу обшивка повинна бути вище плиткового настилу робочого місця.

5.1.22. Для доступу під підйомно-хиткі столи повинні влаштовуватися приямки з похилими сходами.

У тих випадках, коли за місцевих умов зробити приямки з похилими сходами неможливо, дозволяється влаштовувати з боку хитких столів колодязі з вертикальними драбинами.

5.1.23. Не дозволяється під час роботи стану:

проводити огляд і ремонт механізмів, розміщених під підйомно-хиткими столами, які на час ремонту повинні бути надійно закріплені;

входити в зону переміщення нагрітого металу;

перебувати всередині огородження клітей.

5.1.24. Проміжки між роликами рольгангів, за винятком робочих рольгангів, біля блюмінгів і слябінгів, а також у місцях, де вони не зайняті механізмами, повинні бути перекриті.

5.1.25. Не дозволяється ходити по рольгангах. Переходити через них дозволяється тільки перехідними містками, настил яких повинен футеруватися вогнетривкою цеглою. Висота та конструкція перехідного містка над розкотувальним полем повинні створити умови безпечного проходу працівників.

5.1.26. При мінусових температурах повітря, коли відбувається інтенсивне пароутворення, на кожній кліті повинна встановлюватися додаткова сигналізація, яка сповіщає про наявність металу в зіві валків, а також передбачатися інтенсивна аспірація небезпечної для працівників зони.

5.1.27. На реверсивних станах гарячої прокатки для огляду поверхні валків і привалкової арматури повинні встановлюватися спеціально виготовлені тумби для виключення опускання валків униз.

5.2. Прибирання окалини

5.2.1. Прибирання окалини з-під станів та іншого устаткування повинно бути механізованим (гідрозмивання, скребки тощо), проводитися пристроями, що захищають від відлітаючої окалини і знижують запиленість атмосфери.

5.2.2. Тунелі для змивання окалини під робочими клітями повинні мати похил і перетин жолоба, що забезпечує вилучення всієї окалини, яка потрапляє до жолоба.

Фундаменти робочих і шестеренних клітей, редукторів, стаціонарних упорів, рольгангів та іншого устаткування, де можливе скупчення окалини, повинні мати відповідні похили та жолоби, що ідуть у бік тунелю для змивання окалини під робочими клітями, та систему водопроводів для забезпечення постійного та періодичного змивання окалини та бруду.

Фундаменти будь-якого механізму не повинні мати ізольованих приямків.

5.2.3. Окалиновідламувальні кліті та пристрої для гідрозбивання повинні бути огороджені щитами від відлітаючої окалини та бризок води.

5.2.4. Прохід під рольгангами та станами повинен бути надійно перекритий від падаючих шматків скрапу й окалини.

У діючих цехах, де безпечний прохід через тунель не забезпечений, доступ туди під час прокатування не дозволяється.

Вхід у тунель повинен бути закритий на замок, а двері зблоковані зі світловою сигналізацією, виведеною до найближчого поста керування.

5.2.5. Тунелі для прибирання окалини повинні бути обладнані освітленням з напругою не більше 36 В.

5.2.6. Відстійні басейни повинні бути огороджені з усіх боків міцними стінками висотою не менше 1,1 м.

Біля входу до тунелів відстійних басейнів повинні бути влаштовані ґратчасті бар'єри.

Прибирання окалини з ям і відстійників повинно бути механізованим (грейфери, ковшеві елеватори тощо).

5.2.7. Біля клітей безперервних станів можна також використовувати похилі полиці з відводом окалини в бік від клітей у колодязі, в яких влаштовуються спеціальні короби або цебра, що прибираються краном. При вилученні окалини в коробах або цебрах необхідно використовувати пристрої для зачеплення та перекидання їх без участі стропальників.

5.2.8. Колодязі для коробів або цебер під окалину повинні перекриватися металевими плитами або огороджуватися.

Під час прибирання окалини відкриті отвори над колодязями необхідно огороджувати переносними бар'єрами.

5.2.9. Не дозволяється прибирання окалини вручну з-під робочих клітей станів і рольгангів під час прокатування та ремонту.

5.2.10. Місця пиловиділення, що утворюється від окалини, необхідно обладнувати спеціальними пристроями, які включають витяжний зонт, повітроводи, фільтр для очищення повітря від пилу.

5.3. Перевалка валків

5.3.1. Перевалка валків повинна проводитися за допомогою спеціальних перевалочних приладів і пристроїв.

5.3.2. Валки повинні зберігатися у спеціальних пірамідах або на стелажах, що мають стійку конструкцію. Проходи між пірамідами повинні мати ширину не менше 1 м.

Дозволяється зберігання валків на підлозі лише в один ряд із застосуванням спеціальних прокладок, які виключають їх довільне розкочування.

5.3.3. При перевезенні валків на платформах, машинах, передавальних візках їх необхідно укладати на спеціальні стелажі або закріплювати.

5.3.4. Заміну валків необхідно проводити за допомогою різноманітних пристроїв (спеціальні візки, які закочуються всередину стана, муфти, кліті тощо).

На станах зі знімними кришками станин зміну валків треба проводити кранами через верх отвору у станині.

На станах закритого типу для зміни валків необхідно використовувати спеціальні перевалочні муфти, С-подібні траверси, візки тощо.

5.3.5. Під час перевалки валків або їх ремонту необхідно вимикати пускові пристрої механізмів кліті, рольгангів і маніпуляторів, розміщених у безпосередній близькості від кліті з вилученням ключів-бирок.

5.3.6. Дільниці перевалок валків повинні бути огороджені знаками, що вказують на проведення робіт і попереджають про небезпеку.

5.3.7. Настроювання запасних клітей або касет повинно проводитися у спеціально відведеному місці, обладнаному стендами та необхідними пристроями.

5.3.8. Під час перевалки валків, прибирання недокатів або браку робота між операторами та працівниками повинна бути узгодженою.

5.3.9. Для перевалки валків уповноваженою особою підприємства призначається відповідальний керівник робіт.

5.4. Маслопідвали та тунелі

5.4.1. Стічні жолоби, приямки та інші заглиблення маслопідвалів повинні бути перекриті сталевими листами.

5.4.2. Маслобаки, маслонасоси та маслопроводи повинні бути герметичними.

5.4.3. Очищення баків-відстійників та інших резервуарів з-під нафтопродуктів повинно бути механізованим.

5.4.4. Підлога комунікаційних тунелів повинна мати жолоби та відповідні ухили в бік збиральних приямків, на яких встановлені насоси для відкачування масла та бруду у спеціальні баки.

Кабельні та масляні тунелі повинні бути повністю герметизованими для запобігання попаданню в них з робочих майданчиків окалини, пилу та технологічної води.

5.4.5. Маслопідвали та масляні тунелі повинні бути обладнані автоматичною пожежною сигналізацією.

5.4.6. Вентиляційні пристрої тунелів повинні автоматично відключатися у випадку виникнення пожежі.

5.5. Дільниці підготовки валків

5.5.1. Облаштування й експлуатація устаткування дільниць підготовки валків повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.3.025-80 "ССБТ. Обработка металлов резанием. Требования безопасности" (далі - ГОСТ 12.3.025-80), ГОСТ 12.3.026-81 "ССБТ. Работы кузнечно-прессовые. Требования безопасности", ГОСТ 12.3.028-82 "ССБТ. Процессы обработки абразивным и эльборовым инструментом. Требования безопасности" (далі - ГОСТ 12.3.028-82) та ГОСТ 12.3.004-75.

5.5.2. Збирання і розбирання валків повинно бути механізованим шляхом застосування спеціальних пристроїв (машина для збирання і розбирання робочих валків, машина для збирання і розбирання опорних валків, пристрій для монтажу і демонтажу валків з подушками, кантувач подушок з підшипниками рідинного тертя тощо).

5.5.3. Конструкція пристроїв для закріплення у верстатах оброблюваних валків, а також кріплення різців у супорті повинні бути надійними.

5.5.4. Вальцетокарні майстерні повинні бути обладнані верстатами для випробувань шліфувальних кругів, а вальцетокарні верстати - системою відведення охолоджуючої рідини, прозорими екранами для захисту працівників від стружки, що розлітається.

Конструкція екранів повинна бути легкорухомою та передбачати можливість їх зручного та безпечного очищення.

5.5.5. Перед початком роботи сухий абразивний круг, встановлений на верстак, повинен випробовуватися на механічну міцність в холосту при робочій швидкості не менше 5 хв. Кожен абразивний круг повинен бути збалансований. При встановленні абразивного круга необхідно між фланцями і кругом установлювати прокладки з картону або іншого еластичного матеріалу товщиною 0,5-1 мм. Прокладки повинні виступати за фланець по всій окружності не менше ніж на 1 мм. Для безпечної роботи круг повинен бути під час роботи огороджений захисними кожухом із сталі або ковкого чугунка. Необхідно уникати засалювання абразивних кругів. Для захисту очей від дрібних частинок під час роботи на верстаті повинен встановлюватися захисний рухливий екран з органічного скла. При відсутності захисних екранів працівники повинні користуватися захисними окулярами.

5.5.6. При роботі абразивного круга із застосуванням охолоджувальної рідини остання повинна безперервно омивати круг по всій його робочій поверхні і своєчасно відводитися, щоб круг не залишався зануреним у рідину. Біля кожного шліфувального верстата на видному місці повинна бути вивішена табличка із зазначенням допустимої робочої швидкості, частоти обертання шпинделя верстата та інструментів, що використовуються під час роботи. Кожен верстат повинен бути обладнаним місцевим освітленням.

5.5.7. При роботі з абразивними кругами не дозволяється:

використовувати для роботи абразивні круги з тріщинами, вибоїнами та іншими дефектами, важелі для посилення натиску деталі на абразивний круг та охолоджувальні рідини, які шкідливо діють на шкіру працівника;

виконувати роботу боковими поверхнями круга, не пристосованими спеціально для цього.

5.5.8. Під час шліфування валків необхідно застосовувати для охолодження диска і валка, який опрацьовується, 5%-й содовий розчин.

5.5.9. На шліфувальних верстатах, що працюють з охолоджувальною рідиною, необхідно передбачати пристрої, що захищають працівника від бризок. Пульт керування верстатом повинен розміщатися поза площиною обертання шліфувального круга.

5.5.10. Усі верстати повинні бути обладнані місцевими відсмоктувачами з фільтрами для очищення від пилу, захисними кожухами.

5.5.11. Для уловлювання зварювального аерозолю і в місцях наплавлення валків повинні бути передбачені місцеві відсмоктувачі, а концентрація шкідливих речовин не повинна перевищувати граничнодопустимих значень.

5.5.12. При обробці нагрітих валків на верстатах повинні бути застосовані заходи для запобігання ураженню працівників від теплового випромінювання.

5.5.13. При проведенні зварних робіт (ГОСТ 12.3.003-86* "ССБТ. Работы электросварочные. Требования безопасности") повинні використовуватися засоби індивідуального захисту від інфрачервоного випромінювання, що видаються працівнику відповідно до НПАОП 27.0-3.01-08 (z0918-08, za918-08) .

5.5.14. Прибирання стружки від верстатів та з дільниць вальцетокарних майстерень, як правило, повинно бути механізованим.

5.5.15. Засипання флюсу в бункер, прибирання невикористаного флюсу зі шва, очищення шва від шлакової кірки з одночасним її збиранням повинні бути механізованими.

5.5.16. Очищення валків від бруду після їх витягання з клітей повинно здійснюватися у закритій камері механізованої мийки.

5.5.17. Ванни для розконсервації та миття, а також столи для сушіння деталей підшипникових вузлів повинні бути обладнані місцевими відсмоктувачами.

Застосування миючих легкозаймистих рідин у прокатних цехах повинно проводитися згідно з інструкцією з пожежної безпеки на підприємстві, розробленою з дотриманням вимог нормативно-правових актів і затвердженою в установленому порядку.

5.5.18. Ванни повинні періодично очищатися. Зливати відпрацьовані рідини треба в бак, розміщений зовні цеху.

5.5.19. Робочі місця верстатників повинні бути обладнані відповідними шафами або стелажами для зберігання різального, наплавного та іншого інструменту.

5.6. Пости та пульти керування

5.6.1. Пости та пульти керування прокатних станів повинні відповідати ГОСТ 12.2.064-81 "ССБТ. Органы управления производственным оборудованием. Общие требования безопасности", ГОСТ 21753-76 "Система "Человек-машина". Рычаги управления. Общие эргономические требования", ГОСТ 12.2.049-80 "ССБТ. Оборудование производственное. Общие эргономические требования", ГОСТ 12.2.033-78 "ССБТ. Рабочее место при выполнении работ стоя. Общие эргономические требования", ГОСТ 12.2.032-78 "ССБТ. Рабочее место при выполнении работ сидя. Общие эргономические требования", ГОСТ 21889-76 "Система "Человек-машина". Кресло человека-оператора. Общие эргономические требования".

5.6.2. При розміщенні постів і пультів керування поблизу та над гарячим металом підлога і стіни в них, звернені в бік металу, повинні бути теплоізольованими.

5.6.3. На пости керування, які розміщені в потоці гарячої прокатки, повинно подаватися кондиціоноване повітря згідно з ГОСТ 12.1.005-88.

5.6.4. Пости керування повинні мати звукопоглинаючу ізоляцію, водотепловідвідні екрани. Рівень еквівалентного шуму на робочих місцях на постах і пультах керування не повинен перевищувати граничнодопустимих величин.

Вікна постів і пультів керування, що звернені в бік джерел теплового, електричного, електромагнітного випромінювання, повинні бути засклені склом із спеціальними покриттями та пофарбовані у світлі тони (цинковими або титановими білилами).

5.6.5. Пости та пульти керування повинні бути обладнані звуковою та світловою сигналізацією для сповіщення про пуск і зупинку агрегатів, що обслуговуються, згідно з ГОСТ 12.4.026-76.

5.7. Електроустановки та електромашинні приміщення

5.7.1. Обладнання, експлуатація та ремонт електроустановок прокатних цехів повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.007.0-75 "ССБТ. Изделия электротехнические. Общие требования безопасности", ГОСТ 12.2.007.2-75 "ССБТ. Трансформаторы силовые и реакторы электрические. Требования безопасности", ГОСТ 12.1.019-79.

5.7.2. Для безпечної експлуатації електроустановок необхідно мати та застосовувати захисні засоби згідно з нормами комплектування електроустановок.

Захисні засоби, їх перевірка, випробування та облік повинні відповідати вимогам нормативно-правових актів.

5.7.3. Не дозволяється обслуговування електроустановок без застосування відповідних випробуваних і справних захисних засобів (гумові діелектричні рукавиці, боти тощо) відповідно до напруги установки.

5.7.4. Ремонт, порядок установки та запуску електроустановки повинні проводитися відповідно до вимог НПАОП 40.1-1.21-98 (z0093-98) і розроблених на їх підставі інструкцій, затверджених у встановленому порядку.

5.7.5. Електромашинні приміщення повинні бути обладнані телефонним зв'язком і пожежною сигналізацією.

5.7.6. Двері в електромашинні приміщення повинні мати самозамикальні замки, що самі зачиняються і відмикаються без ключа зсередини приміщення.

5.7.7. Прохід через електромашинні приміщення транзитних трубопроводів, що містять у собі вибухонебезпечні гази чи горючі рідини, дозволяється за умови застосування захисних заходів (зварювання труб, труба в трубі тощо).

5.7.8. В електромашинних приміщеннях повинна бути передбачена можливість продування електрообладнання сухим, без масла, стиснутим повітрям з тиском не більше 2 атм. від пересувного компресора або від мережі стиснутого повітря з фільтрами та осушувачем. Ці приміщення повинні бути також забезпечені промисловими пересувними пилососами для збирання пилу.

5.7.9. Приміщення для стаціонарних акумуляторних батарей та їх експлуатації, а також переносних акумуляторів повинні відповідати вимогам Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 25.07.2006 N 258 (z1143-06) , зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за N 1143/13017.

5.8. Ножиці та пилки

5.8.1. На нових та діючих станах, де це можливо, ножиці та пилки повинні бути обладнані механізованими подачею і прибиранням металу.

Керування пилками та ножицями повинно проводитися зі спеціального поста (пульта) керування.

5.8.2. Не дозволяється подавати на порізку на ножицях криві та зігнуті заготовки, а також заготовки з площею поперечного перетину, що перевищує допустиму.

5.8.3. Ножиці повинні бути оснащені надійними гальмами для попередження падіння супорта при відключеному механізмі.

Не дозволяється працювати на ножицях, що мають тріщину чи викришену різальну кромку.

5.8.4. При нарізуванні гарячого металу ножиці з боку проходів повинні бути оснащені захисними екранами. При безпосередній роботі біля ножиць гарячої різки працівники повинні бути захищені від впливу променистого тепла.

5.8.5. Прибирання обрізу від ножиць повинно бути механізованим.

Під час прибирання обрізу в коробки останні повинні установлюватися в огороджувальні приямки, що розміщені поблизу від ножиць.

5.8.6. Конструкція жолобів, а також розмір і розміщення приймальних коробок повинні виключати ручне підправлення обрізу.

Тунелі для транспортування обрізу повинні бути освітлені та мати безпечні відстані від борту візка або конвеєра до стінки тунелю.

5.8.7. Скидання порізаного металу з рольгангів після ножиць у приймальні кармани повинно проводитися за допомогою механізмів, конструкція яких виключає необхідність проведення робіт вручну.

Рольганги біля ножиць повинні мати відбортовку.

5.8.8. При порізці заготовок не допускаються:

удари по упору;

наявність скрапу в супорті ножиць;

косе положення заготовок відносно ножів.

5.8.9. Конвеєри для прибирання гарячого обрізу, що розміщені на рівні підлоги цеху, повинні бути огороджені щитами або сітками та мати перехідний місток.

5.8.10. Конструкція і стан ножиць повинні виключати можливість спарених ходів (ударів) ножа.

Пускові пристрої індивідуальних ножиць, як правило, повинні бути кнопкового типу.

На діючих ножицях, де застосовується педальне включення, педалі повинні бути закриті зверху запобіжними щитами.

5.8.11. Підлога навколо ножиць різки гарячого металу не повинна бути слизькою.

5.8.12. Дискові ножиці повинні бути обладнані кромкоподрібнювачами або кромкомоталками, що виключають ручне підправлення кромки.

5.8.13. Для усунення ручного підправлення металу ножиці гільйотинного типу повинні бути обладнані спеціальними направляючими та притискними пристроями, подавальними роликами тощо.

За необхідності дозволяється ручна правка металу тільки за допомогою довгих гачків. При цьому працівник повинен перебувати збоку від ножиць.

5.8.14. Спереду і збоку ножиць при ручному подаванні металу повинні бути влаштовані огороджувальні щити, які виключають можливість попадання руки різальника в небезпечну зону.

5.8.15. Диски пилок для різання металу (на випадок розриву) повинні бути закриті кожухами надійної конструкції. До того ж розмір відкритої частини диска повинен бути мінімальним.

Диск пилки повинен кожної зміни оглядатися і при виявленні тріщин негайно замінюватися. Заварювання тріщин на диску та робота пилки з пошкодженими зубцями диска не дозволяються.

Конструкція пилок повинна забезпечувати надійну та безпечну заміну дисків.

Пилкою, призначеною для різання гарячого металу, холодний метал різати не дозволяється.

5.8.16. На станах, що споруджуються або знаходяться на реконструкції, пилки необхідно розміщувати в окремих приміщеннях (боксах).

Розміщення поста керування пилками повинно забезпечувати операторові належну видимість.

5.8.17. Рольганги, які подають метал до пилок гарячого різання, повинні мати борти, що виключають можливість падіння металу, який подається до пилок.

Збоку перед пилками повинні бути встановлені щільні огороджувальні щити.

На станах з двосторонніми холодильниками для безпечного переходу від однієї пилки до іншої повинні бути влаштовані містки з міцними огороджувальними щитами з боку подачі металу.

5.8.18. Маслопроводи, що підводять масло до підшипників пилок, а також до притискних пристроїв, повинні бути захищені від можливого пошкодження їх гарячим металом.

5.8.19. Для усунення ручної підправки при різанні металу пилки повинні бути обладнані відповідними направляючими або притискними пристроями.

5.8.20. Для зниження рівня шуму необхідно:

застосовувати пилки з максимальним числом зубців;

використовувати демпферні прокладки при затисканні розрізаного прокату для зменшення збудження коливань у конструкції опор диска;

застосовувати демпфірування коливань у диску пилки за допомогою прокладок у затискному фланці або притискних роликах;

використовувати багатошарові пилки;

застосовувати різноманітні глушителі, які дозволяють зменшити шум та вібрацію, а ножиці обладнувати спеціальними захисними кожухами;

установлювати звукоізольовані пости керування.

5.9. Блюмінги та слябінги

5.9.1. Для захисту від відлітаючих при прокатці окалини та бризок шлаку з боку кліті блюмінга (слябінга) проти отвору у станині та з боку приймальних і робочих рольгангів повинні бути встановлені запобіжні щити, ланцюжне, сітчасте огородження або спеціальні захисні пристрої висотою не менше 2 м.

5.9.2. Для зменшення небезпеки відривання донних пробок при перекатуванні зливків на блюмінгах необхідно застосовувати пробки такої конструкції, при якій вони легко встановлювалися б у отвори або заглиблення в донній частині виливниць, надійно закриваючи їх; легко приварювалися б до зливка і видалялися разом з ним; надійно захищали дно виливниць під час розливання металу зверху.

5.9.3. Для зменшення окалиноутворення й пиловиділення перед зівом валків блюмінга чи слябінга необхідно встановлювати форсунки, що забезпечують подавання води під високим тиском (1-1,5 МПа/кв.м).

5.9.4. Покажчик натискного пристрою кліті блюмінга (слябінга) повинен бути доступний для регулювання та добре освітлений.

При великій кількості пароутворення для поліпшення видимості повинна бути передбачена вентиляція для здування пари.

5.9.5. Клеймування блюмів і слябів після різання повинно здійснюватися клеймувальною машиною, керування якої повинно бути дистанційним і автоматичним.

5.9.6. При завантаженні обрізу в залізничні вагони місця навантаження повинні бути огородженими.

Під час пересування вагонів для установки під скидний жолоб повинна подаватися звукова сигналізація. На дільниці навантаження повинні вивішуватися попереджувальні плакати.

5.9.7. Для спостереження за навантаженням обрізу у вагони пости керування повинні бути обладнані телевізійними установками, а конвеєр обрізу - дистанційним керуванням.

5.9.8. При прибиранні обрізу в короби переповнювати їх не дозволяється. Прибирання обрізу з дна ями або підлоги скрапного прольоту повинно бути механізованим. Захаращувати підлогу скрапного прольоту обрізом не дозволяється.

5.10. Рейкобалкові стани

5.10.1. Для запобігання ударам і дотикам заготовками, коли вони виходять з калібрів валків, необхідно: правильно виконувати калібровку валків і настроювання стана; не допускати прокатки в чистових калібрах заготовки з необрізаними кінцями; передбачати на рольгангах високі борти та перехідні містки.

5.10.2. Робоча площа пересувних столів повинна огороджуватися поручнями з відбортовкою знизу.

5.10.3. Не дозволяється перебування працівників під час роботи стана всередині огородження.

5.10.4. Гарячі стелажі слід розташовувати не більше ніж у двох суміжних прольотах і таким чином, щоб вони однією стороною прилягали до зовнішньої сторони будинку.

5.10.5. По краях стелажів з гарячим металом і між окремими їх секціями повинні бути влаштовані проходи з містками для переходу через рольганги.

Для переходу працівників через стелажі над ними повинні бути облаштовані перехідні містки.

5.10.6. Дільниці гарячих стелажів необхідно обладнувати витяжною вентиляцією.

5.10.7. Транспортування рейок, двотаврових балок, швелерів та інших фасованих профілів великих розмірів мостовими кранами повинно здійснюватися за допомогою електромагнітів.

5.10.8. Подавання прокатного металу до обробних агрегатів, переміщування його між правильними машинами, пресами та верстатами, а також видавання на склад повинно бути механізованим і, по можливості, автоматизованим.

5.10.9. З'єднувальні шпинделі правильних машин з боків і зверху повинні бути огороджені суцільними, ланцюжними або сітчастими кожухами. Усі рухомі, а також обертові частини приводу правильних машин повинні мати відповідні огородження.

Змащування правильних машин повинно бути централізованим.

5.10.10. Кантування рейок у процесі виправлення на пресі та на стелажах повинно здійснюватися механізованими кантувачами.

Не дозволяється кантування вручну. Підкладки, що застосовуються при виправленні, повинні мати довгі ручки. Знизу прес повинен мати відповідне огородження для захисту ніг правильника від падаючих підкладок.

Отвори для видавання рейок зі стелажів повинні обладнуватися повітряно-тепловими завісами.

5.10.11. При індукційному гартуванні головок кінців рейок повинна забезпечуватися електробезпечність робіт, а для захисту від впливу електромагнітних полів - встановлений захисний екран.

Стелажі для рейок поблизу кабіни гартівних апаратів повинні мати огороджувальні бар'єри.

5.10.12. Маркірування (клеймування) рейок і балок має бути механізованим.

5.10.13. Для транспортування на склад готової продукції рейки повинні бути сформовані в пакети. Пакетування та обв'язування рейок у пакети повинні бути механізованими.

5.10.14. На робочих місцях фрезерувальників повинна бути встановлена кнопка аварійного відключення механізмів поточної лінії.

5.10.15. Робочі місця, на яких температура повітря перевищує допустимі значення (майданчики станів, пилки, холодильники тощо), необхідно обладнувати обдувною вентиляцією із зволожуванням повітря розпиленою водою в теплий період року.

5.10.16. Поряд з гідрознепилюванням, що відбувається при збиванні окалини, рейкобалкові стани повинні обладнуватися спеціальними відсмоктувачами з очищенням повітря від пилу.

5.11. Сортопрокатні та дротяні стани

5.11.1. Для забезпечення припливу свіжого повітря до робочих місць будинки сортопрокатних цехів необхідно будувати III-образної форми (у плані), ширина розривів між окремими будинками (внутрішні подвір'я) повинна дорівнювати не менше півсуми висоти будинків, що стоять навпроти, але не менше 20 м. Внутрішні подвір'я не повинні використовуватися для розміщення будь-яких споруд.

У багатопрольотних будинках необхідно використовувати отвори в торцевих зовнішніх стінах, але з таким розрахунком, щоб розриви між джерелами тепловиділення були достатньої ширини.

5.11.2. Для запобігання утворенню петель при прокатуванні металу на дрібносортних і дротяних безперервних станах повинні бути застосовані заходи щодо забезпечення безвідмовного захоплення смуги валками, правильного регулювання колової швидкості валків окремих клітей та запобігання забурюванню переднього кінця смуги. Відвідні траси дротяного стану не повинні мати зазорів між провідниковими приладами вище проектних.

5.11.3. На останніх групах клітей безперервних дрібно-сортних і дротяних станів повинні встановлюватися захисні сітки з боку працівників і згори, а з боку приводу - суцільний лист. Розмір чарунок сіток повинен бути менше перерізу прокатуваного металу, а міцність огородження повинна виключати можливість пробивання сітки під час удару переднім кінцем смуги металу.

Для зручності обслуговування клітей при настроюванні та ремонті стана секції суцільного сітчастого огородження повинні легко розсовуватися.

Петльові столи станів повинні мати огородження висотою 0,9 м. Незалежно від огороджень клітей та петльових столів на дротяних безперервних станах усі проходи та перехідні містки в зоні розміщення клітей повинні бути огороджені.

На дрібносортних безперервних станах перехідні містки через рольганги за останньою чистовою кліткою повинні огороджуватися суцільною зашивкою з теплоізолюючим покриттям.

Без зазначених огороджень прокатка металу не дозволяється.

5.11.4. Відвідні рольганги від останньої кліті дрібносортних станів повинні бути огороджені бортами висотою не нижче 0,3 м. З боку проходів указані борти повинні мати нахил, що перешкоджає викиданню рухомої смуги.

У випадках, коли при прокатуванні металу можливе утворення петлі, над рольгангами повинні бути встановлені огородження, що знімаються або розсувного типу.

5.11.5. При прокатці на станах лінійного типу, де заготовки подають вручну, перед валками необхідно влаштовувати запобіжні воронки.

5.11.6. У разі відсутності між окремими клітями безперервних сортових станів столів з направляючими жолобами, між клітями повинні влаштовуватися огородження.

Для захисту працівників від тепловипромінювання при прокатці металу направляючі жолоби на безперервних станах і на станах з послідовним розміщенням клітей повинні бути забезпечені екранами з проточною водою.

5.11.7. Прокатне поле на сортових станах лінійного типу повинно бути огороджене суцільними бортами, що виключають можливість застрявання кінця смуги, утворення петель.

5.11.8. На станах лінійного типу за наявності довгих заготовок чи петель або відсутності біля стана достатніх площ повинні бути влаштовані підвісні жолоби або підземні кармани з достатнім розширенням устя, а в необхідних випадках - з установкою роликів.

Щоб не сталося викидання прокатуваного металу через борт жолоба устя приймального жолоба повинно закриватися з бокових сторін і зверху.

Листи та плити жолобів і карманів повинні щільно прилягати один до одного.

Кармани, що розміщені поруч, необхідно розділяти стінами.

5.11.9. Жолоби, що використовуються для передачі металу від однієї лінії клітей до іншої, для попередження утворення петель необхідно накривати кришками.

5.11.10. Не дозволяється ремонт жолобів і карманів, а також розплутування та вилучення смуг, що застрягли під час прокату.

5.11.11. Бракомоталки повинні влаштовуватися в безпечному для працівників місці. Перед бракомоталками повинні встановлюватися направляючі воронки.

Пульт керування бракомоталки повинен бути розташований в безпечному місці.

5.11.12. Для попередження нещасних випадків необхідно:

на нових станах осьове налагодження валків здійснювати за допомогою спеціальних пристроїв, керування якими повинно бути виведено з лінійних станів на передні, а у всіх інших - на зовнішні торцеві сторони клітей;

під час подавання металу у валки застосовувати вводні коробки або з роликовими, або з розсувними пропусками, а на дротяних станах - багаторівчакові пропуски з механічним пересуванням коробок на інші калібри;

при петльовій прокатці чорнові та чистові кліті лінійних дрібносортних і дротяних станів з передньої та задньої сторін обладнувати обвідними апаратами.

5.11.13. На дрібносортних і дротяних станах при ручному подаванні металу біля клітей повинні бути встановлені захисні стовпи.

5.11.14. При ручному подаванні металу на дрібносортних і дротяних лінійних станах перед клітями повинні влаштовуватися запобіжні гребінки.

5.11.15. Конструкція холодильників повинна виключати можливість викиду заготовки. Холодильники повинні бути забезпечені обслуговуючими майданчиками та перехідними містками, захищеними від тепловипромінювання.

5.11.16. Відбір проб прокатуваного металу, як правило, повинен проводитися механізованим способом у місцях, що передбачають безпеку працівників, які виконують цю роботу.

У необхідних випадках у місцях, де відбираються проби, повинні бути встановлені огороджувальні щити.

5.11.17. Охолоджування проб прокатуваного металу повинно проводитися у спеціально відведених місцях.

5.11.18. Прибирання металу від станів, а також переміщення його до обробних агрегатів повинно бути механізованим.

5.11.19 Конструкція, установка та огородження моталки повинні виключати можливість вибивання металу при намотуванні.

5.11.20. Операції виправляння, рубки, складання обрізів, сортування, пакетування, ув'язування та зважування готового прокату, транспортування, складування та завантаження пакетів у залізничні вагони повинні бути повністю механізованими.

5.11.21. Для зниження шуму на робочій лінії прокатного стана необхідно:

у муфтах замінювати сталеві елементи на пластмасові;

замість підшипників кочення застосовувати підшипники ковзання з пластмасовими вкладишами чи підшипники рідинного тертя;

установлювати гідропружини для зрівноваження з'єднувальних шпинделів;

зменшувати при транспортуванні сортового прокату швидкість обертання приводних роликів, щоб усунути їх проковзування по поверхні металу.

5.12. Листопрокатні стани

5.12.1. Усі операції щодо транспортування, прокатки та обробки прокату повинні бути механізованими та виконуватися здебільшого в потоці.

5.12.2. Під час прокатки металу окалина повинна видалятися з поверхні слябів або зливків спеціальними пристроями (окалиновідламувачі, гідрозбиви тощо).

5.12.3. Вимірювання ширини, товщини та температури заготовок і листів під час прокатки повинно проводитися дистанційно за допомогою спеціальних приладів.

5.12.4. Огляд і розмітка листів повинні проводитися після охолодження їх до температури не вище 60 град.С і з застосуванням кантувача на спеціальних столах, які повинні мати повітряне душування. Плитові настили на столах для охолодження листів повинні мати отвори шириною не більше 0,06 м.

Для пересування працівників по краях інспекторських столів повинні бути встановлені перехідні містки з поручнями.

Для переходу через інспекторські столи повинні бути влаштовані у відповідних місцях перехідні містки.

Під час виконання операцій розмічування, маркірування та клеймування листів вручну транспортні засоби повинні вимикатися.

5.12.5. Для огляду поверхні листів до кантувачів повинен бути забезпечений зручний та безпечний доступ.

5.12.6. Тунелі для транспортування гарячих рулонів повинні мати прохід між стіною й конвеєром шириною не менше 1 м.

5.12.7. Сортування, маркірування та упаковка тонких листів, як правило, повинні бути механізованими.

5.12.8. Дублери валкового типу повинні мати захисні огородження.

5.12.9. Захист від надмірної теплоти на листопрокатних станах повинен забезпечуватися: правильним облаштуванням виробничого приміщення; екрануванням робочих місць; утворенням теплової ізоляції постів керування; місцевою обдувною вентиляцією із зволожуванням повітря, яке подається, дрібнорозпиленою водою.

5.13. Стани холодної прокатки та гнутих профілів

5.13.1. Для підвищення рівня безпеки при холодній прокатці необхідно, щоб гарячекатані смуги не мали дефектів сталеплавильного і прокатного походження, мали точні розміри та якісну поверхню.

Не дозволяється прокатка рулонів, що мають завернуту кромку смуги, розриви, складки та інші дефекти.

5.13.2. Не дозволяється різке охолодження поверхні валків. Охолодження валків повинно починатися одночасно з пуском стана і припинятися при його зупинці.

5.13.3. Ручне подавання кінців стрічки дозволяється тільки після повної зупинки барабана.

5.13.4. Натягування прокатуваної смуги повинно здійснюватися тензометричними пристроями.

Не дозволяється визначати натягування смуги рукою.

5.13.5. Переведення стана на робочу швидкість повинно проводитися після того, як моталка із заправленим переднім кінцем зробить 1,5-2 оберти.

5.13.6. Дільниця моталок стана повинна бути огороджена захисними ґратами та екранами. Отвори прокатних клітей з боку обслуговування повинні закриватися знімними щитами або замикатися.

5.13.7. На дільницях нагрівання профільованої смуги газовими форсунками останні повинні розташовуватися на безпечній відстані від клітей.

Ремонт і регулювання форсунок необхідно проводити при непрацюючому стані.

5.13.8. Приміщення, обладнані центральними змащувальними системами (приготування й подача технічного мастила, установка для приготування емульсії, насосно-акумуляторна станція тощо), повинні обладнуватися витяжною вентиляцією та установками автоматичного пожежогасіння.

5.13.9. Вентилі, що регулюють кількість емульсії, яка подається, повинні бути винесені від клітей на безпечну відстань. На клітях повинні встановлюватися відображальні щитки, що перешкоджають розбризкуванню емульсії на робочі місця.

Для уловлювання парів і дрібнодисперсних часток емульсії необхідно влаштовувати місцеві відсмоктувачі. Злив відпрацьованої емульсії необхідно здійснювати у збірник для наступної рециркуляції чи утилізації.

5.13.10. Не дозволяється:

знімати рулони з кінців розмотувача без зняття напруги, а також відключати насоси гідравліки;

вмикати натискний пристрій під час проходу заготовки через валки;

проводити за допомогою натискного пристрою насадку робочих валків ("валок на валок") з метою їх вирівнювання без свинцевих прокладок;

проводити зачищення валків із сопел форсунок для подачі емульсії під час роботи стана.

5.13.11. При застосуванні технологічного мастила необхідно проводити прибирання підлоги в робочій зоні та в проходах.

5.13.12. Для захисту від шуму працівників профілезгинальних агрегатів необхідно застосовувати засоби індивідуального захисту органів слуху, а при еквівалентному рівні шуму більше 120 дБА захист працівників повинен забезпечуватися установкою звукоізолюючих кабін з подачею до них чистого повітря.

5.13.13. Стани холодної прокатки необхідно обладнувати пристроями для захисту працівників від осколків, що відлітають.

5.13.14. Піднімальні столи слід обладнувати бортами та боковими роликами, що запобігають падінню кінців листа зі столу.

5.13.15. Огляд і розмітку листів слід проводити після їх охолодження до 50-60 град.С спеціальними кантувачами. Розмітка, маркірування та клеймування листів повинні бути механізованими.

5.13.16. Зачищення поверхні листів від дефектів необхідно проводити тільки в їх холодному стані.

5.14. Колесопрокатні стани

5.14.1. Усі операції щодо транспортування, обробки та обладнання коліс повинні бути механізованими.

5.14.2. Зливки для запобігання їх розкоченню необхідно вкладати у спеціальні стелажі.

5.14.3. Транспортування й установка злитка у верстат для розрізання повинні здійснюватися за допомогою крана, обладнаного автоматичним захватним пристроєм.

5.14.4. Верстати повинні бути оснащені екранами (огородженнями), що захищають працівників від відлітаючої стружки та осколків інструмента, який випадково зламався.

Для спостереження за процесом обробки в екранах необхідно обладнати відповідні оглядові вікна з міцного матеріалу, що не втрачає прозорості від впливу високої температури відлітаючої стружки тощо.

5.14.5. Гідравлічні та пневматичні затискні пристрої (прилади) для виключення можливості вилітання деталей, які обробляються, та різального інструменту у випадках зниження чи припинення подачі повітря або рідини повинні бути обладнані пристроями, що блокують і забезпечують автоматичне припинення роботи верстата.

5.14.6. Прибирання стружки від верстатів повинно бути механізованим.

5.14.7. Робоче місце машиніста зливкозломлювача повинно бути огороджене сітчастим огородженням з боку зливкозломлювача.

5.14.8. Завантажувальні жолоби нагрівальних печей повинні мати борти, що виключають падіння заготовки з жолоба.

5.14.9. Перебування працівників у зоні роботи наземної машини не дозволяється.

5.14.10. Транспортування коліс технологічною лінією повинно здійснюватися пристроями, що забезпечують безпеку робіт.

5.14.11. Готові колеса повинні складатися у стелажі, які виключають їх розкочування.

5.15. Кулькопрокатні стани

5.15.1. Розвантажування вагонів, транспортування пакетів металу та подача його на завантажувальні грати нагрівальної печі, а також завантаження готових куль у вагони повинні виконуватися механізованим способом.

5.15.2. При використанні мостових кранів, обладнаних траверсами з електромагнітами, перебування працівників у зоні дії крана не дозволяється. Зона роботи крана повинна бути огороджена плакатами з забороняючими знаками.

5.15.3. В електросхемі подачі заготовки до приймального жолоба стана повинен передбачатися пристрій, що дає можливість вальцювальникові припинити подачу заготовки в жолоб у небезпечних випадках.

5.15.4. Приймальний жолоб стана повинен бути обладнаний пристроєм, який запобігає викиданню заготовки із жолоба.

5.15.5. При прокатці укорочених заготовок для вальцювальників повинна передбачатися спеціальна площадка, розміщена поза зоною скочування заготовки.

Подавання укороченої заготовки у валки повинно здійснюватися за допомогою надставок необхідного розміру.

5.15.6. Заміна верхньої проводки кліті повинна здійснюватися за допомогою пристрою, який виключає її раптове падіння.

5.15.7. При аварійній зупинці елеватора необхідно зупинити стан і перекрити воду, що надходить у завалочну яму.

Ремонт елеватора можна проводити після охолодження кульок і з дотриманням вимог биркової системи.

5.15.8. Конструкція елеватора, а також фундаменту завалочної ями повинна виключати можливість звисання кульок.

5.16. Беззлиткова прокатка

5.16.1. Керування машиною беззлиткової прокатки повинно здійснюватися з пульта керування.

5.16.2. Приямок для намотування рулону повинний бути обгороджений відкидними ґратами.

5.16.3. Змащування підшипників робочих валків-кристалізаторів і механізмів машин беззлиткової прокатки, що рухаються, повинно бути централізованим.

5.16.4. На робочих клітях повинні бути влаштовані екрани (відбивні щитки) для захисту працівників від бризок води.

5.16.5. Визначення зазору між валками та положення розподільчих коробок необхідно здійснювати за допомогою спеціальних пристосувань при зупиненому устаткуванні.

5.16.6. Вивід розподільчої коробки після припинення процесу прокатки повинен бути механізованим і здійснюватися плавно, щоб уникнути вихлюпування металу з коробки.

5.16.7. Чищення щілини між розливною коробкою та валками повинно здійснюватися спеціальними пристосуваннями.

Чищення валків на ходу дозволяється здійснювати за допомогою спеціального пристосування з боку, протилежного напрямку обертання валків.

5.16.8. В разі прориву чи застигання металу злив металу необхідно припинити.

Метал, що залишився, з розливочного жолоба й коробки повинен зливатися в ємність, встановлену під кліттю.

6.1. Сортування, маркірування, упакування і виправляння прокату

6.1.1. Сортування, маркірування та упакування прокатного металу повинні бути механізованими та автоматизованими.

6.1.2. Сортування в потоці повинно виконуватися на відвідних рольгангах і в карманах.

6.1.3. Перед початком сортування (нарізки) усі профілі прокату повинні бути вирівняні під упор і обрізані.

Не дозволяється сортування (порізка) прокату, якщо на рольгангу знаходяться понад дві заготовки та є обрізи і скрапи на супорті ножиць, а також косолежачі, серповидні та зігнуті заготовки.

6.1.4. Усі операції штабелювання та завантаження повинні бути механізовані. Замаркіровані кінці товарних заготовок повинні знаходитися в рядку з одного боку.

6.1.5. Для забезпечення безпеки при вантажно-розвантажувальних роботах і транспортуванні пакети та пачки повинні бути щільно ув'язані.

6.1.6. Подавання металу у правильні машини та прибирання його повинні бути механізовані.

6.1.7. Для запобігання виходу металу, який виправляється, у бік рольганга й конвеєра правильної машини вони повинні бути обладнані бортами.

6.1.8. У разі відсутності ввідних проводок, що закривають зів валків, перед валками правильної машини повинні облаштовуватися огороджувальні щити.

За наявності на правильній машині роликів консольного типу уздовж роликів протягом усієї довжини машини необхідно встановлювати огородження.

6.1.9. Приготування і зберігання фарб для маркірування металу повинно проводитися в ізольованому приміщенні, у якому необхідно передбачити вентиляцію і протипожежні заходи.

6.2. Видалення поверхневих дефектів з прокату

6.2.1. Огляд і видалення дефектів з металу слід проводити після охолодження металу до температури не вище 60 град.С на стелажах, ширина яких повинна бути не менше 2/3 довжини металу, що вкладається на них.

У випадку технологічної необхідності огляду та зачищення прокату при надто високих температурах необхідно передбачити заходи, що забезпечують безпеку працівників.

6.2.2. Кантування металу під час його огляду та виділення дефектів повинні бути механізовані.

Не дозволяється при кантуванні металу перебувати поблизу стелажів.

6.2.3. Вогневе зачищення поверхневих дефектів з прокату повинно здійснюватися машинами вогневого зачищення або агрегатами, встановленими в потоці чи на його відгалуженнях, з автоматичним чи дистанційним керуванням.

Машини вогневого зачищення та агрегати повинні мати укриття, що виключають розлітання часток металу, окалини, іскор, і бути обладнаними витяжною вентиляцією для відсмоктування та очищення утворюваних газів і пилу.

6.2.4. Місцеві відсмоктувачі повинні автоматично включатися до початку процесу зачистки. Укриття повинні бути зблоковані з пусковими пристроями машини чи агрегату.

6.2.5. Якщо дефекти з прокату доводиться видаляти вогневим способом за допомогою газового різака, цей процес повинен проводитися в зачиненій камері, яка обладнана ефективною витяжною вентиляцією, з наступним очищенням повітря, що видаляється.

Завантаження металу в камеру, кантування, вивантаження та видалення шлаку повинні бути механізовані.

Керування різаками повинно здійснюватися дистанційно.

Гумотканинні рукави (шланги) для подачі газоподібного палива і кисню повинні відповідати I та III класам по ГОСТ 9356-75.

Не дозволяється використання газових шлангів для підведення кисню.

Загальна довжина шлангів не повинна перевищувати 40 м, мінімальна довжина - 3 м.

Кріплення шлангів до штуцерів підводів газу до різаків повинно бути надійним, а шланги оснащені справними та відрегульованими редукторами.

6.2.6. Кисень на дільниці вогневого зачищення необхідно подавати централізовано по трубопроводах з центральної кисневої станції чи від спеціальної кисневої рампи. Не дозволяється постачання кисню до дільниць вогневого зачищення у балонах.

6.2.7. Зачищення металу із застосуванням алюмінієво-магнієвої суміші повинно здійснюватися у камері, обладнаній витяжною вентиляцією. Камера повинна мати захисні пристрої від можливого попадання бризок розплавленого шлаку на працівника.

6.2.8. Завантаження металу, кантування, вивантаження його з установки, а також видалення шлаку повинні бути механізовані.

6.2.9. Флюсоживильник повинен бути встановлений у герметичній камері, спроможній витримати вибухову хвилю під час вибуху в ній, у безпечному для обслуговування місці. Бункер флюсоживильника повинен закриватися кришкою.

При відкриванні та закриванні дверей камери не повинно бути іскроутворювання.

6.2.10. Підлога в камері флюсоживильника повинна бути безіскровою.

Інструменти, що використовуються для роботи, повинні бути виконані з кольорового металу чи дерева.

Для освітлення камери повинні застосовуватися світильники та апаратура у вибухозахищеному виконанні.

6.2.11. Установка з застосування алюмінієво-магнієвого порошку для зачищення металу повинна мати пристрої, що перешкоджають проникненню полум'я в камеру флюсоживильника при зворотному ударі.

6.2.12. Слід передбачити систематичне очищення технологічного устаткування і приміщення від алюмінієво-магнієвого пилу.

Розсипаний порошок повинен бути негайно прибраний.

6.2.13. Установки повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння у відповідності до вимог нормативно-правових актів.

6.2.14. Як засоби пожежогасіння при спалахуванні порошку повинні застосовуватися: сухий пісок, магнезит, покривала з негорючого теплоізоляційного полотна.

Не дозволяється застосування з цією метою води та вогнегасників.

6.2.15. Порошок повинен зберігатися в сухих, чистих банках у вертикальному положенні. Дозволяється зберігання банок у два ряди з прокладкою між ними дощок.

6.2.16. Зачищення поверхневих дефектів металу, що містить у своєму складі свинець, селен та інші шкідливі речовини, повинне проводитися в поточній лінії на машинах вогневого зачищення, обладнаних системою вилучення утворених газів і пилу та очистки вентиляційних викидів або на термофрезерних машинах.

6.2.17. Прибирання відділень зачищення прокату зі шкідливими домішками повинне проводитися вологим способом чи за допомогою аспіраційних пристроїв. Не дозволяється обдування устаткування стиснутим повітрям.

6.2.18. При пневматичному зачищенні та вирубуванні заготовок необхідно, щоб пневматичний інструмент відповідав вимогам ГОСТ 12.2.010-75 "ССБТ. Машины ручные пневматические. Общие требования безопасности".

Пневматичні молотки повинні мати пристрої, що виключають можливість відлітання зубила. Довжина зубила повинна бути не менше 0,15 м.

6.2.19. Для приєднання пневматичного інструменту повинні застосовуватися гнучкі шланги без пошкоджень. Приєднання шлангів до інструменту і сполучення їх між собою повинно виконуватися за допомогою ніпелів або штуцерів і стягувальних хомутів без пропускання повітря. Клапан включення повинен легко і швидко відкриватися і закриватися, не пропускати повітря в закритому положенні.

Не дозволяється одночасне вирубування та огляд металу в зоні можливого відлітання осколків.

На дільницях вирубування та зачищення повинні бути переносні огородження для захисту від відлітаючих осколків.

Не дозволяється працювати без засобів віброзахисту (віброгасних рукавиць, захисних окулярів тощо) та використовувати пневматичний інструмент з невідрегульованими клапанами.

6.2.20. При видаленні дефектів металу за допомогою абразивних кругів спосіб їх кріплення на шпинделі зачисної машини, облаштування захисного кожуха тощо повинні відповідати ГОСТ 12.3.028-82 і мати блокування, що виключає самочинне запускання шліфувального круга.

Для безпечної експлуатації абразивних кругів їх необхідно транспортувати в пакунках з прокладинками з м'яких матеріалів контейнерами за допомогою вантажопідйомних механізмів, захищати від попадання на них масла, води, інших рідин. Не дозволяється зберігати абразиви у вологому приміщенні та при мінусовій температурі, піддавати поштовхам та кидати при розвантаженні, укладати у штабелі.

Не дозволяється використовувати круги з тріщинами на поверхні та круги, що не мають позначок про випробування.

Абразивний інструмент і елементи його кріплення (фланці, болти, гайки тощо) повинні бути огороджені захисними кожухами, надійно закріпленими на верстаті.

Струмоведучі проводи повинні бути захищені від механічних пошкоджень. Захисні корпуси абразивних машин повинні мати заземлення.

Пристрій підведення струму повинен забезпечувати можливість надійного вимикання кожної машини окремо під час огляду, зміни кругів або ремонту.

Держаки машин повинні виконуватися з ізоляційного матеріалу.

Для безпечної експлуатації абразивних кругів необхідно:

дотримуватися швидкості круга, яка зазначена у його характеристиці;

уникати засалювання круга;

перевіряти у процесі шліфування периферійну частину круга;

періодично перевіряти стан фланцевих шайб кріплення круга;

приводні ремені натягати рівномірно;

дотримуватися показань амперметра, що відповідають зусиллю затиску.

Зменшення вібрації можна досягти шляхом збільшення притиску круга, установкою віброгасильного пристрою з віброгасильними амортизаторами між шліфувальним кругом і гнучким валом.

Для запобігання попаданню в очі відлітаючих часток металу та осколків абразиву працівники повинні бути забезпечені захисними окулярами та екранами.

Вилучення пилу, що утворюється при зачищенні прокату, повинно здійснюватися місцевими відсмоктувачами з фільтрами.

6.2.21. Улаштування та експлуатація металообробних верстатів, що застосовуються для зачищення металу, повинні відповідати ГОСТ 12.3.025-80, а також вимогам попереджувальних таблиць і знаків, що є на верстаті.

Привід та рухомі частини верстатів повинні мати запобіжні пристрої для захисту від відлітаючої стружки та виключення можливості травмування працівників.

Для безпечної експлуатації верстатів вони повинні обладнуватися надійними та безпечними гальмівними пристроями.

Для захисту шкіри від впливу охолоджувальних рідин необхідно застосовувати екрани з прозорих матеріалів, блокування насосу для подавання охолоджувальної рідини з пусковим пристроєм верстата.

Працівники, які працюють на металооброблювальних верстатах, повинні бути забезпечені захисними окулярами, виконаними з матеріалів, що не пропускають охолоджувальні рідини, а також спеціальними мазями та пастами для покриття ними відкритих ділянок шкіри.

6.2.22. Подача металу до верстатів, прибирання його після обробки, а також прибирання стружки від верстатів повинні бути механізованими.

6.2.23. Очищення металу дробом і піском повинно здійснюватися в герметичних камерах, обладнаних витяжною вентиляцією із пиловловлювачами.

Місця завантаження дробу чи металевого піску в апарати, а також отвори для завантаження і вивантаження виробів, що обробляються, повинні бути обладнані укриттями та місцевими відсмоктувачами.

6.2.24. Конструкція дробоструминних, дробометальних і піскоструминних установок повинна виключати перебування працівника в камері.

6.2.25. Пуск очисних установок повинен бути зблокований з пуском місцевих відсмоктувачів. Вмикання вентиляційних установок повинно проводитися до пуску очисних установок, а відключення - після їх зупинки.

6.2.26. Очисні камери повинні бути обладнані сепараторами для очистки дробу від пилу та окалини. Подавання або повернення дробу чи металевого піску повинні бути механізованими та герметизованими.

6.2.27. Ремонт, змащення, очистка устаткування, установок, а також вхід у підвальне приміщення й камеру очистки дозволяється тільки при повній зупинці рухомих механізмів і виключенні можливості їх випадкового пуску.

Обслуговування та налагодження очисних установок повинні виконуватися в захисних окулярах закритого типу.

6.3. Очистка поверхні прокату травленням

6.3.1. Усі операції, що пов'язані з очисткою прокату травленням, регенерацією травильних розчинів на нейтралізаційних установках, повинні бути механізованими та автоматизованими.

6.3.2. У цехах, що будуються та знаходяться на реконструкції, травлення смуг повинно відбуватися в агрегатах безперервної дії.

Кантування рулонів повинно здійснюватися спеціальними кантувачами.

6.3.3. Ванни агрегатів безперервного травлення повинні мати кришки, які щільно закриваються, і місцеві відсмоктувачі, що виключають можливість попадання кислотних парів у приміщення. Перед викидом в атмосферу пари повинні підлягати очищенню.

6.3.4. Лінії безперервного травлення повинні мати перехідні містки з нахиленими сходами.

6.3.5. Подавання кінця смуги в барабан, що її намотує, повинне бути механізованим.

6.3.6. У випадку розриву смуги у ванні з'єднання кінців повинно здійснюватися із спеціального містка, огородженого поручнями висотою 0,9 м із суцільною обшивкою знизу огородження на висоту 0,14 м. Працювати й ходити через місток над відкритою ванною без зазначеного огородження не дозволяється.

Піднімання смуги з ванни повинно здійснюватися за допомогою пристроїв, що виключають можливість її зриву назад у ванну.

6.3.7. Під час занурювання металу в лужні ванни гарячого розплаву працівники повинні перебувати за межами зони можливих викидів розплаву (не менше 10 м від ванни).

6.3.8. Для відбору проб електроліту у верхній частині ванни в її кришці повинні бути влаштовані спеціальні отвори, які щільно зачиняються.

6.3.9. Усі підведення пари до ванн повинні бути теплоізольованими. Паропровід, призначений для нагрівання розчину, повинен занурюватися у ванну на максимальну глибину.

6.3.10. Кислоти повинні зберігатися на спеціальних складах у ємностях з кислотостійких матеріалів.

Перекачування кислот та їх розчинів, а також подавання кислот із складів у видаткові резервуари та з них повинно проводитися кислотостійкими насосами через трубопроводи, що виготовлені з кислотостійких матеріалів.

Насоси повинні автоматично вимикатися після заповнення ємності до встановленого рівня.

У місцях зберігання та використання кислот повинні бути передбачені засоби для негайної нейтралізації випадково розлитих кислот.

6.3.11. Видаткові резервуари для кислоти та розчинів, які розміщені у травильному відділенні, повинні бути оснащені покажчиками рівня, переливними й витяжними трубами, які виведені вище даху.

6.3.12. Пристрої для регенерації травильних розчинів розташовуються на відстанях, мінімально віддалених від травильних відділень.

6.3.13. Заповнення ванни кислотою повинно проводитися після узгодження з уповноваженою особою підприємства. Кислота повинна подаватися у травильну ванну тільки після попереднього наповнення її водою. Одночасна подача кислоти або регенерованих травильних розчинів у травильне відділення і зливання відпрацьованих травильних розчинів з ванн не дозволяється.

Для випускання відпрацьованих травильних розчинів повинна бути спеціальна каналізація з відповідними очисними пристроями.

6.3.14. Очистка кислотних баків від осадів повинна бути механізована.

6.3.15. Перевірка стану та надійності всієї вентиляторної системи, елементів її кріплення у відділеннях травлення, купоросному та нейтралізаційному повинна проводитися у строки, що встановлені адміністрацією підприємства, але не рідше одного разу на рік.

6.3.16. Для запобігання попаданню в атмосферу приміщення бризок і парів травильного розчину повинні застосовуватися спеціальні присадки, що містять у собі піноутворювач. Присадку у травильний розчин потрібно вводити при температурі 90-95 град.С.

6.3.17. Кабіни мостових кранів у травильному відділенні повинні бути зачинені та обладнані кондиціонерами або припливною вентиляцією.

6.3.18. Коригування знежирених розчинів каустичною содою (порошком), тринатрійфосфатом (у вигляді твердих компонентів) безпосередньо в робочій ванні не дозволяється. Коригування зазначених розчинів повинно проводитися концентрованим розчином, виготовленим в окремій посудині.

6.3.19. Занурювати вологі корзини з металом у ванну з лужним розчином не дозволяється.

6.3.20. Попадання вугілля, сажі, змащувальних матеріалів на поверхню ванни з лужним розчином для запобігання вибуху не дозволяється.

6.3.21. Розкривання металевої тари з каустичною содою повинно відбуватися за допомогою спеціального ножа.

Подрібнення каустичної соди та інших лугів відкритим способом не дозволяється.

6.3.22. Зберігання каустичної соди, селітри, присадок повинно бути організоване у спеціально обладнаному приміщенні.

6.3.23. Підлога на дільницях травлення, лакування, полірування та інших, де можливе застосування кислот, лугів, солей тощо, повинна бути стійкою до впливу цих речовин.

6.3.24. У травильних відділеннях і складах для зберігання хімічних речовин повинні бути засоби для надання першої медичної допомоги при опіках (аварійні душі, раковини самодопомоги тощо).

6.3.25. Кислота або луг повинні заливатися невеликим струменем у холодну воду. Наливати воду в кислоту або луг не дозволяється.

При заправленні ванни твердими хімікатами необхідно виключати розбризкування рідини.

6.3.26. Працівники травильних дільниць повинні бути забезпечені засобами індивідуального захисту відповідно до вимог НПАОП 27.0-3.01-08 (z0918-08, za918-08) .

6.4. Захисні покриття металу

6.4.1. Усі операції щодо транспортування прокату, обрубки його при нанесенні захисного покриття, а також допоміжні операції (змінювання анодів у ваннах електролітичного лудіння, цинкування, завантаження металу у ванну з розплавом, приготування, подавання й очищення розчинів тощо) повинні бути механізованими.

6.4.2. Запобіжні покриття листового металу (лудіння, цинкування, свинцювання тощо) повинні відбуватися на установках безперервної дії.

Петльові вежі повинні бути огородженими. Перед тяговими роликами повинні бути облаштовані огороджувальні щити чи проводки.

6.4.3. Перехідні майданчики через лінію установки безперервної дії повинні мати сходи з нахилом і поручні з відбортовкою понизу.

Установка безперервної дії повинна мати світлозвукову сигналізацію, що сповіщає про пуск механізмів, і аварійні вимикачі вздовж агрегату поблизу основних машин і на пультах керування.

6.4.4. В агрегатах нанесення захисного покриття ванни з розчинами та розплавами повинні бути обладнані відсмоктуючою вентиляцією і кришками для запобігання попаданню пари та газів у приміщення.

У випадках коли згідно з умовами технології обладнання кришок або укриття ванн неможливе, відсмоктуюча вентиляція повинна виключати попадання пари та газів у приміщення.

6.4.5. Конструкція сушильної печі агрегату нанесення лаку та полімерного покриття повинна виключати попадання в цех продуктів горіння газів і парів розчинників.

6.4.6. Устаткування для нанесення захисного покриття (лаків, полімерних матеріалів тощо) повинно мати місцеві відсмоктувачі.

Обтиральний матеріал, просочений лаком і скипидаром, повинен зберігатися у спеціальному закритому ящику в кількості, що не перевищує добової потреби.

У приміщеннях, де використовують лак і полімерні матеріали, повинна бути тепла вода та мило для змивання шкідливих речовин, що потрапляють на шкіру.

6.4.7. У діючих цехах з метою захисту працівників від виплесків з ванн покриття в момент входу і виходу листів з валків у відповідних місцях повинні облаштовуватися огороджувальні щити.

6.4.8. Чушки цинку, олова, свинцю та інше, що завантажуються у ванни, повинні бути заздалегідь просушені та підігріті. Опускання чушок у ванну з розплавленим металом повинно проводитися за допомогою спеціальних пристроїв, що виключають необхідність перебування працівників поблизу ванни.

Кліщі, ломики, а також інші інструменти перед використанням їх у роботі повинні бути просушені та підігріті.

6.4.9. Для запобігання опікам робота на флюсі, що осів, і підігрів масла вище температури спалаху не дозволяється.

Температурний режим ванни повинен регулюватися автоматично.

6.4.10. З метою швидкої ліквідації можливих спалахів масла у відділенні повинен застосовуватися содовий розчин.

6.4.11. Під час робіт над ванною (навіть короткочасних) остання повинна бути перекрита надійним настилом.

6.4.12. Форми, що наповнені рідким цинком, оловом чи іншими металами, заливати водою до затвердіння металу не дозволяється. Чушки, звільнені з форм, складаються у відведених місцях, а форми повинні просушуватися. Заливати цинк, олово та інші метали в сирі форми не дозволяється.

6.4.13. Валки очисних машин повинні бути зверху закриті кожухом, який легко знімається.

Виштовхувати застряглі листи з очисної машини при обертових валках не дозволяється. Очисні машини повинні бути обладнані місцевими відсмоктувачами.

6.4.14. Приготування флюсу (хлористого цинку), а також вилучення олова з олововмісних відходів повинно проводитися в окремому приміщенні. Баки для приготування флюсу повинні бути обладнані місцевими відсмоктувачами.

6.4.15. Усі операції з поліуретановим клеєм і циклогексаном при виробництві металопласту повинні виконуватися з дотриманням вимог охорони праці, що передбачені в інструкції з охорони праці, розробленій та затвердженій з дотриманням вимог НПАОП 0.00-4.15-98 (z0226-98) .

6.4.16. Компоненти поліуретанового клею та розтворювач циклогексан повинні зберігатися у спеціально обладнаному складі при температурі не нижче 10 град.С.

6.4.17. Складання та розбавлення всіх видів лаків і фарб у спеціальному приміщенні не дозволяється.

6.4.18. Тара з-під лакофарбових матеріалів повинна бути щільно закрита і зберігатися на спеціальному майданчику, віддаленому від виробничих приміщень.

6.5. Застосування легкозаймистих порошкових матеріалів і сумішей на їх основі

6.5.1. У технічній документації на вихідні легкозаймисті порошкові матеріали та суміші, які виготовлені на їх основі, повинні бути вказані такі характеристики:

для легкозаймистих порошкових матеріалів - нижня концентраційна межа поширення полум'я відповідно до ГОСТ 12.1.044-89 "ССБТ. Пожаровзрывоопасность веществ и материалов. Номенклатура показателей и методы их определения";

температура займання аерозависі та самозаймання в шафі, максимальний тиск вибуху, а для сумішей, крім того, здатність до самостійного горіння;

для сумішей, що містять у собі окислювачі, повинна бути також вказана розрахункова питома теплота й температура процесу горіння та чутливість до механічного впливу (тертя, удару).

Остання характеристика визначається також окремо для активної складової суміші (пального з окислювачем).

Питома теплота та температура процесу горіння суміші повинні визначатися розробником.

Не дозволяється застосовувати легкозаймисті матеріали та суміші за відсутності зазначених характеристик.

6.5.2. Не дозволяється застосування сумішей, процес горіння яких переходить у вибух; спроможних до самостійного горіння, і тих, що мають питому теплоту процесу горіння понад 50 кДж/моль, чутливість яких до механічного впливу (удару) складає 19,6 Дж і менше, а активної складової - 9,8 Дж і менше.

Суміші, спроможні до самостійного горіння без доступу повітря, слід застосовувати тільки з дотриманням вимог пожежної безпеки.

6.5.3. У технічних умовах на вихідні легкозаймисті порошкові матеріали повинна зазначатися нижня межа крупності матеріалів, що використовуються для приготування сумішей, а також граничний склад основного компоненту та домішок.

6.5.4. Гасити легкозаймисті порошкові матеріали й суміші, що зайнялися, необхідно способами, передбаченими чинними нормативно-правовими актами. Застосовувати з цією метою воду, водні та пінні вогнегасники не дозволяється.

6.5.5. У приміщеннях, де виготовляються або зберігаються легкозаймисті порошкові матеріали та суміші, застосування відкритого вогню не дозволяється.

6.5.6. Усі ремонтні роботи у приміщеннях, де виготовляються і зберігаються легкозаймисті порошкові матеріали та суміші, повинні проводитися тільки за нарядом-допуском, виданим відповідно до НПАОП 27.0-4.02-90.

6.5.7. Вентиляція приміщень для зберігання й виробництва легкозаймистих порошкових матеріалів та сумішей повинна здійснюватися відповідно до вимог СНиП 2.04.05-91.

6.5.8. Зовнішні огороджувальні конструкції (стіни, покриття) будинків, у яких виготовляються або зберігаються легкозаймисті порошкові матеріали та суміші, повинні бути у справному стані, що виключає можливість попадання у приміщення атмосферних опадів. Зволожування повітря у вентиляційних системах не дозволяється.

6.5.9. У приміщеннях, у яких виготовляються або зберігаються порошкові матеріали та суміші, повинні бути зазначені вибухонебезпечні зони.

Зазначені приміщення повинні бути обладнані телефонним зв'язком у вибухобезпечному виконанні.

6.5.10. У виробничих приміщеннях повинно проводитися прибирання пилу з підлоги, майданчиків, сходових кліток, зі стін та інших будівельних конструкцій, а також з трубопроводів і устаткування. Періодичність прибирання повинна виключати накопичування пилу в кількості, за якої можливе горіння в шарі або в аерозавісі.

6.5.11. Тара, призначена для транспортування і зберігання легкозаймистих порошкових матеріалів і сумішей, повинна бути чистою, сухою та справною.

6.5.12. Транспортування і зберігання легкозаймистих матеріалів і сумішей повинно провадитися в закритій тарі, яка виключає просипання суміші та попадання вологи в тару з сумішшю.

6.5.13. Транспортування легкозаймистих порошкових матеріалів і сумішей спільно з окислювачами, кислотами та лугами не дозволяється.

6.5.14. Способи транспортування легкозаймистих порошкових матеріалів і сумішей повинні виключати удари тари між собою та з іншими предметами.

6.5.15. Внутрішньоцеховий транспорт повинен відповідати вимогам пожежовибухобезпеки.

6.5.16. Піддони та внутрішні поверхні контейнерів, що використовуються для транспортування барабанів, бочок, банок та іншої тари з легкозаймистими порошковими матеріалами й сумішами, повинні бути облицьовані матеріалом, що виключає утворення іскри у випадку удару чи тертя тари об контейнер або піддон при навантаженні, перевезенні та вивантаженні.

6.5.17. Транспортування легкозаймистих матеріалів і сумішей поблизу високотемпературних джерел не дозволяється.

6.5.18. Транспортування легкозаймистих порошкових матеріалів пневмотранспортом повинно здійснюватися із застосуванням захисної атмосфери. Склад захисної атмосфери та граничне значення окислювача в ньому повинні відповідати проекту. Під час роботи пневмотранспорту наявність окислювача в газі повинна контролюватися автоматично.

6.5.19. Зберігання легкозаймистих порошкових матеріалів і сумішей повинно здійснюватися в закритих складах. У приміщенні складу порошкові матеріали повинні зберігатися окремо за видами.

Відстань між штабелем (барабанів, ящиків, бочок, банок) з легкозаймистими порошковими матеріалами та стіною повинна бути не менше 1 м.

Штабелі повинні бути стійкими. Висота їх не повинна перевищувати 1,7 м.

Зберігати в одному приміщенні легкозаймисті матеріали та окислювачі (типу селітри), луги і кислоти не дозволяється.

6.5.20. У приміщеннях, де зберігаються легкозаймисті матеріали, проводити сортування, змішування та інші роботи щодо підготовки матеріалів і приготування сумішей не дозволяється.

6.5.21. Технологічні процеси виробництва легкозаймистих порошкових матеріалів і сумішей та технологічне устаткування, яке використовується для проведення цих процесів, повинні відповідати вимогам пожежобезпеки.

Технологічні процеси виробництва легкозаймистих порошкових матеріалів і сумішей, за яких можливе утворення вибухонебезпечного середовища, і технологічне устаткування, що використовується для проведення цих процесів, повинні відповідати вимогам вибухобезпеки.

6.5.22. Для запобігання утворенню вибухонебезпечного середовища слід використовувати флегматизацію матеріалів.

Технологія флегматизації легкозаймистих порошкових матеріалів і речовин, що для цього застосовуються, повинна виключати можливість утворення вибухонебезпечних аерозависів при подальшій переробці порошкових матеріалів.

6.5.23. Устаткування, що застосовується для розмелювання, змішування і розфасовування легкозаймистих порошкових матеріалів і сумішей, повинно бути оснащено пристроєм для запобігання видаленню пилу у приміщення шляхом його локалізації або уловлювання.

6.5.24. Розмелювання легкозаймистих матеріалів, під час якого можливе утворення вибухонебезпечного середовища, повинне проводитися із застосуванням захисної атмосфери. Склад захисної атмосфери та граничне значення окислювача в ньому повинні відповідати проекту.

При виборі захисної атмосфери необхідно враховувати можливість видалення горючих газів із розмелених легкозаймистих порошкових матеріалів.

Устаткування, що застосовується для розмелювання зазначених матеріалів, повинно бути герметизоване та мати прилади для підтримування атмосфери заданого складу, безперервного контролю окислювача й автоматичної зупинки розмельного устаткування за наявності окислювача в атмосфері вище граничного значення.

Розмелювання зазначених матеріалів з одночасною їх флегматизацією дозволяється проводити без інертної атмосфери в агрегатах відкритого типу.

6.5.25. Усі матеріали, що є вихідними для сумішей, після розмелювання повинні підлягати магнітній сепарації.

6.5.26. Змішувачі, усередині яких при приготуванні сумішей можливе утворення вибухонебезпечного середовища, повинні мати внутрішню поверхню та перемішувальні пристрої, що виконані з неіскристих струмопровідних матеріалів, або бути облицьовані ними.

6.5.27. Для приготування сумішей, які спроможні до самостійного горіння та утворення вибухонебезпечного середовища, повинні використовуватися змішувачі закритого типу із застосуванням захисної атмосфери відповідно до проекту.

Суміші на основі легкозаймистих, заздалегідь флегматизованих порошкових матеріалів дозволяється виготовляти без застосування захисної атмосфери.

6.5.28. Для приготування сумішей, чутливість до механічного впливу яких складає менше 25 Дж, повинні застосовуватися змішувачі, у яких немає у внутрішній порожнині обертових частин.

6.5.29. У відділенні приготування сумішей кількість сумішей, що зберігаються, не повинна перевищувати дводобової потреби. Для їх зберігання повинно бути відведено спеціальне місце.

6.5.30. Приймальні пристрої (воронки, жолоби тощо) в тракті подавання легкозаймистих порошкових матеріалів, спроможні утворювати вибухонебезпечне середовище, а також відсікаючі пристрої в тракті подавання матеріалів у змішувач повинні бути виконані з неіскристих струмопровідних матеріалів чи облицьовані ними.

6.5.31. У приймальних пристроях бункерів легкозаймистих порошкових матеріалів, а також перед змішувачем повинні бути встановлені запобіжні сітки з розміром чарунок не більше 25 х 30 мм, що виключають попадання у змішувач сторонніх предметів.

6.5.32. Пристрої для подачі легкозаймистих порошкових матеріалів, спроможних утворювати вибухонебезпечне середовище, від накопичувальних бункерів до змішувачів та іншого устаткування повинні бути виконані з неіскристих струмопровідних матеріалів. Використовувати для цієї мети елеватори не дозволяється.

Застосування шнекових конвеєрів для подачі сумішей, чутливість яких до механічного впливу (тертя, удару) складає менше 25 Дж, не дозволяється.

6.5.33. Усе технологічне устаткування, яке використовується для виробництва легкозаймистих порошкових матеріалів і сумішей, повинно бути захищено від статичної електрики відповідно до вимог нормативно-правових актів.

6.5.34. Інструменти та пристрої, що застосовуються для розкупорювання тари (банок, барабанів, контейнерів та ін.) з легкозаймистими порошковими матеріалами, повинні бути виконані з неіскристих матеріалів.

6.5.35. Електрообладнання та електроосвітлення, що застосовуються у приміщеннях, де зберігаються або виготовляються легкозаймисті порошкові матеріали та суміші, повинні відповідати вимогам НПАОП 40.1-1.21-98 (z0093-98) .

6.5.36. Розкупорювання тари, розфасування та пересипання легкозаймистих порошкових матеріалів необхідно проводити механізованим способом, що виключає пилоутворення.

6.5.37. Сушіння та прокалювання легкозаймистих порошкових матеріалів повинно проводитися окремо за видами при температурі, що виключає самозаймання матеріалів.

6.5.38. Температура сухих та прогартованих порошкових матеріалів перед застосуванням не повинна перевищувати 80 град.С.

Сушіння готових порошкових сумішей не дозволяється.

6.5.39. При приготуванні сумішей, що спроможні утворювати вибухонебезпечне середовище, до складу яких входить селітра або інші активні окислювачі, у змішувальний пристрій або завантажувальний бункер у першу чергу повинні завантажуватися інертні матеріали або важковідновні оксиди, а потім активні окислювачі. Після перемішування цих компонентів необхідно проводити завантаження легкозаймистих порошкових матеріалів та остаточне змішування.

При приготуванні сумішей, у складі яких відсутні активні окислювачі та легкозаймисті порошкові матеріали, що спроможні утворювати вибухонебезпечне середовище, у першу чергу повинні завантажуватися інертні матеріали та окислювачі, а після цього легкозаймисті порошкові матеріали. Завантаження легкозаймистих порошкових матеріалів дозволяється без попереднього перемішування компонентів.

6.5.40. Дозування компонентів суміші, подавання суміші для пресування виробів (брикетів, втулок тощо) їх формування та видавання повинні бути механізованими.

6.5.41. Приготування суміші з рідкими добавками для виготовлення виробів повинно проводитися в змішувачах, обладнаних відсмоктувачем повітря з їхньої внутрішньої порожнини.

Змішувальні пристрої необхідно щодня очищати від решток суміші з дотриманням заходів, що забезпечують безпеку працівників. При очищенні змішувача удари по шару суміші не допускаються.

6.5.42. Сушіння виробів (брикетів, втулок тощо), виготовлених із сумішей, повинно здійснюватися у спеціальних сушильнях, обладнаних вентиляцією. Температура сушіння повинна виключати самозаймання виробів.

6.5.43. Забракована суміш у випадку неможливості її використання у виробництві повинна бути знищена з дотриманням заходів, що забезпечують безпеку працівників.

7.1. Пристрої та обладнання складів та майданчиків для складування повинні відповідати вимогам норм технологічного проектування, будівельних, санітарно-гігієнічних і протипожежних норм, правил, інструкцій, затверджених у встановленому порядку.

7.2. Усі операції на складах і майданчиках для складування повинні бути механізованими.

7.3. Поверхні майданчиків для складування повинні бути рівними й без вибоїн, мати тверде покриття та утримуватися у справному стані.

З них повинно бути забезпечено відведення поверхневих вод, а у зимовий час - очищення від снігу та льоду, посипання піском або іншими матеріалами.

7.4. Робочі майданчики складів, проходи та шляхи пересування вантажів повинні утримуватися у чистоті.

Не дозволяється захаращування території складів, проходів і шляхів пересування вантажів.

7.5. Складування готової продукції уздовж залізничних колій повинно виконуватися при дотриманні габариту між штабелем і головкою ближчої рейки: не менше 2 м при висоті штабеля до 1,2 м, не менше 2,5 м при більшій висоті.

7.6. Зливки на складах складаються правильними штабелями хрест-навхрест поперемінно вузьким і широким кінцями висотою до 3 м.

Зливки круглого перетину зберігають у стелажах-стоках висотою не більше 2 м.

Блюми та квадратні заготовки необхідно складати в штабель хрест-навхрест висотою до 2,5 м при довжині до 5 м і висотою до 4 м при довжині понад 5 м.

Сляби треба складати стопами в одному напрямі чи хрест-навхрест. Висота штабелю встановлюється інструкцією підприємства залежно від ширини слябів і пристроїв, за допомогою яких здійснюють їх укладання, але не більше 3 м при укладанні в одному напрямі 4 м - при укладанні хрест-навхрест.

Листи та пачки листів необхідно складати у стопи в одному напрямі чи хрест-навхрест. Висота штабелів листового металу повинна бути не більше полуторної ширини листів, але не перевищувати для товстих листів 3 м, для тонких - 2 м.

Гарячекатані смуги в рулонах необхідно складати в штабелі у вертикальному положенні в декілька рядів пірамідою висотою до 4,5 м.

Холоднокатані та гарячекатані смуги в рулонах на міжопераційних складах необхідно складати в один ряд в горизонтальному положенні на спеціальні стелажі, а стрічки - в два ряди.

Рейки, балки та інший сортовий прокат необхідно складати в одному напрямку в кармани висотою до 2,5 м, які утворені вертикальними стояками, що забезпечують безпечні проходи між карманами та стропування вантажів.

Укладка сортових профілів прокату хрест-навхрест у штабелі висотою до 4 м допустима при виконанні робіт кранами зі спеціальними вантажопідйомними пристроями, що виключають участь стропальників.

Круглу заготовку, великосортний, середньосортний та дрібносортний метал необхідно складати зв'язаними пачками хрест-навхрест у штабель висотою до 4 м.

Катанку в бухтах необхідно складати у декілька рядів у штабелі висотою до 5 м.

7.7. Проходи між штабелями повинні бути не менше 1 м для холодного металу і не менше 1,5 м - для гарячого металу. Ширина головних проходів та відстань від штабелів до будівель повинні бути не менше 2 м.

7.8. Укладення металу на перекриття канав, траншей, маслопідвалів, тунелів, люків тощо не дозволяється. Місця перекриттів повинні бути чітко позначені на підлозі цеху та, крім того, повинні бути зроблені відповідні написи. Якщо при проектуванні цих споруд було враховано навантаження на перекриття, то воно також повинно бути вказано відповідними написами.

7.9. Склади металу повинні бути обладнані підйомно-транспортними пристроями (кранами, електрокарами тощо). Переміщення та завантаження металу на складі повинні виконуватися за допомогою електромагнітних кранів, механізованих або автоматизованих вантажозахоплювальних пристроїв, без застосування ручної праці.

З метою недопущення небезпечних транспортних операцій слід застосовувати дистанційне керування підйомними кранами.

Пратцен-крани, крім електромагнітів, повинні мати механічні підхвати (граблі) щоб усунути можливість падіння заготовки в разі відриву її від електромагнітів.

При неможливості застосування механізованих вантажозахоплювальних пристроїв дозволяється проводити стропування металу вручну, дотримуючись вимог Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 18.06.2007 N 132 (z0784-07) , зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 09.07.2007 за N 784/14051 (НПАОП 0.00-1.01-07).

7.10. Для автомашин, автонавантажувачів та електрокарів у складах повинні бути позначені проїзди, що забезпечують відстань 1 м між штабелями та транспортними засобами.

7.11. На кожному складі, де зберігається метал, повинна бути вивішена схема складування.

7.12. Завантаження металу на складах виконується відповідно до технологічних карт, затверджених адміністрацією підприємства.

8.1. У кожному цеху, де встановлено устаткування, в якому використовується азот чи аргон, повинно бути призначено працівника, відповідального за безпечну експлуатацію систем азото- та аргонопостачання.

8.2. Працівники, відповідальні за безпечну експлуатацію систем азото- та аргонопостачання, повинні проходити один раз на три місяці повторний інструктаж і навчання з питань охорони праці під час роботи з азотом і аргоном у комісії, яка очолюється роботодавцем ( НПАОП 0.00-4.12-05 (z0231-05) ) .

8.3. Газонебезпечними вважаються дільниці, на яких розташовано устаткування, у технологічних процесах якого використовується азот чи аргон, або ті, де проходять трубопроводи, заповнені цими газами.

Азот чи аргон до устаткування може подаватися через трубопровід від магістральних трубопроводів, зв'язаних безпосередньо з цехами виробництва продуктів розділення повітря, а також від газифікаторів чи реципієнтів сумарною гідравлічною ємкістю понад 50 куб.м.

8.4. Монтаж і експлуатація об'єктів споживання та трубопроводів азоту й аргону повинні здійснюватися в точній відповідності з проектом.

Не допускаються зміни в технологічних схемах, конструкції та режимі роботи зазначеного устаткування та трубопроводів без узгодження з розробником проекту і уповноваженою особою підприємства.

8.5. На всі діючі та уведені в експлуатацію об'єкти споживання азоту чи аргону повинні бути складені та затверджені з дотриманням вимог НПАОП 0.00-4.15-98 (z0226-98) інструкції з охорони праці щодо безпечної експлуатації усіх видів устаткування та їх взаємодії. Інструкції повинні знаходитися на робочих місцях і видаватися працівникам під підпис.

8.6. Інструкція щодо безпечного застосування азоту й аргону повинна передбачати порядок дій при первинному (або ж після ремонту) заповненні трубопроводу азотом чи аргоном.

8.7. Приміщення, в яких проводяться роботи з азотом чи аргоном і концентрація кисню в повітрі яких може знижуватися нижче 19% за обсягом, повинні бути обладнані припливно-витяжною вентиляцією. Необхідність обладнання вентиляції та кратність обміну повітря визначаються проектною організацією.

8.8. У цехах, де споживають азот чи аргон, повинні бути складені плани ліквідації та локалізації можливих аварій відповідно до вимог НПАОП 0.00-4.33-99 (z0424-99) .

8.9. Конструкція систем продувок азотних і аргонних трубопроводів повинна виключати можливість надходження цих газів у приміщення.

8.10. Крім загальноцехової схеми азото- та аргонопроводів, повинні бути схеми азото- та аргонопостачання кожної дільниці чи агрегату. Зазначені схеми повинні бути на робочих місцях працівників, що обслуговують це устаткування.

8.11. Приміщення повинні бути обладнані знаками безпеки відповідно до вимог ГОСТ 12.4.026-76.

8.12. Приміщення та місця, де можливе зниження концентрації кисню нижче 19%, повинні бути оснащені стаціонарними чи переносними газоаналізаторами.

8.13. Прокладання трубопроводів газоподібного аргону в землі або у траншеях та приямках не дозволяється.

8.14. Не дозволяється використання азоту чи аргону для випадкових робіт і цілей, що не передбачені проектом (обдування одягу, устаткування тощо).

8.15. Трубопроводи повинні бути пофарбовані в сигнальні кольори чи мати сигнальні смуги відповідно до вимог ГОСТ 14202-69 "Трубопроводы промышленных предприятий. Опознавательная окраска, предупреждающие знаки и маркировочные щитки".

8.16. Трубопроводи азоту й аргону не повинні мати перемичок з іншими газопроводами, не передбаченими проектом.

8.17. Посудини газифікаторів та інші посудини з рідким азотом чи аргоном, установлені зовні будинків споживачів, повинні розташовуватися біля стін, які не мають отворів, на відстані 1 м від габаритів посудин.

Віконні отвори на відстані 6 м у кожний бік і на 3 м уверх від габаритів посудин не повинні мати елементів, що відкриваються. Зазначені вимоги не розповсюджуються на посудини, у яких розняття зливоналивних пристроїв розташовані від стіни споруди понад 9 м.

8.18. Перевірку щільності азото- і аргонопроводів необхідно проводити щомісяця. Перевірку щільності газопроводів та арматури слід проводити обмилюванням, а за допомогою переносного газоаналізатора здійснювати контроль за наявністю кисню у приміщенні.

8.19. На устаткування об'єктів споживання азоту й аргону повинні бути формуляри або паспорти, що відповідають вимогам ГОСТ 2.601-2006.

8.20. При виявленні витоку або розриву трубопроводу необхідно огородити небезпечну зону, вивести з неї працівників, відключити пошкоджену дільницю трубопроводу, а після цього усунути витік.

8.21. Посудини, трубопроводи, арматура і пристрої, виключені з технологічної схеми, повинні бути демонтовані або відключені заглушками.

8.22. Газозапірна арматура повинна бути укладена в шафи з дверцятами, що добре замикаються.

8.23. На арматурі та шафах повинні бути закріплені плакати чи зроблені написи: "Аргон - небезпечно!", "Азот - небезпечно!".

8.24. Експлуатація систем азото- і аргонопостачання з пропусками в арматурі фланцевих та інших з'єднань не дозволяється.

8.25. Не дозволяється усунення пропусків у фланцевих з'єднаннях з тиском в трубопроводі вище атмосферного.

8.26. З'єднання трубопроводів за допомогою гнучкого шланга не дозволяється.

8.27. При з'єднанні трубопроводів з робочим агрегатом, механізмом, пристроєм за допомогою гнучкого шланга необхідно перевірити, що дозволений робочий тиск у шлангу більший або дорівнює максимально допустимому тиску у трубопроводі.

До трубопроводу гнучкий шланг приєднується через спеціальні штуцери з хомутами. На трубопроводі перед штуцером повинна бути встановлена відсічна арматура.

8.28. У закриті приміщення, де встановлено обладнання, яке споживає азот чи аргон, за відсутності приладів контролю середовища дозволяється входити тільки під час роботи вентилятора після закінчення часу, протягом якого проходить трикратний обмін повітря. Поруч з кнопкою повинна бути установлена табличка, на якій указаний час, протягом якого проходить трикратний обмін повітря.

8.29. Кнопка включення вентилятора повинна бути влаштована перед входом у приміщення, де може бути витік азоту чи аргону.

8.30. Трубопроводи азоту чи аргону повинні підлягати гідравлічним або пневматичним випробуванням на щільність після ремонтів і внесення змін у технологічну схему та конструкцію.

Випробування на щільність повинні бути проведені в точній відповідності до вимог, зазначених у проекті.

8.31. Виведення устаткування, яке споживає азот чи аргон, і трубопроводів цих газів у ремонт і приймання їх з ремонту повинно оформлюватися актом, затвердженим уповноваженою особою.

8.32. Ремонтні роботи в газонебезпечних місцях, де влаштовані об'єкти споживання азоту і аргону, повинні проводитися за нарядом-допуском після проведення аналізу повітря в цих місцях на наявність кисню; аналіз повітря в усіх цехах проводить газорятувальна станція, у цехах кисневого виробництва - цехові лабораторії. Приступати до роботи дозволяється тільки за наявності кисню в аналізованому повітрі в межах 19-23%.

8.33. Дільниця трубопроводу або агрегат, що ремонтуються, повинні бути відключені від системи, тиск знижено до атмосферного, на трубопроводі після арматури встановлені заглушки. На арматурі необхідно вивісити плакати: "Не вмикати! Працюють люди!".

8.34. Під час ремонту устаткування, трубопроводів, арматури необхідно контролювати наявність кисню в атмосфері, де проводяться роботи.

Періодичність проведення аналізів на наявність кисню визначається технологією (інструкцією) ремонту і вказується в наряді-допуску, виданому відповідно до НПАОП 27.0-4.02-90.

8.35. За наявності кисню в повітряному середовищі нижче 19% ремонтні роботи повинні бути негайно припинені, а працівники повинні бути виведені в безпечну зону.

8.36. При установленні та зніманні заглушок контроль за вмістом кисню повинен здійснюватися безперервно переносним автоматичним газоаналізатором зі звуковою сигналізацією при зміні вмісту кисню вище 23% і нижче 19%.

9.1. Проектування, будівництво та експлуатація ультразвукових установок повинні проводитися відповідно до вимог нормативно-правових актів, ГОСТ 12.2.051-80 "ССБТ. Оборудование технологическое ультразвуковое. Требования безопасности", ГОСТ 12.1.001-89, ДСН 3.3.6.037-99 (va037282-99) .

9.2. Допустимі рівні ультразвуку в зонах контакту рук, інших частин тіла оператора з робочими органами установок і приладів не повинні перевищувати 110 дБ.

9.3. Рівні звукового тиску повинні контролюватися після монтажу установки, ремонту, а також періодично, у процесі експлуатації, не рідше одного разу на рік.

При визначенні ультразвукової характеристики вимір необхідно проводити не менше ніж у 4 контрольних точках на висоті 1,5 м від підлоги, на відстані 0,5 м від контуру установок і не менше ніж 2 м від навколишніх поверхонь. Відстань між точками виміру не повинна перевищувати 1 м.

Виміри рівнів звукового тиску, що розповсюджується в повітряному середовищі, повинні проводитися згідно з ГОСТ 12.4.077-79.

9.4. Зони з рівнями ультразвукових коливань, що перевищують граничнодопустимі, повинні бути означені попереджувальними знаками відповідно до вимог ГОСТ 12.4.026-76.

9.5. Ультразвукові установки, що генерують шум, у якому рівні звукових тисків у частотних смугах спектру перевищують допустимі значення, повинні бути обладнані кожухами або екранами (сталеві листи товщиною 1,5-2 мм, покриті гумою товщиною до 1 мм, поролоном, пористою гумою).

9.6. Ультразвукові установки повинні мати блокування, що відключає перетворювачі при відкриванні кожухів.

9.7. У тих випадках, коли за допомогою кожухів і екранів неможливо знизити шум до допустимих рівнів, технологічна частина ультразвукових установок повинна бути розміщена у звукоізольованих кабінах, доступ у які дозволяється тільки працівникам, безпосередньо зайнятим обслуговуванням установки та забезпеченим засобами індивідуального захисту від шуму згідно з ГОСТ 12.4.051-87 "ССБТ. Средства индивидуальной защиты органов слуха. Общие технические требования и методы испытаний".

9.8. Під час роботи ультразвукового устаткування повинен бути повністю виключений контакт рук працівників з рідиною, ультразвуковим інструментом і деталями, що обробляються, шляхом:

механізації та автоматизації процесів паяння, очищення і знежирювання деталей тощо;

застосування автоматичного відключення установок при виконанні допоміжних операцій (завантаження і вивантаження продукції тощо);

використання пристроїв для фіксації положень джерела ультразвуку або оброблюваних металів і виробів;

застосування подвійних бавовняних і гумових рукавиць, що відбивають ультразвук шаром повітря.

9.9. Як засіб індивідуального захисту працівників від шкідливого впливу ультразвуку повинні застосовуватися протишуми згідно з ГОСТ 12.4.051-87.

10.1. Трубопроводи високого й низького тиску (олії, азоту та повітря) у приміщеннях насосно-акумуляторних станцій повинні прокладатися в тунелях і каналах.

10.2. Обслуговування насосно-акумуляторних станцій повинне здійснюватися не менш ніж двома працівниками.

10.3. При виявленні течі трубопроводів працівник насосно-акумуляторної станції повинен зняти тиск з аварійної ділянки і вжити заходів з усунення течі.