Юридический Харьков плюс - втрата чинності (наказ від 13.12.2010 N 962 /z1343-10/) від 14.01.2011 N z0197-01 e3065fa8f53dfaed02746d797cf393d1-2

( Наказ втратив чинність на підставі Наказу Адміністрації Державної прикордонної служби N 962 (z1343-10) від 13.12.2010 )

Про затвердження Інструкції про порядок формування та ведення Реєстру пунктів пропуску через державний кордон України

На виконання пункту 4 Положення про пункти пропуску через державний кордон, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2000 р. N 1203 (1203-2000-п) , з метою формування та ведення єдиного Реєстру пунктів пропуску через державний кордон України НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Інструкцію про порядок формування та ведення Реєстру пунктів пропуску через державний кордон України (додається).

2. Створити в Автоматизованій системі обліку, обробки та передачі інформації по лінії інформаційно-аналітичної служби штабу Держкомкордону (Гарт-5) базу даних Реєстру пунктів пропуску через державний кордон України.

3. Покласти відповідальність за виконання роботи, пов'язаної зі створенням та запровадженням Реєстру пунктів пропуску через державний кордон України, на управління прикордонного контролю, інформаційно-аналітичний центр Головного управління охорони державного кордону та управління зв'язку та інформатизації.

4. Ведення Реєстру пунктів пропуску через державний кордон України забезпечити з 1 квітня 2001 року.

5. Управлінню зв'язку та інформатизації спільно з управлінням прикордонного контролю до 28 лютого 2001 року підготувати часткове тактичне та технічне завдання для внесення змін до Автоматизованої системи обліку, обробки та передачі інформації по лінії інформаційно-аналітичної служби штабу Держкомкордону (Гарт-5).

6. Фінансово-економічному управлінню забезпечити фінансування робіт, пов'язаних зі створенням Реєстру пунктів пропуску через державний кордон України.

7. Контроль за виконанням цього наказу покласти на начальника Головного штабу Держкомкордону.

Інструкція

про порядок формування та ведення Реєстру пунктів пропуску через державний кордон України

1. Загальні положення

1.1. Ця Інструкція розроблена на виконання пункту 4 Положення про пункти пропуску через державний кордон, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2000 р. N 1203 (1203-2000-п) .

1.2. Ця Інструкція визначає правові та організаційні засади формування та ведення Реєстру пунктів пропуску через державний кордон України.

1.3. Реєстр пунктів пропуску через державний кордон України (далі - Реєстр) - це сукупність відомостей про пункт пропуску разом із засобами їх автоматизованої обробки, матеріалами нормативно-правового та організаційно-методичного забезпечення, створений для забезпечення єдиного обліку пунктів пропуску через державний кордон України (далі - пункт пропуску), які визначені міжнародними договорами України із суміжними країнами та рішеннями Кабінету Міністрів України.

2. Формування та ведення Реєстру

2.1. Розпорядником Реєстру є Держкомкордон.

2.2. Головним уповноваженим щодо формування та ведення Реєстру є Управління прикордонного контролю.

2.3. До уповноважених щодо формування та ведення Реєстру також належать: інформаційно-аналітичний центр Головного управління охорони державного кордону; управління зв'язку та інформатизації.

2.4. До Реєстру заносяться дані з посиланням на документи, що підтверджують їх достовірність:

1) назва пункту пропуску;

2) ідентифікаційний номер, що надається пункту пропуску;

3) на ділянці якого прикордонного загону (ОКПП) знаходиться пункт пропуску;

4) на кордоні з якою державою знаходиться пункт пропуску;

5) на території якої області знаходиться пункт пропуску;

6) на території якого району знаходиться пункт пропуску;

7) якими міжнародними договорами визначено пункт пропуску;

8) пункт пропуску функціонує чи він тільки визначений міжнародним договором;

9) рішення Кабінету Міністрів щодо відкриття пункту пропуску;

10) категорія поїздок через пункт пропуску;

11) вид сполучення через пункт пропуску;

12) характер транспортних перевезень;

13) режим функціонування пункту пропуску;

14) час роботи пункту пропуску;

15) відстань від пункту пропуску до державного кордону;

16) назва пункту пропуску на суміжній території;

17) обмеження, що стосуються пропуску через пункт пропуску осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна;

18) розташування пункту пропуску на шляхах транспортних коридорів;

19) пропуск підакцизних товарів, тютюнових та горілчаних виробів тощо;

20) контрольні підрозділи заінтересованих міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, які перебувають у пункті пропуску через державний кордон; дата та номер наказу про їх створення;

21) наявність у пункті пропуску підприємств, які забезпечують його діяльність:

а) назва підприємства;

б) вид діяльності підприємства;

в) на підставі якого рішення перебувають у пункті пропуску, дата прийняття рішення;

г) до якого терміну дозволено перебування в пункті пропуску;

ґ) дата та підстава скасування рішення (якщо є таке) про перебування в пункті пропуску;

22) під'їзні шляхи до пункту пропуску;

23) проектна пропускна спроможність пункту пропуску за добу:

б) транспортних засобів, у т.ч. потягів, літаків, суден (усього), з них: пасажирських, вантажних; автомашин (усього), з них: автобусів, легкових, вантажних;

24) пропущено через пункт пропуску за рік:

а) осіб, у т.ч. громадян України, іноземних громадян та осіб без громадянства, з них: в Україну, з України;

б) транспортних засобів, у т.ч. українських, іноземних, з них: в Україну, з України; автобусів, автомобілів легкових, вантажних, суден, поїздів пасажирських, вантажних.

2.5. Реєстр складається з інформаційного фонду, що міститься в базах даних Автоматизованої системи обліку, обробки та передачі інформації по лінії інформаційно-аналітичної служби штабу Держкомкордону (Гарт - 5).

2.6. Назва пункту пропуску, визначена в Реєстрі, є єдиною для використання в службових документах. Забороняється використовувати назви пунктів пропуску, які не визначено Реєстром.

2.7. Формування Реєстру здійснюється з використанням ідентифікаційного номера пункту пропуску шляхом реєстрації, що проводиться в Держкомкордоні після подання міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади або їх підрозділами та юридичними особами, визначеними в п. 2.9, відповідних відомостей про пункт пропуску або діяльність у ньому.

2.8. Ідентифікаційний номер пункту пропуску складається з 6 цифр (000000). Перші дві цифри визначають, на території якої адміністративно-територіальної одиниці знаходиться пункт пропуску. Наступні дві цифри визначають порядковий номер пункту пропуску в межах адміністративно-територіальної одиниці. Останні дві цифри визначають номер пункту контролю пункту пропуску. У разі відсутності пунктів контролю останні 2 цифри визначаються як "00".

Визначені такі умовні позначення адміністративно-територіальних одиниць:

Автономна Республіка Крим - 01;

Вінницька область - 05;

Волинська область - 07;

Дніпропетровська область - 12;

Донецька область - 14;

Житомирська область - 18;

Закарпатська область - 21;

Запорізька область - 23;

Івано-Франківська область - 26;

Київська область - 32;

Кіровоградська область - 35;

Луганська область - 44;

Львівська область - 46;

Миколаївська область - 48;

Одеська область - 51;

Полтавська область - 53;

Рівненська область - 56;

Сумська область - 59;

Тернопільська область - 61;

Харківська область - 63;

Херсонська область - 65;

Хмельницька область - 68;

Черкаська область - 71;

Чернігівська область - 74;

Чернівецька область - 73;

м. Севастополь - 85.

Наприклад: 850203 - пункт контролю (03) пункту пропуску (02), розташований на території м. Севастополя (85).

2.9. Занесення до Реєстру відомостей здійснюється на підставі правових документів, що їх підтверджують.

Дані, зазначені в пункті 2.4 цієї Інструкції, подаються до Держкомкордону:

Міністерством закордонних справ;

Міністерством транспорту;

Службою безпеки;

Державною митною службою;

іншими центральними органами виконавчої влади;

прикордонними загонами, ОКПП;

юридичними особами, яких стосується забезпечення функціонування пунктів пропуску.

2.10. Внесення змін до Реєстру здійснюється управлінням прикордонного контролю та відділенням супроводу "Гарт" АСУ в/ч 2428 (м.Київ), за винятком пункту, що стосується фактичних пропускних операцій через пункт пропуску за рік, який ведеться інформаційно-аналітичним центром Головного управління охорони державного кордону на підставі поданих відповідними органами документів.

Доступ інших структурних підрозділів Держкомкордону до внесення змін до Реєстру забороняється.

Зміни до Реєстру вносяться в таких випадках:

- укладення міжнародного договору, який передбачає відкриття та діяльність пунктів пропуску, - з дня набрання чинності цим договором;

- прийняття рішення Кабінетом Міністрів України щодо відкриття (закриття) пункту пропуску, відкриття (закриття) пункту контролю - з дня прийняття рішення Кабінетом Міністрів України;

- закінчення будівництва (реконструкції) пункту пропуску - з дня прийняття його в експлуатацію;

- відкриття або припинення діяльності контрольної служби в пункті пропуску - з дня офіційного повідомлення заінтересованих міністерств та інших центральних органів виконавчої влади або доповіді командування з'єднань (частин), які здійснюють контроль у пунктах пропуску;

- прийняття рішення щодо діяльності (припинення діяльності) в пункті пропуску підприємств, які забезпечують діяльність пункту пропуску, - з дня прийняття рішення;

- подання відомостей про фактичні пропускні операції через пункт пропуску за рік - не пізніше 25 січня наступного за звітним року;

- в інших випадках, які стосуються внесення змін до змісту Реєстру.

2.11. Право на користування інформацією з Реєстру на безоплатній основі мають:

1) фізичні або юридичні особи України та інших держав, а також міжнародні організації мають право користуватися інформацією Реєстру відповідно до чинного законодавства;

2) центральні органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування - для отримання інформації щодо окремих соціологічних, соціальних та інших програм, а також інших завдань, виходячи з покладених на них завдань;

3) правоохоронні органи, суди, інші органи (установи) - для отримання інформації, потрібної для виконання завдань, визначених законодавством.

2.12. Реєстр передбачає необхідну вибірку та друк таких даних:

- інформація з Реєстру щодо функціонування пункту пропуску;

- повний перелік пунктів пропуску, в т.ч. діючих та недіючих;

- перелік пунктів пропуску на ділянці прикордонного загону (ОКПП), на кордоні з певною державою, на території певної області, за видами транспортного сполучення, за категоріями поїздок, підакцизних товарів;

- відомості про контрольні підрозділи заінтересованих міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, які перебувають у пункті пропуску через державний кордон;

- відомості про підприємства, які забезпечують діяльність пунктів пропуску, за станом на певну дату, за видом діяльності на ділянці прикордонного загону (ОКПП);

- необхідна статистична інформація, яка стосується пунктів пропуску;

- перелік пунктів пропуску, через які проходять транспортні коридори;

- інша інформація, що стосується діяльності пункту пропуску.

2.13. Право на опублікування інформації, що міститься в Реєстрі, та результати їх автоматизованої обробки належать розпорядникові Реєстру.

3. Порядок реєстрації пунктів пропуску

3.1. Реєстрація пунктів пропуску здійснюється з письмового дозволу (рішення) Голови Держкомкордону, першого заступника Голови Держкомкордону - начальника Головного штабу, начальника управління прикордонного контролю або осіб, які їх заміщають, на підставі міжнародних договорів, рішень Кабінету Міністрів України та інших нормативно-правових документів.

3.2. У разі настання змін у функціонуванні пунктів пропуску уповноважені особи центральних органів виконавчої влади, інші юридичні особи, зазначені в пункті 2.9, зобов'язані протягом одного місяця від дати настання зміни подати до Держкомкордону нові відомості.

Держкомкордон України зобов'язаний вносити зміни про пункт пропуску із збереженням усіх попередніх даних.

4. Прикінцеве положення

Питання, пов'язані з веденням Реєстру, наданням інформації, вирішуються згідно з чинним законодавством України.