Угода
між Кабінетом Міністрів України та Урядом Соціалістичної Республіки В'єтнам про реадмісію громадян обох держав
|
Дата підписання:
Дата затвердження Україною:
Дата набрання чинності для України:
|
25.09.2007 р.
03.09.2008 р.
10.04.2009 р.
|
Кабінет Міністрів України та Уряд Соціалістичної Республіки В'єтнам, які далі йменуються Договірні Сторони,
бажаючи сприяти двостороннім дружнім відносинам і співробітництву та забезпечувати ефективнішу імплементацію законодавства, що стосується переміщення громадян обох держав Договірних Сторін,
з метою запобігання нелегальній міграції,
на основі взаємності,
домовилися про таке:
Стаття 1
Реадмісія громадян обох держав
1. Відповідно до положень цієї Угоди та на запит однієї Договірної Сторони, інша Договірна Сторона здійснює реадмісію осіб, які не виконують чи більше не виконують правові вимоги стосовно в'їзду чи перебування на території держави запитуючої Договірної Сторони, далі - осіб, які підлягають реадмісії.
2. Запитуюча Договірна Сторона негайно та без будь-яких спеціальних процедур здійснює реадмісію осіб, які підлягають реадмісії та які, відповідно до результатів перевірки компетентними органами, не є громадянами держави запитуваної Договірної Сторони або не відповідають вимогам, передбаченим у статті 2 цієї Угоди.
Стаття 2
Відповідність вимогам та умови реадмісії
1. Кожна Договірна Сторона, відповідно до пункту 1 статті 1, здійснює реадмісію осіб, які підлягають реадмісії та які, відповідно до результатів перевірки, відповідають таким вимогам:
a) мають громадянство держави запитуваної Договірної Сторони, одночасно не маючи громадянства держави запитуючої Договірної Сторони чи будь-якої іншої держави;
b) будь-коли до їхнього в'їзду на територію держави запитуючої Договірної Сторони мали законне постійне місце проживання на території держави запитуваної сторони та не мають постійного місця проживання в третій країні;
c) підлягають чинному наказу про депортацію згідно із національним законодавством держави запитуючої Договірної Сторони.
2. Якщо особа, яка підлягає реадмісії, має дійсний дозвіл на в'їзд та перебування в третій державі, запитуюча Договірна Сторона надає особі, яка підлягає реадмісії, можливість переїхати до цієї держави та утримується від передачі цієї особи запитаній Договірній Стороні.
Стаття 3
Законні права осіб, які підлягають реадмісії
1. Передача та прийняття осіб, які підлягають реадмісії, організуються відповідно до національного законодавства держав Договірних Сторін та міжнародного права, а також гарантованих принципів порядку, безпеки та гідності, з урахуванням гуманітарних аспектів і єдності сім'ї осіб, які підлягають реадмісії.
2. Якщо особа, яка підлягає реадмісії, надає докази того, що їй потрібно владнати конкретні особисті чи майнові питання, запитуюча Договірна Сторона дозволяє цій особі протягом певного періоду до передачі вирішити ці питання, у кожному конкретному випадку виходячи з конкретних ситуацій.
3. Особи, які підлягають реадмісії, мають право, відповідно до положень національного законодавства держави запитуючої Договірної Сторони, взяти з собою чи переправити в державу запитуваної Договірної Сторони будь-яке майно, у тому числі будь-які платіжні засоби, законно отримані під час перебування на території держави запитуючої Договірної Сторони.
Стаття 4
Процедури реадмісії
1. Запитувана договірна Сторона відповідає на запит щодо здійснення реадмісії осіб, які підлягають реадмісії, виданий запитуючою Договірною Стороною, протягом 45 днів після дати отримання такого запиту. Запитувана Договірна Сторона робить усе можливе, щоб скоротити час надання відповіді на запит у разі, якщо запитуюча Договірна Сторона повідомляє запитуваній Договірній Стороні про те, що особа, яка підлягає реадмісії, поміщена в заклад, що знаходиться під охороною, або заарештована з метою здійснення депортації.
2. Запитуюча Договірна Сторона повідомляє запитувану Договірну Сторону про заплановану дату передачі особи, яка підлягає реадмісії, принаймні за 7 днів до настання цієї дати.
3. Запит щодо здійснення реадмісії відповідно до пункту 2 статті 1 подається запитуваною Договірною Стороною запитуючій Договірній Стороні протягом 90 днів з дати передачі відповідної особи запитуваній Договірній Стороні, за винятком випадків, коли ця особа на день передачі не мала громадянства держави запитуваної Договірної Сторони.
Стаття 5
Витрати
1. Усі витрати, пов'язані з перевезенням осіб, які підлягають реадмісії та які зазначені у статті 1, до пропускного пункту на кордоні запитуваної Договірної Сторони та усі витрати, пов'язані з реадмісією осіб, перевірка яких була здійснена неправильно та які були передані відповідно до пункту 2 статті 1, несе запитуюча Договірна Сторона.
2. Для того, щоб забезпечити ефективну імплементацію положень цієї Угоди, Договірні Сторони співпрацюють у сфері обміну експертами та досвідом, а також забезпечення навчання та надання організаційної, технічної і технологічної допомоги одна одній.
Стаття 6
Захист даних
1. Особисті дані, необхідні для виконання цієї Угоди, можуть включати:
a) особисту інформацію про особу, яка підлягає реадмісії, та, у разі необхідності, про членів її сім'ї, таку як прізвище, ім'я, попередні імена (якщо такі є), прізвиська або псевдоніми, інші імена (якщо такі є), дата та місце народження, стать, теперішнє(і) та можливе(і) попереднє(і) громадянство(а);
b) паспорт, посвідчення особи, інші документи для підтвердження та перевірки особистості, дозволи на перетинання кордону (кількість, дійсність, дата видачі, орган, що видав, місце видачі тощо);
c) іншу інформацію, що використовується для ідентифікації осіб, які підлягають реадмісії;
d) місця перебування та опис маршрутів переміщення;
e) видані дозволи на перебування або візу;
f) інші матеріали, які слугують для встановлення особи, якщо це є застосовним. Це могло б використовуватися для перевірки умов реадмісії осіб, які підлягають реадмісії, відповідно до цієї Угоди.
2. Передача особистих даних здійснюється відповідно до національного законодавства держав кожної з Договірних Сторін та відповідно до таких принципів:
a) особисті дані можуть використовуватися тільки для мети й відповідно до умов, які визначені органом, що передає;
b) на прохання органу, що передає, орган, що отримує, повідомляє орган, що передає, про мету використання наданих даних та досягнуті результати;
c) особисті дані можуть надаватись тільки компетентним органам та службам. Дані можуть надаватися іншим органам чи службам тільки за попередньої згоди органу, що передає;
d) орган, що передає, приділяє увагу точності даних, які передаються, а також потребі та відповідності їхньої передачі для запланованої мети. Орган, що передає, повинен дотримуватися заборони щодо передачі даних, передбаченої національним законодавством своєї держави. У разі передачі неправильних чи заборонених даних орган, що отримує, повинен негайно бути повідомлений та зобов'язаний виправити чи знищити такі дані;
e) орган, що передає, та орган, що отримує, документують факт передачі та отримання особистих даних;
f) орган, що передає, та орган, що отримує, ефективно захищають надані особисті дані від доступу не уповноважених осіб, зміни чи розкриття.
Стаття 7
Положення, що стосуються імплементації
1. Для імплементації положень цієї Угоди Договірні Сторони протягом 180 (ста вісімдесяти) днів з дати підписання цієї Угоди укладають Виконавчий протокол, в якому визначатимуться:
a) органи, відповідальні за виконання окремих положень цієї Угоди;
b) пункти передачі та прийняття громадян;
c) необхідні дані та інформація для передачі, прийняття та супроводження осіб, які підлягають реадмісії, та порядок виконання необхідних процедур.
2. Положення цієї Угоди не застосовуються до громадян держав однієї Договірної Сторони, які в'їхали на територію держави іншої Договірної Сторони до дати набуття чинності цією Угодою.
3. Положення цієї Угоди не впливають на будь-які права та зобов'язання кожної Договірної Сторони за будь-якими іншими міжнародними угодами, учасниками яких є держави Договірних Сторін.
Стаття 8
Набуття чинності
1. Ця Угода підлягає затвердженню або ратифікації відповідно до національного законодавства держави кожної з Договірних Сторін, які підтверджуються обміном дипломатичними нотами. Ця Угода набуває чинності після 30 днів з дати отримання останньої ноти, що підтверджує таке затвердження або ратифікацію.
2. Ця Угода укладається на невизначений період. Кожна Договірна Сторона може припинити дію цієї Угоди за допомогою повідомлення. У такому разі термін дії цієї Угоди закінчується після 90 днів з дати отримання повідомлення про припинення дії.
3. Договірні Сторони можуть за взаємної згоди вносити зміни до цієї Угоди у письмовому вигляді.
Стаття 9
Вирішення спорів
Будь-який спір щодо тлумачення чи виконання цієї Угоди вирішується за допомогою консультацій між компетентними органами, визначеними у Виконавчому протоколі. У разі, якщо не може бути досягнуто згоди, спір вирішується дипломатичними каналами.
На посвідчення чого нижчепідписані, належним чином на те уповноважені, підписали цю Угоду.
Вчинено в м. Нью-Йорк 25 вересня 2007 року українською, в'єтнамською та англійською мовами, причому всі тексти є автентичними, у двох дійсних примірниках. У разі розбіжностей у їхньому тлумаченні, текст, викладений англійською мовою, матиме переважну силу.
За Кабінет За Уряд Соціалістичної
Міністрів України Республіки В'єтнам
(підпис) (підпис)