Відповідно до частини п'ятої статті 17 Бюджетного кодексу України (2456-17) Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Порядок встановлення розміру плати за надання кредитів (позик), залучених державою, або державних гарантій, що додається.

2. Підпункт "а" пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11 липня 2001 р. N 787 (787-2001-п) "Про заходи щодо залучення державою або під державні гарантії іноземних кредитів і надання державних гарантій" (Офіційний вісник України, 2001 р., N 28, ст. 1249) виключити.

ЗАТВЕРДЖЕНО

постановою Кабінету Міністрів України

від 17 березня 2011 р. N 256

1. Цей Порядок визначає механізм встановлення розміру плати, що вноситься до державного бюджету суб'єктом господарювання - резидентом, стосовно якого приймається рішення про надання кредитів (позик), залучених державою, або державних гарантій (далі - позичальник) за надання таких кредитів (позик) або гарантій (далі - плата).

2. Розмір плати встановлюється Кабінетом Міністрів України на підставі розрахунків, що здійснюються Мінфіном у визначеному ним порядку з урахуванням пропозицій Міністерства економічного розвитку і торгівлі та/або органу державної влади, до сфери управління якого належить позичальник, із застосуванням таких методів, як:

1) рейтинговий, що передбачає встановлення розміру плати виходячи з рейтингу, присвоєного позичальникові міжнародним рейтинговим агентством за міжнародною рейтинговою шкалою, а у разі його відсутності - рейтингової оцінки за Національною рейтинговою шкалою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2007 р. N 665 (665-2007-п) (Офіційний вісник України, 2007 р., N 32, ст. 1294);

2) ринковий, що передбачає встановлення розміру плати виходячи з різниці між рівнем відсоткової ставки, за якою кредитор готовий надати кредит (позику) позичальникові без забезпечення державною гарантією (у разі відсутності документального підтвердження такої інформації - поточним рівнем ринкових ставок на момент прийняття рішення про надання державної гарантії за борговими зобов'язаннями позичальника) та відсоткової ставки за кредитом (позикою), що надається позичальникові під державну гарантію;

3) актуарний, що передбачає встановлення розміру плати за результатами оцінки ризиків, пов'язаних з наданням позичальникові кредиту (позики), залученого державою, або державних гарантій, та обсягу можливих витрат державного бюджету.

3. Перевага надається методу, за яким розрахунковий розмір плати є найменшим.

4. Розмір плати може бути змінений Кабінетом Міністрів України у разі зміни рейтингу або рейтингової оцінки позичальника, зростання або зменшення ризиків, зазначених у підпунктах 1 і 3 пункту 2 цього Порядку, на підставі обґрунтованих пропозицій Мінфіну.