Юридический Харьков плюс - затвердження (указ від 15.01.2009 N 22/2009 /22/2009/) від 15.01.2009 N 620

висловлюючи свою занепокоєність зростанням організованої злочинності, зокрема в її міжнародній сфері;

визнаючи важливість посилення та розвитку співробітництва в галузі боротьби зі злочинністю;

уважаючи, що це співробітництво повинно здійснюватися ефективніше з дотриманням прав людини та основоположних свобод, викладених у відповідних міжнародних правових актах у цій галузі;

ураховуючи цілі та принципи, викладені в міжнародних конвенціях, сторонами яких вони є, а також рішення Організації Об'єднаних Націй та її спеціалізованих установ у галузі боротьби зі злочинністю,

домовилися про таке:

Стаття 1

Мета

Ця Угода встановлює правовий режим, що регулює співробітництво між Сторонами у сфері боротьби зі злочинністю, відповідно до застосовного законодавства.

Стаття 2

Сфера застосування

1. Сторони відповідно до застосовного міжнародного права, свого національного законодавства та на підставі цієї Угоди, співробітничають одна з одною з метою недопущення, виявлення злочинів та переслідування за скоєння злочинів, зокрема недопущення, виявлення форм організованої злочинності, шляхом співробітництва між їхніми компетентними органами.

2. Із цією метою Сторони співробітничають одна з одною в боротьбі зі злочинністю, зокрема з такими явищами:

a) незаконною торгівлею наркотичними засобами, психотропними речовинами, у тому числі прекурсорами;

b) відмиванням грошей;

c) незаконною торгівлею й використанням ядерних матеріалів та інших радіоактивних, вибухових і токсичних речовин, зброї та боєприпасів;

d) тероризмом, участю в злочинній і терористичній організації, а також з фінансуванням злочинної й терористичної діяльності;

e) сприянням нелегальній імміграції, зокрема з незаконним використанням документів, що посвідчують особу, та проїзних документів;

f) торгівлею людьми, комерційною сексуальною експлуатацією третіми особами, зокрема сексуальною експлуатацією дітей;

g) крадіжками транспортних засобів й торгівлею ними, а також з підробленням елементів ідентифікації транспортних засобів;

h) незаконною торгівлею культурними або історичними цінностями;

i) корупцією, фінансово-економічною злочинністю й підробленням торгових марок і патентів;

j) податковими правопорушеннями.

3. Ця Угода не охоплює співробітництва у сфері надання правової допомоги в кримінальних справах або у сфері екстрадиції.

Стаття 3

Форми співробітництва

1. Співробітництво між Сторонами спрямоване:

a) на обмін інформацією оперативного та правового характеру, а також інформацією про місце знаходження та ідентифікацію осіб та речей, а також на сприяння в здійсненні поліцейських дій;

b) технічну й професійну підготовку працівників компетентних органів обох Сторін;

c) обмін досвідом та експертами;

d) обмін аналітичною інформацією про виникнення, розвиток та передбачувані наслідки злочинних явищ.

2. Сторони можуть установлювати інші форми співробітництва, які відповідають досягненню цілей цієї Угоди.

Стаття 4

Компетентні органи

1. Компетентними органами, відповідальними за виконання цієї Угоди, є:

a) від України:

i) Міністерство внутрішніх справ;

ii) Служба безпеки;

iii) Адміністрація Державної прикордонної служби;

iv) Державна митна служба;

v) Державна податкова адміністрація;

b) від Португальської Республіки:

i) Національна кримінальна поліція;

ii) Служба у справах іноземців і кордонів;

iii) Національна республіканська гвардія;

iv) Поліція громадської безпеки.

2. Компетентні органи обох Сторін можуть створювати робочі групи, сприяти проведенню засідань експертів й укладати необхідні протоколи для виконання цієї Угоди.

Стаття 5

Запит

1. Запит про допомогу повинен містити:

a) назву органу, який надсилає запит;

b) назву органу, якому він адресується;

c) предмет запиту;

d) мету запиту;

e) будь-яку іншу інформацію, яка може сприяти виконанню запиту.

2. Запит повинен бути виконаний якнайшвидше.

3. Запити й відповіді надаються в письмовій формі мовою, погодженою між компетентними органами обох Сторін.

4. У термінових випадках запити можуть бути зроблені в усній формі за умови, що вони будуть негайно підтверджені в письмовій формі.

5. Якщо орган, який отримав запит, не має права виконувати його, то цей орган невідкладно повідомляє про це компетентному органові Сторони, яка надіслала запит, і потім передає його компетентному органові.

6. Якщо запитувана Сторона має сумніви стосовно автентичності чи змісту запиту або вважає, що інформація, яка міститься в запиті, є недостатньою для його виконання, то вона може запитати додаткову інформацію.

Стаття 6

Відмова у виконанні запиту

1. У виконанні запиту може бути відмовлено, якщо запитувана Сторона вважає, що виконання запиту може становити загрозу її суверенітетові чи безпеці, або якщо він суперечить національному законодавству або іншим суттєвим інтересам держави.

2. Причини відмови у виконанні запиту повинні бути обґрунтовані.

Стаття 7

Конфіденційність

1. Запитувана Сторона, якщо вона отримала відповідне прохання, забезпечує конфіденційність отриманого запиту, його змісту й підтверджувальних документів.

2. Сторона, яка запитує, не використовує інформації та інших елементів, отриманих у результаті виконання запиту, для цілей, інших, ніж ті, які конкретизовано в запиті, без попередньої згоди запитуваної Сторони.

Стаття 8

Конфіденційна інформація, документи й особові дані

1. Сторони відповідно до застосовного міжнародного права й національного законодавства та на підставі цієї Угоди повинні забезпечити конфіденційність інформації, документів й особових даних, які повідомлено в письмовій або усній формі і які отримано з метою, визначеною в цій Угоді.

2. Запитувана Сторона повідомляє Стороні, яка запитує, про те, що надана згідно із цією Угодою інформація вважається конфіденційною відповідно до застосовного міжнародного права та національного законодавства.

3. Конфіденційна інформація, документи й особові дані, отримані компетентними органами Сторін у рамках цієї Угоди, не можуть бути передані третій стороні без попередньої згоди запитуваної Сторони й відповідних законних гарантій стосовно захисту особових даних згідно із застосовним міжнародним правом і національним законодавством.

Стаття 9

Використання та передача особових даних

1. Відповідно до застосовного міжнародного права та національного законодавства дані, що використовуються та передаються в рамках цієї Угоди, повинні:

a) бути отримані для цілей, конкретизованих у цій Угоді й не повинні в подальшому оброблятися будь-яким чином, не сумісним із такими цілями;

b) бути адекватними, відповідними та не надмірними стосовно цілей, для яких вони збираються, передаються та обробляються;

c) бути точними та, за необхідності, оновленими, при цьому повинні бути вжиті обґрунтовані заходи для забезпечення знищення або виправлення неточних або неповних даних з огляду на цілі, для яких їх було зібрано або використано в подальшому;

d) зберігатися в такій формі, яка дає змогу здійснювати ідентифікацію об'єктів даних не довше періоду, необхідного для досягнення цілей, для яких їх було зібрано або для яких у подальшому їх було використано; після цього періоду вони повинні бути знищені.

2. Якщо будь-яка особа, про яку було передано дані, зробить запит стосовно доступу до них, то запитувана Сторона повинна забезпечити цій особі безпосередній доступ до цих даних, а також здійснити їхнє виправлення, за винятком випадків, коли може відмовлено у виконанні цього запиту відповідно до застосовного міжнародного права та національного законодавства.

Стаття 10

Витрати

1. Запитувана Сторона покриває витрати, пов'язані з виконанням запиту на своїй території, за винятком дорожніх витрат представників Сторони, яка запитує.

2. Сторони можуть укладати спеціальні угоди для покриття непередбачених витрат.

3. Поїздка представників Сторони, яка запитує, здійснюється після отримання на це дозволу запитуваної Сторони.

Стаття 11

Консультації

Компетентні органи обох Сторін проводять регулярні консультації з метою оцінки стану виконання цієї Угоди.

Стаття 12

Взаємозв'язок з іншими міжнародними конвенціями

Положення цієї Угоди не впливають на права та зобов'язання, що випливають з інших міжнародних конвенцій, сторонами яких є обидві Сторони.

Стаття 13

Набрання чинності

Ця Угода набирає чинності через сто вісімдесят днів після отримання дипломатичними каналами другого з письмових повідомлень, якими Сторони інформують одна одну про виконання умов набрання чинності цією Угодою, установлених у їхніх відповідних національних законодавствах.

Стаття 14

Вирішення спірних питань

Будь-які спори стосовно тлумачення або застосування цієї Угоди вирішуються шляхом проведення переговорів дипломатичними каналами.

Стаття 15

Зміни

1. До цієї Угоди можуть уноситися зміни на прохання будь-якої зі Сторін.

2. Зміни набирають чинності відповідно до статті 13 цієї Угоди.

Стаття 16

Строк дії та денонсація

1. Ця Угода є чинною протягом невизначеного періоду.

2. Кожна Сторона може будь-коли денонсувати цю Угоду.

3. Про денонсацію цієї Угоди одна Сторона повідомляє іншій Стороні в письмовій формі дипломатичними каналами, при цьому її дія припиняється через сто вісімдесят днів після отримання такого повідомлення.

Стаття 17

Реєстрація

Сторона, на території якої цю Угоду підписано, у найкоротший строк після набрання нею чинності передає її для реєстрації до Секретаріату Організації Об'єднаних Націй відповідно до статті 102 Статуту Організації Об'єднаних Націй (995_010) , і повідомляє іншій Стороні про завершення цієї процедури та її реєстраційний номер.

Учинено в місті Лісабон 24 червня 2008 року у двох примірниках українською, португальською та англійською мовами, при цьому обидва тексти є рівноавтентичними. У разі виникнення розбіжностей стосовно тлумачення цієї Угоди переважну силу має текст англійською мовою.

Угода

між Україною та Португальською Республікою про співробітництво у сфері боротьби зі злочинністю