Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

11 березня 2009 р.

за N 228/16244

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.03.2005 N 179 (179-2005-п) "Про упорядкування структури апарату центральних органів виконавчої влади, їх територіальних підрозділів та місцевих державних адміністрацій", Положення про Державний комітет України у справах національностей та релігій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2007 N 201 (201-2007-п) (із змінами), та з метою вдосконалення організації діяльності органів міграційної служби у структурі Державного комітету у справах національностей та релігій НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Положення про управління (відділ, сектор) міграційної служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що додається.

2. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Держкомнацміграції від 27.07.2004 N 36 (z1067-04) "Про заходи щодо створення органів міграційної служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30.08.2004 за N 1067/9666.

3. Юридичному управлінню подати на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України цей наказ.

4. Заступнику директора департаменту - начальнику відділу забезпечення діяльності органів міграційної служби та пунктів тимчасового розміщення біженців Департаменту у справах біженців та притулку Мельнику П.М. довести наказ до відома керівників управлінь (відділів, секторів) міграційної служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

5. Керівникам управлінь (відділів, секторів) міграційної служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі розробити свої положення про орган міграційної служби та подати на затвердження Держкомнацрелігій.

6. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Держкомнацрелігій

12.02.2009  N 15

Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

11 березня 2009 р.

за N 228/16244

1. Управління (відділ, сектор) міграційної служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - органи міграційної служби) є територіальними, підпорядкованими, підконтрольними та підзвітними Державному комітету України у справах національностей та релігій (далі - Держкомнацрелігій) органами міграційної служби.

2. У своїй діяльності органи міграційної служби керуються Конституцією (254к/96-ВР) , законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, наказами Держкомнацрелігій, а також цим Положенням.

3. Основними завданнями органів міграційної служби є:

реалізація державної політики у сфері міграції та роботи з біженцями на відповідній території;

забезпечення виконання законодавства про міграцію та біженців з питань, що належать до їх компетенції;

координація взаємодії місцевих органів виконавчої влади та функціональне регулювання роботи з біженцями та іншими категоріями мігрантів, які віднесено до їх компетенції;

аналіз міграційної ситуації у відповідному регіоні України, її тенденції, узагальнення практики застосування нормативно-правових актів у сфері міграції та роботи з біженцями;

підготовка пропозицій до поточних та довготермінових прогнозів у сфері міграції та роботи з біженцями;

участь у формуванні централізованої інформаційної системи про осіб, які звернулися із заявами про надання їм статусу біженців, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця та яким надано статус біженця, а також облік та ведення їх особових справ;

унесення в установленому порядку пропозицій щодо вдосконалення законодавства, укладення міжнародних договорів у сфері міграції та роботи з біженцями, формування державних і регіональних програм, спрямованих на вирішення питань у цій сфері;

визначення місць для тимчасового проживання осіб, які подали заяви про надання їм статусу біженця, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця та яким надано статус біженця в Україні.

4. Органи міграційної служби відповідно до покладених на них завдань:

на підставі систематичного аналізу соціально-економічних, демографічних та інших тенденцій у сфері міграції та роботи з біженцями розробляють та здійснюють заходи щодо реалізації в регіоні державної політики за цим напрямом роботи;

приймають заяви від іноземців та осіб без громадянства про надання їм статусу біженця у порядку, передбаченому Законом України "Про біженців" (2557-14) ;

сприяють у влаштуванні у відповідні дитячі заклади чи сім'ї дітей, розлучених з сім'єю, та дітям, розлученим з сім'єю, у розшуку батьків або інших законних представників неповнолітньої особи;

приймають рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання, втрати або позбавлення статусу біженця;

розглядають заяви про надання статусу біженця та готують письмові висновки щодо надання або відмови у наданні статусу біженця;

проводять дактилоскопію особи, стосовно якої порушено клопотання про надання статусу біженця, та співбесіду із заявником або його законним представником щодо обставин, викладених у заяві і доданих матеріалах, направляють заявника на медичне обстеження;

разом з органами внутрішніх справ та служби безпеки здійснюють перевірку наявності обставин, за якими статус біженця не надається відповідно до абзаців другого, третього і четвертого статті 10 Закону України "Про біженців" (2557-14) , вживають заходи щодо ідентифікації особи, у разі відсутності у заявника документів, що посвідчують особу, або якщо такі документи є підробленими або фальшивими;

видають довідки про подання особою заяви про надання їй статусу біженця; про особу, стосовно якої прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання їй статусу біженця, про звернення до суду, інші документи, які необхідні для вирішення питання про надання, втрату і позбавлення статусу біженця, що визначені нормативно-правовими актами Державного комітету України у справах національностей та релігій;

видають посвідчення біженця та проїзні документи для виїзду за кордон особам, яким надано статус біженця;

здійснюють перереєстрацію осіб, яким надано статус біженця;

визначають місця для тимчасового проживання осіб, які подали заяви про надання статусу біженця, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання їм статусу біженця, та направляють їх у пункти тимчасового розміщення біженців;

приймають рішення про надання грошової допомоги особам, яким надано статус біженця;

сприяють у працевлаштуванні особам, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця та яким надано такий статус;

надають допомогу особам, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання їм статусу біженця та яким надано такий статус, у вирішенні соціально-побутових проблем і отриманні медичних послуг;

ведуть облік та особові справи осіб, які звернулися із заявами про надання їм статусу біженця, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця та яким надано статус біженця;

здійснюють заходи щодо внесення даних до централізованої інформаційної системи про осіб, які подали заяви про надання статусу біженця, у тому числі даних щодо дактилоскопії таких осіб, у межах своїх повноважень забезпечують ведення цієї системи;

звертаються за власною ініціативою до Держкомнацрелігій з поданням про втрату або позбавлення статусу біженця;

виконують прийняті Держкомнацрелігій рішення про надання, відмову в наданні, втрату або позбавлення статусу біженця;

у випадках, установлених законодавством, приймають від осіб, яким надано статус біженця, заяви щодо надання дозволу на в'їзд в Україну з метою возз'єднання членів їх сім'ї, готують відповідні матеріали та направляють їх на розгляд до Держкомнацрелігій;

готують та направляють до Держкомнацрелігій пропозиції щодо утворення в регіоні пунктів тимчасового розміщення біженців, здійснюють заходи щодо їх створення та утримання;

аналізують стан і вживають заходів з дотримання встановлених законодавством України правових, економічних та організаційних гарантій захисту прав біженців, забезпечують взаємодію місцевих органів виконавчої влади з цього питання;

у випадках, установлених чинним законодавством, уживають заходів з надання допомоги особам, які змушені були залишити місця постійного проживання в Абхазії (Грузія) та прибули в Україну;

збирають і аналізують інформацію щодо наявності в країнах походження біженців умов, зазначених в абзаці другому статті 1 Закону України "Про біженців" (2557-14) , та іншу інформацію, необхідну для вирішення питання про надання, втрату чи позбавлення статусу біженця;

аналізують міграційні процеси в регіоні та інформують Держкомнацрелігій про їх стан і перспективи;

у встановленому порядку вносять пропозиції до Держкомнацрелігій та відповідної місцевої державної адміністрації щодо вдосконалення законодавства, інших нормативно-правових актів у сфері міграції та роботи з біженцями, формування відповідних державних та регіональних програм;

у межах своєї компетенції беруть участь у здійсненні заходів, спрямованих на боротьбу з нелегальною міграцією;

у визначені терміни подають Держкомнацрелігій статистичні дані, а також пропозиції щодо вдосконалення форм державної статистичної звітності з питань міграції та біженців;

готують та в установленому порядку вносять на розгляд Держкомнацрелігій пропозиції щодо визначення обсягів фінансування заходів у сфері міграції та роботи з біженцями, здійснюють їх виконання в межах затвердженого кошторису;

в установленому порядку розглядають звернення фізичних і юридичних осіб з питань, що належать до їх компетенції;

проводять і беруть участь у семінарах, нарадах тощо;

інформують через засоби масової інформації та шляхом участі в конференціях, семінарах, нарадах тощо про зміст державної політики у сфері міграції та роботи з біженцями;

ведуть діловодство і облік службової документації відповідно до наказів та інструкцій Держкомнацрелігій, забезпечують додержання державної таємниці в органі міграційної служби з питань, що віднесені законодавством до їх компетенції;

на запити Держкомнацрелігій у межах компетенції здійснює збір та надання інформації;

виконує інші функції відповідно до покладених на нього завдань.

5. Органи міграційної служби мають право:

одержувати в установленому законодавством порядку від місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ, організацій та об'єднань громадян інформацію, необхідну для виконання покладених на них завдань;

представляти Держкомнацрелігій за його дорученням у відповідних державних органах та міжнародних організаціях;

залучати спеціалістів місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ, організацій (за погодженням з їх керівниками) до розгляду питань, що належать до їх компетенції;

у разі потреби утворювати, за погодженням із заінтересованими місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, комісії, експертні та консультативні ради, робочі групи;

перевіряти наявність документів, що посвідчують особу, в іноземців та осіб без громадянства, які подали заяви про надання їм статусу біженця, та при перереєстрації осіб, яким надано статус біженця;

скликати наради з питань, що належать до їх компетенції;

організовувати проведення благодійних акцій і програм, спрямованих на соціальну підтримку біженців та інших категорій мігрантів.

6. Органи міграційної служби під час здійснення своїх повноважень взаємодіють з місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями, фізичними та юридичними особами.

7. Орган міграційної служби очолює начальник, який призначається на посаду і звільняється з посади Головою Держкомнацрелігій за погодженням з головою обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації, а в Автономній Республіці Крим - Головою Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Начальник органу міграційної служби може мати заступників, які призначаються на посаду і звільняються з посади Головою Держкомнацрелігій.

8. Начальник органу міграційної служби:

діє в межах повноважень, визначених законодавством України, наказами Держкомнацрелігій і цим Положенням;

здійснює керівництво органом, несе персональну відповідальність за виконання покладених на нього завдань, визначає ступінь відповідальності керівників структурних підрозділів та інших працівників органу міграційної служби;

представляє орган міграційної служби в державних установах, місцевих органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування, а також у відносинах з юридичними та фізичними особами;

призначає на посаду та звільняє з посади керівників структурних підрозділів та інших працівників органу міграційної служби;

розподіляє посадові обов'язки між працівниками;

в межах своєї компетенції видає накази, організовує і контролює їх виконання;

у разі потреби разом з іншими місцевими органами виконавчої влади видає спільні акти;

несе персональну відповідальність за додержання державної таємниці, а також за конфіденційність інформації про біженця та особу, яка подала заяву про надання статусу біженця, стосовно якої прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця;

забезпечує неухильне дотримання законності при роботі з біженцями та іншими категоріями мігрантів;

притягує до дисциплінарної відповідальності керівників структурних підрозділів та інших працівників органу міграційної служби;

розпоряджається коштами в межах затвердженого кошторису витрат на утримання органу міграційної служби;

представляє керівників структурних підрозділів та інших працівників органу міграційної служби до відповідних державних і відомчих нагород або відзнак, приймає рішення про їх преміювання.

Рішення щодо представлення керівника органу міграційної служби, його заступника(ів) до нагород, відзнак, преміювання приймається Головою Держкомнацрелігій або його заступником, який відповідає за цей напрям роботи, за поданням керівника структурного підрозділу Держкомнацрелігій, який організує і контролює діяльність органів міграційної служби.

9. Начальник органу міграційної служби несе персональну відповідальність за організацію роботи органу міграційної служби у сфері міграції та роботи з біженцями, виконання завдань і функцій, покладених на орган міграційної служби.

Інші працівники органу міграційної служби несуть відповідальність у порядку, передбаченому законодавством України.

10. Орган міграційної служби утримується за рахунок коштів державного бюджету та інших джерел фінансування, не заборонених законодавством.

Гранична чисельність і фонд оплати праці працівників органу міграційної служби та його структура затверджуються Держкомнацрелігій за поданням начальника органу міграційної служби.

Штатний розпис органу міграційної служби затверджується начальником органу міграційної служби за погодженням з Держкомнацрелігій.

11. Орган міграційної служби є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в органах Державного казначейства України, в установах банків, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням, бланки.