ВИЩИЙ АРБІТРАЖНИЙ СУД УКРАЇНИ
ОГЛЯДОВИЙ ЛИСТ
N 01-8/636 від 09.11.2000
м.Київ
vd20001109 vn01-8/636
Арбітражні суди України
Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних
із застосуванням електронних контрольно-касових апаратів
(за матеріалами справ, розглянутих арбітражними судами
Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і
Севастополя)
Законом України "Про застосування електронних
контрольно-касових апаратів і товарно-касових книг при розрахунках
із споживачами у сфері торгівлі, громадського харчування та
послуг" ( 265/95-ВР ) (далі - Закон) на органи державної
податкової служби покладено обов'язок щодо здійснення контролю за
проведенням суб'єктами підприємницької діяльності розрахунків із
споживачами з використанням електронних контрольно-касових
апаратів і товарно-касових книг. Цей Закон діє до 1 січня 2001
року, тобто до набрання чинності Законом України "Про внесення
змін до Закону України "Про застосування електронних
контрольно-касових апаратів і товарно-касових книг при розрахунках
із споживачами у сфері торгівлі, громадського харчування та
послуг" ( 1776-14 ) (у зв'язку з цим див. Інформаційний лист
Вищого арбітражного суду України від 07.09.2000 N 01-8/480
( v_480800-00 ).
У порядку інформації та для врахування у розгляді справ
надсилається огляд вирішених арбітражними судами спорів, у яких
сторони посилаються на вимоги Закону ( 265/95-ВР ).
1. Діяльність з надання медичних послуг населенню вдома не
потребує застосування електронного контрольно-касового апарату.
Приватний підприємець звернувся до арбітражного суду з
позовом про визнання недійсним рішення державної податкової
інспекції про застосування фінансових санкцій за порушення вимог
Закону.
Розглянувши матеріали справи та доводи сторін, арбітражний
суд встановив, що державною податковою інспекцією проведено
перевірку приватного підприємця, який займався наданням медичних
послуг населенню вдома. За результатами перевірки складено акт, на
підставі якого прийнято оспорюване рішення про застосування до
приватного підприємця фінансових санкцій за порушення пункту 1
статті 1 Закону ( 265/95-ВР ) - проведення розрахунків із
споживачами без застосування електронного контрольно-касового
апарату.
Згідно з пунктом 2 Переліку окремих форм діяльності у сфері
торгівлі, громадського харчування та послуг, специфіка яких
дозволяє здійснювати розрахунки із споживачами без застосування
електронних контрольно-касових апаратів з використанням
товарно-касових книг ( z0183-98 ), затвердженого на виконання
частини третьої статті 1 Закону ( 265/95-ВР ) наказом Міністерства
економіки України (в редакції наказу від 07.10.98 N 130
( z0676-98 ), діяльність з надання медичних послуг населенню вдома
не потребує застосування електронних контрольно-касових апаратів.
Отже приватний підприємець повинен був вести товарно-касову книгу.
Відповідно до спільного наказу Міністерства фінансів України
та Державного комітету статистики України від 16.10.97 N 216/27
( z0508-97 ) "Про часткову зміну Порядку реєстрації та ведення
товарно-касової книги при розрахунках готівкою у сфері торгівлі,
громадського харчування та послуг" (з подальшими змінами) для
окремих форм діяльності, у яких дозволяється не застосовувати
електронні контрольно-касові апарати, громадяни - суб'єкти
підприємницької діяльності, які самостійно (безпосередньо)
здійснюють її у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг,
ведуть облік доходів, витрат та руху товарів лише згідно з
Інструкцією про прибутковий податок з громадян, затвердженою
наказом Головної державної податкової інспекції України від
21.04.93 N 12 ( z0064-93 ) (форма N 10) з подальшими змінами і
доповненнями. Згадана форма N 10 у цьому разі виконує функції
товарно-касової книги.
Матеріалами справи підтверджувалася наявність відповідної
книги у приватного підприємця, про що зазначено також і в акті
перевірки.
Враховуючи викладене, рішенням арбітражного суду позовні
вимоги задоволено.
2. Посадові особи податкової міліції мають право здійснювати
перевірки суб'єктів підприємницької діяльності з питань дотримання
ними вимог Закону ( 265/95-ВР ).
Товариство з обмеженою відповідальністю звернулося до
арбітражного суду з позовом про визнання недійсним рішення
державної податкової інспекції, яким застосовано фінансові санкції
за порушення порядку проведення розрахунків із споживачами.
Позовні вимоги мотивовано порушенням порядку проведення перевірки,
оскільки її проведено посадовими особами податкової міліції.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення сторін,
арбітражний суд встановив, що оспорюване рішення прийнято за
результатами перевірки дотримання позивачем вимог Закону.
Перевіркою встановлено, що під час здійснення розрахунків із
споживачами за готівку електронний контрольно-касовий апарат не
застосовувався, касовий чек не видавався, чим порушено пункти 1 і
2 статті 1 Закону ( 265/95-ВР ). Факт зазначених порушень
підтверджувався також поясненнями позивача.
Відповідно до статей 1 і 20 Закону України "Про державну
податкову службу в Україні" ( 509-12 ) податкова міліція входить
до складу органів державної податкової служби. Начальник
податкової міліції є першим заступником начальника державної
податкової інспекції. Згідно зі статтею 22 Закону України "Про
державну податкову службу в Україні" посадовим особам податкової
міліції надано права, передбачені пунктами 1-4, 6, 12, 14 статті
11 цього Закону, отже і право здійснювати на підприємствах, в
установах і організаціях незалежно від форм власності та у
громадян, в тому числі громадян - суб'єктів підприємницької
діяльності, перевірки грошових документів, бухгалтерських книг,
звітів, кошторисів, декларацій, товарно-касових книг, показників
електронних контрольно-касових апаратів і комп'ютерних систем, що
застосовуються для розрахунків за готівку із споживачами, та інших
документів незалежно від способу подання інформації (включаючи
комп'ютерний).
Таким чином, законодавством України надано право посадовим
особам податкової міліції здійснювати перевірки підприємств,
установ і організацій незалежно від форм власності.
Враховуючи викладене, рішенням арбітражного суду у
задоволенні позовних вимог відмовлено.
3. Відповідальність за порушення суб'єктами підприємницької
діяльності порядку здійснення розрахунків із споживачами
передбачена статтею 6 Закону ( 265/95-ВР ).
Рішенням арбітражного суду задоволено позовні вимоги
товариства з обмеженою відповідальністю про визнання недійсним
рішення державної податкової інспекції. Рішення мотивовано тим, що
фінансові санкції застосовано у зв'язку з порушенням, яке актом
перевірки не встановлено. Крім того, стаття 11 Закону України "Про
систему оподаткування" ( 1251-12 ) не передбачає відповідальності
за порушення правил застосування електронного контрольно-касового
апарату.
Державна податкова інспекція звернулася до суду із заявою про
скасування цього рішення з посиланням на порушення позивачем
статті 1 Закону ( 265/95-ВР ).
Перевіривши матеріали справи за участю сторін, наглядова
інстанція встановила таке.
Оспорюване рішення про застосування та стягнення з товариства
з обмеженою відповідальністю фінансових санкцій прийнято на
підставі акту перевірки. Перевіркою встановлено порушення пунктів
5.6 та 6.6 Положення про порядок реєстрації і застосування
електронних контрольно-касових апаратів при розрахунках готівкою у
сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, затвердженого
наказом Державної податкової адміністрації України у редакції
наказу від 31.12.98 N 660 ( z0131-99, z0594-97 ) (далі -
Положення), який прийнято на виконання частини четвертої статті 1
Закону ( 265/95-ВР ).
Відповідно до пункту 5.6 Положення ( z0131-99, z0594-97 )
власник електронного контрольно-касового апарату повинен
забезпечити, зокрема, зберігання акта опломбування електронного
контрольно-касового апарату або його копії.
Журнал використання електронного контрольно-касового
апарату, використані контрольні стрічки, ключі від електронного
контрольно-касового апарату, його реєстраційне посвідчення, акт
опломбування та акт реєстрації ремонту електронного
контрольно-касового апарату подаються службовим особам
контролюючих органів на їх вимогу.
Крім того, на порушення пункту 6.6 Положення ( z0131-99,
z0594-97 ) касовий чек не містив заводського номера електронного
контрольно-касового апарату.
Отже у рішенні арбітражного суду безпідставно зазначено, що
фінансові санкції застосовано за порушення, яке не передбачено
актом перевірки. Відповідальність за порушення порядку проведення
розрахунків із споживачами передбачена статтею 6 Закону
( 265/95-ВР ), про що також зазначено в оспорюваному рішенні
державної податкової інспекції.
З огляду на викладене постановою заступника голови
арбітражного суду рішення арбітражного суду скасовано, у
задоволенні позову відмовлено.
4. Обмеженість кількості символів, відведених для
програмування у касовому апараті, не звільняє суб'єкта
підприємницької діяльності від необхідності програмувати назву
товару з відображенням відповідних відмінностей, використовуючи
для цього скорочення.
Мале підприємство звернулося до арбітражного суду з позовом
про визнання недійсним рішення державної податкової інспекції.
Рішенням арбітражного суду у позові відмовлено з посиланням на
порушення позивачем статті 1 Закону ( 265/95-ВР ) та пунктів 6.7 і
6.8 Положення ( z0131-99, z0594-97 ). Оспорюване рішення державної
податкової інспекції визнано таким, що прийняте відповідно до
чинного законодавства України.
Не погодившись з рішенням арбітражного суду, мале
підприємство звернулося із заявою до наглядової інстанції про
перевірку цього рішення в порядку нагляду, посилаючись на те, що
судом неповно з'ясовано всі обставини справи, а висновок про
допущені порушення режиму програмування електронного
контрольно-касового апарату є помилковим з огляду на обмежені
технічні можливості касового апарату типу "Ера-101", які не
забезпечують програмування навіть скорочених назв.
Перевіривши матеріали справи та доводи заявника, наглядова
інстанція встановила таке.
Державною податковою інспекцією проведено перевірку позивача,
якою встановлено порушення режиму програмування найменувань, цін і
кількості проданих товарів; підакцизні товари не запрограмовані
окремо за найменуваннями. За результатами перевірки складено акт
перевірки, на підставі якого прийнято рішення про застосування до
порушника фінансових санкцій.
Відповідно до пункту 6.8 Положення ( z0131-99, z0594-97 )
власник електронного контрольно-касового апарату на об'єкті, що
реалізує товари (послуги), повинен забезпечити застосування режиму
програмування найменувань, цін і кількості проданих товарів у
межах технічних можливостей електронного контрольно-касового
апарату, при цьому найменування повинні відрізнятися між собою та
відображати назву товару або послуги.
З огляду на це обмеженість кількості символів, відведених для
програмування у касових апаратах, не виключає необхідності
програмувати назву товару з відображенням відповідних відмінностей
з використанням з цією метою скорочення.
Згідно з пунктом 6.7 Положення ( z0131-99, z0594-97 ) у першу
чергу програмуванню підлягають підакцизні товари. Випадки
тимчасового проведення розрахунків із застосуванням наявної в
електронному контрольно-касовому апараті кількості програмованих
товарів (послуг), передбачені у цьому пункті, дозволені, коли
загальна кількість товарів, що реалізується, перевищує кількість,
яку можливо запрограмувати у режимі індивідуального програмування.
Враховуючи, що позивач здійснював торгівлю алкогольними
напоями (підакцизними товарами), а також те, що касовий апарат
типу "Ера-101" внесено до Державного реєстру електронних
контрольно-касових апаратів, постановою голови арбітражного суду
рішення з цієї справи залишено без зміни.
5. Моделі електронних контрольно-касових апаратів,
конструкція яких дозволяє використовувати їх у вагонах-ресторанах,
внесені до Державного реєстру електронних контрольно-касових
апаратів і комп'ютерних систем лише 02.10.98.
Рішенням арбітражного суду задоволено позов
торгово-виробничого державного підприємства про визнання
недійсним рішення державної податкової інспекції щодо
застосування до нього фінансових санкцій за порушення частини
першої статті 1 Закону ( 265/95-ВР ). Рішення суду мотивовано
необгрунтованим застосуванням до позивача фінансових санкцій,
оскільки вагон-ресторан перебував у складі пасажирського поїзду
далекого прямування, і до 02.10.98 позивач не мав відомостей про
моделі електронних контрольно-касових апаратів, конструкція яких
дозволяла б використовувати їх у вагонах-ресторанах.
Постановою голови арбітражного суду рішення зі справи
залишено без зміни з тих же підстав.
У заяві про перевірку постанови в порядку нагляду державна
податкова інспекція посилалася на порушення позивачем вимог статті
1 Закону ( 265/95-ВР ) і просила судову колегію Вищого
арбітражного суду України по перегляду рішень, ухвал, постанов
скасувати судові рішення з цієї справи як такі, що не відповідають
вимогам чинного законодавства.
Перевіривши матеріали справи та доводи сторін, названа судова
колегія встановила таке.
Державною податковою інспекцією здійснено перевірку
дотримання позивачем вимог Закону ( 265/95-ВР ), якою встановлено
здійснення розрахунків із споживачами у вагоні-ресторані шляхом
ведення товарно-касової книги, без застосування електронного
контрольно-касового апарату. За результатами перевірки складено
акт перевірки від 27.08.98, на підставі якого прийнято оспорюване
рішення.
З доданих до справи матеріалів вбачалося, що використовувати
у вагонах-ресторанах звичайні електронні контрольно-касові апараті
неможливо через підвищену вібрацію та нестабільне подання
електроенергії.
Відповідно до частини другої статті 1 Закону ( 265/95-ВР ) за
неможливістю використовувати електронний контрольно-касовий апарат
суб'єктам підприємницької діяльності тимчасово дозволяється
здійснювати розрахунки із споживачами з використанням
товарно-касової книги, форма, порядок ведення та реєстрації якої
затверджуються Міністерством фінансів України і Міністерством
статистики України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.98 N 189
( 189-98-п ) "Про уточнення термінів впровадження електронних
засобів контролю" Державну комісію з питань впровадження
електронних систем і засобів контролю та управління товарним і
грошовим обігом разом з Міністерством транспорту, Державним
комітетом зв'язку та Ощадним банком зобов'язано забезпечити до
01.03.98 розробку і затвердження технічних вимог щодо
спеціалізованих електронних контрольно-касових апаратів та
комп'ютерних систем.
Відповідні моделі електронних контрольно-касових апаратів,
конструкція яких дозволяє використовувати їх у вагонах-ресторанах
внесені до Державного реєстру електронних контрольно-касових
апаратів і комп'ютерних систем лише 02.10.98, тобто після
складання акта перевірки і прийняття оспорюваного рішення
державною податковою інспекцією.
З урахуванням викладеного постановою судової колегії Вищого
арбітражного суду України по перегляду рішень, ухвал, постанов
рішення та постанову арбітражного суду залишено без зміни.
6. Не сплачені у встановлений строк фінансові санкції за
порушення вимог Закону ( 265/95-ВР ) підлягають стягненню з
громадян - суб'єктів підприємницької діяльності у
претензійно-позовному порядку.
Державна податкова інспекція звернулася до арбітражного суду
з позовом про стягнення з приватного підприємця суми податкової
заборгованості. Позовні вимоги мотивовано тим, що до відповідача
було застосовано фінансові санкції за порушення ним статті 1
Закону ( 265/95-ВР ), суму яких не сплачено у встановлений
законодавством термін.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення сторін,
арбітражний суд встановив, що державною податковою інспекцією
проведено перевірку приватного підприємця з питань дотримання ним
вимог Закону ( 265/95-ВР ), в результаті якої встановлено
здійснення розрахунків із споживачами без застосування
електронного контрольно-касового апарату і товарно-касової книги з
відсутністю цінників на товар.
За порушення вимог статті 1 Закону ( 265/95-ВР ) до
приватного підприємця застосовано фінансові санкції, суму яких не
сплачено ним у десятиденний термін, як це передбачено пунктом 11
Інструкції про порядок застосування та стягнення фінансових
санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом
Головної державної податкової інспекції України від 20.04.95 N 28
( z0127-95 ) (з подальшими змінами та доповненнями).
Відповідно до пункту 8 статті 11 Закону України "Про державну
податкову службу в Україні" ( 509-12 ), статті 8 Декрету Кабінету
Міністрів України від 21.01.93 N 8-93 ( 8-93 ) "Про стягнення не
внесених у строк податків і неподаткових платежів" стягнення з
громадян України суми недоїмки за податками, а також суми санкцій
може бути здійснено органами стягнення тільки за рішенням суду або
за виконавчими написами нотаріусів. З цими нормами кореспондується
і пункт 12 зазначеної Інструкції ( z0127-95 ).
Таким чином, державна податкова інспекція правомірно
звернулася до арбітражного суду з позовом про стягнення
заборгованості з приватного підприємця сум фінансових санкцій
згідно з рішенням цього податкового органу, оскільки приватний
підприємець не погасив відповідну заборгованість у порядку
доарбітражного регулювання.
7. Здійснення розрахунків із споживачами за готівку без
застосування товарно-касової книги або ненадання її на вимогу
службових осіб контролюючих органів є підставою для притягнення
суб'єкта підприємницької діяльності до встановленої Законом
( 265/95-ВР ) відповідальності.
Рішенням арбітражного суду приватному підприємцю відмовлено у
задоволенні позовних вимог про визнання недійсним рішення
державної податкової інспекції. Рішення суду мотивовано тим, що на
момент здійснення перевірки дотримання позивачем вимог Закону
( 265/95-ВР ) були відсутні товарно-касова книга та прибуткові
накладні.
Постановою наглядової інстанції рішення з цієї справи
залишено без зміни з тих же підстав.
Перевіривши матеріали справи за заявою приватного підприємця,
судова колегія Вищого арбітражного суду України по перегляду
рішень, ухвал, постанов встановила, що фінансові санкції
застосовано до позивача за порушення ним вимог статті 1 Закону
( 265/95-ВР ), а саме за торгівлю неоприбуткованими товарами без
застосування товарно-касової книги.
Статтею 1 Закону ( 265/95-ВР ) передбачено право суб'єктів
підприємницької діяльності здійснювати розрахунки із споживачами
без застосування електронного контрольно-касового апарату з
використанням товарно-касової книги.
Відповідно до пункту 1 Переліку ( z0183-98 ) окремих форм
діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг,
специфіка яких дозволяє здійснювати розрахунки із споживачами без
застосування електронних контрольно-касових апаратів з
використанням товарно-касових книг, роздрібна торгівля з лотків,
яку здійснював позивач, не потребує застосування електронного
контрольно-касового апарату.
Згідно з пунктом 3 Порядку реєстрації та ведення
товарно-касової книги при розрахунках готівкою у сфері торгівлі,
громадського харчування та послуг, затвердженого на виконання
статті 1 Закону ( 265/95-ВР ) наказом Міністерства фінансів
України і Міністерства статистики України від 25.02.97 N 48/53
( z0123-97 ) (далі - Порядок), суб'єкти підприємницької
діяльності, які користуються правом здійснювати таку діяльність
без електронного контрольно-касового апарату, забезпечують облік
руху товарів і готівки у кожному окремому магазині (відокремленому
відділі), їдальні, кафе, ресторані, ательє, майстерні, пункті
побутового обслуговування населення, кіоску, павільйоні,
транспортному засобі, лотку, інших подібних одиницях торгівлі,
громадського харчування та послуг з використанням товарно-касової
книги.
Пунктом 12 Порядку ( z0123-97 ) передбачено, що вартість
товарів, які надходять до господарської одиниці, записується до
товарно-касової книги одразу після їх приймання. Записи про рух
товарів здійснюються у цінах продажу. Забороняється торгівля
товарами, вартість яких не внесена до товарно-касової книги, а
також оприбуткування товарів, що фактично не були одержані.
Підставою для запису руху готівки є виручка від продажу
товарів, надання послуг, квитанції прибуткових касових ордерів.
Відповідно до пункту 15 Порядку ( z0123-97 ) товарно-касова
книга повинна знаходитися в господарській одиниці і подаватися на
вимогу службових осіб органів, перелічених у пункті 18 Порядку,
зокрема органів державної податкової служби.
З урахуванням відсутності у позивача на час перевірки
товарно-касової книги і прибуткових накладних постановою судової
колегії Вищого арбітражного суду України по перегляду рішень,
ухвал, постанов судові акти з цієї справи залишено без зміни.
Заступник Голови Вищого
арбітражного суду України А.Осети