КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
від 28 жовтня 2009 р. N 1173
Київ
|
Про затвердження Державної цільової науково-технічної програми "Створення хіміко-металургійної галузі виробництва чистого кремнію протягом 2009-2012 років"
1. Затвердити Державну цільову науково-технічну програму "Створення хіміко-металургійної галузі виробництва чистого кремнію протягом 2009-2012 років" (далі - Програма), що додається.
2. Міністерству фінансів, Міністерству промислової політики, Міністерству економіки, Міністерству освіти і науки та Національній академії наук передбачати під час складання проекту Державного бюджету України на відповідний рік видатки на виконання заходів Програми виходячи з можливостей бюджету.
3. Міністерству економіки за поданням Національної академії наук та Міністерства промислової політики включати щороку визначені Програмою завдання, показники і заходи до відповідних розділів проекту Державної програми економічного та соціального розвитку України на відповідний рік.
4. Національній академії наук разом з Міністерством промислової політики інформувати щороку до 15 березня Кабінет Міністрів України про хід виконання Програми.
Прем'єр-міністр України
|
Ю.ТИМОШЕНКО
|
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 28 жовтня 2009 р. N 1173
ДЕРЖАВНА ЦІЛЬОВА
науково-технічна програма "Створення хіміко-металургійної галузі виробництва чистого кремнію протягом 2009-2012 років"
Загальна частина
Потужності з виробництва чистого кремнію у провідних країнах світу поступово нарощуються. На сьогодні утворився дефіцит чистого кремнію, внаслідок чого у кілька разів підвищилася ринкова ціна на нього. Світовий від'ємний баланс виробництва кремнію для потреб сонячної енергетики, що склався після 2003 року, за прогнозними даними, зростатиме протягом найближчих 10-15 років.
Підприємства, що функціонували в Україні за часів існування СРСР та у достатньому обсязі виробляли полі- та монокристалічний кремній, потребують оновлення основних фондів, впровадження новітніх технологій, розрахованих на використання вітчизняної мінерально-сировинної бази.
У зв'язку з відсутністю вітчизняного чистого кремнію підприємства, що використовують його для виробництва елементів сонячних модулів, зокрема відкриті акціонерні товариства "Завод напівпровідників" (300 тонн на рік) у м. Запоріжжі, "Чисті метали" (200 тонн на рік) у м. Світловодську Кіровоградської області та підприємства недержавної форми власності у м. Києві (близько 2800 тонн на рік), змушені працювати з використанням давальницької сировини.
Відсутність виробництва в Україні чистого та надчистого кремнію стримує подальший розвиток підприємств, які використовують кремній як сировину для виготовлення високотехнологічних виробів.
Проблема задоволення попиту зазначених підприємств у чистому кремнії виникла внаслідок припинення його виробництва за традиційною технологією, якою передбачається застосування енерговитратних хіміко-металургійних технологій.
Відновлення виробництва чистого та надчистого кремнію повинне відбуватися шляхом впровадження безвідходних технологій з підвищеним рівнем екологічної безпеки та їх постійного удосконалення з використанням новітніх наукових розробок і подальшим переходом до інтенсивного процесу виробництва.
Мета і завдання Програми
Метою Програми є створення сучасної хіміко-металургійної галузі виробництва кремнію для потреб вітчизняних підприємств - виробників високотехнологічних виробів, забезпечення розвитку наноелектроніки та нанофотоніки, випуску модулів сонячної енергетики і виробів електронної техніки, зменшення залежності від імпортної сировини та одночасне створення потужного експортного потенціалу.
Шляхи і способи розв'язання проблеми
Розв'язання проблеми можливе за двома альтернативними варіантами.
Перший варіант - орієнтація головним чином на імпорт промислового обладнання та технологій за рахунок іноземних кредитів. При цьому однією з основних вимог надання кредитів іноземними банками є залучення власних іноземних компаній для реалізації та технічного супроводження інвестицій. Як правило, пропонуються та продаються технології, що відповідають вимогам сьогодення і не зорієнтовані на майбутнє. Це обмежує перспективний розвиток галузі, виготовлення високотехнологічних видів продукції. У разі зносу основних фондів виробництва до 90 відсотків такий варіант не забезпечує корінного поліпшення ситуації в галузі, а тільки дає змогу окремим підприємствам оновити деякі виробничі потужності. За таких обставин науковий потенціал України, що традиційно мав вирішальне значення для розвитку хіміко-металургійного виробництва та економіки держави в цілому, остаточно втрачається. Крім того, не використовуються виробничі потужності машинобудівного комплексу України, зменшується кількість робочих місць, загострюються соціальні проблеми, скорочуються надходження до бюджетів усіх рівнів.
Другий варіант - інноваційно-інвестиційний шлях, який спрямований на створення і впровадження сучасних технологій та обладнання на базі кращих світових і вітчизняних розробок і передбачає:
реалізацію інноваційної стратегії розвитку, прискорення технологічного оновлення виробництва;
створення сприятливих умов для залучення інвестицій з метою розвитку галузі;
задоволення потреб внутрішнього ринку чистого кремнію та розвитку галузей промисловості, які споживають кремній;
зміцнення та розвиток вітчизняної сировинної бази для забезпечення галузі, зменшення матеріало- та енергоємності виробництва;
використання вітчизняного науково-технічного потенціалу для розроблення та впровадження новітніх технологій виробництва, що відповідають та перевищують сучасний світовий рівень;
державну підтримку фундаментальної та галузевої науки, яка є основою перспективного розвитку економіки.
Реалізація такого варіанта дає можливість замінити застарілу технічну базу виробництва чистого кремнію та закласти фундамент його сталого розвитку і сприяє розвитку суміжних галузей та зміцненню економіки.
Таким чином, оптимальним варіантом розв'язання проблеми створення хіміко-металургійної галузі виробництва чистого кремнію є шлях інвестиційно-інноваційного розвитку, який забезпечує комплексний розвиток галузі за рахунок виконання взаємопов'язаних завдань і заходів, спрямованих на технічне оновлення виробництва, використання науково-технічного потенціалу, формування високотехнологічного виробництва.
З метою відновлення виробництва, забезпечення подальшого його розвитку за результатами проведених наукових досліджень шляхом залучення коштів підприємств-інвесторів необхідно:
створити єдину інтегровану науково-технологічну інфраструктуру виробництва чистого кремнію з використанням вітчизняної мінерально-сировинної бази;
розробити технологічний регламент збагачення кварцевмісної сировини та отримання чистого кремнію із застосуванням безвідходної технології з підвищеним рівнем екологічної безпеки;
відновити в Україні виробництво металургійного кремнію з кремнезему з урахуванням результатів досліджень його структури і складу збагаченої сировини;
провести дослідження та розробити новітні технології поглибленого очищення силанів, відновлення кремнію із хлорвмісних сполук, плавлення і безперервного витягування профільованих зливків монокристалічного та мультикристалічного кремнію, формування плівок для сонячних елементів та мікросхем, здійснення контролю на всіх стадіях виробництва;
створити із залученням інститутів Національної академії наук, галузевих інститутів та вищих навчальних закладів інжинірингові центри і науково-дослідні бази для проведення дослідно-промислових випробувань за новітніми технологіями та їх впровадження;
здійснити професійну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації фахівців з вищою освітою та працівників робітничих спеціальностей відповідно до потреб галузі;
збільшити обсяг виробництва чистого кремнію у результаті впровадження нових високотехнологічних процесів відновлення кремнію;
виконати дослідні і проектні роботи з модернізації та відновлення виробничої бази підприємств, що утворюють промислову базу, зокрема відкритих акціонерних товариств "Завод напівпровідників" (м. Запоріжжя), "Чисті метали" (м. Світловодськ Кіровоградської області), хіміко-металургійної фабрики ВАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" (смт Донське Донецької області).
Прогнозні обсяги та джерела фінансування наведені у додатку 1.
Основні завдання і заходи
Для відтворення виробництва чистого кремнію і забезпечення його конкурентоспроможності, створення умов для залучення інвестицій, збільшення експортного потенціалу та розширення присутності вітчизняної продукції на внутрішньому ринку Програма передбачає виконання завдань і заходів за такими напрямами:
промислове освоєння технології збагачення кварцевмісної сировини;
розроблення хіміко-металургійних технологій отримання чистого кремнію;
вирощування монокристалів та виплавка мультикристалічних зливків;
технології виготовлення сучасних перетворювачів сонячної енергії;
сертифікаційне забезпечення та стандартизація;
проектно-конструкторські, будівельно-монтажні і пусконалагоджувальні роботи.
Завдання та заходи з виконання Програми наведено у додатку 2.
Очікувані результати виконання Програми, визначення її ефективності
Виконання Програми забезпечить:
створення сучасної хіміко-металургійної галузі виробництва чистого кремнію в обсязі 5000 тонн на рік як вертикально інтегрованої структури;
першочергове освоєння виробництва чистого кремнію ВАТ "Завод напівпровідників" (м. Запоріжжя) в обсязі 3000 тонн на рік;
утворення інжинірингового центру і науково-дослідної бази для відпрацювання новітніх технологій на ВАТ "Завод напівпровідників" (м. Запоріжжя);
розроблення та запровадження механізму міжгалузевого і регіонального співробітництва у виробничій сфері, створення підрозділів з питань трансферу технологій, захисту авторських прав, стандартизації та сертифікації виробничого циклу отримання науковоємної продукції, а також фінансової інфраструктури;
підвищення на 30 відсотків рівня активності інноваційної діяльності підприємств галузі в результаті впровадження новітніх технологій;
подальший розвиток сучасної сонячної енергетики, наноелектроніки, нанофотоніки і мікроелектроніки;
підприємства хіміко-металургійної галузі висококваліфікованими кадрами;
залучення додаткових трудових ресурсів та створення нових робочих місць.
Відновлення та виведення вітчизняного виробника чистого кремнію на високий технологічний рівень дасть можливість посісти гідне місце серед його світових виробників, задовольнити потреби у сировині вітчизняних підприємств, що виробляють сонячні модулі та електронну техніку, і створити потужний експортний потенціал.
Майнові права на технології, розроблені в рамках виконання Програми, належать державі. Передача державою технологій користувачам здійснюватиметься згідно з договорами, в яких визначаються права держави як власника технологій та їх користувачів, умови виплати та розмір винагороди за передачу і використання таких технологій відповідно до положень Закону України "Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій" (
143-16)
.
Очікувані результати виконання Програми наведено у додатку 3.
Обсяги та джерела фінансування Програми
Фінансування Програми здійснюється за рахунок залучення інвестицій, коштів державного бюджету, власних коштів підприємств. Загальний обсяг фінансування, необхідний для виконання Програми, становить 2750 млн. гривень, з яких не більш як 7 відсотків - кошти державного бюджету.
Обсяг фінансування Програми уточнюється виходячи з можливостей державного бюджету на відповідний рік.
Додаток 1
до Програми
ПАСПОРТ
Державної цільової науково-технічної програми "Створення хіміко-металургійної галузі виробництва чистого кремнію протягом 2009-2012 років"
1. Концепцію Програми схвалено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2008 р. N 1317 (1317-2008-р)
.
2. Програма затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2009 р. N 1173.
3. Державний замовник-координатор - Національна академія наук.
4. Державний замовник - Національна академія наук.
5. Керівник Програми - завідувач відділу Інституту електрозварювання імені Є.О. Патона Національної академії наук доктор технічних наук Шаповалов Віктор Олександрович.
6. Виконавці заходів Програми - Національна академія наук, Мінпромполітики, МОН.
7. Строк виконання: 2009-2012 роки.
8. Прогнозні обсяги та джерела фінансування
Джерела
фінансування
|
Обсяг фінансування, млн.
гривень
|
У тому числі за роками
|
2009
|
2010
|
2011
|
2012
|
Державний
бюджет
|
188
|
|
29,85
|
73,5
|
84,65
|
Інші джерела
(інвестиції)
|
2562
|
804
|
879,1
|
512,8
|
366,1
|
Усього
|
2750
|
804
|
908,95
|
586,3
|
450,75
|
Додаток 2
до Програми
ЗАВДАННЯ І ЗАХОДИ
з виконання Державної цільової науково-технічної програми "Створення хіміко-металургійної галузі виробництва чистого кремнію протягом 2009-2012 років"
Найменування завдання
|
Найменування
показника
|
Значення показника
|
Найменування
заходу
|
Головний
розпорядник
бюджетних
коштів
|
Джерела
фінансування
|
Прогнозний
обсяг
фінансових
ресурсів
для
виконання
завдань,
млн.
гривень
|
У тому числі за роками
|
усього
|
за роками
|
2009
|
2010
|
2011
|
2012
|
2009
|
2010
|
2011
|
2012
|
1. Промислове
освоєння технології
збагачення
кварцевмісної
сировини
|
кількість
досліджених
родовищ
|
2
|
|
1
|
|
1
|
визначення
технологічних
властивостей,
мінеральних
складових та
форм домішкових
сполук
кварцевмісної
сировини на
базі оцінки
якісних та
кількісних
показників
стану
вітчизняних
родовищ
кварцевмісної
сировини
(обладнання та
матеріали)
|
Національна
академія наук
МОН
|
державний
бюджет
|
3
1
|
|
0,6
0,2
|
1
0,3
|
1,4
0,5
|
кількість
технологій
збагачення
кварцевмісної
сировини
|
1
|
|
|
|
1
|
створення
технологічної
схеми та
проведення
проектно-
вишукувальних
робіт із
розроблення
технології та
обладнання для
збагачення
кварцевмісної
сировини
|
-"-
|
-"-
|
1
4
|
|
0,1
0,8
|
0,3
1
|
0,6
2,2
|
кількість
технологічних
регламентів
|
1
|
|
|
|
1
|
дослідно-
промислові
випробування
технології та
обладнання для
збагачення
кварцевмісної
сировини
|
-"-
|
-"-
|
0,5
2
|
|
0,1
0,2
|
0,2
0,8
|
0,2
1
|
кількість
пілотних
зразків
обладнання
|
1
|
|
|
|
1
|
створення
пілотного
зразка
новітнього
промислового
обладнання для
збагачення
кварцевмісної
сировини та
відпрацювання
на видобувних
підприємствах
|
-"-
|
-"-
|
0,5
3
|
|
0,1
0,6
|
0,2
1,3
|
0,2
1,1
|
освоєння
виробництва
кварцитів на
Мацківському
кар'єрі
|
|
позабюджетні
кошти
|
75,3
|
1
|
24
|
35
|
15,3
|
Разом за завданням 1
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
90,3
|
1
|
26,7
|
40,1
|
22,5
|
у тому числі
|
|
|
|
|
|
|
|
Національна
академія наук
|
державний
бюджет
|
5
|
|
0,9
|
1,7
|
2,4
|
МОН
|
-"-
|
10
|
|
1,8
|
3,4
|
4,8
|
позабюджетні
кошти
|
75,3
|
1
|
24
|
35
|
15,3
|
2. Розроблення
хіміко-металургійних
технологій отримання
чистого кремнію
|
кількість
дослідно-
випробувальних
баз
|
1
|
|
|
|
1
|
метрологічне та
технологічне
забезпечення
хіміко-
металургійних
процесів
отримання
чистого кремнію
та вирощування
крупних
монокристалів і
мультикристалів
|
Національна
академія наук
|
державний
бюджет
|
8
|
|
1,3
|
3
|
3,7
|
кількість
технологічних
процесів та
комплектів
обладнання
|
1
|
|
|
|
1
|
створення
обладнання та
відпрацювання
плазмового
процесу
відновлення
кремнію із
чистої
кварцевмісної
сировини
|
-"-
|
-"-
|
6
|
|
0,9
|
1,6
|
3,5
|
кількість
технологічних
процесів та
комплектів
обладнання
|
1
|
|
|
|
1
|
дослідження
процесу
отримання
кремнію високої
чистоти
плазмохімічним
відновленням
очищених
силанів у
низько-
температурній
плазмі
атомарного
водню та
створення
обладнання і
технології
|
Національна
академія наук
Мінпром-
політики
|
-"-
|
2
6
|
|
0,2
0,6
|
1
3
|
0,8
2,4
|
кількість
процесів та
технологій
|
1
|
|
|
|
1
|
розроблення
іонно-плазмової
технології
відновлення
кремнію воднем
із силанів
|
Національна
академія наук
|
-"-
|
4
|
|
1,4
|
1,8
|
0,8
|
кількість
технологій
відновлення
кремнію
|
1
|
|
|
|
1
|
створення
технології
відновлення
кремнію у
плазмовому
розряді із
моносилану
|
Національна
академія наук
Мінпромполітики
|
-"-
|
1,5
4,5
|
|
0,1
0,5
|
0,8
2,4
|
0,6
1,6
|
кількість
технологічних
регламентів
|
1
|
|
|
|
1
|
дослідження
властивостей і
домішкового
складу кремнію
та деградації
його
характеристик
під впливом
радіації.
Оптимізація
технології
вирощування
кристалів для
отримання
фотоперетворю-
вачів
з підвищеними
експлуатацій-
ними
характерис-
тиками
|
Національна
академія наук
|
-"-
|
6
|
|
1,2
|
2,5
|
2,3
|
кількість
технологій
рафінування
кремнію
|
1
|
|
|
|
1
|
розроблення
технології
рафінування
металургійного
кремнію за
допомогою
комбінованого
нагрівання
високочастотним
полем і
електронним
променем
|
-"-
|
-"-
|
5
|
|
1,1
|
2
|
1,9
|
кількість
технологій
електролізу
|
1
|
|
|
|
1
|
розроблення
технології
електролізних
процесів
отримання
чистого кремнію
|
-"-
|
-"-
|
2
|
|
0,4
|
0,6
|
1
|
відновлення
виробництва
технічного
кремнію
|
|
позабюджетні
кошти
|
304,9
|
|
150
|
100,9
|
54
|
створення
сучасного
виробництва
чистого
полікремнію
|
|
-"-
|
235,4
|
100
|
100
|
35,4
|
|
Разом за завданням 2
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
585,3
|
100
|
257,7
|
155
|
72,6
|
у тому числі
|
|
|
|
|
|
|
|
Національна
академія наук
|
державний
бюджет
|
34,5
|
|
6,6
|
13,3
|
14,6
|
Мінпромполітики
|
-"-
|
10,5
|
|
1,1
|
5,4
|
4
|
позабюджетні
кошти
|
540,3
|
100
|
250
|
136,3
|
54
|
3. Вирощування
монокристалів та
виплавка
мультикристалічних
зливків
|
кількість
комплектів
обладнання
|
1
|
|
|
|
1
|
створення
обладнання та
розроблення
технології
вирощування
профільованих
монокристалів у
вигляді зливків
та стрічок
|
Національна
академія наук
Мінпром-
політики
|
державний
бюджет
|
5
10
|
|
1
2
|
1,4
3,6
|
2,6
4,4
|
кількість
пілотних
зразків
|
1
|
|
|
|
1
|
відпрацювання
технологічних
параметрів та
створення
пілотного
зразка
обладнання для
напівбез-
перервного
вирощування
профільованих
зливків
мультикрис-
талічного
кремнію
|
Національна
академія наук
Мінпром-
політики
|
-"-
|
5
20
|
|
0,75
3
|
2
8
|
2,25
9
|
кількість
технологічних
регламентів
|
1
|
|
|
|
1
|
оптимізація
процесу
кристалізації
крупних зливків
мультикристалі-
чного
кремнію
|
Національна
академія наук
|
-"-
|
10
|
|
1
|
4,5
|
4,5
|
кількість
технологій
формування
зливку
|
1
|
|
|
|
1
|
розроблення та
впровадження
технології
формування
ненапруженого
однорідного
кремнієвого
зливку
|
-"-
|
-"-
|
10
|
|
1,2
|
4,2
|
4,6
|
кількість
технологій
|
1
|
|
|
|
1
|
розроблення
технологій
вирощування
монокристалів
кремнію з
високим
ступенем
досконалості
структури
методом
електронно-
променевої
зонної плавки
|
-"-
|
-"-
|
15
|
|
2,8
|
5,5
|
6,7
|
кількість
технологій
вирощування
моно- та
полікристалів
|
1
|
|
|
|
1
|
розроблення
технології
вирощування
полі- та
монокриста-
лічного
кремнію з
підвищеною
однорідністю
розподілу
технологічних
домішок (кисню
та легуючої
домішки),
зниженим
вмістом домішок
перехідних
металів та
вуглецю
|
Національна
академія наук
МОН
|
-"-
|
2
2
|
|
0,3
0,2
|
0,8
0,9
|
0,9
0,9
|
кількість
технологічних
регламентів та
комплектів
обладнання
|
1
|
|
|
|
1
|
розроблення
високопро-
дуктивної
із зниженими
енерговитратами
технології і
обладнання для
вирощування
мультикристалів
кремнію
економічного
профілю
|
Національна
академія наук
МОН
Мінпром-
політики
|
-"-
|
1
1
3
|
|
0,15
0,15
0,5
|
0,4
0,4
1,2
|
0,45
0,45
1,3
|
кількість
математичних
моделей
|
2
|
|
1
|
|
1
|
математичне
моделювання
відновлювальних
процесів
кремнію та
кристалізації
зливків моно-
та
мультикремнію
|
Національна
академія наук
|
-"-
|
10
|
|
1,5
|
4
|
4,5
|
кількість
методик
|
1
|
|
|
|
1
|
розроблення
методики
експрес-оцінки
напруженого
стану моно- та
мультикристалів
|
-"-
|
-"-
|
4
|
|
0,5
|
2
|
1,5
|
модернізація
виробництва
вирощування
монокристалів
|
|
позабюджетні
кошти
|
1 593,8
|
500
|
500
|
300
|
293,8
|
Разом за завданням 3
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1691,8
|
500
|
515,05
|
338,9
|
337,85
|
у тому числі
|
|
|
|
|
|
|
|
-"-
|
державний
бюджет
|
62
|
|
9,2
|
24,8
|
28
|
МОН
|
-"-
|
3
|
|
0,35
|
1,3
|
1,35
|
Мінпромполітики
|
-"-
|
33
|
|
5,5
|
12,8
|
14,7
|
позабюджетні
кошти
|
1593,8
|
500
|
500
|
300
|
293,8
|
4. Розроблення
технології
виготовлення сучасних
перетворювачів
сонячної енергії
|
кількість
лабораторних
науково-
технологічних
баз
|
1
|
|
|
|
1
|
створення
сучасної
науково-
технологічної
бази на ВАТ
"Завод
напівпровід-
ників"
(м. Запоріжжя)
|
|
позабюджетні
кошти
|
60
|
|
40
|
20
|
|
розроблення і
відпрацювання
технології
виготовлення
перетворювачів
сонячної
енергії
|
Національна
академія наук
|
державний
бюджет
|
10
|
|
1,5
|
3,8
|
4,7
|
кількість
комплектів
зразків
сонячних
елементів
|
50
|
|
10
|
10
|
30
|
створення
нового класу
високоефектив-
них
перетворювачів
сонячної
енергії в
електричну
|
Національна
академія наук
МОН
|
державний
бюджет
|
6
2
|
|
1,2
0,5
|
1,9
0,6
|
2,9
0,9
|
кількість
технологій та
комплектів
обладнання
|
1
|
|
|
|
1
|
розроблення та
вдосконалення
методів
виготовлення
напівпровід-
никових
фотовольтаїчних
приладів і
створення
технології та
обладнання для
промислової
реалізації
|
Національна
академія наук
Мінпром-
політики
|
-"-
|
2
4
|
|
0,2
0,3
|
0,8
1,7
|
1
2
|
створення
виробництва
фотоперет-
ворювачів
|
|
позабюджетні
кошти
|
80
|
|
60
|
20
|
|
Разом за завданням 4
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
164
|
|
103,7
|
48,8
|
11,5
|
у тому числі
|
|
|
|
|
|
|
|
Національна
академія наук
|
державний
бюджет
|
18
|
|
2,9
|
6,5
|
8,6
|
МОН
|
-"-
|
2
|
|
0,5
|
0,6
|
0,9
|
Мінпром-
політики
|
-"-
|
4
|
|
0,3
|
1,7
|
2
|
позабюджетні
кошти
|
140
|
|
100
|
40
|
|
5. Сертифікаційне
забезпечення та
стандартизація
|
кількість
стандартів
|
5
|
|
1
|
2
|
2
|
адаптація
стандартів ISO
в Україні для
виробництва
продукції з
чистого
кремнію,
зокрема
перетворювачів
сонячної
енергії
|
Національна
академія наук
|
державний
бюджет
|
1
|
|
0,1
|
0,3
|
0,6
|
кількість
комплектів
методик
|
2
|
|
|
1
|
1
|
сертифікація
технологічного
процесу
виробництва та
продукції
|
-"-
|
-"-
позабюджетні
кошти
|
0,5
5
|
|
0,1
0,5
|
0,2
1,5
|
0,2
3
|
Разом за завданням 5
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
6,5
|
|
0,7
|
2
|
3,8
|
у тому числі
|
|
|
|
|
|
|
|
Національна
академія наук
|
державний
бюджет
|
1,5
|
|
0,2
|
0,5
|
0,8
|
позабюджетні
кошти
|
5
|
|
0,5
|
1,5
|
3
|
6. Проведення
проектно-
конструкторських,
будівельно-монтажних
і
пусконалагоджувальних
робіт
|
кількість
проектів
|
3
|
|
1
|
1
|
1
|
розроблення
проекту
сучасного
науковоємного
виробництва
чистого кремнію
на базі
новітніх висо-
коефективних
технологій
|
Мінпром-
політики
|
державний
бюджет
|
4,5
|
|
0,5
|
1,5
|
2,5
|
проведення
проектних робіт
|
|
позабюджетні
кошти
|
38,8
|
38,8
|
|
|
|
будівництво і
реконструкція
об'єктів
виробництва,
пусконала-
годжувальні
роботи
|
|
-"-
|
168,8
|
164,2
|
4,6
|
|
|
Разом за завданням 6
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
212,1
|
203
|
5,1
|
1,5
|
2,5
|
у тому числі
|
|
|
|
|
|
|
|
Мінпромполітики
|
державний
бюджет
|
4,5
|
|
0,5
|
1,5
|
2,5
|
позабюджетні
кошти
|
207,6
|
203
|
4,6
|
|
|
Усього за Програмою
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2750
|
804
|
908,95
|
586,3
|
450,75
|
у тому числі
|
|
|
|
|
|
|
|
|
державний
бюджет
|
188
|
|
29,85
|
73,5
|
84,65
|
Національна
академія наук
|
-"-
|
121
|
|
19,8
|
46,8
|
54,4
|
МОН
|
-"-
|
15
|
|
2,65
|
5,3
|
7,05
|
Мінпром-
політики
|
-"-
|
52
|
|
7,4
|
21,4
|
23,2
|
позабюджетні
кошти
|
2562
|
804
|
879,1
|
512,8
|
366,1
|
Додаток 3
до Програми
ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ
виконання Державної цільової науково-технічної програми "Створення хіміко-металургійної галузі виробництва чистого кремнію протягом 2009-2012 років"
Найменування
завдання
|
Найменування
показників
виконання завдання
|
Значення показників
|
усього
|
у тому числі за
роками
|
2009
|
2010
|
2011
|
2012
|
1. Промислове
освоєння
технології
збагачення
кварцевмісної
сировини
|
кількість
досліджених
родовищ
|
2
|
|
1
|
|
1
|
кількість
технологій
збагачення
кварцевмісної
сировини
|
1
|
|
|
|
1
|
кількість
технологічних
регламентів
|
1
|
|
|
|
1
|
кількість пілотних
зразків обладнання
|
1
|
|
|
|
1
|
кількість
промислово
освоєних родовищ
кварцитів
|
1
|
|
|
|
1
|
кількість
додаткових робочих
місць
|
100
|
|
40
|
|
60
|
ступінь
поглиблення
переробки
сировини,
відсотків
|
10
|
|
5
|
|
5
|
2. Розроблення
хіміко-
металургійних
технологій
отримання чистого
кремнію
|
кількість
дослідно-
випробувальних баз
|
1
|
|
|
|
1
|
кількість
технологічних
процесів та
комплектів
обладнання
|
2
|
|
|
|
2
|
кількість схем
процесу та
технологій
|
1
|
|
|
|
1
|
кількість
технологічних
регламентів
|
1
|
|
|
|
1
|
кількість
технологій
|
3
|
|
|
|
3
|
кількість
промислових
об'єктів
відновлення
виробництва
технічного та
чистого кремнію
|
1
|
|
|
1
|
|
кількість
додаткових робочих
місць
|
500
|
|
300
|
100
|
100
|
зменшення викидів
хлорвмісних
сполук, відсотків
|
30
|
|
|
|
30
|
3. Вирощування
монокристалів та
виплавка
мультикриста-
лічних зливків
|
кількість одиниць
обладнання
|
1
|
|
|
|
1
|
кількість пілотних
зразків
|
1
|
|
|
|
1
|
кількість
технологічних
регламентів
|
1
|
|
|
|
1
|
кількість
технологій
формування зливку
|
1
|
|
|
|
1
|
кількість
технологій
|
2
|
|
|
|
2
|
кількість
технологічних
регламентів та
одиниць обладнання
|
1
|
|
|
|
1
|
кількість
математичних
моделей
|
2
|
|
1
|
|
1
|
кількість методик
|
1
|
|
|
|
1
|
кількість
модернізованих
виробництв
вирощування
монокристалів
|
1
|
|
|
|
1
|
кількість
додаткових робочих
місць
|
200
|
|
|
100
|
100
|
зменшення
кількості відходів
під час порізки
кристалів,
відсотків
|
30
|
|
10
|
|
30
|
4. Розроблення
технології
виготовлення
сучасних
перетворювачів
сонячної енергії
|
кількість
лабораторних
науково-
технологічних баз
|
1
|
|
|
|
1
|
кількість зразків
сонячних модулів
|
50
|
|
10
|
10
|
30
|
кількість
технологій та
одиниць обладнання
|
1
|
|
|
|
1
|
кількість
створених
виробництв
фотоперетворювачів
|
1
|
|
|
|
1
|
кількість
додаткових робочих
місць
|
300
|
|
|
100
|
200
|
5. Сертифікаційне
забезпечення та
стандартизація
|
кількість
стандартів
|
5
|
|
1
|
2
|
2
|
кількість методик
|
2
|
|
|
1
|
1
|
кількість
сертифікатів
|
1
|
|
|
|
1
|
кількість
додаткових робочих
місць
|
30
|
|
|
|
30
|
6. Проведення
проектно-
конструкторських,
будівельно-
монтажних і
пусконалагод-
жувальних робіт
|
кількість проектів
|
3
|
|
1
|
1
|
1
|
кількість
промислових
об'єктів
|
1
|
|
|
|
1
|