З метою реалізації положень статей 9, 10 і 20 Закону України від 11.02.98 N 113/98-ВР (113/98-ВР) "Про метрологію та метрологічну діяльність" та встановлення єдиних узагальнених вимог до порядку користування засобами вимірювальної техніки у сфері торгівлі, громадського харчування та надання послуг споживачам НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Правила користування засобами вимірювальної техніки у сфері торгівлі, громадського харчування та надання послуг (ПМУ 21 - 2001), що додаються.

2. Начальнику управління метрології, єдиного часу та еталонних частот Салганику Б.Ш. забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Визнати такими, що втратили чинність, Правила користування засобами вимірювальної техніки у сфері торгівлі (ПМУ 2 - 96), затверджені наказом Держстандарту України від 20 вересня 1996 року N 393 (z0561-96) та зареєстровані у Міністерстві юстиції України 30 вересня 1996 року за N 561/1586.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника голови Держстандарту України Сидоренка Г.С.

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Держстандарту України

24.12.2001 N 633

Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

10 січня 2002 р.

за N 18/6306

1.1. Правила користування засобами вимірювальної техніки у сфері торгівлі, громадського харчування та надання послуг (далі - Правила) розроблені відповідно до статей 9, 10 та 20 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" (113/98-ВР) (далі - Закон) і встановлюють загальні правила користування засобами вимірювальної техніки у торговельній (виробничо-торговельній, заготівельній) діяльності під час обслуговування громадян.

Правила є обов'язковими для суб'єктів господарювання, незалежно від форм власності та відомчої підпорядкованості, у тому числі і іноземних юридичних осіб, що надають послуги громадянам на території України (далі - суб'єкти господарювання), до яких відносяться:

магазини (продовольчі, непродовольчі, змішані, спеціалізовані, неспеціалізовані, універмаги, універсами, будинки торгівлі, торговельні центри-комплекси тощо);

палатки, кіоски, пункти прирізки скла та пункти продажу листових та рулонних будівельних матеріалів;

лотки, розвозки тощо;

заклади (підприємства) громадського харчування: фабрики-кухні, фабрики-заготівельні, їдальні, ресторани, шашличні, кафе, закусочні, бари, буфети, відкриті літні майданчики, кіоски громадського харчування;

оптові бази, товарні склади, склади-холодильники, склади-магазини, елеватори тощо;

ринки та ринкові майданчики;

пункти прокату засобів вимірювальної техніки ринків;

скупки, ломбарди, ювелірні майстерні;

нафтобази, автозаправні станції для відпуску бензину, дизельного пального, стисненого та скрапленого вуглеводневого газу, газонаповнювальні станції для відпуску побутового скрапленого газу (далі - нафтобази та АЗС) тощо;

ательє мод, майстерні з ремонту побутової техніки та радіоелектронної апаратури, хімчистки та пральні;

виробничі, заготівельні та інші організації системи споживчої кооперації України;

аптеки, аптечні кіоски;

державні лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи, що надають послуги громадянам під час торгівлі на ринках;

підприємства, що надають послуги з перевезень авіаційним, залізничним, автомобільним, річковим, морським транспортом;

інші суб'єкти господарювання.

Правила не поширюються на філіали Українського державного підприємства поштового зв'язку (УДППЗ), порядок користування засобами вимірювальної техніки в яких установлюється Правилами застосування та утримання засобів вимірювань маси у філіалах Українського державного підприємства поштового зв'язку (УДППЗ), "Укрпошта" та їхніх структурних підрозділах, затвердженими наказом Державного комітету зв'язку та інформатизації України від 16.06.99 N 111 (z0742-99) та зареєстрованими в Мін'юсті України 29.10.99 за N 742/4035.

1.2. У цьому документі є посилання на:

ГОСТ 427-75 "Линейки измерительные металлические. Технические условия";

ДСТУ 2681-94 "Метрологія. Терміни та визначення";

ДСТУ 2708-99 "Метрологія. Повірка засобів вимірювальної техніки. Організація та порядок проведення";

ДСТУ 3215-95 "Метрологія. Метрологічна атестація засобів вимірювальної техніки. Організація та порядок проведення";

ДСТУ 3400-2000 "Метрологія. Державні випробування засобів вимірювальної техніки. Основні положення, організація, порядок проведення і розгляду результатів";

ГОСТ 7502-89 "Рулетки измерительные металлические. Технические условия";

ГОСТ 9018-89 "Колонки топливораздаточные. Общие технические условия";

ГОСТ 10223-97 "Дозаторы весовые дискретного действия. Общие технические требования";

ГОСТ 24104-88 "Весы лабораторные общего назначения и образцовые. Общие технические условия";

ГОСТ 29329-92 "Весы для статического взвешивания. Общие технические требования";

ГОСТ 8.400-80 "ГСИ. Мерники металлические образцовые. Методы и средства поверки";

ТУ 205 У 397-85 "Метри брускові дерев'яні МБД-1";

МИ 1864-88 "ГСИ. Колонки топливораздаточные. Методика поверки";

МИ 2002-89 "ГСИ. Системы информационно-измерительные. Организация и порядок проведения метрологической аттестации";

Інструкцію про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України, затверджену наказом Держнафтогазпрому, Міністерства економіки, Міністерства транспорту, Держстандарту, Держкомстату України від 02.04.98 N 81/38/101/235/122 (z0685-99) , зареєстровану в Мін'юсті України 07.10.99 за N 685/3978 (далі - Інструкція);

Інструкцію про порядок одержання, використання, обліку та зберігання дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння, затверджену наказом Мінфіну від 06.04.98 N 84 (z0271-98) , зареєстровану в Мін'юсті України 28.04.98 за N 271/2711 (далі - Інструкція Мінфіну України).

1.3. Наведені в цьому документі терміни вживаються в такому значенні:

1.3.1. Вимірювання - відображення фізичних величин їхніми значеннями за допомогою експерименту та обчислень із застосуванням спеціальних технічних засобів (стаття 1 Закону (113/98-ВР) ).

1.3.2. Засіб вимірювальної техніки (далі - ЗВТ) - технічний засіб, який застосовується під час вимірювань і має нормовані метрологічні характеристики (стаття 1 Закону (113/98-ВР) .

1.3.3. Вимірювальна інформаційна система - сукупність ЗВТ, засобів контролю, діагностування та інших технічних засобів, об'єднаних для створення сигналів вимірювальної та інших видів інформації (ДСТУ 2681).

1.3.4. Міра (величини) - вимірювальний пристрій, що реалізує відтворення та (або) збереження фізичної величини заданого значення (ДСТУ 2681).

1.3.5. Повірка ЗВТ - встановлення придатності ЗВТ, на які поширюється державний метрологічний нагляд, до застосування на підставі результатів контролю їхніх метрологічних характеристик (стаття 1 Закону (113/98-ВР) ).

1.3.6. Метрологічна атестація ЗВТ - дослідження ЗВТ з метою визначення їхніх метрологічних характеристик та встановлення придатності цих засобів до застосування (стаття 1 Закону (113/98-ВР) ).

2.1. Для здійснення торговельних операцій застосовуються ЗВТ, які пройшли:

державні випробування згідно з ДСТУ 3400 та занесені до Державного реєстру ЗВТ, допущених до застосування в Україні;

державну метрологічну атестацію згідно з ДСТУ 3215 або повірку згідно з ДСТУ 2708.

Періодичність повірки ЗВТ під час їх експлуатації встановлюється територіальними органами Держстандарту України і повинна бути не більшою від установленої Держстандартом України та наведеною у покажчику "Засоби вимірювальної техніки, занесені до Державного реєстру України".

2.2. До користування в торговельній діяльності допускаються ЗВТ, які мають нормовані метрологічні характеристики згідно з чинними міждержавними, державними стандартами, технічними умовами та наведеними в експлуатаційній документації на конкретний тип ЗВТ.

Забороняється застосування для торговельних операцій ЗВТ побутового призначення.

2.3. Для продажу товару застосовуються ваги з двома відліковими пристроями (один - з боку продавця, другий - з боку покупця). Показання ваг з циферблатними відліковими пристроями з обох боків не повинні відрізнятись більш як на 0,25 ціни поділки.

У вагах, що застосовуються у магазинах самообслуговування та для фасування товарів, наявність другого відлікового пристрою не обов'язкова (ГОСТ 29329).

2.4. Для продажу, приймання у переробку та закупівлі дорогоцінних металів і ювелірних виробів із них застосовуються лабораторні ваги загального призначення, які забезпечують норми точності зважування, зазначені в Інструкції Мінфіну України (z0271-98) .

2.5. Для вимірювань об'єму рідини застосовуються міри місткості та дозатори рідини.

2.6. Вагові дозатори дискретної дії повинні мати межі допустимих відхилень дійсних значень маси дози від середнього значення (клас точності згідно з ГОСТ 10223), не гірші від значення допустимого відхилення маси нетто товару, встановленого чинними державними, міждержавними стандартами або технічними умовами на конкретні товари, що фасуються із застосуванням цих дозаторів.

2.7. Дозатори рідини машин, ліній розливу тощо, призначені для фасування рідин, повинні мати межі допустимого відхилення об'єму, не гірші від допустимого відхилення об'єму дози товару в упаковці, встановленого чинними державними та міждержавними стандартами або технічними умовами на конкретні товари, які фасують із застосуванням цих машин.

Значення межі допустимої похибки ЗВТ, які застосовуються для контролю кількості товару в упаковці, який фасують із застосуванням вагових дозаторів та дозаторів рідини, та значення межі допустимого відхилення кількості товару в упаковці мають бути у співвідношенні не гірше ніж 1:3.

2.8. Пальнороздавальні колонки для відпуску бензину, дизельного пального чи гасу на АЗС повинні мати відлікові пристрої для індикації ціни, об'єму та вартості виданої дози бензину, дизельного пального чи гасу. Основна допустима похибка колонок та її зміни, викликані змінами зовнішніх впливових факторів у межах робочих умов, повинні відповідати вимогам ГОСТ 9018 в частині колонок, призначених для обліково-розрахункових операцій.

Пальнороздавальні колонки для відпуску скрапленого газу повинні мати відлікові пристрої для індикації ціни пального, об'єму та вартості виданої дози скрапленого газу та межі допустимої похибки не гірші ніж +- 1,0%.

Маслороздавальні колонки повинні мати межі допустимої похибки не гірше ніж +- 1,0%.

Резервуари, рівнеміри та вимірювально-інформаційні системи, лічильники нафтопродуктів, лічильники скрапленого газу тощо, які застосовуються для розрахункових операцій, нафтобаз та підприємств, що здійснюють оптову торгівлю нафтопродуктами та скрапленим газом, повинні бути повірені або піддані державній метрологічній атестації у порядку, встановленому ДСТУ 2708 та ДСТУ 3215, стосовно вимірювально-інформаційних систем у порядку, встановленому МИ 2002.

2.9. ЗВТ, незалежно від країни-виробника, допускаються до застосування у торговельній діяльності тільки після їх повірки чи державної метрологічної атестації в порядку, встановленому відповідно до ДСТУ 2708 та ДСТУ 3215, щодо вимірювально-інформаційних систем - у порядку, встановленому МИ 2002.

2.10. Позитивні результати повірки ЗВТ засвідчуються відбитком повірочного тавра та (або) свідоцтвом про повірку відповідно до нормативних документів на методики повірки на конкретний тип ЗВТ. Відбиток повірочного тавра наноситься на ЗВТ та (або) у відповідному розділі експлуатаційної документації. У випадку, коли доступ до вимірювального механізму ЗВТ підлягає пломбуванню, відбиток повірочного тавра ставиться на пломбу. Якщо в результаті повірки ЗВТ визнається непридатним до застосування, то територіальний орган Держстандарту України видає довідку про непридатність ЗВТ та (або) гасить тавро попередньої повірки. Форма свідоцтва про повірку встановлена ДСТУ 2708.

Якщо відбиток повірочного тавра або пломба з відбитком повірочного тавра пошкоджені чи свідоцтво втрачено, ЗВТ вважається неповіреним.

2.11. Позитивні результати державної метрологічної атестації засвідчуються свідоцтвом про державну метрологічну атестацію та відбитком повірочного тавра на пломбі, що обмежує доступ до місць регулювання, які змінюють метрологічні характеристики ЗВТ.

2.12. Усі ЗВТ, що застосовуються у торговельній діяльності, повинні мати заводський та інвентарний номер або тільки інвентарний номер (у випадках, коли заводський номер не передбачено) та експлуатаційну документацію підприємства-виробника, якою встановлюються умови і правила їх застосування.

2.13. Усі ЗВТ закріпляються за конкретним працівником, який зобов'язаний знати правила роботи, порядок технічного обслуговування та строки їх подання на повірку.

2.14. У разі виявлення причин, що роблять ЗВТ непридатним до застосування, працівник зобов'язаний негайно припинити торговельні операції до усунення причин непридатності та проведення повірки.

2.15. ЗВТ перед початком роботи встановлюються на робочому місці та налагоджуються до роботи згідно з вимогами експлуатаційної документації підприємств-виробників.

2.16. Суб'єкти господарювання, які здійснюють торговельну діяльність і надають послуги споживачам, повинні мати контрольні ваги для вимірювань маси, контрольні мензурки, мірні стакани або кухлі для вимірювань об'єму та контрольні метри або рулетки для вимірювань довжини та площі.

Інформація про місцезнаходження контрольних ЗВТ повинна бути вивішена у місці, видному і доступному для покупців.

Контрольні ваги повинні бути електронні або механічні безгирні і мати ціну поділки не більше 2 г та найбільшу межу зважування не менш ніж 10 кг.

3.1. ЗВТ для вимірювань маси (ваги, гирі, ваговимірювальні комплекси тощо)

3.1.1. Ваги, гирі, ваговимірювальні комплекси та інші ЗВТ вимірювань маси, що застосовуються для визначення кількості товару в присутності покупця, повинні встановлюватися на робочих місцях таким чином, щоб покупець мав змогу спостерігати весь процес вимірювання маси та відпуску товару.

3.1.2. Забороняється встановлення ЗВТ для вимірювань маси, які мають шкалу або електронний відліковий пристрій, під кутом до покупця та закривати шкалу або електронний відліковий пристрій товаром, інвентарем, сторонніми предметами тощо.

У ваг з циферблатним відліковим пристроєм забороняєтся закривати пломбу з відтиском повірочного тавра.

Покупець має право пересвідчитись у наявності та чинності свідоцтва про повірку або повірочного тавра на ЗВТ.

3.1.3. Настільні ваги мають встановлюватись на міцному стійкому столі, конструкція якого не допускає будь-яких прогинів, коливань та вібрацій.

Настільні ваги мають установлюватись за рівнем шляхом регулювання висоти опорних ніжок.

Стійкість та горизонтальність настільних ваг повинні забезпечуватись у всьому діапазоні вимірювань.

3.1.4. Забороняється встановлювати положення стрілок циферблатних ваг на нульову позначку шкали за допомогою регулювання висоти опорних ніжок, а також встановлювати ваги по рівню шляхом підкладання під ніжки будь-яких предметів.

3.1.5. Умови застосування, транспортування та зберігання ЗВТ для вимірювань маси повинні відповідати вимогам експлуатаційної документації підприємства - виробника цих ЗВТ, щодо вимог безпеки праці (наприклад, щодо необхідності їх під'єднання до заземлювального контуру).

3.2. ЗВТ для вимірювань об'єму рідини (мензурки, мірні стакани, кухлі, дозатори рідини, пальнороздавальні колонки тощо)

3.2.1. Під час продажу товару покупцеві, ЗВТ для вимірювань об'єму рідини встановлюються таким чином, щоб покупець міг спостерігати весь процес вимірювань об'єму та відпуску товару.

3.2.2. Стаціонарні ЗВТ для вимірювань об'єму рідини встановлюються згідно з вимогами експлуатаційної документації підприємств-виробників та проектної документації, погодженої і затвердженої в установленому порядку (торговельні автомати, пальнороздавальні колонки тощо).

3.2.3. Пальнороздавальні колонки на АЗС встановлюються таким чином, щоб покупець міг безпосередньо спостерігати за колонкою та її показаннями під час вимірювань та видачі замовленої ним дози пального. Показання колонки: ціна пального, об'єм та вартість виданої дози повинні зберігатись протягом усього часу розрахунків із покупцем, аж до замовлення іншої дози.

3.2.4. У разі застосування на АЗС вимірювально-інформаційної системи або додаткових інформаційних табло система повинна бути піддана державній метрологічній атестації у порядку, встановленому МИ 2002, а колонка з додатковим інформаційним табло - державній метрологічній атестації згідно з ДСТУ 3215.

3.2.5. Пальнороздавальні колонки з ручним режимом роботи, модернізовані для роботи в дистанційному режимі роботи, допускаються до застосування з пристроями дистанційного управління тільки в разі проходження ними державної метрологічної атестації згідно з ДСТУ 3215.

3.2.6. Відлікові пристрої пальнороздавальних колонок, незалежно від їхнього призначення, повинні мати розміри цифр, які забезпечують їх видимість покупцем з дистанції, що дорівнює довжині рукава - не менш 4 м (ГОСТ 9018).

3.2.7. Пальнороздавальні колонки повинні мати освітлення покажчика разової дози - вмонтоване або зовнішнє.

3.3. ЗВТ для вимірювань довжини (метри, вимірювальні рулетки тощо) підготовлюються до застосування у порядку, визначеному експлуатаційною документацією підприємства-виробника.

4.1. ЗВТ для вимірювань маси (ваги, гирі, ваговимірювальні комплекси тощо)

4.1.1. Маса товару, що визначається на вагах, повинна бути у межах, установлених найменшим та найбільшим значеннями діапазону зважування, зазначених на циферблаті, передній панелі або коромислі ваг конкретного типу.

4.1.2. Забороняється визначення маси товару в діапазоні нижче найменшого значення діапазону зважування, зазначеного на циферблаті або панелі електронного відлікового пристрою або наведеного в експлуатаційній документації підприємства-виробника на ваги конкретного типу.

4.1.3. Забороняється виконувати зважування на настільних важільних вагах, установлюючи одночасно гирі на обидві площадки ваг, і визначати масу товару відніманням маси гир.

Під час зважування необхідно користуватись якнайменшою кількістю гир.

4.1.4. Зважування на настільно-циферблатних вагах товару, маса якого не більша від найбільшого значення діапазону зважування за шкалою, виконується безпосередньо за показаннями ваги без застосування гир.

Зважування товару, маса якого більша за показання за шкалою ваги, виконуються із застосуванням гир з номінальною масою:

для ваг з найбільшим значенням діапазону зважування 10 кг - 1, 2 та 5 кг;

для ваг з найбільшим значенням діапазону зважування 2 кг - 200 г, 500 г та 1 кг.

Заміна гир із вищезазначеною номінальною масою на гирі з меншим значенням номінальної маси не допускається.

Після зважування забороняється залишати гирі на площадці ваг.

Зважування із застосуванням ваг типу ВНЗ (ваги настільні звичайні) слід здійснювати із застосуванням гир 5-го або 6-го класу точності згідно з ГОСТ 7328 з номінальними масами 10, 20, 50, 100, 200, 500 г та 1, 2, 5 та 10 кг.

4.1.5. Під час зважування не дозволяється користуватись гирями, типи яких не зазначені в експлуатаційній документації підприємства - виробника ваг. Наприклад, не дозволяється використання настільних циферблатних ваг з умовними гирями (рис. 14 та табл. 4 ГОСТ 7328), призначеними для застосування з товарними важільними вагами.

Під час застосування електронних ваг з цифровою індикацією маси, ціни та вартості товару забороняється застосовувати інші засоби обчислювальної техніки для визначення вартості товару.

4.1.6. Товар та гирі необхідно установлювати на відповідних площадках ваг плавно, без ударів та поштовхів.

Для установлення на площадку товарних ваг тяжких вантажів (діжок, тюків, тощо) необхідно застосовувати містки з нахилом, трапи, установлюючи їх на рівні платформи ваг.

4.1.7. Визначати масу товару на всіх вагах, незалежно від їх типу, необхідно тільки після стабілізації показників навантажених ваг. Допустима кількість коливань стрілки настільних циферблатних ваг до стабілізації показників - не більше 5 раз.

4.1.8. Під час зважування товару, який відпускається тільки в тару покупця, необхідно попередньо визначити масу тари (в електронних вагах - установити тару на площадку і обнулити ваги), назвати її масу покупцеві та надати можливість покупцеві побачити показання ваг з порожньою тарою.

4.1.9. Забороняється з настільно-циферблатними вагами використовувати знімні чашки, тара яких не введена в тару ваг.

4.1.10. Під час зважування товару на настільно-циферблатних вагах на гирьову та вантажоприймальну площадки необхідно установити пакувальний матеріал одного й того самого формату, при цьому стрілка ваг повинна бути на нульовій позначці шкали.

Після кожного зважування пакувальний матеріал необхідно знімати з площадок ваг, після чого на вагах повинні встановитися нульові показання. Допускається відхилення установлення стрілки на нульову позначку шкали не більше +- 0,25 поділки (ГОСТ 29329).

4.1.11. Під час зважування товарів на електронних вагах пакувальний матеріал (папір тощо) кладуть на платформу, показання ваги встановлюють на нульову позначку, а потім на платформу кладуть товар.

4.1.12. Забороняється нарізання, пакування або розкривання вантажу на вагоприймальній площадці (чашці або платформі) ваг усіх без винятку типів.

4.1.13. Під час зважування товару із застосуванням ваг усіх без винятку типів товар повинен розташовуватись в середині площадки (чашки або платформи).

4.1.14. Під час застосування лабораторних важільних ваг гирі слід брати пінцетом.

Навантажувати та розвантажувати важільні лабораторні ваги дозволяється тільки при закритому аретирі. Показання електронних лабораторних ваг перед зважуванням встановлюють на нульову позначку та періодично калібрують (настроюють) у порядку, встановленому експлуатаційною документацією підприємства-виробника на ваги конкретного типу.

Під час спірних або контрольних зважувань калібрування (настроювання) виконують перед кожним зважуванням.

4.1.15. Зважування на лабораторних вагах, обладнаних захисною вітриною, незалежно від їх типу, виконують при закритій вітрині.

4.1.16. Зважування дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння у будь-якому стані та вигляді під час їх купівлі або продажу здійснюється відповідно до Інструкції Мінфіну України (z0271-98) .

4.1.17. Забороняється застосування лабораторних електронних ваг для прямого продажу дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння без наявності на вагах двох відлікових пристроїв.

4.1.18. Ваги не повинні мати механічних пошкоджень. Площадки ваг повинні бути очищені від бруду і мати повірочне тавро або свідоцтво про повірку.

Гирі, що застосовуються при зважуванні, повинні мати повірочне тавро. Поверхня гирі повинна бути очищена від бруду, не мати механічних пошкоджень та слідів корозії.

Забороняється навішувати або наклеювати на гирі побічні предмети та наносити надписи.

4.1.19. У торговельному приміщенні, де здійснюється вимірювання маси товару, його відпуск та приймання, забороняється тримати ЗВТ для вимірювання маси несправні та з простроченим тавром. Ці ЗВТ мають знаходитись у підсобному приміщенні в упакованому або розібраному стані.

4.2. ЗВТ для вимірювань об'єму рідини (мензурки, мірні склянки, кухлі, дозатори рідини, торговельні автомати, пальнороздавальні колонки тощо)

4.2.1. Вимірювання кількості та відпуск рідин, що підлягають продажу, виконуються в одиницях вимірювання об'єму або одиницях вимірювання маси, встановлених державними, міждержавними стандартами або технічними умовами на ці рідини.

4.2.2. Вимірювання та відпуск рідини із застосуванням мір місткості, виготовлених із прозорого скла, дозаторів для вимірювання об'єму рідини або ваг (для визначення кількості рідини, кількість якої за нормативними документами на них визначається в одиницях маси) виконується таким чином, щоб покупець міг спостерігати операцію від початку до кінця.

4.2.3. Вимірювання об'єму алкогольних напоїв (горілки, коньяку, лікерів, вин (крім шампанських вин)), коктейлів виконується мензурками та мірними склянками для відпуску спиртних напоїв із номінальною місткістю:

100 см куб. (мл), які мають поділки 50 та 100 см куб. (мл);

150 см куб. (мл), які мають поділки 50, 100 та 150 см куб. (мл);

200 см куб. (мл), які мають поділки 150 та 200 см куб. (мл).

Вимірювання об'єму шампанських вин виконується із застосуванням мензурок для відпуску спиртних напоїв із номінальною місткістю 200 см куб. (мл), які мають поділки 150 та 200 см куб. (мл).

Мензурки та мірні склянки під час вимірювань наповнюються до позначки відповідного об'єму по верхньому меніску.

Вимірювання об'єму пива, квасу, морсу здійснюється скляними кухлями та мірними скляними стаканами, номінальною місткістю 250 та 500 см куб. (мл). Рідина наливається з таким розрахунком, щоб після осаду піни рівень рідини по верхньому меніску знаходився проти позначки номінальної місткості.

Вимірювання об'єму нефасованих алкогольних, безалкогольних напоїв та інших харчових рідин здійснюється із застосуванням транспортних мір повної місткості для харчових рідин, які повинні мати свідоцтва про повірку або свідоцтва про державну метрологічну атестацію та відтиски повірочного тавра.

Вимірювання об'єму соків, газованих безалкогольних напоїв на основі концентратів та фруктових соків ("Кока-кола", "Пепсі-кола", "Фанта", "Спрайт" тощо), мінеральної та немінералізованої питної води здійснюється мірними скляними стаканами з номінальною місткістю 200 см куб. (мл). Рідина наливається у мірний стакан з таким розрахунком, щоб після осаду піни рівень рідини по нижньому меніску знаходився проти позначки номінальної місткості.

4.2.4. Вимірювання та відпуск рідини, кількість якої за відповідними державними стандартами або технічними умовами визначається в одиницях маси (рослинна олія, мед, сметана тощо), дозволяється тільки після її зважування у порядку, встановленому п. 4.1.8 та п. 4.1.13 цих Правил.

Продаж таких продуктів із застосуванням засобів вимірювань об'єму рідини забороняється.

4.2.5. Вимірювання об'єму харчових рідин із застосуванням дозаторів та торговельних автоматів здійснюється згідно з вимогами експлуатаційної документації підприємства - виробника дозаторів (автоматів).

4.2.6. Вимірювання об'єму бензину, дизельного пального та скрапленого газу на АЗС із застосуванням пальнороздавальних колонок

Вимірювання об'єму бензину, дизельного пального із застосуванням пальнороздавальних колонок здійснюється згідно з вимогами Інструкції (z0685-99) та експлуатаційної документації підприємства - виробника конкретного типу колонки. Під час передачі та приймання зміни оператора дійсну похибку пальнороздавальних колонок перевіряють із застосуванням мірників еталонних 2-го розряду (ГОСТ 8.400).

Для колонок з об'ємною витратою:

до 100 дм куб. (л)/хв - номінальною місткістю 10 дм куб. (л) (одна доза) та 20 дм куб. (л) (одна доза);

понад 100 дм куб. (л)/хв - номінальною місткістю 10 дм куб. (л) (одна доза) та 50 дм куб. (л) (одна доза).

У модульних колонках контролюють дійсну похибку кожного вимірювального каналу.

Результати контролю дійсної похибки записують у журналі за формою 26-НП (додаток 26 до Інструкції (z0685-99) ).

Під час передачі та приймання зміни оператора дійсну похибку маслороздавальних колонок перевіряють із застосуванням мірників еталонних 2-го розряду (ГОСТ 8.400) номінальної місткості 2 або 5 дм куб. (л).

Під час контролю роботи колонок при температурі навколишнього повітря за межами діапазону (20 +- 5) град. C повинна враховуватись поправка на зміну місткості еталонного мірника за табл. 5 МИ 1864.

Вимірювання об'єму скрапленого газу із застосуванням колонок для відпуску скрапленого газу здійснюється згідно з вимогами експлуатаційної документації підприємства - виробника конкретного типу колонки.

Робота колонки для відпуску скрапленого газу допускається лише в режимі обслуговування покупця оператором АЗС (вимоги безпеки праці для робіт, що здійснюються у вибухонебезпечній зоні). Заправка транспортних засобів через колонку проводиться тільки оператором АЗС.

4.2.7. Перед видачею замовленої дози пального всі колонки повинні автоматично установлювати показання об'єму та вартості відпущеної дози в нульове положення. Ці показання повинні залишатись до зняття роздавального крана з кронштейна колонки наступним покупцем або оператором АЗС (у колонках для відпуску скрапленого газу - до початку видачі наступної дози оператором АЗС).

Показання покажчика об'єму разової дози та збільшення показів лічильника сумарного обліку порівняно з попередніми мають бути однаковими.

4.2.8. Після видачі дози оператор зобов'язаний видати покупцеві чек касового апарата із зазначеними кількості, ціни та вартості виданого пального. Інформація на чеках касових апаратів повинна відповідати Технічним вимогам до спеціалізованих електронних контрольно-касових апаратів для роздрібної торгівлі нафтопродуктами, які затверджені рішенням Державної комісії з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом при Кабінеті Міністрів України (протокол від 15.10.99 за N 10 (v0010229-99) ) .

4.3. Вимірювання об'єму нафти, нафтопродуктів та інших технічних рідин здійснюється транспортними мірами повної місткості, які повинні мати свідоцтва про повірку або свідоцтва про державну метрологічну атестацію та відтиски повірочного тавра.

4.4. ЗВТ для вимірювань довжини, площі або об'єму товарів (метри, рулетки вимірювальні тощо)

4.4.1. Вимірювання довжини, площі або об'єму товарів (тканини, ватину, галантерейно-швейних виробів (тасьми, корсажних стрічок, смужок), листових будівельних матеріалів, пиломатеріалів тощо) виконується:

- тканини, ватину тощо - із застосуванням брускового дерев'яного метра;

- листових будівельних матеріалів, пиломатеріалів, полімерних плівок - із застосуванням брускового дерев'яного метра або металевої лінійки довжиною 1 метр або металевої вимірювальної рулетки;

- коврового покриття, лінолеуму тощо - із застосуванням металевої вимірювальної рулетки.

4.4.2. Вимірювання довжини тканин, поліетиленової плівки тощо виконується за присутності покупця накладанням дерев'яного брускового метра на товар, що вільно розстелений на прилавку (столі).

4.4.3. Забороняється користуватися складними та м'якими метрами, рулетками побутового призначення або нанесеними на прилавок позначками.

4.5. Застосування ЗВТ під час виконання вимірювань у сфері торгівлі та надання послуг громадянам суб'єктами господарювання повинні здійснюватись із дотриманням вимог Закону (113/98-ВР) та цих Правил.

Особи, винні в порушенні цих Правил, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.