Юридический Харьков плюс - N v044u710-11 b97a4936d24b402b841a290a53fc90dd-1

розглянув на засіданні питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційним зверненням громадянки Жиліної Ольги Федорівни щодо офіційного тлумачення положень статті 22 Конституції України, статті 15, пункту 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" від 21 листопада 1992 року № 2811-XII (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 5, ст. 21) з наступними змінами (далі - Закон № 2811), статті 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" від 18 січня 2001 року № 2240-III (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 14, ст. 71) з наступними змінами (далі - Закон № 2240), пункту 23 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року № 107-VІ (107-17) (Відомості Верховної Ради України, 2008 р., № 5-6, № 7-8, ст. 78) (далі - Закон № 107), статті 46 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" від 26 грудня 2008 року № 835-VІ (Відомості Верховної Ради України, 2009 р., № 20, № 21-22, ст. 269) (далі - Закон № 835), статті 45 Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" від 27 квітня 2010 року № 2154-VІ (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., № 22-23, № 24-25, ст. 263) (далі - Закон № 2154).

Заслухавши суддю-доповідача Сергейчука О.А. та дослідивши матеріали справи, Конституційний Суд України

1. Громадянка Жиліна О.Ф. звернулася до Конституційного Суду України з клопотанням дати офіційне тлумачення положень:

- статті 22 Конституції України у взаємозв'язку з положеннями пункту 23 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону № 107 (107-17) , статті 46 Закону № 835, статті 45 Закону № 2154, статті 15, пункту 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону № 2811;

- статті 15, пункту 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону № 2811, роз'яснивши, чи можуть відповідно до цього закону провадитись виплати застрахованим особам, на яких поширюється дія Закону № 2240 (2240-14) , державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;

- статті 43 Закону № 2240, роз'яснивши: чи може застрахованим особам виплачуватися державна допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі меншому, ніж прожитковий мінімум, встановлений законом; чи може підзаконними актами, зокрема постановами Кабінету Міністрів України, встановлюватись державна допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі меншому, ніж передбачено статтею 43 цього закону, тобто розмірі, меншому за прожитковий мінімум, встановлений законом; який розмір прожиткового мінімуму, передбачений цим законом, потрібно застосовувати при визначенні допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;

- пункту 23 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону № 107 (107-17) , роз'яснивши, в якому розмірі повинна виплачуватися державна допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, передбачена статтею 15 Закону № 2811, статтею 43 Закону № 2240;

- статті 46 Закону № 835, статті 45 Закону № 2154, роз'яснивши, чи може законом про Державний бюджет України або постановою Кабінету Міністрів України встановлюватися розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку менший, ніж передбачено статтею 43 Закону № 2240, тобто менший за прожитковий мінімум, встановлений законом.

Автор клопотання стверджує, що розмір державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку всупереч статті 22 Конституції України щорічно обмежується шляхом прийняття відповідних норм у законах про Державний бюджет України. Неоднозначне, на думку Жиліної О.Ф., вирішення судами питань стосовно виплати такої допомоги в розмірі, меншому за прожитковий мінімум, призвело до звуження обсягу її права на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

2. Перша колегія суддів Конституційного Суду України Ухвалою від 22 вересня 2011 року відмовила у відкритті конституційного провадження у цій справі на підставі пунктів 2, 3 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" - невідповідність конституційного звернення вимогам, передбаченим цим Законом, непідвідомчість Конституційному Суду України питань, порушених у конституційному зверненні.

3. Конституційний Суд України, розглядаючи питання щодо відкриття конституційного провадження у цій справі, виходить з такого.

3.1. Відповідно до статті 94 Закону України "Про Конституційний Суд України" підставою для конституційного звернення щодо офіційного тлумачення Конституції України (254к/96-ВР) та законів України є наявність неоднозначного застосування положень Конституції України (254к/96-ВР) або законів України судами України, іншими органами державної влади, якщо суб'єкт права на конституційне звернення вважає, що це може призвести або призвело до порушення його конституційних прав і свобод.

Під неоднозначним застосуванням положень Конституції України (254к/96-ВР) або законів України слід розуміти різне застосування одних і тих же норм цих правових актів судами України, іншими органами державної влади за однакових юридично значимих обставин (Ухвала Конституційного Суду України від 12 травня 2010 року № 31-у/2010 (v031u710-10) ).

З матеріалів конституційного звернення вбачається, що автор клопотання не навів фактів неоднозначного застосування положень статті 22 Конституції України, статті 15, пункту 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону № 2811, статті 43 Закону № 2240, пункту 23 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону № 107 (107-17) , статті 46 Закону № 835, статті 45 Закону № 2154. Аналіз доданих копій судових рішень дає підстави для висновку, що суди загальної юрисдикції розглядали справи стосовно правовідносин, які виникали за різних юридично значимих обставин. Це є підставою для відмови у відкритті конституційного провадження у справі в цій частині згідно з пунктом 2 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" - невідповідність конституційного звернення вимогам, передбаченим цим Законом.

3.2. Згідно зі статтею 150 Конституції України та правовою позицією Конституційного Суду України, викладеною в Рішенні від 14 листопада 2001 року № 15-рп/2001 (пункт 5 мотивувальної частини), до повноважень Конституційного Суду України належить вирішення питань про відповідність Конституції України (254к/96-ВР) (конституційність) лише чинних нормативно-правових актів.

Відповідно до частини першої статті 96 Конституції України Державний бюджет України затверджується щорічно Верховною Радою України на період з 1 січня по 31 грудня, а за особливих обставин - на інший період. Таким чином, закони про Державний бюджет України мають визначений Конституцією України (254к/96-ВР) строк дії, і після закінчення бюджетного року їх норми втрачають чинність. Правову позицію щодо цього Конституційний Суд України сформулював в ухвалах від 29 квітня 1998 року № 22-у/98, від 13 квітня 2000 року № 31-у/2000 (v031u710-00) , від 27 грудня 2001 року № 39-у/2001, від 21 березня 2002 року № 11-у/2002 (v011u710-02) , від 18 березня 2010 року № 21-уп/2010 (va21u710-10) .

Отже, норми Закону № 107 (107-17) , Закону № 835 (835-17) , Закону № 2154 (2154-17) втратили чинність, що є підставою для відмови у відкритті конституційного провадження у справі в цій частині згідно з пунктом 3 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" - непідвідомчість Конституційному Суду України питань, порушених у конституційному зверненні.

Таким чином, є підстави для відмови у відкритті конституційного провадження у справі відповідно до пунктів 2, 3 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України".

Враховуючи зазначене та керуючись статтями 147, 150, 153 Конституції України, статтями 42, 45, 50, 94 Закону України "Про Конституційний Суд України", Конституційний Суд України

1. Відмовити у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням громадянки Жиліної Ольги Федорівни щодо офіційного тлумачення положень статті 22 Конституції України, статті 15, пункту 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" від 21 листопада 1992 року № 2811-XII з наступними змінами, статті 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" від 18 січня 2001 року № 2240-III з наступними змінами, пункту 23 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року № 107-VІ (107-17) , статті 46 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" від 26 грудня 2008 року № 835-VІ, статті 45 Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" від 27 квітня 2010 року № 2154-VІ на підставі пунктів 2, 3 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" - невідповідність конституційного звернення вимогам, передбаченим цим Законом, непідвідомчість Конституційному Суду України питань, порушених у конституційному зверненні.