Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності перевізників, які здійснюють міжнародні пасажирські перевезення

Верховна Рада України постановляє:

I. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

2. У Кодексі торговельного мореплавства України (176/95-ВР) (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., NN 47-52, ст. 349):

1) доповнити статтею 187-1 такого змісту:

"Стаття 187-1. Особливості виконання договору міжнародного морського перевезення пасажира

Під час міжнародного морського перевезення пасажир зобов'язаний мати належним чином оформлені документи для в'їзду до держави прямування, транзиту та пред'явити їх перевізнику на його вимогу.

Перед початком міжнародного морського перевезення пасажира перевізник зобов'язаний перевірити наявність у пасажира документів, необхідних для в'їзду до держави прямування, транзиту, та відмовити у перевезенні пасажиру, який на його вимогу не пред'явив необхідні документи.

Відмова перевізника у міжнародному морському перевезенні пасажиру, який на його вимогу не пред'явив документи, необхідні для в'їзду до держави прямування, транзиту, не тягне за собою обов'язок перевізника відшкодувати пасажиру заподіяну у зв'язку з цим шкоду";

2) статтю 193 доповнити частиною шостою такого змісту:

"За невиконання обов'язку перевірити перед початком міжнародного морського перевезення пасажира наявність у нього документів, необхідних для в'їзду до держави прямування, транзиту, що призвело до перевезення чи спроби перевезення пасажира через державний кордон України без необхідних документів, перевізник несе відповідальність, передбачену законом".

3. Закон України "Про залізничний транспорт" (273/96-ВР) (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., N 40, ст. 183; 2002 р., N 16, ст.114; 2003 р., N 37, ст. 300; 2004 р., N 13, ст. 181, N 15, ст. 228; 2005 р., N 33, ст. 427; 2006 р., N 22, ст. 184; 2009 р., N 24, ст. 299) доповнити статтею 22-1 такого змісту:

"Стаття 22-1. Обов'язки пасажира і перевізника під час перевезення пасажира у міжнародному залізничному сполученні

Під час перевезення у міжнародному залізничному сполученні пасажир зобов'язаний мати належним чином оформлені документи, необхідні для в'їзду до держави прямування, держав за маршрутом слідування, та пред'явити їх перевізникові на його вимогу.

Перевізник при перевезенні пасажира у міжнародному залізничному сполученні, крім обов'язків, передбачених статтею 22 цього Закону, зобов'язаний до початку перевезення перевірити наявність у пасажира документів, необхідних для в'їзду до держави прямування, держав за маршрутом слідування, та відмовити у перевезенні пасажиру, який на його вимогу не пред'явив необхідні документи.

Відмова перевізника від договору міжнародного залізничного перевезення пасажира, який на його вимогу не пред'явив документи, необхідні для в'їзду до держави прямування, держав за маршрутом слідування, не тягне за собою обов'язок перевізника відшкодувати пасажиру заподіяну у зв'язку з цим шкоду.

За невиконання обов'язку перевірити перед початком перевезення пасажира у міжнародному залізничному сполученні наявність у нього документів, необхідних для в'їзду до держави прямування, держав за маршрутом слідування, що призвело до перевезення чи спроби перевезення пасажира через державний кордон України без необхідних документів, перевізник несе відповідальність, передбачену законом".

4. У Законі України "Про відповідальність за повітряні перевезення пасажирів через державний кордон України без належних документів для в'їзду в Україну" (2920-14) (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., N 16, ст. 113):

1) назву, преамбулу і статтю 1 викласти в такій редакції:

Цей Закон відповідно до Протоколу про попередження і припинення торгівлі людьми, особливо жінками і дітьми, і покарання за неї (995_791) та Протоколу проти незаконного ввозу мігрантів по суші, морю і повітрю (995_790) , що доповнюють Конвенцію Організації Об'єднаних Націй проти транснаціональної організованої злочинності (995_789) , Конвенції Ради Європи про заходи щодо протидії торгівлі людьми (994_858) встановлює відповідальність перевізників за невиконання обов'язку перевірити перед початком міжнародного пасажирського перевезення наявність, але не справжність, у пасажирів документів, необхідних для в'їзду до держави прямування, транзиту, що призвело до перевезення чи спроби перевезення пасажирів через державний кордон України без необхідних документів, а також визначає порядок застосування цієї відповідальності.

Стаття 1. Відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень

Підприємства (їх об'єднання), установи, організації, фізичні особи - підприємці, які здійснюють міжнародні пасажирські перевезення (далі - перевізники), за невиконання обов'язку перевірити перед початком міжнародного пасажирського перевезення наявність у пасажира документів, необхідних для в'їзду до держави прямування, транзиту, що призвело до перевезення чи спроби перевезення пасажира через державний кордон України без необхідних документів, несуть відповідальність у вигляді штрафу від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожного такого пасажира, але не більше двадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за одне перевезення.

За наказом уповноваженої службової особи підрозділу охорони державного кордону України перевізник зобов'язаний вивезти пасажира, якому через відсутність необхідних документів відмовлено у в'їзді в Україну, до держави, з якої пасажира було привезено, або до держави, яка видала йому паспортний документ, або знайти інший спосіб вивезення такого пасажира за межі території України.

Звернення пасажира, який є іноземцем або особою без громадянства, із заявою про надання статусу біженця чи про надання притулку в порядку, встановленому законом, не звільняє перевізника від відповідальності, передбаченої цим Законом за перевезення чи спробу перевезення такого пасажира через державний кордон України без необхідних документів.

Перевізник звільняється від відповідальності, передбаченої цією статтею, якщо доведе, що документи, надані йому пасажиром перед початком міжнародного пасажирського перевезення, дали йому достатні підстави вважати, що пасажир мав документи, необхідні для в'їзду до держави прямування, транзиту";

2) частину другу статті 2 викласти в такій редакції:

"Від імені органів охорони державного кордону України розглядати справи про правопорушення та накладати штрафи мають право начальники органів охорони державного кордону України та їх заступники";

3) в абзаці четвертому частини другої статті 3, абзаці другому статті 5, статті 6, абзаці п'ятому частини третьої статті 9, абзаці четвертому частини четвертої, частині восьмій статті 12 та частинах другій і третій статті 14 слово "повітряний" в усіх відмінках і числах виключити;

4) у статті 3:

абзац п'ятий частини другої викласти в такій редакції:

прізвище, ім'я, по батькові особи, яка керує транспортним засобом, або представника перевізника, у присутності якого складено протокол";

частини третю - п'яту викласти в такій редакції:

"Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка керує транспортним засобом, або представником перевізника, у присутності якого складено протокол про правопорушення, а за наявності свідків протокол може бути підписано також і цими особами.

У разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, або представника перевізника від підписання протоколу в ньому робиться запис про це. Особа, яка керує транспортним засобом, або представник перевізника має право надати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви відмови від його підписання.

Протокол складається у двох примірниках. Перший примірник разом з іншими документами, що стосуються справи, надсилається протягом трьох робочих днів з дня вчинення правопорушення посадовій особі, уповноваженій накладати штраф. Другий примірник вручається особі, яка керує транспортним засобом, або представнику перевізника під розписку";

5) пункт 3 частини першої статті 4 викласти в такій редакції:

"3) державної реєстрації припинення перевізника в результаті його ліквідації (припинення підприємницької діяльності для перевізника - фізичної особи - підприємця у зв'язку з його смертю)".

5. У Законі України "Про автомобільний транспорт" (2344-14) (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., N 32, ст. 273; 2009 р., N 10-11, ст. 137; 2011 р., N 11, ст. 69):

1) у статті 30:

частину другу після абзацу другого доповнити новим абзацом такого змісту:

"забезпечувати перед початком пасажирського міжнародного автомобільного перевезення перевірку наявності у пасажирів документів, необхідних для в'їзду до держави прямування, держав за маршрутом слідування, та відмовляти у міжнародному перевезенні пасажирам, які не пред'явили необхідні документи".

У зв'язку з цим абзаци третій - сьомий вважати відповідно абзацами четвертим - восьмим;

частину третю після абзацу третього доповнити новим абзацом такого змісту:

"забезпечувати перед початком пасажирського міжнародного автомобільного перевезення перевірку наявності у пасажира документів, необхідних для в'їзду до держави прямування, держав за маршрутом слідування, та відмовляти у міжнародному перевезенні пасажирам, які на його вимогу не пред'явили необхідні документи".

У зв'язку з цим абзаци четвертий і п'ятий вважати відповідно абзацами п'ятим і шостим;

2) доповнити статтею 56-1 такого змісту:

"Стаття 56-1. Обов'язки автомобільного перевізника, автомобільного самозайнятого перевізника і пасажира під час пасажирського міжнародного автомобільного перевезення

Під час здійснення пасажирського міжнародного автомобільного перевезення автомобільний перевізник, автомобільний самозайнятий перевізник, крім обов'язків, визначених статтею 40 цього Закону, зобов'язані перед початком такого перевезення перевірити наявність у пасажирів документів, необхідних для в'їзду до держави прямування, держав за маршрутом слідування, та відмовити у перевезенні пасажирам, які на їх вимогу не пред'явили необхідні документи.

Пасажир під час міжнародного автомобільного перевезення, крім обов'язків, визначених статтею 41 цього Закону, зобов'язаний мати належним чином оформлені документи, необхідні для в'їзду до держави прямування, держав за маршрутом слідування, та пред'явити їх автомобільному перевізнику, автомобільному самозайнятому перевізнику на їх вимогу";

3) статтю 60 доповнити частинами шостою і сьомою такого змісту:

"За невиконання обов'язку перевірити перед початком пасажирського міжнародного автомобільного перевезення наявність у пасажира документів, необхідних для в'їзду до держави прямування, держав за маршрутом слідування, що призвело до перевезення чи спроби перевезення пасажира через державний кордон України без необхідних документів, автомобільний перевізник, автомобільний самозайнятий перевізник несуть відповідальність, передбачену законом.

Відмова автомобільного перевізника, автомобільного самозайнятого перевізника у міжнародному автомобільному перевезенні пасажиру, який на вимогу автомобільного перевізника, автомобільного самозайнятого перевізника не пред'явив документи, необхідні для в'їзду до держави прямування, держав за маршрутом слідування, не тягне за собою обов'язок автомобільного перевізника, автомобільного самозайнятого перевізника відшкодувати пасажиру заподіяну у зв'язку з цим шкоду".

6. Частину першу статті 14 Закону України "Про прикордонний контроль" (1710-17) (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., N 6, ст. 46) після слів "у зв'язку з" доповнити словами "відсутністю документів, необхідних для в'їзду до держави прямування, транзиту, в передбачених законодавством випадках або у зв'язку з".

II. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності через 90 днів з дня його опублікування.

2. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня опублікування цього Закону:

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їхніх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом;

визначити порядок забезпечення перевізників, які здійснюють міжнародні пасажирські перевезення, та органи охорони державного кордону України інформацією про документи, необхідні пасажирам для в'їзду в Україну та до відповідних іноземних держав (811-2011-п) .