Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань соціального захисту багатодітних сімей

З метою посилення соціального захисту багатодітних сімей, поліпшення їх державної підтримки, створення більш сприятливих умов для виховання дітей у таких сім'ях Верховна Рада України постановляє:

I. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1. У статті 182-1 Кодексу законів про працю України (322-08) (Відомості Верховної Ради УРСР, 1971 р., додаток до N 50, ст. 375):

у частині першій слова і цифру "відпустка тривалістю 7 календарних днів" замінити словами і цифрами "відпустка тривалістю 10 календарних днів";

у частині другій цифри і слова "14 календарних днів" замінити цифрами і словами "17 календарних днів".

2. Частину першу статті 46 Житлового кодексу Української РСР (5464-10) (Відомості Верховної Ради УРСР, 1983 р., додаток до N 28, ст. 573) після абзацу шостого доповнити новим абзацом такого змісту:

"сім'ям, які мають п'ятьох і більше дітей, та у разі народження у однієї жінки одночасно трьох і більше дітей".

У зв'язку з цим абзаци сьомий і восьмий вважати відповідно абзацами восьмим і дев'ятим.

3. У статті 19 Закону України "Про відпустки" (504/96-ВР) (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., N 2, ст. 4; 2003 р., N 15, ст. 110; 2005 р., N 2, ст. 36):

у частині першій слова і цифру "відпустка тривалістю 7 календарних днів" замінити словами і цифрами "відпустка тривалістю 10 календарних днів";

у частині другій цифри і слова "14 календарних днів" замінити цифрами і словами "17 календарних днів".

4. У Законі України "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною" (1767-14) (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., N 35, ст. 289; 2002 р., N 41, ст. 293; 2003 р., N 7, ст. 71; 2005 р., N 5, ст. 122, N 13, ст. 229; 2006 р., N 4, ст. 58; 2007 р., N 27, ст. 367; 2008 р., NN 5-8, ст. 78):

1) у статті 1:

пункт 1 доповнити словами "матерям, які народили п'ятеро і більше дітей та виховали їх до шестирічного віку. При цьому враховуються діти, усиновлені в установленому законом порядку";

пункт 8 виключити;

2) в абзаці четвертому частини першої статті 5 слова і цифри "у пунктах 6-8" замінити словами і цифрами "у пунктах 6 і 7".

5. У Законі України "Про охорону дитинства" (2402-14) (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 30, ст. 142; 2005 р. , N 11, ст. 202):

1) статтю 13 доповнити частинами третьою - шостою такого змісту:

"Багатодітним сім'ям надаються такі пільги:

1) 50-відсоткова знижка плати за користування житлом (квартирна плата) в межах норм, передбачених чинним законодавством (21 кв. метр загальної площі житла на кожного члена сім'ї, який постійно проживає в жилому приміщенні (будинку), та додатково 10,5 кв. метра на сім'ю);

2) 50-відсоткова знижка плати за користування комунальними послугами (газопостачання, електропостачання та інші послуги) та вартості скрапленого балонного газу для побутових потреб у межах норм, визначених законодавством.

Площа житла, на яку надається знижка при розрахунках плати за опалення, становить 21 кв. метр опалюваної площі на кожного члена сім'ї, який постійно проживає в жилому приміщенні (будинку), та додатково 10,5 кв. метра на сім'ю;

3) 50-відсоткова знижка вартості палива, у тому числі рідкого, в межах норм, визначених законодавством, у разі якщо відповідні будинки не мають центрального опалення;

4) позачергове встановлення квартирних телефонів. Абонентна плата за користування квартирним телефоном встановлюється у розмірі 50 відсотків від затверджених тарифів.

Пільги щодо плати за користування житлом (квартирної плати), комунальними послугами та вартості палива, передбачені пунктами 1-3 частини третьої цієї статті, надаються багатодітним сім'ям незалежно від виду житла та форми власності на нього.

Дітям з багатодітних сімей надаються такі пільги:

1) безоплатне одержання ліків за рецептами лікарів;

2) щорічне медичне обстеження і диспансеризація в державних та комунальних закладах охорони здоров'я із залученням необхідних спеціалістів, а також компенсація витрат на зубопротезування;

3) першочергове обслуговування в лікувально-профілактичних закладах, аптеках та першочергова госпіталізація;

4) безоплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту (крім таксі), автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, а також залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських і міжміських маршрутів, у тому числі внутрірайонних, внутрі- та міжобласних незалежно від відстані та місця проживання;

5) безоплатне одержання послуг з оздоровлення та відпочинку відповідно до Закону України "Про оздоровлення та відпочинок дітей" (375-17) .

Батькам і дітям з багатодітних сімей видаються відповідні посвідчення. Зразок посвідчення, порядок виготовлення і видачі посвідчень встановлюються Кабінетом Міністрів України";

2) у статті 19:

частину дев'яту після слів "соціального захисту" доповнити словами "у тому числі дітям з багатодітних сімей, у складі яких є п'ятеро і більше дітей";

після частини дев'ятої доповнити новою частиною такого змісту:

"Діти з багатодітних сімей, у складі яких є п'ятеро і більше дітей, а також особи віком від 18 до 23 років із таких сімей звільняються від плати за навчання у вищих навчальних закладах державної та комунальної форми власності усіх рівнів акредитації за умови, що певний освітньо-кваліфікаційний рівень вони здобувають вперше".

У зв'язку з цим частини десяту та одинадцяту вважати відповідно частинами одинадцятою та дванадцятою.

7. У Законі України "Про житловий фонд соціального призначення" (3334-15) (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., N 19-20, ст. 159):

1) частину першу статті 11 доповнити пунктом 12 такого змісту:

"12) сім'ї, які мають п'ятьох і більше дітей, та у разі народження у однієї жінки одночасно трьох і більше дітей";

2) пункт 10 частини першої статті 12 викласти в такій редакції:

"10) сім'ї та одинокі матері й батьки, які мають трьох або чотирьох дітей, а також у разі народження у однієї жінки одночасно двох дітей".

II. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2010 року.

2. Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня опублікування цього Закону:

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та забезпечити прийняття нормативно-правових актів, що випливають із цього Закону;

забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади своїх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.