1. Схвалити Стратегію оптимізації кількості бюджетних програм, що додається.

2. Затвердити план заходів з реалізації Стратегії оптимізації кількості бюджетних програм згідно з додатком.

СХВАЛЕНО

розпорядженням Кабінету Міністрів України

від 6 квітня 2011 р. N 292-р

Починаючи з 2002 року організація бюджетного процесу здійснюється за програмно-цільовим методом, мета, основні принципи та елементи якого визначені у Концепції застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі, схваленій розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2002 р. N 538 (538-2002-р) (Офіційний вісник України, 2002 р., N 38, ст. 1793). Згідно із зазначеним методом запроваджено програмну класифікацію видатків і надання кредитів у складі бюджетної класифікації (v0011201-11) .

Належне застосування програмно-цільового методу забезпечується шляхом чіткого визначення його складових (бюджетні програми, їх відповідальні виконавці, паспорти і результативні показники) та обов'язкового додержання вимог щодо здійснення відповідних заходів на державному та місцевому рівні.

Основним елементом програмно-цільового методу є бюджетна програма, що згідно з Бюджетним кодексом України (2456-17) становить сукупність заходів, спрямованих на досягнення єдиної мети шляхом виконання завдань та очікуваного результату, визначення та реалізацію яких здійснює розпорядник бюджетних коштів відповідно до покладених на нього функцій.

Протягом останніх років спостерігається уповільнення темпів розвитку програмно-цільового методу, зокрема в частині удосконалення програмної класифікації видатків та надання кредитів.

Окремі головні розпорядники бюджетних коштів розробляють бюджетні програми без урахування власних функцій та завдань, а також планів діяльності, що містять заходи з виконання інвестиційних програм (реалізації проектів), положень прогнозних та програмних документів економічного і соціального розвитку, державних цільових програм з визначенням очікуваних результатів.

Проведення адміністративної реформи, метою якої є оптимізація системи центральних органів виконавчої влади, усунення дублювання їх повноважень, підвищення рівня державного управління, зумовлює необхідність удосконалення стратегічного планування діяльності головних розпорядників бюджетних коштів та оптимізації кількості бюджетних програм.

Метою Стратегії є оптимізація кількості бюджетних програм з урахуванням планів діяльності головних розпорядників бюджетних коштів, спрямованих на виконання покладених на них функцій та завдань, заходів Програми економічних реформ на 2010-2014 роки "Заможне суспільство, конкурентноспроможна економіка, ефективна держава" (n0004100-10) , а також забезпечення подальшого розвитку програмно-цільового методу.

Завданнями Стратегії є:

забезпечення ефективного застосування зазначеного методу з урахуванням світового досвіду у сфері бюджетного планування;

посилення фінансового контролю за цільовим і ефективним використанням бюджетних коштів, підвищення рівня відповідальності їх розпорядників.

Основними принципами оптимізації кількості бюджетних програм є:

системність і послідовність реалізації політики у сфері бюджетного планування (визначення оптимальної структури та змісту бюджетних програм, забезпечення високого рівня організації роботи державних інституцій, повноти і точності інформації про стан та перспективи розвитку зазначеної сфери);

цілісність (приведення видатків за бюджетною програмою у відповідність з прогнозами економічного і соціального розвитку України на середньострокову перспективу, показниками розвитку окремих галузей економіки та органів державної влади на коротко- і середньостроковий періоди);

об'єктивність та прозорість (планування бюджетної програми відповідно до завдань і функцій органів виконавчої влади, установлених законодавством);

дотримання інтересів держави (розроблення плану діяльності головного розпорядника бюджетних коштів виходячи з необхідності реалізації загальнодержавної соціально-економічної політики та забезпечення економічної безпеки держави);

результативність (досягнення відповідних результатів за умови використання мінімального обсягу бюджетних коштів);

ефективність (досягнення поставленої мети у процесі виконання бюджетної програми);

цільове використання бюджетних коштів (спрямування бюджетних коштів лише на цілі та завдання, визначені планом діяльності головного розпорядника бюджетних коштів).

Оптимізацію кількості бюджетних програм планується здійснити шляхом:

проведення Мінфіном разом з головними розпорядниками бюджетних коштів аналізу бюджетних програм щодо їх відповідності встановленим вимогам, а також звітів про виконання паспортів бюджетних програм та висновків органів виконавчої влади, уповноважених на здійснення контролю за дотриманням вимог бюджетного законодавства;

визначення бюджетних програм відповідно до функцій, покладених на головного розпорядника бюджетних коштів;

об'єднання бюджетних програм за галузевим принципом, у тому числі шляхом їх передачі іншим головним розпорядникам бюджетних коштів відповідно до здійснюваних ними функцій.

Аналіз бюджетних програм з метою оптимізації їх кількості проводиться за такими критеріями:

виконання бюджетної програми протягом не менш як трьох бюджетних періодів або циклічний характер її виконання (наприклад, проведення виборів);

формування бюджетної програми виходячи із:

- завдань та функцій, покладених відповідно до законодавства на розпорядника бюджетних коштів;

- необхідності забезпечення комплексного фінансування відповідної галузі;

спрямування коштів, передбачених за бюджетною програмою, на підтримку здійснення заходів, визначених відповідною державною цільовою програмою;

чітке визначення під час розроблення бюджетної програми мети, завдань, напрямів використання бюджетних коштів та результативних показників з урахуванням того, що:

- метою бюджетної програми є досягнення результату, який відповідає пріоритетам державної політики та основним цілям діяльності розпорядника бюджетних коштів;

- завданнями бюджетної програми є комплекс заходів, спрямованих на досягнення зазначеної мети, що передбачає шляхи виконання програми;

- напрямами використання бюджетних коштів є конкретні дії у рамках її виконання, спрямовані на досягнення мети бюджетної програми шляхом здійснення відповідних заходів;

- результативними показниками бюджетної програми є показники, на підставі яких проводиться оцінка ефективності використання бюджетних коштів, передбачених для її виконання, ступеня досягнення мети і виконання завдань бюджетної програми, що відображають результати, позитивні зрушення у розв'язанні проблем відповідної галузі та не повинні бути декларативними. Невиконання результативних показників у минулих бюджетних періодах є підставою для розгляду питання щодо закриття відповідної бюджетної програми;

планування видатків для здійснення заходів, пов'язаних з адміністративною діяльністю, покращенням матеріально-технічного забезпечення або інституційним розвитком (наприклад, підвищення кваліфікації працівників, інформатизація органів виконавчої влади), у складі відповідної бюджетної програми як визначення напрямів використання бюджетних коштів.

Відповідальним за визначення оптимальної структури і змісту бюджетних програм, упорядкування їх кількості та недопущення дублювання функцій є головний розпорядник бюджетних коштів.

Видатки, які не можуть бути передбачені окремою бюджетною програмою, визначаються згідно з пропозиціями головних розпорядників бюджетних коштів у паспорті бюджетної програми як окремий напрям їх використання.

Передбачається, що за відповідальним виконавцем закріплюються, як правило, не більше п'яти бюджетних програм, крім програм, закріплених за апаратом головного розпорядника, за яким може бути закріплено 15 бюджетних програм без урахування тих, що розробляються протягом року за рахунок бюджетних призначень, які підлягають розподілу згідно із законодавством.

Реалізація Стратегії забезпечить:

оптимізацію кількості бюджетних програм, визначення їх оптимальної структури та змісту;

ефективне застосування програмно-цільового методу в бюджетному процесі;

запобігання дублюванню функцій, покладених на головних розпорядників бюджетних коштів;

удосконалення процесу управління бюджетними програмами;

підвищення рівня відповідальності головних розпорядників бюджетних коштів за порушення вимог бюджетного законодавства.

Додаток

до розпорядження Кабінету Міністрів України

від 6 квітня 2011 р. N 292-р