1. Схвалити Концепцію Державної програми розвитку транскордонного співробітництва на 2011-2015 роки, що додається.

Визначити Міністерство економіки державним замовником Програми.

2. Міністерству економіки разом з Міністерством регіонального розвитку та будівництва, Міністерством фінансів, Міністерством юстиції та іншими заінтересованими органами виконавчої влади розробити і подати у місячний строк Кабінетові Міністрів України проект Державної програми розвитку транскордонного співробітництва на 2011-2015 роки.

СХВАЛЕНО

розпорядженням Кабінету Міністрів України

від 15 вересня 2010 р. N 1838-р

Транскордонне співробітництво в Україні здійснюється в умовах значних диспропорцій соціально-економічного розвитку прикордонних територій, а також рівня зайнятості населення зазначених територій України і прикордонних регіонів сусідніх держав, що призводить до соціальної нестабільності суб'єктів транскордонного співробітництва.

Транскордонне співробітництво є одним з інструментів прискорення процесів наближення рівня життя населення прикордонних територій до середньоєвропейського забезпечення вільного перетинання товарами, особами і капіталами державного кордону. Таке співробітництво сприяє об'єднанню зусиль суб'єктів транскордонного співробітництва для розв'язання спільних проблем прикордонних регіонів, здійсненню євроінтеграційних заходів на регіональному рівні.

Особливістю транскордонного співробітництва України є те, що воно відбувається як на кордоні з країнами Європейського Союзу, так і на кордонах з Росією, Білоруссю та Молдовою.

Україна має сухопутний кордон із сімома державами ЄС. Із 27 областей 19 є прикордонними. На території таких прикордонних областей, як Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Одеська, Сумська, Харківська, Чернівецька, Чернігівська, Автономна Республіка Крим, створено вісім єврорегіонів - Буг, Верхній Прут, Дніпро, Карпатський, Нижній Дунай, Слобожанщина, асоціація "Чорноморський Єврорегіон" та Ярославна. Завершується робота із створення єврорегіону Донбас на території м. Донецька та Луганської області.

Згідно із Законом України "Про транскордонне співробітництво" (1861-15) фінансування проектів (програм) транскордонного співробітництва здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів на відповідний рік, а також інших джерел, не заборонених законом. Для спільного фінансування проектів (програм) транскордонного співробітництва можуть використовуватися кошти міжнародної технічної допомоги, кредитні ресурси міжнародних фінансових організацій.

На даний час джерелами фінансування проектів транскордонного співробітництва є тільки кошти місцевих бюджетів і міжнародної технічної допомоги, внаслідок чого уповільнилися темпи розвитку транскордонного співробітництва.

Регіони України, які межують з державами - членами ЄС, на відміну від інших прикордонних регіонів залучені до реалізації за рахунок коштів ЄС проектів, у тому числі транскордонного співробітництва, у рамках виконання програм прикордонного співробітництва Європейського інструменту сусідства та партнерства 2007-2013 років (далі - програми прикордонного співробітництва).

Отже, проблемою транскордонного співробітництва є недостатній рівень розвиненості соціальної, економічної та екологічної сфери прикордонних областей України та фінансової підтримки його реалізації.

На сьогодні існує ряд факторів, які стримують розвиток транскордонного співробітництва:

відсутність гармонізованих між сторонами нормативно-правових актів щодо повноважень органів влади з питань транскордонного співробітництва та існування відмінностей у законодавстві сусідніх держав;

відмінності між Україною та сусідніми державами у розвитку економічної самостійності регіонів, а також законодавстві з питань зовнішньоекономічних зв'язків;

недостатність коштів для реалізації проектів транскордонного співробітництва та низький рівень підготовки таких проектів;

обмеженість можливостей учасників програм прикордонного співробітництва щодо співфінансування 10 відсотків суми, необхідної для реалізації проекту прикордонного співробітництва;

недостатній розвиток транскордонного співробітництва на рівні адміністративних районів та територіальних громад;

низький рівень підготовки кадрів у сфері транскордонного співробітництва та відсутність комплексної системи підвищення кваліфікації кадрів у зазначеній сфері;

наявність обмежень щодо безвізового пересування громадян по території транскордонних регіонів;

низький рівень залучення недержавних установ, підприємств та громадських організацій до здійснення заходів у рамках транскордонного співробітництва;

недостатні темпи будівництва та облаштування пунктів пропуску через державний кордон, що призводить до невідповідності їх пропускної спроможності потенційним можливостям транскордонного співробітництва;

відсутність поза межами міжнародних транспортних коридорів необхідної прикордонної транспортної інфраструктури;

неузгодженість на міждержавному рівні пріоритетів діяльності учасників єврорегіонів, принципів та підходів до розвитку такої співпраці;

неузгодженість нормативної, організаційної та методичної підтримки діяльності єврорегіонів з боку центральних органів влади.

Протягом 2007-2010 років активізовано діяльність українсько-польської Міжурядової Координаційної Ради з питань міжрегіонального співробітництва, Українсько-Словацької міжурядової комісії з питань транскордонного співробітництва, Українсько-Угорської міжурядової змішаної комісії з питань транскордонного та прикордонного співробітництва, здійснюються заходи, передбачені Державною програмою розвитку транскордонного співробітництва на 2007-2010 роки (1819-2006-п) , зокрема, відбувається розбудова інфраструктури пунктів пропуску через державний кордон, приведення систем їх функціонування у відповідність із стандартами ЄС, проводяться культурні заходи, спрямовані на розвиток транскордонного співробітництва, організовуються конференції, семінари, симпозіуми, обмін учнями, студентами, випускниками вищих навчальних закладів, учителями, викладачами, науковцями.

Причинами виникнення проблеми у сфері розвитку транскордонного співробітництва є:

диспропорції економічного розвитку прикордонних територій та різні підходи до їх територіального планування;

національно-культурні та історичні відмінності прикордонних територій, невідповідність державних кордонів мовним, культурним та етнічним кордонам;

інституційні відмінності транскордонних регіонів сусідніх держав, зокрема недостатній рівень децентралізації повноважень органів виконавчої влади, відсутність економічної самостійності місцевого самоврядування прикордонних територій.

В Україні більшість прикордонних областей отримують дотації і досить часто не мають достатніх коштів для виконання програм транскордонного співробітництва. У зв'язку з цим необхідно розробити дієвий механізм державної фінансової підтримки розвитку транскордонного співробітництва.

Необхідність розроблення Державної програми розвитку транскордонного співробітництва на 2011-2015 роки (далі - Програма) обумовлена потребою у консолідації зусиль щодо сприяння розвитку транскордонного співробітництва, подальшого поглиблення співпраці в рамках єврорегіонів та активізації роботи з розширення такого співробітництва, ліквідації інфраструктурних бар'єрів та сприяння провадженню спільної підприємницької діяльності у сфері малого і середнього бізнесу.

Метою Програми є активізація соціально-економічного, науково-технічного, екологічного, культурного розвитку суб'єктів транскордонного співробітництва.

Основними завданнями Програми є:

сприяння економічному, соціальному, культурному розвитку прикордонних регіонів та активізація всебічного транскордонного співробітництва із сусідніми країнами на державному, регіональному та місцевому рівні;

забезпечення підвищення рівня життя населення прикордонних регіонів;

поглиблення співпраці в рамках існуючих єврорегіонів та створення нових;

активізація зовнішньоекономічної діяльності регіонів;

створення умов для заснування і функціонування спільних підприємств та утворення транскордонних економічних кластерів;

сприяння розвитку малого та середнього підприємництва;

забезпечення охорони навколишнього природного середовища, екологічної безпеки;

розвиток інфраструктури прикордонних регіонів та створення умов для залучення інвестицій;

забезпечення розвитку соціальної сфери.

Можливі два варіанти розв'язання проблеми.

Перший варіант передбачає стимулювання розвитку транскордонного співробітництва шляхом надання державної підтримки реалізації проектів програм прикордонного співробітництва шляхом співфінансування не менше 10 відсотків загального бюджету проекту, що сприятиме активізації транскордонного співробітництва та збільшенню обсягів фінансової підтримки таких проектів з боку ЄС. Недоліками зазначеного варіанта є:

створення умов для розвитку транскордонного співробітництва лише в окремих регіонах;

відсутність донорської підтримки для реалізації транскордонних проектів співробітництва у східних та центральних регіонах України, що створить нерівні умови для розвитку транскордонного співробітництва.

Другий, оптимальний варіант передбачає створення комплексної системи розвитку транскордонного співробітництва, з урахуванням якої здійснюватиметься фінансування проектів транскордонного співробітництва на всій території країни за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, міжнародної технічної допомоги та коштів суб'єктів транскордонного співробітництва.

Розвиток транскордонного співробітництва здійснюватиметься шляхом:

розширення інтеграційних процесів у результаті транскордонного співробітництва з метою підвищення конкурентоспроможності регіонів, забезпечення їх сталого розвитку на сучасній технологічній основі та високого рівня продуктивності праці і зайнятості населення;

розбудови виробничої та соціальної інфраструктури регіонів, спрямованої на стимулювання їх економічного розвитку і поліпшення якості життя та добробуту громадян;

посилення взаємодії між учасниками транскордонного співробітництва у підприємницькій діяльності, туристичній сфері;

модернізації і розвитку існуючої транскордонної транспортної мережі для збільшення її пропускної спроможності;

сприяння розвитку прикордонної інфраструктури з метою оптимізації режиму перетинання державного кордону особами, переміщення транспортних засобів і вантажів (товарів) та зменшення часу для проведення прикордонних процедур;

створення спільної системи захисту навколишнього природного середовища;

заохочення транскордонного співробітництва у сфері освіти, науки і культури;

розроблення містобудівної документації прикордонних територій;

активізації обміну інформацією;

забезпечення розвитку взаємодії між територіальними громадами.

Для виконання Програми планується розробити та реалізувати проекти і заходи, спрямовані на розвиток транскордонного співробітництва.

З метою забезпечення координації діяльності органів виконавчої влади у сфері транскордонного співробітництва та фінансової підтримки проектів передбачається утворення міжвідомчої комісії з питань розвитку транскордонного співробітництва.

Програму передбачається виконати протягом 2011-2015 років.

У результаті виконання Програми передбачається забезпечити:

зменшення територіальних диспропорцій, наближення економічного та соціального рівня розвитку регіонів України до рівня регіонів держав - членів ЄС, підвищення рівня життя населення;

активізацію зовнішньоекономічної діяльності регіонів, розвиток малого та середнього підприємництва, регіональних мереж транспорту та комунікацій, розбудову інфраструктури державного кордону;

розвиток існуючих єврорегіонів та утворення нових;

активізацію співробітництва між територіальними громадами прикордонних регіонів;

охорону навколишнього природного середовища та вжиття заходів для його відновлення, забезпечення екологічної безпеки, раціонального використання природних ресурсів, організації екологічного контролю та моніторингу, запобігання забрудненню територій техногенних катастроф та зон стихійного лиха.

Фінансування Програми здійснюватиметься за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, інших джерел, не заборонених законом, а також міжнародної технічної допомоги.

Обсяг видатків з державного бюджету, необхідних для виконання Програми, орієнтовно становитиме не менш як 45000 тис. гривень і уточнюватиметься щороку з урахуванням реальних можливостей державного бюджету.