З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо примусового проникнення до житла, виїмки та вилучення документів виконавчого провадження
Верховна Рада України постановляє:
I. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
1. Частину четверту статті 178 Кримінально-процесуального кодексу України (1001-05, 1002-05, 1003-05)
після слів "чи іншого володіння особи" доповнити словами "а також виїмка документа виконавчого провадження".
2. У Господарському процесуальному кодексі України (
1798-12)
(Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 6, ст. 56; 2000 р., N 50, ст. 436; 2001 р., N 36, ст. 188):
1) частину третю статті 15 доповнити реченням такого змісту: "Справи у спорах за участю боржника і стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача або за місцем виконання виконавчого напису нотаріуса за вибором позивача";
2) статтю 117 викласти в такій редакції:
"Стаття 117. Оформлення наказу господарського суду, виправлення помилки в ньому та визнання наказу таким, що не підлягає виконанню
1. Наказ має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження" (
606-14)
.
2. Господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом.
3. Господарський суд розглядає заяву в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і виносить ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви господарський суд має право своєю ухвалою зупинити стягнення за наказом, а також витребувати наказ.
4. Господарський суд ухвалою вносить виправлення до наказу, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Якщо стягнення за таким наказом уже відбулося повністю або частково, господарський суд одночасно на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за наказом.
5. Ухвала господарського суду за результатами розгляду заяви надсилається стягувачеві і боржнику у п'ятиденний строк з дня її винесення. Ухвала може бути оскаржена у порядку, встановленому цим Кодексом".
3. У Цивільному процесуальному кодексі України (
1618-15)
(Відомості Верховної Ради України, 2004 р., NN 40-42, ст. 492):
1) статтю 110 після частини одинадцятої доповнити новою частиною такого змісту:
"12. Позови до стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса можуть пред'являтися також за місцем його виконання".
У зв'язку з цим частину дванадцяту вважати частиною тринадцятою;
2) частину першу статті 293 доповнити пунктом 28-1 такого змісту:
"28-1) виправлення помилки у виконавчому листі або визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню";
3) статтю 369 викласти в такій редакції:
"Стаття 369. Оформлення виконавчого листа, виправлення помилки в ньому та визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню
1. Виконавчий лист має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження" (
606-14)
.
2. Суд, який видав виконавчий лист, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за виконавчим листом.
3. Суд розглядає заяву в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити стягнення за виконавчим листом, а також витребувати виконавчий лист.
4. Суд ухвалою вносить виправлення до виконавчого листа, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Якщо стягнення за таким виконавчим листом уже відбулося повністю або частково, суд одночасно на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим листом";
4) частину першу статті 376 викласти в такій редакції:
"1. Питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи за поданням державного виконавця".
4. Статтю 259 Кодексу адміністративного судочинства України (
2747-15)
(Відомості Верховної Ради України, 2005 р., NN 35-37, ст. 446) викласти в такій редакції:
"Стаття 259. Оформлення виконавчого листа, виправлення помилки в ньому та визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню
1. Виконавчий лист має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження" (
606-14)
.
2. Суд, який видав виконавчий лист, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, або визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за виконавчим листом.
3. Суд розглядає заяву в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неприбуття у судове засідання стягувача і боржника, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити стягнення за виконавчим листом, а також витребувати виконавчий лист.
4. Суд ухвалою вносить виправлення до виконавчого листа, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Якщо стягнення за таким виконавчим листом уже відбулося повністю або частково, суд одночасно на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим листом.
5. Ухвалу суду за результатами розгляду заяви про виправлення помилки у виконавчому листі, про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, та про стягнення на користь боржника безпідставно одержаного стягувачем за виконавчим листом може бути оскаржено в загальному порядку".
5. Частину сьому статті 50 Закону України "Про нотаріат" (
3425-12)
(Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 39, ст. 383; 2003 р., N 30, ст. 247) доповнити реченням такого змісту: "Спір про визнання вчиненого нотаріусом виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса розглядається судом за позовом боржника до стягувача".
6. У Законі України "Про виконавче провадження" (
606-14)
(Відомості Верховної Ради України, 1999 р., N 24, ст. 207; із наступними змінами):
1) в абзаці десятому частини третьої статті 5 слова "розшук боржника" замінити словами "розшук боржника - фізичної особи", а після слів "належні боржникові від інших осіб" доповнити словами "або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання";
2) у другому реченні частини четвертої статті 8 слова "виконавчого документа або" замінити словом "документа";
3) у частині першій статті 34:
пункт 4 викласти в такій редакції:
"4) зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа";
пункт 12 виключити;
4) у частині другій статті 36:
в абзаці третьому цифри "9, 12" замінити цифрами "4, 9";
в абзаці четвертому цифру "4" виключити;
5) пункт 4 частини першої статті 37 доповнити словами "або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню";
6) доповнити статтею 49-1 такого змісту:
"Стаття 49-1. Порядок видачі документів виконавчого провадження
У разі одержання ухвали суду про витребування або вилучення документа виконавчого провадження, відповідно до якої витребується або вилучається документ виконавчого провадження, або вимоги іншої особи чи органу, які відповідно до закону вправі витребувати або вилучати документи, державний виконавець зобов'язаний не пізніше трьох днів виготовити копію документа, що витребується або вилучається, засвідчити її власним підписом із зазначенням посади, прізвища та дати, скріпити печаткою органу державної виконавчої служби та надіслати засвідчену копію суду або іншій особі чи органу, які витребовують або вилучають документ, або видати її уповноваженій ними особі.
У разі одержання ухвали суду про витребування або вилучення документа виконавчого провадження, відповідно до якої витребується або вилучається оригінал документа виконавчого провадження, державний виконавець зобов'язаний не пізніше трьох днів, якщо інший строк не призначено судом, додати копію документа, засвідчену в порядку, встановленому частиною першою цієї статті, до документів виконавчого провадження, після чого надіслати цінним листом з описом вкладення оригінал документа до суду, який його витребує або вилучає. Ухвала суду додається до документів виконавчого провадження.
У разі проведення виїмки в порядку, встановленому Кримінально-процесуальним кодексом України (1001-05, 1002-05, 1003-05)
, державний виконавець на підставі постанови судді про виїмку документа виконавчого провадження зобов'язаний пред'явити або виготовити та видати копії документів виконавчого провадження, які вимагає слідчий під час виїмки. Якщо слідчий вимагає видати оригінал документа виконавчого провадження, державний виконавець зобов'язаний додати копію документа, засвідчену в порядку, встановленому частиною першою цієї статті, до документів виконавчого провадження, після чого видати оригінал документа. Постанова судді про проведення виїмки, постанова слідчого про проведення виїмки та другий примірник протоколу виїмки, а також другий примірник опису додаються до документів виконавчого провадження.
Видача чи надіслання оригіналів документів виконавчого провадження допускається лише у випадках і в порядку, встановлених частинами другою та третьою цієї статті.
Правила цієї статті не застосовуються до витребування виконавчого провадження посадовими особами, зазначеними у статті 8-1 цього Закону, яке здійснюється відповідно до статті 8-2 цього Закону".
II. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
Президент України
|
В.ЮЩЕНКО
|
м. Київ, 15 березня 2006 року
N 3538-IV
|