Юридический Харьков плюс - прийняття від 27.07.2010 N z0664-10 a88ba91b4dab1adc50e7342eddc7c4e9-1

3. Начальнику управління організації державного нагляду за промисловою безпекою на виробництвах і об'єктах підвищеної небезпеки Морозову В.М. протягом п'яти днів забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

4. Начальнику управління нормативно-правового та юридичного забезпечення Калиновській І.Г. унести зміни до Державного реєстру нормативно-правових актів з питань охорони праці та розмістити цей наказ на веб-сайті Держгірпромнагляду.

5. Заступнику начальника відділу персоналу, діловодства та спецроботи Кравцю В.Ю. забезпечити опублікування наказу в засобах масової інформації.

6. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Голови Держгірпромнагляду Дєньгіна А.П.

ПРАВИЛА

улаштування та експлуатації загальнопромислових вогнеперепинувачів

I. Сфера застосування

1. Ці Правила поширюються на підприємства, установи та організації (далі - підприємства) незалежно від форм власності та виду діяльності, що займаються реконструкцією, монтажем, налагодженням, ремонтом та експлуатацією загальнопромислових вогнеперепинувачів на хімічних, нафтохімічних та нафтопереробних виробництвах, у технологічному обладнанні яких знаходяться вибухонебезпечні середовища або можливе їх утворення (далі - виробництва).

2. Правила встановлюють вимоги охорони праці та безпечної експлуатації загальнопромислових вогнеперепинувачів на виробництвах (далі - вогнеперепинувачі).

II. Визначення термінів

1. У цих Правилах терміни вживаються у значеннях, що визначені Законом України "Про охорону праці" (2694-12) , ДСТУ 2293-99 "Охорона праці. Терміни та визначення основних понять", ДСТУ 2272:2006 "Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять", ГОСТ 18322-78 "Система технічного обслуговування і ремонту техніки. Терміни та визначення".

2. Інші терміни вживаються в такому значенні:

Безпечна експериментальна максимальна щілина - максимальний проміжок, крізь який поширення полум'я неможливе.

Вогнеперепинувач (вогнеперешкоджаючий пристрій) - пристрій, що має вогнеперешкоджаючу здатність та складається з полум'ягасильного елемента, корпусу, а також кріпильних і допоміжних деталей.

Гідравлічний опір - втрата напору паро-газового потоку на вогнеперепинувачі за заданої пропускної здатності.

Зворотний проскок полум'я - явище, яке виникає за умови, коли швидкість полум'я перевищує швидкість газового потоку у вогнеперепинувачі.

Комунікаційний вогнеперепинувач - пристрій, в корпусі якого внаслідок гасіння (обмеження поширення) полум'я має місце зростання тиску вибухонебезпечного середовища або продуктів згоряння.

Критичний діаметр полум'ягасильного каналу - максимальний діаметр каналу, в якому неможливе поширення полум'я по вибухонебезпечній суміші незалежно від концентрації пального.

Полум'ягасильний елемент - проникна матриця з набору з'єднаних певним чином компонентів, яка перешкоджає поширенню полум'я у вибухонебезпечному середовищі.

Пропускна здатність - об'ємна витрата паро-газової суміші, яка проходить крізь вогнеперепинувач за регламентованого гідравлічного опору.

Резервуарний вогнеперепинувач - пристрій, в корпусі якого у процесі гасіння (обмеження поширення) полум'я не має місця зростання тиску вибухонебезпечного середовища або продуктів згоряння.

III. Позначення та скорочення

1. ГОСТ - міждержавний стандарт;

2. ДБН - державні будівельні норми;

3. ДСН - державні санітарні норми;

4. ДСТУ - державний стандарт України;

5. ДСТУ EN - державний стандарт, через який впроваджено європейський стандарт (EN);

6. ДСТУ ISO/ІЕС - державний стандарт, через який впроваджено європейський стандарт Міжнародної організації зі стандартизації (ISO) та міжнародної електротехнічної комісії (ІЕС);

7. НАПБ - нормативно-правовий акт з питань пожежної безпеки;

8. НПАОП - нормативно-правовий акт з охорони праці;

9. ПЛАС - план локалізації і ліквідації аварійних ситуацій і аварій;

10. ПУЭ - "Правила устройства електроустановок";

11. ГДК - граничнодопустима концентрація шкідливих речовин у повітрі робочої зони;

12. ССБТ - "система стандартов безопасности труда";

13. БЕМЩ - безпечна експериментальна максимальна щілина.

IV. Вимоги безпеки до улаштування та експлуатації вогнеперепинувачів

1. Загальні вимоги

1.1. Вимоги щодо безпечної і надійної експлуатації будівель і споруд визначені Положенням про безпечну та надійну експлуатацію виробничих будівель і споруд (z0424-98) , затвердженим спільним наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України та Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 27.11.97 N 32/288 (z0423-98) , зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 06.07.98 за N 424/2864 (НПАОП 45.2-4.01-98).

1.2. Вимоги щодо обстеження, оцінки технічного стану та паспортизації будівель та споруд регламентовані Правилами обстежень, оцінки технічного стану та паспортизації виробничих будівель і споруд (z0423-98) , затвердженими спільним наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України та Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 27.11.97 N 32/288 (z0423-98) , зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 06.07.98 за N 423/2863 (НПАОП 45.2-1.01-98).

1.3. Інструкції з охорони праці, що діють на підприємстві, розробляються та переглядаються відповідно до вимог Положення про розробку інструкцій з охорони праці, затвердженого наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 29.01.98 N 9 (z0226-98) , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.04.98 за N 226/2666 (далі - НПАОП 0.00-4.15-98).

1.4. Навчання і перевірка знань з питань охорони праці повинні здійснюватися відповідно до вимог Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.01.2005 N 15 (z0231-05) , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2005 за N 231/10511 (далі - НПАОП 0.00-4.12-05).

1.5. Навчання і перевірка знань з питань пожежної безпеки повинні здійснюватись відповідно до вимог Переліку посад, при призначенні на які особи зобов'язані проходити навчання і перевірку знань з питань пожежної безпеки та порядок їх організації, затвердженого наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 29.09.2003 N 368 (z1147-03) , зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 11.12.2003 за N 1147/8468 (далі - НАПБ Б.06.001-03), і Типового положення про інструктажі, спеціальне навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки на підприємствах, в установах та організаціях України (z1148-03) , затвердженого наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 29.09.2003 N 368, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.12.2003 за N 1148/8469 (далі - НАПБ Б.02.005-03).

1.6. Роботи щодо улаштування, випробування і експлуатації вогнеперепинувачів на виробництвах повинні виконуватись з дотриманням вимог:

Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 19.10.2004 N 126 (z1410-04) , зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 04.11.2004 за N 1410/10009 (далі - НАПБ А.01.001-04),

Порядку проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 N 687 (687-2004-п) , Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 09.01.98 N 4 (z0093-98) , зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10.02.98 за N 93/2533 (НПАОП 40.1-1.21-98),

ГОСТ 12.1.004-91 "ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования" (далі - ГОСТ 12.1.004-91),

ГОСТ 12.1.010-76 "ССБТ. Взрывобезопасность. Общие требования" (далі - ГОСТ 12.1.010-76),

ГОСТ 12.3.002-75 "ССБТ. Процессы производственные. Общие требования безопасности",

ПУЭ-86 "Правила устройства электроустановок",

ДБН В.1.1-7-2002 "Захист від пожежі. Пожежна безпека об'єктів будівництва" (далі - ДБН В.1.1-7-2002).

1.7. Порядок опрацювання і затвердження власником нормативних актів, що діють на підприємстві, здійснюється відповідно до вимог Порядку опрацювання і затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві, затвердженого наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 21.12.93 N 132 (z0020-94) , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.02.94 за N 20/229 (НПАОП 0.00-6.03-93).

1.8. План локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій (далі - ПЛАС) розробляється відповідно до вимог Положення щодо розробки планів локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій, затвердженого наказом Комітету по нагляду за охороною праці України Міністерства праці та соціальної політики України від 17.06.99 N 112 (z0424-99) , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.06.99 за N 424/3717 (НПАОП 0.00-4.33-99).

Не дозволяється виконувати роботи працівникам, які не ознайомлені з ПЛАС і не знають його в частині, що стосується роботи, яку вони безпосередньо виконують.

1.9. Працівники під час прийняття на роботу проходять попередній медичний огляд, а протягом трудової діяльності - періодичні медичні огляди відповідно до вимог Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 21.05.2007 N 246 (z0846-07) , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.07.2007 за N 846/14113.

1.10. Особи, молодші 18 років, не допускаються до роботи на посадах, зазначених у Переліку важких робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх, затвердженому наказом Міністерства охорони здоров'я України від 31.03.94 N 46 (z0176-94) , зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 28.07.94 за N 176/385.

1.11. Забороняється допускати жінок до виконання робіт відповідно до Переліку важких робіт та робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 29.12.93 N 256 (z0051-94) , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.03.94 за N 51/260.

1.12. Відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або у разі смерті працівника, здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (1105-14) та статті 9 Закону України "Про охорону праці" (2694-12) .

1.13. Роботодавець зобов'язаний організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до вимог Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 N 1112 (1112-2004-п) .

1.14. Атестація робочих місць за умовами праці на підприємствах, зазначених у пункті 1 розділу I цих Правил, проводиться відповідно до вимог Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 N 442 (442-92-п) .

1.15. Роботодавець, з урахуванням специфіки виробництва, повинен відповідно до вимог Переліку робіт з підвищеною небезпекою (z0232-05) , затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.01.2005 N 15 (z0231-05) , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2005 за N 232/10512 (НПАОП 0.00-8.24-05), розробити відповідний перелік робіт з підвищеною небезпекою, для проведення яких потрібні спеціальне навчання і щорічна перевірка знань з питань охорони праці.

1.16. На основі Типового положення про службу охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 15.11.2004 N 255 (z1526-04) , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2004 за N 1526/10125 (НПАОП 0.00-4.21-04), з урахуванням специфіки виробництва та видів діяльності, чисельності працівників, умов праці та інших факторів роботодавець розробляє і затверджує положення про службу охорони праці підприємства, визначає структуру служби охорони праці, її чисельність, основні завдання, функції та права її працівників відповідно до законодавства.

1.17. На підприємстві повинен бути складений і затверджений роботодавцем перелік робіт, виконання яких потребує професійного добору відповідно до вимог Переліку робіт, де є потреба у професійному доборі, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України, Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 23.09.94 N 263/121 (z0018-95) , зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 25.01.95 за N 18/554.

1.18. Працівники, зайняті на роботах зі шкідливими та небезпечними умовами праці, а також роботах, пов'язаних із забрудненням або несприятливими метеорологічними умовами, повинні забезпечуватися спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту відповідно до вимог Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, затвердженого наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 24.03.2008 N 53 (z0446-08) , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.05.2008 за N 446/15137 (далі - НПАОП 0.00-4.01-08), ГОСТ 12.4.011-89 "ССБТ. Средства защиты работающих. Общие требования и классификация", ГОСТ 12.4.103-83 "ССБТ. Одежда специальная защитная, средства индивидуальной защиты ног и рук. Классификация", ГОСТ 12.4.013-85 "ССБТ. Очки защитные. Общие технические условия".

1.19. Рівень виробничого шуму не повинен перевищувати норм, встановлених Санітарними нормами виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку ДСН 3.3.6.037-99, затвердженими постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.12.99 N 37 (va037282-99) , та вимогами ГОСТ 12.1.003-83 "ССБТ. Шум. Общие требования безопасности".

Працівники, на робочому місці яких еквівалентний рівень шуму перевищує 80 дБА, повинні забезпечуватися засобами індивідуального захисту органів слуху (протишумові вкладиши, протишумові навушники, протишумові шоломи) відповідно до вимог ГОСТ 12.4.051-87 "ССБТ. Средства индивидуальной защиты органов слуха. Общие технические требования и методы испытаний" і ДСТУ EN 352-1-2002 "Засоби індивідуального захисту органа слуху. Вимоги безпеки і випробовування. Частина 1. Шумозахисні навушники".

1.20. Вібраційна безпека повинна забезпечуватися дотриманням норм, встановлених Державними санітарними нормами виробничої загальної та локальної вібрації ДСН 3.3.6.039-99, затвердженими постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.12.99 N 39 (va039282-99) , та ДСТУ 12.1.012:2008 "ССБТ. Вибрационная безопасность. Общие требования".

1.21. Засоби захисту від статичної електрики повинні відповідати вимогам чинного законодавства.

1.22. Дотримання протипожежного режиму та оснащення виробничих приміщень первинними засобами пожежогасіння здійснюються відповідно до вимог НАПБ А.01.001-2004 (z1410-04) та Типових норм належності вогнегасників, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 02.04.2004 N 151 (z0554-04) , зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 29.04.2004 за N 554/9153 (НАПБ Б.03.001-2004). Для гасіння пожеж на початкових стадіях необхідно використовувати водяні, водопінні, порошкові або газові вогнегасники відповідно до вимог ДСТУ 3675-98 "Пожежна техніка. Вогнегасники переносні. Загальні технічні вимоги та методи випробувань" і ДСТУ 3734-98 (ГОСТ 30612-99) "Пожежна техніка. Вогнегасники пересувні. Загальні технічні вимоги", а також кошму, пожежні покривала, пісок та інші первинні засоби пожежогасіння.

Експлуатація вогнегасників повинна здійснюватись відповідно до вимог Правил експлуатації вогнегасників, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 02.04.2004 N 152 (z0555-04) , зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 29.04.2004 за N 555/9154 (НАПБ Б.01.008-2004), а їхнє технічне обслуговування - відповідно до вимог ДСТУ 4297:2004 "Пожежна техніка. Технічне обслуговування вогнегасників. Загальні технічні вимоги".

1.23. Необхідність і порядок оснащення виробничих приміщень стаціонарними системами пожежної сигналізації і пожежогасіння повинні визначатися відповідно до вимог Переліку однотипних за призначенням об'єктів, які підлягають обладнанню автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації, затвердженого наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 22.08.2005 N 161 (z0990-05) , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.09.2005 за N 990/11270 (НАПБ Б.06.004-2005).

2. Вимоги безпеки до улаштування вогнеперепинувачів

2.1. Для забезпечення безпеки та захисту від небезпечних чинників пожежі та вибухів застосовуються вогнеперепинувачі, які перешкоджають поширенню полум'я у технологічному обладнанні, трубопроводах тощо, та/або гасять його під час аварійного стану обладнання, завдяки розділенню полум'я на велику кількість потоків і не створюють додаткового опору потоку технологічної суміші в умовах нормальної роботи технологічного обладнання.

2.2. Вибір вогнеперепинувачів за класом, категорією та групою визначається шляхом визначення критичного діаметра полум'ягасильного каналу для кожної конкретної вибухонебезпечної суміші.

Випробування вогнеперепинувачів проводиться лабораторіями, які мають відповідне обладнання і засоби вимірювальної техніки, що атестовані (повірені) відповідно до вимог ГОСТ 24555-81 "Система государственных испытаний продукции. Порядок аттестации испытательного оборудования. Основные положения" (далі - ГОСТ 24555-81) і ДСТУ 3215-95 "Метрологія. Метрологічна атестація засобів вимірювальної техніки. Організація та порядок проведення" (далі - ДСТУ 3215-95).

2.3. За функціональним призначенням вогнеперепинувачі поділяються на два класи: комунікаційні та резервуарні.

Категорії вогнеперепинувачів встановлюються залежно від розташування на обладнанні та режиму горіння вибухонебезпечної суміші.

2.4. Залежно від категорії вибухонебезпечної суміші відповідно до вимог 12.1.011-78 "ССБТ. Смеси взрывоопасные. Классификация и методы испытаний" (далі - ГОСТ 12.1.011-78) та значення БЕМЩ вогнеперепинувачі поділяються на три групи: IIA, IIВ, IIС.

2.5. Матеріали, конструктивні елементи, а також кріпильні та допоміжні деталі вогнеперепинувача повинні витримувати силові навантаження, на які розраховано обладнання, що захищає ці вогнеперепинувачі. Значення допустимого надлишкового тиску повинно бути вказано у технічній документації відповідного вогнеперепинувача.

2.6. Полум'ягасильна здатність вогнеперепинувачів визначається величиною, еквівалентною діаметру каналів (щілин) у полум'ягасильному елементі.

2.7. Залежно від виду полум'ягасильного елемента, розрізняють такі види сухих вогнеперепинувачів: насаджувальні, касетні, сітчасті, металокерамічні, пластинчасті.

2.8. Насаджувальні вогнеперепинувачі з полум'ягасильними елементами у вигляді кульок металевих, скляних, фарфорових, цеолітових або інших матеріалів, стійких до впливу технологічного середовища, характеризуються діаметром кульок, висотою та діаметром шару кульок (насадки) і розміщуються між двома решітками, які мають витримувати навантаження тиску та температури, що утворюються під час вибуху, у тому числі з утворенням детонаційної хвилі. Залежно від величини розрахункового навантаження можуть використовуватись решітки перфоровані або колосникові. Простір між решітками повинен бути щільно заповнений кульками таким чином, щоб не порушувалася суцільність полум'ягасильного елемента вогнеперепинувача під впливом вібрації.

2.9. Касетні вогнеперепинувачі з полум'ягасильними елементами у вигляді рулонів з щільно намотаних плоских та гофрованих стрічок із сталі згідно з вимогами ГОСТ 4986-79 "Лента холоднокатаная из коррозионно-стойкой и жаростойкой стали. Технические условия", алюмінію відповідно до вимог ГОСТ 13726-97 "Ленты из алюминия и алюминиевых сплавов. Технические условия", а також мідно-нікелевих сплавів. Касетні вогнеперепинувачі характеризуються чітко фіксованими розмірами полум'ягасильних каналів, мінімальним гідравлічним опором, а також низькою вогнестійкістю. Максимальний діаметр полум'ягасильних каналів визначається висотою рівнобедреного трикутника, утвореного гофрами.

2.10. У сітчастих вогнеперепинувачах полум'ягасильними елементами є пакети, які складаються з сіток, виготовлених відповідно до вимог ГОСТ 3826-82 "Сетки проволочные тканые с квадратными ячейками. Технические условия" і характеризуються розміром вічка сітки на просвіт, діаметром дроту та кількістю сіток у пакеті. Максимальний розмір полум'ягасильних каналів визначається розміром вічок сітки на просвіт.

2.11. У металокерамічних вогнеперепинувачів з полум'ягасильними елементами у вигляді дисків або порожнистих циліндрів із спеченого металопорошка або металоволокна ("неіржавіюча" сталь, титан) розмір полум'ягасильних каналів визначається експериментально шляхом просочення полум'ягасильного елемента змочувальним розчином та наповнення газом під тиском до витіснення рідини у вигляді бульбашок.

Максимальний діаметр каналів (пор), м, визначається за формулою:

2.12. У пластинчастих вогнеперепинувачах полум'ягасильними елементами є пакети плоскопаралельних пластин або кілець із "неіржавіючої" сталі, інших металів, що не піддаються корозії, розміщених з певним інтервалом, які характеризуються величиною щілини, що відповідає значенню БЕМЩ відповідно до вимог ГОСТ 12.1.011-78. Довжина щілини повинна бути не менше 25 мм. Полум'ягасильна здатність вогнеперепинувачів визначається значенням БЕМЩ.

2.13. Перевірка експлуатаційних характеристик вогнеперепинувача (вогнеперешкоджаючої та пропускної здатності, механічної міцності, вогнестійкості) повинна проводитись експериментально на випробувальних стендах згідно з відповідними нормативними документами. Підприємство, що проводить ці випробування, повинно мати відповідне обладнання і засоби вимірювальної техніки, що атестовані (повірені) відповідно до вимог ГОСТ 24555-81 і ДСТУ 3215-95.

3. Вимоги безпеки під час монтажу вогнеперепинувачів

3.1. До монтажу вогнеперепинувачів допускаються працівники, які пройшли навчання і перевірку знань з питань охорони праці відповідно до вимог НПАОП 0.00-4.12-05 (z0231-05) та навчання і перевірку знань з питань пожежної безпеки відповідно до вимог НАПБ Б.02.005-03 (z1147-03) .

3.2. Заходи щодо забезпечення пожежо- і вибухобезпеки вживаються залежно від специфіки об'єкта, на якому проводяться роботи з монтажу вогнеперепинувачів, зварювальні та інші роботи, пов'язані з відкритим вогнем та іскроутворенням відповідно до вимог НАПБ А.01.001-2004 (z1410-04) , Інструкції з організації безпечного ведення вогневих робіт на вибухопожежонебезпечних та вибухонебезпечних об'єктах, затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 05.06.2001 N 255 (z0541-01) , зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23.06.2001 за N 541/5732 (НПАОП 0.00-5.12-01), ДБН В.1.1-7-2002, ГОСТ 12.1.004-91, ГОСТ 12.1.010-76.

3.3. Роботи щодо монтажу вогнеперепинувачів повинні виконуватись з дотриманням вимог Санітарних норм мікроклімату виробничих приміщень ДСН 3.3.6.042-99, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.12.99 N 42 (va042282-99) , та Державних санітарних правил охорони атмосферного повітря населених місць (від забруднення хімічними та біологічними речовинами) ДСП 201-97, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 09.07.97 N 201 (v0201282-97) .

3.4. Вогнеперепинувачі розміщуються у технологічних трубопроводах або ємкісному обладнанні відповідно до проектної документації, розробленої, погодженої та затвердженої в порядку, визначеному ДБН А.2.2-3-2004 (v0008509-04) "Проектування. Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва".

3.5. У монтажних схемах місця встановлення вогнеперепинувачів повинні знаходитися максимально близько до можливого джерела запалювання вибухонебезпечного середовища.

3.6. Вогнеперепинувачі можуть використовуватися як самостійно, так і в комплекті з різним обладнанням (дихальними, запобіжними клапанами, газовипускними пристроями тощо), якщо вони не здатні перешкоджати зворотному проскоку полум'я самостійно.

3.7. Вогнеперепинувачі приєднують до технологічних трубопроводів або технологічного обладнання, які не працюють, звільнені від продукту, відключені та заглушені від працюючого обладнання, пропарені, провітрені та очищені. Перед монтажем вогнеперепинувачів і під час виконання робіт проводять вимірювання концентрацій горючих парів і газів за допомогою відповідних приладів і переконуються у відсутності небезпеки вибуху. Перевагу віддають приладам, які забезпечують безперервне вимірювання.

3.8. Вогнеперепинувач, у який потрапляє середовище, здатне конденсуватися та замерзати за температури навколишнього середовища нижче нуля градусів, повинен бути забезпечений обладнанням для його обігріву, теплоізоляцією, або мати у своєму складі теплообмінний нагрівальний елемент.

3.9. Перед встановленням вогнеперепинувача за місцем експлуатації необхідно видалити заглушки, які перешкоджали засмічуванню полум'ягасильного елемента під час його зберігання, видалити консервуюче мастило розчинником, змастити усі різьбові з'єднання солідолом (жировим або синтетичним), продути полум'ягасильний елемент стисненим повітрям.

3.10. З метою створення безпечних умов роботи працівників під час здійснення монтажу не допускається:

виконувати роботи з усунення дефектів за наявності тиску робочого середовища в обладнанні;

застосовувати вогнеперепинувач якщо параметри експлуатації його вищі, ніж зазначені в паспорті;

знімати вогнеперепинувач з обладнання за наявності в ньому робочого середовища;

вводити в експлуатацію без перевірки технічного стану після локалізації полум'я;

експлуатувати вогнеперепинувач при появі тріщин чи вм'ятин на корпусі або полум'ягасильному елементі.

3.11. Вогнеперепинувач та його окремі вузли не повинні мати гострих кромок, елементів, що виступають, котрі можуть спричинити травмування та іскроутворення.

3.12. Під час проведення монтажних робіт на висоті 1,3 м і більше необхідно обладнати риштаки, підмостки та інші пристрої відповідно до вимог Правил охорони праці під час виконання робіт на висоті, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 27.03.2007 N 62 (z0573-07) , зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 04.06.2007 за N 573/13840 (НПАОП 0.00-1.15-07).

Працівники, які працюють на висоті, повинні бути забезпечені запобіжними поясами, місця закріплення карабіна запобіжного пояса повинні бути яскраво пофарбовані і заздалегідь вказані виконавцям робіт.

3.13. Під час проведення монтажних робіт на висоті з використанням вантажопідіймального обладнання: кранів, лебідок, електроталі, необхідно виконувати вимоги Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 18.06.2007 N 132 (z0784-07) , зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 09.07.2007 за N 784/14051 (НПАОП 0.00-1.01-07).

3.14. Для захисту трубопроводів великих діаметрів допускається паралельне встановлення кількох вогнеперепинувачів. На технологічному трубопроводі перед кожним вогнеперепинувачем та після нього повинен бути встановлений засувний орган, що дозволить здійснювати планові ревізії та ремонт вогнеперепинувача без зупинки технологічного процесу.

3.15. Резервуарні вогнеперепинувачі оснащують датчиками температури, які подають сигнали про нагрів полум'ягасильних елементів під час гасіння (обмеження поширення) полум'я, або пристроями звукової сигналізації (вогнеперепинувачі з теплообмінними елементами).

4. Вимоги безпеки під час виготовлення вогнеперепинувачів

4.1. Під час виготовлення вогнеперепинувачів необхідно враховувати вибухонебезпечні властивості суміші відповідно до вимог ГОСТ 12.1.011-78, присутність якої можлива у обладнанні (трубопроводі) та умови, за яких буде експлуатуватися вогнеперепинувач. Якщо ці умови не визначені нормативно-технічною документацією, вибирають найбільш широкий діапазон умов випробувань (вибухонебезпечна суміш стехіометричного складу, максимально можливі робочий тиск і температура суміші).

4.2. У вогнеперепинувачах, призначених для роботи у середовищах, які можуть спричинити засмічування каналів полум'ягасильних елементів механічними та/або хімічними домішками, що конденсуються та полімеризуються, рекомендується передбачати фільтри у вигляді комплектуючих виробів або сполучених з вогнеперепинувачем елементів.

4.3. Конструкційні матеріали для вогнеперепинувачів необхідно вибирати з урахуванням механічного та температурного навантажень, а також можливої корозії та небезпечних реакцій взаємодії з технологічними продуктами.

Матеріали для ущільнювальних прокладок повинні бути стійкими до впливу технологічного середовища і виконані з важкогорючих або негорючих матеріалів відповідно до вимог ГОСТ 12.1.044-89 "ССБТ. Пожаровзрывоопасность веществ и материалов. Номенклатура показателей и методы их определения" (далі - ГОСТ 12.1.044-89).

4.4. Корпус і внутрішні деталі, що утримують полум'ягасильний елемент вогнеперепинувачів комунікаційного типу, повинні бути розраховані на тиск вибуху.

4.5. Приміщення для виробництва вогнеперепинувачів повинні бути забезпечені освітленням відповідно до вимог ДБН В.2.5-28-2006 "Природне і штучне освітлення".

5. Вимоги безпеки під час експлуатації вогнеперепинувачів

5.1. Профілактичне обслуговування та огляд вогнеперепинувачів виконується у плановому порядку за графіками, розробленими відповідною службою підприємства.

5.2. Під час експлуатації вогнеперепинувачів необхідно проводити перевірку герметичності фланцевих з'єднань корпусу, чистоту та цілісності полум'ягасильного елемента. Вказані види перевірок необхідно проводити у міру збільшення гідравлічного опору вогнеперепинувача. За необхідності проводять їхнє очищення. Мийні засоби (або розчинники) вибирають залежно від конструкції вогнеперепинувача і характеру забруднення. За наявності вибору перевагу віддають мийним засобам (або розчинникам), які мають найнижчі показники пожежовибухонебезпеки відповідно до вимог ГОСТ 12.1.044-89 і є найменш токсичними.

5.3. Під час експлуатації вогнеперепинувачів відбувається забивання каналів полум'ягасильних елементів продуктами корозії, пилом або продуктами згоряння, що призводить до збільшення гідравлічного опору вогнеперепинувача та збільшення тиску парогазового середовища у захищуваній системі. Перед розбиранням вогнеперепинувача для ремонту, чищення та внутрішнього огляду він повинен бути продутий або гострою парою, а потім чистим повітрям.

5.4. Вогнеперепинувачі необхідно оглядати після кожного випадку гасіння (обмеження поширення) полум'я та заміни зіпсованого полум'ягасильного елемента.

5.5. Не допускається експлуатувати вогнеперепинувач у разі появи тріщин або вдавлень на корпусі або у полум'ягасильному елементі.

5.6. Полум'ягасильні елементи вогнеперепинувачів повинні бути захищені від попадання до них атмосферних опадів.

5.7. Для забезпечення безпечного виконання робіт працівники повинні бути ознайомлені з ПЛАС, розробленим відповідно до вимог НПАОП 0.00-4.33-99 (z0424-99) .

V. Вимоги безпеки під час проведення випробувань вогнеперепинувачів на стендах

1. Обладнання (стенди), яке використовується під час проведення випробувань вогнеперепинувачів, повинно бути атестоване відповідно до вимог ГОСТ 24555-81, а засоби вимірювальної техніки мають бути повірені відповідно до вимог ДСТУ 3215-95.

2. Дистанційне керування та контроль параметрів процесу поширення полум'я під час випробування повинні здійснюватися із спеціального приміщення, розташованого на безпечній відстані від випробувального стенда, броньованої кабіни або підземного притулку.

3. Не пізніше ніж за 10 хвилин до початку проведення випробування за допомогою гучномовного зв'язку проводиться оповіщення працівників про необхідність залишити небезпечну зону. За 5 хвилин до початку випробування включається сигнальна сирена.

4. Не дозволяється допуск сторонніх осіб на місце проведення випробувань без відома керівника робіт.

5. Аварійне припинення робіт на випробувальному стенді проводиться у таких випадках:

загоряння проводів, електроприладів, що знаходяться під напругою. При цьому необхідно: електроустаткування знеструмити, гасити піском або вуглекислотним вогнегасником;

раптової розгерметизації трубопроводів, що підводять горючий газ, кисень з балонів до вузла дозування газів. При цьому необхідно: негайно закрити вентилі на балонах;

руйнування окремих вузлів випробувального стенду від вибуху або детонації під час заповнення стенду вибухонебезпечною сумішшю. При цьому необхідно: перекрити надходження газу в систему випробувального стенду, на територію не входити до повного припинення горіння.