ДОГОВІР
про відносини добросусідства і співробітництва
між Україною та Румунією
( Договір ратифіковано Законом N 474/97-ВР від 17.07.97 )
Україна та Румунія, далі "Договірні Сторони",
будучи впевненими в тому, що добросусідство, взаємна повага
та співробітництво між двома державами відповідають
фундаментальним інтересам їх народів,
усвідомлюючи спільний стратегічний інтерес у зміцненні
незалежності, суверенітету, територіальної цілісності та
стабільності кожної з них,
вітаючи позитивні історичні зміни в Європі та будучи
натхненними спільним прагненням до єдиної Європи - континенту
миру, безпеки та співробітництва,
керуючись цілями та принципами Статуту ООН та виходячи з
верховенства загальновизнаних норм міжнародного права,
підтверджуючи свою рішучість виконувати зобов'язання, які
містяться у Гельсінському Заключному Акті, Паризькій Хартії для
нової Європи, а також в інших документах Організації з безпеки та
співробітництва у Європі,
будучи впевненими в тому, що повага до основних прав та
свобод людини є важливою передумовою для побудови нової Європи,
об'єднаної спільними цінностями демократії, свободи та правової
держави,
засуджуючи несправедливі акти тоталітарних і
військово-диктаторських режимів, які в минулому негативно впливали
на відносини між українським та румунським народами, і будучи
переконаними, що ліквідація болючої спадщини минулого можлива лише
шляхом розвитку відносин дружби і співробітництва між двома
народами, які прагнуть до створення єдиної Європи,
вважаючи, що об'єктивна оцінка минулого буде сприяти
зміцненню взаємного розуміння і довіри між двома державами та
народами,
будучи переконаними у необхідності здійснення обома
Договірними Сторонами спрямованої у майбутнє активної політики
порозуміння і злагоди, добросусідства і партнерства,
враховуючи потенціал обох країн та їхні можливості для
розвитку взаємовигідного двостороннього співробітництва,
домовились про наступне:
Стаття 1
1. Договірні Сторони базують свої відносини на взаємній
довірі, повазі, співробітництві та партнерстві.
2. Договірні Сторони поважатимуть у своїх взаємних відносинах
як і у відносинах з іншими державами принципи Статуту Організації
Об'єднаних Націй та Гельсінського Заключного Акта: суверенної
рівності, незастосування сили та погрози силою, непорушності
кордонів, територіальної цілісності держав, мирного врегулювання
спорів, невтручання у внутрішні справи, поваги до прав людини,
рівноправності та права народів розпоряджатися власною долею,
співробітництва між державами та сумлінного виконання взятих
зобов'язань відповідно до міжнародного права.
Стаття 2
1. Договірні Сторони згідно з принципами і нормами
міжнародного права та принципами Гельсінського Заключного Акта
підтверджують як непорушний існуючий між ними кордон і тому
утримуватимуться тепер і в майбутньому від будь-яких зазіхань на
цей кордон, а також від будь-яких вимог чи дій, спрямованих на
загарбання і узурпацію частини чи всієї території іншої Договірної
Сторони.
2. Договірні Сторони укладуть окремий договір про режим
кордону між двома державами та вирішать питання про делімітацію
їхнього континентального шельфу та виключних економічних зон в
Чорному морі на основі принципів і процедур, погоджених шляхом
обміну листами між міністрами закордонних справ, який відбудеться
одночасно з підписанням цього Договору. Домовленості, узгоджені
шляхом такого обміну листами, набудуть чинності одночасно з
набуттям чинності цим Договором.
Стаття 3
1. Договірні Сторони підтверджують, що вони ні за яких
обставин не будуть вдаватися до погрози силою або використання
сили проти територіальної цілісності чи політичної незалежності
іншої Договірної Сторони, а також до будь-яких інших дій,
несумісних з положеннями Статуту ООН і з принципами Гельсінського
Заключного Акта. Вони утримуватимуться також від підтримки таких
дій і не дозволятимуть третій стороні використовувати їхні
території для здійснення такого роду дій проти другої Договірної
Сторони.
2. Будь-які проблеми та спори між Договірними Сторонами
вирішуватимуться виключно мирними засобами відповідно до норм
міжнародного права.
Стаття 4
1. Договірні Сторони, визнаючи неподільний характер
європейської безпеки, співробітничатимуть з метою побудови єдиної
Європи, яку складатимуть миролюбні, демократичні та незалежні
держави. Відповідно до їхніх міжнародних зобов'язань вони
сприятимуть проведенню політики співробітництва та добросусідства,
зміцненню стабільності, миру та безпеки в їх регіоні і на
континенті.
2. Договірні Сторони будуть співробітничати з метою зміцнення
заходів довіри між державами, запобігання і мирного врегулювання
регіональних конфліктів.
Стаття 5
Договірні Сторони зміцнюватимуть та розширюватимуть
співробітництво в рамках міжнародних організацій, включаючи
регіональні та субрегіональні. Вони підтримуватимуть одна одну в
їхніх зусиллях, спрямованих на інтеграцію в європейські та
євроатлантичні структури.
Стаття 6
1. При виникненні ситуації, яка, на думку однієї з Договірних
Сторін, може створити загрозу миру чи міжнародній безпеці,
Договірні Сторони будуть проводити консультації щодо заходів, які
сприятимуть зниженню напруженості та усуненню цієї ситуації.
2. Договірні Сторони проводитимуть регулярні консультації на
різних рівнях з питань безпеки та роззброєння, які становлять
взаємний інтерес та інформуватимуть одна одну про виконання
зобов'язань, взятих на себе згідно з підписаними обома Договірними
Сторонами міжнародними документами у цій галузі.
3. Договірні Сторони здійснюватимуть співробітництво у
військовій сфері між відповідними державними органами на основі
окремих угод.
Стаття 7
1. Договірні Сторони на двосторонній та багатосторонній
основі будуть активно сприяти процесу роззброєння у Європі,
подальшому скороченню збройних сил та озброєнь до відповідних
рівнів оборонної достатності.
2. Договірні Сторони будуть спільно діяти для підтримки та
зміцнення режиму нерозповсюдження ядерної зброї, його неухильного
дотримання, а також з метою заборони виробництва, накопичення
та/або використання зброї масового знищення.
Стаття 8
Договірні Сторони відповідно до положень Європейської
Рамкової Конвенції про транскордонне співробітництво між
територіальними общинами або властями ( 995_106 ) заохочуватимуть
і підтримуватимуть безпосередні контакти та взаємовигідне
співробітництво між адміністративно-територіальними одиницями
України і Румунії, зокрема у прикордонних зонах. Вони також
сприятимуть співробітництву між адміністративно-територіальними
одиницями обох держав в рамках існуючих, а також новостворюваних
єврорегіонів "Верхній Прут" і "Нижній Дунай", до участі в яких
можуть запрошуватися адміністративно-територіальні одиниці інших
зацікавлених держав. Договірні Сторони діятимуть в напрямку
включення цього співробітництва в рамки відповідної діяльності
європейських інституцій.
Стаття 9
Договірні Сторони будуть розширювати співробітництво між
собою, а також з іншими придунайськими та причорноморськими
державами у всіх сферах, які становлять спільний інтерес.
Стаття 10
1. Для забезпечення розвитку та поглиблення двосторонніх
відносин, а також взаємного обміну думками з міжнародних питань,
Договірні Сторони будуть сприяти регулярним контактам між їх
центральними та місцевими установами. З цією метою щорічно будуть
проводитися зустрічі на рівні глав держав або урядів, або зустрічі
міністрів закордонних справ, під час яких буде обговорюватись і
виконання цього Договору.
2. Договірні Сторони заохочуватимуть подальший розвиток
міжпарламентських зв'язків.
Стаття 11
Договірні Сторони підтримуватимуть розширення прямих
контактів між їхніми громадянами, а також між неурядовими
організаціями та громадськими об'єднаннями обох країн.
Стаття 12
1. Договірні Сторони співробітничатимуть між собою і в рамках
міжнародних організацій і конференцій з метою розвитку та
застосування міжнародних стандартів, які стосуються сприяння та
захисту прав людини і основних свобод для всіх, в тому числі прав
осіб, які належать до національних меншин.
2. Договірні Сторони в разі необхідності консультуватимуться
з метою поліпшення і гармонізації їх національного законодавства у
цій галузі, розвитку контактів між людьми та вирішення проблем
гуманітарного характеру, які становлять взаємний інтерес.
Стаття 13
1. З метою захисту етнічної, культурної, мовної та релігійної
ідентичності української меншини в Румунії та румунської меншини в
Україні, Договірні Сторони будуть застосовувати міжнародні норми і
стандарти, що визначають права осіб, які належать до національних
меншин, а саме ті норми і стандарти, які містяться у Рамковій
конвенції Ради Європи про захист національних меншин, а також в:
документі Зустрічі Копенгагенської конференції щодо людського
виміру Організації з безпеки та співробітництва в Європі від 29
червня 1990 року, Декларації Генеральної Асамблеї ООН щодо прав
осіб, які належать до національних або етнічних, релігійних і
мовних меншин (Резолюція 47/135) від 18 грудня 1992 року і
Рекомендації 1201 (1993 року) Парламентської Асамблеї Ради Європи
щодо додаткового Протоколу до Європейської Конвенції з прав людини
( 995_004 ) стосовно прав національних меншин, при тому розумінні,
що ця Рекомендація не стосується колективних прав і не зобов'язує
Договірні Сторони надати відповідним особам право на спеціальний
статус територіальної автономії, заснованої на етнічних критеріях.
2. Українська меншина в Румунії включає громадян Румунії
незалежно від регіонів, де вони проживають і які відповідно до їх
вільного вибору належать цій меншині, зважаючи на їх етнічне
походження, мову, культуру чи релігію.
Румунська меншина в Україні включає громадян України
незалежно від регіонів, де вони проживають і які відповідно до їх
вільного вибору належать цій меншині, зважаючи на їх етнічне
походження, мову, культуру чи релігію.
3. Договірні Сторони зобов'язуються в разі необхідності вжити
належних заходів з метою розвитку у всіх сферах економічного,
соціального, політичного та культурного життя повної та справжньої
рівності між особами, які належать до національної меншини, та
особами, які належать до більшості населення. У цьому зв'язку вони
належним чином враховуватимуть конкретне становище осіб, які
належать до національних меншин.
4. Договірні Сторони підтверджують, що особи, яких стосується
ця стаття, мають, зокрема, право індивідуально або разом з іншими
членами їх групи, на свободу виявлення, збереження та розвиток
їхньої етнічної, культурної, мовної та релігійної ідентичності,
право зберігати та розвивати свою культуру та право на захист від
будь-якої спроби асиміляції проти їх волі. Вони мають право
здійснювати повністю та ефективно права людини і основні свободи
без будь-якої дискримінації і в умовах повної рівності перед
законом. Особи, які належать до цих меншин, мають право ефективно
брати участь у публічних справах, у тому числі через обраних
відповідно до закону представників, а також у культурному,
суспільному та економічному житті.
5. Договірні Сторони створюватимуть для осіб, які належать до
української меншини в Румунії та румунської меншини в Україні,
однакові умови для вивчення їх рідної мови. Договірні Сторони
підтверджують, що вищезгадані особи мають право на отримання
освіти рідною мовою в необхідній кількості шкіл та освітніх
державних і спеціальних учбових закладів, розміщених відповідно до
географічного розселення відповідних меншин.
Вони також мають право використовувати рідну мову у
відносинах з органами державної влади відповідно до національного
законодавства та міжнародних зобов'язань Договірних Сторін.
6. Договірні Сторони визнають, що користуючись правом на
об'єднання, особи, які належать до цих національних меншин,
відповідно до внутрішнього законодавства можуть засновувати та
підтримувати власні організації, товариства, а також освітні,
культурні та релігійні заклади та установи.
7. Договірні Сторони будуть поважати право осіб, які належать
до національних меншин, мати доступ до інформації та засобів
масової інформації рідною мовою, а також вільно обмінюватись та
розповсюджувати інформацію. Вони не перешкоджатимуть створенню і
використанню цими особами відповідно до внутрішнього законодавства
кожної із Сторін власних засобів масової інформації. Особи, яких
стосується ця стаття, мають право підтримувати контакти між собою
та з громадянами інших держав і брати участь у заходах неурядових
організацій як на національному, так і на міжнародному рівнях.
8. Договірні Сторони утримуватимуться від вжиття заходів,
які змінюють пропорційний склад населення у місцевостях, де
проживають особи, які належать до національних меншин, спрямовані
на обмеження прав і свобод цих осіб, які випливають з міжнародних
норм і стандартів, згаданих у пункті 1 цієї статті.
9. Будь-яка особа, яка належить до національної меншини і
яка вважає, що її права, захищені цією статтею, були порушені, має
право звернутися із зверненням до відповідних державних органів у
встановленому законом порядку.
10. Договірні Сторони визнають обов'язок осіб, яких
стосується ця стаття, бути лояльними до держави, громадянами якої
вони є, дотримуватися її національного законодавства, а також
поважати права інших осіб, зокрема тих, які належать до більшості
населення або до інших національних меншин.
11. Жодне з положень цієї статті не буде тлумачитись як таке,
що обмежує або заперечує права людини, визнані відповідно до
законів Договірних Сторін або угод, укладених між ними.
12. Жодне з положень цієї статті не може тлумачитись як таке,
що надає право займатися будь-якою діяльністю або діяти всупереч
цілям та принципам Статуту ООН, іншим зобов'язанням, встановленим
міжнародним правом або положеннями Гельсінського Заключного Акта
та Паризької Хартії для нової Європи, включаючи принцип
територіальної цілісності держави.
13. Договірні Сторони з метою співробітництва у спостереженні
за виконанням зобов'язань, передбачених у цій статті, створять
змішану міжурядову комісію, яка збиратиметься не менше ніж один
раз на рік.
Стаття 14
1. Договірні Сторони створюватимуть сприятливі умови для
розвитку взаємовигідних двосторонніх торгово-економічних відносин
та удосконалюватимуть їх механізм відповідно до норм та практики
світової торгівлі. Вони нададуть одна одній режим найбільшого
сприяння в економічних відносинах на умовах, передбачених
двосторонньою угодою.
2. Кожна з Договірних Сторін, відповідно до внутрішнього
законодавства та міжнародного права, створить на своїй території
сприятливі умови для економічної діяльності фізичних та юридичних
осіб іншої Договірної Сторони, включаючи взаємне заохочення та
захист інвестицій.
Стаття 15
Договірні Сторони будуть створювати необхідні умови для
ефективного співробітництва в галузі фундаментальних наукових та
прикладних досліджень, розвитку та впровадження передових
технологій. Вони сприятимуть розширенню прямих зв'язків між
науковцями, дослідними, проектними і виробничими об'єднаннями та
іншими установами в цих сферах.
Стаття 16
1. Договірні Сторони, з урахуванням їх можливостей,
розвиватимуть співробітництво в галузі охорони та поліпшення стану
навколишнього середовища, ліквідації наслідків промислових аварій
та стихійних лих. Вони співпрацюватимуть в галузі раціонального
природокористування, збільшення екологічно чистих виробництв,
здійснення ефективних природоохоронних та природовідновних заходів
з метою підвищення екологічної безпеки обох країн.
2. Договірні Сторони активізуватимуть співробітництво між
собою, з іншими країнами та міжнародними організаціями з метою
контролю, відвернення та зменшення забруднення вод Дунаю та
Чорного моря.
3. Договірні Сторони будуть негайно інформувати одна одну про
випадки екологічних катастроф і промислових аварій, які можуть
мати транскордонні наслідки, та про заходи, яких вживають для
ліквідації цих наслідків.
4. Договірні Сторони укладуть спеціальну угоду про
двостороннє співробітництво з питань охорони навколишнього
середовища.
Стаття 17
Договірні Сторони розширюватимуть співробітництво в галузі
транспорту, забезпечуючи, зокрема, свободу транзиту осіб і
вантажів через свої території відповідно до національного
законодавства та міжнародних норм і практики. З цією метою вони
укладуть відповідні угоди.
Стаття 18
Договірні Сторони співробітничатимуть з метою гармонізації
політики та програм розвитку національних інфраструктур, включаючи
енергетичні системи, а також транспортні і телекомунікаційні
мережі.
Стаття 19
1. Договірні Сторони розвиватимуть співробітництво в галузях
культури, науки та освіти.
2. Договірні Сторони сприятимуть взаємному ознайомленню своїх
громадян з надбаннями культури обох країн, підтримуватимуть
спрямовані на це державні, громадські та індивідуальні ініціативи,
а також заохочуватимуть розширення обмінів між творчими спілками,
асоціаціями, закладами культури, науки та освіти.
3. Договірні Сторони розвиватимуть співробітництво, зокрема
на основі прямих угод між університетами та іншими учбовими
закладами, науково-дослідними та науковими центрами обох країн, а
також підтримуватимуть взаємні обміни учнями, студентами,
викладачами та науковцями.
4. Договірні Сторони відповідно до їхніх внутрішніх правил
заохочуватимуть співробітництво та прямі обміни між архівами,
бібліотеками та музеями і забезпечуватимуть доступ до існуючих у
них документальних джерел для наукових співробітників та інших
громадян другої Договірної Сторони.
5. Договірні Сторони заохочуватимуть вивчення української
мови в Румунії та румунської мови в Україні і з цією метою
створюватимуть належні умови та можливості, зокрема шляхом
сприяння у підготовці викладачів та організації навчання.
6. Договірні Сторони укладуть відповідні угоди про взаємне
визнання документів про навчання та дипломів про середню та вищу
освіту, а також щодо наукових звань і вчених ступенів.
7. Договірні Сторони з метою реалізації положень цієї статті
укладуть угоди і відповідні програми.
Стаття 20
Договірні Сторони співробітничатимуть з метою збереження та
реставрації українських історичних, культурних пам'ятників і
меморіальних місць в Румунії і, відповідно, румунських - в Україні
та забезпечення доступу до них відповідно до законодавства кожної
Договірної Сторони.
Стаття 21
Договірні Сторони заохочуватимуть співробітництво в галузі
засобів масової інформації. Вони сприятимуть зусиллям, спрямованим
на взаємне та об'єктивне інформування громадян обох країн, і з
цією метою заохочуватимуть вільний обмін і поширення інформації
про соціальне, політичне, економічне, культурне та наукове життя в
їхніх країнах відповідно до внутрішніх правил та їх міжнародних
зобов'язань.
Стаття 22
Договірні Сторони розвиватимуть співробітництво в галузі
охорони здоров'я, медичних досліджень, туризму і спорту. Вони
піклуватимуться про соціальний захист своїх громадян, які
знаходяться на території другої Договірної Сторони, і з цією метою
укладуть відповідні угоди.
Стаття 23
Договірні Сторони співробітничатимуть у боротьбі із
злочинністю, зокрема, з організованою злочинністю, тероризмом,
захопленням повітряних суден та морським піратством, незаконними
фінансовими операціями, незаконним обігом наркотичних та
психотропних речовин, зброї, вибухових та отруйних речовин,
ядерних і радіоактивних матеріалів, а також з контрабандою, в тому
числі культурними цінностями. Вони укладуть з цією метою
відповідні угоди і будуть вживати спільних заходів у рамках
міжнародного співробітництва в цій галузі.
Стаття 24
1. Договірні Сторони розвиватимуть консульські відносини, а
також співробітництво в галузі правової допомоги у цивільних,
сімейних та карних справах.
2. Договірні Сторони з метою створення належних умов для
переміщення пасажирів і товарів через українсько-румунський
державний кордон співробітничатимуть в удосконаленні процедур
перетину кордону та митного контролю, а також вживатимуть заходів
для відкриття нових пунктів пропуску та розвитку існуючих. Для
цього вони укладуть відповідні угоди.
Стаття 25
Договірні Сторони укладатимуть на основі цього Договору
окремі угоди в галузях, що становлять взаємний інтерес.
Стаття 26
Цей Договір не спрямований проти будь-якої третьої держави і
не зачіпає прав та зобов'язань Договірних Сторін, встановлених
двосторонніми та багатосторонніми договорами, які укладені кожною
з них з іншими державами та міжнародними організаціями.
Стаття 27
Цей Договір укладається строком на 10 років. Його чинність
буде автоматично продовжуватися на новий п'ятирічний строк, якщо
жодна із Договірних Сторін не менше ніж за один рік до закінчення
відповідного терміну його чинності письмово не повідомить іншу
Договірну Сторону про свій намір денонсувати цей Договір.
Стаття 28
Цей Договір підлягає ратифікації відповідно до процедур,
передбачених законодавством кожної з Договірних Сторін, і набуває
чинності в день обміну ратифікаційними грамотами.
Стаття 29
Цей Договір буде зареєстрований у Секретаріаті ООН
відповідно до статті 102 Статуту Організації Об'єднаних Націй.
Вчинено в м.Констанца 2 червня 1997 р. у двох оригінальних
примірниках, кожний українською і румунською мовами, причому
обидва тексти є рівно автентичними.
За Україну За Румунію
Додаток
2 червня 1997 року Його Високоповажності
м.Київ Панові Адріану Северину
Міністру закордонних
справ Румунії
м.Бухарест
Пане Міністре,
Посилаючись на положення статті 2 Договору про відносини
добросусідства і співробітництва між Україною та Румунією,
підписаного сьогодні 2 червня 1997 року, маю честь запропонувати
Вам наступне:
1. Уряд України і Уряд Румунії укладуть, не пізніше, ніж
через 2 роки після набуття чинності Договором про відносини
добросусідства і співробітництва між Україною та Румунією, Договір
про режим державного кордону між обома державами на основі
принципу правонаступництва держав щодо кордонів, згідно з яким
проголошення незалежності України не змінює існуючий між Україною
і Румунією державний кордон, як його визначено та описано у
Договорі 1961 року про режим радянсько-румунського державного
кордону і відповідних документах демаркації, чинних станом на 16
липня 1990 року - дату прийняття Декларації про державний
суверенітет України ( 55-12 ).
2. Уряд України і Уряд Румунії нададуть право вільного
транзиту до Чорного моря для річкових і морських суден під їхніми
національними прапорами на каналах рукава Кілія Дунаю, які,
відповідно до їхнього національного законодавства, є відкриті для
судноплавства.
Конкретні аспекти цього права транзиту будуть визначені
Угодою між Урядом України і Урядом Румунії про судноплавство на
внутрішніх водних шляхах.
3. Уряд України і Уряд Румунії домовляються укласти Угоду про
зміцнення довіри та безпеки у зонах, суміжних із спільним
державним кордоном, в рамках якої Уряд України, зокрема, візьме на
себе зобов'язання не розміщувати наступальних озброєнь на острові
Зміїний, який належить Україні відповідно до вищезгаданого
пункту 1.
4. Уряд України і Уряд Румунії проведуть переговори щодо
Угоди про делімітацію континентального шельфу і виключних
економічних зон обох держав у Чорному морі на основі наступних
принципів і процедур:
а) принцип, що міститься у статті 121 Конвенції ООН з
морського права від 10 грудня 1982 року, як він застосовується у
практиці держав і у міжнародному судочинстві;
b) принцип лінії рівновіддаленості у районах делімітації, де
береги є суміжними, і принцип лінії медіани у районах, де береги є
протилежними;
c) принцип справедливості і метод пропорційності, як вони
застосовуються у практиці держав і рішеннях міжнародних інстанцій
при розмежуванні континентального шельфу та виключних економічних
зон;
d) принцип, згідно з яким жодна з Договірних Сторін не
заперечуватиме суверенітет іншої Договірної Сторони над будь-якою
частиною її території, прилеглої до району делімітації;
e) принцип врахування спеціальних обставин у зоні
делімітації;
f) до досягнення рішення щодо делімітації континентального
шельфу Договірні Сторони утримуватимуться від експлуатації
мінеральних ресурсів зони делімітації, координати якої будуть
визначені на початку переговорів на основі вищезазначених
принципів. При цьому Договірні Сторони зможуть встановити, за
спільною згодою, периметри певних площ, які розміщені у цій зоні і
ресурси яких будуть спільно використовуватися. Комерційні
товариства, уповноважені Договірними Сторонами, встановлять через
спеціальні домовленості умови експлуатації та розподілу прибутку;
g) переговори щодо укладення цієї Угоди розпочнуться якомога
скоріше, але не пізніше, ніж у трьохмісячний строк після набуття
чинності Договором про відносини добросусідства і співробітництва
між Україною та Румунією.
h) Якщо ці переговори не завершаться укладенням вищезгаданої
Угоди у розумний термін, але не більше ніж 2 роки від їх початку,
Уряд України і Уряд Румунії домовились, що справа про делімітацію
континентального шельфу та виключних економічних зон буде вирішена
Міжнародним Судом ООН на прохання будь-якої із Договірних Сторін,
за умови набуття чинності Договором про режим державного кордону
між Україною та Румунією. При цьому, Міжнародний Суд ООН зможе
розглянути прохання стосовно делімітації континентального шельфу
та виключних економічних зон до набуття чинності Договором щодо
режиму державного кордону, якщо встановить, що затримка із
набуттям ним чинності відбулася з вини іншої Договірної Сторони.
У випадку, якщо Ви будете згодні з вищезазначеним, пропоную
Вам цей лист разом з Вашим листом-відповіддю ідентичного змісту
вважати Угодою між Урядом України і Урядом Румунії.
Прошу Вас, пане Міністре, прийняти запевнення у моїй високій
повазі.
Геннадій Удовенко
Міністр закордонних справ