Угода
між Кабінетом Міністрів України та Швейцарською Федеральною Радою про реадмісію осіб, які перебувають на територіях їх держав нелегально
|
Дата підписання:
Дата набрання чинності для України: 01.10.2004
|
11.07.2003
|
Кабінет Міністрів України та Швейцарська Федеральна Рада (надалі іменовані "Сторони")
висловлюючи бажання підтримувати та зміцнювати дух солідарності та взаємного співробітництва,
визначившись щодо заходів боротьби з нелегальною імміграцією,
прагнучи спростити процес реадмісії осіб,
домовилися про таке:
Стаття 1
Реадмісія своїх громадян
1. На запит іншої Сторони кожна Сторона буде приймати без формальностей будь-яку особу, яка не виконує або припинила виконувати чинні умови в'їзду або перебування на цілісній території держави запитуючої Сторони, якщо є докази або обґрунтовано встановлено, що він або вона є громадянином запитуваної Сторони.
2. Запитуюча Сторона буде приймати таких осіб назад на таких самих умовах, якщо у результаті перевірки було встановлено, що він або вона не належать до громадянства держави запитуваної Сторони.
Стаття 2
Реадмісія громадян третіх країн
1. Кожна із Сторін на запит іншої Сторони буде приймати на свою територію без зайвих формальностей будь-яких осіб, які не є громадянами жодної із Сторін (громадян третьої країни та осіб без громадянства), та мають дозвіл на постійне проживання або статус біженця на території держави запитуваної Сторони за умови, якщо така особа не виконує або припинила виконувати умови в'їзду чи перебування на території держави запитуючої Сторони.
2. Запитуюча Сторона буде здійснювати прийом будь-якої особи, про яку йдеться в пункті 1 цієї статті, якщо є докази того, що він або вона не мали дозволу на постійне проживання або статусу біженця на території держави запитуваної Сторони, на момент залишення території держави запитуваної Сторони.
Стаття 3
Дозвіл на постійне проживання
Дозвіл на постійне проживання - це будь-який дозвіл, зазначений у пункті 3.2 Додатка до цієї Угоди, і який надається компетентними органами держави Сторони у відповідності до національного законодавства.
Стаття 4
Часові обмеження
1. Запитувана Сторона відповідає на запит щодо реадмісії невідкладно та у будь-якому випадку максимально протягом 15 робочих днів.
2. Запитувана Сторона невідкладно приймає осіб, які підлягають реадмісії в результаті досягнутої домовленості, та в будь-якому випадку не пізніше, ніж протягом одного місяця. Цей термін може бути подовжено за зверненням запитуючої Сторони. Компетентні органи держави кожної Сторони попередньо у письмовій формі домовляються про дату здійснення передачі.
3. Якщо доведено, що громадянин третьої країни або особа без громадянства безперервно проживав більше шести місяців на території держави запитуючої Сторони, яка про це знала, тоді ця Сторона не може подавати запит щодо здійснення реадмісії. У виключних випадках, пов'язаних з серйозними проблемами зі здоров'ям, вимогами законодавства або важливими практичними труднощами, цей період може бути продовжений до дванадцяти місяців.
Стаття 5
Транзит
1. Кожна Сторона на запит іншої Сторони дозволяє здійснення транзитного перевезення громадян третіх країн та осіб без громадянства під наглядом відповідних органів (далі "транзит"), якщо є гарантії їх прийому в іншій транзитній країні або в країні призначення. У таких випадках транзитна віза запитуваної Сторони не вимагається.
2. Транзит осіб, про яких йдеться у пункті 1 цієї статті, не здійснюється або у ньому відмовляється у разі наявності достатніх доказів того, що в країні призначення або в будь-якій транзитній країні особа може піддаватися негуманному ставленню, бути страчена, або її життя, фізичне благополуччя або свобода можуть бути у небезпеці через національну, релігійну, расову приналежність або політичні погляди.
3. Транзит таких осіб не здійснюється, якщо на цілісній території держави запитуваної Сторони, транзитної країни або країни призначення, особа може підлягати кримінальній відповідальності або відбувати покарання, за винятком нелегального перетину кордону.
4. Запит щодо здійснення транзиту оформлюється та надається у письмовій формі безпосередньо Міністерством внутрішніх справ України та Департаментом юстиції та поліції Швейцарської Конфедерації. Форма та зміст такого запиту подається у Додатку до цієї Угоди.
5. У разі відмови у здійсненні запиту про транзит через невідповідність вимогам, які містяться у пунктах 1-3 цієї статті запитувана Сторона письмово повідомляє запитуючу Сторону про підстави такого рішення. Не зважаючи на попередні запевнення запитуючої Сторони, особи, відносно яких здійснюється транзит, можуть бути повернуті, якщо згодом з'ясується, що не були дотримані вимоги, про які йдеться в пункті 1 цієї статті або виникли перешкоди щодо виконання пунктів 2 або 3 цієї статті. У таких випадках запитуюча Сторона приймає назад відповідну особу.
Стаття 6
Захист даних
1. У разі передачі даних про особу в рамках виконання цієї Угоди, такі дані збираються, оброблюються та захищаються у відповідності до національного законодавства. Зокрема, будуть дотримуватися наступні принципи:
a) Сторона, яка отримує такі дані використовує їх тільки в цілях та за умов, зазначених Стороною, яка їх надає.
b) На запит Сторони, яка надає дані, Сторона, що їх отримує, інформує про використання таких даних та про отримані результати.
c) Дані про особу можуть бути передані та використані тільки компетентними органами, які відповідають за реалізацію цієї Угоди. Подальша передача таких даних іншим органам може здійснюватися за умов отримання згоди у письмовій формі від Сторони, яка їх надає.
d) Сторона, яка надає дані, забезпечує надання точних, необхідних та достатніх даних для досягнення відповідних цілей. Будуть дотримуватися обмеження, які передбачені чинним законодавством обох держав. Якщо передані дані неточні або передані незаконно, Сторона, що їх отримує, інформується про це невідкладно та вносить правки або знищує такі дані.
e) За її/його запитом будь-яка особа у відповідності до національного законодавства Сторони, яка надає дані про особу, має право отримати інформацію про передачу даних про неї та про цілі, заради яких це здійснюється.
f) Передані дані про особу зберігаються стільки, скільки потрібно для досягнення цілей, заради яких це здійснюється. Кожна Сторона визначає відповідний орган з метою контролю за обробкою та використанням таких даних.
g) Кожна Сторона захищає дані про особу від несанкціонованого доступу, внесення змін або розголошення.
2. Дані про особу, які передаються у зв'язку з реадмісією осіб, можуть включати наступне:
a) Інформацію про особу, яка передається, а у разі необхідності і про членів її родини (прізвище, ім'я, включаючи попередні, псевдоніми або прізвиська, вигадане ім'я, дата і місце народження, стать, теперішнє та попереднє громадянство);
b) Посвідчення особи або паспорт (номер, термін дії, дата видачі, ким виданий, місце видачі тощо);
c) Інші деталі, необхідні для ідентифікації особи, яку передають (наприклад, відбитки пальців);
d) Дані про маршрут руху та місця зупинок.
Стаття 7
Витрати
Всі транспортні витрати, пов'язані з реадмісією та транзитом через кордон запитуваної Сторони або до кордону країни призначення, а також повернення осіб відповідно до пунктів 2 статей 1 та 2 цієї Угоди, також здійснюються за рахунок запитуючої Сторони.
Стаття 8
Положення щодо імплементації
1. Заходи, необхідні для імплементації цієї Угоди, узгоджуються Міністерством внутрішніх справ України та Департаментом юстиції та поліції Швейцарської Конфедерації, зокрема:
a) Документи та інформація, необхідні для здійснення реадмісії;
b) Порядок оплати, передбачений у статті 7 цієї Угоди;
зазначені у Додатку до цієї Угоди, який є складовою частиною Угоди.
2. Зміни до цього Додатка можуть бути ініційовані Міністерством внутрішніх справ України та Департаментом юстиції та поліції Швейцарської Конфедерації, які набувають чинності у порядку, передбаченому пунктом 1 статті 13 цієї Угоди.
3. Через 30 днів після підписання Угоди Сторони обмінюються списком компетентних органів, які відповідають за імплементацію цієї Угоди, з їх адресами, а також списком пунктів перетину кордону, через які буде здійснюватися реадмісія та транзит.
Стаття 9
Інші зобов'язання
Ця Угода не впливає на інші зобов'язання Сторін, які виникають з:
a) міжнародних угод щодо захисту прав людини, зокрема Європейської Конвенції про захист прав і основних свобод людини від 4 листопада 1950 року (
995_004)
;
b) положень Конвенції про статус біженців від 28 липня 1951 року (
995_011)
та Протоколу, який стосується статусу біженців від 31 січня 1967 року (
995_363)
;
c) міжнародних угод про екстрадицію.
Стаття 10
Принципи співробітництва
1. Обидві Сторони будуть надавати одна одній підтримку щодо застосування та тлумачення цієї Угоди. Вони повинні регулярно інформувати одна одну про вимоги щодо імміграції громадян третіх країн. У разі виникнення розбіжностей в процесі тлумачення, застосування або виконання цієї Угоди проводяться консультації та взаємний обмін думками в усній чи письмовій формі між компетентними органами держав Сторін.
2. Закордонне представництво Сторони, що отримує запити, у відповідності до статей 1 та 2 цієї Угоди, буде надавати допомогу іншій Стороні відповідно до цього запиту, щодо підтвердження належності до громадянства, зокрема шляхом співбесіди з особами, які збираються залишити певну країну. У разі необхідності можуть призначатися експерти для встановлення громадянства.
Стаття 11
Припинення дії
Кожна Сторона після проведення консультацій з іншою Стороною може повністю або частково призупинити виконання положень цієї Угоди з причин дотримання громадського порядку, охорони здоров'я та безпеки. Про це в письмовій формі невідкладно повідомляється інша Сторона.
Стаття 12
Застосування
Ця Угода також застосовується на території Князівства Ліхтенштейн та по відношенню до громадян Князівства Ліхтенштейн на підставі Угоди між Швейцарською Конфедерацією та Князівством Ліхтенштейн від 29.03.1923 року.
Стаття 13
Набуття чинності та закінчення терміну дії
1. Ця Угода набуває чинності у перший день другого місяця з дати отримання Сторонами останнього письмового повідомлення про виконання всіх внутрішньодержавних процедур, необхідних для набуття цією Угодою чинності.
2. Кожна Сторона може припинити дію цієї Угоди в будь-який час шляхом відповідного письмового повідомлення іншої Сторони. У такому випадку Угода втрачає чинність через 30 днів після дати отримання такого повідомлення.
Вчинено у м. Києві 11 липня 2003 р. в двох примірниках кожний українською, німецькою та англійською мовами, при цьому всі тексти є автентичними.
За Кабінет Міністрів За Швейцарську
України Федеральну Раду
Додаток
до Угоди між Кабінетом Міністрів України та Швейцарською Федеральною Радою про реадмісію осіб, які перебувають на територіях їх держав нелегально
1. До Статті 1 Угоди:
1.1. Громадянство Швейцарії може бути підтверджене:
- дійсним посвідченням особи,
- дійсним паспортом або документом, який його замінює (сертифікат на випадок надзвичайних ситуацій, перепустка).
Якщо надаються такі документи, Швейцарія визнає громадянство без подальшого вивчення справи.
1.2. Громадянство Швейцарії може бути встановлене зокрема:
- усіма документами, про які йдеться у пункті 1.1 цього Додатка, якщо строк їх дії закінчився;
- посвідченням особи, яке вказує на службу у Швейцарських Збройних Силах;
- посвідченням водія;
- свідоцтвом про народження;
- показаннями свідків;
- інформацією, яку надає особа щодо свого громадянства;
- мовою цієї особи (наприклад лінгвістичний аналіз, здійснений за допомогою експертів);
- порівнянням дактилограм;
- довідкою місцевої поліції про втрату особою свого паспорта.
У таких випадках належність до громадянства Швейцарії буде встановлена, якщо особа не була його позбавлена Швейцарією.
1.3. Громадянство України може бути підтверджене:
- паспортом громадянина України;
- тимчасовим посвідченням громадянина України;
- свідоцтвом про належність до громадянства України;
- паспортом громадянина України для виїзду за кордон;
- дипломатичним паспортом;
- службовим паспортом України;
- проїзним документом дитини;
- посвідченням особи моряка;
- посвідченням члена екіпажу;
- посвідченням особи на повернення в Україну.
Якщо надаються такі документи, Україна визнає громадянство без подальшого вивчення справи.
1.4. Громадянство України може бути встановлене зокрема:
- усіма документами, про які йдеться у пункті 1.3 цього Додатка, якщо строк їх дії закінчився;
- посвідченням особи, яке вказує на службу у Збройних Силах України;
- посвідченням водія;
- свідоцтвом про народження;
- показанням свідків;
- інформацією, яку надає особа щодо його або її громадянства;
- мовою цієї особи (наприклад лінгвістичний аналіз, здійснений за допомогою експертів);
- порівнянням дактилограм;
- довідка місцевого органу міліції про втрату особою свого паспорта;
- ідентифікацією особи за місцем її або його постійного проживання за обов'язкової наявності фотокартки цієї особи;
- у деяких випадках письмовою заявою туристичної групи або її керівника, членом якої є ця особа.
У таких випадках належність до громадянства України може бути встановлена, якщо особа не була його позбавлена Україною.
2. До Статті 1 Угоди:
2.1. Якщо запитуюча Сторона вважає, що громадянство особи встановлене, відповідно пункту 1 статті 1 цієї Угоди, ця Сторона направляє письмово запитуваній Стороні наступну інформацію про таку особу:
a) ім'я та прізвище, включаючи дівоче (для жінок);
b) дата та місце народження;
c) останню відому адресу проживання в країні походження;
d) тип, серія та номер паспорта, строк його дії або іншого проїзного документа, а також дані про орган, який його видав, з фотокопією цього проїзного документа.
Письмова відповідь надається запитуючій Стороні невідкладно.
2.2. Якщо здійснюється реадмісія осіб, які потребують медичної допомоги, запитуюча Сторона додатково надає інформацію про стан здоров'я таких осіб, включаючи певні будь-які медичні документи та дані про потребу у спеціальному лікуванні особи, таких як медичне або інше лікування, нагляд або перевезення каретою швидкої допомоги.
3. До статей 2 та 3 Угоди:
3.1. Запит про реадмісію, відповідно статті 2 цієї Угоди, повинен містити наступну інформацію про особу:
a) ім'я та прізвище, включаючи дівоче (для жінок);
b) дата та місце народження;
c) громадянство;
d) останню відому адресу проживання в країні походження;
e) тип, серія та номер паспорта, строк його дії або іншого проїзного документа, а також дані про орган, який його видав, з фотокопією цього проїзного документа.
3.2. Постійне місце проживання може бути доведене наступними документами:
a) на території Швейцарської Конфедерації:
- дійсний дозвіл "C" на постійне проживання, який видається іноземцям кантональними органами влади;
- дійсний паспорт біженця, передбачений Конвенцією про статус біженців від 28 липня 1951 року (
995_011)
(проїзний документ, про який йдеться у Конвенції);
- дійсний паспорт, який видається іноземцям.
b) на території України:
- паспортний документ іноземця, з відміткою "має дозвіл на постійне проживання в Україні";
- посвідка на постійне проживання в Україні для іноземців та осіб без громадянства;
- посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон;
- проїзний документ біженця для виїзду за кордон.
3.3. Підпункти 1.2 та 1.4 цього Додатка застосовуються для припущень щодо постійного місця проживання. У таких випадках реадмісія здійснюється тільки за умов чітко висловленої згоди запитуваної Сторони. Остання має дати відповідь на запит протягом 15 робочих днів.
4. До статті 4 цієї Угоди:
Обмеження строків, передбачених у статті 4 цієї Угоди, є максимально можливими. Обмеження строків починається з моменту передачі запиту про здійснення реадмісії запитуваній Стороні.
5. До статті 5 цієї Угоди:
5.1. Запит про здійснення транзиту повинен містити наступну інформацію про особу:
a) ім'я та прізвище, включаючи дівоче (для жінок);
b) дата та місце народження;
c) громадянство;
d) останню відому адресу проживання у країні проживання;
e) тип, серія та номер паспорта, строк його дії або іншого проїзного документа, а також дані про орган, який його видав, разом з фотокопією цього проїзного документа.
5.2. Запит про здійснення транзиту у разі потреби має містити інформацію про необхідність спеціальних заходів безпеки, медичну чи іншу допомогу.
5.3. Запит про здійснення транзиту має бути надісланий у письмовій формі. Запитувана Сторона має надати відповідь протягом 5 робочих днів після отримання такого запиту.
5.4. У разі згоди запитуваної Сторони транзит буде здійснюватися протягом 30 днів з моменту отримання такої відповіді.
5.5. Точний час та інша необхідна інформація про передачу та транзит (номер рейсу, час відльоту та прильоту, дані про осіб, які супроводжують) узгоджуються безпосередньо між компетентними органами держав Сторін. Якщо транзит здійснюється по території запитуваної Сторони, максимальна кількість осіб, які перевозяться одним транспортним засобом, може бути 30.
6. До статті 7 цієї Угоди:
У відповідності до положень статті 7 цієї Угоди, всі витрати бере на себе запитуюча Сторона і протягом 30 днів після отримання рахунку-фактури має перерахувати відповідні кошти на банківський рахунок органу іншої Сторони, зазначеному у пункті 1 статті 8 цієї Угоди.
7. До статті 10 цієї Угоди:
7.1. Якщо громадянство не може бути встановлене або обгрунтовано доведене за допомогою наявних документів, консульство запитуваної Сторони на запит запитуючої Сторони невідкладно проводить співбесіду з відповідною особою.
7.2. У разі встановлення громадянства під час такої співбесіди з відповідною особою, консульство запитуваної Сторони невідкладно видає відповідний сертифікат.
7.3. Якщо припускається те чи інше громадянство після такої співбесіди з відповідною особою, відповідний сертифікат видається після проведення консультацій з центральними компетентними органами влади.
7.4. Якщо центральні компетентні органи влади вважають це необхідним, вони можуть призначати експертів для проведення співбесіди з відповідною особою для встановлення її громадянства. Якщо громадянство вдається обгрунтовано довести, консульство запитуваної Сторони невідкладно видає відповідний сертифікат.
7.5. Якщо запитуюча Сторона має інші засоби встановити або обгрунтовано довести громадянство, вона невідкладно інформує про них запитувану Сторону. Якщо остання вважає, що надані засоби не є прийнятними, вона невідкладно інформує про це компетентні органи держави запитуючої Сторони.