Юридический Харьков плюс - затвердження (постанова від 02.12.2009 N 1283 /1283-2009-п/) від 02.12.2009 N 892

Враховуючи важливість забезпечення правильного нарахування мита та інших податків, що стягуються під час імпорту та експорту товарів, а також правильного визначення митної вартості та походження товарів;

Визнаючи необхідність міжнародного співробітництва з питань, що відносяться до застосування і дотримання митного законодавства;

Визнаючи, що боротьба з порушеннями митного законодавства може бути більш ефективною завдяки співробітництву між їхніми митними органами;

Посилаючись на Рекомендації Ради митного співробітництва від 5 грудня 1953 року про взаємну адміністративну допомогу

домовилися про таке:

Стаття 1

Визначення

Для цілей цієї Угоди:

1. "Митне законодавство" означає закони та інші нормативно-правові акти держав Договірних Сторін щодо імпорту, експорту і транзиту товарів або будь-якої іншої митної процедури, які стосуються справляння митними органами мита, податків, інших зборів або нарахувань або заходів застосування митими органами заборон, обмежень і контролю;

2. "Мито" означає мито та всі інші податки, збори або інші нарахування, які стягуються при імпорті або експорті товарів, але не включаючи збори та нарахування, які є незначними у порівнянні з приблизною вартістю наданих послуг;

3. "Запитуючий орган" означає митний орган, який робить запит про допомогу згідно з цією Угодою або який отримує таку допомогу;

4. "Запитуваний орган" означає митний орган, який отримує запит про допомогу згідно з цією Угодою або який надає таку допомогу;

5. "Митне порушення" означає будь-яке порушення митного законодавства, а також будь-яку спробу порушення митного законодавства;

6. "Митний орган" означає в Україні - Державну митну службу України та в Чорногорії - Митну адміністрацію;

7. "Інформація про особу" означає сукупність документованих або публічно оголошених відомостей, за якими здійснюється ідентифікація особи у зв'язку з митним порушенням;

8. "Наркотичні засоби" означає будь-які речовини, натуральні або синтетичні, занесені до Переліків I і II Єдиної Конвенції про наркотичні засоби 1961 року (з доповненнями) (995_177) ;

9. "Психотропні речовини" означає будь-які речовини, натуральні або синтетичні, або будь-які природні матеріали, занесені до Переліків I, II, III і IV Конвенції про психотропні речовини від 1971 року (з доповненнями) (995_176) ;

10. "Прекурсори" означає хімічні речовини, що використовуються під контролем, у виробництві наркотичних засобів і психотропних речовин, занесені до Переліків I та II Конвенції Організації Об'єднаних Націй про боротьбу проти незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речовин 1988 року (995_096) ;

11. "Контрольована поставка" означає метод вивезення з, проходження через або ввезення на територію однієї або кількох країн незаконних партій, або таких, які підозрюються в незаконному переміщенні, наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, або їх замінників, з відома та під контролем компетентних органів цих країн з метою виявлення осіб, які здійснюють митне порушення.

Стаття 2

Сфера застосування

1. Митні органи Договірних Сторін надають один одному допомогу відповідно до положень, викладених у цій Угоді, у забезпеченні належного дотримання митного законодавства, зокрема у частині запобігання, виявлення, припинення та розслідування митних порушень.

2. Допомога за цією Угодою надається відповідно до чинного законодавства держави запитуваної Договірної Сторони.

Стаття 3

Допомога на запит

1. На запит, запитуваний орган надає запитуючому органу всю необхідну інформацію, яка дає змогу впевнитися, що митне законодавство застосовується правильно, у тому числі, інформацію щодо перевезення і відвантаження товарів, їх розташування та призначення, а також їхньої вартості та походження, а також інформацію щодо вчинених або запланованих дій, які порушують або можуть порушити митне законодавство.

2. На запит, запитуваний орган повідомляє запитуючому органу, що товари, вивезені з території держави однієї з Договірних Сторін, були законно ввезені на територію держави іншої Договірної Сторони, зазначаючи, при необхідності, характер митних процедур, що застосовувалися до товарів.

3. На запит запитуваний орган в рамках своєї компетенції та наявних ресурсів вживає усіх необхідних заходів з метою забезпечення нагляду за:

a) окремими фізичними або юридичними особами, щодо яких існують серйозні підстави вважати, що вони вчиняють або вчинили митне порушення на території держави запитуючої Договірної Сторони;

b) місцями зберігання товарів, якщо є вагомі підстави вважати, що вони призначені для незаконного ввезення на територію держави запитуючої Договірної Сторони;

c) переміщенням товарів, про яке запитуючим органом повідомлено, що воно може бути здійснено з митним порушенням на території держави запитуючої Договірної Сторони;

d) транспортними засобами, щодо яких є вагомі підстави вважати, що вони використовувались або можуть бути використані для вчинення митного порушення на території держави запитуючої Договірної Сторони.

Стаття 4

Допомога за власною ініціативою

Митні органи Договірних Сторін у межах своєї компетенції надають один одному допомогу, якщо вважають це потрібним для правильного застосування митного законодавства, зокрема коли вони володіють інформацією щодо:

- дій, які порушили, порушують або можуть порушити митне законодавство і мають інтерес для іншої Договірної Сторони;

- нових методів і засобів, що застосовуються для вчинення митних порушень;

- товарів, щодо яких відомо, або які підозрюються в тому, що вони є об'єктом митного порушення на території держави іншої Договірної Сторони;

- окремих осіб, щодо яких відомо, або які підозрюються у вчиненні митного порушення на території держави іншої Договірної Сторони;

- транспортних засобів і контейнерів, про які відомо або щодо яких є інформація або підозра вважати, що вони використовувались, використовуються або можуть бути використані у вчиненні митних порушень на території держави іншої Договірної Сторони.

Стаття 5

Технічна допомога

1. Допомога, передбачена цією Угодою, може включати надання інформації щодо:

a) правоохоронних заходів, які можуть бути корисними у відверненні митних порушень;

b) нових способів вчинення митних порушень;

c) спостережень та висновків, що випливають з успішного застосування нових засобів і методів контролю, а також

d) нових технологій і вдосконалених методів митного оформлення пасажирів та вантажів.

2. Якщо це не суперечить національним законодавствам їхніх держав, митні органи Договірних Сторін будуть прагнути до співробітництва у частині:

a) ініціювання, розвитку та вдосконалення спеціальних навчальних програм для їхнього персоналу;

b) створення і підтримання каналів зв'язку між ними з метою прискорення обміну інформацією та її захисту;

c) сприяння ефективній координації дій, у тому числі, обміну персоналом, експертами і призначення офіцерів зв'язку;

d) вивчення і випробування нового обладнання та процедур;

e) спрощення і гармонізації відповідних митних процедур; та

f) інших адміністративних заходів, які час від часу можуть потребувати їхніх спільних дій.

Стаття 6

Передання/сповіщення

На запит, запитуваний орган згідно з національним законодавством своєї держави вживає усіх необхідних заходів з метою:

a) передання усіх документів;

b) сповіщення про усі рішення,

на які поширюється сфера застосування цієї Угоди, адресату, який проживає або розташований на території його держави. У такому разі застосовується пункт 3 статті 7 цієї Угоди.

Стаття 7

Форма і зміст запиту про допомогу

1. Запити відповідно до цієї Угоди складаються у письмовому вигляді. Документи, необхідні для виконання таких запитів, повинні додаватися до них. У випадках, що не терплять зволікання, можуть прийматися запити в усній формі, але вони повинні невідкладно підтверджуватися у письмовій формі.

2. Запити згідно з пунктом 1 цієї статті мають містити таку інформацію:

a) назву запитуючого органу;

b) заходи, що запитуються;

c) об'єкт запиту та підставу для нього;

d) закони, правила та інші правові норми, що мають відношення до цього випадку;

e) якомога точніші та вичерпні дані відносно фізичної або юридичної особи, що є об'єктом запиту;

f) стислий виклад фактів, за винятком випадків, зазначених у статті 6 цієї Угоди та

g) зв'язок між запитуваною допомогою та справою, до якої вона відноситься.

3. Запити подаються офіційною мовою запитуваного митного органу, англійською або іншою мовою, прийнятною для цього органу.

4. Якщо митний орган запитуваної Договірної Сторони не є органом, до компетенції якого належить виконання запиту, він повинен негайно передати запит компетентному відомству, яке реагує на запит у межах своїх повноважень і відповідно до національного законодавства своєї держави, або повідомляє запитуючому органу про умови виконання такого запиту.

5. Якщо запит не відповідає формальним вимогам, то можуть бути висунуті вимоги щодо його зміни або доповнення; проте невідкладні заходи при цьому можуть виконуватися.

Стаття 8

Виконання запитів

1. Запитуваний орган вживає усіх потрібних заходів для виконання запиту та, якщо вимагається, буде прагнути вжити усіх офіційних заходів, необхідних для виконання запиту.

2. Митний орган однієї Договірної Сторони на запит митного органу іншої Договірної Сторони проводить необхідне розслідування, включаючи опитування експертів та свідків або осіб, які підозрюються у вчиненні митних порушень, а також здійснює верифікацію, інспектування та розслідування фактів у зв'язку із питаннями, зазначеними в цій Угоді.

3. На запит, запитуваний орган може у максимально можливих межах, дозволяти посадовим особам запитуючого органу бути присутніми на території держави запитуваної Договірної Сторони під час проведення її посадовими особами розслідування митних порушень, про які йдеться у запиті запитуючого органу.

4. В цілях координування дій, запитуючому органу на його прохання може бути повідомлено про час і місце проведення дій, які здійснюються на виконання запиту.

5. Посадові особи запитуючого органу, уповноважені на розслідування митних порушень, можуть просити запитуваний орган надати їм можливість вивчити відповідні журнали, реєстри та інші документи або носії даних та надавати їх копії, або будь-яку іншу інформацію що стосується митного порушення.

Стаття 9

Форми передачі інформації

1. Запитуваний орган повідомляє про результати розслідування запитуючому органу у формі документів, завірених копій документів, звітів та подібного, а у разі потреби в усній формі.

2. Документи, передбачені пунктом 1 цієї статті, можуть бути замінені інформацією в електронному вигляді, виробленою у будь-який формі для цих цілей; інформаційні матеріали, необхідні для інтерпретації та використання такої інформації в електронному вигляді, мають бути подані разом з нею.

Стаття 10

Винятки із зобов'язань щодо надання взаємодопомоги

1. Якщо запитуваний орган вважає, що виконання запиту може заподіяти шкоди суверенітету, безпеці, громадському порядку його держави, або іншим суттєвим національним інтересам, або може потягти за собою розголошення державної або іншої захищеної законом таємниці, у наданні допомоги може бути відмовлено, або виконання запиту поставлено у залежність від виконання певних умов, а саме, дотримання положень національного законодавства держави запитуваного органу та/або міжнародних договорів, які є чинними для держави запитуваної Договірної Сторони, та/або умов зовнішньоекономічних операцій, про які йдеться у запиті запитуючого органу.

2. Якщо запитуючий орган звертається із запитом про допомогу, яку він сам не міг би надати, якби до нього був звернений такий запит, він повинен зазначити цей факт у своєму запиті. Виконання такого запиту здійснюється на розсуд запитуваного органу.

3. У випадку відмови від виконання запиту, рішення про це та причини відмови повинні бути без затримки повідомлені запитуючому органу.

Стаття 11

Зобов'язання щодо дотримання конфіденційності

1. Будь-яка інформація, передана у будь-якій формі відповідно до цієї Угоди, має конфіденційний характер. Вона повинна мати принаймні такий самий ступень конфіденційності й захисту, який має аналогічна інформація відповідно до національного законодавства держави Договірної Сторони, в якій вона отримана.

2. Інформація про особу передається лише тоді, коли рівень захисту інформації про особу, передбачений законодавством держави Договірної Сторони, є еквівалентним. Договірні Сторони забезпечують, принаймні, такий рівень захисту, який передбачено у Додатку до цієї Угоди, який є її невід'ємною частиною.

Стаття 12

Використання інформації

1. Інформація, документи та інші повідомлення, отримані у рамках взаємної допомоги, можуть використовуватися лише для цілей, визначених у цій Угоді, включаючи використання у судових і адміністративних процесах.

2. Запитуючий орган не буде використовувати отримані інформацію та свідчення для інших цілей, ніж ті, що зазначені у запиті, без попередньої письмової згоди на це запитуваного органу.

3. Якщо має місце обмін інформацією про особу відповідно до цієї Угоди, митні органи Договірних Сторін забезпечують їх використання виключно для цілей, зазначених у запиті, та відповідно до усіх умов, встановлених запитуваним органом.

4. Положення пунктів 1 і 2 цієї статті не поширюються на інформацію щодо порушень, які стосуються наркотичних засобів та психотропних речовин. Така інформація може бути передана органам держави запитуючої Договірної Сторони, які безпосередньо причетні до боротьби з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів.

Стаття 13

Запобігання незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів

1. Митні органи Договірних Сторін надають допомогу один одному у розслідуванні та припиненні незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів, повідомляючи одна одній за запитом або за власною ініціативою, відповідну інформацію щодо:

a) методів боротьби з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів;

b) принципів митного контролю за наркотичними засобами, психотропними речовинами та прекурсорами, нових методів та засобів виявлення;

c) наукових, професійних публікацій та навчальних посібників, що стосуються боротьби з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів;

d) нових видів наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів, місць їх виробництва, шляхів, які використовуються контрабандистами, і методів переховування, змін у вартості наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів у різних державах і регіонах.

2. Митний орган однієї Договірної Сторони надає Митному органу іншої Договірної Сторони за своєю власною ініціативою або за запитом інформацію щодо:

a) фізичних та юридичних осіб, про яких відомо або щодо яких існують підозри в тому, що вони займаються незаконним ввезенням, вивезенням чи перевезенням наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів;

b) нових шляхів та засобів, які використовуються для незаконного перевезення наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів;

c) товарів та поштових відправлень, про які відомо або які підозрюються у тому, що вони є об'єктом для незаконного переміщення наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів;

d) транспортних засобів, про які відомо або які підозрюються, у тому, що вони використовуються для незаконного перевезення наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів.

Стаття 14

Контрольована поставка

1. Митні органи Договірних Сторін будуть прагнути до співробітництва в реалізації методів контрольованої поставки.

2. Рішення про реалізацію методу контрольованої поставки буде прийматися у кожному конкретному випадку згідно з чинним законодавством держав Договірних Сторін.

Стаття 15

Справи, документи і свідки

1. Митні органи Договірних Сторін на запит надають документи щодо перевезень та відвантажень товарів, вказуючи вартість, походження, розташування і призначення цих товарів.

2. Оригінали справ, документів та інших матеріалів запитуються лише у випадках, коли копій недостатньо. На окремий запит, копії таких справ, документів та інших матеріалів повинні бути належним чином засвідчені.

3. Оригінали справ, документів та інших матеріалів, передані запитуючому органу, повертаються при першій можливості. Права запитуваного органу або третьої сторони у цьому зв'язку мають залишатися непорушеними. На запит, оригінали, необхідні для прийняття судового рішення або подібних цілей, мають бути повернуті без затримки.

4. На запит митного органу однієї Договірної Сторони, митний орган іншої Договірної Сторони може, на свій розсуд, уповноважити своїх посадових осіб, за їх згодою, виступити свідками у судових або адміністративних процесах у державі запитуючої Договірної Сторони і надати такі справи, документи та інші матеріали, або їх автентичні копії, які вважаються потрібними під час таких процесів. Зазначений запит має передбачати час, місце і вид процесу, а також у якій якості ця посадова особа даватиме свідчення.

Стаття 16

Витрати

1. Митні органи Договірних Сторін не будуть приймати претензії щодо відшкодування витрат, понесених у зв'язку з виконанням цієї Угоди, за винятком витрат, пов'язаних з викликом свідків, оплати експертів, та заробітної платні перекладачів, якщо вони не є державними службовцями.

2. Якщо виконання запиту потребує або потребуватиме додаткових суттєвих витрат, митні органи Договірних Сторін консультуються щодо визначення умов і термінів виконання запиту, а також засобів відшкодування витрат.

Стаття 17

Виконання

1. Виконання цієї Угоди покладається на митні органи Договірних Сторін. Вони домовляються про всі практичні заходи і дії, необхідні для її виконання, беручи до уваги правила захисту даних.

2. На основі консультацій митні органи Договірних Сторін можуть видавати нормативно-правові акти з метою виконання цієї Угоди.

3. Митні органи Договірних Сторін можуть запровадити прямий зв'язок між своїми підрозділами, до компетенції яких належить розслідування порушень.

Стаття 18

Вирішення суперечок

Розбіжності щодо тлумачення або застосування положень цієї Угоди вирішуються шляхом консультацій та переговорів між Договірними Сторонами.

Стаття 19

Порядок внесення змін та доповнень

За взаємною згодою Договірних Сторін до цієї Угоди можуть бути внесені зміни і доповнення. Зміни та доповнення оформляються відповідними протоколами, які є невід'ємною частиною цієї Угоди.

Стаття 20

Територіальне застосування

Ця Угода застосовується на митних територіях держав Договірних Сторін, як це передбачено у їхньому національному законодавстві.

Стаття 21

Набуття чинності та припинення дії

1. Ця Угода набуває чинності у перший день другого місяця, починаючи від дати отримання однією з Договірних Сторін останнього письмового повідомлення дипломатичними каналами про те, що усі внутрішньодержавні процедури для набуття нею чинності виконані.

2. Митні органи Договірних Сторін погоджуються зустрічатися з метою контролю за виконанням цієї Угоди та обговорення інших митних питань, що випливають з взаємовідносин між ними, на запит одного з митних органів або наприкінці п'ятирічного періоду після набрання нею чинності, якщо вони не повідомлять один одного у письмовій формі, що у такому контролі немає потреби.

3. Ця Угода укладається на невизначений термін, якщо не буде припинена однією з Договірних Сторін у письмовій формі дипломатичними каналами. Дія цієї Угоди припиняється через шість місяців після отримання такого повідомлення.

Вчинено в м. Києві 17 червня 2009 року у трьох примірниках, кожний українською, чорногорською та англійською мовами, при цьому усі тексти є автентичними. У разі розбіжностей щодо тлумачення положень цієї Угоди, перевага надається тексту англійською мовою.

Захист інформації про особу

1. Інформація про особу, яка зазнає автоматичної обробки, повинна:

a) одержуватися і оброблятися неупереджено і законно;

b) зберігатися для конкретних і законних цілей і не використовуватися у спосіб, несумісний з такими цілями;

c) бути достатньою, важливою і не надмірною відносно цілей, задля яких вона зберігається;

d) бути точною і, якщо необхідно, оновлюватися;

e) зберігатися в формі, яка дозволяє ідентифікацію суб'єктів даних не довше, ніж вимагається для цілей, задля якої вона зберігається.

2. Інформація про особу відносно расового походження, політичних поглядів або релігійних та інших вірувань, а також інформація про особу щодо здоров'я або статевого життя не може оброблятися автоматично, якщо національне законодавство держав Сторін не забезпечує відповідних гарантій. Те ж саме застосовується до інформації про особу, яка стосуються наявності судимостей.

3. Договірні Сторони вживають відповідних запобіжних заходів для захисту інформації про особу, яка зберігається в автоматизованих файлах даних від несанкціонованого знищення або випадкової втрати, а також від несанкціонованого доступу, зміни або розповсюдження.

4. Будь-яка особа має право:

a) установити існування автоматизованого особистого файлу даних, головних цілей, а також ідентичності і постійного місця проживання або головного місцезнаходження оператора файлу;

b) одержувати у розумні терміни і без надмірної затримки або витрат, підтвердження про те, чи зберігаються в автоматизованому файлі особисті дані щодо неї, а також одержувати такі дані в чіткій формі;

c) домагатися, в залежності від обставин, виправлення або знищення таких даних, які були оброблені з порушенням національного законодавства, яке забезпечує дію основних принципів, визначених у пунктах 1 і 2 цього Додатку;

d) мати засіб судового захисту прав, якщо запит про надання інформації або, в залежності від обставин, надання виправлення або знищення, як вказано у підпунктах b і c цього пункту, не виконуються.

5.1. Не допускається жодних винятків з положень, викладених у пунктах 1, 2 і 4 цього Додатку, за виключенням обмежень, визначених у цих пунктах.

5.2. Часткова відміна положень пунктів 1, 2 і 4 цього Додатку дозволяється тоді, коли така часткова відміна передбачена національним законодавством держави Договірної Сторони та становить необхідний захід у демократичному суспільстві в інтересах:

a) захисту державної і громадської безпеки, фінансових інтересів держави або припинення злочинів;

b) захисту суб'єкту даних або прав і свобод інших.

5.3. Обмеження застосування прав, вказаних у пункті 4, підпунктах b, c і d цього Додатку, можуть бути передбачені законом щодо файлів автоматизованих даних про особу, які використовуються для статистичних або науково-дослідницьких цілей, де очевидно не існує ризику порушення приватності суб'єкту даних.

6. Кожна Договірна Сторона зобов'язується встановити відповідні санкції та засоби захисту прав проти порушень національного законодавства її держави, яке забезпечує дію основних принципів, встановлених у цьому Додатку.

7. Жодне з положень цього Додатку не повинно тлумачитись як обмежувальне або таке, що інакше впливає на можливість Договірних Сторін надати суб'єктам даних більш широкий ступінь захисту, ніж визначений у цьому Додатку.

Угода

між Кабінетом Міністрів України та Урядом Чорногорії про взаємну допомогу в митних справах