Про норму тривалості робочого часу на 2006 рік

Під час розрахунку норми тривалості робочого часу безпосередньо на підприємстві слід керуватися таким.

Як передбачено ст.50 КЗпП України (322-08) (далі - Кодекс), нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 год на тиждень,

Підприємства і організації, укладаючи колективний договір, можуть установлювати меншу норму тривалості робочого часу, ніж передбачено ч.1 цієї статті. Встановлюючи меншу норму тривалості робочого часу, слід мати на увазі, що оплата праці в такому разі має провадитися за повною тарифною ставкою, повним окладом.

Згідно зі ст. 51 Кодексу (322-08) скорочена тривалість робочого часу встановлюється:

- для працівників віком від 16 до 18 років - 36 год на тиждень, для осіб віком від 15 до 16 років (учнів віком від 14 до 15 років, які працюють у період канікул) - 24 год на тиждень. Тривалість робочого часу учнів, які працюють протягом навчального року у вільний від навчання час, не може перевищувати половини максимальної тривалості робочого часу, передбаченої в абзаці першому цього пункту для осіб відповідного віку;

- для працівників, зайнятих на роботах із шкідливими умовами праці, - не більш як 36 год на тиждень. Перелік-виробництв, цехів, професій і посад з шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого часу, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 р. N 163 (163-2001-п) .

Крім того, законодавством установлено скорочену тривалість робочого часу для окремих категорій працівників (учителів, лікарів тощо).

Скорочену тривалість робочого часу можна встановлювати за рахунок власних коштів на підприємствах і в організаціях для жінок, які мають дітей віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда.

Згідно зі ст. 69 Господарського кодексу України (436-15) підприємство самостійно встановлює для своїх працівників скорочений робочий день та інші пільги.

Розраховуючи баланс робочого часу, слід мати на увазі, що згідно зі ст. 53 КЗпП (322-08) України напередодні святкових і неробочих днів (ст. 73) тривалість роботи працівників, крім працівників, зазначених у ст. 51 цього Кодексу, скорочується на одну годину за п'яти- і шестиденного робочого тижня, а напередодні вихідних днів тривалість роботи за шестиденного робочого ж тижня не може перевищувати 5 год.

Відповідно до ст. 73 КЗпП України (322-08) робота в 2006 р. не провадиться на підприємствах, в установах, організаціях у такі святкові і неробочі дні:

- 1 січня - Новий рік;

- 7 січня - Різдво Христове;

- 8 березня - Міжнародний жіночий день;

- 23 квітня - Пасха (Великдень);

- 1 і 2 травня - День міжнародної солідарності трудящих;

- 9 травня - День Перемоги;

- 11 червня - Трійця;

- 28 червня - День Конституції України;

- 24 серпня - День незалежності України.

Згідно з ч.З ст. 67 КЗпП України (322-08) , якщо святковий або неробочий день (ст. 73) збігається з вихідним, вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого. Тому за графіком п'ятиденного робочого тижня з вихідними днями в суботу і неділю у 2006 р. вихідний день у неділю 1 січня має бути перенесено на понеділок 2 січня, вихідний день у суботу 7 січня - на понеділок 9 січня, вихідний день у неділю 23 квітня - на понеділок 24 квітня, а вихідний день у неділю 11 червня - на понеділок 12 червня.

Як правило, з метою створення сприятливих умов для святкування, а також раціонального використання робочого часу, розпорядженнями Кабінету Міністрів України рекомендовано в порядку і на умовах, установлених законодавством, переносити робочі дні для працівників, яким установлено п'ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями в суботу та неділю.

Оскільки це розпорядження має рекомендаційний характер, рішення про перенесення робочих днів, що призводить До зміни графіка роботи підприємства, ухвалює власник. Тому всі дії щодо надання відпусток, виходу на роботу і оплати листків непрацездатності мають відбуватись на підставі ухваленого на підприємстві рішення щодо перенесення днів, тобто за графіком роботи підприємства.

Чинним законодавством не передбачено встановлювати єдину норму тривалості робочого часу на рік. Цю норму може бути скасовано залежно від того, який робочий тиждень установлено на підприємстві (п'яти- чи шестиденний), яка тривалість щоденної роботи, коли встановлено вихідні дні, а тому на підприємствах, в установах і організаціях рішення щодо встановлення норми тривалості робочого часу на рік ухвалюють самостійно згідно з п.1 ст. 27 Закону України "Про підприємства в Україні" (887-12) за умови дотримання ст. 50-53, 67 і 73 КЗпП України (322-08) .

Наводимо приклад розрахунку норми тривалості робочого часу на 2006 р. (додається) за календарем п'ятиденного робочого тижня з двома вихідними днями в суботу та неділю за однакової тривалості робочого часу кожного дня впродовж робочого тижня.

За названих умов, залежно від тривалості робочого тижня, норма робочого часу на 2006 р. становитиме:

- при 40-годинному робочому тижні - 1995 год;

- при 39-годинному робочому тижні - 1950 год;

- при 38,5-годинному робочому тижні - 1925 год;

- при 36-годинному робочому тижні - 1800 год;

- при 33-годинному робочому тижні - 1650 год;

- при 30-годинному робочому тижні - 1500 год;

- при 25-годинному робочому тижні - 1250 год;

- при 24-годинному робочому тижні - 1200 год;

- при 20-годинному робочому тижні - 1000 год;

- при 18-годинному робочому тижні - 900 год.

Додаток

до листа

04.10.2005

N 7881/0/14-05/036-15