Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

10 грудня 2009 р.

за N 1188/17204

Відповідно до статті 7 Закону України "Про ветеринарну медицину" (2498-12) , Положення про Державний комітет ветеринарної медицини України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2007 року N 1075 (1075-2007-п) , та з метою забезпечення епізоотичного благополуччя в птахогосподарствах України НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Інструкцію з профілактики та ліквідації псевдомонозу птиці (далі - Інструкція), що додається.

2. Державному центру ветеринарної медицини птахівництва подати цей наказ на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та забезпечити його тиражування та надсилання установам ветеринарної медицини в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

3. Начальникам головних управлінь ветеринарної медицини Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя довести цю Інструкцію до відома територіальних органів управління Державного комітету ветеринарної медицини України та забезпечити контроль за її виконанням.

4. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

5. Цей наказ набирає чинності з дня офіційного опублікування.

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Державного комітету

ветеринарної медицини

України

26.11.2009  N 479

Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

10 грудня 2009 р.

за N 1188/17204

1. Ця Інструкція встановлює порядок проведення профілактичних заходів спеціалістами ветеринарної медицини щодо недопущення захворювання птиці псевдомонозом, ветеринарно-санітарних заходів у випадках спалаху хвороби птиці на псевдомоноз у господарствах різних форм власності, порядок внутрішньогосподарського використання або подальшої реалізації одержаних яєць, м'ясопродуктів від забою птиці та іншої продукції птахівництва при інфікуванні їх псевдомонадами та є обов'язковою для виконання птахопідприємствами незалежно від форм власності, фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, громадянами, спеціалістами ветеринарної медицини, діяльність яких здійснюється у сфері птахівництва.

2. Псевдомоноз - інфекційна хвороба птиці, яка проявляється у формі пневмонії, ентериту, септицемії та токсемії.

Псевдомонади широко розповсюджені в навколишньому середовищі: у ґрунті, воді, на рослинах, у шлунково-кишковому тракті людини та тварини. Можуть перебувати в біоплівці, прикріпленій до будь-якої поверхні чи субстанції, а також існувати у вигляді окремої бактерії, яка рухається за допомогою джгутика. Вони здатні тривалий час зберігатися в навколишньому середовищі. Бактерії розмножуються при температурі від 4 до 42 град.С. У воді, ґрунті та на поверхні зберігаються понад рік. Дуже стійкі до більшості антибіотиків, у тому числі до антибіотиків тетрациклінового, пеніцилінового ряду та антибіотиків широкого спектра дії. Однак псевдомонади чутливі до 0,5% розчину хлораміну, 3% розчину перекису водню, 2% розчину фенолу.

3. Збудником хвороби є Pseudomonas aeruginosa, у загиблих ембріонів індиків виявили Pseudomonas fluorescens. Від курей, уражених респіраторними захворюваннями, виділяється Pseudomonas stutzery. Pseudomonas aeruginosa за певних умов викликає захворювання у людей при недотриманні правил особистої гігієни під час догляду за хворою птицею, розробці тушок інфікованої птиці та при споживанні інфікованих продуктів птахівництва, а також через інфікований інвентар, предмети особистої гігієни тощо. Збудники хвороби належать до роду Pseudomonas сімейства Pseudomonaceae.

4. Псевдомонади (синьогнійна паличка) - грамнегативні палички довжиною 1,5-3 та шириною 0,5-0,8 мкм, рухливі. Спор не утворюють. Аероби, добре ростуть у простих поживних середовищах. Оптимальна температура росту 37 град.С, рН 7,2-7,5.

Псевдомонади виробляють розчинний у воді пігмент, який складається із флуоресцеїну та піоціаніну. Колір пігменту залежить від рН середовища (у лужному чи нейтральному - синьо-зелений, у кислому - червоний).

Збудник псевдомонозу утворює гістотоксини А та Z, гемолізин, лейкоцидін та ендотоксин, які обумовлюють патогенез хвороби. Він також виробляє екзоферменти-протеази, один з яких інгібує фракції комплементу, колагеназу, здатні гідролізувати колаген.

5. Джерелом інфекції є хвора птиця та птиця, яка перехворіла. Передається хвороба через забруднені псевдомонадами корми, особливо тваринного походження, воду. Важливою ланкою в епізоотичному ланцюгу є інкубаторій, у якому не проведено належним чином ветеринарно-санітарні заходи після закінчення технологічного циклу інкубації. Крім того, можливе поширення збудника через інфікований інвентар, гризунів, синантропну та дику птицю тощо.

6. На псевдомоноз хворіють кури, індики, фазани, страуси та інші види домашньої птиці. До збудника чутливіший молодняк.

Хвороба вражає також ембріони, особливо у заключний період інкубації. Синантропна птиця хворіє рідко.

Псевдомонади зменшують термін зберігання та придатності інфікованих ними продуктів забою птиці.

7. Спалахи хвороби частіше виникають серед молодняку птиці перших днів життя, смертність досягає 60%. Молодняк птиці старше 3 місяців хворіє спорадично. Загибель ембріонів при псевдомонозі досягає 61,3%.

8. Псевдомонади - умовно-патогенні мікроорганізми, які викликають респіраторні захворювання, в тому числі синусит індиків, кон'юнктивіт курей, призводять до розвитку септицемії та різних ускладнень. Захворюванню птиці сприяють сильні стреси, понижена резистентність, а також ряд супутніх вірусних та бактеріальних інфекцій (асоційовані інфекції).

У молодняку перших днів життя хвороба проходить гостро з проявами септицемії. Після трьох місяців життя птиця хворіє в підгострій та хронічній формах з проявами ентериту та токсикозу.

9. У хворої птиці спостерігають кульгавість, порушення координації рухів, атаксію, опухання голови, сережок та синусів, подушечок ніг, діарею, кон'юнктивіт. В індичат відмічають викривлення шиї.

Загибель птиці настає дуже швидко, протягом 24-48 годин.

10. Патолого-анатомічна картина характерна для септичного процесу. Відмічаються абсцеси в легенях, печінці, селезінці, міокарді, перикарді, ентерити.

Легені запалені, різко виражена гіперемія. У 5-7-денного молодняку часто розвивається набряк легень. Нирки бліді, сіруваті (ознаки інтоксикації). У тритижневому віці відмічають гепатити та нефрити з крапковими крововиливами під капсулою нирок. У частини загиблих курчат шлунок атонічний, блідо-сірий, в'ялий, пустий. М'язовий шлунок нееластичний, м'який. На розрізі слабо розвинена м'язова стінка, кутикула легко відшаровується від м'язового шару. В порожнині шлунка не перетравлені залишки корму темно-зеленого кольору. Розвиваються ентерити. Відмічається збільшення селезінки, змінюється її колір, спостерігаються не чітко виражені крововиливи на її поверхні.

1. Діагноз ставлять на основі епізоотологічних даних, клінічних проявів хвороби, патолого-анатомічних змін та результатів бактеріологічних досліджень патматеріалу загиблої птиці, ембріонів-задохликів, зразків кормів (особливо тваринного походження), змивів з годівниць, інкубаційних та вивідних шаф, обладнання, кліток тощо.

2. Для підтвердження діагнозу ставлять біопробу. При цьому використовують курчат 2-5-денного віку та білих мишей.

3. Для індикації Ps.aeruginosa використовують його здатність ферментувати глюкозу та галактозу з утворенням кислоти без газу, розріджувати желатин, виділяти специфічний ароматичний запах (триметиламін) та проявляти гемолітичну активність.

1. Для профілактики захворювання птиці на псевдомоноз керівники та спеціалісти птахогосподарств незалежно від форм власності зобов'язані дотримуватися вимог, що передбачені Ветеринарно-санітарними правилами для птахівницьких господарств і вимогами до їх проектування, затвердженими наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини України від 03.07.2001 N 53 (z0565-01) , зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 05.07.2001 за N 565/5756 (далі - Ветеринарно-санітарні правила для птахівницьких господарств і вимоги до їх проектування).

2. Керівник (власник) птахогосподарства та спеціалісти ветеринарної медицини організовують захист птахогосподарства від занесення цієї інфекції і її поширення у птахогосподарстві та за його межами.

Для цього необхідно:

завозити інкубаційні яйця тільки з птахогосподарств, благополучних щодо псевдомонозу та інших інфекційних захворювань;

інкубацію завезених яєць проводити в окремому інкубаторії в умовах надійної ізоляції від інкубаційних яєць, одержаних у цьому птахогосподарстві;

не допускати змішування в інкубаційних та вивідних шафах яєць, завезених з різних птахогосподарств;

інкубаційні яйця перед закладкою в інкубатор дезінфікувати формальдегідом відповідно до вимог Інструкції з проведення санітарної обробки-дезінфекції, дезінсекції та дератизації об'єктів птахівництва, затвердженої наказом Державного департаменту ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України від 20.06.2007 N 69 (z0813-07) , зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13.07.2007 за N 813/14080 (далі - Інструкція з проведення санітарної обробки - дезінфекції, дезінсекції та дератизації об'єктів птахівництва), або іншими ветеринарними препаратами, що пройшли державну реєстрацію для їх обігу та використання в Україні відповідно до Положення про державну реєстрацію ветеринарних препаратів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.11.2007 N 1349 (1349-2007-п) (далі - Положення про державну реєстрацію ветеринарних препаратів);

у вивідних шафах перед вибіркою курчат проводити аерозольну обробку;

вирощувати молодняк окремо від дорослої птиці, суворо дотримуватися термінів міжциклових профілактичних перерв перед посадкою кожної наступної партії птиці, проводити ретельну підготовку приміщень до посадки наступної партії птиці, підтримувати санітарну культуру в пташниках, інкубаторії та інших виробничих приміщеннях;

дотримуватися зоогігієнічних ветеринарно-санітарних вимог при транспортуванні, триманні та годівлі птиці, будівництві об'єктів птахівництва;

роботу птахогосподарств проводити в закритому режимі, підтримуючи в робочому стані ветеринарно-санітарні об'єкти з використанням дезбар'єрів, санпропускників, дезкилимків тощо.

3. Фахівці ветеринарної медицини проводять аерозольну дезінфекцію за наявності в приміщенні птиці згідно з Інструкцією з проведення санітарної обробки - дезінфекції, дезінсекції та дератизації об'єктів птахівництва (z0813-07) розчином молочної кислоти, резорцину, йодтриетиленгліколю чи іншими ветеринарними препаратами, що пройшли державну реєстрацію для їх обігу та використання в Україні відповідно до вимог Положення про державну реєстрацію ветеринарних препаратів (1349-2007-п) .

4. У птахогосподарстві необхідно постійно проводити заходи щодо знищення гризунів, ектопаразитів і недопущення потрапляння синантропної птиці у пташники.

5. Трупи птиці, відходи інкубації утилізують у спеціально обладнаному приміщенні. При цьому забезпечують їх повне знезараження.

Якщо немає обладнаного цеху утилізації, трупи птиці та відходи інкубації знищують шляхом спалювання чи закопування на глибину не менше ніж 2 метри у спеціально відведених для цього місцях.

6. Послід складують на спеціальних ізольованих майданчиках з подальшим його знезаражуванням біотермічним методом.

7. Транспорт і тару, які використовувалися для перевезення курчат, відходів інкубації, дезінфікують після кожного використання. Якщо дезінфекція тари неможлива, картонну, дерев'яну тару спалюють.

1. Працівники птахогосподарств повинні регулярно проходити медичний огляд відповідно до Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов'язковим профілактичним медичним оглядам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2001 N 559 (559-2001-п) , дотримуватися санітарного режиму на підприємстві та правил особистої гігієни.

2. При проведенні ветеринарно-санітарних заходів у неблагополучних на псевдомоноз птахогосподарствах, пов'язаних з контактом із заразним матеріалом, та інших робіт необхідно дотримуватися виконання правил техніки безпеки та особистої гігієни.

3. Обслуговувальний персонал забезпечується мийними та дезінфекційними засобами, спеціальним одягом, індивідуальними засобами захисту (респіратори, окуляри, рукавички, спецодяг, спецвзуття), які мають запобігати інфікуванню. Обов'язково проводиться роз'яснювальна робота щодо дотримання правил особистої гігієни.

4. Спецодяг та спецвзуття після кожної зміни знезаражують у параформаліновій камері, разовий одяг спалюють.

5. Особи, що працюють із деззасобами, повинні чітко дотримуватись правил особистої гігієни

При проведенні аерозольної дезінфекції та використанні препаратів, що подразнюють слизову оболонку очей та органів дихання, працювати дозволяється тільки в протигазах або респіраторах та захисних окулярах, а при контакті з концентрованими розчинами необхідно користуватися гумовими рукавичками.

6. В аптечках першої допомоги повинні бути нейтралізувальні розчини дезінфекційних речовин, що використовуються в кожному окремому випадку.

7. Палити та вживати їжу під час роботи з дезінфекційними речовинами забороняється. Після проведення ветеринарно-санітарних робіт обличчя та руки необхідно вимити теплою водою з милом, руки продезінфікувати.

1. Птахогосподарство, пташник, ферму, відділення, в якому виявлено псевдомоноз птиці, оголошують неблагополучним і вводять карантинні обмеження, при яких забороняється:

переміщення птиці (крім випадків, передбачених пунктом 2 глави 5 цієї Інструкції), кормів та інвентарю з неблагополучних пташників у межах птахогосподарства (відділення, ферми);

проведення інкубації яєць та реалізація добового молодняку;

вивезення інкубаційних яєць і птиці в інші птахогосподарства та продаж їх населенню.

2. У неблагополучному птахогосподарстві щодо псевдомонозу птиці з метою відтворення стада дозволяється:

інкубація яєць, отриманих з благополучних пташників;

вивезення здорової птиці для забою на м'ясопереробних підприємствах відповідно до Правил перевезення тварин, птиці та інших вантажів, які підлягають державному ветеринарно-санітарному контролю, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 09.12.2002 N 873 (z1032-02) , зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 29.12.2002 за N 1032/7320, та Ветеринарно-санітарних правил для птахівницьких господарств і вимог до їх проектування;

вивезення інкубаційних яєць з благополучних пташників при умові дезінфекції їх формальдегідом або іншими дезінфекційними засобами, зареєстрованими в Україні, згідно з настановами щодо їх застосування не пізніше ніж через 2 години після знесення та перед вивезенням із птахогосподарства;

реалізація харчових яєць, які отримані від птиці з благополучних пташників.

Яйця, які отримані від птиці неблагополучних пташників, піддаються промпереробці або проварюються не менше 10 хвилин.

3. При виявленні псевдомонад в інкубаторії необхідно:

припинити інкубацію;

інфіковані інкубаційні яйця, відходи інкубації та інфікований добовий молодняк знищити;

провести санацію інкубаторію (механічна очистка, миття, дезінфекція тощо);

проводити щоденне вологе прибирання та дезінфекцію вентиляційного обладнання у вивідних шафах та всіх приміщеннях інкубаторію;

провести контроль якості проведеної дезінфекції.

4. Після завершення санації інкубаторію і отримання експертного висновку державної лабораторії ветеринарної медицини про відсутність псевдомонад проводять інкубацію яєць, які отримані із благополучних птахогосподарств.

5. Надалі необхідно постійно контролювати ветеринарно-санітарний стан інкубаторію, проводити мікробіологічні дослідження задохликів та трупів молодняку птиці, санітарних змивів з обладнання, інвентарю та інших об'єктів інкубаторію.

6. При виявленні захворювання птиці в птахогосподарстві на псевдомоноз необхідно:

щодня проводити клінічний огляд всієї птиці;

хвору, ослаблену та некондиційну птицю вибраковувати, умертвляти безкровним методом та утилізувати згідно з пунктом 5 глави 3 цієї Інструкції;

птицю без клінічних проявів хвороби піддати лікуванню антибіотиками чи іншими лікувальними препаратами, до яких чутливий збудник, виділений у цьому господарстві.

7. З метою швидкої ліквідації спалаху хвороби розпорядженням головного державного інспектора ветеринарної медицини району (міста) за погодженням з керівником (власником) птахогосподарства допускається забій всієї птиці пташника (ферми) з дотриманням відповідних ветеринарно-санітарних вимог. Тушки і внутрішні органи, отримані від забою птиці, підозрюваної в зараженні, але за відсутності патологічних змін, направляють на проварювання або для виготовлення консервів.

При виявленні патолого-анатомічних змін у тушці чи в органах їх бракують та утилізують.

Пух і перо дезінфікують.

8. У неблагополучних птахогосподарствах проводять аерозольну дезінфекцію за наявності в приміщенні птиці згідно з Інструкцією з проведення санітарної обробки - дезінфекції, дезінсекції та дератизації об'єктів птахівництва (z0817-07) .

9. Послід знезаражують біотермічним методом на спеціально обладнаних майданчиках (послідосховищах).

10. Після забою птиці та звільнення приміщень проводять їх санацію відповідно до цієї Інструкції.

11. Карантинні обмеження з птахогосподарства (пташника, ферми, відділення) знімають через 30 днів після останнього випадку виявлення хворої або підозрілої на захворювання птиці після проведення заключних ветеринарно-санітарних заходів та отримання відповідних результатів мікробіологічного дослідження у державній лабораторії ветеринарної медицини.