УВАГА! ДОКУМЕНТ ВТРАЧАЄ ЧИННІСТЬ.
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
Р О З П О Р Я Д Ж Е Н Н Я
від 23 грудня 2009 р. N 1687-р
Київ
( Розпорядження втратило чинність на підставі Розпорядження КМ N 1869-р (1869-2010-р) від 22.09.2010 )

Про схвалення Концепції Державної цільової економічної програми розвитку тваринництва на період до 2015 року

1. Схвалити Концепцію Державної цільової економічної програми розвитку тваринництва на період до 2015 року, що додається.
Визначити Міністерство аграрної політики державним замовником Програми.
2. Міністерству аграрної політики разом з іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади розробити та подати у тримісячний строк Кабінетові Міністрів України проект Державної цільової економічної програми розвитку тваринництва на період до 2015 року.
3. Визнати таким, що втратило чинність, розпорядження Кабінету Міністрів України від 10 серпня 2004 р. N 557 (557-2004-р) "Про схвалення Концепції Державної програми створення сприятливих умов для стабілізації та розвитку тваринництва на 2005-2010 роки" (Офіційний вісник України, 2004 р., N 32, ст. 2168).
Прем'єр-міністр України
Ю.ТИМОШЕНКО
Інд. 22

СХВАЛЕНО
розпорядженням Кабінету Міністрів України
від 23 грудня 2009 р. N 1687-р

КОНЦЕПЦІЯ

Державної цільової економічної програми розвитку тваринництва на період до 2015 року

Визначення проблеми, на розв'язання якої спрямована Програма

Тваринництво є однією з провідних галузей агропромислового комплексу, яка забезпечує виробництво продукції тваринного походження в обсягах, що відповідають показникам продовольчої безпеки і забезпечують можливість її експорту.
Разом з тим основною проблемою галузі тваринництва є зменшення обсягу виробництва продукції тваринного походження і поголів'я сільськогосподарських тварин. Так, порівняно з 1990 роком чисельність корів зменшилася в 2,9 раза, свиней - в 3, свійської птиці - в 1,4 раза. Найбільших втрат зазнало промислове тваринництво, зокрема поголів'я корів зменшилося в 9,9 раза, свиней - в 5,2, овець - в 23,8 раза. Виробництво м'яса всіх видів сільськогосподарських тварин у забійній масі зменшилося в 2,3 раза, в тому числі яловичини - в 3,6, свинини - в 2,5, а молока в 2 рази. На душу населення вироблено у 2008 році 51 кілограм м'яса і 208 кілограмів молока при раціональній нормі споживання відповідно 80 і 380 кілограмів.
За даними Держкомстату, в 2008 році рівень збитковості галузі тваринництва від реалізації великої рогатої худоби становив 21,05 відсотка, овець і кіз - 21,49, свійської птиці - 6,29, вовни - 81,31 відсотка. Рентабельним було лише виробництво молока (13,16 відсотка) та яєць (2,96 відсотка).
Через втрату економічної заінтересованості у виробництві продукції тваринного походження зменшено на 26 відсотків площі сільськогосподарських угідь та на 86 відсотків, або у 7 разів, виробництво всіх видів кормів у перерахунку на кормову одиницю.
Ринок продукції тваринного походження характеризується незбалансованістю попиту і пропонування, низькою платоспроможністю населення, а також недостатньо розвинутою інфраструктурою.
Потреба в розробленні Державної цільової економічної програми розвитку тваринництва на період до 2015 року (далі - Програма) викликана необхідністю докорінних змін у галузі тваринництва та забезпечення її стабільного розвитку.

Аналіз причин виникнення проблеми та обґрунтування необхідності її розв'язання програмним методом

Основними причинами виникнення проблеми є:
невідповідність закупівельних цін на молоко, м'ясо, вовну і ресурси для їх виробництва;
нестабільна цінова ситуація, низька платоспроможність населення;
висока енергоємність виробництва одиниці продукції тваринного походження, виконаних робіт і наданих послуг;
морально застаріла організація виробництва продукції тваринного походження;
зменшення обсягу експорту продукції тваринного походження;
недосконалість:
- системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців з питань тваринництва;
- фінансово-економічного механізму державної підтримки тваринництва;
- механізму державного регулювання імпорту продукції тваринного походження та надання кредитів вітчизняним виробникам такої продукції;
- системи організації виробництва продукції тваринного походження;
неузгодженість процесів виробництва, переробки і реалізації продукції тваринного походження.
Забезпечення стабільного розвитку тваринництва потребує концентрації фінансових, матеріально-технічних, управлінських ресурсів, залучення науково-технічного потенціалу.
На сьогодні необхідно вжити заходів до підвищення інвестиційної привабливості тваринництва, технічної і технологічної модернізації виробництва продукції тваринного походження, поліпшення її якості та просування на зовнішній ринок, приведення системи контролю за безпечністю та якістю продукції тваринного походження і санітарного контролю у сфері її виробництва у відповідність з міжнародними вимогами.

Мета Програми

Метою Програми є створення умов для забезпечення стабільного розвитку тваринництва шляхом зменшення енергоємності виробництва одиниці продукції тваринного походження, виконаних робіт і наданих послуг, зокрема оптимізації структури енергоспоживання під час виробництва такої продукції, створення системи нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів, використання альтернативних видів палива та відновлювальних джерел енергії, запровадження екологічно безпечних технологічних процесів виробництва продукції тваринного походження, забезпечення продовольчої безпеки держави, збільшення обсягу експорту зазначеної продукції, удосконалення системи державного контролю у галузі тваринництва.

Визначення оптимального варіанта розв'язання проблеми на основі порівняльного аналізу можливих варіантів

Розв'язати проблему можливо трьома варіантами, які передбачають:
перший - домінування продукції тваринного походження, виробленої особистими селянськими господарствами, що призведе до збереження дрібнотоварного виробництва, виникнення труднощів із заготівлею та збутом такої продукції, зниження її якості, неможливості впровадження передових технологій виробництва продукції тваринного походження;
другий - забезпечення населення продукцією тваринного походження шляхом її імпорту, що призведе до згортання вітчизняного виробництва такої продукції, залежності внутрішнього споживчого ринку від її імпорту;
третій, оптимальний - створення великотоварного виробництва, концентрацію державних фінансових ресурсів для забезпечення стабільного розвитку тваринництва, підвищення ефективності виробництва і якості продукції тваринного походження.

Шляхи і способи розв'язання проблеми

Проблему передбачається розв'язати шляхом:
прийняття нормативно-правових актів щодо:
- удосконалення організаційно-економічного та правового механізму регулювання і розвитку ринку продукції тваринного походження;
- модернізації виробництва продукції тваринного походження, зменшення витрат на її виробництво та підвищення якості такої продукції;
- цінового регулювання ринку продукції тваринного походження, зокрема здійснення товарних та фінансових інтервенцій;
- установлення мінімально допустимого рівня цін на продукцію тваринного походження;
- здійснення контролю за якістю та ціною продукції тваринного походження, що імпортується;
- удосконалення державного регулювання у сфері зовнішньоекономічної діяльності;
- квотування виробництва продукції тваринного походження;
- відшкодування експортерам продукції тваринного походження різниці в цінах у разі, коли ціни на неї вищі, ніж світові;
- удосконалення механізму надання державної підтримки;
приведення системи організації племінної справи в тваринництві у відповідність з міжнародними вимогами;
здійснення заходів щодо збереження та відновлення різноманіття порід сільськогосподарських тварин відповідно до положень Конвенції про охорону біологічного різноманіття (995_030) ;
використання ефективних енерго- і ресурсозберігаючих технологій (виробництво біогазу з відходів тваринництва, ефективне використання електричної енергії тощо) під час виробництва продукції тваринного походження;
забезпечення:
- належного ветеринарного обслуговування;
- розвитку системи сільськогосподарських кооперативів та приватних підприємств з переробки та збуту продукції тваринного походження, з селекції та відтворення сільськогосподарських тварин;
- підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців з питань тваринництва;
- захисту внутрішнього споживчого ринку від імпорту неякісної дешевої продукції тваринного походження;
унормування витрат на виробництво продукції тваринного походження;
удосконалення інфраструктури ринку продукції тваринного походження.

Очікувані результати виконання Програми, визначення її ефективності

Виконання Програми сприятиме:
збільшенню до 4,4 млн. поголів'я корів, у тому числі до 650 тис. - племінних корів, до 13,5 млн. - свиней, до 198 млн. - свійської птиці, обсягу виробництва і реалізації високопродуктивних племінних (генетичних) ресурсів до 65 тис. племінних телиць та нетелів щороку;
забезпеченню валового виробництва продукції тваринного походження на рівні показників продовольчої безпеки, зокрема 4 млн. тонн м'яса, 20 млн. тонн молока і 17 млрд. штук яєць;
збільшенню обсягу експорту продукції тваринного походження, зокрема до 2 млн. тонн молока і молочних продуктів, до 0,45 млн. тонн м'яса, в тому числі 0,15 млн. - яловичини, 0,1 млн. - свинини, 0,2 млн. - свійської птиці, до 800 млн. штук яєць;
зменшенню на 20 відсотків енергоємності виробництва продукції тваринного походження;
удосконаленню системи управління племінною справою в тваринництві;
забезпеченню продовольчої безпеки держави;
забезпеченню безпечності та якості продукції тваринного походження і беззбитковості її виробництва;
підвищенню рівня зайнятості сільського населення та доходів вітчизняних виробників продукції тваринного походження.

Оцінка фінансових, матеріально-технічних та трудових ресурсів, необхідних для виконання Програми

Фінансування заходів Програми здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, кредитів, вітчизняних і зарубіжних інвестицій, власних коштів вітчизняних виробників продукції тваринного походження та інших джерел, не заборонених законодавством.
Орієнтовний обсяг фінансування Програми становить 60 млрд. гривень, зокрема за рахунок державного бюджету - 40,5 млрд., інших джерел - 19,5 млрд. гривень.
Обсяг видатків на виконання Програми уточнюється щороку під час складання проекту державного бюджету.
Для виконання Програми буде створено до 130 тис. додаткових робочих місць.