Юридический Харьков плюс - затвердження (постанова від 27.08.2003 N 1373 /1373-2003-п/) від 27.08.2003 N 380

визнаючи, що порушення митного законодавства завдають збитків економічним, фіскальним, соціальним, комерційним, промисловим та сільськогосподарським інтересам обох держав, а також їхнім законним інтересам у торгівлі;

будучи переконаними, що боротьба з порушеннями митного законодавства може бути більш ефективною завдяки тісному співробітництву між їхніми митними адміністраціями;

визнаючи важливість правильного справляння ввізного мита та інших податків, що стягуються при ввезенні чи вивезенні товарів, а також чіткого дотримання положень, що стосуються заборон, обмежень і контролю, що включає також застосування законодавчих положень та правил стосовно контрафактних товарів та зареєстрованих торговельних марок;

визнаючи, що незаконне переміщення наркотичних засобів та психотропних речовин становить загрозу здоров'ю населення та суспільства;

беручи до уваги важливі документи Ради митного співробітництва, особливо Рекомендації про адміністративну допомогу від 5 грудня 1953;

беручи також до уваги положення Конвенції ООН про боротьбу з незаконним переміщенням наркотичних засобів та психотропних речовин від 20 грудня 1988 року (995_096) , з усіма переліченими у додатках до зазначеної Конвенції,

домовилися про таке:

Глава I

ВИЗНАЧЕННЯ

Стаття 1

Для цілей цієї Угоди:

a. "Митне законодавство" - означає положення законодавчих та правових актів, що застосовуються Митними Адміністраціями щодо:

- ввезення, вивезення, транзиту та зберігання товарів та цінностей, включаючи засоби платежу;

- збирання, гарантування та виплати мита та податків з імпорту та експорту;

- застосування засобів заборони, обмеження чи контролю, включаючи обмін законами щодо цього;

- боротьби з нелегальним переміщенням наркотичних засобів і психотропних речовин.

b. "Митна адміністрація" - означає в Україні - Державна митна служба України, в Італійській Республіці - Італійська Митна Адміністрація, включаючи Фінансову Варту (Guardia di Finanza).

c. "Митне порушення" - означає будь-яке порушення митного законодавства або будь-яку спробу порушення такого законодавства.

d. "Імпортне й експортне мито та податки" - означає імпортне й експортне мито та усі інші мита, податки чи нарахування, які стягуються при ввезенні або вивезенні товарів, включаючи, для Італійської Республіки, мито та податки встановлені компетентними органами Європейського Союзу.

e. "Контрольована поставка" - означає метод, за яким допускається переміщення по території держав обох Договірних Сторін товарів, щодо яких відомо, або які підозрюються у їх незаконному переміщенні під наглядом компетентних органів держав Договірних Сторін з метою виявлення осіб, причетних до скоєння митних порушень.

f. "Особа" - означає будь-яку фізичну чи юридичну особу.

g. "Особисті дані" - означає інформацію, що стосується осіб, які ідентифікуються або можуть бути ідентифікованими.

h. "Наркотичні засоби та психотропні речовини" - означає усі речовини, що перелічені у Конвенції ООН проти незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин від 20 грудня 1988 року (995_096) , включаючи ті, що наведені у додатках до вищезазначеної Конвенції.

i. "Запитуюча митна адміністрація" - означає митну адміністрацію, яка звертається із запитом про допомогу.

j. "Запитувана митна адміністрація" - означає митну адміністрацію, до якої звертаються із запитом про допомогу.

Глава II

СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ УГОДИ

Стаття 2

1. Договірні Сторони, через свої митні адміністрації і згідно з положеннями цієї Угоди, надаватимуть одна одній взаємну допомогу з метою належного застосування митного законодавства та з метою запобігання, розслідування та припинення митних порушень.

2. Передбачена цією Угодою допомога подається будь-якою з Договірних Сторін відповідно до законодавства її Держави і в рамках компетенції та можливостей запитуваної митної адміністрації.

3. Ця Угода не перешкоджає виконанню існуючих та майбутніх зобов'язань Італійської Республіки з митних питань, взятих нею як державою - членом Європейського Союзу і як Договірною Стороною підписаних міжурядових угод, або тих, що будуть підписані, між державами - членами Європейського Союзу.

4. Дія цієї Угоди поширюється виключно на адміністративну взаємодопомогу між Договірними Сторонами, і не включає допомогу у кримінальних справах. Застосування цієї Угоди не перешкоджатиме виконанню зобов'язань Договірних Сторін щодо взаємної адміністративної допомоги в рамках будь-яких інших міжнародних Конвенцій або Угод.

Глава III

ШЛЯХИ НАДАННЯ ДОПОМОГИ

Стаття 3

Митні адміністрації надаватимуть одна одній як з власної ініціативи так і на запит таку інформацію:

a. чи товари, що ввозяться на територію Держави запитуючої митної адміністрації, законно вивозяться з території Держави запитуваної митної адміністрації, та характер митної процедури, якщо така мала місце, що застосовувалась при переміщенні таких товарів;

b. чи товари, що вивозяться з території Держави запитуючої митної адміністрації, законно ввозяться на територію Держави запитуваної митної адміністрації, та характер митної процедури, якщо така мала місце, що застосовувалась при переміщенні таких товарів.

Стаття 4

Відповідно до законодавства їх Держав, митні адміністрації Договірних Сторін, за запитом або, при необхідності, після попереднього розслідування, обмінюються усією інформацією, необхідною що дозволяє їм забезпечувати правильне справляння митних зборів та податків, особливо такою інформацією, що дозволяє:

a) визначити вартість, що підлягає оподаткуванню, тарифну класифікацію та походження товарів,

b) застосувати положення щодо заборон, обмежень та контролю.

Стаття 5

На запит, запитувана митна адміністрація надає інформацію та здійснює особливий нагляд за:

a. особами, щодо яких запитуючій митній адміністрації відомо, що вони вчинили, або підозрюються у вчиненні митного порушення, особливо за особами, які в'їжджають на митну територію Держави запитуваної Договірної Сторони або виїжджають з неї;

b. товарами, що переміщуються чи зберігаються, про які запитуваною митною адміністрацією сповіщено як про такі, що можуть значно збільшити незаконну торгівлю в Державі запитуваної Договірної Сторони;

c. транспортними засобами що підозрюються запитуваною митною адміністрацією у використанні для вчинення митного порушення на митній території Держави будь-якої з Договірних Сторін;

d. місцями, що підозрюються запитуваною митною адміністрацією у використанні для вчинення митного порушення на митній території Держави будь-якої з Договірних Сторін.

Стаття 6

1. Митні адміністрації, з власної ініціативи чи на запит, надають одна одній інформацію та аналітичні дані про дії, вчинені чи заплановані, які є або можуть вважатися такими, що становлять митне порушення.

2. У надзвичайних випадках, які можуть становити серйозну загрозу економіці, громадській безпеці та здоров'ю, або іншим життєво важливим інтересам Держави Договірної Сторони, митна адміністрація іншої Договірної Сторони при можливості з власної ініціативи надає спеціальну інформацію.

Глава IV

ВИПАДКИ ДОДАТКОВОЇ ДОПОМОГИ

Стаття 7

1. На запит, запитувана митна адміністрація надає усю інформацію стосовно митного законодавства та митних процедур, що застосовуються у Державі цієї митної адміністрації та стосуються запитів щодо митних порушень.

2. Будь-яка з митних адміністрацій на запит або з власної ініціативи, надає одна одній усю інформацію, що знаходиться в їх розпорядженні, стосовно:

a) суттєвих змін в їх митному законодавстві,

b) нових методів застосування митного законодавства, які довели свою ефективність,

c) нових тенденцій, методів та шляхів у скоєнні митних порушень.

Стаття 8

На прохання, митна адміністрація однієї з Договірних Сторін відповідно до законодавства чинного на території Держави запитуючої Договірної Сторони, оповіщає чи просить компетентні органи оповістити зацікавлену особу, яка проживає або розташована на території її Держави, про усі документи та рішення, на які поширюється сфера застосування цієї Угоди, які надходять від запитуючої митної адміністрації.

Стаття 9

Митні адміністрації за взаємною згодою та відповідно до законодавства їхніх Держав, застосовують метод контрольованої поставки товарів у недоторканому вигляді, або з їх вилученням чи заміною повністю або частково.

Стаття 10

Митні адміністрації можуть надавати одна одній технічну допомогу в митних справах шляхом:

a) обміну співробітниками з метою кращого розуміння методів митних технологій, використовуваних у митній адміністрації,

b) навчання та надання допомоги у розвитку спеціальних навичок їхніх співробітників,

c) обмін експертами з митних питань.

ГЛАВА V

СПОВІЩЕННЯ ТА ВИКОНАННЯ ЗАПИТІВ

Стаття 11

1. Допомога, передбачена цією Угодою, здійснюється безпосередньо між митними адміністраціями.

2. Запит про допомогу відповідно до цілей цієї Угоди, робиться у письмовій формі. До запиту додаються документи, які вважаються необхідними для їх виконання. У випадках, що не терплять зволікання, запити можуть робитися в усній формі, але вони негайно підтверджуються у письмовій формі.

3. Запити згідно з пунктом 1 цієї статті мають містити таку інформацію:

a) назву запитуючої митної адміністрації;

b) суб'єкт запиту та підставу для нього;

c) стислий виклад справи, закони, правила та інші правові норми та характер розслідування;

d) назви та адреси осіб, що мають відношення до розслідування, якщо такі відомо.

4. Запит, поданий митними адміністраціями про вжиття певних заходів виконується згідно із національними правовими та адміністративними нормами, що застосовуються запитуваною Договірною Стороною.

5. Інформація, зазначена у цій Угоді, передається між посадовими особами спеціально призначеними для цього у кожного з митних адміністрацій. Митні адміністрації Договірних Сторін обмінюються переліком уповноважених посадових осіб згідно з пунктом 2 Статті 20 цієї Угоди.

Стаття 12

1. На прохання однієї з митних адміністрацій інша митна адміністрація розпочинає офіційне розслідування стосовно дій, які суперечать або про які відомо, вони можуть суперечити митному законодавству, чинному на території Держави запитуючої митної адміністрації. Про результати такого розслідування повідомляється запитуючій митній адміністрації.

2. Розслідування проводяться згідно з законодавством Держави запитуваної митної адміністрації. Запитувана митна адміністрація проводить розслідування, таким чином, як вона діяла б керуючись власними інтересами.

3. Якщо запитувана митна адміністрація не є компетентним органом для виконання запиту, вона повинна негайно передати запит компетентному відомству із проханням про сприяння цього відомства.

Стаття 13

1. З дозволу та за умов, якщо такі висуває, запитувана митна адміністрація, посадові особи запитуючої митної адміністрації можуть, в окремих випадках, бути присутніми на території Держави запитуваної митної адміністрації з дорадчими функціями при розслідуванні порушень митного законодавства, чинного на території Держави запитуючої митної адміністрації. В таких випадках вказані посадові особи можуть надавати та отримувати інформацію, включаючи документи, чи допомогу для виконання поданого запиту.

2. Коли у випадках, передбачених цією Угодою, посадові особи однієї з митних адміністрацій присутні на території Держави іншої митної адміністрації, вони повинні в будь-який час надати докази їхнього офіційного статусу. Під час свого перебування вони користуються тим же рівнем захисту, який надається посадовим особам митної адміністрації іншої Договірної Сторони у відповідності з законодавством цієї Держави та несуть відповідальність за будь-яке порушення, яке вони можуть скоїти. Вони повинні не носити форму та зброю.

ГЛАВА VI

ФАЙЛИ ТА ДОКУМЕНТИ

Стаття 14

1. Кожна з митних адміністрацій, на запит або за власною ініціативою, надає одна одній звіти, записи свідчень або завірені копії документів, які містять усю наявну інформацію про заплановані або вчинені дії, які є, або можуть вважатися митним порушенням на території Держави іншої митної адміністрації.

2. Документи, передбачені цією Угодою, можуть бути замінені комп'ютеризованою інформацією, виробленою у будь-який формі для цих же цілей. Усі відповідні матеріали, необхідні для інтерпретації та використання такої інформації та документів, мають бути подані разом з нею.

3. Оригінали справ і документів вимагаються лише у тих випадках, коли завірених копій недостатньо.

4. Оригінали справ та документів, отримані в рамках цієї Угоди, повинні бути повернуті якомога скоріше.

ГЛАВА VII

ЕКСПЕРТИ ТА СВІДКИ

Стаття 15

1. На запит однієї з Договірних Сторін щодо митного порушення, запитувана митна адміністрація може при можливості уповноважити своїх посадових осіб виступити перед компетентними органами запитуючої Договірної Сторони у якості експерта або свідка у фактах, встановлених ними під час виконання своїх службових обов'язків та надавати свідчення. Запит про виступ у суді повинен чітко вказувати у якій справі та в якій якості виступає посадова особа.

2. За вимогою, у документі про надання повноважень на надання свідчень запитувана митна адміністрація чітко вказує межі, в яких її посадові особи можуть надавати свідчення.

3. Положення, зазначені у пункті 2 Статті 13 цієї Угоди, поширюються на посадових осіб митних адміністрацій, уповноважених надавати свідчення під час їх перебування на території Держави запитуючої Договірної Сторони.

ГЛАВА VII

ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЇ, ДОКУМЕНТІВ ТА ЗАХИСТ ДАНИХ

Стаття 16

1. Інформація, повідомлення та документи, отримані в ході надання адміністративної допомоги, можуть бути використані у цивільних, кримінальних та адміністративних розслідуваннях лише для цілей цієї Угоди, згідно з умовами, викладеними у відповідному законодавстві Держави Договірної Сторони.

2. Така інформація, повідомлення та документи можуть бути надані іншим урядовим органам, ніж тим, які передбачені цією Угодою тільки якщо митна адміністрація, яка їх надала, надасть спеціальний дозвіл, та за умови, що законодавство Держави митної адміністрації, що їх отримує, не забороняє таке надання.

3. Обмеження, зазначені у пунктах 1 та 2 цієї Статті, не поширюються на інформацію, повідомлення та документи, які стосуються митних порушень, пов'язаних з наркотичними засобами та психотропними речовинами.

4. Інформація, повідомлення та документи, що є у розпорядженні митної адміністрації запитуючої Договірної Сторони, користуються, згідно з цією Угодою, тим же рівнем захисту, який надається документам та інформації подібного характеру згідно з законодавством Держави вказаної Договірної Сторони.

Стаття 17

Якщо має місце обмін персональними даними відповідно до цієї Угоди, Договірні Сторони забезпечують, принаймні, такий рівень захисту, який випливає із застосування положень Додатка до цієї Угоди, який є невід'ємною частиною цієї Угоди.

ГЛАВА IX

ВИНЯТКИ

Стаття 18

1. Якщо запитувана митна адміністрація вважає, що запитувана допомога може заподіяти шкоди суверенітету, громадському порядку, безпеці або іншим суттєвим інтересам Держави запитуваної Договірної Сторони, або може призвести до порушення промислової, комерційної або професійної таємниці, або будь-якої іншої таємниці, захищеної законодавством Держави цієї Договірної Сторони або буде несумісною із законодавством її Держави, митна адміністрація може відмовити у наданні такої допомоги, надати її частково, або надати за певних умов або вимог.

2. Якщо одна з митних адміністрацій звертається із запитом про допомогу, яку вона сама не змогла б подати, якби до неї був звернений такий запит від іншої митної адміністрації, вона повинна зазначити цей факт у своєму запиті. Виконання такого запиту здійснюється на розсуд запитуваної митної адміністрації.

3. Надання допомоги може бути відкладено запитуваною митною адміністрацією на тій підставі, що надання допомоги перешкоджатиме розслідуванню, судовому процесу чи судовому переслідуванню, що триває на даний момент. В такому випадку запитувана митна адміністрація проводить консультації з запитуючою митною адміністрацією для визначення того, чи може допомога бути надана за умови задовольняння вимог, які може висунути запитувана митна адміністрація.

4. У випадку відмови чи відкладення виконання запиту, повинні бути надані причини щодо цього.

ГЛАВА X

ВИТРАТИ

Стаття 19

Обидві митні адміністрації не будуть приймати претензії щодо відшкодування витрат, понесених у зв'язку з виконанням цієї Угоди, за винятком витрат, пов'язаних з викликом свідків, оплати експертів, та заробітної платні перекладачів, якщо вони не є державними службовцями.

ГЛАВА XI

ЗАСТОСУВАННЯ УГОДИ ТА ТЕРИТОРІАЛЬНЕ ЗАСТОСУВАННЯ

Стаття 20

1. Митні адміністрації можуть вживати заходів для того, щоб їх посадові особи, відповідальні за розслідування та припинення митних порушень, підтримували безпосередній зв'язок один з одним.

2. Митні адміністрації погоджують детальні домовленості для спрощення застосування цієї Угоди.

3. Створюється Спільна українсько-італійська комісія, до якої ввійдуть Голова Державної митної служби України та Директор Італійської митної адміністрації, або їхні представники, яким допомагають експерти, як зустрічатимуться при необхідності, на прохання однієї з митних адміністрацій, з метою нагляду за ходом виконання цієї Угоди, а також для вирішення проблемних питань, що можуть виникнути.

4. Суперечки, вирішення яких не буде знайдено Спільною українсько-італійською комісією, вирішуються дипломатичними каналами.

Стаття 21

Ця Угода застосовується на митних територіях Держав обох Договірних Сторін, як це передбачено у їхнім законодавстві.

ГЛАВА XII

НАБУТТЯ ЧИННОСТІ ТА ЗАКІНЧЕННЯ ТЕРМІНУ ДІЇ

Стаття 22

Ця Угода набуває чинності у перший день другого місяця з дати отримання останнього повідомлення, яким Договірні Сторони інформують одна одну про виконання всіх внутрішньодержавних процедур, необхідних для набуття цією Угодою чинності.

Стаття 23

Ця Угода укладається на невизначений термін, якщо не буде зупинена однією з Договірних Сторін через дипломатичні канали. Дія цієї Угоди припиняється через три місяці після отримання такого повідомлення іншою Договірною Стороною.

Стаття 24

Договірні Сторони зустрічаються з метою перегляду цієї Угоди на запит або наприкінці п'ятирічного періоду після набрання нею чинності, якщо вони не повідомлять одна одну у письмовій формі, що у такому перегляді немає потреби.

На посвідчення чого, ті хто нижче підписався, належним чином уповноважені їхніми Урядами підписали цю Угоду.

Вчинено в м. Рим 13 березня 2003 року у двох примірниках, кожний українською, італійською та англійською мовами, при цьому усі тексти є автентичними. У разі розбіжностей щодо тлумачення положень цієї Угоди, перевага надається тексту англійською мовою.

1. Персональні дані, які зазнають автоматичної обробки, повинні:

a) одержуватися і оброблятися безпристрасно і законно;

b) зберігатися для конкретних і законних цілей і не використовуватися у спосіб, несумісний з такими цілями;

c) достатніми, відповідними і не надмірними відносно цілей, задля яких вони зберігаються;

d) точними і, коли необхідно, оновлюватися;

e) збереженими в формі, яка дозволяє ідентифікацію суб'єктів даних не довше, ніж вимагається для цілей, задля якої вони зберігаються.

2. Персональні дані відносно расової приналежності, політичних поглядів, релігійних чи інших вірувань, а також персональні дані стосовно здоров'я або сексуального життя не можуть оброблятися автоматично, якщо національне законодавство не забезпечує відповідних гарантій. Те ж саме застосовується до персональних даних, які мають відношення до засуджень в кримінальному порядку.

3. Відповідних запобіжних заходів повинно бути вжито для захисту персональних даних, які зберігаються в автоматизованих файлах даних проти неуповноваженого знищення або випадкової втрати, а також проти неуповноваженого доступу, обробки або розповсюдження.

4. Будь-яка особа має право:

a) установити існування автоматизованого особистого файла даних, головних цілей, а також ідентичності і постійного місця проживання або головного місцезнаходження підприємства оператора файла;

b) одержувати з відповідними проміжками і без надмірної затримки або витрат, підтвердження, чи особисті дані щодо неї зберігаються в автоматизованому файлі даних, а також повідомлення її про такі дані в чіткій формі;

c) добиватися, в залежності від обставин, виправлення або знищення таких даних, які були оброблені з порушенням національного законодавства, яке вводить в дію основні принципи, встановлених у параграфах 1 і 2 цього Додатку;

d) мати судовий засіб захисту прав, якщо запит про надання інформації або, в залежності від обставин, сповіщення, виправлення або знищення, як вказано у підпараграфах b і c цього параграфа не виконуються.

5.1. Не допускається жодних винятків з положень, викладених у параграфах 1, 2 і 4 цього Додатка, за виключенням обмежень, визначених в цьому параграфі.

5.2. Часткова відміна положень параграфів 1, 2 і 4 цього Додатку повинна бути дозволена тоді, коли така часткова відміна передбачена законом Договірної Сторони та містить необхідний захід в демократичному суспільстві в інтересах:

a) захисту державної і громадської безпеки, фінансових інтересів держави або попередження злочинності;

b) захист суб'єкта даних або прав і свобод інших.

5.3. Обмеження на захист прав, вказані в параграфі 4, підпараграфах b, c і d цього Додатка, можуть бути передбачені законом щодо автоматизованих персональних файлів даних, які використовуються для статистичних або науково-дослідницьких цілей, де очевидно не існує ризику порушення приватності суб'єкта даних.

6. Обидві Договірні Сторони приймають на себе зобов'язання встановити відповідні санкції та заходи проти порушення положень національного законодавства, які випливають із основних принципів, викладених у цьому Додатку.

7. Жодне з положень цього Додатку не повинно тлумачитись як обмежувальне або таке, що інакше впливає на можливість Договірних Сторони надати суб'єктам даних більш широкий ступінь захисту, ніж зумовлені в цьому Додатку.