Юридический Харьков плюс - втрата чинності (наказ від 15.10.2009 N 371 /z1012-09/) від 26.11.2009 N z0545-04 f113136c488d5fabca516247ae97a6eb-1000

( Наказ втратив чинність на підставі Наказу Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики N 371 (z1012-09) від 15.10.2009 )

Про затвердження Технічного регламенту з підтвердження відповідності ліфтів

На виконання вимог Закону України "Про підтвердження відповідності" (2406-14) , відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2003 року N 2022 (2022-2003-п) "Про делегування Державному комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики повноважень на затвердження нормативно-правових актів" та з метою належного захисту громадян від небезпеки, яка виникає при користуванні ліфтами, НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Технічний регламент з підтвердження відповідності ліфтів (додається).

2. Визначити технічний комітет стандартизації ТК 104 "Ліфти, ескалатори та пасажирські конвеєри" (Пономаренко М.П.) відповідальним за розробку і перегляд національних стандартів, що сприймаються як доказ відповідності вимогам Технічного регламенту з підтвердження відповідності ліфтів.

3. Управлінню стандартизації та якості (Нелепов А.А.) забезпечити щороку внесення до Плану державної стандартизації робіт з розробки та перегляду національних стандартів, що сприймаються як доказ відповідності вимогам Технічного регламенту з підтвердження відповідності ліфтів.

4. Державному підприємству "Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості" (Жарков Ю.В.) забезпечити публікацію в "Бюлетені інформаційних матеріалів зі стандартизації, метрології та сертифікації" переліку уповноважених органів з підтвердження відповідності та національних стандартів, що сприймаються як доказ відповідності вимогам Технічного регламенту з підтвердження відповідності ліфтів.

5. Департаменту стандартизації та міжнародного співробітництва (Онопрієнко В.В.):

- у п'ятиденний термін з дня затвердження цього наказу забезпечити його подання на державну реєстрацію до Міністерства юстиції;

- у місячний термін з дня затвердження цього наказу забезпечити розроблення плану поетапного впровадження Технічного регламенту з підтвердження відповідності ліфтів.

6. Відповідальність за виконання цього наказу покласти на заступника Голови Черепкова С.Т.

7. Контроль за виконанням цього наказу покласти на управління організаційно-аналітичного забезпечення діяльності Голови (Сіроткіна С.М.).

ТЕХНІЧНИЙ РЕГЛАМЕНТ

з підтвердження відповідності ліфтів

Вступ

Цей Технічний регламент прийнято з огляду на те, що:

- відповідно до чинного законодавства держава несе відповідальність за забезпечення на своїй території безпеки для життя та здоров'я громадян;

- необхідне удосконалення заходів з безпечної експлуатації існуючих ліфтів;

- основні вимоги цього Технічного регламенту гарантуватимуть передбачений рівень безпеки тільки тоді, якщо їхнє дотримання забезпечуватиметься відповідними процедурами оцінювання відповідності згідно з Законом України "Про підтвердження відповідності" (2406-14) та Правилами застосування національного знака відповідності, які затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2001 N 1599 (1599-2001-п) ;

- розміщення на ринку ліфтів чи запобіжних комплектувальних виробів, які відповідають основним установленим цим Технічним регламентом вимогам безпеки для життя та здоров'я громадян чи громадян та майна, вимагає нанесення розбірливого національного знака відповідності;

- цей Технічний регламент установлює тільки основні вимоги безпеки для життя та здоров'я громадян;

- з метою надання виробникам допомоги в доведенні відповідності цим основним вимогам, як і з метою забезпечення підтвердження відповідності основним вимогам, необхідно мати гармонізовані стандарти щодо виключення небезпеки, пов'язаної з проектуванням, виготовленням та монтажем ліфтів. Ці гармонізовані стандарти розробляються суб'єктами стандартизації і повинні зберігати статус необов'язкових. Компетентним органом для прийняття таких стандартів, згідно з загальними принципами, визначеними Законом України "Про стандартизацію" (2408-14) , визнано центральний орган виконавчої влади у сфері стандартизації - Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики (Держспоживстандарт України);

- Держспоживстандарт України зобов'язаний надавати інформацію про технічні стандарти та регламенти в установленому порядку;

- повинні бути передбачені перехідні положення, які дозволять монтажним організаціям поставляти на ринок ліфти, виготовлені до впровадження цього Технічного регламенту;

- цей Технічний регламент має на меті охоплення всіх видів небезпеки, які можуть створюватися ліфтами і на які наражаються їх користувачі та пасажири, що ними перевозяться;

- цей Технічний регламент необхідно розглядати в контексті з національними будівельними нормами;

- необхідно повідомляти сторони про прийняті рішення, підстави для їх прийняття і наявність заходів судового захисту, яких вони стосуватимуться згідно з цим Технічним регламентом.

Цей Технічний регламент відповідає Директиві Європейського Парламенту та Ради 95/16 від 29 червня 1995 року про зближення законів держав-членів щодо ліфтів.

Основні терміни та визначення

Основні терміни, що вживаються у цьому Технічному регламенті, визначено у Законах України "Про стандартизацію" (2408-14) , "Про підтвердження відповідності" (2406-14) , "Про акредитацію органів з оцінки відповідності" (2407-14) та ДСТУ 1.1:2001 "Стандартизація та суміжні види діяльності. Терміни та визначення основних понять".

1. Сфера поширення, поставка на ринок і вільне переміщення

1.1. Цей Технічний регламент поширюється на ліфти, які постійно обслуговують будинки та споруди, а також на запобіжні комплектувальні вироби до цих ліфтів, перелічені в розділі 6, та є обов'язковим для виконання організаціями, що здійснюють проектування, виготовлення та монтаж ліфтів, їх повноважними особами або особами, які здійснюють поставку ліфтів чи запобіжних комплектувальних виробів на ринок України, центральними органами виконавчої влади, уповноваженими органами з підтвердження відповідності.

1.2. Під "ліфтом" слід розуміти пристрій, який обслуговує певні рівні, має кабіну, яка рухається по жорстких напрямних з кутом нахилу більше 15 градусів від горизонталі, і призначений для перевезення:

- людей і вантажів;

- тільки вантажів, у разі доступності кабіни, тобто можливості входу людей до кабіни без перешкоди, і її оснащення пристроями керування, які розміщені в зоні досяжності для людини всередині кабіни, а також для вантажів у разі недоступності кабіни.

У сферу поширення цього Технічного регламенту входять і ліфти, що рухаються фіксованим маршрутом, навіть якщо цей рух не здійснюється вздовж жорстких напрямних (наприклад, ножичні ліфти).

1.3. Технічний регламент не поширюється на:

- канатні дороги і фунікулери, призначені для громадського чи приватного перевезення людей;

- ліфти, спеціально спроектовані і споруджені для використання у військових формуваннях;

- канатні підйомні пристрої для копалень;

- театральні підйомники;

- ліфти, якими оснащені транспортні засоби;

- ліфти, що з'єднані з машинами і призначені виключно для доступу на робоче місце;

- агрегати з зубчатою передачею;

- будівельні підйомники, призначені для перевезення людей чи людей і вантажів.

1.4. У цьому Технічному регламенті терміни вживаються у такому значенні:

- монтажник ліфта - це фізична чи юридична особа, яка бере на себе відповідальність за проектування, виготовлення, монтаж і поставку на ринок ліфта, нанесення на нього національного знака відповідності і складання декларації про відповідність;

- поставка ліфта на ринок - перша передача ліфта користувачу;

- запобіжний комплектувальний виріб - складова частина ліфта, спрямована на забезпечення його безпечної експлуатації;

- виробник запобіжних комплектувальних виробів - фізична чи юридична особа, яка бере на себе відповідальність за проектування та виготовлення запобіжних комплектувальних виробів, нанесення на них національного знака відповідності і складання письмової декларації про відповідність;

- типовий зразок ліфта - зразок ліфта, у комплекті технічної документації на який указано спосіб виконання основних вимог безпечної експлуатації ліфтів, що відповідають об'єктивним параметрам типового зразка ліфта, і в якому використовуються ідентичні запобіжні комплектувальні вироби.

У комплекті технічної документації повинні бути зазначені всі дозволені відхилення від типового зразка ліфта, що належать до похідних типів від цього типового зразка.

Дозволяється демонструвати однаковість характеристик певної номенклатури обладнання з погляду задоволення основних вимог безпечної експлуатації ліфтів на підставі розрахунків та/або програм проектування.

1.5. Якщо види небезпеки, що зазначені в цьому Технічному регламенті, пов'язані з експлуатацією ліфтів, повністю чи частково розглядаються в спеціальних Директивах, то на підставі їх застосування цей Технічний регламент до таких ліфтів не застосовується або його застосування до них припиняється.

1.6. Центральні органи виконавчої влади, на які покладені функції технічного регулювання відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 N 288 (288-2002-п) (далі - центральні органи виконавчої влади), повинні вживати всіх необхідних заходів забезпечення того, щоб:

- ліфти, які підпадають під цей Технічний регламент, можна поставляти на ринок і вводити в експлуатацію тільки за умови належного монтажу, технічного обслуговування і використання за призначенням, не наражати на небезпеку здоров'я та життя громадян або майна;

- запобіжні комплектувальні вироби, які підпадають під цей Технічний регламент, могли поставлятися на ринок і вводитися в експлуатацію тільки за умови належного монтажу, технічного обслуговування і використання за призначенням ліфтів, в яких вони повинні бути змонтовані і не здатні наражати на небезпеку здоров'я та життя громадян або майно.

1.7. Центральний орган виконавчої влади - Державний комітет України з нагляду за охороною праці (Держнаглядохоронпраці України) повинен вживати всіх необхідних заходів на забезпечення того, щоб особа, відповідальна за експлуатацію ліфта в будинку чи споруді, і монтажник ліфта повідомляли один одному про всі необхідні факти з одного боку, а з іншого вживали необхідних заходів забезпечення належної роботи і безпечної експлуатації ліфта.

1.8. Центральні органи виконавчої влади - Державний комітет України з будівництва та архітектури (Держбуд України), Державний комітет України з питань житлово-комунального господарства (Держжитлокомунгосп України) і Держнаглядохоронпраці України повинні вживати всіх необхідних заходів забезпечення того, щоб призначені під ліфти шахти не містили жодних трубопроводів, проводки чи арматури, крім тих, що необхідні для безпечної і безперебійної роботи ліфтів, згідно з затвердженою в установленому порядку проектною документацією.

1.9. Положення цього Технічного регламенту не обмежують прав зацікавлених сторін, установлених, відповідно до договору, необхідних на їхній погляд вимог захисту людей при введенні в експлуатацію ліфтів чи під час користування ними, за умови, що це не означатиме дороблення ліфтів у не передбачений цим Технічним регламентом спосіб.

1.10. На торговельних ярмарках, виставках і, зокрема, показах центральні органи виконавчої влади не повинні перешкоджати демонстрації ліфтів чи запобіжних комплектувальних виробів, які не відповідають чинним стандартам чи положенням, за умови наявності на них яскравого знака про позначення такої невідповідності і того, що вони не підлягають продажу до тих пір, доки монтажник ліфта, виробник запобіжних комплектувальних виробів чи його повноважний представник не приведе їх у відповідність. Під час показів слід уживати необхідних заходів, які б гарантували захист людей.

1.11. Ліфти, на які поширюється цей Технічний регламент, повинні задовольняти основні вимоги безпеки для життя та здоров'я, викладені у розділі 4.

1.12. Запобіжні комплектувальні вироби, на які поширюється цей Технічний регламент, повинні задовольняти основні вимоги для життя та здоров'я, викладені у розділі 4, чи забезпечувати відповідність таким вимогам ліфтів, в які ці вироби встановлені.

1.13. Центральні органи виконавчої влади повинні вжити всіх необхідних заходів для унеможливлення поставки на ринок ліфтів, які не відповідають основним вимогам безпечної експлуатації ліфтів цього Технічного регламенту.

1.14. Центральні органи виконавчої влади не повинні забороняти, обмежувати чи стримувати поставку на ринок або введення в експлуатацію на території України ліфтів та/або запобіжних комплектувальних виробів, які відповідають цьому Технічному регламенту.

1.15. Центральні органи виконавчої влади не повинні забороняти, обмежувати чи стримувати поставку на ринок комплектувальних виробів, які згідно з декларацією про відповідність виробника чи його повноважного представника, призначені для включення до складу ліфта, який підпадає під цей Технічний регламент.

1.16. Ліфти та запобіжні комплектувальні вироби з нанесеним на них національним знаком відповідності, до яких додано письмову декларацію про відповідність згідно з розділом 5, вважаються такими, що відповідають усім положенням цього Технічного регламенту, у тому числі процедурам оцінювання відповідності, установленим у розділі 2.

1.17. За відсутності гармонізованих стандартів Держспоживстандарт України повинен вжити всіх необхідних заходів для того, щоб звернути увагу зацікавлених сторін на наявні національні технічні стандарти та технічні умови, які вважаються важливими або обов'язковими для належного виконання основних вимог безпеки для життя та здоров'я, викладених у розділі 4.

1.18. Якщо в національному стандарті, прийнятому на основі гармонізованого стандарту, довідку про який опубліковано в офіційному переліку Держспоживстандартом України, розглянуто основні вимоги безпечної експлуатації ліфтів, то:

- виготовлені згідно з цим стандартом ліфти є такими, що відповідають цим основним вимогам;

- виготовлені згідно з цим стандартом запобіжні комплектувальні вироби є такими, що здатні забезпечити відповідність ліфта цим вимогам, в якому вони правильно встановлені.

1.19. Держспоживстандарт України повинен публікувати у своєму офіційному виданні перелік національних стандартів, прийнятих на основі гармонізованих стандартів.

1.20. Центральні органи виконавчої влади повинні забезпечувати впровадження необхідних заходів для надання можливості промисловості чинити на національному рівні вплив на процес розроблення гармонізованих стандартів та на контроль їх застосування.

1.21. Якщо уповноважені органи з нагляду дійдуть висновку про неповну відповідність гармонізованих стандартів основним вимогам, зазначеним у пунктах 1.11 і 1.12, то вони повинні порушити це питання перед Держспоживстандартом України, подавши свої аргументовані пропозиції. Держспоживстандарт України повинен вжити заходів до вилучення таких стандартів з опублікованого переліку та організувати їх перегляд.

1.22. Якщо центральні органи виконавчої влади переконаються, що ліфти, які мають нанесений на виріб національний знак відповідності (далі - маркування національним знаком відповідності) і використовуються за призначенням, здатні загрожувати безпеці людей або/і майна, вони повинні вжити всіх необхідних заходів для вилучення цих ліфтів з ринку, заборонити поставки цих ліфтів на ринок чи введення в експлуатацію або обмежити їх вільне переміщення і негайно сповістити Держспоживстандарт України про всі ці заходи, зазначивши підстави для прийняття ним свого рішення і, зокрема, причини невідповідності:

а) невиконання основних вимог, зазначених у пунктах 1.11 і 1.12;

б) неналежне застосування гармонізованих стандартів, зазначених у пункті 1.18;

в) недоліки самих гармонізованих стандартів, зазначених у пункті 1.18.

1.23. Держспоживстандарт України повинен зробити висновок і повідомити про це уповноважений орган з нагляду, що виступив з ініціативою, монтажника ліфта, виробника запобіжних комплектувальних виробів чи їхнього повноважного представника.

Якщо Держспоживстандарт України дійде висновку про:

- виправданість таких заходів, він повинен негайно повідомити про це зацікавлену сторону, яка виступала з ініціативою, та решту сторін;

- те, що зазначене у пункті 1.22 рішення ґрунтується на недоліках стандартів (і якщо зацікавлена сторона, яка першою прийняла таке рішення, наполягатиме на своїй позиції), то після консультації із зацікавленими сторонами Держспоживстандарт України повинен довести це питання до відома монтажника ліфта і зацікавлених сторін;

- невиправданість цих заходів, він повинен негайно повідомити про це уповноважений орган з нагляду, що виступив з ініціативою, і монтажника ліфта, виробника запобіжних комплектувальних виробів чи їхнього повноважного представника.

2. Процедура оцінювання відповідності

Процедури оцінювання ліфтів чи запобіжних комплектувальних виробів основним вимогам цього Технічного регламенту застосовуються з числа модулів, опис яких наведений в пункті 2.9.

2.1. Перед тим, як поставити на ринок запобіжні комплектувальні вироби, перелічені в розділі 6, їх виробник чи його повноважний представник повинен:

а) виконати один з пунктів:

- подати типовий зразок запобіжного комплектувального виробу до уповноваженого органу для оцінки відповідності згідно з пунктом 2.9.1 розділу 2 та перевірок у процесі виробництва згідно з пунктом 2.9.6 розділу 2;

- забезпечити оцінювання на відповідність типового зразка запобіжного комплектувального виробу згідно з пунктом 2.9.1 розділу 2 і застосувати передбачену пунктом 2.9.3 розділу 2 систему якості для перевірки процесу виробництва;

- застосувати комплексну систему якості, передбачену пунктом 2.9.4 розділу 2;

- нанести національний знак відповідності на кожний запобіжний комплектувальний виріб і скласти письмову декларацію про відповідність, включивши до неї перелічені в розділі 5 відомості і врахувавши технічні вимоги, перелічені у використаному розділі (пункти 2.9.3, 2.9.4 чи 2.9.6 розділу 2), залежно від конкретного випадку;

б) передбачити зберігання копії декларації протягом 10 років після закінчення випуску даного запобіжного комплектувального виробу.

2.2. Перед тим, як поставити ліфт на ринок, він повинен бути підданий таким процедурам:

а) якщо його конструкція відповідає конструкції ліфта, що пройшов оцінку відповідності (пункт 2.9.1 розділу 2), то під час його виготовлення, монтажу та випробувань потрібно застосовувати:

- контроль готових виробів (пункт 2.9.2 розділу 2);

- систему якості (пункт 2.9.7 розділу 2);

- систему якості (пункт 2.9.9 розділу 2).

До того ж самого ліфта можуть застосовуватися процедури, передбачені для стадій проектування та виготовлення, з одного боку, і стадій монтажу та випробувань, з іншого;

б) якщо його конструкція відповідає конструкції типового зразка ліфта, що пройшов оцінку на відповідність (пункт 2.9.1 розділу 2), то під час його виготовлення, монтажу та випробувань потрібно застосовувати один із пунктів переліку:

- контроль готових виробів (пункт 2.9.2 розділу 2);

- систему якості (пункт 2.9.7 розділу 2);

- систему якості (пункт 2.9.9 розділу 2);

в) якщо його конструкція відповідає конструкції ліфта, стосовно якого реалізовано систему якості (пункт 2.9.8 розділу 2), і він не повністю відповідає вимогам гармонізованих стандартів, то під час його виготовлення, монтажу та випробування потрібно додатково застосовувати один із пунктів переліку:

- контроль готових виробів (пункт 2.9.2 розділу 2);

- систему якості (пункт 2.9.7 розділу 2);

- систему якості (пункт 2.9.9 розділу 2);

г) процедурі пред'явлення на оцінку відповідності виробу уповноваженому органу із сертифікації (пункт 2.9.7 розділу 2);

ґ) застосуванню до нього системи якості, доповненої згідно з пунктом 2.9.8 розділу 2, якщо він не повністю відповідає гармонізованим стандартам.

У випадках, зазначених у підпунктах "а", "б", "в" пункту 2.2, особа, відповідальна за проектування ліфта, повинна надати особі, відповідальній за виготовлення, монтаж та експлуатацію ліфта, всю необхідну документацію та інформацію для забезпечення повної безпеки роботи.

2.3. У всіх згаданих випадках пункту 2.2 монтажник повинен:

- проставити на ліфті маркування знака відповідності і скласти декларацію про відповідність (додаток). До декларації включити перелічені в розділі 5 відомості, врахувавши технічні вимоги залежно від конкретного випадку (пункти 2.9.1, 2.9.5, 2.9.7, 2.9.8 чи 2.9.9 розділу 2, залежно від конкретного випадку);

- передбачити зберігання копії декларації про відповідність протягом 10 років після поставки ліфта на ринок;

- представляти уповноваженим органам на їх вимогу копії декларацій про відповідність та протоколів випробування під час контролю готових виробів.

2.4. Якщо на ті чи інші ліфти поширюються інші технічні регламенти, якими передбачається нанесення знака відповідності, це позначення повинне містити те, що даний ліфт чи запобіжний комплектувальний виріб вважається також таким, що відповідає цьому Технічному регламенту.

Якщо один чи декілька технічних регламентів дозволяють виробнику протягом перехідного періоду обирати положення, які він буде застосовувати, то маркування національного знака відповідності повинне вказувати на відповідність тільки цьому Технічному регламенту, застосованому монтажником ліфта чи виробником запобіжних комплектувальних виробів. У такому разі конкретні дані щодо застосованих технічних регламентів, опублікованих в офіційному виданні Держспоживстандарту України, повинні наводитися в документах, повідомленнях та вказівках, які вимагаються цим Технічним регламентом і додаються до ліфта чи запобіжного комплектувального виробу.

2.5. Якщо ні монтажник ліфта, ні виробник запобіжного комплектувального виробу, ні його повноважний представник не виконали зобов'язань, покладених на нього пунктами 2.1-2.4, то ці зобов'язання перекладаються на будь-яку особу, що поставляє ліфт чи запобіжний комплектувальний виріб на ринок. Такі самі зобов'язання покладаються на всіх виробників ліфтів чи запобіжних комплектувальних виробів для власного користування.

2.6. Держспоживстандарт України повинен постійно оновлювати і друкувати в офіційному виданні перелік уповноважених органів разом з їх ідентифікаційними номерами і забезпечити його актуалізацію.

2.7. Для оцінювання уповноважених органів центральні органи виконавчої влади повинні застосувати критерії, викладені в розділі 7.

2.8. У разі виявлення того, що той чи інший уповноважений орган більше не відповідає переліченим у розділі 7 критеріям, Держспоживстандарт України повинен негайно сповістити про це центральні органи виконавчої влади.

2.9. Опис модулів оцінювання відповідності

2.9.1. Перевірка типу (модуль В)

2.9.1.1. Перевірка типу запобіжних комплектувальних виробів

2.9.1.1.1. Перевірка типу запобіжних комплектувальних виробів - це процедура, за якою уповноважений орган впевнюється і підтверджує, що типовий зразок запобіжного комплектувального виробу, який представляє дане виробництво, відповідає вимогам цього Технічного регламенту і ліфт, в який його буде належним чином установлено, буде задовольняти відповідні вимоги цього Технічного регламенту.

2.9.1.1.2. Заявку на перевірку типу виробник запобіжного комплектувального виробу або його уповноважена особа, що є резидентом України, повинен подати до уповноваженого органу за його власним вибором.

Заявка повинна містити:

- назву та адресу виробника запобіжного комплектувального виробу, а у разі подання заявки уповноваженою особою - її назву і адресу, а також документ про надання повноважень;

- письмове підтвердження про те, що таку саму заявку не було подано до будь-якого іншого уповноваженого органу;

- технічну документацію, зазначену у пункті 2.9.1.1.3;

- типовий зразок запобіжного комплектувального виробу, що представляє його виробництво (далі - типовий зразок), чи зазначення місця, де його можна перевірити.

Типовий зразок може охоплювати декілька модифікацій виробу за умови, що різниця між модифікаціями не впливає на рівень безпеки та інші вимоги щодо використання виробу.

За необхідності виконання програми випробувань уповноважений орган може запросити додаткові типові зразки.

2.9.1.1.3. Технічна документація повинна надавати можливість оцінити відповідність даного запобіжного комплектувального виробу з забезпечення відповідності ліфта, в якому його буде належним чином установлено, положенням цього Технічного регламенту. Документація, що стосується такого оцінювання, повинна охоплювати процес проектування, виробництва і застосування виробу.

Комплект технічної документації повинен містити:

- загальну характеристику запобіжного комплектувального виробу, у тому числі сферу його застосування (зокрема можливі граничні швидкості, вантажопідйомність та потужність) і умови (зокрема вибухонебезпечні середовища та вплив на елементи);

- конструкцію, виробничі креслення, схеми тощо та описи і пояснення до них;

- основні враховані вимоги і прийняті способи їх виконання (наприклад гармонізований стандарт);

- результати випробувань чи розрахунків, виконаних виробником чи його підрядниками;

- примірник інструкцій із складання запобіжних комплектувальних виробів;

- заходи на стадії виробництва до забезпечення відповідності серійно виготовлюваних запобіжних комплектувальних виробів запобіжному комплектувальному виробу, що пройшов перевірку типу.

2.9.1.1.4. Уповноважений орган повинен:

- перевірити комплект технічної документації з метою підтвердження, що типовий зразок запобіжного комплектувального виробу був виготовлений згідно з технічною документацією і з відповідними положеннями стандартів, з офіційно опублікованого Держспоживстандартом України переліку національних стандартів, добровільне застосування яких може сприйматися як доказ відповідності продукції вимогам цього Технічного регламенту, а також визначити ті елементи, які було спроектовано без застосування відповідних положень цих стандартів;

- якщо не були застосовані стандарти з офіційно опублікованого Держспоживстандартом України переліку національних стандартів, добровільне застосування яких може сприйматися як доказ відповідності продукції вимогам цього Технічного регламенту, необхідно здійснити відповідні дослідження і випробування для перевірки відповідності рішень, прийнятих виробником, суттєвим вимогам цього Технічного регламенту;

- якщо виробник застосував стандарти з офіційно опублікованого Держспоживстандартом України переліку національних стандартів, добровільне застосування яких може сприйматися як доказ відповідності продукції вимогам цього Технічного регламенту, необхідно здійснити відповідну перевірку і випробування для перевірки, чи такі стандарти дійсно були застосовані;

- погодити з заявником місце проведення перевірки і необхідних випробувань.

2.9.1.1.5. Якщо типовий зразок запобіжного комплектувального виробу відповідає вимогам цього Технічного регламенту, уповноважений орган повинен видати заявнику сертифікат перевірки типу. У сертифікаті повинно бути вказано назву і адресу виробника, висновки про проведені перевірки, умови чинності сертифіката і необхідні дані для ідентифікації перевіреного типу.

До сертифіката повинен додаватися перелік відповідної технічної документації, а його копія зберігатися уповноваженим органом.

У разі відмови у видачі виробнику сертифіката перевірки типу уповноважений орган повинен надати детальне обґрунтування такої відмови.

Уповноважений орган повинен мати процедуру подання та розгляду апеляцій.

2.9.1.1.6. Заявник повинен інформувати уповноважений орган, який видав сертифікат перевірки типу, про всі модифікації перевіреного типу, які повинні пройти додаткову перевірку, у тому числі про останні дороблення чи модифікації, не зазначені у вихідному комплекті технічної документації згідно з пунктом 2.9.1.1.3, які можуть вплинути на відповідність суттєвим вимогам або визначеним умовам використання ліфта. Ця додаткова перевірка оформлюється як доповнення до оригіналу сертифіката перевірки типу.

2.9.1.1.7. Кожний уповноважений орган повинен надавати іншим уповноваженим органам необхідну інформацію про:

- видані сертифікати про перевірку типу і додатки до них;

- скасовані сертифікати.

Крім того, інші уповноважені органи можуть отримувати копії сертифікатів про перевірку типу та/або доповнень до них.

2.9.1.1.8. Сертифікат перевірки типу і комплекти технічної документації, а також документи листування у зв'язку з процедурами сертифікації повинні складатися українською мовою.

2.9.1.1.9. Виробник чи його повноважний представник, що є резидентом України, повинен зберігати разом з технічною документацією копії сертифікатів перевірки типу і додатків до них протягом принаймні 10 років після виготовлення останнього виробу.

Якщо відсутні виробник або його повноважний представник, що є резидентом України, то зобов'язання зберігати в наявності технічну документацію покладається на особу, яка розмістила виріб на ринку України.

2.9.1.2. Перевірка типу ліфтів

2.9.1.2.1. Перевірка типу ліфтів - це процедура, за якою уповноважений орган впевнюється і підтверджує, що типовий зразок ліфта або ліфт, для яких не передбачаються доповнення чи варіанти, задовольняє вимоги цього Технічного регламенту.

2.9.1.2.2. Заявка на перевірку типу подається організацією, що встановлює ліфт, уповноваженому органу за власним бажанням.

Заявка повинна містити:

- назву та адресу організації, що встановлює ліфт;

- письмову гарантію, що аналогічна заявка не подавалась до іншого уповноваженого органу;

- технічну документацію згідно з пунктом 2.9.1.2.3;

- докладну інформацію про місце перевірки типу ліфта. Тип ліфта, представлений для перевірки, повинен включати всі складові частини і бути здатним обслуговувати не менше трьох рівнів (верхній, середній і нижній).

2.9.1.2.3. Технічна документація повинна забезпечити проведення оцінки відповідності ліфта положенням цього Технічного регламенту і розуміння його конструкції та роботи.

З метою достовірної оцінки відповідності технічна документація повинна містити:

- загальний опис представленого зразка ліфта. Технічна документація повинна представляти чітку інформацію про всі можливі доповнення, які були проведені у типовому зразку;

- проектні і робочі креслення і схеми;

- основні вимоги, які було виконано, і засоби , застосовані для цієї мети (наприклад гармонізований стандарт);

- копію сертифіката про відповідність запобіжних комплектувальних виробів, використаних у виготовленні ліфтів;

- протоколи випробувань чи розрахунки, виконані виробником чи субпідрядником;

- копію інструкції з експлуатації ліфтів;

- заходи, прийняті на етапі встановлення ліфта, для забезпечення відповідності серійно виготовленого ліфта положенням цього Технічного регламенту.

2.9.1.2.4. Уповноважений орган повинен:

- перевірити технічну документацію на предмет відповідності вимогам цього Технічного регламенту;

- перевірити представлений зразок на предмет відповідності його виготовлення технічній документації;

- провести відповідні перевірки і випробування, необхідні для переконання в тому, що рішення, прийняті організацією, що встановлює ліфт, відповідають вимогам цього Технічного регламенту і забезпечують його відповідність цим вимогам.

2.9.1.2.5. Якщо зразок ліфта відповідає положенням цього Технічного регламенту, уповноважений орган повинен видати сертифікат перевірки типу. Цей сертифікат перевірки типу повинен містити назву та адресу організації, що встановлює ліфт, результати перевірки, умови терміну дії сертифіката і інформацію, необхідну для ідентифікації перевіреного типу.

Якщо уповноважений орган відмовляється видати сертифікат перевірки типу виробнику, він повинен представити обґрунтовані причини відмови.

Уповноважений орган повинен мати процедуру подання та розгляду апеляцій.

2.9.1.2.6. Організація, що встановлює ліфт, повинна проінформувати уповноважений орган про будь-які, навіть незначні, зміни, які були включені чи плануються до включення в сертифікований ліфт та внесені в технічну документацію.

Уповноважений орган повинен перевірити зміни і проінформувати заявника про те, чи продовжує бути чинним сертифікат перевірки типу.

Якщо уповноважений орган вважає за необхідне, він може видати додаток до сертифіката перевірки типу або запропонувати представлення нової заявки.

2.9.1.2.7. Інші уповноважені органи можуть отримувати копії сертифікатів типу та/або доповнень до них і на основі обґрунтованого прохання - копію технічної документації і протоколів проведення перевірок, розрахунків і випробувань. Це також стосується документів, згаданих у цьому пункті, в разі скасування дії сертифікатів типу.

2.9.1.2.8. Сертифікати перевірки типу, технічна документація та інформація, що стосуються процедур перевірки типу, повинні складатися українською мовою.

2.9.1.2.9. Організація, що встановлює ліфт, повинна зберігати разом з технічною документацією копію сертифіката перевірки типу та доповнення до нього протягом 10 років після виготовлення останнього ліфта згідно з типовим зразком.

2.9.2. Перевірка продукції (модуль F)

2.9.2.1. Перевірка продукції - це процедура оцінки відповідності, за допомогою якої виробник ліфта чи його повноважний представник, що є резидентом України, перевіряє і засвідчує, що певна продукція відповідає типу, описаному у сертифікаті перевірки типу, та задовольняє вимоги цього Технічного регламенту. Виробник ліфта чи його повноважний представник, що є резидентом України, повинен нанести національний знак відповідності в кабіні кожного ліфта і скласти письмову декларацію про відповідність.

2.9.2.2. Виробник ліфтів повинен вжити всіх необхідних заходів, щоб виробничий процес забезпечував відповідність продукції його типовому зразку, описаному в сертифікаті перевірки типу, і основним застосованим до нього вимогам безпеки для життя та здоров'я.

2.9.2.3. Протягом 10 років після поставки ліфта на ринок виробник ліфта чи його повноважний представник, що є резидентом України, повинен зберігати копію декларації про відповідність і надавати її на вимогу відповідним органам виконавчої влади для перевірки. У разі відсутності в Україні виробника чи його представника, що є резидентом України, зобов'язання щодо збереження технічної документації покладається на особу, яка вводить в обіг ліфти на ринку України.

2.9.2.4. Обраний виробником ліфта уповноважений орган проводить або бере участь у проведенні контролю типового зразка ліфта, поставленого на ринок, або забезпечує його проведення. Для підтвердження відповідності ліфта відповідним вимогам цього Технічного регламенту повинні проводитися необхідні випробування і перевірки, визначені у застосованих стандартах, чи еквівалентні випробування.

Такі перевірки і випробування передбачають:

а) перевірку документації з метою перевірки того, чи відповідає ліфт типовому зразку, перевіреному згідно з пунктом 2.9.1.2 розділу 2;

б) перевірку роботи ліфта, як порожнього, так і з максимальним завантаженням, з метою підтвердження правильності монтажу і функціонування запобіжних комплектувальних виробів (кінцевих обмежувачів, блокувальних пристроїв тощо);

- перевірку роботи ліфта, як з максимальним завантаженням, так і порожнього, для підтвердження правильності функціонування запобіжних пристроїв у разі припинення електроживлення;

- статичне випробування із завантаженням, що в 1,25 разу перевищує номінальне завантаження.

Номінальне навантаження повинне зазначатись при маркуванні відповідно до вимог пункту 4.5 розділу 4.

Після цих випробувань уповноважений орган повинен переконатися у тому, що не виникло жодних деформацій чи погіршень стану, здатних погіршити експлуатацію ліфта.

2.9.2.5. Уповноважений орган повинен одержати такі документи:

- креслення складеного ліфта;

- креслення і схеми, необхідні для контролю готової продукції, зокрема схеми управління ліфтом;

- копії документів з експлуатації, зазначені в пункті 4.6.2 розділу 4.

Уповноважений орган не вправі вимагати детальних креслень чи точної інформації, не потрібної для перевірки відповідності ліфта, який має бути поставлений на ринок, його типовому зразку, описаному в сертифікаті перевірки типу.

2.9.2.6. Якщо ліфт відповідає положенням цього Технічного регламенту, уповноважений орган повинен надати право виробнику, відповідно до розділу 3, поряд з маркуванням національного знака відповідності нанести його ідентифікаційний номер і оформити протокол про перевірку продукції, в якому зазначити виконані перевірки та випробування.

Уповноважений орган повинен заповнити відповідні сторінки паспорта, зазначеного в пункті 4.6.2 розділу 4.

У разі відмови уповноваженого органу від видачі свідоцтва про перевірку продукції він повинен письмово навести причини такої відмови і рекомендовані умови одержання свідоцтва. У разі потреби повторного звернення виробника ліфта із заявкою про перевірку продукції він повинен звернутися до того самого уповноваженого органу.

2.9.2.7. Сертифікат відповідності, комплекти технічної документації і документи листування, у зв'язку з процедурами перевірки, повинні складатися українською мовою.

2.9.3. Забезпечення якості продукції (модуль Е)

2.9.3.1. Забезпечення якості продукції - це процедура, за якою виробник запобіжного комплектувального виробу, який відповідає вимогам пункту 2.9.3.2, забезпечує і засвідчує відповідність запобіжних комплектувальних виробів типу, описаному в сертифікаті перевірки типу, і задовольняє вимоги цього Технічного регламенту, а крім того забезпечує і засвідчує здатність того чи іншого запобіжного комплектувального виробу забезпечити відповідність ліфта, в який його буде належним чином установлено, положенням цього Технічного регламенту.

Виробник запобіжного комплектувального виробу чи його повноважний представник, що є резидентом України, повинен нанести маркування національного знака відповідності на кожний запобіжний комплектувальний виріб і скласти письмову декларацію про відповідність. Маркування національного знака відповідності повинне супроводжуватися ідентифікаційним номером уповноваженого органу, відповідального за нагляд згідно з пунктом 2.9.3.4.

2.9.3.2. У виробника повинна функціонувати схвалена уповноваженим органом система якості контролю та випробувань готових запобіжних комплектувальних виробів, передбачена пунктом 2.9.3.3, що підлягає нагляду, як це визначено в пункті 2.9.3.4.

2.9.3.3. Система якості

2.9.3.3.1. Виробник запобіжного комплектувального виробу подає заявку щодо оцінювання застосованої ним системи якості запобіжних комплектувальних виробів, що підлягають розгляду, до одного з уповноважених органів за власним вибором.

Заявка повинна містити:

- усю потрібну інформацію про передбачені запобіжні комплектувальні вироби;

- документацію на систему якості;

- технічну документацію на перевірений тип запобіжного комплектувального виробу і копію сертифіката перевірки типу (у разі потреби).

2.9.3.3.2. З метою підтвердження відповідності відповідним вимогам цього Технічного регламенту у рамках системи якості повинен бути перевірений кожний запобіжний комплектувальний виріб і проведені необхідні випробування, визначені у відповідних стандартах з офіційно опублікованого Держспоживстандартом України переліку національних стандартів, добровільне застосування яких може сприйматися як доказ відповідності запобіжних комплектувальних виробів вимогам цього Технічного регламенту.

Усі елементи, вимоги і положення, прийняті виробником запобіжних комплектувальних виробів, підлягають документальному оформленню в систематизованому і упорядкованому вигляді у формі письмових положень, методик та інструкцій. Ця документація на системи забезпечення якості повинна давати загальне уявлення про програми, плани, протоколи і настанови з якості.

Зокрема, вони повинні містити належну характеристику:

а) мети системи якості;

б) організаційної структури, обов'язків і повноважень керівництва щодо якості запобіжних комплектувальних виробів;

в) досліджень і випробувань, які повинні проводитися після виготовлення;

г) засобів перевірки ефективності функціонування системи якості;

ґ) даних реєстрації показників якості, а саме - протоколів контролю і даних випробування та калібрування, звітів про кваліфікацію відповідного персоналу тощо.

2.9.3.3.3. Уповноважений орган повинен оцінити систему якості і визначити, чи задовольняє вона вимоги, зазначені у пункті 2.9.3.3.2. Система якості вважається такою, що відповідає цим вимогам, у разі впровадження гармонізованого національного стандарту України ДСТУ ISO 9001-2001, крім пунктів 7.1, 7.2.3, 7.3, 7.4, 7.5.1, 7.5.2, 7.5.3.

Комісія з перевірки, призначена уповноваженим органом для оцінки системи якості, повинна мати у своєму складі принаймні одного члена з досвідом оцінки технології виробництва запобіжних комплектувальних виробів.

Процедура оцінки системи якості передбачає перевірку підприємства виробника. Висновки перевірки і обґрунтоване рішення щодо схвалення або відмови у схваленні системи якості повідомляються виробнику.

2.9.3.3.4. Виробник запобіжних комплектувальних виробів повинен взяти на себе виконання обов'язків, що випливають із схваленої системи якості, і підтримувати її в адекватному та ефективному стані.

Виробник запобіжних комплектувальних виробів чи його повноважний представник, що є резидентом України, повинен інформувати уповноважений орган, який схвалив систему якості, про будь-який намір щодо внесення до неї змін.

Уповноважений орган повинен оцінити запропоновані зміни і прийняти рішення щодо задоволення системою якості вимог, зазначених у пункті 2.9.3.3.2, або проведення повторного оцінювання системи якості.

Він повинен повідомити про своє рішення виробника. Таке повідомлення повинне містити висновки перевірки та обґрунтоване рішення за результатами оцінювання.

2.9.3.4. Нагляд уповноваженого органу

2.9.3.4.1. Метою нагляду є пересвідчення в тому, що виробник запобіжних комплектувальних виробів належним чином виконує обов'язки, що випливають із ухваленої системи якості.

2.9.3.4.2. Для проведення інспекції виробник повинен допускати представників уповноваженого органу на свої об'єкти, де здійснюється контроль, випробування та зберігання продукції, надаючи їм всю потрібну інформацію, зокрема:

- документацію системи якості;

- технічну документацію;

- дані реєстрації показників якості, а саме - протоколи перевірки і дані випробування та калібрування, звіти про кваліфікацію відповідного персоналу тощо.

2.9.3.4.3. Уповноважений орган повинен періодично проводити перевірки, щоб переконатися в тому, що виробник запобіжних комплектувальних виробів супроводжує і застосовує систему якості, і надавати йому звіти про перевірки.

2.9.3.4.4. Крім того, уповноважений орган може здійснювати перевірки без попередження виробника запобіжних комплектувальних виробів, під час яких, у разі потреби, проводить або вимагає від виробника проведення випробувань продукції за наявності обґрунтованих підстав. Звіт про перевірку і протокол випробувань надаються виробнику.

2.9.3.5. Протягом 10 років після виготовлення останнього зразка запобіжного комплектувального виробу виробник повинен зберігати та надавати в установленому законодавством порядку органам виконавчої влади на їх запит:

- документацію системи якості, зазначену у пункті 2.9.3.3.1;

- документацію про внесення до системи якості змін, зазначених у пункті 2.9.3.3.4;

- рішення та звіти уповноваженого органу, зазначені у пунктах 2.9.3.3.4, 2.9.3.4.3 та 2.9.3.4.4.

Кожний уповноважений орган повинен надавати іншим уповноваженим органам необхідну інформацію щодо виданих та вилучених схвалень системи якості.

2.9.4. Цілковите забезпечення якості (модуль Н)

2.9.4.1. Цілковите забезпечення якості продукції - це процедура, за якою виробник запобіжного комплектувального виробу, який виконує зобов'язання, викладені у пункті 2.9.4.3, гарантує і декларує відповідність запобіжних комплектувальних виробів застосованим до них вимогам цього Технічного регламенту і здатність того чи іншого запобіжного комплектувального виробу забезпечити відповідність ліфта, в який його буде належним чином установлено, положенням цього Технічного регламенту.

Виробник чи його повноважний представник, що є резидентом України, повинен нанести маркування національного знака відповідності на кожний запобіжний комплектувальний виріб і скласти письмову декларацію про відповідність. Маркування національного знака відповідності повинне супроводжуватися ідентифікаційним номером уповноваженого органу, відповідального за нагляд, як визначено у пункті 2.9.4.4.

2.9.4.2. Для проектування, виготовлення та контролю готових запобіжних комплектувальних виробів і їхніх випробувань виробник повинен застосувати схвалену систему якості, передбачену пунктом 2.9.4.3, яка підлягає нагляду згідно з пунктом 2.9.4.4.

2.9.4.3. Система якості

2.9.4.3.1. Виробник повинен подати уповноваженому органу за своїм вибором заявку на оцінювання застосованої ним системи якості до запобіжних комплектувальних виробів.

Заявка повинна містити:

- усю потрібну інформацію про запобіжні комплектувальні вироби;

- документацію системи якості.

2.9.4.3.2. Система якості повинна забезпечувати відповідність запобіжних комплектувальних виробів вимогам цього Технічного регламенту, що застосовані до них, і передбачити відповідність цим вимогам ліфтів, у яких ці вироби належним чином установлені.

Усі прийняті виробником заходи, вимоги і положення підлягають документальному оформленню в систематизованому й упорядкованому вигляді у формі письмових положень, методик та інструкцій. Документація системи якості повинна забезпечити загальне уявлення про програми, плани, настанови і протоколи з питань якості без суперечного тлумачення.

Зокрема, вони повинні містити належну характеристику:

- мети системи якості та її організаційної структури, обов'язків і повноважень керівництва щодо проектування та якості запобіжних комплектувальних виробів;

- технічних умов, включаючи застосовані стандарти, з офіційно опублікованого Держспоживстандартом України переліку національних стандартів, добровільне застосування яких може сприйматися як доказ відповідності запобіжних комплектувальних виробів вимогам цього Технічного регламенту, а у випадках, коли не передбачається застосування зазначених стандартів у повному обсязі, - передбачених способів забезпечення дотримання застосованих до запобіжних комплектувальних виробів основних вимог цього Технічного регламенту;

- методів управління проектуванням і перевірки проекту, процесів і систематичних заходів, що повинні застосовуватися, якщо спроектовані комплектувальні вироби належать до виробів, що охоплюються стандартами з офіційно опублікованого Держспоживстандартом України переліку національних стандартів, добровільне застосування яких може сприйматися як доказ відповідності запобіжного комплектувального виробу вимогам цього Технічного регламенту;

- відповідного процесу виробництва, методів управління якістю і забезпечення якості, процесів і систематичних заходів, які повинні застосовуватися;

- досліджень і випробувань, передбачених перед виготовленням, під час і після виготовлення запобіжних комплектувальних виробів, із зазначенням їхньої періодичності;

- даних реєстрації показників якості, а саме - протоколів контролю і даних випробування та калібрування, звітів про кваліфікацію відповідного персоналу тощо;

- засобів постійного контролю за досягненням необхідної якості проектування і продукції, а також ефективності функціонування системи якості.

2.9.4.3.3. Уповноважений орган повинен провести оцінку системи якості і визначити, чи задовольняє вона зазначені у пункті 2.9.4.3.2 вимоги. Система якості вважається такою, що відповідає цим вимогам, у разі впровадження гармонізованого державного стандарту України ДСТУ ISO 9001-2001.

Комісія з перевірки, призначена уповноваженим органом для оцінки системи якості, повинна мати у своєму складі принаймні одного члена з досвідом оцінки технології виготовлення запобіжних комплектувальних виробів.

2.9.4.3.4. Виробник запобіжних комплектувальних виробів повинен виконувати зобов'язання, що випливають із схваленої системи якості, і підтримувати її в адекватному та ефективному стані.

Виробник чи його повноважний представник, що є резидентом України, повинен інформувати уповноважений орган, який схвалив систему якості, про будь-який намір щодо внесення до неї змін.

Уповноважений орган повинен оцінити запропоновані зміни і прийняти рішення, чи буде змінена система якості і надалі задовольняти зазначені у пункті 2.9.4.3.2 вимоги, чи потрібне повторне оцінювання.

2.9.4.4. Нагляд уповноваженого органу

2.9.4.4.1. Метою нагляду є пересвідчення в тому, що виробник запобіжних комплектувальних виробів належним чином виконує обов'язки, що випливають із схваленої системи якості.

2.9.4.4.2. Для проведення перевірки виробник запобіжних комплектувальних виробів повинен забезпечувати доступ представників уповноваженого органу на свої об'єкти, де здійснюється проектування, виготовлення, контроль, випробування та зберігання, надаючи їм всю потрібну інформацію, зокрема:

- документацію системи якості;

- дані реєстрації показників якості, передбачені розділом системи якості щодо проектування, а саме - результати аналізу, розрахунків, випробування тощо;

- дані реєстрації показників якості, передбачені розділом системи якості щодо виробництва, а саме - протоколи контролю і дані випробування та калібрування, звіти про кваліфікацію відповідного персоналу тощо.

2.9.4.4.3. Уповноважений орган повинен періодично проводити перевірки, щоб переконатися в тому, що виробник запобіжних комплектувальних виробів супроводжує і застосовує систему якості, і надавати виробнику звіти про ці перевірки.

2.9.4.4.4. Крім того, уповноважений орган вправі здійснювати перевірки без попередження виробника запобіжних комплектувальних виробів, під час яких у разі потреби проводить або вимагає від виробника проведення їх випробувань за наявності обґрунтованих підстав. Звіт про перевірку і протокол випробувань надаються виробнику.

2.9.4.5. Протягом 10 років після виготовлення останнього запобіжного комплектувального виробу його виробник повинен зберігати та надавати в установленому законодавством порядку органам виконавчої влади на їх запит:

- документацію системи якості;

- інформацію про внесення до системи якості змін, визначених у пункті 2.9.4.3.4;

- рішення та звіти уповноваженого органу, зазначені у пунктах 2.9.4.4.3 та 2.9.4.4.4.

2.9.4.6. Комплекти документації і матеріали листування, які стосуються методик цілковитого забезпечення якості, повинні складатися українською мовою.

2.9.5. Перевірка одиниці продукції (модуль G)

2.9.5.1. Перевірка одиниці продукції - це процедура, за якою монтажник ліфта або його повноважний представник, що є резидентом України, гарантує і декларує, що ліфт, який поставляється на ринок і одержав зазначений у пункті 2.9.5.4 сертифікат відповідності, відповідає вимогам цього Технічного регламенту.

Монтажник ліфта або його повноважний представник, що є резидентом України, повинен нанести в кабіні ліфта маркування національного знака відповідності і скласти письмову декларацію про відповідність.

2.9.5.2. Монтажник ліфтів подає заявку на перевірку виробу в один із уповноважених органів за власним вибором.

Заявка повинна містити:

- його назву та адресу і місце встановлення ліфта;

- письмову гарантію про те, що до жодного іншого уповноваженого органу аналогічних заявок не подавалося;

- комплект технічної документації.

2.9.5.3. Призначення комплекту технічної документації полягає у забезпеченні можливості оцінювання відповідності ліфта вимогам цього Технічного регламенту, а також розуміння його конструкції, способу монтажу і експлуатації ліфта.

Що стосується оцінювання відповідності, то комплект технічної документації повинен містити:

- загальну характеристику ліфта;

- проектні та виробничі креслення і схеми;

- відповідні основні вимоги і рішення щодо їх виконання (наприклад, гармонізований стандарт);

- результати випробувань чи розрахунків, виконаних виробником чи його субпідрядниками;

- інструкції з експлуатації ліфта;

- копії декларацій відповідності застосованих запобіжних комплектувальних виробів.

2.9.5.4. Уповноважений орган повинен дослідити комплект технічної документації і перевірити ліфт, а також провести необхідні випробування, передбачені одним чи кількома відповідними стандартами, з офіційно опублікованого Держспоживстандартом України переліку національних стандартів, добровільне застосування яких може сприйматися як доказ відповідності ліфта вимогам цього Технічного регламенту, чи провести рівноцінні випробування, які дозволять підтвердити його відповідність відповідним вимогам цього Технічного регламенту.

У разі відповідності ліфта вимогам цього Технічного регламенту уповноважений орган повинен відповідно до розділу 3 дозволити виробнику наносити поряд з маркуванням знака відповідності свій ідентифікаційний номер і скласти сертифікат відповідності на підставі проведених випробувань.

Уповноважений орган повинен заповнити відповідні сторінки паспорта, зазначеного в пункті 4.6.2 розділу 4.

У разі відмови уповноваженого органу від видачі сертифіката відповідності він повинен указати обґрунтовані причини такої відмови і способи забезпечення відповідності. У разі повторного звернення монтажника ліфта із заявкою на перевірку він повинен звернутися до того самого уповноваженого органу.

2.9.5.5. Сертифікат відповідності і комплекти технічної документації та матеріали листування у зв'язку з процедурами перевірки виробу повинні складатися українською мовою.

2.9.5.6. Протягом 10 років після поставки ліфта на ринок монтажник ліфта повинен разом із комплектом технічної документації зберігати копію сертифіката відповідності.

2.9.6. Відповідність типу, що підпадає під випадкові перевірки (модуль С)

2.9.6.1. Відповідність типу - це процедура, за якою виробник запобіжних комплектувальних виробів чи його повноважний представник, що є резидентом України, гарантує і декларує, що запобіжний комплектувальний виріб відповідає типу, описаному в сертифікаті ухвалення типу, та задовольняє вимоги цього Технічного регламенту, а також гарантує і декларує, що ліфт, в який його належним чином установлено, задовольняє вимоги цього Технічного регламенту.

Виробник запобіжних комплектувальних виробів чи його повноважний представник, що є резидентом України, повинен нанести маркування національного знака відповідності на кожний запобіжний комплектувальний виріб і скласти письмову декларацію про відповідність.

2.9.6.2. Виробник запобіжних комплектувальних виробів повинен ужити всіх необхідних заходів для забезпечення того, щоб технологічний процес виробництва забезпечував відповідність виготовлених запобіжних комплектувальних виробів типу, описаному в сертифікаті перевірки типу, і застосованим до них вимогам цього Технічного регламенту.

2.9.6.3. Протягом 10 років після виготовлення останньої одиниці запобіжного комплектувального виробу їх виробник або його повноважний представник, що є резидентом України, повинен зберігати копію декларації про відповідність.

Якщо відсутні виробник запобіжних комплектувальних виробів або його повноважний представник, що є резидентом України, обов'язок зберігання наявної технічної документації покладається на особу, яка розмістила вироби на ринку України.

2.9.6.4. Обраний виробником уповноважений орган повинен з довільними інтервалами здійснювати перевірки запобіжних комплектувальних виробів. Для перевірки відповідності виробу вимогам цього Технічного регламенту належний зразок кінцевої продукції, відібраний уповноваженим органом на місці виготовлення, повинен бути ним досліджений і випробуваний згідно з відповідними стандартами з офіційно опублікованого Держспоживстандартом України переліку національних стандартів, добровільне застосування яких може сприйматися як доказ відповідності ліфта вимогам цього Технічного регламенту, чи провести рівноцінні випробування, які дозволять підтвердити його відповідність відповідним вимогам цього Технічного регламенту.

Вимоги, що мають братися до уваги під час перевірки запобіжних комплектувальних виробів, визначаються у спільній угоді між всіма відповідальними за цю процедуру уповноваженими органами, з урахуванням основних характеристик запобіжних комплектувальних виробів, зазначених у розділі 6.

У разі відповідності ліфта вимогам цього Технічного регламенту уповноважений орган повинен відповідно до розділу 3 дозволити виробнику нанести поряд з маркуванням знака відповідності свій ідентифікаційний номер.

Комплекти документації і матеріали листування, які стосуються методик зазначених у пункті 2.9.6.4 випадкових перевірок, повинні складатися українською мовою.

2.9.7. Забезпечення якості ліфтів (модуль Е)

2.9.7.1. Забезпечення якості продукції - це процедура, за якою монтажник ліфта, який задовольняє вимоги пункту 2.9.7.2, гарантує і декларує, що ліфти типу, описаного в сертифікаті перевірки типу, задовольняють вимоги цього Технічного регламенту.

Монтажник ліфтів повинен нанести маркування національного знака відповідності на кожний ліфт і скласти письмову декларацію про відповідність. Маркування національного знака відповідності повинне супроводжуватися ідентифікаційним номером уповноваженого органу, відповідального за нагляд згідно з пунктом 2.9.7.4.

2.9.7.2. Для контролю готових ліфтів і їхніх випробувань монтажник ліфта повинен застосовувати схвалену систему якості, передбачену пунктом 2.9.7.3, що підлягає нагляду згідно з пунктом 2.9.7.4.

2.9.7.3. Система якості

2.9.7.3.1. Монтажник ліфтів подає заявку на оцінювання застосованої ним системи якості ліфтів в один із уповноважених органів за власним вибором.

Заявка повинна містити:

- усю потрібну інформацію про передбачені для розгляду ліфти;

- документацію системи якості;

- технічну документацію на перевірений тип ліфта і копію сертифіката перевірки типу, якщо необхідно.

2.9.7.3.2. Згідно з впровадженою системою якості кожний виріб повинен бути досліджений і належним чином випробуваний, як це визначено у відповідному стандарті з офіційно опублікованого Держспоживстандартом України переліку національних стандартів, добровільне застосування яких може сприйматися як доказ відповідності ліфта вимогам цього Технічного регламенту, чи пройти рівноцінні випробування, які дозволять підтвердити його відповідність відповідним вимогам цього Технічного регламенту.

Усі елементи, вимоги та заходи забезпечення системи якості, прийняті монтажником ліфта, підлягають документальному оформленню в систематизованому і упорядкованому вигляді у формі письмових положень, методик та інструкцій.

Документація системи якості повинна давати можливість безсуперечного тлумачення програми, планів, настанов і протоколів з питань якості.

Зокрема, вона повинна містити належну характеристику:

а) завдань у сфері якості;

б) організаційної структури, обов'язків і повноважень керівництва щодо якості ліфтів;

в) видів обстеження і випробування, які повинні проводитися перед поставкою на ринок;

г) засобів перевірки ефективності функціонування системи якості;

ґ) даних реєстрації показників якості, а саме протоколів контролю і даних випробування та калібрування, звітів про кваліфікацію відповідного персоналу тощо.

2.9.7.3.3. Уповноважений орган повинен оцінити систему якості і визначити, чи задовольняє вона вимоги, зазначені у пункті 2.9.7.3.2. При цьому система якості, в якій застосовано відповідний гармонізований стандарт, вважається такою, що відповідає цим вимогам.

Комісія з перевірки системи якості повинна мати у своєму складі принаймні одного члена з досвідом оцінювання технології виробництва ліфтів. Процедура оцінювання повинна включати перевірку підприємства монтажника ліфтів та місце монтажу ліфта.

Рішення повинне бути доведене до відома монтажника ліфта. Повідомлення повинне містити висновки перевірки і обґрунтоване рішення за результатами оцінювання.

2.9.7.3.4. Монтажник ліфтів повинен взяти на себе виконання обов'язків, що випливають із схваленої системи якості, і забезпечувати її належне і ефективне супроводження.

Монтажник ліфтів чи його повноважний представник, що є резидентом України, повинен повідомляти уповноважений орган, який схвалив його систему якості, про будь-який намір щодо внесення змін до системи якості.

Уповноважений орган повинен оцінити запропоновані зміни і вирішити, чи продовжує змінена система якості задовольняти зазначені в пункті 2.9.7.3.2 вимоги, чи потрібне повторне оцінювання.

Він повинен також повідомити про своє рішення монтажника ліфта. Таке повідомлення повинне містити висновки перевірки і обґрунтоване рішення за результатами оцінювання.

2.9.7.4. Нагляд уповноваженого органу

2.9.7.4.1. Метою нагляду є пересвідчення в тому, що монтажник ліфта належним чином виконує обов'язки, що випливають із схваленої системи якості.

2.9.7.4.2. Для проведення перевірки монтажник ліфта повинен забезпечити доступ представників уповноваженого органу на свої об'єкти, де здійснюється контроль, випробування та зберігання продукції, надаючи їм всю потрібну інформацію, зокрема:

- документацію системи якості;

- технічну документацію;

- дані реєстрації показників якості, а саме - протоколи інспекторських перевірок і результати випробування та калібрування, відомості про кваліфікацію відповідного персоналу тощо.

2.9.7.4.3. Уповноважений орган повинен проводити періодичні перевірки, щоб переконатися у тому, що виробник запобіжних комплектувальних виробів супроводжує і застосовує систему якості, і надавати виробнику звіти про перевірку.

2.9.7.4.4. Крім того, уповноважений орган може здійснювати перевірки без попередження виробника запобіжних комплектувальних виробів. Під час таких перевірок уповноважений орган може проводити випробування чи організовувати їх проведення з метою перевірки правильності функціонування системи якості, якщо це потрібно, і роботи ліфта. Уповноважений орган повинен надавати монтажнику ліфта звіт про таку перевірку, а у разі проведення випробувань - протокол випробувань.

2.9.7.5. Протягом 10 років після виготовлення останньої одиниці ліфта монтажник ліфта повинен забезпечити зберігання та надавати визначеним законодавством органам виконавчої влади на їх запит:

- документацію, зазначену в пункті 2.9.7.3.1;

- документацію щодо зміни системи якості, зазначену в пункті 2.9.7.3.4;

- рішення та звіти уповноваженого органу, зазначені у пунктах 2.9.7.3.4, 2.9.7.4.3 та 2.9.7.4.4.

2.9.7.6. Кожний уповноважений орган повинен надавати іншим уповноваженим органам необхідну інформацію стосовно виданих та скасованих схвалень системи якості.

2.9.8. Цілковите забезпечення якості ліфтів (модуль Н)

2.9.8.1. Цілковите забезпечення якості продукції - це процедура, за якою монтажник ліфта, який виконує обов'язки, зазначені в пункті 2.9.8.2, гарантує і декларує, що ліфти задовольняють вимоги цього Технічного регламенту.

Монтажник ліфта чи його повноважний представник, що є резидентом України, повинен нанести маркування національного знака відповідності на кожний ліфт і скласти письмову декларацію про відповідність. Маркування національного знака відповідності повинне супроводжуватися ідентифікаційним номером уповноваженого органу, відповідального за нагляд згідно з пунктом 2.9.8.4.

2.9.8.2. Для проектування, виготовлення, складання, монтажу та контролю готових ліфтів і їх випробування виробник повинен застосовувати схвалену систему якості, передбачену пунктом 2.9.8.3, яка підлягає нагляду, згідно з пунктом 2.9.8.4.

2.9.8.3. Система якості

2.9.8.3.1. Монтажник ліфта подає заявку щодо оцінювання застосованої ним системи якості до одного з уповноважених органів.

Заявка повинна містити:

- усю потрібну інформацію про ліфти, зокрема інформацію, яка дозволяє зрозуміти залежність роботи ліфта від його конструкції і оцінити відповідність вимогам цього Технічного регламенту;

- документацію системи якості.

2.9.8.3.2. Система якості повинна забезпечувати відповідність ліфтів застосованим до них вимогам цього Технічного регламенту.

Усі прийняті монтажником ліфта елементи, вимоги та заходи забезпечення якості підлягають документальному оформленню в систематизованому та упорядкованому вигляді у формі письмових положень, методик та інструкцій. Документація системи якості повинна забезпечити можливість безсуперечного тлумачення програм, планів, настанов і протоколів з питань якості.

Зокрема, вона повинна містити належну характеристику:

- завдань у сфері якості та організаційної структури, обов'язків і повноважень керівництва щодо конструкції і якості виробів;

- технічних умов, включаючи стандарти, які були застосовані з офіційно опублікованого Держспоживстандартом України переліку національних стандартів, добровільне застосування яких може сприйматися як доказ відповідності ліфта вимогам цього Технічного регламенту, чи провести рівноцінні випробування, які дозволять підтвердити його відповідність відповідним вимогам цього Технічного регламенту;

- методів управління, проектування і перевірки проекту, процесів і систематичних заходів, що застосовуються, якщо спроектована продукція належить до виробів, що охоплюються стандартами з офіційно опублікованого Держспоживстандартом України переліку національних стандартів, добровільне застосування яких може сприйматися як доказ відповідності ліфта вимогам цього Технічного регламенту, чи провести рівноцінні випробування, які дозволять підтвердити його відповідність відповідним вимогам цього Технічного регламенту;

- перевірок і випробувань, які мають проводитися під час вхідного контролю матеріалів, деталей та складових частин;

- відповідних методів, процесів та систематичних заходів, передбачених для монтажу, складання та управління якістю;

- обстежень і випробувань, передбачених перед монтажем (контролю умов монтажу: шахти, розміщення машинного обладнання тощо), під час монтажу і після монтажу (принаймні випробувань, передбачених підпунктом "б" пункту 2.9.2.4 розділу 2);

- засобів контролю за досягненням необхідної якості конструкції та монтажу і ефективності функціонування системи якості.

2.9.8.3.3. Контроль конструкції

Якщо конструкція не повністю відповідає вимогам гармонізованих стандартів, уповноважений орган повинен з'ясувати, чи відповідає вона положенням цього Технічного регламенту, і якщо це так, - видати монтажнику сертифікат про відповідність конструкції, указавши строк чинності декларації, і навести дані, необхідні для ідентифікації схваленої конструкції.

2.9.8.3.4. Оцінювання системи якості продукції

Уповноважений орган повинен оцінити систему якості і визначити, чи задовольняє вона зазначені в пункті 2.9.8.3.2 вимоги. Система якості, в якій застосовано відповідний гармонізований стандарт, має вважатися такою, що відповідає цим вимогам.

2.9.8.3.5. Монтажник ліфта повинен взяти на себе виконання обов'язків, що випливають із схваленої системи якості, і забезпечити її належне і ефективне супроводження.

Монтажник ліфта повинен повідомляти уповноважений орган, який схвалив його систему якості, про будь-який намір щодо внесення змін до неї.

Уповноважений орган повинен оцінити запропоновані зміни і вирішити, чи буде змінена система якості й надалі задовольняти зазначені в пункті 2.9.8.3.2 вимоги, чи потрібне повторне оцінювання.

Він повинен повідомити про своє рішення монтажника ліфта. Таке повідомлення повинне містити висновки перевірки і обґрунтоване рішення за результатами оцінювання.

2.9.8.4. Нагляд уповноваженого органу

2.9.8.4.1. Метою нагляду є пересвідчення в тому, що монтажник ліфта належним чином виконує обов'язки, що випливають із схваленої системи якості.

2.9.8.4.2. Для проведення інспекції монтажник ліфта повинен забезпечити доступ представників уповноваженого органу на свої об'єкти, де здійснюється проектування, виготовлення, монтаж, контроль і випробування та зберігання, надаючи їм всю потрібну інформацію, зокрема:

- документацію системи якості;

- технічну документацію;

- дані реєстрації показників якості, передбачені системою якості, щодо проектування, а саме результати аналізу, розрахунків, випробувань тощо;

- дані реєстрації показників якості, передбачені системою якості, щодо виробництва, вхідного контролю та монтажу, а саме: протоколи контролю і дані випробування та калібрування, звіти про кваліфікацію відповідного персоналу тощо.

2.9.8.4.3. Уповноважений орган повинен проводити періодичні перевірки, щоб переконатися в тому, що монтажник ліфта супроводжує і застосовує систему якості, і надавати йому звіти про перевірки.

2.9.8.4.4. Крім того, уповноважений орган може здійснювати перевірки без попередження монтажника ліфтів чи об'єкта, де здійснюється складання ліфта. Під час таких перевірок уповноважений орган може проводити випробування чи організовувати їх проведення з метою перевірки правильності функціонування системи якості, якщо це потрібно. Він повинен надавати монтажнику ліфта протокол перевірки, а в разі проведення випробувань - протокол випробувань.

2.9.8.5. Протягом 10 років після поставки ліфта на ринок монтажник ліфта повинен зберігати та надавати органам виконавчої влади на їх запит:

- документацію системи якості, зазначену в пункті 2.9.8.3.1;

- документацію щодо зміни системи якості, зазначену в пункті 2.9.8.3.5;

- рішення та протоколи уповноваженого органу, зазначені в пунктах 2.9.8.3.5, 2.9.8.4.3 та 2.9.8.4.4.

2.9.8.6. Кожний уповноважений орган повинен надавати іншим уповноваженим органам необхідну інформацію щодо виданих та вилучених схвалень системи якості.

2.9.8.7. Комплекти технічної документації, а також документи листування у зв'язку з процедурами системи якості повинні складатися українською мовою.

2.9.9. Забезпечення якості продукції (модуль D)

2.9.9.1. Забезпечення якості продукції - це процедура, за якою монтажник ліфта, який виконує зобов'язання, викладені у пункті 2.9.9.2, гарантує і декларує, що ліфти задовольняють вимоги цього Технічного регламенту. Монтажник ліфта чи його повноважний представник, що є резидентом України, повинен нанести на кожний ліфт маркування національного знака відповідності і скласти письмову декларацію про відповідність. Маркування національного знака відповідності повинне супроводжуватися ідентифікаційним номером уповноваженого органу, відповідального за нагляд згідно з пунктом 2.9.9.4.

2.9.9.2. Для виготовлення, монтажу, контролю готових ліфтів і їх випробування монтажник ліфта повинен застосовувати схвалену систему якості, передбачену пунктом 2.9.9.3, що підлягає нагляду згідно з пунктом 2.9.9.4.

2.9.9.3. Система якості

2.9.9.3.1. Монтажник ліфта подає заявку щодо оцінювання застосованої ним системи якості в один з уповноважених органів за власним вибором.

Заявка повинна містити:

- усю потрібну інформацію про ліфти;

- документацію системи якості;

- технічну документацію на перевірений тип і копію сертифіката перевірки типу, якщо необхідно.

2.9.9.3.2. Система якості повинна гарантувати відповідність ліфтів вимогам цього Технічного регламенту.

Усі елементи, вимоги та заходи забезпечення якості, прийняті монтажником ліфта, підлягають документальному оформленню в систематизованому і упорядкованому вигляді у формі письмових положень, методик та інструкцій. Документація системи якості повинна передбачати однакове тлумачення програм, планів, настанов і протоколів з питань якості.

Зокрема, вона повинна містити належну характеристику:

- завдань у сфері якості і організаційної структури, обов'язків і повноважень керівництва щодо якості ліфтів;

- методик і процесів виготовлення, управління якістю і методів забезпечення якості, відповідних систематичних заходів, які мають застосовуватися;

- перевірок і випробувань перед монтажем, під час монтажу і після нього. Такі випробування повинні включати як мінімум ті їх види, що передбачені підпунктом "б" пункту 2.9.2.4 розділу 2;

- способів контролю за досягненням необхідної якості ліфтів і ефективності функціонування системи якості.

2.9.9.3.3. Уповноважений орган повинен оцінити систему якості і визначити, чи відповідає вона вимогам, зазначеним у пункті 2.9.9.3.2. При цьому, система якості, в якій застосовано відповідний гармонізований державний стандарт України, повинна вважатися такою, що відповідає цим вимогам.

Рішення повинне бути доведене до відома монтажника. Повідомлення повинне містити висновки перевірки і обґрунтоване рішення за результатами оцінювання.

2.9.9.3.4. Монтажник повинен виконувати зобов'язання, що випливають із схваленої системи якості, і забезпечити її належне та ефективне супроводження.

Монтажник чи його повноважний представник, що є резидентом України, повинен інформувати про будь-які наміри щодо зміни системи якості.

Уповноважений орган повинен оцінити запропоновані зміни і вирішити, чи продовжує змінена система якості задовольняти зазначені в пункті 2.9.9.3.2 вимоги, чи потрібне повторне оцінювання.

Він повинен повідомити про своє рішення монтажника. Таке повідомлення повинне містити висновки перевірки і обґрунтоване рішення за результатами оцінювання.

2.9.9.4. Нагляд уповноваженого органу

2.9.9.4.1. Метою нагляду є пересвідчення в тому, що монтажник належним чином виконує обов'язки, що випливають із схваленої системи якості.

2.9.9.4.2. Для проведення інспекції виробник повинен забезпечити допуск представників уповноваженого органу на свої об'єкти, де здійснюється виготовлення, контроль, складання, монтаж, випробування та зберігання, надаючи їм всю потрібну інформацію, зокрема:

- документацію системи якості;

- дані реєстрації показників якості, а саме - протоколи інспекторських перевірок і дані випробування та калібрування, звіти про кваліфікацію відповідного персоналу тощо.

2.9.9.4.3. Уповноважений орган повинен періодично проводити перевірки, щоб переконуватися в тому, що монтажник супроводжує і застосовує систему якості, і надавати йому звіти про перевірку.

2.9.9.4.4. Крім того, уповноважений орган може здійснювати перевірки без попередження монтажника. Під час таких перевірок уповноважений орган може проводити випробування чи організовувати їх проведення з метою перевірки у разі потреби функціонування системи якості. Уповноважений орган повинен надавати монтажнику звіт про перевірки, а в разі проведення випробувань - протокол випробувань.

2.9.9.5. Протягом 10 років після виготовлення останньої одиниці ліфта монтажник повинен зберігати та надавати визначеним законодавством органам виконавчої влади на їх запит:

- документацію системи якості, зазначену в пункті 2.9.9.3.1;

- документацію щодо зміни системи якості, зазначену в пункті 2.9.9.3.4;

- рішення і звіти уповноваженого органу, зазначені в пунктах 2.9.9.3.4, 2.9.9.4.3 та 2.9.9.4.4.

2.9.9.6 Кожний уповноважений орган повинен надавати іншим уповноваженим органам необхідну інформацію щодо виданих та вилучених схвалень системи якості.

2.9.9.7. Документація і матеріали листування, які стосуються методик системи якості виробництва, повинні складатися українською мовою.

3. Застосування національного знака відповідності

Опис та Правила застосування національного знака відповідності затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2001 N 1599 (1599-2001-п) .

3.1. Маркування повинне чітко наноситися на кабіну кожного ліфта згідно з пунктом 4.5 розділу 4 і на кожний запобіжний комплектувальний виріб із перелічених у розділі 6, а за неможливості - на етикетку, яка стаціонарно закріплюється до такого комплектувального виробу.

3.2. Заборонено наносити на ліфти та запобіжні комплектувальні вироби таке маркування, яке за своїм позначенням та виглядом може бути помилково прийняте третіми сторонами за маркування знака відповідності. Нанесення інших видів маркування на ліфти та запобіжні комплектувальні вироби дозволяється в тому випадку, якщо воно не погіршує маркування національного знака відповідності.

3.3. Враховуючи положення пунктів 1.22-1.25 розділу 1 та з метою забезпечення належного застосування національного знака відповідності необхідно:

а) у разі встановлення уповноваженим органом факту неналежного нанесення маркування знака відповідності він повинен зобов'язати монтажника ліфта чи виробника запобіжного комплектувального виробу, чи його повноважного представника привести виріб у відповідність до установлених вимог у тому, що стосується положень про маркування знака відповідності, і припинити порушення;

б) у разі повторного допущення невідповідності цей орган повинен вжити всіх необхідних заходів для обмеження чи заборони поставки на ринок розглядуваного запобіжного комплектувального виробу або забезпечення його вилучення з ринку і заборони експлуатації ліфта, а також повідомити про це зацікавлені сторони.

4. Основні вимоги безпеки для життя та здоров'я, які стосуються конструкції і будови ліфтів та запобіжних комплектувальних виробів

Зобов'язання, що обумовлюються основними вимогами безпеки для життя та здоров'я, застосовуються тільки у випадках, коли ліфт чи запобіжний комплектувальний виріб спричиняють небезпеку в разі використання його в порядку, передбаченому монтажником ліфта чи виробником запобіжних комплектувальних виробів.

Основні вимоги безпеки для життя та здоров'я людей, вміщені до цього Технічного регламенту, є обов'язковими. Втім, зважаючи на відсутність технічних можливостей, виконання встановлених ним технічних вимог може виявитися неможливим. У таких випадках при проектуванні та виготовленні ліфтів чи запобіжних комплектувальних виробів слід прагнути максимального наближення до дотримання цих вимог за умови забезпечення безпеки для життя і здоров'я людей.

Виробник запобіжних комплектувальних виробів і монтажник ліфта зобов'язані оцінювати і визначати ті вимоги безпеки, що стосуються їхніх виробів для врахування цієї оцінки при проектуванні та виготовленні.

На ліфти поширюються не включені до цього Технічного регламенту основні вимоги, викладені в державних будівельних нормах.

4.1. Основні положення

4.1.1. У разі існування ризиків стосовно ліфтів, не встановлених цим Технічним регламентом, застосовуються основні вимоги, викладені в Технічному регламенті з підтвердження відповідності машин та механізмів.

Під час проектування та виготовлення кабіни повинні бути передбачені такі місткість та міцність, що відповідають максимальній кількості пасажирів і номінальній вантажопідйомності.

У пасажирських ліфтах, якщо дозволяють розміри, кабіна повинна бути спроектована і виготовлена таким чином, щоб особливості її будови не могли спричиняти перешкод чи труднощів для пасажирів з обмеженими фізичними можливостями на вході в ліфт та у користуванні ним, а крім того повинні бути передбачені необхідні регулювання (пристрої), призначені для зручності користування ліфтом пасажирів з обмеженими фізичними можливостями.

4.1.3. Засоби підвіски та утримання

Засоби підвіски та/або утримання кабіни, їхні кріплення та будь-які їх контактні частини повинні вибиратися і проектуватися таким чином, щоб забезпечувався необхідний рівень загальної безпеки і зводився до мінімуму ризик падіння кабіни, з урахуванням умов експлуатації, застосованих матеріалів і умов виготовлення.

У разі використання для підвіски кабіни тягових канатів чи ланцюгів, повинні бути передбачені щонайменше два незалежних канати чи ланцюги, кожний з власною системою кріплення. Такі канати чи ланцюги не повинні мати з'єднань чи стиків, крім тих випадків, коли це необхідно для закріплення чи утворення петлі.

4.1.4. Контроль навантаження та перевищення швидкості

4.1.4.1. Під час проектування, виготовлення та монтажу ліфтів повинне бути передбачене недопущення нормального пуску в разі перевищення номінальної вантажопідйомності.

4.1.4.2. Ліфти повинні бути оснащені обмежувачем швидкості. Ці вимоги не поширюються на ліфти, в яких перевищення швидкості виключається конструкцією приводної системи.

4.1.4.3. Швидкісні ліфти повинні бути оснащені пристроєм регулювання та обмеження швидкості.

4.1.4.4. Конструкцією ліфтів, які приводяться в рух фрикційними шківами, повинна бути передбачена міцність тягового каната на шківі за рахунок тертя.

4.1.5. Обладнання

4.1.5.1. Усі пасажирські ліфти повинні мати окреме власне обладнання. Ця вимога не поширюється на ліфти, в яких замість противаг використовується друга кабіна.

4.1.5.2. Монтажник ліфтів повинен передбачити можливість доступу до обладнання ліфта і пов'язаних з ним пристроїв тільки для технічного обслуговування та в аварійних ситуаціях.

4.1.6. Засоби управління

4.1.6.1. Засоби управління в ліфтах, розрахованих на користування ними пасажирів з обмеженими фізичними можливостями без супровідників, повинні мати відповідну конструкцію і розміщення.

4.1.6.2. Функції засобів управління повинні бути чітко позначені.

4.1.6.3. Групи ліфтів можуть мати спільні чи з'єднані між собою викличні схеми.

4.1.6.4. Під час монтажу і з'єднання електричного обладнання повинні передбачатися:

- неможливість його переплутування зі схемами, безпосередньо не пов'язаними з ліфтом;

- можливість електропостачання під навантаженням;

- залежність руху кабіни ліфта від електричних запобіжних пристроїв в окремій схемі електробезпеки;

- неможливість виникнення небезпечної ситуації через несправність електрообладнання.

4.2. Ризики для осіб поза кабіною

4.2.1. Конструкцією та будовою ліфта повинен бути передбачений доступ до простору, в якому пересувається кабіна тільки для технічного обслуговування та в аварійних ситуаціях. Звичайне користування ліфтом повинне бути неможливим ще до того, як людина отримує доступ у цей простір.

4.2.2. Конструкцією та будовою ліфта повинен бути виключений ризик небезпеки, коли кабіна перебуває в одному з крайніх положень. Для виконання цієї вимоги необхідно передбачити за крайніми положеннями достатній вільний простір чи зазор.

Проте, в окремих випадках, де таке рішення є неприйнятним для виконання, зокрема в існуючих будинках та спорудах, допускаються інші способи виключення цього ризику.

4.2.3. На посадкових площадках у місцях входу та виходу з кабіни повинні бути передбачені двері шахти з необхідним для передбачених умов експлуатації механічним кріпленням.

Пристрій безпеки у режимі нормальної експлуатації не повинен допускати:

- початку руху кабіни, заданого чи випадкового, за незачинених і незамкнених дверей шахти;

- відчинення дверей шахти до зупинення кабіни і доки вона не опиниться в заданій зоні посадкової площадки.

Зокрема, у певних зонах, за умови регулювання точності зупинки кабіни за швидкістю вирівнювання, дозволяється пересування кабіни біля посадкових площадок з відкритими дверми.

4.3. Ризики для осіб у кабіні

4.3.1. Кабіни ліфтів повинні бути на всю висоту обгороджені стінками, мати суцільні підлогу та стелю, крім вентиляційних отворів, та мати двері на всю висоту кабіни. Ці двері повинні мати таку конструкцію і монтуватися таким чином, щоб кабіна не приходила в рух, доки не зачиняться двері, і зупинялася у разі їх відчинення, крім зазначеного у п'ятому абзаці пункту 4.2.3 випадку пересування біля посадкових площадок.

За наявності ризику падання у проміжок між кабіною та шахтою або за відсутності шахти під час зупинення ліфта між поверхами двері кабіни повинні лишатися зачиненими і замкненими.

4.3.2. На випадок припинення електроживлення чи відмови комплектувальних запобіжних виробів ліфт повинен бути оснащений пристроями, які б не допускали вільного падіння чи неконтрольованого підйому кабіни.

Пристрій, що зупиняє вільне падіння кабіни, повинен бути відокремлений від її підвісок.

Цей пристрій повинен бути здатним зупиняти кабіну з номінальним завантаженням та на максимальній передбаченій монтажником ліфта швидкості. Будь-яке задане цим пристроєм зупинення незалежно від умов завантаження не повинне спричиняти шкідливе для пасажирів гальмування.

4.3.3. Між дном шахти та підлогою кабіни повинні бути встановлені буфери.

У такому випадку вільний простір, зазначений у пункті 4.2.2, повинен визначатися розмірами буферів у максимально стиснутому стані.

Ця вимога не поширюється на ліфти, в яких кабіна входить у зазначений у пункті 4.2.2 вільний простір завдяки конструкції привідної системи.

4.3.4. Конструкцією та будовою ліфтів повинна бути передбачена можливість спрацювання буферів, якщо зазначений у пункті 4.3.2 пристрій не спрацював.

4.4. Інші ризики

4.4.1. Двері шахти, двері кабіни чи обоє дверей, якщо вони мають електропривід, повинні бути оснащені пристроєм, який виключає ризик небезпеки людини під час їх зачинення.

4.4.2. Двері шахти, якщо вони використовуються для протипожежного захисту будинку, у тому числі двері зі скляними частинами, повинні мати достатню вогнестійкість, яка виражається у цілісності та властивостях ізоляції (затримання поширення вогню) та теплопередачі (теплового випромінювання).

4.4.3. Противаги повинні бути встановлені таким чином, щоб виключався ризик їх зіткнення з кабіною чи падіння на неї.

4.4.4. Кабіни повинні бути оснащені засобами, які б робили можливим звільнення та евакуацію людей, що в них застрягли.

4.4.5. Кабіни повинні бути оснащені засобами двостороннього зв'язку, які б забезпечували постійний контакт з рятувальною службою.

4.4.6. Конструкцією та будовою ліфта повинно бути передбачено, щоб у випадку розігрівання механізмів ліфта до температури, що перевищує максимальну, установлену монтажником ліфта, він завершив задане переміщення і не реагував на нові команди.

4.4.7. Конструкцією та будовою ліфта повинна бути передбачена достатня вентиляція для пасажирів, навіть у випадку зупинення на тривалий час.

4.4.8. Кабіна повинна бути достатньо освітлена, як під час користування ліфтом, так і під час відчинених дверей на посадочній площадці. Крім того, повинне бути передбачене аварійне освітлення.

4.4.9. Конструкцією та будовою засобів зв'язку, зазначених у пункті 4.4.5, та аварійного освітлення, зазначеного у пункті 4.4.8, повинне бути передбачене їхнє нормальне функціонування навіть за відсутності нормального електроживлення. Тривалість такого функціонування повинна бути достатньою для нормального здійснення звільнення.

4.4.10. Схеми керування ліфтом, які можуть використовуватися у випадку пожежі, повинні бути спроектовані і виготовлені таким чином, щоб вони не допускали зупинення ліфта в певних положеннях і передбачали пріоритетність управління ліфтом з боку рятувальних команд.

4.5. Маркування

4.5.1. Крім зазначення мінімальних даних, які вимагаються для кожного ліфта згідно з вимогами для машин і механізмів, у кожній кабіні повинна бути передбачена легка для розпізнавання табличка з чітким зазначенням номінальної вантажопідйомності в кілограмах та максимальної дозволеної кількості пасажирів.

4.5.2. Якщо в ліфті передбачена можливість звільнення людей, що застрягли в ньому, без сторонньої допомоги, у кабіні повинні бути вивішені чітко і розбірливо оформлені вказівки на цей рахунок.

4.6. Вказівки з експлуатації

4.6.1. До запобіжних комплектувальних виробів, зазначених у розділі 6, повинні додаватися настанови з експлуатації, викладені українською мовою, з тим щоб забезпечувалося ефективне і безпечне виконання:

- з'єднання;

- регулювання;

- технічного обслуговування.

4.6.2. До кожного ліфта повинна додаватися документація, викладена українською мовою. Ця документація повинна містити щонайменше таке:

- технічні настанови з кресленнями та схемами, необхідними для нормальної експлуатації, і такі, що стосуються технічного обслуговування, контролю, ремонту, періодичних перевірок і операцій із звільнення та евакуації людей;

- паспорт, до якого заносяться проведені ремонти та перевірки ліфта.

5. Декларація про відповідність ліфтів (запобіжних комплектувальних виробів) цього Технічному регламенту

5.1. Зміст прийнятої декларації про відповідність запобіжних комплектувальних виробів

Ця декларація повинна бути викладена українською мовою.

Декларація про відповідність повинна містити такі дані:

- назву та адресу виробника запобіжних комплектувальних виробів (для уповноваженого представника, що є резидентом України, також зазначають назву підприємства та адресу виробника запобіжних комплектувальних виробів);

- у разі потреби - назву та адресу його уповноваженого представника, що є резидентом України;

- характеристику запобіжного комплектувального виробу, зазначення типу чи серії та заводського номера (за його наявності);

- запобіжну функцію даного запобіжного комплектувального виробу, якщо вона не очевидна з характеристики;

- рік виготовлення запобіжного комплектувального виробу;

- усі відповідні положення, яким відповідає цей запобіжний комплектувальний виріб;

- у разі потреби - посилання на застосовані гармонізовані стандарти;

- у разі потреби - назву, адресу та ідентифікаційний номер уповноваженого органу, який здійснив перевірку на відповідність типу згідно з першим та другим абзацами підпункту "а" пункту 2.1 розділу 2;

- у разі потреби - посилання на сертифікат відповідності, виданий уповноваженим органом;

- у разі потреби - назву, адресу та ідентифікаційний номер уповноваженого органу, який виконав перевірки процесу виробництва згідно з другим абзацом підпункту "а" пункту 2.1 розділу 2 цього Технічного регламенту;

- у разі потреби - назву, адресу та ідентифікаційний номер уповноваженого органу, який перевірив застосовану виробником згідно з третім абзацом підпункту "а" пункту 2.1 розділу 2 цього Технічного регламенту систему якості;

- зазначення особи, що підписала та уповноважена діяти від імені виробника запобіжних комплектувальних виробів чи його уповноваженого представника, що є резидентом України.

5.2. Зміст прийнятої декларації про відповідність змонтованих ліфтів

Ця декларація повинна бути викладена українською мовою.

Декларація про відповідність повинна містити такі відомості:

- назву та адресу монтажника ліфта (назву та повну адресу підприємства);

- характеристику ліфта, зазначення типу чи серії, заводського номера та адреси, за якою встановлено ліфт;

- рік установлення ліфта;

- усі відповідні положення, яким ліфт відповідає;

- у разі потреби - зазначення застосованих гармонізованих стандартів;

- у разі потреби - назву, адресу

та ідентифікаційний номер уповноваженого органу, який здійснив перевірку відповідності типового зразка ліфта згідно з підпунктами "а" та "б" пункту 2.2 розділу 2;

- у разі потреби - посилання на сертифікат відповідності;

- у разі потреби - назву, адресу та ідентифікаційний номер уповноваженого органу, який здійснив перевірку ліфта згідно з підпунктом "г" пункту 2.2 розділу 2;

- у разі потреби - назву, адресу та ідентифікаційний номер уповноваженого органу, який здійснив перевірку застосованої монтажником згідно з підпунктами "а", "б", "в", "г" пункту 2.2 розділу 2 системи якості;

- зазначення особи, що її підписала та уповноважена діяти від імені монтажника ліфта чи його уповноваженого представника, що є резидентом України.

6. Перелік запобіжних комплектувальних виробів

6.1. Пристрої для блокування дверей шахти.

6.2. Пристрої для запобігання падінню, які унеможливлюють падіння кабіни чи неконтрольований рух уверх.

6.3. Пристрої обмеження швидкості.

6.4. Буфери (амортизатори) енергонакопичувального типу нелінійні або з гасінням зворотного руху (пружинні буфери, пружинні накладки і т.ін.); буфери енергорозсіювального типу (гідравлічні буфери, буфери тертя і т.ін.).

6.5. Запобіжні пристрої, змонтовані в гідравлічних силових схемах до компенсаторів, що використовуються як пристрої для запобігання висоті напору.

6.6. Електричні запобіжні пристрої у вигляді запобіжних вимикачів.

7. Мінімальні критерії, на які необхідно зважати під час оцінювання уповноважених органів

Повноваження органів, що здійснюють оцінювання відповідності ліфтів та запобіжних комплектувальних виробів основним вимогам цього Технічного регламенту у відповідності до процедур, забезпечуються згідно з Порядком, встановленим постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.2002 N 376 (376-2002-п) .

Крім того, уповноважені органи повинні відповідати таким мінімальним критеріям:

- наявність персоналу і необхідних засобів та обладнання;

- технічна компетентність і професійна бездоганність персоналу;

- незалежність при проведенні випробувань, оформленні протоколів, видачі свідоцтв і здійсненні передбаченого цим Технічним регламентом нагляду;

- незалежність керівного складу і технічного персоналу від будь-яких кіл, груп чи осіб, які мають пряме чи безпосереднє відношення до ліфтової галузі;

- дотримання персоналом професійної таємниці.

Виконання умов, передбачених третім та четвертим абзацами цього розділу, підлягає періодичній перевірці.

8. Кінцеві положення

8.1. Будь-яке прийняте згідно з цим Технічним регламентом рішення, яке обмежує поставку ліфта на ринок та/чи його введення в експлуатацію і/чи використання; поставку запобіжного комплектувального виробу на ринок та/чи введення його в експлуатацію, повинне містити обґрунтовані підстави, що викликали це рішення.

Таке рішення повинне якомога раніше доводитися до відома відповідної сторони, якій повинні одночасно повідомлятися заходи судового захисту, наявні в неї за чинним законодавством, та граничні терміни їх застосування.

8.2. Центральні органи виконавчої влади повинні постійно отримувати інформацію про хід виконання цього Технічного регламенту.

8.3. У тому, що стосується аспектів монтажу ліфтів, цей Технічний регламент повинен відповідати вимогам національних будівельних норм.

8.4. Центральні органи виконавчої влади повинні забезпечити поетапне впровадження цього Технічного регламенту.

8.5. До 30 червня 2008 року центральні органи виконавчої влади повинні допускати:

- поставку на ринок і введення в експлуатацію ліфтів;

- поставку на ринок і введення в експлуатацію запобіжних комплектувальних виробів, які відповідають положенням, чинним на момент прийняття цього Технічного регламенту.

8.6. Не пізніше 30 червня 2008 року Держспоживстандарт України, після консультації з центральними органами виконавчої влади і на підставі звітів уповноважених органів, повинен переглянути функціонування установлених цим Технічним регламентом процедур і в разі потреби сформувати пропозиції щодо необхідних змін.

Про затвердження Технічного регламенту з підтвердження відповідності ліфтів

ТЕХНІЧНИЙ РЕГЛАМЕНТ

з підтвердження відповідності ліфтів

Вступ

1. Сфера поширення, поставка на ринок і вільне переміщення

2. Процедура оцінювання відповідності

3. Застосування національного знака відповідності

4. Основні вимоги безпеки для життя та здоров'я, які стосуються конструкції і будови ліфтів та запобіжних комплектувальних виробів

5. Декларація про відповідність ліфтів (запобіжних комплектувальних виробів) цього Технічному регламенту

6. Перелік запобіжних комплектувальних виробів

7. Мінімальні критерії, на які необхідно зважати під час оцінювання уповноважених органів

8. Кінцеві положення

ДЕКЛАРАЦІЯ ПРО ВІДПОВІДНІСТЬ